Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Кирилович Ле́бідь, або Микола Кирилович Лебедь (псевдо: «Максим Рубан», «Марко», «Євген Скиба», «Олег», «Ігор», «Ярополк», «Вільний») 11 січня 1909 (за іншими даними — 23 листопада 1910) Нові Стрілища, Бібрський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, тепер Бібрська міська громада, Львівська область — 19 липня 1998, Піттсбург, США) — український політик, один із лідерів ОУН-УПА. Засновник і перший керівник Служби безпеки ОУН (1940—1941). Міністр державної безпеки УДП (1941—1942). Організатор замаху на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького (1934). Чоловік Дарії Омелянівни Гнатківської.
| Микола Кирилович Лебедь | |
|---|---|
 | |
 Міністр Державної Безпеки УДП | |
| 30 червня 1941 — 1942 | |
| Попередник | посада запроваджена |
| Наступник | посада скасована |
 3-й Голова ОУНР на українських землях  | |
| вересень 1941 — травень 1943 | |
| Попередник | Іван Климів |
| Наступник | Роман Шухевич |
| 1-й Голова СБ ОУН | |
| 1940 — 1941 | |
| Попередник | посада запроваджена |
| Наступник | Микола Арсенич |
| | |
| Народився | 11 грудня 1909 Нові Стрілища, Бібрський повіт, Королівство Галичини та Володимирії,  Австро-Угорщина |
| Помер | 19 липня 1998 (88 років) Піттсбург, штат Пенсільванія,  США |
| Похований | Цвинтар святого Андрія |
| Відомий як | політик |
| Країна | Австро-Угорщина, Республіка Польща і США |
| Alma mater | Львівська академічна гімназія |
| Політична партія | ОУН |
| Батько | Кирило Лебедь |
| У шлюбі з | Гнатківська Дарія Омелянівна |
| Рідня | Горинь Михайло Миколайович, Горинь Богдан Миколайович, Горинь Микола Миколайович (двоюрідні племінники) |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в селі Нові Стрілиська Бібрського повіту (тепер Бібрська міська громада, Львівська область) у родині кравця Кирила Лебедя.
У віці 16 років став членом підпільної Української військової організації, згодом — активний діяч ОУН. Член 7-го куреня пластунів у Львові, організатор першої підпільної «п'ятки» Юнацтва, організатор та керівник Юнацтва в гімназії від 1929 року. У 1930 році закінчив академічну гімназію у Львові. У 1930—1932 роках брав активну участь в організації молодіжних груп ОУН на Західно-Українських землях, керівник підпільних вишколів Юнацтва ОУН у Карпатах. У 1932—1934 роках зв'язковий між Крайовою Екзекутивою ОУН ЗУЗ та Проводом ОУН за кордоном.
У 1934 році підготував замах на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького у відповідь на жорстокі репресії проти українських націоналістів (1024 українця були кинуті за решітку за наказом міністра) і спробу пацифікації українських земель із закриттям українських шкіл та друкованих видань, насильницьким «ополяченням» українців
Страту Пєрацького як вирок революційного трибуналу за злочини перед українцями організувала ОУН. Наказ віддав 24-річний крайовий провідник ОУН Бандера, акцією керував його одноліток Лебедь, а виконавцем атентату був доброволець Григорій Мацейко.
Після здійснення замаху намагався виїхати через Данциг—Штеттін до Німеччини, але за наказом Генріха Гіммлера був заарештований гестапо й виданий Польщі. На Варшавському процесі 1935—1936 років був засуджений до смертної кари, яку згодом було замінено довічним тюремним ув'язненням у Святому Хресті. Справа закінчилася арештом і засудженням багатьох членів ОУН, гучні процеси над якими відбулися у Варшаві (1935) та Львові (1936). 5 вересня 1939 року Лебедь під час конвоювання в іншу в'язницю втік.
Коли молодше покоління підпільників оголосило про незадоволення Андрієм Мельником і створення нового керівного органу ОУН — Революційного проводу, у 1940 році перейшов до лав ОУНР під керівництвом Степана Бандери, у 1941 році став його другим заступником.
