Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жупа нії Хорва тії адміністративно територіальні одиниці першого рівня Республіки Хорватії З моменту їх відновлення у 19

Жупанії Хорватії

Жупанії Хорватії

Жупа́нії Хорва́тії — адміністративно-територіальні одиниці першого рівня Республіки Хорватії. З моменту їх відновлення у 1992 році країна поділяється на 20 жупаній і столичне місто Загреб, яке має статус як жупанії, так і міста, не входячи до Загребської жупанії. Станом на 2015 рік, жупанії поділяються на 128 міст і 428 (переважно сільських) громад.

Жупанії Хорватії
хорв. Hrvatske županije
imageОсієцько-Баранська жупаніяБродсько-Посавська жупаніяПожезько-Славонська жупаніяВировитицько-Подравська жупаніяБ'єловарсько-Білогорська жупаніяКопривницько-Крижевецька жупаніяМеджимурська жупаніяВараждинська жупаніяКрапинсько-Загорська жупаніяЗагребська жупаніяМісто ЗагребСісацько-Мославинська жупаніяКарловацька жупаніяІстрійська жупаніяПриморсько-Горанська жупаніяЛіцько-Сенська жупаніяЗадарська жупаніяШибеницько-Книнська жупаніяСплітсько-Далматинська жупаніяДубровницько-Неретванська жупанія
Жупанії сучасної Хорватії:   Б'єловарсько-Білогорська   Бродсько-Посавська   Дубровницько-Неретванська   Істрійська   Карловацька   Копривницько-Крижевецька   Крапинсько-Загорська   Ліцько-Сенська   Меджимурська   Осієцько-Баранська   Пожезько-Славонська   Приморсько-Горанська   Шибеницько-Книнська   Сісацько-Мославинська   Сплітсько-Далматинська   Вараждинська   Вировитицько-Подравська   Вуковарсько-Сремська   Задарська   Місто Загреб   Загребська
Країна image Хорватія
Тип унітарна держава
Розташування image Хорватія
Кількість 20 жупаній + місто Загреб
Кількість населення 50 927 (Ліка-Сень) — 790 017 (Загреб)
Площа 640 км2 (247 кв. миль) (Загреб) — 5 350 км2 (2 067 кв. миль) (Ліка-Сень)
Уряд скупщина жупанії, центральний уряд
Підрозділи громада і місто
image Жупанії Хорватії у Вікісховищі

Влада

У кожній жупанії представницьким і дорадчим органом влади є скупщина жупанії (хорв. županijska skupština). Депутати скупщини обираються на чотирирічний строк на місцевих виборах шляхом всенародного голосування (пропорційна система із та застосуванням методу д'Ондта). Кількість депутатів має бути непарною, визначається статутом жупанії і коливається у межах від 31 до 51. Скупщина міста Загреба налічує 51 депутата. Кожна така скупщина має голову і до двох заступників, яких обирають більшістю голосів усіх депутатів скупщини жупанії.

Виконавчу гілку влади кожної жупанії очолює жупан (хорв. župan), за винятком виконавчої влади такого адмінутворення, як Місто Загреб, яку очолює загребський мер. Жупани Хорватії (з двома своїми заступниками), мер Загреба (з двома заступниками міського голови) обираються на чотирирічний термін більшістю голосів, відданих у відповідних одиницях місцевого самоврядування, із застосуванням системи абсолютної більшості в разі, якщо жоден кандидат не досягає більшості у першому турі голосування (більшість голосів, система голосування у два тури). Жупани (із заступниками жупана та мер Загреба зі своїми заступниками) можуть бути відкликані шляхом референдуму. Адміністративні органи жупаній — це адміністративні управління і служби, створені для виконання завдань і функцій, віднесених до окружного самоврядування, а також для виконання справ державного управління, делегованих жупаніям. Адміністративними управліннями (відділами) і службами завідують начальники (директори), призначені жупаном на основі публічного конкурсу.

У кожній жупанії діє Офіс державного управління (хорв. Ured državne uprave), який виконує завдання центрального уряду (в рамках Міністерства державного управління). Начальник Офісу державного управління (хорв. predstojnik Ureda državne uprave), який має бути дипломованим правником, призначається урядом Хорватії (у Загребі за державне управління відповідає мер). Ці установи («офіси») не підпорядковані скупщині жупанії або жупанові, а радше є безпосереднім представництвом держави (подібно до інституту губернатора або префекта у деяких країнах).

