Словаки в Хорватії (хорв. Slovaci u Hrvatskoj, словац. Slovenská menšina v Chorvátsku) — одна з 22 офіційно визнаних національних меншин Хорватії, яка повністю інтегрована в хорватське суспільство. За даними перепису 2011 року, у Хорватії налічувалося 4 753 словаки.
Словаки в Хорватії Slovaci u Hrvatskoj Slovenská menšina v Chorvátsku | |
---|---|
Герб Словаччини | |
Кількість | Хорватія: 4 753 |
Ареал | Осієцько-Баранська жупанія: |
Раса | європеоїди |
Походження | колоністи зі Словаччини |
Близькі до | чехи, лужичани |
Мова | хорватська, словацька |
Релігія | римокатолики, лютерани |
Історія
Словаки переселялися в Хорватію здебільшого в XIX столітті, і значно меншою мірою в XX столітті. Вони осідали переважно у Славонії та Барані, але словацькі поселення можна знайти і в інших куточках Хорватії, наприклад у Рієці, а в багатьох населених пунктах проживає лише кілька словацьких родин. Ці словаки походять здебільшого з гірських районів Північної Словаччини, які були перенаселеними та економічно відсталими. Чимало з них були селянами з бідного краю Кисуці на північному заході Словаччини. До Славонії словаки потрапляли через південну Угорщину і потім Воєводину. Міграції полегшувалися тією обставиною, що всі території у межах переселення тоді входили до спільної Австро-Угорської монархії. Найбільше словаків прибуло наприкінці 1870-х років на запрошення графа Пеячевича з метою викорчування лісів і перетворення їх на родючі орні землі. Розвиваючи свої нові села, вони будували церкви, народні доми, засновували культурно-мистецькі товариства, футбольні клуби тощо. На початку війни за незалежність словаки цього краю стали на захист Хорватії, вступаючи в поліцію і 132-гу Нашицьку бригаду хорватської армії. Кілька добровольців боронили Вуковар. Подібним чином поводилися під час війни і представники словацької меншини в районі Джакова (Йосиповаць-Пунитовацький та Юр'єваць-Пунитовацький)
Словацьке походження мають кілька видатних хорватів, зокрема кардинал Юрай Гаулік, мовознавець і письменник Август Шеноа.
Словаки офіційно визнані автохтонною національною меншиною і як такі разом із хорватськими чехами обирають свого спеціального представника до парламенту Хорватії.
Географічне представлення
Більшість хорватських словаків проживає в області Славонія, причому здебільшого в Осієцько-Баранській та Вуковарсько-Сремській жупаніях.
Згідно з переписом 2001 року, значну словацьку меншину мали такі населені пункти:
Села:
- Єлисаваць біля Нашиць
- Юр'єваць-Пунитовацький біля Пунитовців
- Марковаць
- Соляни
Станом на 2009 словацька мова відповідно до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин офіційно використовується в одній громаді та ще в одному населеному пункті Хорватії.
Культурне життя
1992 року засновано Союз словаків, який зосередився на збереженні словацької культури та мови, створивши свій часопис «Prameň» (Джерело). 1998 року створено Центральну бібліотеку словаків у Республіці Хорватія. В Ілоку існує Культурно-мистецьке товариство ім. Людевіта Штура (KUD Ljudevit Štur). На місцевому радіо в Нашицях, Ілоку і Джакові виходить в ефір щотижнева передача словацькою мовою.
Визначні особи
- Людевіт Гай (1809—1872) — мовознавець
- Славолюб Едуард Пенкала (1871—1922) — інженер і винахідник
- Август Шеноа (1838—1881) — прозаїк
- Еміл Першка (1896—1945) — футболіст, журналіст, карикатурист та історик спорту.
- Домагой Віда (нар. 1989) — футболіст
Див. також
Примітки
- Razgovor. Ján Petrík, izvanredni i opunomoćeni veleposlanik Slovačke Republike u RH: Želimo u EU, ali ne želimo izgubiti svoj identitet. Razgovarala Margareta Zouhar. str. 5, Hrvatsko slovo, Zagreb, petak, 7. ožujka 2003. (хор.)
