Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Італійці Хорватії - національна меншина, визнана Конституцією Хорватії.
Історія
Італійці Хорватії - нащадки далматинців та істріян, які походять з часів Середньовіччя від романізованих іллірійців та венеційців. В останні два століття деякі італійці переїхали з італійського півострова. В Істрії є великі громади італійців (близько 7% населення), тоді як в Далмації є лише невеликі італійські групи, які походять від романомовного населення.
На початку ХХ століття італійська громада була значною, здебільшого у найважливіших прибережних центрах Істрії та в деяких центрах в Кварнері та Далмації. Згідно з австрійськими переписами населення в 1880, 1890, 1900 і 1910 роках, в істрійському географічному регіоні розмовляли італійською мовою від 37,59% (1910) до 41,66% (1880) від загальної кількості населення. У Рієці італійці були більшістю в муніципалітеті (48,61% у 1910 р.), крім великої хорватської громади (25,95% у тому ж році), існувала також прекрасна угорська меншина (13,03%).
З пробудженням національної свідомості розпочалася боротьба між італійцями та слов’янами за панування над Істрією та Далмацією. Італійська громада в Далмації була майже скасована внаслідок цього зіткнення:
- Між 1848 і 1918 рр. Австро-Угорська імперія - особливо після третьої війни за незалежність (1866 р.) підтримала створення слов'янської етнічної групи для протидії іредентизму італійського населення.
Політика співпраці з місцевими сербами дозволила італійцям завоювати муніципальну адміністрацію Рагузи в 1899 році. У 1909 році італійська мова була заборонена, в усіх громадських будівлях італійці були витіснені з муніципальних адміністрацій.
- Після Першої світової війни відбувся вихід кількох тисяч італійських далматинців до Задару та Італії.
- На короткий період під час вторгнення в Югославію (1941-1943 рр.) до Королівства Італія було включено губернаторство Далмація з трьома провінціями: Задаром, Сплітом і Котором.
- Після Другої світової війни вся Далмація та майже вся Істрія були приєднані до Югославії. Більшість італійців з 1943 року до кінця 1950-х залишили Югославію. Італійці, які залишилися в Югославії, були визнані національною меншиною з власним прапором.
Вони обирають спеціального представника до хорватського парламенту.
Італійська громада в Хорватії сьогодні
Після Першої світової війни багато територій Істрії та Далмації перейшли до Королівства Італія, зміцнюючи італійську більшість в Істрії та Далмації. Це населення було італійськомовне, розмовляло венеційським діалектом і жило як більшість населення в Істрії та Далмації до Другої світової війни. Після нацистсько-фашистської окупації Балкан слов'яномовне населення, яке слідувало за партизаном Тіто, розпочало переслідування італійського населення, яке кілька століть населяло Істрію та Далмацію. З часу перепису, проведеного в Хорватії 29 червня 2014 року шляхом самосертифікації (дані Італійського союзу), в Хорватії проживає 34 345 італійців: згідно з офіційними даними перепису 2001 року, 20 521 заявили, що носіями мови є італійська а 19 636 бути італійською національністю ). Італійські хорвати створюють 51 місцеву італійську національну громаду та організовані в Італійському союзі (UI). Існує Італійський союз Хорватії та Словенії, хорватсько-словенська організація з основним місцем розташування в Фіуме - Рієка та центром в Каподістрії - Копер Словенії. В Хорватії існують дві основні групи італійців, створені за географічним походженням:
- Істрійські італійці
- Далматинські італійці
За даними хорватського перепису населення 2011 року, італійців Хорватії налічується 17 807, або 0,42% від загальної кількості хорватського населення. Вони проживають в графстві Істрія.
Італійці переважно поселяються в районі Істрії, островів Кварнер та Рієка. У прибережній Далмації залишилось лише 500, майже всі вони в Задарі та Спліті.
Деякі муніципальні статути визнають їх корінним населенням: в частині Істрії (як в хорватському регіоні Істрія, так і в чотирьох прибережних муніципалітетах Словенії), в частині регіону Рієка (Приморсько-гірський край) і в Лошинський архіпелаг, тоді як на решті Кварнера та в Далмації їм особливий статус не надається.