Фінансування та завдання

Жупанії фінансуються центральним урядом, а також за рахунок підприємств, які належать жупаніям, та податків і зборів жупанії, що включають п'ятивідсотковий податок на спадщину та податок на подарунки, податок на автотранспортні засоби, податок на плавзасоби і податок на аркадні ігрові автомати.

Жупанії виконують завдання регіонального значення, не віднесені Конституцією та законами до кола діяльності центральних органів. Покладені на жупанії завдання діляться на первинні (самоврядні) та делеговані (справи державного управління).

У сфері самоврядування жупанія виконує завдання, пов'язані з:

Кожне із цих завдань на відповідних рівнях можуть також виконувати згідно із законом центральна влада та органи місцевого самоврядування (міста чи громади).

За рішенням представницького органу одиниці місцевого самоврядування (тобто громади або міста) згідно з його статутом і статутом жупанії, певні завдання із сфери самоврядування громади чи міста можуть передаватися жупанії.

«Делеговані завдання» — це визначені законом питання державного управління, які виконують жупанії. Витрати на виконання таких переданих органам жупанії завдань покриваються з державного бюджету.

Містком для співробітництва між жупаніями служить створене 2003 року Хорватське об'єднання жупаній (хорв. Hrvatska zajednica županija).

Історія

image
Приблизні положення і назви перших жупаній Хорватії Х сторіччя, накладені на карту сучасної Хорватії та Боснії і Герцеговини

Хорватія була вперше поділена на жупанії в Середні віки. Жупанії були вперше запроваджені в Хорватії за правління Трпимировичів. Точну кількість та межі цих ранніх жупаній важко встановити; вважається, що вони охоплювали землі, підпорядковані єдиному центру місцевої влади, але володіння найвищої знаті мали окремий правовий статус, незалежний від місцевої влади.

У ХІІІ і XIV століттях хорватська знать зміцнилася, а визначені королем жупанії зводилися лише до законодавчої сторони діяльності, тоді як військова і фінансова влада зосереджувалася в руках феодалів. Інші форми управління, які в цей період перегукувалися з управлінням жупанією, являли Римо-католицька церква і та окремо міста Далмації. Після того, як Хорватія 1527 року стала коронною землею Габсбурзької монархії, значення жупаній іще більш підупало, але після 1760 року поступово відновилося.

Із плином часу поділ змінювався, відображаючи територіальні втрати через османське завоювання та наступне хорватське відвоювання деякої території, зміни в політичному статусі Далмації, Рагузької республіки та Істрії, а також політичні обставини, включаючи персональну унію та угоду між Хорватією і Угорщиною.

У ХІХ сторіччі революції в Австрійській імперії принесли численні політичні зміни та запровадили цивільне урядування в Королівстві Хорватії і Славонії у складі Австро-Угорщини, яка у свою чергу у 1881 році продовжила поглинати хорватське і славонське військові порубіжжя. У другій половині ХІХ століття хорватські жупанії зазнали різних реорганізацій (1848—1850, 1850—1854, 1854—1861, 1861—1870, 1870—1874, 1874—1886, 1886—1914), що також відображало становище Королівства Хорватії та Славонії у межах Австрійської імперії (після 1867 року — Австро-угорської монархії); остання велика реорганізація жупаній відбулася 1886 року, коли у складі королівства було створено вісім таких адміністративних одиниць. Їхній вигляд значною мірою залишався незмінним аж до розформування хорватських жупаній у 1922 році, хоча деякі незначні коригування меж жупаній сталися 1913 року. Жупанії створювалися як самоврядні одиниці на відміну від більш ранніх різновидів жупанії, які сягали корінням середньовіччя. Кожна з них мала скупщину (хорв. županijska skupština), де найбагатші платники податків становили половину її членів, а друга половина складалася з виборних членів. Великого жупана (хорв. veliki župan) призначав король, а чиновників жупанії — бан. Правління кожної жупанії складалося із 6 членів, обраних скупщиною, а інші члени були посадовцями жупанії ex officio (великий жупан, заступник жупана, начальник охорони здоров'я жупанії тощо). Жупанії було поділено на округи (хорв. kotari) — урядові одиниці, схожі на австрійські бецірки, тоді як муніципалітети (хорв. općine «громади») і міста (хорв. gradovi) були одиницями місцевого самоврядування.

