Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мови меншин у Хорватії традиційні або рідні мови національних меншин Хорватії Окрім вживання у побуті або у спільноті мо

Мови меншин Хорватії

Мови меншин Хорватії

Мови меншин у Хорватії — традиційні або рідні мови національних меншин Хорватії. Окрім вживання у побуті або у спільноті, мови меншин використовуються різними способами та різною мірою як в офіційній сфері, так і в громадському житті.

image
Громади з офіційними мовами меншин:
     сербська (понад 33% представників меншини)
     сербська (до 33% представників меншини)
     італійська (понад 33% представників меншини)
     італійська (до 33% представників меншини)
     угорська (понад 33% представників меншини)
     угорська (до 33% представників меншини)
     чеська (понад 33% представників меншини)
     чеська (до 33% представників меншини)
     русинська (понад 33% представників меншини)
     русинська (до 33% представників меншини)
     словацька (понад 33% представників меншини)
     словацька (до 33% представників меншини)

Правові засади

Конституція Хорватії у своїй преамбулі визначає Хорватію як національну державу хорватського народу, країну всіх її громадян і країну традиційних автохтонних спільнот, які в Конституції називаються національними меншинами. Безпосередньо перелічені в Конституції нацменшини такі: серби, чехи, словаки, італійці, угорці, євреї, німці, австрійці, українці, русини, босняки, словенці, чорногорці, македонці, росіяни, болгари, поляки, цигани, румуни, турки, влахи та албанці. Стаття 12 Конституції говорить, що офіційною мовою в Хорватії є хорватська мова, а в окремих одиницях місцевого самоврядування (містах і громадах) може бути введено в офіційний ужиток іншу мову та кирилицю або іншу писемність.

Офіційне використання мов меншин регулюється на підставі відповідного законодавства Республіки Хорватія та , до яких держава приєдналася та/або підписала їх. Найважливішими законами на національному рівні є , та . Конституційному закону про права національних меншин від 2002 року передував ухвалений парламентом Хорватії у грудні 1991 року «Конституційний закон про права і свободи людини та права етнічних і національних громад або меншин», який був передумовою міжнародного співтовариства для міжнародного визнання незалежності Хорватії.

Найважливіші міжнародні угоди щодо мов меншин — Європейська хартія регіональних мов або мов меншин і Рамкова конвенція про захист національних меншин, ухвалені Радою Європи. Представники національних меншин набули певних прав через міждержавні та міжнародні договори та угоди, такі як Рапальська угода та Ердутська угода.

Необхідна передумова у вигляді 33,3% представників національних меншин серед місцевого населення для обов'язкового запровадження рівного використання мови меншини вважається пропорційно високою, оскільки Дорадчий комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи вважає доцільною частку від 10 до 20%. Хорватська громадськість і влада не завжди виявляють схвальне ставлення до питань прав меншин, але вступ Хорватії до Європейського Союзу позитивно вплинув на затвердження офіційного використання мов меншин.

Громади з мовами меншин в офіційному вжитку

Громада Назва мовою меншини Мова Населені пункти Підстава введення Населення (2011) Частка від загального населення Жупанія
Кончаниця Končenice чеська всі н/п конституційний закон 2360 47,03 % Б'єловарсько-Білогорська
Дарувар Daruvar чеська Людевит-Село, Дарувар, Доній Дарувар, Горній Дарувар i Доляни місцевий підзаконний акт 11.633 21,36 % Б'єловарсько-Білогорська
Кнежеві Виногради Hercegszöllős угорська всі н/п конституційний закон 4614 38,66 % Осієцько-Баранська
Билє Bellye угорська всі н/п місцевий підзаконний акт 5642 29,62 % Осієцько-Баранська
Ернестиново Ernestinovo угорська Ласлово місцевий підзаконний акт 2225 (2001) 22 % (2001) Осієцько-Баранська
Петловаць Baranyaszentistván угорська Новий Бездан місцевий підзаконний акт 2405 13,72 % Осієцько-Баранська
Томпоєвці Tompojevci угорська Чаковці місцевий підзаконний акт 1561 9,01 % Вуковарсько-Сремська
Тординці Valkótard угорська Кородж місцевий підзаконний акт 2251 (2001) 18 % (2001) Вуковарсько-Сремська
Пунитовці Punitovci словацька всі н/п конституційний закон 1850 (2001) 36,94 % Осієцько-Баранська
Нашиці словацька Єлисаваць місцевий підзаконний акт 16.224 5,57 % (2001) Осієцько-Баранська
Врбовсько Врбовско сербська всі н/п конституційний закон 5076 35,22 % Приморсько-Горанська
Вуковар Вуковар сербська всі н/п конституційний закон 27.683 34,87 % Вуковарсько-Сремська
Бискупія Бискупија сербська всі н/п конституційний закон 1699 (2001) 85,46 % Шибеницько-Книнська
Борово Борово сербська всі н/п конституційний закон 5056 89,73 % Вуковарсько-Сремська
Цивляне Цивљане сербська всі н/п конституційний закон 239 78,66 % Шибеницько-Книнська
Доні Кукурузари Доњи Кукурузари сербська всі н/п конституційний закон 1634 34,82 % Сисацько-Мославинська
Двор Двор сербська всі н/п конституційний закон 6233 71,90 % Сисацько-Мославинська
Ердут Ердут сербська всі н/п конституційний закон 7308 54,56 % Осієцько-Баранська
Ервеник Ервеник сербська всі н/п конституційний закон 1105 97,19 % Шибеницько-Книнська
Грачаць Грачац сербська всі н/п конституційний закон 4690 45,16 % Задарська
Гвозд Гвозд або Вргинмост сербська всі н/п конституційний закон 2970 66,53 % Сисацько-Мославинська
Ягодняк Јагодњак сербська всі н/п конституційний закон 2040 65,89 % Осієцько-Баранська
Кистанє Кистање сербська всі н/п конституційний закон 3481 62,22 % Шибеницько-Книнська
Крняк Крњак сербська всі н/п конституційний закон 1985 68,61 % Карловацька
Маркушиця Маркушица сербська всі н/п конституційний закон 2576 90,10 % Вуковарсько-Сремська
Негославці Негославци сербська всі н/п конституційний закон 1463 96,86 % Вуковарсько-Сремська
Плашки Плашки сербська всі н/п конституційний закон 2292 (2001) 45,55 % Карловацька
Шодоловці Шодоловци сербська всі н/п конституційний закон 1653 82,58 % Осієцько-Баранська
Трпиня Трпиња сербська всі н/п, крім Челіє конституційний закон 5572 89,75 % Вуковарсько-Сремська
Удбина Удбина сербська всі н/п конституційний закон 1874 51,12 % Лицько-Сенська
Войнич Војнић сербська всі н/п конституційний закон 4764 44,71 % Карловацька
Врховине Врховине сербська всі н/п конституційний закон 1381 80,23 % Лицько-Сенська
Доній Лапаць Доњи Лапац сербська всі н/п конституційний закон 2113 80,64 % Лицько-Сенська
Кнежеві Виногради Кнежеви Виногради сербська всі н/п місцевий підзаконний акт 4614 18,43 % Осієцько-Баранська
Ніємці Нијемци сербська Бановці та Винковацькі Бановці місцевий підзаконний акт 4705 10,95 % Вуковарсько-Сремська
Грожнян Grisignana італійська всі н/п конституційний закон 785 (2001) 39,40 % Істрійська
Бртонигла Verteneglio італійська всі н/п конституційний закон (2001) 1873 (2001) 37,37 % (2001) Істрійська
Бує Buie італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 5127 Істрійська
Црес Cherso італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 2959 (2001) Приморсько-Горанська
Новиград Cittanova італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 4345 10,20 % Істрійська
Пореч Parenzo італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 16.696 3,2 % Істрійська
Пула Pola італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 57.460 4,43 % Істрійська
Рієка Fiume італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 128.624 1,90 % Приморсько-Горанська
Ровинь Rovigno італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 14.294 11,5 % (2001) Істрійська
Умаг Umago італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 13.467 (2001) 18,3 % (2001) Істрійська
Воднян Dignano італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 6119 16,62 % Істрійська
Бале Valle d'Istria італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 1127 36,61 % (1991) Істрійська
Фажана Fasana італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 3635 4,82 % (1991) Істрійська
Фунтана Fontane італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 831 (2001) 3,12 % (1991) Істрійська
Каштелир-Лабинці Castellier-Santa Domenica італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 1334 (2001) Істрійська
Лижнян Lisignano італійська Шишан місцевий підзаконний акт 3965 Істрійська
Мотовун Montona італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 983 (2001) 9,87 % (2001) Істрійська
Опрталь Portole італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 850 Істрійська
Тар-Вабрига Torre-Abrega італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 1506 (2001) Істрійська
Вишнян Visignano італійська Вишнян, Марковаць, Деклеви, Бенчани, Штути, Буцаловичі, Леговичі, Страпачичі, Барат і Фарини місцевий підзаконний акт 2187 (2001) 9,1 % (2001) Істрійська
Врсар Orsera італійська всі н/п місцевий підзаконний акт 2703 (2001) 5,66 % (1991) Істрійська
Богданівці Богдановци русинська Петрівці місцевий підзаконний акт 1960 22,65 % Вуковарсько-Сремська
Томпоєвці Томпојевци русинська Міклушевці місцевий підзаконний акт 1561 17,38 % Вуковарсько-Сремська

Мови меншин

Істрорумунська

Істрорумунська — чи не найменша мова меншини з тих, якими розмовляють у Хорватії. Вона налічує менш ніж 500 носіїв, зосереджених переважно в кількох селах на північному сході півострова Істрія. Хоча мова в Конституції Хорватії під такою назвою офіційно не визнана (у Конституції згадуються румуни та «влахи»), вона конкретно такою визнана в Статуті Істрійської області та в Статуті громади Кршан. 2016 року завдяки фінансуванню від румунського уряду повністю відремонтовано школу в селі Шушнєвиця, де мало відбуватися навчання істрорумунською мовою.

