Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горинь брати сестри Михайло Миколайович ГориньНародився 17 червня 1930

Горинь Михайло Миколайович

Горинь Михайло Миколайович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горинь.

Михайло Миколайович Горинь
image
Народився 17 червня 1930(1930-06-17)
Кнісело, Жидачівський повіт, Станиславівське воєводство, Польська республіка
Помер 13 січня 2013(2013-01-13) (82 роки)
Львів, image Україна
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Країна image Українська держава
image СРСР
image Україна
Національність українець
Діяльність дисидент, народний депутат України
Посада народний депутат України[2]
Партія НРУ, УРП, РХП
Батько Горинь Микола Михайлович
Мати Горинь (Грек) Стефанія Данилівна
Родичі Лебедь Микола Кирилович (двоюрідний дядько)
Брати, сестри Горинь Богдан Миколайович, Горинь Микола Миколайович
У шлюбі з Горинь Ольга Павлівна
Діти Горинь Оксана Михайлівна, Горинь Тарас Михайлович
Нагороди
image
image
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image
Орден «За мужність» І ступеня
image
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
image Народний депутат України
1-го скликання
НРУ 15 травня 1990 — 10 травня 1994

Миха́йло Микола́йович Го́ринь (17 червня 1930, Кнісело — 13 січня 2013, Львів) — український правозахисник, дисидент і політв'язень радянських часів, Народний депутат України 1-го скликання, почесний голова Республіканської християнської партії, старший брат Богдана та Миколи Горинів, двоюрідний племінник Миколи Кириловича Лебедя (син його двоюрідної сестри Стефанії Данилівни Горинь (до шлюбу Грек)).

Біографія

Народився 17 червня 1930 року в селі Кнісело Жидачівського повіту Станиславівського воєводства Польщі (нині Львівський район Львівської області України). Батько Микола Михайлович Горинь (1905—1988) був головою місцевого товариства «Просвіта» й активістом Організації українських націоналістів. Мати Стефанія Данилівна Горинь (до шлюбу Грек; 1911—2003) була селянкою. Через участь голови родини в українському підпіллі на початку грудня 1944 р. родину Горинів було заарештовано НКВС та спрямовано на заслання в Сибір. Але ще в Галичині варта дала їм змогу втекти. Після цього до весни 1945 р. вся родина Горинів жила в підпіллі. Потім Михайло Горинь разом із родичами подався в місто Ходорів Львівської області, де вони й оселились.

З 1949 по 1955 рр. навчався на відділенні логіки та психології Львівського університету. 1953 року був короткотривало відсторонений від навчання за відмову вступити до комсомолу. Весь цей час підтримував контакт з українським підпіллям, виготовляв і розповсюджував листівки.

Наступні роки вчителював у різних школах Дрогобицького району, завідував районним методичним кабінетом, працював інспектором Стрілківського райВНО. З 1961 р. займався науковою діяльністю, зокрема, організував при Львівському заводі автонавантажувачів першу в СРСР експериментальну науково-практичну лабораторію психології і фізіології праці.

Того ж часу почались перші його контакти з шістдесятниками. У 1963 р. виступив як один із фундаторів Львівського клубу творчої молоді «Пролісок». Відтоді стосунки між Михайлом Горинем і владою погіршувались, і 26 серпня 1965 р. його заарештували за «антирадянську агітацію і пропаганду». 18 квітня 1966 р. на закритому засіданні Львівський обласний суд засудив Михайла Гориня на 6 років таборів суворого режиму. Разом із ним судили його молодшого брата Богдана, Івана Геля та Мирославу Зваричевську. Також Михайло та його молодший брат Богдан виступили свідками проти Михайла Масютка, якого звинувачували в антирадянській діяльності та пропаганді.

Вирок відбував у мордовських таборах, але за поширення самвидаву серед в'язнів у липні 1967 р. Зубово-Полянський районний суд присудив йому 3 роки ув'язнення у Владимирській тюрмі. 26 серпня 1971 р. вийшов на волю й оселився у Львові. Незабаром переїхав у Рівненську область, де влаштувався машиністом на будівництві хімкомбінату. У 1972—1977 роках працював кочегаром у котельнях Львова, а потім — психологом економічної лабораторії Львівського ВО «Кінескоп». Весь цей час він залишався політично активним, брав участь у роботі Української Гельсінської групи.

