Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Радіо Вільна Європа Радіо Свобода англ Radio Free Europe Radio Liberty до 1959 називалося Радіо Визволення радіостанція

Радіо Вільна Європа

Радіо Вільна Європа

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (англ. «Radio Free Europe/Radio Liberty», до 1959 називалося Радіо Визволення) — радіостанція, заснована 1950 року, була одним із найбільш значущих мовників, на хвилях якого транслювалась об'єктивна критика комуністичної влади у країнах Східної та Центральної Європи.

Про радіостанцію

У травні 1959 року радіостанція змінила свою назву на «Радіо Свобода», котра використовується досі. Це був один із найбільш значущих мовників, на хвилях якого транслювалась об'єктивна критика комуністичної влади в країнах Східної та Центральної Європи.

image
Новинарня «Радіо Свобода» у Мюнхені, 1994 р.

У «Радіо Свобода» діє 9 національних відділів:

  • азербайджанський
  • білоруський
  • вірменський
  • грузинський
  • північнокавказький
  • російський
  • татарський
  • туркестанський
  • український.

Українська щоденна програма (від 16 серпня 1954 року) подає: політичні новини, хроніку українського життя, огляди преси, коментарі про актуальні події в країні та за кордоном, бесіди з історії України, літературні огляди, релігійні пересилання.

Нині РВЄ/РС є одним із найбільш повних ЗМІ у світі, що займаються виробництвом радіо-, інтернет- і телевізійних програм в країнах, де свобода преси або заборонені урядом або не повністю утверджені. РВЄ/РС функціонує 28 мовами у 21 країні, зокрема в Афганістані, Ірані, Російській Федерації та Центрально-азійських республіках.

Створені на початку холодної війни для передачі новин та інформації аудиторії за залізною завісою, Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС) відіграли значну роль у падінні комунізму і підйому демократії в посткомуністичних країнах Європи.

Багато країн Східної Європи і російських лідерів, зокрема Вацлав Гавел і Борис Єльцин, свідчили про важливість передач РВЄ і РС, які допомагали покласти край холодній війні. Колишній президент Естонії Леннарт Мері 1991 року подав РВЄ/РС на Нобелівську премію миру.

Історія радіо

Радіо Вільна Європа (RFE) і Радіо Свобода (RL), спочатку окремі організації, були засновані Джорджом Ф. Кеннаном (Міністерство закордонних справ США) і Френком Візнером Г. (Управління координації політики, а потім Центральне розвідувальне управління) аби використовувати після Другої світової війни таланти радянських і східноєвропейських емігрантів на підтримку американської зовнішньої політики.

«Радіо Вільна Європа» спочатку транслювалося в Болгарії, Чехословаччині, Угорщині, Польщі та Румунії. Три роки потому «Радіо Ліберті» («Радіо Свобода») розпочало мовлення на Радянський Союз російською та 15-ма іншими національними мовами. Мовлення на Естонію, Латвію і Литву РВЄ/РС розпочала 1975 року.

Спочатку, РВЄ/РС фінансувались, переважно, Конгресом США через Центральне розвідувальне управління (ЦРУ), але РВЄ також отримувало додаткові приватні інвестиції.

Докладніше: Радіо «Свобода»

З 1971 року РВЄ і РС фінансувались асигнуваннями Конгресу через Раду з міжнародного мовлення (BIB) і після 1995 року мовлення Ради керуючих (BBG).[] Дві корпорації були об'єднані в РВЄ/РС 1976 року, а назва змінилась на «Радіо Свобода», яка побутує і досі.

Мовлення

На відміну від інших західних мовників, програми орієнтовані на місцеві новини, не зазначені у контрольованих державою вітчизняних ЗМІ, а також релігію, науку, спорту, західну музику і локально заборонену літературу і музику.

Новини, статті та музика на радіо були спрямовані на комуністичну і некомуністичну еліту, а також населення загалом. РВЄ і РС також дав голос дисидентам і опозиційним рухам, що в кінці 1980-х і початку 1990-х років перетворились у лідерів нової посткомуністичної демократії.

Однією з найбільших проблем для Радіо Свобода на Далекому Сході була робота інформаційно бідних середовищах. Для цього працівники радіо ретельно контролювали друковані та електронні ЗМІ радянського блоку та інтерв'ю мандрівників і перебіжчиків по всьому світу.[] Радійники також збирали інформацію від противників режиму, часто ризикуючи власним життям, і підтримували зв'язки із журналістами Заходу та країн Далекого Сходу.

Перешкоди

Програми РВЄ/РС були настільки всеосяжними, що комуністична влада, спираючись на таємні протоколи, намагалась якось контролювати ефіри радіо. Сталін особисто наказав створити місцеві й міжміські постановники перешкод, щоб спробувати блокувати мовлення. Радіо використало високу потужність частот для подолання перешкод.[]

З 1975 року все більше дисидентів та інших противників режиму почали підривати комуністичну систему. Як провідний міжнародний мовник у багатьох країнах за залізною завісою, РВЄ/РС забезпечував нормальний доступ до місцевих ЗМІ.[]

Кореспондент болгарської служби Георгій Марков був убитий в Лондоні 1978 року, ймовірно, болгарською розвідкою.

Теракт у штаб-квартирі в Мюнхені 1981 року був організований КДБ для залякування персоналу РВЄ і РС.

