Да́рувар (хорв. Daruvar, нім. Daruwar, угор. Daruvár, лат. Aqua Balissae) — місто на північному заході Хорватії, у західній Славонії. Курорт з термальними водами. Друге за величиною місто в Беловарсько-Білогорській жупанії. Населення — 9815 осіб у самому місті та 13243 людини по всій громаді (2001). Дарувар — домівка найбільшої чеської громади Хорватії.
Дарувар Daruvar | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Центр Дарувара | ||||
Основні дані | ||||
45°35′ пн. ш. 17°14′ сх. д. / 45.583° пн. ш. 17.233° сх. д.Координати: 45°35′ пн. ш. 17°14′ сх. д. / 45.583° пн. ш. 17.233° сх. д. | ||||
Країна | Хорватія | |||
Регіон | Беловарсько-Білогорська жупанія | |||
Район | муніципалітет | |||
Засновано | 4 століття до н. е. | |||
Площа | 64 км² | |||
Населення | 9815 (2001) | |||
· густота | 207 осіб/км² | |||
Агломерація | 13 243 | |||
Висота НРМ | 161 м | |||
День міста | День Святої Трійці | |||
Часовий пояс | ||||
Номери автомобілів | BJ, DA | |||
GeoNames | 3202184 | |||
OSM | ↑224165 ·R (Беловарсько-Білогорська жупанія) | |||
Поштові індекси | 43500 | |||
Міська влада | ||||
Адреса | Trg kralja Tomislava 14 | |||
Мер міста | Далібор Рохлік (ХСС) | |||
Вебсайт | daruvar.hr | |||
Мапа | ||||
Дарувар Дарувар (Хорватія) | ||||
| ||||
| ||||
Дарувар у Вікісховищі |
Загальні відомості
Дарувар розташований біля підніжжя горбистої гряди Папук на берегах річки Топлиця (басейн Сави) за 50 км на південний схід від Беловара. За 30 км на захід від Дарувара лежить місто Гарешниця, за 50 км на північ — Вировитиця, за 20 км на південь — Пакрац, за 45 км на схід — Слатина, а за 50 км на північний захід — Кутина.
Через місто проходить автотраса Будапешт-Вировитиця-Баня-Лука. Інші шосе ведуть у Кутину і Слатину. У місті є залізнична станція.
Дарувар — курортне місто, відоме своїми мінеральними джерелами. Для лікування використовується тепла мінеральна вода (46 °C), а також лікувальні грязі.
Історія
Тутешні археологічні знахідки (кам'яні сокири) можна віднести до кам'яної доби. Поселення на місці сучасного Дарувара з'явилося в 4 столітті до нашої ери, коли біля теплих геотермальних джерел у нинішній долині Дарувара з'явилися перші організовані житла. Кельтсько-паннонські племена, які жили тут і були знайомі з водними процедурами на користь здоров'ю, звалися Iassi (що означало цілителі) за визначенням як давньогрецьких, так і римських письменників.
У складі Римської імперії місцеві кельти користувалися автономією, їх столицею стало місто Аква Балісе (Aqua Balissae), розташоване на місці сучасного Дарувара. Місто і гарячі джерела поруч з ним неодноразово відвідували імператори.
У VII ст. цей обшир заселили слов'яни. Місто аж до XVIII ст. було відоме під різними іменами — Подборє, Топліце, Доброкуче.
У 1543 р. місто загарбали турки і перетворили на турецьке укріплення на кордоні з імперією Габсбургів. У 1699 р. турків було вигнано австрійською армією.
У 1771 р. Подборє і околиці стали власністю князя Антуна Янковича. Він перейменував Подборє на Дарувар (від угорського «daru» — журавель і «var(os)» — город, місто) та посилено зайнявся створенням навколо цілющих джерел курортної інфраструктури.
У 1837 р. Дарувар отримав статус вільного королівського міста.
Перед війною за незалежність Хорватії муніципалітет Дарувар населяли здебільшого хорвати. Під час війни за незалежність Хорватії місто на короткий час захопили бойовики з сербської Автономної області Західної Славонії. Протягом війни в околицях міста точилися бої, які заподіяли Дарувару істотного збитку. Після закінчення війни зруйновані будівлі було відновлено.
Демографія
У зв'язку з тим, що більша частина хорватського населення, яке становило переважну більшість населення міста до турецької навали, втекла від турків, демографічна картина краю після визволення від Османської імперії вирізнялася великою строкатістю. На спорожнілі землі крім хорватів, що повернулися, австрійський уряд прикликав чималу кількість колоністів різних національностей: німців, чехів, угорців, італійців.