Італійська

image
Італійська школа в Рієці

Італійська меншина отримала значно ширше право використовувати власну мову, ніж усі інші меншини в Хорватії У Рієці виходить щоденна газета італійською мовою під назвою La Voce del Popolo. З ініціативи місцевої автономістської партії Lista za Rijeku та в контексті підготовки до 2020 року, коли Рієка була культурною столицею Європи, міська рада розглянула можливість відновлення написів італійською мовою, скасованих у розпал Трієстської кризи.

Історія

Королівство Італія насадило виключне вживання італійської мови на східному узбережжі Адріатики, яке перейшло під його владу після розпаду Австро-Угорщини. У перші роки після визволення в Істрії та Рієці проводилася політика двомовності, рамки якої з часом у Рієці значно звузилися. Восени 1953 року в тодішній Югославії трапилися антиіталійські протести, під час яких було розбито двомовні таблички, в тому числі і на Італійському культурному клубі. Частина політичного керівництва вважала, що через зменшення у Рієці кількості осіб, які визнавали себе італійцями, видима двомовність у місті повинна бути обмежена культурною діяльністю італійської меншини, такою як театр, школи, газети та інші видання. Лондонський меморандум між урядами Італії, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів Америки та Югославії щодо Вільної території Трієста від 1954 року передбачав обов'язковість запровадження візуальної двомовності в тих містах, де меншини становлять щонайменше 25% від загального населення.

Їдиш та іврит

image
Встановлена ​​1986 року пам'ятна дошка на місці колишньої синагоги в Загребі

У Загребі діє бібліотека Єврейської громади Загреба, яка не має статусу однієї з центральних бібліотек нацменшин Хорватії. Окрім бібліотеки, в Загребі також є приватна початкова школа ім. Гьюго Кона, заснована 2003 року. 2007 року з метою збереження пам’яті про Голокост та сприяння толерантності Бранко Лустіг заснував «Фестиваль толерантності — фестиваль єврейського кіно».

Німецька

В країні існує Австрійська читальня, Центральна бібліотека австрійців у Хорватії.

Німецька мова в сучасній Хорватії є насамперед першою чи другою іноземною мовою, а також визнана мовою меншини німців та австрійців у Хорватії. У країні діє «Німецька спілка — Національна асоціація дунайських швабів» (хорв. Njemačka zajednica – Zemaljska udruga Podunavskih Švaba) як найбільша асоціація меншини, яка виступає за емансипацію вжитку німецької мови у Східній Хорватії як історичної традиції Славонії, а особливо міста Осієк.

Сербська

image
Двомовна дошка на школі в селі Вера

Освіта

image
Учнівський квиток відділу сербської мови в Подунав'ї.

Навчання сербською мовою стало можливим на території колишньої самопроголошеної Східної Славонії, Барані та Західного Срему на підставі Ердутської угоди, яка заклала основи для мирної реінтеграції хорватського Придунав'я. У цій області заняття відбуваються за «моделлю А» освіти національних меншин, згідно з якою всі уроки проводяться мовою та письмом національних меншин. Школи у Подунав'ї організовують навчання хорватською мовою або мовою меншини, якщо є мінімальна кількість учнів, які можуть бути зараховані до класу відповідно до певної моделі. Критики вбачають у моделі розділених класів продовження хорватсько-сербського конфлікту в придунайському регіоні, а офіційні представники сербської меншини бачать у негативному ставленні до сербських відділів тиск у напрямку денаціоналізації. На практиці поділ більш виразний у багатоетнічних міських районах (особливо у Вуковарі), тоді як сільські поселення в дунайському краї переважно моноетнічні (хорватські, сербські, угорські чи русинські). Поділ класів за мовою навчання привів до того, що 2011 року 86% школярів у хорватських класах у Вуковарі були хорватами, а 95% учнів у сербських класах були сербами. Того самого року 75% батьків сербської національності та 68% школярів підтримали чинну модель освіти, а 78% учнів і 92% батьків хорватської національності висловилися за інтегровану модель навчання, у якій були б додаткові факультативні заняття з сербської мови та культури, що близько до «моделі С» освіти меншин. Інтегрована модель виявилася прийнятною і для 65% сербських батьків та 49% учнів, які мешкають у Вуковарі.

Спільна рада громад (хорв. Zajedničko vijeće općina) активно виступає за передачу засновницьких прав на певні початкові школи у Подунав'ї від Вуковарсько-Сремської та Осієцько-Баранської жупаній до громад із сербською більшістю, де розташовані дані школи. Сільські школи, які Спільна рада громад лобіює, на ділі вже ведуть навчання виключно класами із сербською мовою викладання, а передача засновницьких прав дозволить їм бути офіційно зареєстрованими як державні сербські школи, які пропонують освіту лише за моделлю А. Подібна модель існує в Істрії з державними італійськими школами.

Крім початкових і середніх шкіл у Подунав'ї, з 2005 року запрацювала Сербська православна загальноосвітня школа «Кантакузіна Катаріна Бранкович» у Загребі, де також проводяться заняття за моделлю А. В решті країни доступне навчання за моделлю B (двомовне навчання), моделлю C (плекання мови й культури) або позашкільне. Відділення південнослов'янських мов філософського факультету Загребського університету має кафедру сербської та чорногорської літератури.

ЗМІ та інституції

З грудня 1999 року Сербська народна рада видає тижневик «Новості». З 4 грудня 2009 року тижневик продається в кіосках по всій країні. Також сербською мовою виходять щомісячний журнал Identitet, який видає Сербський демократичний форум, щомісячник Izvor (видання Спільної ради громад), молодіжний часопис Bijela Pčela та культурний журнал Prosvjeta, які випускає сербське культурне товариство «Просвіта», і часопис «Форум», що видає Сербська народна рада у Вуковарі. Друковані видання розповсюджуються у межах спільноти. У східній Хорватії також є три місцеві радіостанції, які транслюють програми сербською мовою: Radio Banska Kosa (Білий Манастир), Radio Borovo (Борово) i Radio Dunav (Вуковар). Радіо і телебачення Воєводини у співпраці зі Спільною радою громад кожні 15 днів записує та показує півгодинну передачу «Хроніка Славонії, Барані та Західного Срему».

З 1996 року Центральна бібліотека культурного товариства «Просвіта» в Загребі також діє як офіційна Центральна бібліотека сербів у Хорватії. Книгозбірню засновано 4 січня 1948 року і вона в той час налічувала 40 тис. томів, переважно тематично пов'язаних із національною літературою, серед яких значна кількість книжок XVIII і XIX століть. 1953 року влада ухвалила рішення закрити бібліотеку та зберігати книжки в Музеї хорватських сербів, Національній та університетській бібліотеці в Загребі та Югославській академії наук і мистецтв. У січні 1995 року книгозбірню відновили і до 2016 року вона зібрала у своєму фонді понад 25 000 томів.

Суперечності

image
Розбита двомовна хорватсько-сербська табличка на початковій школі ім. Ніколи Тесли в Мирковцях

У перші роки після введення в дію Конституційного закону про права національних меншин деякі органи місцевого самоврядування чинили опір здійсненню своїх законних обов'язків. У звіті омбудсмана за 2005 рік громади Войнич, Крняк, Гвозд, Доні Кукурузари, Двор і Корениця згадуються як ті, в яких положення закону не виконуються, хоча ці одиниці місцевого самоврядування зобов’язані його виконувати. У доповіді також висвітлюється випадок Вуковара, де меншині було заборонено скористатися законними правами, хоча її частка згідно з переписом 2001 року лише менш ніж на 1% нижча за встановлений законом поріг.

Після перепису населення в Хорватії в 2011 році серби у Вуковарі виконали юридичну передумову для обов'язкового запровадження кирилиці, що, однак, цього разу призвело до протестів проти кирилиці в Хорватії. У квітні 2015 року Комітет ООН із прав людини закликав Хорватію забезпечити меншинам право використовувати їхню мову та писемність. У звіті Комітету наголошується, що заклик передусім стосується використання кирилиці у Вуковарі та відповідних хорватських громадах.

Питання кирилиці у Вуковарі вийшло за межі відносин сербської меншини та хорватської більшості і стало предметом політичних суперечок усередині самої більшості. Початкова критика з боку опозиційної ХДС дванадцятого уряду Республіки Хорватія на чолі з Зораном Мілановичем згодом вплинула на сформування Вітчизняного руху та критику вже з його боку чотирнадцятого і п'ятнадцятого урядів, які очолював Андрей Пленкович.

2014 року Конституційний суд Хорватії заборонив як неконституційний референдум, який мав ухвалити рішення про заборону офіційного використання кирилиці у Вуковарі. 2019 року Конституційний суд скасував кілька положень Статуту міста Вуковар як дискримінаційні щодо представників сербської меншини та закликав місцеву владу Вуковара розглянути можливість повернення двомовних табличок.

