Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вулиця Степана Бандери — одна з центральних і головних вулиць Коломиї. Бічна від вулиці та . Колишні назви: вулиця Першотравнева, до 1945 — вулиця З Мая. Довжина — 900 м.
| Вулиця Степана Бандери Коломия | |
|---|---|
 Пам'ятник Степанові Бандері на розі вулиць Степана Бандери та Івана Крип'якевича | |
| Назва на честь | Степана Бандери |
| Колишні назви | |
| вул. Першотравнева (до 1991), вул. 3 травня (до 1945) | |
| радянського періоду (українською) | Першотравнева |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 900м |
| поштові індекси | 78200 |
| Транспорт | |
| Рух | двобічний |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Вулиця Степана Бандери з'єднує залізничну станцію з вулицею Гетьмана Івана Мазепи.
Від цієї вулиці йдуть бічні вулиці Василя Стефаника, Юрія Шкрумеляка, Андрія Сахарова, Дмитра Яворницького і Привокзальна.
Історія
Прокладена в кінці 19 століття на ґрунтах колишнього землевласника Шрайбера. Первісна назва — Бічна Легіонів.
Після окупації Галичини поляками вулиці надано назву «З Мая» на честь від 3 травня 1791, а 1945 перейменовано на Першотравневу — на честь шанованого в СРСР .
20 серпня і 10 вересня 1989 вулицею з вокзалу в напрямку до Студентського парку йшли на перші коломийські віча багатолюдні колони маніфестантів зі Львова, Івано-Франківська, Калуша, Долини, Чернівців та інші. Разом з тим, незважаючи на пильний нагляд міліції і таємних агентів КДБ, йшли й колони коломийців.
Рішенням міськвиконкому 1991 на знак протесту проти підриву в селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської обл. пам'ятника Степанові Бандері, вул. Першотравневій надали ім'я національного героя України, Провідника ОУН Степана Бандери (1909—1959). Того ж року на розі Вулиці Степана Бандери, навпроти залізничного вокзалу відкрито пам'ятник Степанові Бандері.
Визначні будівлі
Будинок № 2 на розі вулиці Гетьмана Івана Мазепи і Степана Бандери належав родині композитора Кос-Анатольського А. У 1950-х в ньому розмістили залізничну поліклініку, у 1944—1946 в її затоплених водою пивницях енкаведисти перед допитом тримали по шию у воді політв'язнів.
Навпроти, під № 7 — МПП кафе «Ватра».
У будинку, на місці котрого тепер будинок № 73, у ті роки засідав трибунал залізничних військ.
У багатоквартирному будинку № 9 від 1975 і до останніх своїх днів жив український письменник Бандурак Володимир (1915—1982).
Уздовж вулиці поблизу будинків № 1 — 13 міститься недіючий від 1950-х напівзруйнований польський цвинтар, де поховано багато коломийців польської національності. Там же стоїть напівзруйнований пам'ятник воякам австрійської армії, які загинули в боях за Коломию у роки Першої світової війни; пам'ятник «жертвам Косачова».
У будинку № 36 від 1990 — домівка Коломийського осередку Української республіканської партії (УРП).
У будинку № 38 перший поверх займав торговий комплекс «Галичанка». У 2016 на його місці відкрили супермаркет "Нива".
Уздовж вулиці навпроти будинків № 49 — 53 з кінця 1950-их розміщувалось єврейське кладовище, знищене 1987 за розпорядженням комуністичної міської влади. Його територія зараз частково зайнята під спортмайданчик ЗОШ № 4. На тому цвинтарі, за повідомленням Кобринського В., 1943 німці розстрілювали людей, в тому числі українців і поляків. Серед інших там убито і сина Кобринського В.
На вулиці наприкінці 1950-их вперше в Коломиї почали будувати багатоповерхові будинки, так звані «Хрущівки». Першим споруджено 4-поверховий будинок № 40, другим — № 42, третім — будинок на розі вулиці Степана Бандери і — № 17.
У залі будинку, що побудований 1969 на розі вулиці Степана Бандери і — № 28, відомого як клуб залізничників, 29 жовтня 1989 відбулася установча конференція Народного Руху Коломийщини, а 27 грудня 1989 — у присутності понад 1,5 тис. глядачів культурно-суспільне товариство «Поступ» влаштувало свій перший знаменитий концерт «Гей ви, стрільці січовії».