У місті Рієка, де знаходиться найбільша італійська газета в Хорватії, а також деякі школи італійською мовою, офіційно налічується близько 2300 італійців, хоча місцева італійська громада в Рієці налічує приблизно 7500 членів. Протягом 19 століття значна кількість італійських майстрів переїхала жити в Загреб та Славонію ( Пожега ), де дотепер мешкає багато їхніх нащадків. Місцева громада італійців була сформована в Загребі, яка в основному об’єднує серед своїх членів нещодавніх іммігрантів з Італії. У хорватській Істрії є невелика етнічна спільнота, населення, яке походить з Румунії, чия мова, латинська та подібна до румунської, перебуває під загрозою вимирання на користь хорватської. Згідно з переписом населення 2001 року, муніципалітети Хорватії з найбільшим відсотком італійськомовних жителів були всі в Істрії (переважно в районах колишньої зони B Вільної території Трієста):
- Grisignana : 66,11%
- Вертенельйо : 41,29%
- Буйє : 39,66%
- Портоле : 32,11%
- Валле-д'Істрія : 22,54%
- Умаго : 20,70%
- Діньяно : 20,03%
Італійці фактично зникли з островів середньої та південної Далмації під час правління Тита, тоді як за часів Різорджіменто італійці все ще були численними в Ліссі та інших далматинських островах. Навіть у містах Далмації відбулося подібне зменшення: у місті Спліт у 1910 році було понад 2082 італійців (9,75% населення), тоді як сьогодні лише сотня залишається.
Останній удар по італійській присутності в Далмації та в деяких районах Кварнера та Істрії стався в жовтні 1953 р., коли італійські школи в комуністичній Югославії були закриті, а учні змушені були перейти до хорватських шкіл.
Острів Лагоста належав Італії з 1920 року до кінця Другої світової війни. До 1910 року присутність італійських мовців на острові була малою. У 30-х роках близько половини жителів були італійськомовними, але вони майже повністю емігрували після закінчення Другої світової війни.
Деякі венеційські або італійськомовні сім'ї живуть на острові Лезіна, де створено Південний штаб Італії - імені письменника Лесіньяно Джованні Франческо Біонді - для всіх італійсько-хорватських Далмації.
Пелагоза (та її невеликий архіпелаг) був заселений разом з прилеглими островами в 1843 р. Разом з рибалками з Іскії, які продовжували говорити там на діалекті. Архіпелаг Пелагога не заселений.
Освіта та італійська мова
У багатьох муніципалітетах регіону Істрія існують двомовні статути. В Істрії є кілька італійських шкіл, особливо на територіях колишньої зони B: початкові школи в Бує, Умазі, Новіграді, Поречі, Пулі та Ровіні; середні школи в Пулі та Ровіні. У місті Рієка в італійській школі є дитячі садки, початкова та середня школи. У Задарі місцева громада італійців ініціювала створення італійського притулку з 2009 року. З 2017 року хорватська початкова школа пропонує вивчення італійської мови як іноземної. Курси італійської мови також були активовані в середній школі та на факультеті літератури та філософії.
Прапор
 | |
| Пропорції | 1:2 |
|---|---|
| Дизайн | Вертикальний триколор із зеленого, білого та червоного |
| Кольори | |
| Тип | Прапор меншин |
 Прапор італійців ХорватіїNarodna zastava Talijana u Hrvatskoj Bandiera degli italiani di Croazia у Вікісховищі | |
Прапор італійців Хорватії - це етнічний прапор італійців, введений на підставі рішень організації, яка діє на території Словенії та Хорватії як вищий орган самоврядування італійської меншини в Хорватії та Словенії.
Примітки
- Dizionario Enciclopedico Italiano (Vol. III, p. 730), Roma, Ed. Istituto dell'Enciclopedia Italiana, founded by Giovanni Treccani, 1970
- Pravo pripadnika nacionalnih manjina u Republici Hrvatskoj na zastupljenost u Hrvatskom saboru. Zakon o izborima zastupnika u Hrvatski sabor (хор.). Croatian Parliament. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 29 грудня 2011.
- Croatian Bureau of Statistics - Census of Population, Householdes and Dwellings, 2011 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021. [Архівовано 2021-04-22 у Wayback Machine.]
- 2001 Census. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021. [Архівовано 2021-04-27 у Wayback Machine.]