3 листопада 1981 р. був удруге заарештований. Попри оголошене ним голодування та пов'язаний із цим серцевий напад, 25 червня 1982 р. був засуджений на 10 років позбавлення волі в таборах особливо суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборі особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино Чусовського району Пермської області. Через велику кількість захворювань (запалення нирок, гіпертонія, аритмія, інфаркт міокарда) 28 листопада 1986 р. М. Гориня етапували до Львова, де його наздогнав другий інфаркт. Через це потрапив до лікарні, після виходу з якої знову був змушений їхати на Урал. 2 липня 1987 р. був помилуваний.

Відразу після звільнення повернувся до політики й узяв участь у створенні УГС та НРУ. Напередодні виборів до Верховної Ради УРСР в березні 1990 року один із трудових колективів Залізничного району Львова висунув Михайла Гориня кандидатом на посаду Народного депутата України від Залізничного виборчого округу № 260 м. Львова. У 1-му турі, який відбувся 4 березня, Михайло Горинь набрав 70,72 % голосів виборців і отримав депутатський мандат, який обіймав до травня 1994 року.

У 1990 році був одним з ключових організаторів «Свята козацької слави», пішої ходи по Запоріжжю і мітингів, які відбулися на території «червоних» областей — Дніпропетровської і Запорізької і після екологічного мітингу у Запоріжжі стали першим потужним народним протестом проти чинної тоді комуністичної влади.

27 березня 1994 р. балотувався на посаду народного депутата України від одномандатного виборчого округу № 261. Посів лише друге місце і не був переобраний до Верховної Ради (24,93 % голосів виборців).

У квітні 1990 р. став одним із фундаторів Української республіканської партії (УРП). Паралельно залишався головою Секретаріату НРУ, який на той час ще не був партією. 28 лютого 1992 р. це дало йому, членові Проводу УРП, змогу стати співголовою НРУ. Але вже незабаром Михайло Горинь залишив лави НРУ. 1 квітня 1992 р. він був обраний головою УРП. Цю посаду обіймав до 21 жовтня 1995 р., коли став почесним головою партії. Але вже незабаром Михайло Горинь вступив у конфлікт із елітою УРП, через що 15 березня 1997 р. був виключений із лав партії. Після цього разом із однодумцями створив Республіканську християнську партію (РХП), в якій до дати смерті обіймав посаду почесного голови.

image
Надгробок Михайла Гориня на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові

На парламентських виборах 29 березня 1998 р. виступав під № 2 виборчого списку РХП. Партія не подолала прохідний бар'єр — Михайло Горинь знову не потрапив до парламенту.

З 19 травня 2000 р. по 20 серпня 2006 р. працював головою Української Всесвітньої Координаційної Ради.

Згодом відійшов від активної політичної діяльності.

Помер Михайло Горинь 13 січня 2013 року у 82-річному віці у Львові близько другої години ночі. Прощання відбулося 15 січня в храмі Святої Трійці УГКЦ. Там же відслужили й заупокійну службу. Попрощатися з видатним українцем прийшли тисячі львів'ян. Похований на полі 67 Личаківського цвинтаря. Під час громадянської панахиди прощальне слово виголосили екс-голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник, заступник міської голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів, голова Львівської обласної ради Петро Колодій, голова Народного Руху України Василь Куйбіда, правозахисник, політв'язень Степан Хмара, громадський діяч, політв'язень Василь Овсієнко та інші.