1922 року замість традиційного поділу Хорватії на жупанії влада Королівства сербів, хорватів і словенців запровадила області, на зміну яким пізніше прийшли бановини Королівства Югославія

У післявоєнній Югославії Хорватія як союзна республіка Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії поділялася приблизно на 100 муніципалітетів (громад), які були головними адміністративно-територіальними одиницями та органами місцевого самоврядування. Жупанії відновилися лише в незалежній Хорватії у 1992 році, але зі значними територіальними змінами порівняно з поділом до 1922 року: наприклад, до 1922 р. транслейтанська Хорватія була поділена на вісім жупаній, а нинішнім законодавством на тій самій території встановлено чотирнадцять жупаній. Виникла Меджимурська жупанія в однойменному краї, який відійшов до Хорватії 1920 року за Тріанонським договором. Межі жупаній іноді змінювалися і після їх відновлення у 1992 році (з причин таких, як історичні зв'язки та на прохання міст); останній перегляд меж відбувся 2006 року.

Сьогоднішні жупанії відповідають третьому рівню номенклатури територіальних одиниць для цілей статистики (NUTS) ЄС.

Перелік жупаній

Нинішні

Докладніше: Адміністративний поділ Хорватії

Колишні

image
Жупанії Королівства Хорватія і Славонія та положення королівства у межах Австро-Угорщини (вставка, червоним)
Жупанії Королівства Хорватія і Славонія після реорганізації 1886 року
Жупанія Центр Площа
(1886—1912)		 Населення (1910) Герб Географічні координати
Б'єловарсько-Крижевецька Б'єловар 5048 км² 331 385 image 45°55′14″ пн. ш. 16°45′54″ сх. д. / 45.92056° пн. ш. 16.76500° сх. д. / 45.92056; 16.76500 (Bjelovar-Križevci County (historical))
Вараждинська Вараждин 2521 км² 305 558 image 46°15′07″ пн. ш. 16°11′38″ сх. д. / 46.25194° пн. ш. 16.19389° сх. д. / 46.25194; 16.19389 (Varaždin County (historical))
Вировитицька Осієк 4852 км² 269 199 image 45°38′27″ пн. ш. 17°51′30″ сх. д. / 45.64083° пн. ш. 17.85833° сх. д. / 45.64083; 17.85833 (Virovitica County (historical))
Загребська Загреб 7215 км² 587 378 image 45°38′27″ пн. ш. 16°11′57″ сх. д. / 45.64083° пн. ш. 16.19917° сх. д. / 45.64083; 16.19917 (Загребська жупанія (1201—1924))
Ліцько-Крбавська Госпич 6217 км² 203 973 image 44°42′28″ пн. ш. 15°21′12″ сх. д. / 44.70778° пн. ш. 15.35333° сх. д. / 44.70778; 15.35333 (Lika-Krbava County (historical))
Модруш-Рієцька Огулин 4874 км² 231 354 image 45°19′30″ пн. ш. 14°58′28″ сх. д. / 45.32500° пн. ш. 14.97444° сх. д. / 45.32500; 14.97444 (Modruš-Rijeka County (historical))
Пожезька Пожега 4938 км² 263 690 image 45°22′45″ пн. ш. 17°31′04″ сх. д. / 45.37917° пн. ш. 17.51778° сх. д. / 45.37917; 17.51778 (Požega County (historical))
Сремська Вуковар 6848 км² 410 007 image 45°04′53″ пн. ш. 19°15′33″ сх. д. / 45.08139° пн. ш. 19.25917° сх. д. / 45.08139; 19.25917 (Syrmia County (historical))