Служба безпеки ОУН
У 1940 році створив Службу безпеки ОУН — законспіровану організацію з чіткою розгалуженою структурою. СБ ОУН виконувала функції спецслужби, її функціями були розвідувальна і контррозвідувальна діяльність, захист визвольного руху від проникнення ворожої агентури, а також вона виконувала каральні функції. Згодом Лебідь передав керування Службою безпеки Миколі Арсеничу.
30 червня 1941 у Львові Українські національні збори проголосили Акт відновлення Української Держави та створення Українського державного правління, до складу якого увійшов Лебедь. У Державному правлінні в липні 1941 р. призначений на пост міністра державної безпеки. Як «урядуючий провідник» після арешту Степана Бандери та Ярослава Стецька в 1941 р. — головний організатор протинацистського резистансу (український антинацистський рух Опору) та фактичний лідер ОУН. Разом із Романом Шухевичем, головним організатором Української Повстанської Армії.
Організатор та керівник трьох конференцій ОУНР в Україні (вересень 1941, квітень 1942, лютий 1943). У 1941—1944 роках вів переговори з польською Армією Крайовою (АК) про спільну боротьбу проти нацистів. До 1943 очолював ОУНР на західноукраїнських землях та відіграв важливу роль у формуванні Української повстанської армії. 21-25 серпня 1943 став учасником III Надзвичайного великого збору ОУНР, обраний головою Головної ради ОУНР та керівником Референтури зовнішніх зв'язків при Проводі ОУНР. У 1944 став співзасновником Української головної визвольної ради та генеральним секретарем закордонних справ УГВР.
За дорученням президента й генерального секретаря УГВР виїхав на Захід для встановлення контактів із представниками західних союзників. До 1948 був членом Закордонних частин ОУНР.
Життя в еміграції
Із грудня 1949 мешкав у місті Йонкерс (округ Вестчестер, штат Нью-Йорк, США).
Микола Лебедь опублікував монографію «УПА» — документальне дослідження про численні факти боротьби ОУН-УПА проти гітлерівської Німеччини та комуністичної агресії СРСР. У 1952—1974 роках очолював науково-дослідницький центр «Пролог» у Нью-Йорку, яке публікувало журнал «Сучасність», передруковувало твори заборонених в Україні авторів, зокрема друковані у «самвидаві» в 1960-1970-х роках. Був одним з керівників української діаспори, членом правління Українського товариства зарубіжних організацій (Мюнхен), у рамках Торонтського видавничого комітету «Літопис УПА» збирав і документував історію української боротьби проти нацизму і комунізму.
Був учасником семінару в Українському науковому інституті Гарвардського університету з лекцією про ОУН та міжнародну ситуацію у 1930-х. Згодом цей університет прийме архів українського революціонера. У 1982—1985 — заступник голови, з 1974— член ради директорів. У 1956—1991 — член управи Українського товариства закордонних студій у Мюнхені та Торонтського видавничого комітету «Літопис УПА» (1975). Автор спогадів «УПА» (1946, 1987).
Помер 19 липня 1998 року в американському Піттсбурзі, ставши одним із небагатьох керівників ОУН, що дочекалися втілення своєї мрії — здобуття Україною Незалежності.
Родина
Одружився в тюремній капличці з Дарією Омелянівною Гнатківською, політичною ув'язненою, яку на Варшавському судовому процесі 1935—1936 за вбивство міністра Перацького було засуджено на 15 років в'язниці.
Двоюрідний дядько Михайла Миколайовича, Богдана Миколайовича та Миколи Миколайовича Горинів (двоюрідний брат їхньої матері Стефанії Данилівни Горинь (до шлюбу Грек)).
Праці
- УПА. Українська повстанська армія. Її ґенеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу. Частина І. Німецька окупація України: Репринтне вид. — Дрогобич: Відродження, 1993. — 203 с. (електронна версія) [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- О. Й. Стасюк Лебедь Микола [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 70. — .
- М. Р. Посівнич Лебедь Микола [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Література
- Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — .
- В. І. Головченко Лебідь Микола // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т. 1. — 760 с. — .
- І. Патриляк Лебідь Микола // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 392. — .
Посилання
- В'ятрович В. Історія з грифом секретно. Типовий революціонер Микола Лебедь [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Петро Дужий Роман Шухевич — Політик, Воїн, Громадянин
- .