Державні нагороди

  • Орден Свободи (16 січня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (14 червня 2000) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у галузі державного будівництва, активну багаторічну громадсько-політичну діяльність
  • Орден «За заслуги» II ст. (26 листопада 2005) — за вагомий особистий внесок у національне та державне відродження України, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і незалежності, активну громадську діяльність
  • Орден «За заслуги» III ст. (19 серпня 1998) — за вагомий особистий внесок у становлення української державності, заслуги в соціально-економічному, науково-технічному і культурному розвиткові України та з нагоди 7-ї річниці незалежності України
  • Орден «За мужність» I ст. (8 листопада 2006) — за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод
  • Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011)

Вшанування пам'яті

image
Меморіальна таблиця Михайлові Гориню на вул. Шептицьких, 33 у Львові
image
Зчіпка з трьох марок «Лицарі духу. Діячі українського правозахисного руху»
  • 26 серпня 2017 року у Львові вшанували пам'ять видатного українського правозахисника, політв'язня, дисидента — Михайла Гориня. З цієї нагоди на фасаді будинку, на вулиці Шептицьких, 33, де у 1962—2013 роках мешкав видатний українець, урочисто відкрили меморіальну таблицю. Ініціаторами встановлення таблиці є Громадська організація «Ветеранське об'єднання Українська Гельсінська Спілка», скульптор — Роман Кикта..
  • У листопаді 2020 року Укрпошта випустила зчіпку «Лицарі духу. Діячі українського правозахисного руху» з трьох марок «Михайло Горинь (1930—2013)», «Микола Руденко (1920—2004)», «Святослав Караванський (1920—2016)». Автор — Василь Василенко. Дата випуску — 20.11.2020. Тираж — 100 000 прим.
  • 18 серпня 2022 року Львівська міська рада перейменувала вулицю Скрипника у Сихівському районі Львова на вулицю Михайла Гориня.
  • 18 січня 2024 року Київська міська рада перейменувала вулицю Єрмака на вулицю Михайла Гориня.

Примітки

  1. Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 37. — 416 с.
    d:Track:Q36036d:Track:Q64523177d:Track:Q20067115
  2. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
  3. Борис Захаров, Василь Овсієнко. Погасла свічка Михайла Гориня. [ 15 січня 2013 у Wayback Machine.] Майдан. 13.01.2013.
  4. Василь Овсієнко. In Memoriam. Михайло Горинь. [ 13 січня 2013 у Wayback Machine.] Історична правда. 13.01.2013.
  5. . Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 12 червня 2022.
  6. Указ Президента України № 791/2000 від 14 червня 2000 року «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
  7. Указ Президента України № 1653/2005 від 26 листопада 2005 року «Про відзначення державними нагородами України колишніх політичних в'язнів і репресованих»
  8. Указ Президента України № 894/98 від 19 серпня 1998 року «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ, організацій з нагоди 7-ї річниці незалежності України»
  9. . Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 12 червня 2022.
  10. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2013. Процитовано 23 серпня 2011.
  11. На Львівщині відкрили меморіальну дошку Михайлу Гориню. loda.gov.ua. Львівська обласна державна адміністрація. 26 серпня 2017. оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
  12. Поштові марки у вигляді зчіпки з 3-х марок "Лицарі духу". Процитовано 5 серпня 2022 року.
  13. Сайт ЛМР. Процитовано 18 серпня 2022 року.
  14. У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських Героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 18 січня 2024.

Посилання

  • Олег ГРИНІВ. Михайло Горинь: Він боровся проти байдужості й конформізму // ГОЛОС УКРАЇНИ — 21.05.2020, № 83
  • Мирослав ЛЕВИЦЬКИЙ. Заповіт Михайла Гориня: «Не дайте їм зруйнувати Україну» // СЛОВО ПРОСВІТИ — 11-17.06.2020, № 16-17
image Зовнішні відеофайли
image Левко Лук'яненко про Михайла Гориня

