Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мирослава Василівна Мороз у шлюбі Зваричевська 10 грудня 1936 Трибухівці 26 лютого 2015 Львів українська філологиня педа

Зваричевська Мирослава Василівна

Мирослава Василівна Мороз, у шлюбі Зваричевська (10 грудня 1936, Трибухівці — 26 лютого 2015, Львів) — українська філологиня, педагогиня, громадська діячка, дисидентка-шістдесятниця та політична ув'язнена часів СРСР (1965–1966). Заслужений вчитель України (1992), співзасновниця Союзу українок. Багато працювала над розробкою та впроваженням у практику прогресивних методів педагогіки, концепції національної освіти, повертала забуті імена української педагогіки (Софії Русової, Григорія Ващенка). Авторка літературознавчих та педагогічних статей, новаторських підручників з української літератури, визнаних фахівцями, за якими працювали у різних регіонах України. Була організаторкою та учасницею багатьох науково-практичних конференцій, круглих столів, тематичних читань. Була дуже активною громадською діячкою, промоторкою багатьох суспільнозначимих ініціатив, зробила значний внесок у формування демократичного суспільства, у розвиток суспільно-педагогічної думки.

Мирослава Василівна Зваричевська
image
Народилася10 грудня 1936(1936-12-10)
Трибухівці
Померла26 лютого 2015(2015-02-26) (78 років)
Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар
ГромадянствоУкраїна
Національністьукраїнка
Діяльністьфілолог
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Відомі учні(Назар Федорак)
Нагородиimage
image
Могила Мирослави Зваричевської на 37 полі Личаківського цвинтаря

Життєпис

Походила з освіченої заможної родини. Мати, Йоси́фа Григорівна (1903—1983) з роду Бучинських, батько якої був війтом і дуже авторитетною людиною, братом був (Дмитро Бучинський). Спільно з братом заснувала місцеву «Просвіту», товариство «Рідна школа», грала у театрі, активно працювала в Союзі українок. Батько (1899—27.01.1972), одружившись, поїхав до Канади, освоював прерії, зробив значний внесок у розвиток країни, став її громадянином. Повернувся у 1936 році зі зворотними квитками для себе і дружини, але вона не погодилася. За совітів її родина зазнала тотального «розкуркулення» і переслідувань, перебувала у постійному очікуванні на вивезення у Сибір. Лише завдяки чуду і допомозі батькового приятеля залишилась, хоча була позбавлена, маючи чотирьох дітей, засобів існування. Мирослава мала трьох сестер: Зеновію-Марію, Наталію, які також присвятили своє життя педагогічній діяльності, та Стефанію, що рано померла.

Діяльність

Була особливо обдарованою до навчання: пішла до школи з п'яти років. У 1956 році з відзнакою завершила (Чортківське педагогічне училище). У 1956–1961 роках блискуче навчалася на філологічному факультеті Львівського університету. В складі студентського загону їздила освоювати цілинні землі у Казахстан. Звідти надійшли «сигнали» про те, що вона «вела націоналістичну пропаганду». Мала яскраві організаторські здібності. Була старостою факультету, працюючи у секції культури, організувала хор факультету. Приятелювала з однокурсницями — колишніми політув'язненими (Галиною Сокіл) та Ольгою Мацелюх (майбутня дружина Михайла Гориня). Коли їх 1957 року виключали з університету, ходила з друзями до ректора Євгена Лазаренка захищати їх.

У 1962–1965 роках працювала у відділі бібліографії (бібліотеки Львівського Національного Університету), який тоді очолював її вуйко, письменник (Теодор Микитин). Згодом була літкоректоркою і редакторкою газет «Вільна Україна» та «Ленінська молодь», літературною редакторкою відділу публікацій Львівського обласного архіву. Розпочала діяльність в літературній критиці, зокрема, досліджувала творчість Бориса Антоненка-Давидовича, який високо оцінював її талант, пророкуючи велике майбутнє. Вела тривале листування з ним.