- Ігор Єремєєв
- Лебідь М.
Примітки
- Лебедь, Микола Кириллович [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.].
- Абсольвент
- В'ятрович В. Історія з грифом секретно. Типовий революціонер Микола Лебедь [ 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Українське Державне Правління, утворене 30 червня 1941 року // Богдан Бо [ 3 січня 2013 у Wayback Machine.] Стенограма [ 28 червня 2015 у Wayback Machine.] за 2011 та частково 2010 роки мого блогу в http://i.ua [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.]. Частина 1.
- Вахтанг Кіпіані, Василь Овсієнко Невідомий Горинь: дитинство та юність [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Україна молода, 16 червня 2001
| Попередник Іван Климів |  | 3-й голова Проводу ОУНР на українських землях вересень 1941 — травень 1943 | | Наступник Роман Шухевич |
| Попередник Посада запроваджена | | 1-й Голова Служби Безпеки ОУН березень 1940 — березень 1941 | | Наступник Микола Арсенич |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lebid Miko la Kirilovich Le bid abo Mikola Kirilovich Lebed psevdo Maksim Ruban Marko Yevgen Skiba Oleg Igor Yaropolk Vilnij 11 sichnya 1909 za inshimi danimi 23 listopada 1910 Novi Strilisha Bibrskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina teper Bibrska miska gromada Lvivska oblast 19 lipnya 1998 Pittsburg SShA ukrayinskij politik odin iz lideriv OUN UPA Zasnovnik i pershij kerivnik Sluzhbi bezpeki OUN 1940 1941 Ministr derzhavnoyi bezpeki UDP 1941 1942 Organizator zamahu na ministra vnutrishnih sprav Polshi Bronislava Perackogo 1934 Cholovik Dariyi Omelyanivni Gnatkivskoyi Mikola Kirilovich LebedMikola Kirilovich LebedMinistr Derzhavnoyi Bezpeki UDP30 chervnya 1941 1942Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik posada skasovana3 j Golova OUNR na ukrayinskih zemlyahveresen 1941 traven 1943Poperednik Ivan KlimivNastupnik Roman Shuhevich1 j Golova SB OUN1940 1941Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik Mikola ArsenichNarodivsya 11 grudnya 1909 1909 12 11 Novi Strilisha Bibrskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer 19 lipnya 1998 1998 07 19 88 rokiv Pittsburg shtat Pensilvaniya SShAPohovanij Cvintar svyatogo AndriyaVidomij yak politikKrayina Avstro Ugorshina Respublika Polsha i SShAAlma mater Lvivska akademichna gimnaziyaPolitichna partiya OUNBatko Kirilo LebedU shlyubi z Gnatkivska Dariya OmelyanivnaRidnya Gorin Mihajlo Mikolajovich Gorin Bogdan Mikolajovich Gorin Mikola Mikolajovich dvoyuridni pleminniki Mediafajli u Vikishovishi Mikola Lebed 1934ZhittyepisNarodivsya v seli Novi Striliska Bibrskogo povitu teper Bibrska miska gromada Lvivska oblast u rodini kravcya Kirila Lebedya U vici 16 rokiv stav chlenom pidpilnoyi Ukrayinskoyi vijskovoyi organizaciyi zgodom aktivnij diyach OUN Chlen 7 go kurenya plastuniv u Lvovi organizator pershoyi pidpilnoyi p yatki Yunactva organizator ta kerivnik Yunactva v gimnaziyi vid 1929 roku U 1930 roci zakinchiv akademichnu gimnaziyu u Lvovi U 1930 1932 rokah brav aktivnu uchast v organizaciyi molodizhnih grup OUN na Zahidno Ukrayinskih zemlyah kerivnik pidpilnih vishkoliv Yunactva OUN u Karpatah U 1932 1934 rokah zv yazkovij mizh Krajovoyu Ekzekutivoyu OUN ZUZ ta Provodom OUN za kordonom U 1934 roci pidgotuvav zamah na ministra vnutrishnih sprav Polshi Bronislava Perackogo u vidpovid