Виноски

  1. Також мери міст і голови громад із заступниками

Примітки

  1. [Економічний профіль міста Загреб і Загребської жупанії] (хорватською) . Хорватська економічна палата. Архів оригіналу за 7 травня 2006. Процитовано 6 травня 2012.
  2. [Закон про території жупаній, міст і громад Республіки Хорватія]. (хорватською) . 30 січня 1997. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 6 травня 2012.
  3. [Закон про території жупаній, міст і громад Республіки Хорватія]. (хорватською) . 28 липня 2006. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 вересня 2011.
  4. . (хорватською) . 12 квітня 2013. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 27 січня 2014.
  5. [Закон про місцеві вибори]. (хорватською) . № 144/2012. 21 грудня 2012. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 5 жовтня 2016.
  6. [Закон про місцеве та регіональне самоврядування (з наступними змінами і доповненнями)]. (хорватською) . № 19/2013. 18 лютого 2013. Архів оригіналу за 28 вересня 2016. Процитовано 5 жовтня 2016.
  7. . хорватською Tax Administration. Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 15 квітня 2012.
  8. Anto Bajo; Mihaela Bronić (грудень 2004). [Фіскальна децентралізація в Хорватії: проблеми фіскального вирівнювання]. Financijska teorija i praksa (хорватською) . Institute of Public Finance. 28 (4): 445—467. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 21 червня 2012.
  9. Zakon o lokalnoj i područnoj (regionalnoj) samoupravi[недоступне посилання]
  10. . hrvzz.hr. хорватською County Association. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.
  11. Oleg Mandić (1952). [Про деякі питання суспільного устрою Хорватії в середні віки] (PDF). Historijski zbornik (хорватською) . Školska knjiga. 5 (1–2): 131—138. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2019. Процитовано 9 вересня 2011.
  12. Josip Vrbošić (вересень 1992). [Історичний огляд розвитку адміністрації та самоврядування жупанії в Хорватії]. Društvena istraživanja (хорватською) . Ivo Pilar Institute of Social Sciences. 1 (1): 55—68. ISSN 1330-0288. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 9 квітня 2012.
  13. Ivo Goldstein (1996). [хорватською counties through the centuries] (хорватською) . Školska knjiga. с. 86. ISBN . Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 10 квітня 2012.
  14. Branko Dubravica (січень 2002). [Political and territorial division and scope of civilian Croatia in the period of unification with the Croatian military frontier Політично-територіальний поділ і обсяг цивільної Хорватії у роки злуки з Хорватською військовою границею 1871–1886]. Politička misao (хорватською) . Загребський університет, факультет політичних наук. 38 (3): 159—172. ISSN 0032-3241. Архів оригіналу за 4 липня 2016. Процитовано 20 червня 2012.
  15. Richard C. Frucht (2005). . ABC-CLIO. с. 429. ISBN . Архів оригіналу за 25 листопада 2011. Процитовано 18 жовтня 2011.
  16. Mark Biondich (2000). . . с. 11. ISBN . Архів оригіналу за 15 листопада 2012. Процитовано 18 жовтня 2011.
  17. [Закон про території жупаній, міст і громад у Республіці Хорватія]. (хорватською) . 30 грудня 1992. Архів оригіналу за 28 серпня 2013. Процитовано 9 вересня 2011.
  18. [Національний звіт Хорватії] (PDF) (хорватською) . Рада Європи. січень 2010. Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2012. Процитовано 25 лютого 2012.