Джерела

  • Зайцев Ю. Д. Горинь Михайло Миколайович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 164. — .
  • Захаров Б. Горинь Михайло Миколайович // Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Т. 1. Україна. Частина І. — Харків : Харківська правозахисна група; "Права людини", 2006. — Т. 1. — С. 160-163. — 1500 прим. — .
  • Борис Захаров, Василь Овсієнко. Погасла свічка Михайла Гориня. Майдан. 13.01.2013.
  • Василь Овсієнко. In Memoriam. Михайло Горинь. Історична правда. 13.01.2013.
  • Невідомий Горинь: дитинство та юність
  • Дисидентська мама
  • Горинь Михайло Миколайович // Кобза. Українці Росії)
  • Горинь Михайло Миколайович // Політична Україна сьогодні)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gorin brati sestri Mihajlo Mikolajovich GorinNarodivsya 17 chervnya 1930 1930 06 17 Kniselo Zhidachivskij povit Stanislavivske voyevodstvo Polska respublikaPomer 13 sichnya 2013 2013 01 13 82 roki Lviv UkrayinaPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Krayina Ukrayinska derzhava SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist disident narodnij deputat UkrayiniPosada narodnij deputat Ukrayini 2 Partiya NRU URP RHPBatko Gorin Mikola MihajlovichMati Gorin Grek Stefaniya DanilivnaRodichi Lebed Mikola Kirilovich dvoyuridnij dyadko Brati sestri Gorin Bogdan Mikolajovich Gorin Mikola MikolajovichU shlyubi z Gorin Olga PavlivnaDiti Gorin Oksana Mihajlivna Gorin Taras MihajlovichNagorodi Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Orden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Orden Za muzhnist I stupenya Yuvilejna medal 20 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Mediafajli u VikishovishiNarodnij deputat Ukrayini 1 go sklikannya NRU 15 travnya 1990 10 travnya 1994 Miha jlo Mikola jovich Go rin 17 chervnya 1930 Kniselo 13 sichnya 2013 Lviv ukrayinskij pravozahisnik disident i politv yazen radyanskih chasiv Narodnij deputat Ukrayini 1 go sklikannya pochesnij golova Respublikanskoyi hristiyanskoyi partiyi starshij brat Bogdana ta Mikoli Goriniv dvoyuridnij pleminnik Mikoli Kirilovicha Lebedya sin jogo dvoyuridnoyi sestri Stefaniyi Danilivni Gorin do shlyubu Grek BiografiyaNarodivsya 17 chervnya 1930 roku v seli Kniselo Zhidachivskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Polshi nini Lvivskij rajon Lvivskoyi oblasti Ukrayini Batko Mikola Mihajlovich Gorin 1905 1988 buv golovoyu miscevogo tovaristva Prosvita j aktivistom Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv Mati Stefaniya Danilivna Gorin do shlyubu Grek 1911 2003 bula selyankoyu Cherez uchast golovi rodini v ukrayinskomu pidpilli na pochatku grudnya 1944 r rodinu Goriniv bulo zaareshtovano NKVS ta spryamovano na zaslannya v Sibir Ale she v Galichini varta dala yim zmogu vtekti Pislya cogo do vesni 1945 r vsya rodina Goriniv zhila v pidpilli Potim Mihajlo Gorin razom iz rodichami podavsya v misto Hodoriv Lvivskoyi oblasti de voni j oselilis Z 1949 po 1955 rr navchavsya na viddilenni logiki ta psihologiyi Lvivskogo universitetu 1953 roku buv korotkotrivalo vidstoronenij vid navchannya za vidmovu vstupiti do komsomolu Ves cej chas pidtrimuvav kontakt z ukrayinskim pidpillyam vigotovlyav i rozpovsyudzhuvav listivki Nastupni roki vchitelyuvav u riznih shkolah Drogobickogo rajonu zaviduvav rajonnim