na zhorstoki represiyi proti ukrayinskih nacionalistiv 1024 ukrayincya buli kinuti za reshitku za nakazom ministra i sprobu pacifikaciyi ukrayinskih zemel iz zakrittyam ukrayinskih shkil ta drukovanih vidan nasilnickim opolyachennyam ukrayinciv Stratu Pyerackogo yak virok revolyucijnogo tribunalu za zlochini pered ukrayincyami organizuvala OUN Nakaz viddav 24 richnij krajovij providnik OUN Bandera akciyeyu keruvav jogo odnolitok Lebed a vikonavcem atentatu buv dobrovolec Grigorij Macejko Pislya zdijsnennya zamahu namagavsya viyihati cherez Dancig Shtettin do Nimechchini ale za nakazom Genriha Gimmlera buv zaareshtovanij gestapo j vidanij Polshi Na Varshavskomu procesi 1935 1936 rokiv buv zasudzhenij do smertnoyi kari yaku zgodom bulo zamineno dovichnim tyuremnim uv yaznennyam u Svyatomu Hresti Sprava zakinchilasya areshtom i zasudzhennyam bagatoh chleniv OUN guchni procesi nad yakimi vidbulisya u Varshavi 1935 ta Lvovi 1936 5 veresnya 1939 roku Lebed pid chas konvoyuvannya v inshu v yaznicyu vtik Koli molodshe pokolinnya pidpilnikiv ogolosilo pro nezadovolennya Andriyem Melnikom i stvorennya novogo kerivnogo organu OUN Revolyucijnogo provodu u 1940 roci perejshov do lav OUNR pid kerivnictvom Stepana Banderi u 1941 roci stav jogo drugim zastupnikom Sluzhba bezpeki OUN U 1940 roci stvoriv Sluzhbu bezpeki OUN zakonspirovanu organizaciyu z chitkoyu rozgaluzhenoyu strukturoyu SB OUN vikonuvala funkciyi specsluzhbi yiyi funkciyami buli rozviduvalna i kontrrozviduvalna diyalnist zahist vizvolnogo ruhu vid proniknennya vorozhoyi agenturi a takozh vona vikonuvala karalni funkciyi Zgodom Lebid peredav keruvannya Sluzhboyu bezpeki Mikoli Arsenichu 30 chervnya 1941 u Lvovi Ukrayinski nacionalni zbori progolosili Akt vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi ta stvorennya Ukrayinskogo derzhavnogo pravlinnya do skladu yakogo uvijshov Lebed U Derzhavnomu pravlinni v lipni 1941 r priznachenij na post ministra derzhavnoyi bezpeki Yak uryaduyuchij providnik pislya areshtu Stepana Banderi ta Yaroslava Stecka v 1941 r golovnij organizator protinacistskogo rezistansu ukrayinskij antinacistskij ruh Oporu ta faktichnij lider OUN Razom iz Romanom Shuhevichem golovnim organizatorom Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Organizator ta kerivnik troh konferencij OUNR v Ukrayini veresen 1941 kviten 1942 lyutij 1943 U 1941 1944 rokah viv peregovori z polskoyu Armiyeyu Krajovoyu AK pro spilnu borotbu proti nacistiv Do 1943 ocholyuvav OUNR na zahidnoukrayinskih zemlyah ta vidigrav vazhlivu rol u formuvanni Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi 21 25 serpnya 1943 stav uchasnikom III Nadzvichajnogo velikogo zboru OUNR obranij golovoyu Golovnoyi radi OUNR ta kerivnikom Referenturi zovnishnih zv yazkiv pri Provodi OUNR U 1944 stav spivzasnovnikom Ukrayinskoyi golovnoyi vizvolnoyi radi ta generalnim sekretarem zakordonnih sprav UGVR Za doruchennyam prezidenta j generalnogo sekretarya UGVR viyihav na Zahid dlya vstanovlennya kontaktiv iz predstavnikami zahidnih soyuznikiv Do 1948 buv chlenom Zakordonnih chastin OUNR Zhittya v emigraciyi Iz grudnya 1949 meshkav u misti Jonkers okrug Vestchester shtat Nyu Jork SShA Mikola Lebed opublikuvav monografiyu UPA dokumentalne doslidzhennya pro chislenni fakti borotbi OUN UPA proti gitlerivskoyi Nimechchini ta komunistichnoyi