Примітною особливістю став великий відсоток чеського населення в Даруварі та околицях. Чеською мовою видаються газети, ведеться викладання в школах. У кількох населених пунктах поблизу Дарувара чеську визнано другою офіційною мовою.
За даними перепису населення в 2001 році, хорвати становлять 58 % населення, 19 % — чехи, 14 % — серби, більш ніж 1 % — угорці.
За даними перепису 2011 року населення громади Дарувар становило 11 633 осіб, 1 з яких назвала рідною українську мову. Населення самого міста становило 8 567 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти
Крім Дарувара, до громади також входять:
Економіка
Основою економіки міста є туризм, санаторно-курортне обслуговування, а також виноробство, харчова промисловість. У місті є металообробний завод і фабрика з виробництва скловиробів. Чеська діаспора історично розвивала пивоварство, донині в місті виготовляється пиво марки «Старо Ческо».
Визначні місця
- Мінеральні джерела. Санаторії на джерелах приваблюють безліч курортників.
- Церква св. Трійці. Побудована в 1764 році.
- Сербська православна церква (XVII століття)
- Замок князя Янковича. Побудований в 1777 році.
Відомі люди
- Давид Франкфуртер (1909—1982), відомий своїм вбивством 1936 р. нацистського лідера Вільгельма Ґустлоффа.
Примітки
- Розподіл населення за статтю і віком, за поселеннями [ 15 листопада 2010 у Wayback Machine.] — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)
- Населення за національністю, по містах і муніципалітетах [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 7 серпня 2020.
Посилання
- Міська сторінка [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Da ruvar horv Daruvar nim Daruwar ugor Daruvar lat Aqua Balissae misto na pivnichnomu zahodi Horvatiyi u zahidnij Slavoniyi Kurort z termalnimi vodami Druge za velichinoyu misto v Belovarsko Bilogorskij zhupaniyi Naselennya 9815 osib u samomu misti ta 13243 lyudini po vsij gromadi 2001 Daruvar domivka najbilshoyi cheskoyi gromadi Horvatiyi Daruvar Daruvar mista krayini gerbCentr DaruvaraCentr DaruvaraOsnovni dani45 35 pn sh 17 14 sh d 45 583 pn sh 17 233 sh d 45 583 17 233 Koordinati 45 35 pn sh 17 14 sh d 45 583 pn sh 17 233 sh d 45 583 17 233Krayina HorvatiyaRegion Belovarsko Bilogorska zhupaniyaRajon municipalitetZasnovano 4 stolittya do n e Plosha 64 km Naselennya 9815 2001 gustota 207 osib km Aglomeraciya 13 243Visota NRM 161 mDen mista Den Svyatoyi TrijciChasovij poyas UTC 1Nomeri avtomobiliv BJ DAGeoNames 3202184OSM 224165 R Belovarsko Bilogorska zhupaniya Poshtovi indeksi 43500Miska vladaAdresa Trg kralja Tomislava 14Mer mista Dalibor Rohlik HSS Vebsajt daruvar hrMapaDaruvarDaruvar Horvatiya Daruvar u VikishovishiZagalni vidomostiDaruvar roztashovanij bilya pidnizhzhya gorbistoyi gryadi Papuk na beregah richki Toplicya basejn Savi za 50 km na pivdennij shid vid Belovara Za 30 km na zahid vid Daruvara lezhit misto Gareshnicya za 50 km na pivnich Viroviticya za 20 km na pivden Pakrac za 45 km na shid Slatina a za 50 km na pivnichnij zahid Kutina Cherez misto prohodit avtotrasa Budapesht Viroviticya Banya Luka Inshi shose vedut u Kutinu i Slatinu U misti ye zaliznichna stanciya Daruvar kurortne misto vidome svoyimi mineralnimi dzherelami Dlya likuvannya vikoristovuyetsya tepla mineralna voda 46 C a takozh likuvalni gryazi IstoriyaTuteshni arheologichni znahidki kam yani sokiri mozhna vidnesti do kam yanoyi dobi Poselennya na misci suchasnogo Daruvara z yavilosya v 4 stolitti do nashoyi eri koli bilya teplih geotermalnih dzherel u ninishnij dolini Daruvara z yavilisya pershi organizovani zhitla Keltsko pannonski plemena yaki zhili tut i buli znajomi z