  19. Mira Kolar-Dimitrijević (жовтня 1991). [Impact of World War I on population and animal husbandry trends in the area of Croatia and Slavonia]. Radovi Zavoda za hrvatsku povijest (хорватською) . Загребський університет, Хорватський історичний інститут. 24 (1): 41—56. ISSN 0353-295X. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhupa niyi Horva tiyi administrativno teritorialni odinici pershogo rivnya Respubliki Horvatiyi Z momentu yih vidnovlennya u 1992 roci krayina podilyayetsya na 20 zhupanij i stolichne misto Zagreb yake maye status yak zhupaniyi tak i mista ne vhodyachi do Zagrebskoyi zhupaniyi Stanom na 2015 rik zhupaniyi podilyayutsya na 128 mist i 428 perevazhno silskih gromad Zhupaniyi Horvatiyi horv Hrvatske zupanijeZhupaniyi suchasnoyi Horvatiyi B yelovarsko Bilogorska Brodsko Posavska Dubrovnicko Neretvanska Istrijska Karlovacka Koprivnicko Krizhevecka Krapinsko Zagorska Licko Senska Medzhimurska Osiyecko Baranska Pozhezko Slavonska Primorsko Goranska Shibenicko Kninska Sisacko Moslavinska Splitsko Dalmatinska Varazhdinska Viroviticko Podravska Vukovarsko Sremska Zadarska Misto Zagreb ZagrebskaKrayina HorvatiyaTip unitarna derzhavaRoztashuvannya HorvatiyaKilkist 20 zhupanij misto ZagrebKilkist naselennya 50 927 Lika Sen 790 017 Zagreb Plosha 640 km2 247 kv mil Zagreb 5 350 km2 2 067 kv mil Lika Sen Uryad skupshina zhupaniyi centralnij uryadPidrozdili gromada i misto Zhupaniyi Horvatiyi u VikishovishiVladaU kozhnij zhupaniyi predstavnickim i doradchim organom vladi ye skupshina zhupaniyi horv zupanijska skupstina Deputati skupshini obirayutsya na chotiririchnij strok na miscevih viborah shlyahom vsenarodnogo golosuvannya proporcijna sistema iz ta zastosuvannyam metodu d Ondta Kilkist deputativ maye buti neparnoyu viznachayetsya statutom zhupaniyi i kolivayetsya u mezhah vid 31 do 51 Skupshina mista Zagreba nalichuye 51 deputata Kozhna taka skupshina maye golovu i do dvoh zastupnikiv yakih obirayut bilshistyu golosiv usih deputativ skupshini zhupaniyi Vikonavchu gilku vladi kozhnoyi zhupaniyi ocholyuye zhupan horv zupan za vinyatkom vikonavchoyi vladi takogo adminutvorennya yak Misto Zagreb yaku ocholyuye zagrebskij mer Zhupani Horvatiyi z dvoma svoyimi zastupnikami mer Zagreba z dvoma zastupnikami miskogo golovi obirayutsya na chotiririchnij termin bilshistyu golosiv viddanih u vidpovidnih odinicyah miscevogo samovryaduvannya iz zastosuvannyam sistemi absolyutnoyi bilshosti v razi yaksho zhoden kandidat ne dosyagaye bilshosti u pershomu turi golosuvannya bilshist golosiv sistema golosuvannya u dva turi Zhupani iz zastupnikami zhupana ta mer Zagreba zi svoyimi zastupnikami mozhut buti vidklikani shlyahom referendumu Administrativni organi zhupanij ce administrativni upravlinnya i sluzhbi stvoreni dlya vikonannya zavdan i funkcij vidnesenih do okruzhnogo samovryaduvannya a takozh dlya vikonannya sprav derzhavnogo upravlinnya delegovanih zhupaniyam Administrativnimi upravlinnyami viddilami i sluzhbami zaviduyut nachalniki direktori priznacheni zhupanom na osnovi publichnogo konkursu U kozhnij zhupaniyi diye Ofis derzhavnogo upravlinnya horv Ured drzavne uprave yakij vikonuye zavdannya centralnogo uryadu v ramkah Ministerstva derzhavnogo upravlinnya Nachalnik Ofisu derzhavnogo upravlinnya horv predstojnik Ureda drzavne uprave yakij maye buti diplomovanim pravnikom priznachayetsya uryadom Horvatiyi u Zagrebi za derzhavne upravlinnya vidpovidaye mer Ci ustanovi ofisi ne pidporyadkovani skupshini zhupaniyi abo zhupanovi a radshe ye bezposerednim predstavnictvom derzhavi podibno do institutu gubernatora abo prefekta u deyakih krayinah Finansuvannya ta zavdannyaZhupaniyi finansuyutsya centralnim uryadom a takozh za rahunok pidpriyemstv yaki nalezhat zhupaniyam ta podatkiv i zboriv zhupaniyi sho vklyuchayut p yatividsotkovij podatok na spadshinu ta podatok na podarunki podatok na avtotransportni zasobi