Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чехи — одна з визнаних національних меншин Хорватії. За даними перепису 2001 року, у Хорватії налічувалося 10 512 чехів, що становить 0,24% від загальної чисельності населення. Їхні сусіди інших національностей також називають їх «пемці».
| Чехи в Хорватії Česi u Hrvatskoj Češi v Chorvatsku | |
|---|---|
 Герб чехів у Хорватії | |
| Кількість |  Хорватія: 9 641 |
| Ареал |  Чехія:9 524 000 |
| Раса | європеоїди |
| Походження | колоністи з Чехії |
| Близькі до: | словаки, лужичани |
| Мова | хорватська, чеська |
| Релігія | Римо-католицька церква |
Географія представництва
Більшість хорватських чехів живе у Західній Славонії, особливо навколо міст Дарувар і Грубишно-Полє. Вони становлять 5,33% населення Беловарсько-Білогорської та 0,9% Пожезько-Славонської жупаній. Чехи утворюють відносну більшість у громаді Кончаниця і в таких селах, як Великі Зденці, Малі Зденці, Голубиняк тощо. Їх також можна знайти майже у всіх великих містах Хорватії.
| Громада | Відсоток |
|---|---|
| Кончаниця | 46,67% |
| Дежановаць | 23,48% |
| Дарувар | 18,90% |
| Грубишно-Полє | 18,02% |
| Сірач | 10,21% |
| Герцеговаць | 9,60% |
| Великий Ґрджеваць | 4,76% |
| Ліпік | 3,52% |
| Пакрац | 3,03% |
| Каптол | 2,49% |
| Липовляни | 2,43% |
| Кутина | 1,53% |
| Гарешниця | 1,34% |
| Дубрава | 1,13% |
| Кутєво | 1,12% |
Станом на 2009, чеська мова офіційно використовується в одному муніципалітеті і п'яти інших населених пунктів Хорватії відповідно до Європейської хартії регіональних мов і мов меншин.
Історія
Після Карловицького конгресу в 1699 році Славонія перейшла у власність від турків-османів до Габсбургів, а мусульманське населення втекло. Це звільнило чималі території, і Габсбурги почали заселяти нові землі людьми з усіх куточків своєї імперії. Перші чехи приїхали у Славонію приблизно у 1750-х роках, і упродовж усього ХІХ століття вони оселялися в Західній Славонії. У Хорватії вони могли купити десять або більше акрів орної землі за ціною, за якою вони продали 1 акр у чеських землях. Чехи також селилися в інших частинах Хорватії, таких як Горскі Котар і великих містах, де отримали високу оцінку як кваліфіковані робітники і службовці, але були асимільовані за два чи три покоління. Одним із цих урбанізованих чехів був хорватський письменник і мер Загреба Август Шеноа. Чехи незабаром відчули необхідність у культурній самоорганізації, і в 1874 році в Загребі виникла перша Česka Beseda (Чеське слово) — організація, яка пропагувала чеську мову і культуру в Хорватії, в тому самому році було влаштовано першу театральну виставу чеською мовою. З часом «Чеські Бесіди» утворилися по всій Хорватії, було відкрито чеські бібліотеки і спортивні товариства (приміром, Сокіл). 1911 року в Загребі почала друкуватися перша чеська газета.
Створене після Першої світової війни Королівство сербів, хорватів і словенців було дуже приязним до чеської меншини. До цього спричинилися теплі відносини з Чехословаччиною у міжвоєнний період та спільні слов'янські корені. Першу чеську школу було відкрито в 1922 році в Даруварі, а перший дитячий садок у 1926 році також у Даруварі. Чехи самоорганізувалися політично і створили чеську партію, яка була активна тільки у перші роки королівства. З 1922 у Даруварі видавалася газета «Jugoslavšti Čechoslovácí» (югославські чехословаки). Чехи, як і словаки, загалом не співпрацювали з окупаційною владою під час Другої світової війни. Деякі з них після війни виїхали в Чехословаччину, але багато з них згодом повернулися після того, як у Чехословаччині захопили владу комуністи.
У соціалістичній післявоєнній Югославії чехи мали навіть більші права, було відкрито нові школи. Після розпаду Югославії чеські райони опинилися поблизу зон військових дій і багато чехів приєдналися до хорватської армії.
Чехи офіційно визнаються автохтонною національною меншиною і як такі вони разом зі словаками Хорватії обирають спеціального представника у Сабор.
