Го́рський Ко́тар (хорв. Gorski kotar Горскі котар «гористий район») — історичний район на півночі Хорватії.
Горський Котар | ||||
| ||||
45°28′32″ пн. ш. 14°34′33″ сх. д. / 45.47583333002777550° пн. ш. 14.57611111002777804° сх. д.Координати: 45°28′32″ пн. ш. 14°34′33″ сх. д. / 45.47583333002777550° пн. ш. 14.57611111002777804° сх. д. | ||||
Країна | Хорватія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Приморсько-Ґоранська жупанія | |||
Тип | нагір'я | |||
| ||||
Горський Котар Горський Котар (Хорватія) | ||||
Горський Котар у Вікісховищі |
Географія
Майже вся територія Горського Котаря вкрита невисокими горами, порослими лісом. Найвищі вершини — Белолашиця (1534 м) і (1528 м).
На заході від Горського Котаря лежить Адріатичне узбережжя та місто Рієка, на схід — долина Купи та Карловаць. На півночі район межує зі Словенією, на півдні — примикає до Ліки та Велебіту.
Горський Котар поділений між двома жупаніями Хорватії: Примор'я-Горський Котар та Карловаць. Через Горський Котар прокладено сучасне шосе (Загреб — Рієка), що є частиною європейської траси Е65.
Найбільші міста регіону — Делніце, Чабар, Бакар, та Врбовско. Чисельність населення Горського Котаря — близько 28 000 осіб. Більшу частину населення складають хорвати, однак є населені пункти зі значною сербською меншиною (найбільший з них — місто Врбовсько).
У Горському Котарі розташований національний парк Рісняк.
Історія
Першими відомими достеменно мешканцями Горського Котара були іллірійці, яких поступово підпорядкували римляни.
У VI столітті в регіоні почали селитися слов'яни. В XII столітті Горський Котар почав належати відомій династії Франкопанів, вельможних і заможних місцевих князів. За часів панування Франкопанів було засновано безліч поселень, район інтенсивно розвивався. У XV столітті Горський Котар опинився на передньому краю боротьби з турецькими вторгненнями. Це призвело як до будівництва численних фортець, так і до великого притоку біженців, здебільшого слов'янського походження, із зайнятих турками районів.
В XVI столітті регіон підпав під владу іншої знатної феодальної родини — Зрінських. На межі XVII—XVIII століть Горський Котар увійшов до складу Австрійської імперії. Під час наполеонівських воєн ці землі входили в іллірійські провінції Французької імперії, а після краху Наполеона знову опинилися під владою Габсбургів.
Після першої світової війни Горський Котар — у складі Королівства сербів, хорватів і словенців, згодом Королівства Югославія.
Під час другої світової війни Горський Котар був розділений між Італією і Незалежною Державою Хорватія. Населення Горського Котара брало активну участь в антифашистській боротьбі, в місцевих горах діяли партизанські загони.
Після розпаду Югославії в 1991 році Горський Котар став частиною незалежної Хорватії.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Горський Котар
Вебсторінка про Горський Котар [ 19 червня 2011 у Wayback Machine.] (хор.) (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Go rskij Ko tar horv Gorski kotar Gorski kotar goristij rajon istorichnij rajon na pivnochi Horvatiyi Gorskij Kotar45 28 32 pn sh 14 34 33 sh d 45 47583333002777550 pn sh 14 57611111002777804 sh d 45 47583333002777550 14 57611111002777804 Koordinati 45 28 32 pn sh 14 34 33 sh d 45 47583333002777550 pn sh 14 57611111002777804 sh d 45 47583333002777550 14 57611111002777804Krayina HorvatiyaRegion Primorsko Goranska zhupaniyaTip nagir yaGorskij KotarGorskij Kotar Horvatiya Gorskij Kotar u Vikishovishi Div takozh Kotar Gorskij KotarGeografiyaMajzhe vsya teritoriya Gorskogo Kotarya vkrita nevisokimi gorami poroslimi lisom Najvishi vershini Belolashicya 1534 m i 1528 m Na zahodi vid Gorskogo Kotarya lezhit Adriatichne uzberezhzhya ta misto Riyeka na shid dolina Kupi ta Karlovac Na pivnochi rajon mezhuye zi Sloveniyeyu na pivdni primikaye do Liki ta Velebitu Gorskij Kotar podilenij mizh dvoma zhupaniyami Horvatiyi Primor ya Gorskij Kotar ta Karlovac Cherez Gorskij Kotar prokladeno suchasne shose Zagreb Riyeka sho ye chastinoyu yevropejskoyi trasi E65 Najbilshi mista regionu Delnice Chabar Bakar ta Vrbovsko Chiselnist naselennya Gorskogo Kotarya blizko 28 000 osib Bilshu chastinu naselennya skladayut horvati odnak ye naseleni punkti zi znachnoyu serbskoyu menshinoyu najbilshij z nih misto Vrbovsko U Gorskomu Kotari roztashovanij nacionalnij park Risnyak IstoriyaPershimi vidomimi dostemenno meshkancyami Gorskogo Kotara buli illirijci yakih postupovo pidporyadkuvali rimlyani U VI stolitti v regioni pochali selitisya slov yani V XII stolitti Gorskij Kotar pochav nalezhati vidomij dinastiyi Frankopaniv velmozhnih i zamozhnih miscevih knyaziv Za chasiv panuvannya Frankopaniv bulo zasnovano bezlich poselen rajon intensivno rozvivavsya U XV stolitti Gorskij Kotar opinivsya na perednomu krayu borotbi z tureckimi vtorgnennyami Ce prizvelo yak do budivnictva chislennih fortec tak i do velikogo pritoku bizhenciv zdebilshogo slov yanskogo pohodzhennya iz zajnyatih turkami rajoniv V XVI stolitti region pidpav pid vladu inshoyi znatnoyi feodalnoyi rodini Zrinskih Na mezhi XVII XVIII stolit Gorskij Kotar uvijshov do skladu Avstrijskoyi imperiyi Pid chas napoleonivskih voyen ci zemli vhodili v illirijski provinciyi Francuzkoyi imperiyi a pislya krahu Napoleona znovu opinilisya pid vladoyu Gabsburgiv Pislya pershoyi svitovoyi vijni Gorskij Kotar u skladi Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv zgodom Korolivstva Yugoslaviya Pid chas drugoyi svitovoyi vijni Gorskij Kotar buv rozdilenij mizh Italiyeyu i Nezalezhnoyu Derzhavoyu Horvatiya Naselennya Gorskogo Kotara bralo aktivnu uchast v antifashistskij borotbi v miscevih gorah diyali partizanski zagoni Pislya rozpadu Yugoslaviyi v 1991 roci Gorskij Kotar stav chastinoyu nezalezhnoyi Horvatiyi PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gorskij Kotar Vebstorinka pro Gorskij Kotar 19 chervnya 2011 u Wayback Machine hor angl