Належала до перших шістдесятників. У 1964 році, під час святкування 150-ліття з дня народження Т. Шевченка, за дорученням М. Гориня перевезла добірку самвидаву до Києва, звідки ці матеріали пішли за кордон. Постійно одержувала від Михайла Гориня та Ігоря Калинця літературу самвидаву в машинописах і фотокопіях, давала її читати друзям (статті «З приводу процесу над Погружальським», «Класова та національна боротьба на сучасному етапі розвитку людства», «Сучасний імперіалізм», передмова до книжки «Панорама сучасної української літератури», книжка «Вивід прав України», виступ Івана Дзюби на вечорі пам'яті Василя Симоненка та ін.).

24 серпня 1965 року заарештована у Львові; під час обшуку в її помешканні функціонери КДБ вилучили 5 примірників статей «З приводу процесу над Погружальським», «„Радянізація“ Павла Тичини», (Івана Кошелівця), «Відповідь матері В. Симоненка — Щербань Г. Ф.», вірші Василя Симоненка. Щодо неї застосовували тортури на допитах, б'ючи джгутами по нирках, змушували до зізнань, що спричинило згодом до тяжкого захворювання нирок, утримували у вологому неопалюваному карцері тюрми на Лонського навіть взимку, відмовляли у побаченнях із рідними. Звинувачена у проведенні «антирадянської агітації і пропаганди» за ст. 62 ч. 1 КК УРСР в одній справі із братами (Горинями) та Михайлом Осадчим.

image «ВИРОК Ім'ям Української Радянської Соціалістичної республіки 1966 року квітня 18 дня Судова колегія в кримінальних справах Львівського обласного суду в складі: головуючого Рудика С. І. народних засідателів: Пашука А. Й., Печенко Е. С. при секретарі Юрко А. О. з участю прокурора Антоненко Б. Т., адвокатів Коваль Я. Т., Малік М. С., Гребенюка Б. І., Савули Ю. М. Розглянула у закритому судовому засіданні в місті Львові справу про обвинувачення…Зваричевську Мирославу Василівну, жительку м. Львова, українку, безпартійну, не судиму, з вищою освітою, не одружену, до арешту працювала архіваріусом Львівського державного обласного архіву, громадянку СРСР, під вартою з 24 серпня 1965 р. — в злочинах, передбачених ст. 62 ч. 1 КК УРСР; Підсудна Зваричевська, перебуваючи в дружніх взаємовідносинах з братами Горинями Михайлом та Богданом і поділяючи їх антирадянську націоналістичну діяльність, знайомилась на квартирі Гориня Михайла з антирадянською літературою і з початку 1965 року до арешту проводила ворожу націоналістичну пропаганду шляхом поширення літератури, яка за змістом є наклепницькою і порочить радянський державний і суспільний лад. Зваричевська ознайомила з антирадянським документом «З приводу процесу над Погружальським» свідків Калинця, Дмитерко, Дзьобан, передала надрукований текст цього документа Гелю, Заставецькому, Бесарабу, останньому передала і видану за кордоном „Панораму найновішої літератури в УРСР“ та ознайомила його з антирадянським документом „Відповідь матері В. Симоненка — Щербань“. Заарештована одержала від Калинця декілька екземплярів «З приводу процесу над Погружальським» та від Горинь Михайла статті антирадянського змісту «Сучасний імперіалізм», «Класова та національна боротьба на сучасному етапі розвитку людства», «Відповідь матері В. Симоненка — Щербань» і з метою їх розповсюдження відвезла в липні місяці 1965 року інструкторам туристичного табору «Полонина» гр. Заставнецькому, в серпні місяці 1965 року передала працівнику обласної бібліотеки Мандюку «З приводу процесу над Погружальським», „«Відповідь матері В. Симоненка — Щербань Г. Ф.», „Класова та національна боротьба на сучасному етапі розвитку людства“. На квартирі Зваричевської органами слідства вилучені 5 екземплярів антирадянських націоналістичних документів «З приводу процесу над Погружальським», «Радянізація П. Тичини», «Відповідь матері В. Симоненка — Щербань», які були приготовлені для розповсюдження. Допитана по суті пред'явленого обвинувачення підсудна Зваричевська повністю визнала себе винною в скоєнні перелічених злочинів, вина Зваричевської стверджується також вилученням націоналістичної літератури на квартирі та обласній бібліотеці, показами підсудних Горинів Михайла та Богдана, свідків Заставецького, Калинця та іншими матеріалами кримінальної справи». image

За порадою приятельки Ольги Мацелюх-Горинь, яка там працювала, влаштувалася вчителькою середньої школи № 31 м. Львова. Восени 1969 року разом з іншими колишніми політв'язнями підписала заяву на ім'я голови ВР УРСР Олександра Ляшка та прокурора УРСР Ф. Глуха «Знову „камерні“ справи?» — проти повторних засуджень політв'язнів С. Караванського, С. Бедрила, В. Ривака, що тоді готувалися. У 1971 році на зборах учителів Радянського району м. Львова Зваричевську й Ольгу Горинь оголосили «націоналістками». На допитах у справах 1972 року (після арештів української інтелігенції) заперечувала, що одержувала самвидав від Ігоря Калинця.