На хорватських парламентських виборах 2000, 2003 і 2007 років чеським і словацьким представником ставала Зденка Чунгіл із Хорватської селянської партії.
Культура
Чехи організовані у 24 осередки «Чеської бесіди» по всій Хорватії, які утворюють Чеський союз Хорватії — організацію, що популяризує чеську мову і культуру в Хорватії. Народний танець, поезія, спів і курси чеської мови — це основні напрями діяльності Бесіди. Деякі відділення Бесіди навіть мають театральні колективи, а Чеський союз видає свій щотижневий журнал «Jednota» (єдність). Вони організовують фестивалі театральних труп, фестивалі чеської дитячої пісні, «Naše Jaro» — фестиваль культурних заходів школярів, «Vanočka» — фестиваль юнацьких колективів народного танцю і щодворічне свято обжинків «Dožinky» у Даруварі, яким відзначають закінчення збору врожаю. Діють десятки чеських початкових шкіл і дитячих садків, а середня школа у Даруварі має чеський клас.
Є також два промислові бренди, пов'язані з хорватськими чехами: сир «Зденка», який виробляється на заводі у населеному переважно чехами селі Великі Зденці, і пиво «Staročeško» (Старочеське), що виготовляється на пивоварні у Даруварі.
Примітки
- (хорватською) . Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 21 грудня 2012.
- (хорватською) . Міністерство юстиції Хорватії. 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 8 лютого 2012.
- Yugoslavia's National Minorities under Communism by Paul Shoup In: Slavic Review, Vol. 22, No. 1 (Mar., 1963), pp. 64-81
- . Zakon o izborima zastupnika u Hrvatski sabor (хорватською) . Парламент Хорватії. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 29 грудня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chehi odna z viznanih nacionalnih menshin Horvatiyi Za danimi perepisu 2001 roku u Horvatiyi nalichuvalosya 10 512 chehiv sho stanovit 0 24 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya Yihni susidi inshih nacionalnostej takozh nazivayut yih pemci Chehi v Horvatiyi Cesi u Hrvatskoj Cesi v ChorvatskuGerb chehiv u HorvatiyiKilkist Horvatiya 9 641Areal Chehiya 9 524 000 SShA 1 258 450 1 Kanada 79 910 Slovachchina 59 000RasayevropeoyidiPohodzhennyakolonisti z ChehiyiBlizki do slovaki luzhichaniMovahorvatska cheskaReligiyaRimo katolicka cerkvaGeografiya predstavnictvaBilshist horvatskih chehiv zhive u Zahidnij Slavoniyi osoblivo navkolo mist Daruvar i Grubishno Polye Voni stanovlyat 5 33 naselennya Belovarsko Bilogorskoyi ta 0 9 Pozhezko Slavonskoyi zhupanij Chehi utvoryuyut vidnosnu bilshist u gromadi Konchanicya i v takih selah yak Veliki Zdenci Mali Zdenci Golubinyak tosho Yih takozh mozhna znajti majzhe u vsih velikih mistah Horvatiyi Chesku menshinu predstavleno zhovtim Gromada Vidsotok Konchanicya 46 67 Dezhanovac 23 48 Daruvar 18 90 Grubishno Polye 18 02 Sirach 10 21 Gercegovac 9 60 Velikij Grdzhevac 4 76 Lipik 3 52 Pakrac 3 03 Kaptol 2 49 Lipovlyani 2 43 Kutina 1 53 Gareshnicya 1 34 Dubrava 1 13 Kutyevo 1 12 Stanom na 2009 cheska mova oficijno vikoristovuyetsya v odnomu municipaliteti i p yati inshih naselenih punktiv Horvatiyi vidpovidno do Yevropejskoyi hartiyi regionalnih mov i mov menshin IstoriyaPislya Karlovickogo kongresu v 1699 roci Slavoniya perejshla u vlasnist vid turkiv osmaniv do Gabsburgiv a musulmanske naselennya vteklo Ce zvilnilo chimali teritoriyi i Gabsburgi pochali zaselyati novi zemli lyudmi z usih kutochkiv svoyeyi imperiyi Pershi chehi priyihali u Slavoniyu priblizno u 1750 h rokah i uprodovzh usogo HIH stolittya voni oselyalisya v Zahidnij Slavoniyi U Horvatiyi voni mogli kupiti desyat abo bilshe akriv ornoyi zemli za cinoyu za yakoyu voni prodali 1 akr u cheskih zemlyah