- Popis stanovništva 2011. godine
- Vazanova, Jadranka. Ceremonial wedding tunes in the context of Slovak traditional culture. Proquest Information and Learning: Ann Arbor, 2008.
- Pravo pripadnika nacionalnih manjina u Republici Hrvatskoj na zastupljenost u Hrvatskom saboru. Zakon o izborima zastupnika u Hrvatski sabor (хорватською) . парламент Хорватії. Процитовано 26 вересня 2023.
- Europska povelja o regionalnim ili manjinskim jezicima (хорватською) . Міністерство юстиції Хорватії. 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 8 лютого 2012.
Посилання
- Союз словаків у Республіці Хорватія (хор.)
- Središnja knjižnica Slovaka u RH [Архівовано 2010-10-17 у Wayback Machine.] — діє при Хорватській національній бібліотеці та читальні в Нашицях (хор.)
- Матиця словацька в Липовлянах (хор.)
- Gržiničová, Miroslava: Slováci v Rijeke a Prímorsko-goranskom kraji (Slovaci u Rijeci i Primorsko-goranskoj županiji) Slovenský svetový kalendar (словац.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slovaki v Horvatiyi horv Slovaci u Hrvatskoj slovac Slovenska mensina v Chorvatsku odna z 22 oficijno viznanih nacionalnih menshin Horvatiyi yaka povnistyu integrovana v horvatske suspilstvo 1 Za danimi perepisu 2011 roku u Horvatiyi nalichuvalosya 4 753 slovaki 2 Slovaki v Horvatiyi Slovaci u Hrvatskoj Slovenska mensina v ChorvatskuGerb SlovachchiniKilkist Horvatiya 4 753ArealOsiyecko Baranska zhupaniya 2 293 Vukovarsko Sremska zhupaniya 1 185 Sisacko Moslavinska zhupaniya 212 Zagreb 207 Istrijska zhupaniya 143RasayevropeoyidiPohodzhennyakolonisti zi SlovachchiniBlizki dochehi luzhichaniMovahorvatska slovackaReligiyarimokatoliki lyuterani Rozselennya slovakiv u shidnij Horvatiyi za danimi perepisu naselennya Horvatiyi 2011 roku Tablichka Matici slovackoyi v Riyeci Zmist 1 Istoriya 2 Geografichne predstavlennya 3 Kulturne zhittya 4 Viznachni osobi 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaIstoriyared nbsp Horvatskij filolog slovackogo pohodzhennya Bogoslav Shulek 1861 Slovaki pereselyalisya v Horvatiyu zdebilshogo v XIX stolitti i znachno menshoyu miroyu v XX stolitti Voni osidali perevazhno u Slavoniyi ta Barani ale slovacki poselennya mozhna znajti i v inshih kutochkah Horvatiyi napriklad u Riyeci a v bagatoh naselenih punktah prozhivaye lishe kilka slovackih rodin Ci slovaki pohodyat zdebilshogo z girskih rajoniv Pivnichnoyi Slovachchini yaki buli perenaselenimi ta ekonomichno vidstalimi Chimalo z nih buli selyanami z bidnogo krayu Kisuci na pivnichnomu zahodi Slovachchini 3 Do Slavoniyi slovaki potraplyali cherez pivdennu Ugorshinu i potim Voyevodinu Migraciyi polegshuvalisya tiyeyu obstavinoyu sho vsi teritoriyi u mezhah pereselennya todi vhodili do spilnoyi Avstro Ugorskoyi monarhiyi Najbilshe slovakiv pribulo naprikinci 1870 h rokiv na zaproshennya grafa Peyachevicha z metoyu vikorchuvannya lisiv i peretvorennya yih na rodyuchi orni zemli Rozvivayuchi svoyi novi sela voni buduvali cerkvi narodni domi zasnovuvali kulturno mistecki tovaristva futbolni klubi tosho Na pochatku vijni za nezalezhnist slovaki cogo krayu stali na zahist Horvatiyi vstupayuchi v policiyu i 132 gu Nashicku