У грудні 2020 року в позові, поданому Міле Новаковичем проти Республіки Хорватія, Європейський суд з прав людини постановив, що права цього вчителя середньої школи були порушені, коли його 1999 року звільнили зі школи в Дарді (через використання в його повсякденній роботі сербської мови) і присудив йому посмертно (тобто сім'ї) компенсувати 5000 євро шкоди та 800 євро витрат. У 1999 році, після закінчення мирної реінтеграції, освітній нагляд здійснювався лише над учителями сербської національності, які працювали в класах із хорватською мовою навчання. Європейський суд ухвалив, що рішення хорватських судів про звільнення було законним, але воно не було пропорційним і що нагляд здійснювався тільки над сербськими вчителями через місяць після усної рекомендації викладати в тій школі виключно хорватською мовою.

Конституційний суд Хорватії підтримав законодавство про використання мов національних меншин. Він спирався на нещодавно розроблену концепцію національної ідентичності.

Словацька

1997 року до 200-річчя від дня народження словацького прелата Штефана Мойзеса хорватський відділ Матиці словацької встановив двомовну меморіальну табличку на будівлі Горньоградської гімназії у Загребі. 2003 року в Ліпіку встановлено другу двомовну табличку на вшанування творчості Мартина Кукучіна. За роки роботи Матиця словацька видала в Загребі понад 10 книжок словацькою мовою.

У співпраці зі «Словацьким культурним центром» із міста Нашиці «Союз словаків» у Хорватії видає словацькою журнал Prameň.

1998 року в Нашицях створено Центральну бібліотеку словаків у Хорватії у вигляді відділу місцевої публічної бібліотеки. Її користувачі станом на 2016 рік мали доступ до понад 4000 томів.

2011 року словацьку мову з першого класу початкової школи двічі на тиждень вивчали 536 учнів у Ілоку, Осієку, Солянах, Йосиповаці-Пунитовацькому, Марковаці-Нашицькому, Єлисаваці, Милєвцях, Зденці, Липовлянах і Меджуричі.

Русинська

Русинський діалект у Воєводині та Хорватії було стандартизовано вже в першій половині ХХ століття, а з 1920-х років виходять і русинські видання. Це також була одна з перших спроб стандартизації русинської мови взагалі, адже в Україні русинська спільнота не визнається окремою нацією, а за межами Воєводини й Хорватії статус меншини та мовні права русинів були визнані та почали розвиватися лише в добу після «холодної війни». Тим часом, у Югославії, на відміну від інших країн Східної та Центральної Європи, не було тиску на русинів, щоб асимілювати їх у загальноукраїнській громаді, тому ця спільнота зберегла там риси етнічної самобутності, які вони принесли з собою, емігрувавши з теренів сучасної Словаччини. Русини на території Східної Славонії культурно та мовно нічим не відрізняються від значно численнішої та активнішої спільноти русинів Воєводини, а значну їх частину складають сім'ї, що переселилися з Руського Керестура. Русинська говірка в цій місцевості відрізняється від мовлення інших русинських громад і відзначається істотною кількістю запозичень із хорватської та сербської мов. Вживання русинської мови за межами Петрівців і Міклушевців, у дрібних та асимільованих громадах у Гуні, Раєвому Селі, Пишкоревцях і у містах після Другої світової війни почало занепадати, а після останньої війни цей процес прискорився ще більше.

Угорська

2004 року представники угорської національної меншини закликали запровадити угорську мову в офіційний ужиток у місті Білий Манастир, посилаючись на права, набуті до 1991 року. 2004 року ця меншина становила 8,5% населення міста. Угорську мову у вищій освіті в Хорватії можна вивчати в Загребському, Осієцькому, а з 2021/2022 навчального року і в Рієцькому університеті.

Історія

У минулому угорська мова в Хорватії була більш поширеною, оскільки Угорське королівство намагалося здійснювати у Панонській низовині політику мадяризації словаків, хорватів, сербів, румунів та українців. Вітчизняних прибічників тісної політичної, економічної та культурної (мовної) інтеграції з Угорщиною Королівства Славонія та Банської Хорватії (що об'єдналися 1868 року в Королівство Хорватія і Славонія) зневажливо називали мадяронами. Опір мадяризації спричинив численні реакції, з яких у хорватській історіографії як особливо важлива згадується спалення угорського прапора в Загребі 16 жовтня 1895 року.

Українська

Хорватське законодавство передбачає та реалізує право місцевої української меншини на вивчення рідної мови в загальноосвітніх школах. Діаспора в Хорватії докладає зусиль до розвитку шкільництва українською мовою. Станом на 2020 рік, у Хорватії викладають українознавчі предмети у п'ятьох хорватських школах у Загребі, Липовлянах, Петрівцях, Каніжі і Шумече, які відвідує понад 80 учнів. Щорічно влаштовуються літні дитячі школи з вивчення української мови, які відбуваються в Україні та в Хорватії. Учасниками літніх шкіл щороку стають близько 100 дітей із сімей діаспори.

У Загребі з метою забезпечення потреб діаспори з 1995 року працює Центральна бібліотека русинів і українців Хорватії (хорв. Središnja knjižnica Rusina i Ukrajinaca u Hrvatskoj). Українська громада Хорватії видає українською мовою низку часописів: журнали «Вісник», «Наша газета», «Нова думка», дитячий журнал «Віночок», альманах «Думки з Дунаю». Фінансування цих видань відбувається за кошти бюджетної програми Хорватії щодо діяльності організацій нацменшин. З 2001 року на філософському факультеті Загребського університету діє кафедра української мови та літератури.

Циганська

Раніше Хорватія зробила застереження щодо ратифікації статті 7.5 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ECRML), чим виключила поширення дії хартії на нетериторіальні мови, як-от циганська. У першому звіті про оцінку від 2 грудня 2000 року експертні групи та Секретаріат ECRML рекомендували визнати циганську мову окремою мовою меншини. Нині влада Хорватії збирається зняти застереження.

Відкрита 8 червня 2020 року Центральна бібліотека ромів у Хорватії є єдиною циганською бібліотекою в Європі. 25 травня 2012 року хорватський парламент офіційно визнав День циганської мови. Депутат від циганської національної меншини Велько Кайтазі заявив про намір протягом свого строку повноважень виступати за офіційне визнання циганської мови однією з визнаних мов меншин у Хорватії.

Чеська

У Даруварі у вигляді відділу місцевої публічної бібліотеки працює Центральна бібліотека для чеської меншини в Хорватії.

У Б'єловарсько-Білогорській жупанії 6 287 осіб визнали свою належність до чеської національної меншини. 70% із них зазначили чеську мову як рідну. 2011 року депутатка парламенту від чеської та словацької меншин Зденка Чугніл зазначила, що на підставі набутих прав чеська меншина має право на рівноправне використання мови в 9 одиницях місцевого самоврядування, тоді як на практиці цим правом вдається скористатися в одній та частково у ще одній одиниці місцевого самоврядування. Водночас вона заявила, що у випадку словацької меншини із 6 одиниць (5 на основі набутих прав і одна на основі пропорційності) можливо вільно використовувати свої права лише в одній.

2013 року посол Чеської Республіки в Хорватії Мартін Кошатка зауважив, що намір обмежити використання кирилиці в разі його здійснення негативно вплине і на чеську та інші меншини в Хорватії.

Інші мови

Є ще три центральні бібліотеки в Хорватії: босняцької громади — в місті Сисак, албанської — у Загребі та словенської — у Карловаці.