Перебуваючи під постійним наглядом КДБ, усе ж організовувала тематичні літературні вечори, зустрічі з письменниками, у своїй педагогічній діяльності намагалася виховувати українських патріотів та людей зі стійкими моральними засадами. Наприклад, її підопічні піонерські загони носили імена Олеся Гончара, Олександра Довженка. Вела дитячу літературно-мистецьку студію «Тронка», що була у тісному контакті з Олесем Гончарем. Виховала плеяду талановитих діячів культури, серед який (Володимир Кучинський), Лариса Курилич (Довга), брати Гуменюки, (Назар Федорак) і багато інших.

У червні 1988 року брала участь в установчих зборах Товариства української мови (ТУМ) у Львові, очолила комісію з питань освіти ТУМ Львівщини, була організаторкою лекторію, активною учасницею «Рідної школи», співзасновницею Педагогічного товариства імені Гр. Ващенка, товариства «Просвіти», «Союзу українок». Разом із Ольгою Горинь на початку 1990-х створили Українську Християнську партію жінок, якої була співголовою. Була активною організаторкою та учасницею громадських подій, завжди відзначалась твердою принциповою позицією.

У 1989 році організувала конференцію, присвячену Б. Антоненку-Давидовичу, що в умовах існуючого ще режиму дала поштовх для національного пробудження. Підготувала конференцію «Національна школа, учитель, громадськість», де 3 грудня 1989 року виголосила свою (першу в Україні) концепцію національної школи.

1990 року обрана депутаткою Львівської міської ради першого демократичного скликання.

З вересня 1990 року працювала віцедиректоркою Інституту післядипломної педагогічної освіти Львівської області (була також доцентом кафедри гуманітарної освіти, завідувачкою кабінету). Постановою пленуму (Верховного Суду УРСР) від 7 грудня 1990 вирок у справі М. та Б. Горинів, М. Осадчого та Зваричевської скасовано, справу закрито «за відсутністю складу злочину».

Впродовж 1992—1995 років паралельно працювала також в авторській українознавчій школі Марії Чумарної.

Померла 26 лютого 2015 року у віці 78 років у Львові. Була похована 28 лютого на 37 полі Личаківського цвинтаря.

Бібліографія

  • Зваричевська М. Концепція національної школи, виголошена 3 грудня 1989 року на обласній конференції української мови ім. Тараса Шевченка та учителів Львівщини // Просвіта — № 1. — 1990.
  • Зваричевська М. Педагогіка Софії Русової // Педагогічна думка. — 2006. — № 1. 
  • Чорновіл В. Лихо з розуму. — Л.: Меморіал, 1991. — 344 с.
  • «Лихо з розуму». Матеріали та документи 1966—1969 рр. / Упоряд. Валентина Чорновіл. Передм. Лесь Танюк. — К.: Смолоскип, 2003, — С. 15, 104, 129, 439.
  • Українська поезія під судом КГБ: Кримінальні справи Ірини та Ігоря Калинців / Упоряд. Ю. Д. Зайцев. — Львів: Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, 2003. — С. 18—31, 36—40, 42—46, 421—426, 443—444, 472, 483—485, 488, 492, 495—496, 501—502, 508, 514, 523—526, 530, 538, 546—549.
  • Пам'яті Мирослави Зваричевської: спогади друзів, сусідів, учнів про Мирославу Зваричевську. — Львів, 2016.

Примітки

  1. Чайка, Мирослава (31 січня 2019). ЖАНР МОК’ЮМЕНТАРІ: МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ. Молодь і ринок. Т. 0, № 12(167). doi:10.24919/2308-4634.2018.155574. ISSN 2617-0825. Процитовано 26 травня 2022.