- 2001 Census. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 25 квітня 2021. [Архівовано 2015-12-27 у Wayback Machine.]
- 2011 Croatian census
- Aperto “Pinocchio”, primo asilo italiano nella città di Zara. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
- The FAME: Hrvatska – nacionalne manjine
Література
- Monzali, Luciano (2016). A Difficult and Silent Return: Italian Exiles from Dalmatia and Yugoslav Zadar/Zara after the Second World War. Balcanica. 47 (47): 317—328. doi:10.2298/BALC1647317M.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Italijci Horvatiyi nacionalna menshina viznana Konstituciyeyu Horvatiyi Selo Grozhnyan Grisignana ye yedinim municipalitetom u Horvatiyi bilshist naselennya yakogo skladayut italijci Zmist 1 Istoriya 2 Italijska gromada v Horvatiyi sogodni 3 Osvita ta italijska mova 4 Prapor 5 Primitki 6 LiteraturaIstoriyared Italijci Horvatiyi nashadki dalmatinciv ta istriyan yaki pohodyat z chasiv Serednovichchya vid romanizovanih illirijciv ta venecijciv V ostanni dva stolittya deyaki italijci pereyihali z italijskogo pivostrova V Istriyi ye veliki gromadi italijciv blizko 7 naselennya todi yak v Dalmaciyi ye lishe neveliki italijski grupi yaki pohodyat vid romanomovnogo naselennya Na pochatku HH stolittya italijska gromada bula znachnoyu zdebilshogo u najvazhlivishih priberezhnih centrah Istriyi ta v deyakih centrah v Kvarneri ta Dalmaciyi Zgidno z avstrijskimi perepisami naselennya v 1880 1890 1900 i 1910 rokah v istrijskomu geografichnomu regioni rozmovlyali italijskoyu movoyu vid 37 59 1910 do 41 66 1880 vid zagalnoyi kilkosti naselennya U Riyeci italijci buli bilshistyu v municipaliteti 48 61 u 1910 r krim velikoyi horvatskoyi gromadi 25 95 u tomu zh roci isnuvala takozh prekrasna ugorska menshina 13 03 nbsp Avstrijska lingvistichna karta 1896 roku Oranzhevim vidileno oblasti de najposhirenishoyu ridnoyu movoyu bula italijska todi yak zelenim ti de slov yanski movi Z probudzhennyam nacionalnoyi svidomosti rozpochalasya borotba mizh italijcyami ta slov yanami za panuvannya nad Istriyeyu ta Dalmaciyeyu Italijska gromada v Dalmaciyi bula majzhe skasovana vnaslidok cogo zitknennya Mizh 1848 i 1918 rr Avstro Ugorska imperiya osoblivo pislya tretoyi vijni za nezalezhnist 1866 r pidtrimala stvorennya slov yanskoyi etnichnoyi grupi dlya protidiyi iredentizmu italijskogo naselennya Politika spivpraci z miscevimi serbami dozvolila italijcyam zavoyuvati municipalnu administraciyu Raguzi v 1899 roci U 1909 roci italijska mova bula zaboronena v usih gromadskih budivlyah italijci buli vitisneni z municipalnih administracij 1 Pislya Pershoyi svitovoyi vijni vidbuvsya vihid kilkoh tisyach italijskih dalmatinciv do Zadaru ta Italiyi Na korotkij period pid chas vtorgnennya v Yugoslaviyu 1941 1943 rr do Korolivstva Italiya bulo vklyucheno gubernatorstvo Dalmaciya z troma provinciyami Zadarom Splitom i Kotorom Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vsya Dalmaciya ta majzhe vsya Istriya buli priyednani do Yugoslaviyi Bilshist italijciv z 1943 roku do kincya 1950 h zalishili Yugoslaviyu Italijci yaki zalishilisya v Yugoslaviyi buli viznani nacionalnoyu menshinoyu z vlasnim praporom Voni obirayut specialnogo predstavnika do horvatskogo parlamentu 2 Italijska gromada v Horvatiyi sogodnired nbsp Italijskomovnij vidsotok u Horvatiyi podilenij na municipalitet zgidno z perepisom horvatskih krayin 2011 roku 