Примітки

  1. Snježana Vasiljević; Pravni fakultet Sveučilišta u Zagrebu. Pravni aspekti zaštite manjina u procesu stabilizacije i pridruživanja (PDF) (хор.). Процитовано 21 грудня 2020.
  2. Minorities in Croatia Report, stranica 24. Minority Rights Group International. Архів оригіналу (PDF) за 3 січня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
  3. Language Policy in Istria, Croatia–Legislation Regarding Minority Language Use, stranica 61 (PDF). Acta Universitatis Sapientiae, European and Regional Studies, 3 (2013) 47-64. Процитовано 12 липня 2015.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
  5. Statut Općine Trpinja (PDF). Процитовано 23 червня 2015.
  6. . Istrian Region. 19 травня 2003. Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 4 січня 2018.
  7. . Municipality of Kršan. 29 липня 2009. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 4 січня 2018.
  8. La Șușnevița, în Croația, s-a inaugurat prima școală refăcută de Statul Român pentru istroromânii din localitate. 17 листопада 2017. Процитовано 4 January 2018.
  9. (PDF). ombudsman.hr. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
  10. Giovanni Vale (26 лютого 2018). Dvojezičnost u Rijeci. Osservatorio Balcani e Caucaso Transeuropa. Процитовано 14 грудня 2020.
  11. Marco Abram (20 травня 2019). Identitet, jezik i teritorij: dvojezičnost u Rijeci. Osservatorio Balcani e Caucaso Transeuropa. Процитовано 14 грудня 2020.
  12. Marina Basić (2011). Osnivanje središnjih knjižnica nacionalnih manjina u Republici Hrvatskoj kao doprinos razvoju multikulturalnog društva. Završni rad. Sveučilište Josipa Jurja Strossmayera u Osijeku, Filozofski fakultet. Процитовано 13 грудня 2020.
  13. Proveli smo dan u posve drugačijoj OŠ Lauder Hugo Kon i oduševili se. Srednja.hr. 29 січня 2018. Процитовано 17 грудня 2020.
  14. . Njemačka zajednica – Zemaljska udruga Podunavskih Švaba. Архів оригіналу за 30. prosinca 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  15. Obrazovanje nacionalnih manjina. Ministarstvo znanosti i obrazovanja. Процитовано 14 грудня 2020.
  16. Ladislav Bognar & Sanja Španja (2006). Školovanje u multietničkim područjima istočne Slavonije i Baranje. Pedagogijska istraživanja. Hrvatsko pedagogijsko društvo. Процитовано 17 грудня 2020.
  17. Dinka Čorkalo Biruški, Dean Ajduković. Škola kao prostor socijalne integracije djece i mladih u Vukovaru (PDF). Friedrich-Ebert-Stiftung. Процитовано 17 грудня 2020.
  18. Nikola Milojević (27 березня 2019). Желимо да своје школе региструјемо као што су их регистровали и Чеси, и Италијани и Мађари. Izvor (серб.). Vukovar: Zajedničko vijeće općina (214): 5. Процитовано 17 грудня 2020.
  19. Snjezana Čiča (квітень 2016). . Novosti-Hrvatsko knjižničarsko društvo. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
  20. UN calls on Croatia to ensure use of Serbian Cyrillic. .net. Процитовано 12 липня 2015.
  21. Prvi Srbin koji je pobijedio Pupovca otkriva što stoji iza potopa SDSS-a u Vukovaru. Tportal. 22 травня 2017. Процитовано 17 грудня 2020.
  22. Demokratski savez Srba napao Miloševića: ‘Odlazak na obilježavanje Oluje je pogrešan i sramotan‘. Jutarnji list. 1 серпня 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
  23. Ustavni sud o ćirilici u Vukovaru – Predstavnici Srba rezervirani. Радіо Вільна Європа. 12 липня 2019. Процитовано 17 грудня 2020.
  24. Suzana Lepan Štefančić (17 грудня 2020). Evo zašto je Europski sud stao iza učitelja koji je dobio otkaz jer je usred Hrvatske predavao na srpskom. Večernji list. Процитовано 21 грудня 2020.
  25. Nikola Patković (20 грудня 2020). Nastavnik dobio otkaz jer je umjesto ‘strop‘ rekao ‘tavanica‘: Pravda stigla godinu dana nakon njegove smrti. Jutarnji list. Процитовано 21 грудня 2020.
  26. Toplak, Jurij; Gardasevic, Djordje (14 листопада 2017). Concepts of National and Constitutional Identity in Croatian Constitutional Law. Review of Central and East European Law (англ.). 42 (4): 263—293. doi:10.1163/15730352-04204001. ISSN 1573-0352.
  27. Matica slovačka Zagreb. Matica slovačka Zagreb. Процитовано 22 вересня 2017.
  28. . Союз словаків. Архів оригіналу за 21 червня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
  29. Ružica Vinčak (квітень 2016). Središnja knjižnica Slovaka radi na povezivanju dvije kulture i dva naroda. Novosti-Hrvatsko knjižničarsko društvo. Процитовано 22 вересня 2017.
  30. Vinco Gazdik (8 травня 2011). Як живуть словаки у Хорватії. tportal.hr. Процитовано 25 грудня 2020.
  31. Rusini. Hrvatska enciklopedija. Процитовано 20 грудня 2020.
  32. Filip Škiljan. Rusinska obitelj u istočnoj Slavoniji i zapadnom Srijemu. Savez Rusina RH & Predsednik rusinske nacionalne manjine Grada Zagreba: Zagreb. .
  33. Ljerka Bratonja Martinović. Novo u ponudi Sveučilišta u Rijeci: Od iduće godine studenti će moći učiti mađarski jezik i kulturu. Novi list. Процитовано 14 грудня 2020.
  34. Українська громада в Республіці Хорватія. Посольство України в Хорватії. 12 травня 2020. Процитовано 28 квітня 2023.
  35. 6-й звіт Республіки Хорватія щодо застосування Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Zagreb: Уряд Хорватії. червень 2019.
  36. . ECRML Secretariat. 13 квітня 2015. Архів оригіналу (docx) за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
  37. . Hrvatski sabor. 5 листопада 2014. Архів оригіналу за 24. rujna 2015. Процитовано 19 червня 2015.
  38. Središnje knjižnice nacionalnih manjina. Ministarstvo kulture. Процитовано 22 вересня 2017.
  39. DAN MATERINJEG JEZIKA. Bjelovarsko-bilogorska županija. 22 лютого 2015. Процитовано 12 липня 2015.
  40. Stojan Obradović (5 листопада 2011). Gradovi i općine zloupotrebljavaju stečeno pravo: intervju sa Zdenkom Čuhnil. Identitet (серб.). Zagreb: Srpski demokratski forum (159).
  41. Košatka: Reći 'ne može' ćirilici znači biti i protiv Čeha. Večernji list. Процитовано 12 липня 2015.
  42. Središnje knjižnice nacionalnih manjina. Ministarstvo kulture. Процитовано 22 September 2017.

