Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Правова система Хорватії належить до романо германської правової сім ї Право Хорватії засноване на принципах викладених

Правова система Хорватії

Правова система Хорватії

Правова система Хорватії належить до романо-германської правової сім'ї. Право Хорватії засноване на принципах, викладених в Конституції Хорватії і гарантованих Конституційним судом Республіки Хорватії.

Історія

В VI - VII ст. на території країни проживали слов’яни.  У 1102 році, зберігши своє самоврядування, Хорватія опинилася під владою угорців. Кінець XVI ст. ознаменувався тим, що велику частину країни захопила Османська імперія, а вже у XVII ст. її відвоювали Габсбурги.

За часів Австрійського панування на території Югославії, в Хорватії утворилася своя правова система. Вона багато в чому зазнала впливу німецької і австрійської правових систем. Зокрема, значний вплив на неї мало Австрійське загальне цивільне уложення (1811 р.), відоме в Хорватії як Opći građanski zákon (OGZ) (Загальне цивільне право), яке діяло з 1853 по 1946 рік та деякі положення якого застосовуються і у наш час.

У 1918 році структуру Хорватії становило Королівство сербів, хорвати і словени. Пізніше, аж в 1929 році цей склад стали називати Королівство Югославія. Після фашистської окупації в квітні 1941 року було оголошено про створення незалежної держави Хорватія. З 1945 по 1991 р Хорватія входила до складу Федеративної Народної Республіки Югославії (потім Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії - СФРЮ) як одна з її 6 республік.

З 1946 року почалися зміни в законодавстві. Все старе-відмінили,  а у 1974 році прийняли Конституцію, яка наділила більшими правами союзні республіки. В другій половині 1970 років в Хорватії було запроваджено власне цивільне і кримінальне законодавство, що ґрунтувалося на установлених на федеральному рівні основах законодавства.

1990 рік в країні ознаменувався проведенням виборів, переможцями яких стали прихильники самостійної республіки. Після затвердження 23 грудня 1990 року нової Конституції, відразу у травні 1991 року, пройшов референдум, в якому головним питанням була повна незалежність Хорватії (майже всі люди проголосували «ЗА»).

Цього ж року в Хорватській правовій системі відбулися зміни, завданням яких було створення законодавства для незалежної держави з вільною ринковою економікою.

За формою державного правління Хорватія є республікою, яка стала незалежною 25 червня 1991 року, а лише з 8 жовтня 1991 року країна повністю визнала свою самостійність від Югославії, і попередня правова система була використана як основа для формування нового законодавства. Наприклад, Закон про зобов’язання (Zakon о obveznim odnosima) в 2005 році.

Загальна характеристика

В даний час основним джерелом права в Хорватії є закони та інші нормативні акти. Найвищу силу має  Конституція, потім закони, які прийняв парламент; декрети, котрі видав Президент в надзвичайному порядку, декрети уряду в порядку делегованого законодавства, звичайні декрети видані урядом, підзаконні акти міністерств на виконання законів і декретів уряду і підзаконні акти, які видають органи місцевого самоврядування, згідно зі своєю компетенцію.

Укладені, ратифіковані та опубліковані згідно з Конституцією міжнародні угоди, мають вищу силу над законами та складають важливу частину внутрішнього правопорядку Хорватії. 

Сьогодні, Хорватія як країна-член Європейського Союзу імплементує елементи нормативно-правової бази ЄС до своєї правової системи.

Цивільне та суміжні з ним галузі права

Незалежна держава Хорватія, яка була маріонеткою в руках нацистів, створена в 1941 році під час Другої світової війни і використовувала OGZ як основу для Цивільного кодексу Незалежної держави Хорватії (Osnova građanskoga zakona za Nezavisnu Državu Hrvatsku) (1943). Після війни Хорватія стає членом югославської федерації, яка в 1946 році прийняла Закон про негайне анулювання норм, прийнятих до 6 квітня 1941 року і під час ворожої окупації (Zakon о nevaženju pravnih propisa doneseni prije 6. travnja 1941. і za vrijeme neprijateljske okupacije). За цим законом OGZ був визнаний недійсним в цілому, але була схвалена реалізація деяких його правових норм.