agresiyi SRSR U 1952 1974 rokah ocholyuvav naukovo doslidnickij centr Prolog u Nyu Jorku yake publikuvalo zhurnal Suchasnist peredrukovuvalo tvori zaboronenih v Ukrayini avtoriv zokrema drukovani u samvidavi v 1960 1970 h rokah Buv odnim z kerivnikiv ukrayinskoyi diaspori chlenom pravlinnya Ukrayinskogo tovaristva zarubizhnih organizacij Myunhen u ramkah Torontskogo vidavnichogo komitetu Litopis UPA zbirav i dokumentuvav istoriyu ukrayinskoyi borotbi proti nacizmu i komunizmu Buv uchasnikom seminaru v Ukrayinskomu naukovomu instituti Garvardskogo universitetu z lekciyeyu pro OUN ta mizhnarodnu situaciyu u 1930 h Zgodom cej universitet prijme arhiv ukrayinskogo revolyucionera U 1982 1985 zastupnik golovi z 1974 chlen radi direktoriv U 1956 1991 chlen upravi Ukrayinskogo tovaristva zakordonnih studij u Myunheni ta Torontskogo vidavnichogo komitetu Litopis UPA 1975 Avtor spogadiv UPA 1946 1987 Pomer 19 lipnya 1998 roku v amerikanskomu Pittsburzi stavshi odnim iz nebagatoh kerivnikiv OUN sho dochekalisya vtilennya svoyeyi mriyi zdobuttya Ukrayinoyu Nezalezhnosti RodinaOdruzhivsya v tyuremnij kaplichci z Dariyeyu Omelyanivnoyu Gnatkivskoyu politichnoyu uv yaznenoyu yaku na Varshavskomu sudovomu procesi 1935 1936 za vbivstvo ministra Perackogo bulo zasudzheno na 15 rokiv v yaznici Dvoyuridnij dyadko Mihajla Mikolajovicha Bogdana Mikolajovicha ta Mikoli Mikolajovicha Goriniv dvoyuridnij brat yihnoyi materi Stefaniyi Danilivni Gorin do shlyubu Grek PraciUPA Ukrayinska povstanska armiya Yiyi geneza rist i diyi u vizvolnij borotbi ukrayinskogo narodu za Ukrayinsku Samostijnu Sobornu Derzhavu Chastina I Nimecka okupaciya Ukrayini Reprintne vid Drogobich Vidrodzhennya 1993 203 s elektronna versiya 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaO J Stasyuk Lebed Mikola 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 70 ISBN 978 966 00 1028 1 M R Posivnich Lebed Mikola 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura Mirchuk P Naris istoriyi OUN 1920 1939 roki K Ukrayinska Vidavnicha Spilka 2007 1006 s ISBN 966 410 001 3 V I Golovchenko Lebid Mikola Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 X I Patrilyak Lebid Mikola Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 392 ISBN 978 966 611 818 2 PosilannyaV yatrovich V Istoriya z grifom sekretno Tipovij revolyucioner Mikola Lebed 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Petro Duzhij Roman Shuhevich Politik Voyin Gromadyanin Igor Yeremyeyev Lebid M PrimitkiLebed Mikola Kirillovich 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Absolvent V yatrovich V Istoriya z grifom sekretno Tipovij revolyucioner Mikola Lebed 15 grudnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinske Derzhavne Pravlinnya utvorene 30 chervnya 1941 roku Bogdan Bo 3 sichnya 2013 u Wayback Machine Stenograma 28 chervnya 2015 u Wayback Machine za 2011 ta chastkovo 2010 roki mogo blogu v http i ua 14 bereznya 2022 u Wayback Machine Chastina 1 Vahtang Kipiani Vasil Ovsiyenko Nevidomij Gorin ditinstvo ta yunist 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayina moloda 16 chervnya 2001 Poperednik Ivan Klimiv 3 j golova Provodu OUNR na ukrayinskih zemlyah veresen 1941 traven 1943 Nastupnik Roman Shuhevich Poperednik Posada zaprovadzhena 1 j Golova Sluzhbi Bezpeki OUN berezen 1940 berezen 1941 Nastupnik Mikola Arsenich