Література

  • Babić, Eugenija. (2007). Rusinski jezik u procjepu prošlosti i sadašnjosti. Institut za hrvatski jezik i jezikoslovlje. Zagreb. (ISBN: 978-953-6637-34-8) (хор.)
  • Kordić, Ljubica. (2012). Manjinski jezici i jezična politika u ruralnom području Baranje (Hrvatska) – analiza slučaja. Jezikoslovlje. Vol. 13 No. 2. str. 533-563. (хор.)
  • Bajičić, Martina & Martinović, Adrijana. (2017). Građanstvo Europske unije, sloboda kretanja i pravo na uporabu manjinskog jezika u sudskom postupku. Zbornik Pravnog fakulteta u Zagrebu. Vol. 67 No. 1. str. 107-129. (хор.)
  • Ghilardi, Marta. (2019). Stvaranje usporedivih govornih podataka za manjinske jezike: prvi rezultati iz korpusa Kontatti. Suvremena lingvistika. Vol. 45 No. 88. str. 231-246. (хор.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Movi menshin u Horvatiyi tradicijni abo ridni movi nacionalnih menshin Horvatiyi Okrim vzhivannya u pobuti abo u spilnoti movi menshin vikoristovuyutsya riznimi sposobami ta riznoyu miroyu yak v oficijnij sferi tak i v gromadskomu zhitti Gromadi z oficijnimi movami menshin serbska ponad 33 predstavnikiv menshini serbska do 33 predstavnikiv menshini italijska ponad 33 predstavnikiv menshini italijska do 33 predstavnikiv menshini ugorska ponad 33 predstavnikiv menshini ugorska do 33 predstavnikiv menshini cheska ponad 33 predstavnikiv menshini cheska do 33 predstavnikiv menshini rusinska ponad 33 predstavnikiv menshini rusinska do 33 predstavnikiv menshini slovacka ponad 33 predstavnikiv menshini slovacka do 33 predstavnikiv menshini Pravovi zasadiKonstituciya Horvatiyi u svoyij preambuli viznachaye Horvatiyu yak nacionalnu derzhavu horvatskogo narodu krayinu vsih yiyi gromadyan i krayinu tradicijnih avtohtonnih spilnot yaki v Konstituciyi nazivayutsya nacionalnimi menshinami Bezposeredno perelicheni v Konstituciyi nacmenshini taki serbi chehi slovaki italijci ugorci yevreyi nimci avstrijci ukrayinci rusini bosnyaki slovenci chornogorci makedonci rosiyani bolgari polyaki cigani rumuni turki vlahi ta albanci Stattya 12 Konstituciyi govorit sho oficijnoyu movoyu v Horvatiyi ye horvatska mova a v okremih odinicyah miscevogo samovryaduvannya mistah i gromadah mozhe buti vvedeno v oficijnij uzhitok inshu movu ta kirilicyu abo inshu pisemnist Oficijne vikoristannya mov menshin regulyuyetsya na pidstavi vidpovidnogo zakonodavstva Respubliki Horvatiya ta mizhnarodnih konvencij i ugod do yakih derzhava priyednalasya ta abo pidpisala yih Najvazhlivishimi zakonami na nacionalnomu rivni ye ta Konstitucijnomu zakonu pro prava nacionalnih menshin vid 2002 roku pereduvav uhvalenij parlamentom Horvatiyi u grudni 1991 roku Konstitucijnij zakon pro prava i svobodi lyudini ta prava etnichnih i nacionalnih gromad abo menshin yakij buv peredumovoyu mizhnarodnogo spivtovaristva dlya mizhnarodnogo viznannya nezalezhnosti Horvatiyi Najvazhlivishi mizhnarodni ugodi shodo mov menshin Yevropejska hartiya regionalnih mov abo mov menshin i Ramkova konvenciya pro zahist nacionalnih menshin uhvaleni Radoyu Yevropi Predstavniki nacionalnih menshin nabuli pevnih prav cherez mizhderzhavni ta mizhnarodni dogovori ta ugodi taki yak Rapalska ugoda ta Erdutska ugoda Neobhidna peredumova u viglyadi 33 3 predstavnikiv nacionalnih menshin sered miscevogo naselennya dlya obov yazkovogo zaprovadzhennya rivnogo vikoristannya movi menshini vvazhayetsya proporcijno visokoyu oskilki Doradchij komitet Ramkovoyi konvenciyi pro zahist nacionalnih menshin Radi Yevropi vvazhaye docilnoyu chastku vid 10 do 20 Horvatska gromadskist i vlada ne zavzhdi viyavlyayut shvalne stavlennya do pitan prav menshin ale vstup Horvatiyi do Yevropejskogo Soyuzu pozitivno vplinuv na zatverdzhennya oficijnogo vikoristannya mov menshin Gromadi z movami menshin v oficijnomu vzhitkuGromada Nazva movoyu menshini Mova Naseleni punkti Pidstava vvedennya Naselennya 2011 Chastka vid zagalnogo naselennya Zhupaniya Konchanicya Koncenice cheska vsi n p konstitucijnij zakon 2360 47 03 B yelovarsko Bilogorska Daruvar Daruvar cheska Lyudevit Selo Daruvar Donij Daruvar Gornij Daruvar i Dolyani miscevij pidzakonnij akt 11 633 21 36 B yelovarsko Bilogorska Knezhevi Vinogradi Hercegszollos ugorska vsi n p konstitucijnij zakon 4614 38 66 Osiyecko Baranska Bilye Bellye ugorska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 5642 29 62 Osiyecko Baranska Ernestinovo Ernestinovo ugorska Laslovo miscevij pidzakonnij akt 2225 2001 22 2001 Osiyecko Baranska Petlovac Baranyaszentistvan ugorska Novij Bezdan miscevij pidzakonnij akt 2405 13 72 Osiyecko Baranska Tompoyevci Tompojevci ugorska Chakovci miscevij pidzakonnij akt 1561 9 01 Vukovarsko Sremska Tordinci Valkotard ugorska Korodzh miscevij pidzakonnij akt 2251 2001 18 2001 Vukovarsko Sremska Punitovci Punitovci slovacka vsi n p konstitucijnij zakon 1850 2001 36 94 Osiyecko Baranska Nashici slovacka Yelisavac miscevij pidzakonnij akt 16 224 5 57 2001 Osiyecko Baranska Vrbovsko Vrbovsko serbska vsi n p konstitucijnij zakon 5076 35 22 Primorsko Goranska Vukovar Vukovar serbska vsi n p konstitucijnij zakon 27 683 34 87 Vukovarsko Sremska Biskupiya Biskupiјa serbska vsi n p konstitucijnij zakon 1699 2001 85 46 Shibenicko Kninska Borovo Borovo serbska vsi n p konstitucijnij zakon 5056 89 73 Vukovarsko Sremska Civlyane Civљane serbska vsi n p konstitucijnij zakon 239 78 66 Shibenicko Kninska Doni Kukuruzari Doњi Kukuruzari serbska vsi n p konstitucijnij zakon 1634 34 82 Sisacko Moslavinska Dvor Dvor serbska vsi n p konstitucijnij zakon 6233 71 90 Sisacko Moslavinska Erdut Erdut serbska vsi n p konstitucijnij zakon 7308 54 56 Osiyecko Baranska Ervenik Ervenik serbska vsi n p konstitucijnij zakon 1105 97 19 Shibenicko Kninska Grachac Grachac serbska vsi n p konstitucijnij zakon 4690 45 16 Zadarska Gvozd Gvozd abo Vrginmost serbska vsi n p konstitucijnij zakon 2970 66 53 Sisacko Moslavinska Yagodnyak Јagodњak serbska vsi n p konstitucijnij zakon 2040 65 89 Osiyecko Baranska Kistanye Kistaњe serbska vsi n p konstitucijnij zakon 3481 62 22 Shibenicko Kninska Krnyak Krњak serbska vsi n p konstitucijnij zakon 1985 68 61 Karlovacka Markushicya Markushica serbska vsi n p konstitucijnij zakon 2576 90 10 Vukovarsko Sremska Negoslavci Negoslavci serbska vsi n p konstitucijnij zakon 1463 96 86 Vukovarsko Sremska Plashki Plashki serbska vsi n p konstitucijnij zakon 2292 2001 45 55 Karlovacka Shodolovci Shodolovci serbska vsi n p konstitucijnij zakon 1653 82 58 Osiyecko Baranska Trpinya Trpiњa serbska vsi n p krim Cheliye konstitucijnij zakon 5572 89 75 Vukovarsko Sremska Udbina Udbina serbska vsi n p konstitucijnij zakon 1874 51 12 Licko Senska Vojnich Voјniћ serbska vsi n p konstitucijnij zakon 4764 44 71 Karlovacka Vrhovine Vrhovine serbska vsi n p konstitucijnij zakon 1381 80 23 Licko Senska Donij Lapac Doњi Lapac serbska vsi n p konstitucijnij zakon 2113 80 64 Licko Senska Knezhevi Vinogradi Knezhevi Vinogradi serbska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 4614 18 43 Osiyecko Baranska Niyemci Niјemci serbska Banovci ta Vinkovacki Banovci miscevij pidzakonnij akt 4705 10 95 Vukovarsko Sremska Grozhnyan Grisignana italijska vsi n p konstitucijnij zakon 785 2001 39 40 Istrijska Brtonigla Verteneglio italijska vsi n p konstitucijnij zakon 2001 1873 2001 37 37 2001 Istrijska Buye Buie italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 5127 Istrijska Cres Cherso italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 2959 2001 Primorsko Goranska Novigrad Cittanova italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 4345 10 20 Istrijska Porech Parenzo italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 16 696 3 2 Istrijska Pula Pola italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 57 460 4 43 Istrijska Riyeka Fiume italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 128 624 1 90 Primorsko Goranska Rovin Rovigno italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 14 294 11 5 2001 Istrijska Umag Umago italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 13 467 2001 18 3 2001 Istrijska Vodnyan Dignano italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 6119 16 62 Istrijska Bale Valle d Istria italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 1127 36 61 1991 Istrijska Fazhana Fasana italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 