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Miroslava Vasilivna Moroz u shlyubi Zvarichevska 10 grudnya 1936 Tribuhivci 26 lyutogo 2015 Lviv ukrayinska filologinya pedagoginya gromadska diyachka disidentka shistdesyatnicya ta politichna uv yaznena chasiv SRSR 1965 1966 Zasluzhenij vchitel Ukrayini 1992 spivzasnovnicya Soyuzu ukrayinok Bagato pracyuvala nad rozrobkoyu ta vprovazhennyam u praktiku progresivnih metodiv pedagogiki koncepciyi nacionalnoyi osviti povertala zabuti imena ukrayinskoyi pedagogiki Sofiyi Rusovoyi Grigoriya Vashenka Avtorka literaturoznavchih ta pedagogichnih statej novatorskih pidruchnikiv z ukrayinskoyi literaturi viznanih fahivcyami za yakimi pracyuvali u riznih regionah Ukrayini Bula organizatorkoyu ta uchasniceyu bagatoh naukovo praktichnih konferencij kruglih stoliv tematichnih chitan Bula duzhe aktivnoyu gromadskoyu diyachkoyu promotorkoyu bagatoh suspilnoznachimih iniciativ zrobila znachnij vnesok u formuvannya demokratichnogo suspilstva u rozvitok suspilno pedagogichnoyi dumki Miroslava Vasilivna ZvarichevskaNarodilasya10 grudnya 1936 1936 12 10 TribuhivciPomerla26 lyutogo 2015 2015 02 26 78 rokiv LvivPohovannyaLichakivskij cvintarGromadyanstvoUkrayinaNacionalnistukrayinkaDiyalnistfilologAlma materLNU im I FrankaVidomi uchniNazar FedorakNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Mogila Miroslavi Zvarichevskoyi na 37 poli Lichakivskogo cvintaryaZhittyepisPohodila z osvichenoyi zamozhnoyi rodini Mati Josi fa Grigorivna 1903 1983 z rodu Buchinskih batko yakoyi buv vijtom i duzhe avtoritetnoyu lyudinoyu bratom buv Dmitro Buchinskij Spilno z bratom zasnuvala miscevu Prosvitu tovaristvo Ridna shkola grala u teatri aktivno pracyuvala v Soyuzi ukrayinok Batko 1899 27 01 1972 odruzhivshis poyihav do Kanadi osvoyuvav preriyi zrobiv znachnij vnesok u rozvitok krayini stav yiyi gromadyaninom Povernuvsya u 1936 roci zi zvorotnimi kvitkami dlya sebe i druzhini ale vona ne pogodilasya Za sovitiv yiyi rodina zaznala totalnogo rozkurkulennya i peresliduvan perebuvala u postijnomu ochikuvanni na vivezennya u Sibir Lishe zavdyaki chudu i dopomozi batkovogo priyatelya zalishilas hocha bula pozbavlena mayuchi chotiroh ditej zasobiv isnuvannya Miroslava mala troh sester Zenoviyu Mariyu Nataliyu yaki takozh prisvyatili svoye zhittya pedagogichnij diyalnosti ta Stefaniyu sho rano pomerla DiyalnistBula osoblivo obdarovanoyu do navchannya pishla do shkoli z p yati rokiv U 1956 roci z vidznakoyu zavershila Chortkivske pedagogichne uchilishe U 1956 1961 rokah bliskuche navchalasya na filologichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu V skladi studentskogo zagonu yizdila osvoyuvati cilinni zemli u Kazahstan Zvidti nadijshli signali pro te sho vona vela nacionalistichnu propagandu Mala yaskravi organizatorski zdibnosti Bula starostoyu fakultetu pracyuyuchi u sekciyi kulturi organizuvala hor fakultetu Priyatelyuvala z odnokursnicyami kolishnimi polituv yaznenimi Galinoyu Sokil ta Olgoyu Macelyuh majbutnya druzhina Mihajla Gorinya Koli yih 1957 roku viklyuchali z universitetu hodila z druzyami do rektora Yevgena Lazarenka zahishati yih U 1962 1965 rokah pracyuvala u viddili bibliografiyi biblioteki Lvivskogo Nacionalnogo Universitetu yakij todi ocholyuvav yiyi vujko pismennik Teodor Mikitin Zgodom bula litkorektorkoyu