3 Pislya Pershoyi svitovoyi vijni bagato teritorij Istriyi ta Dalmaciyi perejshli do Korolivstva Italiya zmicnyuyuchi italijsku bilshist v Istriyi ta Dalmaciyi Ce naselennya bulo italijskomovne rozmovlyalo venecijskim dialektom i zhilo yak bilshist naselennya v Istriyi ta Dalmaciyi do Drugoyi svitovoyi vijni Pislya nacistsko fashistskoyi okupaciyi Balkan slov yanomovne naselennya yake sliduvalo za partizanom Tito rozpochalo peresliduvannya italijskogo naselennya yake kilka stolit naselyalo Istriyu ta Dalmaciyu Z chasu perepisu provedenogo v Horvatiyi 29 chervnya 2014 roku shlyahom samosertifikaciyi dani Italijskogo soyuzu v Horvatiyi prozhivaye 34 345 italijciv zgidno z oficijnimi danimi perepisu 2001 roku 20 521 zayavili sho nosiyami movi ye italijska 4 a 19 636 buti italijskoyu nacionalnistyu 5 Italijski horvati stvoryuyut 51 miscevu italijsku nacionalnu gromadu ta organizovani v Italijskomu soyuzi UI Isnuye Italijskij soyuz Horvatiyi ta Sloveniyi horvatsko slovenska organizaciya z osnovnim miscem roztashuvannya v Fiume Riyeka ta centrom v Kapodistriyi Koper Sloveniyi V Horvatiyi isnuyut dvi osnovni grupi italijciv stvoreni za geografichnim pohodzhennyam Istrijski italijci Dalmatinski italijci Za danimi horvatskogo perepisu naselennya 2011 roku italijciv Horvatiyi nalichuyetsya 17 807 abo 0 42 vid zagalnoyi kilkosti horvatskogo naselennya Voni prozhivayut v grafstvi Istriya 6 Italijci perevazhno poselyayutsya v rajoni Istriyi ostroviv Kvarner ta Riyeka U priberezhnij Dalmaciyi zalishilos lishe 500 majzhe vsi voni v Zadari ta Spliti Deyaki municipalni statuti viznayut yih korinnim naselennyam v chastini Istriyi yak v horvatskomu regioni Istriya tak i v chotiroh priberezhnih municipalitetah Sloveniyi v chastini regionu Riyeka Primorsko girskij kraj i v Loshinskij arhipelag todi yak na reshti Kvarnera ta v Dalmaciyi yim osoblivij status ne nadayetsya U misti Riyeka de znahoditsya najbilsha italijska gazeta v Horvatiyi a takozh deyaki shkoli italijskoyu movoyu oficijno nalichuyetsya blizko 2300 italijciv hocha misceva italijska gromada v Riyeci nalichuye priblizno 7500 chleniv Protyagom 19 stolittya znachna kilkist italijskih majstriv pereyihala zhiti v Zagreb ta Slavoniyu Pozhega de doteper meshkaye bagato yihnih nashadkiv Misceva gromada italijciv bula sformovana v Zagrebi yaka v osnovnomu ob yednuye sered svoyih chleniv neshodavnih immigrantiv z Italiyi U horvatskij Istriyi ye nevelika etnichna spilnota naselennya yake pohodit z Rumuniyi chiya mova latinska ta podibna do rumunskoyi perebuvaye pid zagrozoyu vimirannya na korist horvatskoyi Zgidno z perepisom naselennya 2001 roku municipaliteti Horvatiyi z najbilshim vidsotkom italijskomovnih zhiteliv buli vsi v Istriyi perevazhno v rajonah kolishnoyi zoni B Vilnoyi teritoriyi Triyesta Grisignana 66 11 Verteneljo 41 29 Bujye 39 66 Portole 32 11 Valle d Istriya 22 54 Umago 20 70 Dinyano 20 03 nbsp Region Istriyi Horvatiyi rozpodil nosiyiv italijskoyi movi za municipalitetami pid chas perepisu naselennya 2001 roku Italijci faktichno znikli z ostroviv serednoyi ta pivdennoyi Dalmaciyi pid chas pravlinnya Tita todi yak za chasiv Rizordzhimento italijci vse she buli chislennimi v Lissi ta inshih dalmatinskih ostrovah Navit u mistah Dalmaciyi vidbulosya podibne zmenshennya u misti Split u 1910 roci bulo ponad 2082 italijciv 9 75 naselennya todi yak sogodni lishe sotnya zalishayetsya Ostannij udar