3635 4 82 1991 Istrijska Funtana Fontane italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 831 2001 3 12 1991 Istrijska Kashtelir Labinci Castellier Santa Domenica italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 1334 2001 Istrijska Lizhnyan Lisignano italijska Shishan miscevij pidzakonnij akt 3965 Istrijska Motovun Montona italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 983 2001 9 87 2001 Istrijska Oprtal Portole italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 850 Istrijska Tar Vabriga Torre Abrega italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 1506 2001 Istrijska Vishnyan Visignano italijska Vishnyan Markovac Deklevi Benchani Shtuti Bucalovichi Legovichi Strapachichi Barat i Farini miscevij pidzakonnij akt 2187 2001 9 1 2001 Istrijska Vrsar Orsera italijska vsi n p miscevij pidzakonnij akt 2703 2001 5 66 1991 Istrijska Bogdanivci Bogdanovci rusinska Petrivci miscevij pidzakonnij akt 1960 22 65 Vukovarsko Sremska Tompoyevci Tompoјevci rusinska Miklushevci miscevij pidzakonnij akt 1561 17 38 Vukovarsko SremskaMovi menshinIstrorumunska Istrorumunska chi ne najmensha mova menshini z tih yakimi rozmovlyayut u Horvatiyi Vona nalichuye mensh nizh 500 nosiyiv zoseredzhenih perevazhno v kilkoh selah na pivnichnomu shodi pivostrova Istriya Hocha mova v Konstituciyi Horvatiyi pid takoyu nazvoyu oficijno ne viznana u Konstituciyi zgaduyutsya rumuni ta vlahi vona konkretno takoyu viznana v Statuti Istrijskoyi oblasti ta v Statuti gromadi Krshan 2016 roku zavdyaki finansuvannyu vid rumunskogo uryadu povnistyu vidremontovano shkolu v seli Shushnyevicya de malo vidbuvatisya navchannya istrorumunskoyu movoyu Italijska Italijska shkola v Riyeci Italijska menshina otrimala znachno shirshe pravo vikoristovuvati vlasnu movu nizh usi inshi menshini v Horvatiyi U Riyeci vihodit shodenna gazeta italijskoyu movoyu pid nazvoyu La Voce del Popolo Z iniciativi miscevoyi avtonomistskoyi partiyi Lista za Rijeku ta v konteksti pidgotovki do 2020 roku koli Riyeka bula kulturnoyu stoliceyu Yevropi miska rada rozglyanula mozhlivist vidnovlennya napisiv italijskoyu movoyu skasovanih u rozpal Triyestskoyi krizi Istoriya Korolivstvo Italiya nasadilo viklyuchne vzhivannya italijskoyi movi na shidnomu uzberezhzhi Adriatiki yake perejshlo pid jogo vladu pislya rozpadu Avstro Ugorshini U pershi roki pislya vizvolennya v Istriyi ta Riyeci provodilasya politika dvomovnosti ramki yakoyi z chasom u Riyeci znachno zvuzilisya Voseni 1953 roku v todishnij Yugoslaviyi trapilisya antiitalijski protesti pid chas yakih bulo rozbito dvomovni tablichki v tomu chisli i na Italijskomu kulturnomu klubi Chastina politichnogo kerivnictva vvazhala sho cherez zmenshennya u Riyeci kilkosti osib yaki viznavali sebe italijcyami vidima dvomovnist u misti povinna buti obmezhena kulturnoyu diyalnistyu italijskoyi menshini takoyu yak teatr shkoli gazeti ta inshi vidannya Londonskij memorandum mizh uryadami Italiyi Spoluchenogo Korolivstva Spoluchenih Shtativ Ameriki ta Yugoslaviyi shodo Vilnoyi teritoriyi Triyesta vid 1954 roku peredbachav obov yazkovist zaprovadzhennya vizualnoyi dvomovnosti v tih mistah de menshini stanovlyat shonajmenshe 25 vid zagalnogo naselennya Italijci v Istriyi 2001 roku Dvomovnij napis v Istriyi Dvomovni napisi na pam yatnikah narodnim geroyam u Rovini Yidish ta ivrit Vstanovlena 1986 roku pam yatna doshka na misci kolishnoyi sinagogi v Zagrebi U Zagrebi diye biblioteka Yevrejskoyi gromadi Zagreba yaka ne maye statusu odniyeyi z centralnih bibliotek nacmenshin Horvatiyi Okrim biblioteki v Zagrebi takozh ye privatna pochatkova shkola im Gyugo Kona zasnovana 2003 roku 2007 roku z metoyu zberezhennya pam yati pro Golokost ta spriyannya tolerantnosti Branko Lustig zasnuvav Festival tolerantnosti festival yevrejskogo kino Nimecka V krayini isnuye Avstrijska chitalnya Centralna biblioteka avstrijciv u Horvatiyi Nimecka mova v suchasnij Horvatiyi ye nasampered pershoyu chi drugoyu inozemnoyu movoyu a takozh viznana movoyu menshini nimciv ta avstrijciv u Horvatiyi U krayini diye Nimecka spilka Nacionalna asociaciya dunajskih shvabiv horv Njemacka zajednica Zemaljska udruga Podunavskih Svaba yak najbilsha asociaciya menshini yaka vistupaye za emansipaciyu vzhitku nimeckoyi movi u Shidnij Horvatiyi yak istorichnoyi tradiciyi Slavoniyi a osoblivo mista Osiyek Serbska Dvomovna doshka na shkoli v seli Vera Osvita Uchnivskij kvitok viddilu serbskoyi movi v Podunav yi Navchannya serbskoyu movoyu stalo mozhlivim na teritoriyi kolishnoyi samoprogoloshenoyi Shidnoyi Slavoniyi Barani ta Zahidnogo Sremu na pidstavi Erdutskoyi ugodi yaka zaklala osnovi dlya mirnoyi reintegraciyi horvatskogo Pridunav ya U cij oblasti zanyattya vidbuvayutsya za modellyu A osviti nacionalnih menshin zgidno z yakoyu vsi uroki provodyatsya movoyu ta pismom nacionalnih menshin Shkoli u Podunav yi organizovuyut navchannya horvatskoyu movoyu abo movoyu menshini yaksho ye minimalna kilkist uchniv yaki mozhut buti zarahovani do klasu vidpovidno do pevnoyi modeli Kritiki vbachayut u modeli rozdilenih klasiv prodovzhennya horvatsko serbskogo konfliktu v pridunajskomu regioni a oficijni predstavniki serbskoyi menshini bachat u negativnomu stavlenni do serbskih viddiliv tisk u napryamku denacionalizaciyi Na praktici podil bilsh viraznij u bagatoetnichnih miskih rajonah osoblivo u Vukovari todi yak silski poselennya v dunajskomu krayi perevazhno monoetnichni horvatski serbski ugorski chi rusinski Podil klasiv za movoyu navchannya priviv do togo sho 2011 roku 86 shkolyariv u horvatskih klasah u Vukovari buli horvatami a 95 uchniv u serbskih klasah buli serbami Togo samogo roku 75 batkiv serbskoyi nacionalnosti ta 68 shkolyariv pidtrimali chinnu model osviti a 78 uchniv i 92 batkiv horvatskoyi nacionalnosti vislovilisya za integrovanu model navchannya u yakij buli b dodatkovi fakultativni zanyattya z serbskoyi movi ta kulturi sho blizko do modeli S osviti menshin Integrovana model viyavilasya prijnyatnoyu i dlya 65 serbskih batkiv ta 49 uchniv yaki meshkayut u Vukovari Spilna rada gromad horv Zajednicko vijece opcina aktivno vistupaye za peredachu zasnovnickih prav na pevni pochatkovi shkoli u Podunav yi vid Vukovarsko Sremskoyi ta Osiyecko Baranskoyi zhupanij do gromad iz serbskoyu bilshistyu de roztashovani dani shkoli Silski shkoli yaki Spilna rada gromad lobiyuye na dili vzhe vedut navchannya viklyuchno klasami iz serbskoyu movoyu vikladannya a peredacha zasnovnickih prav dozvolit yim buti oficijno zareyestrovanimi yak derzhavni serbski shkoli yaki proponuyut osvitu lishe za modellyu A Podibna model isnuye v Istriyi z derzhavnimi italijskimi shkolami Krim pochatkovih i serednih shkil u Podunav yi z 2005 roku zapracyuvala Serbska pravoslavna zagalnoosvitnya shkola Kantakuzina Katarina Brankovich u Zagrebi de takozh provodyatsya zanyattya za modellyu A V reshti krayini dostupne navchannya za modellyu B dvomovne navchannya modellyu C plekannya movi j kulturi abo pozashkilne Viddilennya pivdennoslov yanskih mov filosofskogo fakultetu Zagrebskogo universitetu maye kafedru serbskoyi ta chornogorskoyi literaturi ZMI ta instituciyi Z grudnya 1999 roku Serbska narodna rada vidaye tizhnevik Novosti Z 4 grudnya 2009 roku tizhnevik prodayetsya v kioskah po vsij krayini Takozh serbskoyu movoyu vihodyat shomisyachnij zhurnal Identitet yakij vidaye Serbskij demokratichnij forum shomisyachnik Izvor vidannya Spilnoyi radi gromad molodizhnij chasopis Bijela Pcela ta kulturnij zhurnal Prosvjeta yaki vipuskaye serbske kulturne tovaristvo Prosvita i chasopis Forum sho vidaye Serbska narodna rada u Vukovari Drukovani vidannya rozpovsyudzhuyutsya u mezhah spilnoti U shidnij Horvatiyi takozh ye tri miscevi radiostanciyi yaki translyuyut programi serbskoyu movoyu Radio Banska Kosa Bilij Manastir Radio Borovo Borovo i Radio Dunav Vukovar Radio i telebachennya Voyevodini u spivpraci zi Spilnoyu radoyu gromad kozhni 15 dniv zapisuye ta pokazuye pivgodinnu peredachu Hronika Slavoniyi Barani ta Zahidnogo Sremu Z 1996 roku Centralna biblioteka kulturnogo tovaristva Prosvita v Zagrebi takozh diye yak oficijna Centralna biblioteka serbiv u Horvatiyi Knigozbirnyu zasnovano 4 sichnya 1948 roku i vona v toj chas nalichuvala 40 tis tomiv perevazhno tematichno pov yazanih iz