i redaktorkoyu gazet Vilna Ukrayina ta Leninska molod literaturnoyu redaktorkoyu viddilu publikacij Lvivskogo oblasnogo arhivu Rozpochala diyalnist v literaturnij kritici zokrema doslidzhuvala tvorchist Borisa Antonenka Davidovicha yakij visoko ocinyuvav yiyi talant prorokuyuchi velike majbutnye Vela trivale listuvannya z nim Nalezhala do pershih shistdesyatnikiv U 1964 roci pid chas svyatkuvannya 150 littya z dnya narodzhennya T Shevchenka za doruchennyam M Gorinya perevezla dobirku samvidavu do Kiyeva zvidki ci materiali pishli za kordon Postijno oderzhuvala vid Mihajla Gorinya ta Igorya Kalincya literaturu samvidavu v mashinopisah i fotokopiyah davala yiyi chitati druzyam statti Z privodu procesu nad Pogruzhalskim Klasova ta nacionalna borotba na suchasnomu etapi rozvitku lyudstva Suchasnij imperializm peredmova do knizhki Panorama suchasnoyi ukrayinskoyi literaturi knizhka Vivid prav Ukrayini vistup Ivana Dzyubi na vechori pam yati Vasilya Simonenka ta in 24 serpnya 1965 roku zaareshtovana u Lvovi pid chas obshuku v yiyi pomeshkanni funkcioneri KDB viluchili 5 primirnikiv statej Z privodu procesu nad Pogruzhalskim Radyanizaciya Pavla Tichini Ivana Koshelivcya Vidpovid materi V Simonenka Sherban G F virshi Vasilya Simonenka Shodo neyi zastosovuvali torturi na dopitah b yuchi dzhgutami po nirkah zmushuvali do ziznan sho sprichinilo zgodom do tyazhkogo zahvoryuvannya nirok utrimuvali u vologomu neopalyuvanomu karceri tyurmi na Lonskogo navit vzimku vidmovlyali u pobachennyah iz ridnimi Zvinuvachena u provedenni antiradyanskoyi agitaciyi i propagandi za st 62 ch 1 KK URSR v odnij spravi iz bratami Gorinyami ta Mihajlom Osadchim VIROK Im yam Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi respubliki 1966 roku kvitnya 18 dnya Sudova kolegiya v kriminalnih spravah Lvivskogo oblasnogo sudu v skladi golovuyuchogo Rudika S I narodnih zasidateliv Pashuka A J Pechenko E S pri sekretari Yurko A O z uchastyu prokurora Antonenko B T advokativ Koval Ya T Malik M S Grebenyuka B I Savuli Yu M Rozglyanula u zakritomu sudovomu zasidanni v misti Lvovi spravu pro obvinuvachennya Zvarichevsku Miroslavu Vasilivnu zhitelku m Lvova ukrayinku bezpartijnu ne sudimu z vishoyu osvitoyu ne odruzhenu do areshtu pracyuvala arhivariusom Lvivskogo derzhavnogo oblasnogo arhivu gromadyanku SRSR pid vartoyu z 24 serpnya 1965 r v zlochinah peredbachenih st 62 ch 1 KK URSR Pidsudna Zvarichevska perebuvayuchi v druzhnih vzayemovidnosinah z bratami Gorinyami Mihajlom ta Bogdanom i podilyayuchi yih antiradyansku nacionalistichnu diyalnist znajomilas na kvartiri Gorinya Mihajla z antiradyanskoyu literaturoyu i z pochatku 1965 roku do areshtu provodila vorozhu nacionalistichnu propagandu shlyahom poshirennya literaturi yaka za zmistom ye naklepnickoyu i porochit radyanskij derzhavnij i suspilnij lad Zvarichevska oznajomila z antiradyanskim dokumentom Z privodu procesu nad Pogruzhalskim svidkiv Kalincya Dmiterko Dzoban peredala nadrukovanij tekst cogo dokumenta Gelyu Zastaveckomu Besarabu ostannomu peredala i vidanu za kordonom Panoramu najnovishoyi literaturi v URSR ta oznajomila jogo z antiradyanskim dokumentom Vidpovid materi V Simonenka Sherban Zaareshtovana oderzhala vid Kalincya dekilka ekzemplyariv Z privodu procesu nad Pogruzhalskim ta vid Gorin Mihajla statti antiradyanskogo