podatok na plavzasobi i podatok na arkadni igrovi avtomati Zhupaniyi vikonuyut zavdannya regionalnogo znachennya ne vidneseni Konstituciyeyu ta zakonami do kola diyalnosti centralnih organiv Pokladeni na zhupaniyi zavdannya dilyatsya na pervinni samovryadni ta delegovani spravi derzhavnogo upravlinnya U sferi samovryaduvannya zhupaniya vikonuye zavdannya pov yazani z pochatkovoyu i serednoyu osvitoyu ohoronoyu zdorov ya prostorovim planuvannyam i mistobuduvannyam ekonomichnim rozvitkom transportom i transportnoyu infrastrukturoyu obslugovuvannyam avtodorig zagalnogo koristuvannya planuvannyam i rozvitkom merezhi osvitnih medichnih socialnih i kulturnih ustanov vidacheyu dozvoliv na budivnictvo ta rozmishennya inshih aktiv pov yazanih iz budivnictvom i realizaciyeyu zemlevporyadnih dokumentiv na teritoriyi zhupaniyi poza mezhami velikih mist inshoyu diyalnistyu vidpovidno do specialnih zakoniv Kozhne iz cih zavdan na vidpovidnih rivnyah mozhut takozh vikonuvati zgidno iz zakonom centralna vlada ta organi miscevogo samovryaduvannya mista chi gromadi Za rishennyam predstavnickogo organu odinici miscevogo samovryaduvannya tobto gromadi abo mista zgidno z jogo statutom i statutom zhupaniyi pevni zavdannya iz sferi samovryaduvannya gromadi chi mista mozhut peredavatisya zhupaniyi Delegovani zavdannya ce viznacheni zakonom pitannya derzhavnogo upravlinnya yaki vikonuyut zhupaniyi Vitrati na vikonannya takih peredanih organam zhupaniyi zavdan pokrivayutsya z derzhavnogo byudzhetu Mistkom dlya spivrobitnictva mizh zhupaniyami sluzhit stvorene 2003 roku Horvatske ob yednannya zhupanij horv Hrvatska zajednica zupanija IstoriyaPriblizni polozhennya i nazvi pershih zhupanij Horvatiyi H storichchya nakladeni na kartu suchasnoyi Horvatiyi ta Bosniyi i Gercegovini Horvatiya bula vpershe podilena na zhupaniyi v Seredni viki Zhupaniyi buli vpershe zaprovadzheni v Horvatiyi za pravlinnya Trpimirovichiv Tochnu kilkist ta mezhi cih rannih zhupanij vazhko vstanoviti vvazhayetsya sho voni ohoplyuvali zemli pidporyadkovani yedinomu centru miscevoyi vladi ale volodinnya najvishoyi znati mali okremij pravovij status nezalezhnij vid miscevoyi vladi U HIII i XIV stolittyah horvatska znat zmicnilasya a viznacheni korolem zhupaniyi zvodilisya lishe do zakonodavchoyi storoni diyalnosti todi yak vijskova i finansova vlada zoseredzhuvalasya v rukah feodaliv Inshi formi upravlinnya yaki v cej period peregukuvalisya z upravlinnyam zhupaniyeyu yavlyali Rimo katolicka cerkva i ta okremo mista Dalmaciyi Pislya togo yak Horvatiya 1527 roku stala koronnoyu zemleyu Gabsburzkoyi monarhiyi znachennya zhupanij ishe bilsh pidupalo ale pislya 1760 roku postupovo vidnovilosya Iz plinom chasu podil zminyuvavsya vidobrazhayuchi teritorialni vtrati cherez osmanske zavoyuvannya ta nastupne horvatske vidvoyuvannya deyakoyi teritoriyi zmini v politichnomu statusi Dalmaciyi Raguzkoyi respubliki ta Istriyi a takozh politichni obstavini vklyuchayuchi personalnu uniyu ta ugodu mizh Horvatiyeyu i Ugorshinoyu U HIH storichchi revolyuciyi v Avstrijskij imperiyi prinesli chislenni politichni zmini ta zaprovadili civilne uryaduvannya v Korolivstvi Horvatiyi i Slavoniyi u skladi Avstro Ugorshini yaka u svoyu chergu u 1881 roci prodovzhila poglinati horvatske i slavonske vijskovi porubizhzhya U drugij polovini HIH stolittya horvatski zhupaniyi zaznali riznih reorganizacij 1848 1850 1850 1854 1854 1861 1861 1870 1870 1874 1874 1886 1886 1914 sho takozh vidobrazhalo stanovishe Korolivstva Horvatiyi ta Slavoniyi u mezhah Avstrijskoyi imperiyi pislya 1867 roku Avstro ugorskoyi monarhiyi ostannya velika reorganizaciya zhupanij