brigadu horvatskoyi armiyi Kilka dobrovolciv boronili Vukovar Podibnim chinom povodilisya pid chas vijni i predstavniki slovackoyi menshini v rajoni Dzhakova Josipovac Punitovackij ta Yur yevac Punitovackij Slovacke pohodzhennya mayut kilka vidatnih horvativ zokrema kardinal Yuraj Gaulik movoznavec Bogoslav Shulek i pismennik Avgust Shenoa Slovaki oficijno viznani avtohtonnoyu nacionalnoyu menshinoyu i yak taki razom iz horvatskimi chehami obirayut svogo specialnogo predstavnika do parlamentu Horvatiyi 4 Geografichne predstavlennyared Bilshist horvatskih slovakiv prozhivaye v oblasti Slavoniya prichomu zdebilshogo v Osiyecko Baranskij ta Vukovarsko Sremskij zhupaniyah Zgidno z perepisom 2001 roku znachnu slovacku menshinu mali taki naseleni punkti Mista Ilok 1044 12 5 Nashici 964 5 57 Gromadi Punitovci 658 35 57 Lipovlyani 123 3 Vrbanya 72 1 39 Koshka 50 1 13 Drenye 34 1 1 Sela Yelisavac bilya Nashic Yur yevac Punitovackij bilya Punitovciv Markovac Solyani Stanom na 2009 slovacka mova vidpovidno do Yevropejskoyi hartiyi regionalnih mov abo mov menshin oficijno vikoristovuyetsya v odnij gromadi ta she v odnomu naselenomu punkti Horvatiyi 5 Kulturne zhittyared 1992 roku zasnovano Soyuz slovakiv yakij zoseredivsya na zberezhenni slovackoyi kulturi ta movi stvorivshi svij chasopis Pramen Dzherelo 1998 roku stvoreno Centralnu biblioteku slovakiv u Respublici Horvatiya V Iloku isnuye Kulturno mistecke tovaristvo im Lyudevita Shtura KUD Ljudevit Stur Na miscevomu radio v Nashicyah Iloku i Dzhakovi vihodit v efir shotizhneva peredacha slovackoyu movoyu Viznachni osobired Lyudevit Gaj 1809 1872 movoznavec Slavolyub Eduard Penkala 1871 1922 inzhener i vinahidnik Avgust Shenoa 1838 1881 prozayik Emil Pershka 1896 1945 futbolist zhurnalist karikaturist ta istorik sportu Domagoj Vida nar 1989 futbolistDiv takozhred Slovacko horvatski vidnosini Movi menshin HorvatiyiPrimitkired Razgovor Jan Petrik izvanredni i opunomoceni veleposlanik Slovacke Republike u RH Zelimo u EU ali ne zelimo izgubiti svoj identitet Razgovarala Margareta Zouhar str 5 Hrvatsko slovo Zagreb petak 7 ozujka 2003 hor Popis stanovnistva 2011 godine Vazanova Jadranka Ceremonial wedding tunes in the context of Slovak traditional culture Proquest Information and Learning Ann Arbor 2008 Pravo pripadnika nacionalnih manjina u Republici Hrvatskoj na zastupljenost u Hrvatskom saboru Zakon o izborima zastupnika u Hrvatski sabor horvatskoyu parlament Horvatiyi Procitovano 26 veresnya 2023 Europska povelja o regionalnim ili manjinskim jezicima horvatskoyu Ministerstvo yusticiyi Horvatiyi 12 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 27 grudnya 2013 Procitovano 8 lyutogo 2012 Posilannyared Soyuz slovakiv u Respublici Horvatiya hor Sredisnja knjiznica Slovaka u RH Arhivovano 2010 10 17 u Wayback Machine diye pri Horvatskij nacionalnij biblioteci ta chitalni v Nashicyah hor Maticya slovacka v Lipovlyanah hor Grzinicova Miroslava Slovaci v Rijeke a Primorsko goranskom kraji Slovaci u Rijeci i Primorsko goranskoj zupaniji Slovensky svetovy kalendar slovac Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Slovaki v Horvatiyi amp oldid 40520684