metodichnim kabinetom pracyuvav inspektorom Strilkivskogo rajVNO Z 1961 r zajmavsya naukovoyu diyalnistyu zokrema organizuvav pri Lvivskomu zavodi avtonavantazhuvachiv pershu v SRSR eksperimentalnu naukovo praktichnu laboratoriyu psihologiyi i fiziologiyi praci Togo zh chasu pochalis pershi jogo kontakti z shistdesyatnikami U 1963 r vistupiv yak odin iz fundatoriv Lvivskogo klubu tvorchoyi molodi Prolisok Vidtodi stosunki mizh Mihajlom Gorinem i vladoyu pogirshuvalis i 26 serpnya 1965 r jogo zaareshtuvali za antiradyansku agitaciyu i propagandu 18 kvitnya 1966 r na zakritomu zasidanni Lvivskij oblasnij sud zasudiv Mihajla Gorinya na 6 rokiv taboriv suvorogo rezhimu Razom iz nim sudili jogo molodshogo brata Bogdana Ivana Gelya ta Miroslavu Zvarichevsku Takozh Mihajlo ta jogo molodshij brat Bogdan vistupili svidkami proti Mihajla Masyutka yakogo zvinuvachuvali v antiradyanskij diyalnosti ta propagandi Virok vidbuvav u mordovskih taborah ale za poshirennya samvidavu sered v yazniv u lipni 1967 r Zubovo Polyanskij rajonnij sud prisudiv jomu 3 roki uv yaznennya u Vladimirskij tyurmi 26 serpnya 1971 r vijshov na volyu j oselivsya u Lvovi Nezabarom pereyihav u Rivnensku oblast de vlashtuvavsya mashinistom na budivnictvi himkombinatu U 1972 1977 rokah pracyuvav kochegarom u kotelnyah Lvova a potim psihologom ekonomichnoyi laboratoriyi Lvivskogo VO Kineskop Ves cej chas vin zalishavsya politichno aktivnim brav uchast u roboti Ukrayinskoyi Gelsinskoyi grupi 3 listopada 1981 r buv udruge zaareshtovanij Popri ogoloshene nim goloduvannya ta pov yazanij iz cim sercevij napad 25 chervnya 1982 r buv zasudzhenij na 10 rokiv pozbavlennya voli v taborah osoblivo suvorogo rezhimu ta 5 rokiv zaslannya Pokarannya vidbuvav u tabori osoblivo suvorogo rezhimu VS 389 36 u seli Kuchino Chusovskogo rajonu Permskoyi oblasti Cherez veliku kilkist zahvoryuvan zapalennya nirok gipertoniya aritmiya infarkt miokarda 28 listopada 1986 r M Gorinya etapuvali do Lvova de jogo nazdognav drugij infarkt Cherez ce potrapiv do likarni pislya vihodu z yakoyi znovu buv zmushenij yihati na Ural 2 lipnya 1987 r buv pomiluvanij Vidrazu pislya zvilnennya povernuvsya do politiki j uzyav uchast u stvorenni UGS ta NRU Naperedodni viboriv do Verhovnoyi Radi URSR v berezni 1990 roku odin iz trudovih kolektiviv Zaliznichnogo rajonu Lvova visunuv Mihajla Gorinya kandidatom na posadu Narodnogo deputata Ukrayini vid Zaliznichnogo viborchogo okrugu 260 m Lvova U 1 mu turi yakij vidbuvsya 4 bereznya Mihajlo Gorin nabrav 70 72 golosiv viborciv i otrimav deputatskij mandat yakij obijmav do travnya 1994 roku U 1990 roci buv odnim z klyuchovih organizatoriv Svyata kozackoyi slavi pishoyi hodi po Zaporizhzhyu i mitingiv yaki vidbulisya na teritoriyi chervonih oblastej Dnipropetrovskoyi i Zaporizkoyi i pislya ekologichnogo mitingu u Zaporizhzhi stali pershim potuzhnim narodnim protestom proti chinnoyi todi komunistichnoyi vladi 27 bereznya 1994 r balotuvavsya na posadu narodnogo deputata Ukrayini vid odnomandatnogo viborchogo okrugu 261 Posiv lishe druge misce i ne buv pereobranij do Verhovnoyi Radi 24 93 golosiv viborciv U kvitni 1990 r stav odnim iz fundatoriv Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi URP Paralelno zalishavsya golovoyu Sekretariatu NRU yakij na toj chas she ne buv partiyeyu 28 