vidbulasya 1886 roku koli u skladi korolivstva bulo stvoreno visim takih administrativnih odinic Yihnij viglyad znachnoyu miroyu zalishavsya nezminnim azh do rozformuvannya horvatskih zhupanij u 1922 roci hocha deyaki neznachni koriguvannya mezh zhupanij stalisya 1913 roku Zhupaniyi stvoryuvalisya yak samovryadni odinici na vidminu vid bilsh rannih riznovidiv zhupaniyi yaki syagali korinnyam serednovichchya Kozhna z nih mala skupshinu horv zupanijska skupstina de najbagatshi platniki podatkiv stanovili polovinu yiyi chleniv a druga polovina skladalasya z vibornih chleniv Velikogo zhupana horv veliki zupan priznachav korol a chinovnikiv zhupaniyi ban Pravlinnya kozhnoyi zhupaniyi skladalosya iz 6 chleniv obranih skupshinoyu a inshi chleni buli posadovcyami zhupaniyi ex officio velikij zhupan zastupnik zhupana nachalnik ohoroni zdorov ya zhupaniyi tosho Zhupaniyi bulo podileno na okrugi horv kotari uryadovi odinici shozhi na avstrijski becirki todi yak municipaliteti horv opcine gromadi i mista horv gradovi buli odinicyami miscevogo samovryaduvannya 1922 roku zamist tradicijnogo podilu Horvatiyi na zhupaniyi vlada Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv zaprovadila oblasti na zminu yakim piznishe prijshli banovini Korolivstva Yugoslaviya U pislyavoyennij Yugoslaviyi Horvatiya yak soyuzna respublika Socialistichnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviyi podilyalasya priblizno na 100 municipalitetiv gromad yaki buli golovnimi administrativno teritorialnimi odinicyami ta organami miscevogo samovryaduvannya Zhupaniyi vidnovilisya lishe v nezalezhnij Horvatiyi u 1992 roci ale zi znachnimi teritorialnimi zminami porivnyano z podilom do 1922 roku napriklad do 1922 r translejtanska Horvatiya bula podilena na visim zhupanij a ninishnim zakonodavstvom na tij samij teritoriyi vstanovleno chotirnadcyat zhupanij Vinikla Medzhimurska zhupaniya v odnojmennomu krayi yakij vidijshov do Horvatiyi 1920 roku za Trianonskim dogovorom Mezhi zhupanij inodi zminyuvalisya i pislya yih vidnovlennya u 1992 roci z prichin takih yak istorichni zv yazki ta na prohannya mist ostannij pereglyad mezh vidbuvsya 2006 roku Sogodnishni zhupaniyi vidpovidayut tretomu rivnyu nomenklaturi teritorialnih odinic dlya cilej statistiki NUTS YeS Perelik zhupanijNinishni Dokladnishe Administrativnij podil Horvatiyi Kolishni Zhupaniyi Korolivstva Horvatiya i Slavoniya ta polozhennya korolivstva u mezhah Avstro Ugorshini vstavka chervonim Zhupaniyi Korolivstva Horvatiya i Slavoniya pislya reorganizaciyi 1886 roku Zhupaniya Centr Plosha 1886 1912 Naselennya 1910 Gerb Geografichni koordinatiB yelovarsko Krizhevecka B yelovar 5048 km 331 385 45 55 14 pn sh 16 45 54 sh d 45 92056 pn sh 16 76500 sh d 45 92056 16 76500 Bjelovar Krizevci County historical Varazhdinska Varazhdin 2521 km 305 558 46 15 07 pn sh 16 11 38 sh d 46 25194 pn sh 16 19389 sh d 46 25194 16 19389 Varazdin County historical Viroviticka Osiyek 4852 km 269 199 45 38 27 pn sh 17 51 30 sh d 45 64083 pn sh 17 85833 sh d 45 64083 17 85833 Virovitica County historical Zagrebska Zagreb 7215 km 587 378 45 38 27 pn sh 16 11 57 sh d 45 64083 pn sh 16 19917 sh d 45 64083 16 19917 Zagrebska zhupaniya 1201 1924 Licko Krbavska Gospich 6217 km 203 973 44 42 28 pn sh 15 21 12 sh d 44 70778 pn sh 15 35333 sh d 44 70778 15 35333 Lika Krbava County historical Modrush Riyecka Ogulin 4874 km 231 354 45 19 30 pn sh 14 58 28 sh d 45 32500 pn sh 14 97444 sh d 45 32500 14 97444 Modrus Rijeka County historical Pozhezka Pozhega 4938 km 263 690 45 22 45 pn sh 17 31 04 sh d 45 37917 pn sh 17 51778 sh d 45 37917 17 51778 Pozega County historical Sremska