Chehi takozh selilisya v inshih chastinah Horvatiyi takih yak Gorski Kotar i velikih mistah de otrimali visoku ocinku yak kvalifikovani robitniki i sluzhbovci ale buli asimilovani za dva chi tri pokolinnya Odnim iz cih urbanizovanih chehiv buv horvatskij pismennik i mer Zagreba Avgust Shenoa Chehi nezabarom vidchuli neobhidnist u kulturnij samoorganizaciyi i v 1874 roci v Zagrebi vinikla persha Ceska Beseda Cheske slovo organizaciya yaka propaguvala chesku movu i kulturu v Horvatiyi v tomu samomu roci bulo vlashtovano pershu teatralnu vistavu cheskoyu movoyu Z chasom Cheski Besidi utvorilisya po vsij Horvatiyi bulo vidkrito cheski biblioteki i sportivni tovaristva primirom Sokil 1911 roku v Zagrebi pochala drukuvatisya persha cheska gazeta Stvorene pislya Pershoyi svitovoyi vijni Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv bulo duzhe priyaznim do cheskoyi menshini Do cogo sprichinilisya tepli vidnosini z Chehoslovachchinoyu u mizhvoyennij period ta spilni slov yanski koreni Pershu chesku shkolu bulo vidkrito v 1922 roci v Daruvari a pershij dityachij sadok u 1926 roci takozh u Daruvari Chehi samoorganizuvalisya politichno i stvorili chesku partiyu yaka bula aktivna tilki u pershi roki korolivstva Z 1922 u Daruvari vidavalasya gazeta Jugoslavsti Cechoslovaci yugoslavski chehoslovaki Chehi yak i slovaki zagalom ne spivpracyuvali z okupacijnoyu vladoyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Deyaki z nih pislya vijni viyihali v Chehoslovachchinu ale bagato z nih zgodom povernulisya pislya togo yak u Chehoslovachchini zahopili vladu komunisti U socialistichnij pislyavoyennij Yugoslaviyi chehi mali navit bilshi prava bulo vidkrito novi shkoli Pislya rozpadu Yugoslaviyi cheski rajoni opinilisya poblizu zon vijskovih dij i bagato chehiv priyednalisya do horvatskoyi armiyi Chehi oficijno viznayutsya avtohtonnoyu nacionalnoyu menshinoyu i yak taki voni razom zi slovakami Horvatiyi obirayut specialnogo predstavnika u Sabor Na horvatskih parlamentskih viborah 2000 2003 i 2007 rokiv cheskim i slovackim predstavnikom stavala Zdenka Chungil iz Horvatskoyi selyanskoyi partiyi KulturaBudivlya Cheskoyi besidi v Zagrebi Chehi organizovani u 24 oseredki Cheskoyi besidi po vsij Horvatiyi yaki utvoryuyut Cheskij soyuz Horvatiyi organizaciyu sho populyarizuye chesku movu i kulturu v Horvatiyi Narodnij tanec poeziya spiv i kursi cheskoyi movi ce osnovni napryami diyalnosti Besidi Deyaki viddilennya Besidi navit mayut teatralni kolektivi a Cheskij soyuz vidaye svij shotizhnevij zhurnal Jednota yednist Voni organizovuyut festivali teatralnih trup festivali cheskoyi dityachoyi pisni Nase Jaro festival kulturnih zahodiv shkolyariv Vanocka festival yunackih kolektiviv narodnogo tancyu i shodvorichne svyato obzhinkiv Dozinky u Daruvari yakim vidznachayut zakinchennya zboru vrozhayu Diyut desyatki cheskih pochatkovih shkil i dityachih sadkiv a serednya shkola u Daruvari maye cheskij klas Ye takozh dva promislovi brendi pov yazani z horvatskimi chehami sir Zdenka yakij viroblyayetsya na zavodi u naselenomu perevazhno chehami seli Veliki Zdenci i pivo Starocesko Starocheske sho vigotovlyayetsya na pivovarni u Daruvari Primitki horvatskoyu Arhiv originalu za 14 veresnya 2017 Procitovano 21 grudnya 2012 horvatskoyu Ministerstvo yusticiyi Horvatiyi 12 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 27 grudnya 2013 Procitovano 8 lyutogo 2012 Yugoslavia s National Minorities under Communism by Paul Shoup In Slavic Review Vol 22 No 1 Mar 1963 pp 64 81 Zakon o izborima zastupnika u Hrvatski sabor horvatskoyu Parlament Horvatiyi Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2011