vodnimi procedurami na korist zdorov yu zvalisya Iassi sho oznachalo ciliteli za viznachennyam yak davnogreckih tak i rimskih pismennikiv U skladi Rimskoyi imperiyi miscevi kelti koristuvalisya avtonomiyeyu yih stoliceyu stalo misto Akva Balise Aqua Balissae roztashovane na misci suchasnogo Daruvara Misto i garyachi dzherela poruch z nim neodnorazovo vidviduvali imperatori U VII st cej obshir zaselili slov yani Misto azh do XVIII st bulo vidome pid riznimi imenami Podborye Toplice Dobrokuche U 1543 r misto zagarbali turki i peretvorili na turecke ukriplennya na kordoni z imperiyeyu Gabsburgiv U 1699 r turkiv bulo vignano avstrijskoyu armiyeyu U 1771 r Podborye i okolici stali vlasnistyu knyazya Antuna Yankovicha Vin perejmenuvav Podborye na Daruvar vid ugorskogo daru zhuravel i var os gorod misto ta posileno zajnyavsya stvorennyam navkolo cilyushih dzherel kurortnoyi infrastrukturi U 1837 r Daruvar otrimav status vilnogo korolivskogo mista Pered vijnoyu za nezalezhnist Horvatiyi municipalitet Daruvar naselyali zdebilshogo horvati Pid chas vijni za nezalezhnist Horvatiyi misto na korotkij chas zahopili bojoviki z serbskoyi Avtonomnoyi oblasti Zahidnoyi Slavoniyi Protyagom vijni v okolicyah mista tochilisya boyi yaki zapodiyali Daruvaru istotnogo zbitku Pislya zakinchennya vijni zrujnovani budivli bulo vidnovleno DemografiyaPark Daruvarske Toplice Pam yatnik zahisnikam mista u vijni za nezalezhnist U zv yazku z tim sho bilsha chastina horvatskogo naselennya yake stanovilo perevazhnu bilshist naselennya mista do tureckoyi navali vtekla vid turkiv demografichna kartina krayu pislya vizvolennya vid Osmanskoyi imperiyi viriznyalasya velikoyu strokatistyu Na sporozhnili zemli krim horvativ sho povernulisya avstrijskij uryad priklikav chimalu kilkist kolonistiv riznih nacionalnostej nimciv chehiv ugorciv italijciv Primitnoyu osoblivistyu stav velikij vidsotok cheskogo naselennya v Daruvari ta okolicyah Cheskoyu movoyu vidayutsya gazeti vedetsya vikladannya v shkolah U kilkoh naselenih punktah poblizu Daruvara chesku viznano drugoyu oficijnoyu movoyu Za danimi perepisu naselennya v 2001 roci horvati stanovlyat 58 naselennya 19 chehi 14 serbi bilsh nizh 1 ugorci Za danimi perepisu 2011 roku naselennya gromadi Daruvar stanovilo 11 633 osib 1 z yakih nazvala ridnoyu ukrayinsku movu Naselennya samogo mista stanovilo 8 567 osib Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya mista Naseleni punktiKrim Daruvara do gromadi takozh vhodyat Daruvarski Vinogradi Dolyani Donij Daruvar Gornij Daruvar Lipovac Mayur Lyudevit Selo Markovac VrbovacEkonomikaOsnovoyu ekonomiki mista ye turizm sanatorno kurortne obslugovuvannya a takozh vinorobstvo harchova promislovist U misti ye metaloobrobnij zavod i fabrika z virobnictva sklovirobiv Cheska diaspora istorichno rozvivala pivovarstvo donini v misti vigotovlyayetsya pivo marki Staro Chesko Viznachni miscyaMineralni dzherela Sanatoriyi na dzherelah privablyuyut bezlich kurortnikiv Cerkva sv Trijci Pobudovana v 1764 roci Serbska pravoslavna cerkva XVII stolittya Zamok knyazya Yankovicha Pobudovanij v 1777 roci Vidomi lyudiDavid Frankfurter 1909 1982 vidomij svoyim vbivstvom 1936 r nacistskogo lidera Vilgelma Gustloffa PrimitkiPortal Horvatiya Rozpodil naselennya za stattyu i vikom za poselennyami 15 listopada 2010 u Wayback Machine Centralne byuro statistiki Horvatiyi angl Naselennya za nacionalnistyu po mistah i municipalitetah 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Centralne byuro statistiki Horvatiyi angl horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 PosilannyaMiska storinka 7 travnya 2021 u Wayback Machine