nacionalnoyu literaturoyu sered yakih znachna kilkist knizhok XVIII i XIX stolit 1953 roku vlada uhvalila rishennya zakriti biblioteku ta zberigati knizhki v Muzeyi horvatskih serbiv Nacionalnij ta universitetskij biblioteci v Zagrebi ta Yugoslavskij akademiyi nauk i mistectv U sichni 1995 roku knigozbirnyu vidnovili i do 2016 roku vona zibrala u svoyemu fondi ponad 25 000 tomiv Pam yatnik bijcyam Narodno vizvolnoyi vijni Yugoslaviyi u Boboti Memorialna doshka na budinku v Golubichi de vchitelyuvav Dositej Obradovich Plakat SDSP u Vukovari 2019 roku Dvomovni nazvi vulic u Dali Napis na budivli Serbskogo domu u Vukovari Superechnosti Rozbita dvomovna horvatsko serbska tablichka na pochatkovij shkoli im Nikoli Tesli v Mirkovcyah U pershi roki pislya vvedennya v diyu Konstitucijnogo zakonu pro prava nacionalnih menshin deyaki organi miscevogo samovryaduvannya chinili opir zdijsnennyu svoyih zakonnih obov yazkiv U zviti ombudsmana za 2005 rik gromadi Vojnich Krnyak Gvozd Doni Kukuruzari Dvor i Korenicya zgaduyutsya yak ti v yakih polozhennya zakonu ne vikonuyutsya hocha ci odinici miscevogo samovryaduvannya zobov yazani jogo vikonuvati U dopovidi takozh visvitlyuyetsya vipadok Vukovara de menshini bulo zaboroneno skoristatisya zakonnimi pravami hocha yiyi chastka zgidno z perepisom 2001 roku lishe mensh nizh na 1 nizhcha za vstanovlenij zakonom porig Pislya perepisu naselennya v Horvatiyi v 2011 roci serbi u Vukovari vikonali yuridichnu peredumovu dlya obov yazkovogo zaprovadzhennya kirilici sho odnak cogo razu prizvelo do protestiv proti kirilici v Horvatiyi U kvitni 2015 roku Komitet OON iz prav lyudini zaklikav Horvatiyu zabezpechiti menshinam pravo vikoristovuvati yihnyu movu ta pisemnist U zviti Komitetu nagoloshuyetsya sho zaklik peredusim stosuyetsya vikoristannya kirilici u Vukovari ta vidpovidnih horvatskih gromadah Pitannya kirilici u Vukovari vijshlo za mezhi vidnosin serbskoyi menshini ta horvatskoyi bilshosti i stalo predmetom politichnih superechok useredini samoyi bilshosti Pochatkova kritika z boku opozicijnoyi HDS dvanadcyatogo uryadu Respubliki Horvatiya na choli z Zoranom Milanovichem zgodom vplinula na sformuvannya Vitchiznyanogo ruhu ta kritiku vzhe z jogo boku chotirnadcyatogo i p yatnadcyatogo uryadiv yaki ocholyuvav Andrej Plenkovich 2014 roku Konstitucijnij sud Horvatiyi zaboroniv yak nekonstitucijnij referendum yakij mav uhvaliti rishennya pro zaboronu oficijnogo vikoristannya kirilici u Vukovari 2019 roku Konstitucijnij sud skasuvav kilka polozhen Statutu mista Vukovar yak diskriminacijni shodo predstavnikiv serbskoyi menshini ta zaklikav miscevu vladu Vukovara rozglyanuti mozhlivist povernennya dvomovnih tablichok U grudni 2020 roku v pozovi podanomu Mile Novakovichem proti Respubliki Horvatiya Yevropejskij sud z prav lyudini postanoviv sho prava cogo vchitelya serednoyi shkoli buli porusheni koli jogo 1999 roku zvilnili zi shkoli v Dardi cherez vikoristannya v jogo povsyakdennij roboti serbskoyi movi i prisudiv jomu posmertno tobto sim yi kompensuvati 5000 yevro shkodi ta 800 yevro vitrat U 1999 roci pislya zakinchennya mirnoyi reintegraciyi osvitnij naglyad zdijsnyuvavsya lishe nad uchitelyami serbskoyi nacionalnosti yaki pracyuvali v klasah iz horvatskoyu movoyu navchannya Yevropejskij sud uhvaliv sho rishennya horvatskih sudiv pro zvilnennya bulo zakonnim ale vono ne bulo proporcijnim i sho naglyad zdijsnyuvavsya tilki nad serbskimi vchitelyami cherez misyac pislya usnoyi rekomendaciyi vikladati v tij shkoli viklyuchno horvatskoyu movoyu Konstitucijnij sud Horvatiyi pidtrimav zakonodavstvo pro vikoristannya mov nacionalnih menshin Vin spiravsya na neshodavno rozroblenu koncepciyu nacionalnoyi identichnosti Slovacka 1997 roku do 200 richchya vid dnya narodzhennya slovackogo prelata Shtefana Mojzesa horvatskij viddil Matici slovackoyi vstanoviv dvomovnu memorialnu tablichku na budivli Gornogradskoyi gimnaziyi u Zagrebi 2003 roku v Lipiku vstanovleno drugu dvomovnu tablichku na vshanuvannya tvorchosti Martina Kukuchina Za roki roboti Maticya slovacka vidala v Zagrebi ponad 10 knizhok slovackoyu movoyu U spivpraci zi Slovackim kulturnim centrom iz mista Nashici Soyuz slovakiv u Horvatiyi vidaye slovackoyu zhurnal Pramen 1998 roku v Nashicyah stvoreno Centralnu biblioteku slovakiv u Horvatiyi u viglyadi viddilu miscevoyi publichnoyi biblioteki Yiyi koristuvachi stanom na 2016 rik mali dostup do ponad 4000 tomiv 2011 roku slovacku movu z pershogo klasu pochatkovoyi shkoli dvichi na tizhden vivchali 536 uchniv u Iloku Osiyeku Solyanah Josipovaci Punitovackomu Markovaci Nashickomu Yelisavaci Milyevcyah Zdenci Lipovlyanah i Medzhurichi Rusinska Rusinskij dialekt u Voyevodini ta Horvatiyi bulo standartizovano vzhe v pershij polovini HH stolittya a z 1920 h rokiv vihodyat i rusinski vidannya Ce takozh bula odna z pershih sprob standartizaciyi rusinskoyi movi vzagali adzhe v Ukrayini rusinska spilnota ne viznayetsya okremoyu naciyeyu a za mezhami Voyevodini j Horvatiyi status menshini ta movni prava rusiniv buli viznani ta pochali rozvivatisya lishe v dobu pislya holodnoyi vijni Tim chasom u Yugoslaviyi na vidminu vid inshih krayin Shidnoyi ta Centralnoyi Yevropi ne bulo tisku na rusiniv shob asimilyuvati yih u zagalnoukrayinskij gromadi tomu cya spilnota zberegla tam risi etnichnoyi samobutnosti yaki voni prinesli z soboyu emigruvavshi z tereniv suchasnoyi Slovachchini Rusini na teritoriyi Shidnoyi Slavoniyi kulturno ta movno nichim ne vidriznyayutsya vid znachno chislennishoyi ta aktivnishoyi spilnoti rusiniv Voyevodini a znachnu yih chastinu skladayut sim yi sho pereselilisya z Ruskogo Kerestura Rusinska govirka v cij miscevosti vidriznyayetsya vid movlennya inshih rusinskih gromad i vidznachayetsya istotnoyu kilkistyu zapozichen iz horvatskoyi ta serbskoyi mov Vzhivannya rusinskoyi movi za mezhami Petrivciv i Miklushevciv u dribnih ta asimilovanih gromadah u Guni Rayevomu Seli Pishkorevcyah i u mistah pislya Drugoyi svitovoyi vijni pochalo zanepadati a pislya ostannoyi vijni cej proces priskorivsya she bilshe Ugorska 2004 roku predstavniki ugorskoyi nacionalnoyi menshini zaklikali zaprovaditi ugorsku movu v oficijnij uzhitok u misti Bilij Manastir posilayuchis na prava nabuti do 1991 roku 2004 roku cya menshina stanovila 8 5 naselennya mista Ugorsku movu u vishij osviti v Horvatiyi mozhna vivchati v Zagrebskomu Osiyeckomu a z 2021 2022 navchalnogo roku i v Riyeckomu universiteti Istoriya U minulomu ugorska mova v Horvatiyi bula bilsh poshirenoyu oskilki Ugorske korolivstvo namagalosya zdijsnyuvati u Panonskij nizovini politiku madyarizaciyi slovakiv horvativ serbiv rumuniv ta ukrayinciv Vitchiznyanih pribichnikiv tisnoyi politichnoyi ekonomichnoyi ta kulturnoyi movnoyi integraciyi z Ugorshinoyu Korolivstva Slavoniya ta Banskoyi Horvatiyi sho ob yednalisya 1868 roku v Korolivstvo Horvatiya i Slavoniya znevazhlivo nazivali madyaronami Opir madyarizaciyi sprichiniv chislenni reakciyi z yakih u horvatskij istoriografiyi yak osoblivo vazhliva zgaduyetsya spalennya ugorskogo prapora v Zagrebi 16 zhovtnya 1895 roku Tablichka na Ugorskomu domi v Chakovcyah Centr sela Korodzh V yizd u selo Novij Bezdan Ukrayinska Horvatske zakonodavstvo peredbachaye ta realizuye pravo miscevoyi ukrayinskoyi menshini na vivchennya ridnoyi movi v zagalnoosvitnih shkolah Diaspora v Horvatiyi dokladaye zusil do rozvitku shkilnictva ukrayinskoyu movoyu Stanom na 2020 rik u Horvatiyi vikladayut ukrayinoznavchi predmeti u p yatoh horvatskih shkolah u Zagrebi Lipovlyanah Petrivcyah Kanizhi i Shumeche yaki vidviduye ponad 80 uchniv Shorichno vlashtovuyutsya litni dityachi shkoli z vivchennya ukrayinskoyi movi yaki vidbuvayutsya v Ukrayini ta v Horvatiyi Uchasnikami litnih shkil shoroku stayut blizko 100 ditej iz simej diaspori U Zagrebi z metoyu zabezpechennya potreb diaspori z 1995 roku pracyuye Centralna biblioteka rusiniv i ukrayinciv Horvatiyi horv Sredisnja knjiznica Rusina i Ukrajinaca u Hrvatskoj Ukrayinska gromada Horvatiyi vidaye ukrayinskoyu movoyu nizku chasopisiv zhurnali Visnik Nasha gazeta Nova dumka dityachij zhurnal Vinochok almanah Dumki z Dunayu Finansuvannya cih vidan vidbuvayetsya za koshti byudzhetnoyi programi Horvatiyi shodo diyalnosti organizacij nacmenshin Z 2001 roku na filosofskomu fakulteti Zagrebskogo