У післявоєнний період хорватська правова система зазнала впливу елементів соціалістичного права. Хорватське цивільне право було відсунуте в бік, воно сприйняло норми публічного права та соціалістичний підхід до правового регулювання власності

З 1974 року в Хорватії вже було запроваджено власне цивільне і кримінальне право, але досі жодне не кодифіковано. Майнові відносини врегульовані «Законом про власність і інші речові права» (17 жовтня 1996 р.), в основу якого покладено югославський «Федеральний закон про основні майново-правові відносини» (31 січня 1980 р .); спадкові відносини регулюються югославським «Федеральним законом про спадкування» (12 липня 1965 р.), котрий затвердили як республіканський на основі ст.24 закону Конституції «Про здійснення Конституції Республіки Хорватія».

Також існували Закон про доповнення Закону про спадкування (6 грудня 1978 року), Закон про зобов'язальні відносини (1991 року), деякі закони, котрі регулюють колізійне право, вексельний обіг та позовну давність.

Ще з 1960 року Югославія вийшла на той рівень, де ринкові відносини були переважаючими. Тому, усунувши обмеження котрі впливали на приватну ініціативу, влада модернізувала цивільне законодавство і прийняла нові закони (про концесії (1992), про комерційні компанії (1993), про банківську діяльність (1993), про торгівлю (1996)) пов’язані з підприємницькою діяльністю.

У 1991 році був прийнятий закон, згідно з яким громадські підприємства стали акціонерними товариствами.

1994 рік ознаменувався створенням Міністерства приватизації, а 1 березня 1996 року парламент утвердив закон, котрий вніс зміни до самої процедури приватизації.

Кримінальне право і процес

Внаслідок кодифікаційної діяльності комісії, яку створила Марія-Тереза, у  1768 році було створено кримінальний "Терезіанській кодекс". До цього часу діяло партикулярне право окремих земель, а щодо відносно незначних злочинів діяло звичаєве прав.

В Хорватії та Славонії не діяли австрійські кримінальні кодекси 1787 та 1803 років, а діяв австрійський кодекс 1852 року зі значними доповненнями хорватськими законами, такими як скасування тілесних покарань (1872 р.), умовно-дострокове звільнення (1875 р.), примусове виховання неповнолітніх (1902 р.), охорона права на електричну енергію (1910 р.) та багато інших.

1875 рік відзначився прийняттям Кримінально-процесуального кодексу, який став першим в історії Хорватії.

В 1929 році в Королівстві Югославія було прийнято Кримінальний кодекс, а в 1930-Кримінально-процесуальний.

Зі створенням федеративної Югославії, також створили новий Кримінальний (1951 р.) та Кримінально-процесуальний (1953 р.) кодекси. Згідно з Конституцією 1974 року Загальна частина Кримінального кодексу та відповідальність за загально федеральні злочини входять до компетенції федерації, а Особлива частина цього ж кодексу – до компетенції республік.

З 1977 р набули чинності нові союзні КК і КПК. Того ж року в Хорватії, було прийнято власний Кримінальний кодекс (Особлива частина), який діє навіть після оголошення незалежності в 1991 р.

У 1990 році скасували смертну кару.

З 1990 року набули вагомості рішення, котрі виносив Конституційний суд.

У 1993 році відбулося прийняття двох кримінальних законів. Перший містив у собі Загальну частину КК, а другий-доповнення до Основної. Взагалі, ці закони майже нічим не відрізнялися від КК Югославії, але були змінені положення СФРЮ щодо політичних та ідеологічних поглядів.

У 1990 році було прийнято нову Конституцію, в якій, згідно з міжнародними стандартами, влада зафіксувала принципи демократичного кримінального провадження. Наприклад, в конституції говориться, що існує обов’язкова судова санкція, завдяки якій може здійснюватися арешт. Також, в ній закріплено право на звільнення під заставу.

В 1997 році КК і КПК кодекси були переглянуті, а лише з 1 січня 1998 року вони набрали чинності.