zmistu Suchasnij imperializm Klasova ta nacionalna borotba na suchasnomu etapi rozvitku lyudstva Vidpovid materi V Simonenka Sherban i z metoyu yih rozpovsyudzhennya vidvezla v lipni misyaci 1965 roku instruktoram turistichnogo taboru Polonina gr Zastavneckomu v serpni misyaci 1965 roku peredala pracivniku oblasnoyi biblioteki Mandyuku Z privodu procesu nad Pogruzhalskim Vidpovid materi V Simonenka Sherban G F Klasova ta nacionalna borotba na suchasnomu etapi rozvitku lyudstva Na kvartiri Zvarichevskoyi organami slidstva vilucheni 5 ekzemplyariv antiradyanskih nacionalistichnih dokumentiv Z privodu procesu nad Pogruzhalskim Radyanizaciya P Tichini Vidpovid materi V Simonenka Sherban yaki buli prigotovleni dlya rozpovsyudzhennya Dopitana po suti pred yavlenogo obvinuvachennya pidsudna Zvarichevska povnistyu viznala sebe vinnoyu v skoyenni perelichenih zlochiniv vina Zvarichevskoyi stverdzhuyetsya takozh viluchennyam nacionalistichnoyi literaturi na kvartiri ta oblasnij biblioteci pokazami pidsudnih Goriniv Mihajla ta Bogdana svidkiv Zastaveckogo Kalincya ta inshimi materialami kriminalnoyi spravi Za poradoyu priyatelki Olgi Macelyuh Gorin yaka tam pracyuvala vlashtuvalasya vchitelkoyu serednoyi shkoli 31 m Lvova Voseni 1969 roku razom z inshimi kolishnimi politv yaznyami pidpisala zayavu na im ya golovi VR URSR Oleksandra Lyashka ta prokurora URSR F Gluha Znovu kamerni spravi proti povtornih zasudzhen politv yazniv S Karavanskogo S Bedrila V Rivaka sho todi gotuvalisya U 1971 roci na zborah uchiteliv Radyanskogo rajonu m Lvova Zvarichevsku j Olgu Gorin ogolosili nacionalistkami Na dopitah u spravah 1972 roku pislya areshtiv ukrayinskoyi inteligenciyi zaperechuvala sho oderzhuvala samvidav vid Igorya Kalincya Perebuvayuchi pid postijnim naglyadom KDB use zh organizovuvala tematichni literaturni vechori zustrichi z pismennikami u svoyij pedagogichnij diyalnosti namagalasya vihovuvati ukrayinskih patriotiv ta lyudej zi stijkimi moralnimi zasadami Napriklad yiyi pidopichni pionerski zagoni nosili imena Olesya Gonchara Oleksandra Dovzhenka Vela dityachu literaturno mistecku studiyu Tronka sho bula u tisnomu kontakti z Olesem Goncharem Vihovala pleyadu talanovitih diyachiv kulturi sered yakij Volodimir Kuchinskij Larisa Kurilich Dovga brati Gumenyuki Nazar Fedorak i bagato inshih U chervni 1988 roku brala uchast v ustanovchih zborah Tovaristva ukrayinskoyi movi TUM u Lvovi ocholila komisiyu z pitan osviti TUM Lvivshini bula organizatorkoyu lektoriyu aktivnoyu uchasniceyu Ridnoyi shkoli spivzasnovniceyu Pedagogichnogo tovaristva imeni Gr Vashenka tovaristva Prosviti Soyuzu ukrayinok Razom iz Olgoyu Gorin na pochatku 1990 h stvorili Ukrayinsku Hristiyansku partiyu zhinok yakoyi bula spivgolovoyu Bula aktivnoyu organizatorkoyu ta uchasniceyu gromadskih podij zavzhdi vidznachalas tverdoyu principovoyu poziciyeyu U 1989 roci organizuvala konferenciyu prisvyachenu B Antonenku Davidovichu sho v umovah isnuyuchogo she rezhimu dala poshtovh dlya nacionalnogo probudzhennya Pidgotuvala konferenciyu Nacionalna shkola uchitel gromadskist de 3 grudnya 1989 roku vigolosila svoyu pershu v Ukrayini koncepciyu nacionalnoyi shkoli 1990 roku obrana deputatkoyu Lvivskoyi miskoyi radi pershogo demokratichnogo sklikannya Z veresnya 1990 roku pracyuvala vicedirektorkoyu Institutu