lyutogo 1992 r ce dalo jomu chlenovi Provodu URP zmogu stati spivgolovoyu NRU Ale vzhe nezabarom Mihajlo Gorin zalishiv lavi NRU 1 kvitnya 1992 r vin buv obranij golovoyu URP Cyu posadu obijmav do 21 zhovtnya 1995 r koli stav pochesnim golovoyu partiyi Ale vzhe nezabarom Mihajlo Gorin vstupiv u konflikt iz elitoyu URP cherez sho 15 bereznya 1997 r buv viklyuchenij iz lav partiyi Pislya cogo razom iz odnodumcyami stvoriv Respublikansku hristiyansku partiyu RHP v yakij do dati smerti obijmav posadu pochesnogo golovi Nadgrobok Mihajla Gorinya na poli pochesnih pohovan Lichakivskogo cvintarya u Lvovi Na parlamentskih viborah 29 bereznya 1998 r vistupav pid 2 viborchogo spisku RHP Partiya ne podolala prohidnij bar yer Mihajlo Gorin znovu ne potrapiv do parlamentu Z 19 travnya 2000 r po 20 serpnya 2006 r pracyuvav golovoyu Ukrayinskoyi Vsesvitnoyi Koordinacijnoyi Radi Zgodom vidijshov vid aktivnoyi politichnoyi diyalnosti Pomer Mihajlo Gorin 13 sichnya 2013 roku u 82 richnomu vici u Lvovi blizko drugoyi godini nochi Proshannya vidbulosya 15 sichnya v hrami Svyatoyi Trijci UGKC Tam zhe vidsluzhili j zaupokijnu sluzhbu Poproshatisya z vidatnim ukrayincem prijshli tisyachi lviv yan Pohovanij na poli 67 Lichakivskogo cvintarya Pid chas gromadyanskoyi panahidi proshalne slovo vigolosili eks golova Lvivskoyi oblasnoyi radi Miroslav Senik zastupnik miskoyi golovi Lvova z gumanitarnih pitan Vasil Kosiv golova Lvivskoyi oblasnoyi radi Petro Kolodij golova Narodnogo Ruhu Ukrayini Vasil Kujbida pravozahisnik politv yazen Stepan Hmara gromadskij diyach politv yazen Vasil Ovsiyenko ta inshi Derzhavni nagorodiOrden Svobodi 16 sichnya 2009 za vagomij osobistij vnesok u spravu konsolidaciyi ukrayinskogo suspilstva rozbudovu demokratichnoyi socialnoyi i pravovoyi derzhavi ta z nagodi Dnya Sobornosti Ukrayini Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 14 chervnya 2000 za viznachni osobisti zaslugi pered Ukrayinskoyu derzhavoyu u galuzi derzhavnogo budivnictva aktivnu bagatorichnu gromadsko politichnu diyalnist Orden Za zaslugi II st 26 listopada 2005 za vagomij osobistij vnesok u nacionalne ta derzhavne vidrodzhennya Ukrayini samoviddanist u borotbi za utverdzhennya idealiv svobodi i nezalezhnosti aktivnu gromadsku diyalnist Orden Za zaslugi III st 19 serpnya 1998 za vagomij osobistij vnesok u stanovlennya ukrayinskoyi derzhavnosti zaslugi v socialno ekonomichnomu naukovo tehnichnomu i kulturnomu rozvitkovi Ukrayini ta z nagodi 7 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini Orden Za muzhnist I st 8 listopada 2006 za gromadyansku muzhnist samoviddanist u borotbi za utverdzhennya idealiv svobodi i demokratiyi ta z nagodi 30 yi richnici stvorennya Ukrayinskoyi Gromadskoyi Grupi spriyannya vikonannyu Gelsinskih ugod Vidznaka Prezidenta Ukrayini yuvilejna medal 20 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 19 serpnya 2011 Vshanuvannya pam yatiMemorialna tablicya Mihajlovi Gorinyu na vul Sheptickih 33 u Lvovi Zchipka z troh marok Licari duhu Diyachi ukrayinskogo pravozahisnogo ruhu 26 serpnya 2017 roku u Lvovi vshanuvali pam yat vidatnogo ukrayinskogo pravozahisnika politv yaznya disidenta Mihajla Gorinya Z ciyeyi nagodi na fasadi budinku na vulici Sheptickih 33 de u 1962 2013 rokah meshkav vidatnij ukrayinec urochisto vidkrili memorialnu