Судова система. Органи контролю

До Судової системи Хорватії входять: Верховний суд,який гарантує рівність всіх громадян перед законом, Конституційний суд, який здійснює конституційний контроль, Адміністративний суд, а також муніципальні та районні суди. Ще в Хорватії існують Торгові суди, які розглядають справи, пов’язані з суперечками між підприємцями.

Хорватія має орган, який називається Висока рада судової влади Республіки.

Склад: Голова ради і 14 членів. Обираються з видатних юристів терміном на 8 років.

До його компетенції входить:

  • призначення та звільнення з посади судді;
  • призначення та звільнення з посади прокурора;
  • притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів.

Конституційний суд Хорватії складається з 11 суддів.

Функції Конституційного суду:  
  • про відповідність законів Конституції,
  • про відповідність інших нормативних правових актів Конституції і законам;
  • захищає конституційні права і свободи людини і громадянина;
  • вирішує спори про компетенцію між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади;
  • бере участь в процедурі імпічменту щодо Президента Республіки,
  • контролює конституційність програм і діяльність політичних партій та може відповідно до Конституції забороняти їхню діяльність;
  • контролює конституційність і законність виборів і республіканських референдумів,
  • дозволяє виборчі суперечки, які не підпадають під юрисдикцію інших судів
  • анулює закон, якщо визнає його неконституційним, а також інший правовий акт, визнаний таким, що не відповідає Конституції і законам.

Законодавчим органом в Хорватії є парламент, щє його називають Хорва́тський са́бор, який складається з депутатів, кількість яких становить від 100 до 160. 

В країні існує парламентський уповноважений з прав людини - омбудсман.. Дана посада діє від 25 вересня 1992 р.

В 1990-2001рр. у Хорватії існував двопалатний парламент, який складали палата Жупаній та палата Представників.

До їх функцій належать:

  • обрання Голови та членів Високої ради судової палати Республіки
  • обрання складу Конституційного суду;
  • обрання омбудсмана терміном на 8 років.