Vukovar 6848 km 410 007 45 04 53 pn sh 19 15 33 sh d 45 08139 pn sh 19 25917 sh d 45 08139 19 25917 Syrmia County historical VinoskiTakozh meri mist i golovi gromad iz zastupnikamiPrimitki Ekonomichnij profil mista Zagreb i Zagrebskoyi zhupaniyi horvatskoyu Horvatska ekonomichna palata Arhiv originalu za 7 travnya 2006 Procitovano 6 travnya 2012 Zakon pro teritoriyi zhupanij mist i gromad Respubliki Horvatiya horvatskoyu 30 sichnya 1997 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 6 travnya 2012 Zakon pro teritoriyi zhupanij mist i gromad Respubliki Horvatiya horvatskoyu 28 lipnya 2006 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 9 veresnya 2011 horvatskoyu 12 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 27 sichnya 2014 Zakon pro miscevi vibori horvatskoyu 144 2012 21 grudnya 2012 Arhiv originalu za 4 listopada 2016 Procitovano 5 zhovtnya 2016 Zakon pro misceve ta regionalne samovryaduvannya z nastupnimi zminami i dopovnennyami horvatskoyu 19 2013 18 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 28 veresnya 2016 Procitovano 5 zhovtnya 2016 horvatskoyu Tax Administration Arhiv originalu za 15 chervnya 2012 Procitovano 15 kvitnya 2012 Anto Bajo Mihaela Bronic gruden 2004 Fiskalna decentralizaciya v Horvatiyi problemi fiskalnogo virivnyuvannya Financijska teorija i praksa horvatskoyu Institute of Public Finance 28 4 445 467 Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 21 chervnya 2012 Zakon o lokalnoj i podrucnoj regionalnoj samoupravi nedostupne posilannya hrvzz hr horvatskoyu County Association Arhiv originalu za 3 sichnya 2019 Procitovano 3 sichnya 2019 Oleg Mandic 1952 Pro deyaki pitannya suspilnogo ustroyu Horvatiyi v seredni viki PDF Historijski zbornik horvatskoyu Skolska knjiga 5 1 2 131 138 Arhiv originalu PDF za 8 serpnya 2019 Procitovano 9 veresnya 2011 Josip Vrbosic veresen 1992 Istorichnij oglyad rozvitku administraciyi ta samovryaduvannya zhupaniyi v Horvatiyi Drustvena istrazivanja horvatskoyu Ivo Pilar Institute of Social Sciences 1 1 55 68 ISSN 1330 0288 Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 9 kvitnya 2012 Ivo Goldstein 1996 horvatskoyu counties through the centuries horvatskoyu Skolska knjiga s 86 ISBN 9789530613676 Arhiv originalu za 6 veresnya 2014 Procitovano 10 kvitnya 2012 Branko Dubravica sichen 2002 Political and territorial division and scope of civilian Croatia in the period of unification with the Croatian military frontier Politichno teritorialnij podil i obsyag civilnoyi Horvatiyi u roki zluki z Horvatskoyu vijskovoyu graniceyu 1871 1886 Politicka misao horvatskoyu Zagrebskij universitet fakultet politichnih nauk 38 3 159 172 ISSN 0032 3241 Arhiv originalu za 4 lipnya 2016 Procitovano 20 chervnya 2012 Richard C Frucht 2005 ABC CLIO s 429 ISBN 9781576078006 Arhiv originalu za 25 listopada 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2011 Mark Biondich 2000 s 11 ISBN 9780802082947 Arhiv originalu za 15 listopada 2012 Procitovano 18 zhovtnya 2011 Zakon pro teritoriyi zhupanij mist i gromad u Respublici Horvatiya horvatskoyu 30 grudnya 1992 Arhiv originalu za 28 serpnya 2013 Procitovano 9 veresnya 2011 Nacionalnij zvit Horvatiyi PDF horvatskoyu Rada Yevropi sichen 2010 Arhiv originalu PDF za 13 travnya 2012 Procitovano 25 lyutogo 2012 Mira Kolar Dimitrijevic zhovtnya 1991 Impact of World War I on population and animal husbandry trends in the area of Croatia and Slavonia Radovi Zavoda za hrvatsku povijest horvatskoyu Zagrebskij universitet Horvatskij istorichnij institut 24 1 41 56 ISSN 0353 295X Arhiv originalu za 3 sichnya 2019 Procitovano 3 sichnya 2019

Дата публікації:
Топ