pislyadiplomnoyi pedagogichnoyi osviti Lvivskoyi oblasti bula takozh docentom kafedri gumanitarnoyi osviti zaviduvachkoyu kabinetu Postanovoyu plenumu Verhovnogo Sudu URSR vid 7 grudnya 1990 virok u spravi M ta B Goriniv M Osadchogo ta Zvarichevskoyi skasovano spravu zakrito za vidsutnistyu skladu zlochinu Vprodovzh 1992 1995 rokiv paralelno pracyuvala takozh v avtorskij ukrayinoznavchij shkoli Mariyi Chumarnoyi Pomerla 26 lyutogo 2015 roku u vici 78 rokiv u Lvovi Bula pohovana 28 lyutogo na 37 poli Lichakivskogo cvintarya BibliografiyaZvarichevska M Koncepciya nacionalnoyi shkoli vigoloshena 3 grudnya 1989 roku na oblasnij konferenciyi ukrayinskoyi movi im Tarasa Shevchenka ta uchiteliv Lvivshini Prosvita 1 1990 Zvarichevska M Pedagogika Sofiyi Rusovoyi Pedagogichna dumka 2006 1 Chornovil V Liho z rozumu L Memorial 1991 344 s Liho z rozumu Materiali ta dokumenti 1966 1969 rr Uporyad Valentina Chornovil Peredm Les Tanyuk K Smoloskip 2003 S 15 104 129 439 Ukrayinska poeziya pid sudom KGB Kriminalni spravi Irini ta Igorya Kalinciv Uporyad Yu D Zajcev Lviv Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2003 S 18 31 36 40 42 46 421 426 443 444 472 483 485 488 492 495 496 501 502 508 514 523 526 530 538 546 549 Pam yati Miroslavi Zvarichevskoyi spogadi druziv susidiv uchniv pro Miroslavu Zvarichevsku Lviv 2016 PrimitkiChajka Miroslava 31 sichnya 2019 ZhANR MOK YuMENTARI MISTECTVOZNAVChIJ ASPEKT Molod i rinok T 0 12 167 doi 10 24919 2308 4634 2018 155574 ISSN 2617 0825 Procitovano 26 travnya 2022 DzherelaYu D Zajcev Zvarichevska Miroslava Vasilivna 21 kvitnya 2022 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2010 T 10 Z Zor S 441 ISBN 978 966 02 5721 4 PosilannyaMiroslava Zvarichevska Moroz 10 12 1936 26 02 2015 artcurel blogspot com Artcurel Arte Cultura e Religione 5 serpnya 2019 Procitovano 21 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Miroslava Zvarichevska Moroz 10 12 1936 26 02 2015 ucrainistica blogspot com UKRAYiNA Religiya Kultura Mistectvo UCRAINA Religione Cultura Arte Procitovano 21 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ovsiyenko V V Zvarichevska Miroslava Vasilivna museum khpg org Virtualnij muzej Disidentskij ruh v Ukrayini originalu za 19 bereznya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2022 Uhvala Lvivskoyi miskoyi radi vid 06 04 1990 shodo Zvernennya zhinok deputativ Lvivskoyi miskoyi Radi do lviv yanok Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 21 kvitnya 2022 Memorialna tablicya v pam yat pro ukrayinskih politv yazniv lvivrada gov ua Lvivska oblasna rada originalu za 17 kvitnya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2022 Zvarichevska Miroslava Vasilivna kps ua net Kniga pedagogichnoyi slavi Ukrayini originalu za 18 sichnya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2022 Ganna Cherkaska 24 serpnya 1965 r Pershij pokis uahistory com UAHistory originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 21 kvitnya 2022 Zenon Senatovich 30 bereznya 2004 Pravilnij pidruchnik postup brama com Postup originalu za 6 kvitnya 2015 Procitovano 21 kvitnya 2022 Galina Tereshuk 25 serpnya 2014 U Lvovi na budinku sudu vstanovili memorialnu tablicyu na chest shistdesyatnikiv radiosvoboda org Radio Svoboda originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2022
Топ