tablicyu Iniciatorami vstanovlennya tablici ye Gromadska organizaciya Veteranske ob yednannya Ukrayinska Gelsinska Spilka skulptor Roman Kikta U listopadi 2020 roku Ukrposhta vipustila zchipku Licari duhu Diyachi ukrayinskogo pravozahisnogo ruhu z troh marok Mihajlo Gorin 1930 2013 Mikola Rudenko 1920 2004 Svyatoslav Karavanskij 1920 2016 Avtor Vasil Vasilenko Data vipusku 20 11 2020 Tirazh 100 000 prim 18 serpnya 2022 roku Lvivska miska rada perejmenuvala vulicyu Skripnika u Sihivskomu rajoni Lvova na vulicyu Mihajla Gorinya 18 sichnya 2024 roku Kiyivska miska rada perejmenuvala vulicyu Yermaka na vulicyu Mihajla Gorinya PrimitkiZagajska R J Viter v dolonyah Lviv 2017 S 37 416 s d Track Q36036d Track Q64523177d Track Q20067115 http static rada gov ua zakon new NEWSAIT DEPUTAT1 spisok1 htm Boris Zaharov Vasil Ovsiyenko Pogasla svichka Mihajla Gorinya 15 sichnya 2013 u Wayback Machine Majdan 13 01 2013 Vasil Ovsiyenko In Memoriam Mihajlo Gorin 13 sichnya 2013 u Wayback Machine Istorichna pravda 13 01 2013 Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 12 chervnya 2022 Ukaz Prezidenta Ukrayini 791 2000 vid 14 chervnya 2000 roku Pro nagorodzhennya ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo Ukaz Prezidenta Ukrayini 1653 2005 vid 26 listopada 2005 roku Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini kolishnih politichnih v yazniv i represovanih Ukaz Prezidenta Ukrayini 894 98 vid 19 serpnya 1998 roku Pro vidznachennya nagorodami Ukrayini pracivnikiv pidpriyemstv ustanov organizacij z nagodi 7 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini Arhiv originalu za 29 veresnya 2018 Procitovano 12 chervnya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 27 sichnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2011 Na Lvivshini vidkrili memorialnu doshku Mihajlu Gorinyu loda gov ua Lvivska oblasna derzhavna administraciya 26 serpnya 2017 originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 17 serpnya 2020 Poshtovi marki u viglyadi zchipki z 3 h marok Licari duhu Procitovano 5 serpnya 2022 roku Sajt LMR Procitovano 18 serpnya 2022 roku U procesi derusifikaciyi ta z metoyu uvikovichennya ukrayinskih Geroyiv u stolici perejmenuvali ta najmenuvali she 29 ob yektiv KYIV CITY COUNCIL ukr Procitovano 18 sichnya 2024 PosilannyaOleg GRINIV Mihajlo Gorin Vin borovsya proti bajduzhosti j konformizmu GOLOS UKRAYiNI 21 05 2020 83 Miroslav LEVICKIJ Zapovit Mihajla Gorinya Ne dajte yim zrujnuvati Ukrayinu SLOVO PROSVITI 11 17 06 2020 16 17 Zovnishni videofajli Levko Luk yanenko pro Mihajla GorinyaDzherelaZajcev Yu D Gorin Mihajlo Mikolajovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 164 ISBN 966 00 0405 2 Zaharov B Gorin Mihajlo Mikolajovich Mizhnarodnij biografichnij slovnik disidentiv krayin Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi j kolishnogo SRSR T 1 Ukrayina Chastina I Harkiv Harkivska pravozahisna grupa Prava lyudini 2006 T 1 S 160 163 1500 prim ISBN 966 8919 09 2 Boris Zaharov Vasil Ovsiyenko Pogasla svichka Mihajla Gorinya Majdan 13 01 2013 Vasil Ovsiyenko In Memoriam Mihajlo Gorin Istorichna pravda 13 01 2013 Nevidomij Gorin ditinstvo ta yunist Disidentska mama Gorin Mihajlo Mikolajovich Kobza Ukrayinci Rosiyi Gorin Mihajlo Mikolajovich Politichna Ukrayina sogodni

Дата публікації:
Топ