Див. також

Примітки

  1. Под ред. Сухарева, А.Я. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма. с. 844.
  2. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. перераб. и доп. - М.: Норма,. с. 846.
  3. Под ред. Сухарева А.Я. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма. с. 847.
  4. Vrhovni Sud Republike Hrvatske. www.vsrh.hr. Процитовано 26 травня 2016.
  5. . www.sabor.hr. Архів оригіналу за 25 травня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
  6. Под ред. Сухарева А.Я. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма. с. 849.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pravova sistema Horvatiyi nalezhit do romano germanskoyi pravovoyi sim yi Pravo Horvatiyi zasnovane na principah vikladenih v Konstituciyi Horvatiyi i garantovanih Konstitucijnim sudom Respubliki Horvatiyi IstoriyaV VI VII st na teritoriyi krayini prozhivali slov yani U 1102 roci zberigshi svoye samovryaduvannya Horvatiya opinilasya pid vladoyu ugorciv Kinec XVI st oznamenuvavsya tim sho veliku chastinu krayini zahopila Osmanska imperiya a vzhe u XVII st yiyi vidvoyuvali Gabsburgi Za chasiv Avstrijskogo panuvannya na teritoriyi Yugoslaviyi v Horvatiyi utvorilasya svoya pravova sistema Vona bagato v chomu zaznala vplivu nimeckoyi i avstrijskoyi pravovih sistem Zokrema znachnij vpliv na neyi malo Avstrijske zagalne civilne ulozhennya 1811 r vidome v Horvatiyi yak Opci građanski zakon OGZ Zagalne civilne pravo yake diyalo z 1853 po 1946 rik ta deyaki polozhennya yakogo zastosovuyutsya i u nash chas U 1918 roci strukturu Horvatiyi stanovilo Korolivstvo serbiv horvati i sloveni Piznishe azh v 1929 roci cej sklad stali nazivati Korolivstvo Yugoslaviya Pislya fashistskoyi okupaciyi v kvitni 1941 roku bulo ogolosheno pro stvorennya nezalezhnoyi derzhavi Horvatiya Z 1945 po 1991 r Horvatiya vhodila do skladu Federativnoyi Narodnoyi Respubliki Yugoslaviyi potim Socialistichnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviyi SFRYu yak odna z yiyi 6 respublik Z 1946 roku pochalisya zmini v zakonodavstvi Vse stare vidminili a u 1974 roci prijnyali Konstituciyu yaka nadilila bilshimi pravami soyuzni respubliki V drugij polovini 1970 rokiv v Horvatiyi bulo zaprovadzheno vlasne civilne i kriminalne zakonodavstvo sho gruntuvalosya na ustanovlenih na federalnomu rivni osnovah zakonodavstva 1990 rik v krayini oznamenuvavsya provedennyam viboriv peremozhcyami yakih stali prihilniki samostijnoyi respubliki Pislya zatverdzhennya 23 grudnya 1990 roku novoyi Konstituciyi vidrazu u travni 1991 roku projshov referendum v yakomu golovnim pitannyam bula povna nezalezhnist Horvatiyi majzhe vsi lyudi progolosuvali ZA Cogo zh roku v Horvatskij pravovij sistemi vidbulisya zmini zavdannyam yakih bulo stvorennya zakonodavstva dlya nezalezhnoyi derzhavi z vilnoyu rinkovoyu ekonomikoyu Za formoyu derzhavnogo pravlinnya Horvatiya ye respublikoyu yaka stala nezalezhnoyu 25 chervnya 1991 roku a lishe z 8 zhovtnya 1991 roku krayina povnistyu viznala svoyu samostijnist vid Yugoslaviyi i poperednya pravova sistema bula vikoristana yak osnova dlya formuvannya novogo zakonodavstva Napriklad Zakon pro zobov yazannya Zakon o obveznim odnosima v 2005 roci Zagalna harakteristikaV danij chas osnovnim dzherelom prava v Horvatiyi ye zakoni ta inshi normativni akti Najvishu silu maye Konstituciya potim zakoni yaki prijnyav parlament dekreti kotri vidav Prezident v nadzvichajnomu poryadku dekreti uryadu v poryadku delegovanogo zakonodavstva zvichajni dekreti vidani uryadom pidzakonni akti ministerstv na vikonannya zakoniv i dekretiv uryadu i pidzakonni akti yaki vidayut organi miscevogo samovryaduvannya zgidno zi svoyeyu kompetenciyu Ukladeni ratifikovani ta opublikovani zgidno z Konstituciyeyu mizhnarodni ugodi mayut vishu silu nad zakonami ta skladayut vazhlivu chastinu vnutrishnogo