Див. також
Література
- Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б, 1998 рік
- Мапа Коломиї, видавництво «Картографія», 2002 рік
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vulicya Stepana Banderi Vulicya Stepana Banderi odna z centralnih i golovnih vulic Kolomiyi Bichna vid vulici ta Kolishni nazvi vulicya Pershotravneva do 1945 vulicya Z Maya Dovzhina 900 m Vulicya Stepana Banderi KolomiyaPam yatnik Stepanovi Banderi na rozi vulic Stepana Banderi ta Ivana Krip yakevichaPam yatnik Stepanovi Banderi na rozi vulic Stepana Banderi ta Ivana Krip yakevichaNazva na chestStepana BanderiKolishni nazvivul Pershotravneva do 1991 vul 3 travnya do 1945 radyanskogo periodu ukrayinskoyu PershotravnevaZagalni vidomostiProtyazhnist900mposhtovi indeksi78200TransportRuhdvobichnijZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa Vulicya Stepana Banderi z yednuye zaliznichnu stanciyu z vuliceyu Getmana Ivana Mazepi Vid ciyeyi vulici jdut bichni vulici Vasilya Stefanika Yuriya Shkrumelyaka Andriya Saharova Dmitra Yavornickogo i Privokzalna IstoriyaProkladena v kinci 19 stolittya na gruntah kolishnogo zemlevlasnika Shrajbera Pervisna nazva Bichna Legioniv Pislya okupaciyi Galichini polyakami vulici nadano nazvu Z Maya na chest vid 3 travnya 1791 a 1945 perejmenovano na Pershotravnevu na chest shanovanogo v SRSR 20 serpnya i 10 veresnya 1989 vuliceyu z vokzalu v napryamku do Studentskogo parku jshli na pershi kolomijski vicha bagatolyudni koloni manifestantiv zi Lvova Ivano Frankivska Kalusha Dolini Chernivciv ta inshi Razom z tim nezvazhayuchi na pilnij naglyad miliciyi i tayemnih agentiv KDB jshli j koloni kolomijciv Rishennyam miskvikonkomu 1991 na znak protestu proti pidrivu v seli Starij Ugriniv Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi obl pam yatnika Stepanovi Banderi vul Pershotravnevij nadali im ya nacionalnogo geroya Ukrayini Providnika OUN Stepana Banderi 1909 1959 Togo zh roku na rozi Vulici Stepana Banderi navproti zaliznichnogo vokzalu vidkrito pam yatnik Stepanovi Banderi Viznachni budivliBudinok 2 na rozi vulici Getmana Ivana Mazepi i Stepana Banderi nalezhav rodini kompozitora Kos Anatolskogo A U 1950 h v nomu rozmistili zaliznichnu polikliniku u 1944 1946 v yiyi zatoplenih vodoyu pivnicyah enkavedisti pered dopitom trimali po shiyu u vodi politv yazniv Navproti pid 7 MPP kafe Vatra U budinku na misci kotrogo teper budinok 73 u ti roki zasidav tribunal zaliznichnih vijsk U bagatokvartirnomu budinku 9 vid 1975 i do ostannih svoyih dniv zhiv ukrayinskij pismennik Bandurak Volodimir 1915 1982 Uzdovzh vulici poblizu budinkiv 1 13 mistitsya nediyuchij vid 1950 h napivzrujnovanij polskij cvintar de pohovano bagato kolomijciv polskoyi nacionalnosti Tam zhe stoyit napivzrujnovanij pam yatnik voyakam avstrijskoyi armiyi yaki zaginuli v boyah za Kolomiyu u roki Pershoyi svitovoyi vijni pam yatnik zhertvam Kosachova U budinku 36 vid 1990 domivka Kolomijskogo oseredku Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi URP U budinku 38 pershij poverh zajmav torgovij kompleks Galichanka U 2016 na jogo misci vidkrili supermarket Niva Uzdovzh vulici navproti budinkiv 49 53 z kincya 1950 ih rozmishuvalos yevrejske kladovishe znishene 1987 za rozporyadzhennyam komunistichnoyi miskoyi vladi Jogo teritoriya zaraz chastkovo zajnyata pid sportmajdanchik ZOSh 4 Na tomu cvintari za povidomlennyam Kobrinskogo V 1943 nimci rozstrilyuvali lyudej v tomu chisli ukrayinciv i polyakiv Sered inshih tam ubito i sina Kobrinskogo V Na vulici naprikinci 1950 ih vpershe v Kolomiyi pochali buduvati bagatopoverhovi budinki tak zvani Hrushivki Pershim sporudzheno 4 poverhovij budinok 40 drugim 42 tretim budinok na rozi vulici Stepana Banderi i 17 U zali budinku sho pobudovanij 1969 na rozi vulici Stepana Banderi i 28 vidomogo yak klub zaliznichnikiv 29 zhovtnya 1989 vidbulasya ustanovcha konferenciya Narodnogo Ruhu Kolomijshini a 27 grudnya 1989 u prisutnosti ponad 1 5 tis glyadachiv kulturno suspilne tovaristvo Postup vlashtuvalo svij pershij znamenitij koncert Gej vi strilci sichoviyi Div takozhPam yanik Stepanu Banderi v KolomiyiLiteraturaEnciklopediya Kolomijshini zshitok 2 litera B 1998 rik Mapa Kolomiyi vidavnictvo Kartografiya 2002 rik