universitetu diye kafedra ukrayinskoyi movi ta literaturi Ciganska Ranishe Horvatiya zrobila zasterezhennya shodo ratifikaciyi statti 7 5 Yevropejskoyi hartiyi regionalnih mov abo mov menshin ECRML chim viklyuchila poshirennya diyi hartiyi na neteritorialni movi yak ot ciganska U pershomu zviti pro ocinku vid 2 grudnya 2000 roku ekspertni grupi ta Sekretariat ECRML rekomenduvali viznati cigansku movu okremoyu movoyu menshini Nini vlada Horvatiyi zbirayetsya znyati zasterezhennya Vidkrita 8 chervnya 2020 roku Centralna biblioteka romiv u Horvatiyi ye yedinoyu ciganskoyu bibliotekoyu v Yevropi 25 travnya 2012 roku horvatskij parlament oficijno viznav Den ciganskoyi movi Deputat vid ciganskoyi nacionalnoyi menshini Velko Kajtazi zayaviv pro namir protyagom svogo stroku povnovazhen vistupati za oficijne viznannya ciganskoyi movi odniyeyu z viznanih mov menshin u Horvatiyi Cheska U Daruvari u viglyadi viddilu miscevoyi publichnoyi biblioteki pracyuye Centralna biblioteka dlya cheskoyi menshini v Horvatiyi U B yelovarsko Bilogorskij zhupaniyi 6 287 osib viznali svoyu nalezhnist do cheskoyi nacionalnoyi menshini 70 iz nih zaznachili chesku movu yak ridnu 2011 roku deputatka parlamentu vid cheskoyi ta slovackoyi menshin Zdenka Chugnil zaznachila sho na pidstavi nabutih prav cheska menshina maye pravo na rivnopravne vikoristannya movi v 9 odinicyah miscevogo samovryaduvannya todi yak na praktici cim pravom vdayetsya skoristatisya v odnij ta chastkovo u she odnij odinici miscevogo samovryaduvannya Vodnochas vona zayavila sho u vipadku slovackoyi menshini iz 6 odinic 5 na osnovi nabutih prav i odna na osnovi proporcijnosti mozhlivo vilno vikoristovuvati svoyi prava lishe v odnij 2013 roku posol Cheskoyi Respubliki v Horvatiyi Martin Koshatka zauvazhiv sho namir obmezhiti vikoristannya kirilici v razi jogo zdijsnennya negativno vpline i na chesku ta inshi menshini v Horvatiyi Inshi movi Ye she tri centralni biblioteki v Horvatiyi bosnyackoyi gromadi v misti Sisak albanskoyi u Zagrebi ta slovenskoyi u Karlovaci PrimitkiSnjezana Vasiljevic Pravni fakultet Sveucilista u Zagrebu Pravni aspekti zastite manjina u procesu stabilizacije i pridruzivanja PDF hor Procitovano 21 grudnya 2020 Minorities in Croatia Report stranica 24 Minority Rights Group International Arhiv originalu PDF za 3 sichnya 2015 Procitovano 12 lipnya 2015 Language Policy in Istria Croatia Legislation Regarding Minority Language Use stranica 61 PDF Acta Universitatis Sapientiae European and Regional Studies 3 2013 47 64 Procitovano 12 lipnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 18 travnya 2015 Procitovano 12 lipnya 2015 Statut Opcine Trpinja PDF Procitovano 23 chervnya 2015 Istrian Region 19 travnya 2003 Arhiv originalu za 5 sichnya 2018 Procitovano 4 sichnya 2018 Municipality of Krsan 29 lipnya 2009 Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 4 sichnya 2018 La Șușnevița in Croația s a inaugurat prima școală refăcută de Statul Roman pentru istroromanii din localitate 17 listopada 2017 Procitovano 4 January 2018 PDF ombudsman hr Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Procitovano 12 lipnya 2015 Giovanni Vale 26 lyutogo 2018 Dvojezicnost u Rijeci Osservatorio Balcani e Caucaso Transeuropa Procitovano 14 grudnya 2020 Marco Abram 20 travnya 2019 Identitet jezik i teritorij dvojezicnost u Rijeci Osservatorio Balcani e Caucaso Transeuropa Procitovano 14 grudnya 2020 Marina Basic 2011 Osnivanje sredisnjih knjiznica nacionalnih manjina u Republici Hrvatskoj kao doprinos razvoju multikulturalnog drustva Zavrsni rad Sveuciliste Josipa Jurja Strossmayera u Osijeku Filozofski fakultet Procitovano 13 grudnya 2020 Proveli smo dan u posve drugacijoj OS Lauder Hugo Kon i odusevili se Srednja hr 29 sichnya 2018 Procitovano 17 grudnya 2020 Njemacka zajednica Zemaljska udruga Podunavskih Svaba Arhiv originalu za 30 prosinca 2020 Procitovano 20 grudnya 2020 Obrazovanje nacionalnih manjina Ministarstvo znanosti i obrazovanja Procitovano 14 grudnya 2020 Ladislav Bognar amp Sanja Spanja 2006 Skolovanje u multietnickim podrucjima istocne Slavonije i Baranje Pedagogijska istrazivanja Hrvatsko pedagogijsko drustvo Procitovano 17 grudnya 2020 Dinka Corkalo Biruski Dean Ajdukovic Skola kao prostor socijalne integracije djece i mladih u Vukovaru PDF Friedrich Ebert Stiftung Procitovano 17 grudnya 2020 Nikola Milojevic 27 bereznya 2019 Zhelimo da svoјe shkole registruјemo kao shto su ih registrovali i Chesi i Italiјani i Maђari Izvor serb Vukovar Zajednicko vijece opcina 214 5 Procitovano 17 grudnya 2020 Snjezana Cica kviten 2016 Novosti Hrvatsko knjiznicarsko drustvo Arhiv originalu za 29 bereznya 2017 Procitovano 22 veresnya 2017 UN calls on Croatia to ensure use of Serbian Cyrillic net Procitovano 12 lipnya 2015 Prvi Srbin koji je pobijedio Pupovca otkriva sto stoji iza potopa SDSS a u Vukovaru Tportal 22 travnya 2017 Procitovano 17 grudnya 2020 Demokratski savez Srba napao Milosevica Odlazak na obiljezavanje Oluje je pogresan i sramotan Jutarnji list 1 serpnya 2020 Procitovano 17 grudnya 2020 Ustavni sud o cirilici u Vukovaru Predstavnici Srba rezervirani Radio Vilna Yevropa 12 lipnya 2019 Procitovano 17 grudnya 2020 Suzana Lepan Stefancic 17 grudnya 2020 Evo zasto je Europski sud stao iza ucitelja koji je dobio otkaz jer je usred Hrvatske predavao na srpskom Vecernji list Procitovano 21 grudnya 2020 Nikola Patkovic 20 grudnya 2020 Nastavnik dobio otkaz jer je umjesto strop rekao tavanica Pravda stigla godinu dana nakon njegove smrti Jutarnji list Procitovano 21 grudnya 2020 Toplak Jurij Gardasevic Djordje 14 listopada 2017 Concepts of National and Constitutional Identity in Croatian Constitutional Law Review of Central and East European Law angl 42 4 263 293 doi 10 1163 15730352 04204001 ISSN 1573 0352 Matica slovacka Zagreb Matica slovacka Zagreb Procitovano 22 veresnya 2017 Soyuz slovakiv Arhiv originalu za 21 chervnya 2015 Procitovano 12 lipnya 2015 Ruzica Vincak kviten 2016 Sredisnja knjiznica Slovaka radi na povezivanju dvije kulture i dva naroda Novosti Hrvatsko knjiznicarsko drustvo Procitovano 22 veresnya 2017 Vinco Gazdik 8 travnya 2011 Yak zhivut slovaki u Horvatiyi tportal hr Procitovano 25 grudnya 2020 Rusini Hrvatska enciklopedija Procitovano 20 grudnya 2020 Filip Skiljan Rusinska obitelj u istocnoj Slavoniji i zapadnom Srijemu Savez Rusina RH amp Predsednik rusinske nacionalne manjine Grada Zagreba Zagreb ISBN 978 953 7767 16 7 Ljerka Bratonja Martinovic Novo u ponudi Sveucilista u Rijeci Od iduce godine studenti ce moci uciti mađarski jezik i kulturu Novi list Procitovano 14 grudnya 2020 Ukrayinska gromada v Respublici Horvatiya Posolstvo Ukrayini v Horvatiyi 12 travnya 2020 Procitovano 28 kvitnya 2023 6 j zvit Respubliki Horvatiya shodo zastosuvannya Yevropejskoyi hartiyi regionalnih mov abo mov menshin Zagreb Uryad Horvatiyi cherven 2019 ECRML Secretariat 13 kvitnya 2015 Arhiv originalu docx za 30 listopada 2021 Procitovano 30 listopada 2021 Hrvatski sabor 5 listopada 2014 Arhiv originalu za 24 rujna 2015 Procitovano 19 chervnya 2015 Sredisnje knjiznice nacionalnih manjina Ministarstvo kulture Procitovano 22 veresnya 2017 DAN MATERINJEG JEZIKA Bjelovarsko bilogorska zupanija 22 lyutogo 2015 Procitovano 12 lipnya 2015 Stojan Obradovic 5 listopada 2011 Gradovi i opcine zloupotrebljavaju steceno pravo intervju sa Zdenkom Cuhnil Identitet serb Zagreb Srpski demokratski forum 159 Kosatka Reci ne moze cirilici znaci biti i protiv Ceha Vecernji list Procitovano 12 lipnya 2015 Sredisnje knjiznice nacionalnih manjina Ministarstvo kulture Procitovano 22 September 2017 LiteraturaBabic Eugenija 2007 Rusinski jezik u procjepu proslosti i sadasnjosti Institut za hrvatski jezik i jezikoslovlje Zagreb ISBN 978 953 6637 34 8 hor Kordic Ljubica 2012 Manjinski jezici i jezicna politika u ruralnom podrucju Baranje Hrvatska analiza slucaja Jezikoslovlje Vol 13 No 2 str 533 563 hor Bajicic Martina amp Martinovic Adrijana 2017 Građanstvo Europske unije sloboda kretanja i pravo na uporabu manjinskog jezika u sudskom postupku Zbornik Pravnog fakulteta u Zagrebu Vol 67 No 1 str 107 129 hor Ghilardi Marta 2019 Stvaranje usporedivih govornih podataka za manjinske jezike prvi rezultati iz korpusa Kontatti Suvremena lingvistika Vol 45 No 88 str 231 246 hor

Дата публікації:
Топ