pravoporyadku Horvatiyi Sogodni Horvatiya yak krayina chlen Yevropejskogo Soyuzu implementuye elementi normativno pravovoyi bazi YeS do svoyeyi pravovoyi sistemi Civilne ta sumizhni z nim galuzi pravaNezalezhna derzhava Horvatiya yaka bula marionetkoyu v rukah nacistiv stvorena v 1941 roci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni i vikoristovuvala OGZ yak osnovu dlya Civilnogo kodeksu Nezalezhnoyi derzhavi Horvatiyi Osnova građanskoga zakona za Nezavisnu Drzavu Hrvatsku 1943 Pislya vijni Horvatiya staye chlenom yugoslavskoyi federaciyi yaka v 1946 roci prijnyala Zakon pro negajne anulyuvannya norm prijnyatih do 6 kvitnya 1941 roku i pid chas vorozhoyi okupaciyi Zakon o nevazenju pravnih propisa doneseni prije 6 travnja 1941 i za vrijeme neprijateljske okupacije Za cim zakonom OGZ buv viznanij nedijsnim v cilomu ale bula shvalena realizaciya deyakih jogo pravovih norm U pislyavoyennij period horvatska pravova sistema zaznala vplivu elementiv socialistichnogo prava Horvatske civilne pravo bulo vidsunute v bik vono sprijnyalo normi publichnogo prava ta socialistichnij pidhid do pravovogo regulyuvannya vlasnosti Z 1974 roku v Horvatiyi vzhe bulo zaprovadzheno vlasne civilne i kriminalne pravo ale dosi zhodne ne kodifikovano Majnovi vidnosini vregulovani Zakonom pro vlasnist i inshi rechovi prava 17 zhovtnya 1996 r v osnovu yakogo pokladeno yugoslavskij Federalnij zakon pro osnovni majnovo pravovi vidnosini 31 sichnya 1980 r spadkovi vidnosini regulyuyutsya yugoslavskim Federalnim zakonom pro spadkuvannya 12 lipnya 1965 r kotrij zatverdili yak respublikanskij na osnovi st 24 zakonu Konstituciyi Pro zdijsnennya Konstituciyi Respubliki Horvatiya Takozh isnuvali Zakon pro dopovnennya Zakonu pro spadkuvannya 6 grudnya 1978 roku Zakon pro zobov yazalni vidnosini 1991 roku deyaki zakoni kotri regulyuyut kolizijne pravo vekselnij obig ta pozovnu davnist She z 1960 roku Yugoslaviya vijshla na toj riven de rinkovi vidnosini buli perevazhayuchimi Tomu usunuvshi obmezhennya kotri vplivali na privatnu iniciativu vlada modernizuvala civilne zakonodavstvo i prijnyala novi zakoni pro koncesiyi 1992 pro komercijni kompaniyi 1993 pro bankivsku diyalnist 1993 pro torgivlyu 1996 pov yazani z pidpriyemnickoyu diyalnistyu U 1991 roci buv prijnyatij zakon zgidno z yakim gromadski pidpriyemstva stali akcionernimi tovaristvami 1994 rik oznamenuvavsya stvorennyam Ministerstva privatizaciyi a 1 bereznya 1996 roku parlament utverdiv zakon kotrij vnis zmini do samoyi proceduri privatizaciyi Kriminalne pravo i procesVnaslidok kodifikacijnoyi diyalnosti komisiyi yaku stvorila Mariya Tereza u 1768 roci bulo stvoreno kriminalnij Terezianskij kodeks Do cogo chasu diyalo partikulyarne pravo okremih zemel a shodo vidnosno neznachnih zlochiniv diyalo zvichayeve prav V Horvatiyi ta Slavoniyi ne diyali avstrijski kriminalni kodeksi 1787 ta 1803 rokiv a diyav avstrijskij kodeks 1852 roku zi znachnimi dopovnennyami horvatskimi zakonami takimi yak skasuvannya tilesnih pokaran 1872 r umovno dostrokove zvilnennya 1875 r primusove vihovannya nepovnolitnih 1902 r ohorona prava na elektrichnu energiyu 1910 r ta bagato inshih 1875 rik vidznachivsya prijnyattyam Kriminalno procesualnogo kodeksu yakij stav pershim v istoriyi Horvatiyi V 1929 roci v Korolivstvi Yugoslaviya bulo prijnyato Kriminalnij kodeks a v 1930 Kriminalno procesualnij Zi stvorennyam federativnoyi Yugoslaviyi takozh stvorili novij Kriminalnij 1951 r ta Kriminalno procesualnij 1953 r kodeksi Zgidno z Konstituciyeyu 1974 roku Zagalna chastina Kriminalnogo kodeksu ta vidpovidalnist za zagalno federalni zlochini vhodyat do kompetenciyi federaciyi a Osobliva chastina cogo zh kodeksu do kompetenciyi respublik Z 1977 r nabuli chinnosti novi soyuzni KK i KPK Togo zh roku v Horvatiyi bulo prijnyato vlasnij Kriminalnij kodeks