po italijskij prisutnosti v Dalmaciyi ta v deyakih rajonah Kvarnera ta Istriyi stavsya v zhovtni 1953 r koli italijski shkoli v komunistichnij Yugoslaviyi buli zakriti a uchni zmusheni buli perejti do horvatskih shkil Ostriv Lagosta nalezhav Italiyi z 1920 roku do kincya Drugoyi svitovoyi vijni Do 1910 roku prisutnist italijskih movciv na ostrovi bula maloyu U 30 h rokah blizko polovini zhiteliv buli italijskomovnimi ale voni majzhe povnistyu emigruvali pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Deyaki venecijski abo italijskomovni sim yi zhivut na ostrovi Lezina de stvoreno Pivdennij shtab Italiyi imeni pismennika Lesinyano Dzhovanni Franchesko Biondi dlya vsih italijsko horvatskih Dalmaciyi Pelagoza ta yiyi nevelikij arhipelag buv zaselenij razom z prileglimi ostrovami v 1843 r Razom z ribalkami z Iskiyi yaki prodovzhuvali govoriti tam na dialekti Arhipelag Pelagoga ne zaselenij Osvita ta italijska movared U bagatoh municipalitetah regionu Istriya isnuyut dvomovni statuti V Istriyi ye kilka italijskih shkil osoblivo na teritoriyah kolishnoyi zoni B pochatkovi shkoli v Buye Umazi Novigradi Porechi Puli ta Rovini seredni shkoli v Puli ta Rovini U misti Riyeka v italijskij shkoli ye dityachi sadki pochatkova ta serednya shkoli U Zadari misceva gromada italijciv iniciyuvala stvorennya italijskogo pritulku z 2009 roku 7 Z 2017 roku horvatska pochatkova shkola proponuye vivchennya italijskoyi movi yak inozemnoyi Kursi italijskoyi movi takozh buli aktivovani v serednij shkoli ta na fakulteti literaturi ta filosofiyi Praporred Prapor italijciv Horvatiyi Narodna zastava Talijana u Hrvatskoj Bandiera degli italiani di Croazia nbsp Proporciyi1 2 8 DizajnVertikalnij trikolor iz zelenogo bilogo ta chervonogoKoloriTipPrapor menshin nbsp Prapor italijciv Horvatiyi Narodna zastava Talijana u Hrvatskoj Bandiera degli italiani di Croazia u Vikishovishi nbsp Prapor italijskoyi menshini SFR Yugoslaviyi Prapor italijciv Horvatiyi ce etnichnij prapor italijciv vvedenij na pidstavi rishen organizaciyi yaka diye na teritoriyi Sloveniyi ta Horvatiyi yak vishij organ samovryaduvannya italijskoyi menshini v Horvatiyi ta Sloveniyi Primitkired Dizionario Enciclopedico Italiano Vol III p 730 Roma Ed Istituto dell Enciclopedia Italiana founded by Giovanni Treccani 1970 Pravo pripadnika nacionalnih manjina u Republici Hrvatskoj na zastupljenost u Hrvatskom saboru Zakon o izborima zastupnika u Hrvatski sabor hor Croatian Parliament Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2011 Croatian Bureau of Statistics Census of Population Householdes and Dwellings 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 22 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 Arhivovano 2021 04 22 u Wayback Machine 2001 Census Arhiv originalu za 27 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 Arhivovano 2021 04 27 u Wayback Machine 2001 Census Arhiv originalu za 27 grudnya 2015 Procitovano 25 kvitnya 2021 Arhivovano 2015 12 27 u Wayback Machine 2011 Croatian census Aperto Pinocchio primo asilo italiano nella citta di Zara Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 The FAME Hrvatska nacionalne manjineLiteraturared Monzali Luciano 2016 A Difficult and Silent Return Italian Exiles from Dalmatia and Yugoslav Zadar Zara after the Second World War Balcanica 47 47 317 328 doi 10 2298 BALC1647317M Otrimano z https uk wikipedia org wiki Italijci Horvatiyi