Osobliva chastina yakij diye navit pislya ogoloshennya nezalezhnosti v 1991 r U 1990 roci skasuvali smertnu karu Z 1990 roku nabuli vagomosti rishennya kotri vinosiv Konstitucijnij sud U 1993 roci vidbulosya prijnyattya dvoh kriminalnih zakoniv Pershij mistiv u sobi Zagalnu chastinu KK a drugij dopovnennya do Osnovnoyi Vzagali ci zakoni majzhe nichim ne vidriznyalisya vid KK Yugoslaviyi ale buli zmineni polozhennya SFRYu shodo politichnih ta ideologichnih poglyadiv U 1990 roci bulo prijnyato novu Konstituciyu v yakij zgidno z mizhnarodnimi standartami vlada zafiksuvala principi demokratichnogo kriminalnogo provadzhennya Napriklad v konstituciyi govoritsya sho isnuye obov yazkova sudova sankciya zavdyaki yakij mozhe zdijsnyuvatisya aresht Takozh v nij zakripleno pravo na zvilnennya pid zastavu V 1997 roci KK i KPK kodeksi buli pereglyanuti a lishe z 1 sichnya 1998 roku voni nabrali chinnosti Sudova sistema Organi kontrolyuDo Sudovoyi sistemi Horvatiyi vhodyat Verhovnij sud yakij garantuye rivnist vsih gromadyan pered zakonom Konstitucijnij sud yakij zdijsnyuye konstitucijnij kontrol Administrativnij sud a takozh municipalni ta rajonni sudi She v Horvatiyi isnuyut Torgovi sudi yaki rozglyadayut spravi pov yazani z superechkami mizh pidpriyemcyami Horvatiya maye organ yakij nazivayetsya Visoka rada sudovoyi vladi Respubliki Sklad Golova radi i 14 chleniv Obirayutsya z vidatnih yuristiv terminom na 8 rokiv Do jogo kompetenciyi vhodit priznachennya ta zvilnennya z posadi suddi priznachennya ta zvilnennya z posadi prokurora prityagnennya do disciplinarnoyi vidpovidalnosti suddiv ta prokuroriv Konstitucijnij sud Horvatiyi skladayetsya z 11 suddiv Funkciyi Konstitucijnogo sudu pro vidpovidnist zakoniv Konstituciyi pro vidpovidnist inshih normativnih pravovih aktiv Konstituciyi i zakonam zahishaye konstitucijni prava i svobodi lyudini i gromadyanina virishuye spori pro kompetenciyu mizh zakonodavchoyu vikonavchoyu ta sudovoyu gilkami vladi bere uchast v proceduri impichmentu shodo Prezidenta Respubliki kontrolyuye konstitucijnist program i diyalnist politichnih partij ta mozhe vidpovidno do Konstituciyi zaboronyati yihnyu diyalnist kontrolyuye konstitucijnist i zakonnist viboriv i respublikanskih referendumiv dozvolyaye viborchi superechki yaki ne pidpadayut pid yurisdikciyu inshih sudiv anulyuye zakon yaksho viznaye jogo nekonstitucijnim a takozh inshij pravovij akt viznanij takim sho ne vidpovidaye Konstituciyi i zakonam Zakonodavchim organom v Horvatiyi ye parlament shye jogo nazivayut Horva tskij sa bor yakij skladayetsya z deputativ kilkist yakih stanovit vid 100 do 160 V krayini isnuye parlamentskij upovnovazhenij z prav lyudini ombudsman Dana posada diye vid 25 veresnya 1992 r V 1990 2001rr u Horvatiyi isnuvav dvopalatnij parlament yakij skladali palata Zhupanij ta palata Predstavnikiv Do yih funkcij nalezhat obrannya Golovi ta chleniv Visokoyi radi sudovoyi palati Respubliki obrannya skladu Konstitucijnogo sudu obrannya ombudsmana terminom na 8 rokiv Div takozhKonstituciya Horvatiyi Konstitucijnij sud Respubliki Horvatiya Ombusdman Horvatskij sabor Vishij tribunal Respubliki Horvatiyi z rozglyadu netyazhkih zlochinivPrimitkiPod red Suhareva A Ya Pravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik 3 e izd pererab i dop M Norma s 844 Pod red Suhareva A Ya 3 e izd Pravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik pererab i dop M Norma s 846 Pod red Suhareva A Ya Pravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik 3 e izd pererab i dop M Norma s 847 Vrhovni Sud Republike Hrvatske www vsrh hr Procitovano 26 travnya 2016 www sabor hr Arhiv originalu za 25 travnya 2016 Procitovano 26 travnya 2016 Pod red Suhareva A Ya Pravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik 3 e izd pererab i dop M Norma s 849

Дата публікації:
Топ