Лауреат Нобелівської премії Лех Валенса сказав аудиторії 1989 року, що «роль, яку відіграє Радіо в боротьбі Польщі за свободу навіть не можна описати. Чи буде Земля без Сонця?»

Місія виконана?

З крахом комунізму дехто вважав, що РВЄ/РС виконало свою місію і може бути розформоване. Але чиновники в країнах Центральної та Східної Європи і Росії, багато з них колишні дисиденти, побачили необхідність саме такої мети передач, особливо в період переходу до демократії. Президент Чехії Вацлав Гавел сказав, «ми маємо, завдяки вашому професіоналізмі та вашій могутності, бачити події в широкій перспективі».

Оскільки багато країн з колишнього Радянського Союзу стали демократіями, а деякі вступили в НАТО і Європейський Союз, РВЄ/РС і справді виконала свою місію в окремих країнах. Угорська служба була закрита 1993 року, польські служби 1997 року, і чеська — 2002 року. Трансляції в Естонії, Латвії, Литві, Словаччині та Болгарії були припинені 2004 року, а 2008 року була припинена трансляція в Румунії.

У 2002 році РВЄ/РС відновило мовлення в Афганістані, яке почалось у 1980-х роках під час радянської окупації. Крім того, 2002 року ефір Радіо Свобода був відновлений на Північному Кавказі.

15 січня 2010 року РВЄ/РС розпочало мовлення в Пакистані з метою надати альтернативу ісламським екстремістським радіостанціям.

Див. також

Примітки

  1. RFE/RL: Free Media In Unfree Societies
  2. Свобода, Радіо. 40 років від теракту в штаб-квартирі Радіо Свобода. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 2 травня 2023.

Посилання

  • Мирковский, Бруно (Бронислав). Чучи — дитя обалдевшей вдовы [Текст] / Б. Мирковский. — Донецк: Восточный издательский дом, 2001. — 120 с.
  • Мирковский, Бруно (Бронислав). Под прямым углом . — Восточный издательский дом, 2002. — 207 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Radio Vilna Yevropa Radio Svoboda angl Radio Free Europe Radio Liberty do 1959 nazivalosya Radio Vizvolennya radiostanciya zasnovana 1950 roku bula odnim iz najbilsh znachushih movnikiv na hvilyah yakogo translyuvalas ob yektivna kritika komunistichnoyi vladi u krayinah Shidnoyi ta Centralnoyi Yevropi Pro radiostanciyuU travni 1959 roku radiostanciya zminila svoyu nazvu na Radio Svoboda kotra vikoristovuyetsya dosi Ce buv odin iz najbilsh znachushih movnikiv na hvilyah yakogo translyuvalas ob yektivna kritika komunistichnoyi vladi v krayinah Shidnoyi ta Centralnoyi Yevropi Novinarnya Radio Svoboda u Myunheni 1994 r U Radio Svoboda diye 9 nacionalnih viddiliv azerbajdzhanskij biloruskij virmenskij gruzinskij pivnichnokavkazkij rosijskij tatarskij turkestanskij ukrayinskij Ukrayinska shodenna programa vid 16 serpnya 1954 roku podaye politichni novini hroniku ukrayinskogo zhittya oglyadi presi komentari pro aktualni podiyi v krayini ta za kordonom besidi z istoriyi Ukrayini literaturni oglyadi religijni peresilannya Nini RVYe RS ye odnim iz najbilsh povnih ZMI u sviti sho zajmayutsya virobnictvom radio internet i televizijnih program v krayinah de svoboda presi abo zaboroneni uryadom abo ne povnistyu utverdzheni RVYe RS funkcionuye 28 movami u 21 krayini zokrema v Afganistani Irani Rosijskij Federaciyi ta Centralno azijskih respublikah Stvoreni na pochatku holodnoyi vijni dlya peredachi novin ta informaciyi auditoriyi za zaliznoyu zavisoyu Radio Vilna Yevropa Radio Svoboda RVYe RS vidigrali znachnu rol u padinni komunizmu i pidjomu demokratiyi v postkomunistichnih krayinah Yevropi Bagato krayin Shidnoyi Yevropi i rosijskih lideriv zokrema Vaclav Gavel i Boris Yelcin svidchili pro vazhlivist peredach RVYe i RS yaki dopomagali poklasti kraj holodnij vijni Kolishnij prezident Estoniyi Lennart Meri 1991 roku podav RVYe RS na Nobelivsku premiyu miru Istoriya radioRadio Vilna Yevropa RFE i Radio Svoboda RL spochatku okremi organizaciyi buli zasnovani Dzhordzhom F Kennanom Ministerstvo zakordonnih sprav SShA i Frenkom Viznerom G Upravlinnya koordinaciyi politiki a potim Centralne rozviduvalne upravlinnya abi vikoristovuvati pislya Drugoyi svitovoyi vijni talanti radyanskih i shidnoyevropejskih emigrantiv na pidtrimku amerikanskoyi zovnishnoyi politiki Radio Vilna Yevropa spochatku translyuvalosya v Bolgariyi Chehoslovachchini Ugorshini Polshi ta Rumuniyi Tri roki potomu Radio Liberti Radio Svoboda rozpochalo movlennya na Radyanskij Soyuz rosijskoyu ta 15 ma inshimi nacionalnimi movami Movlennya na Estoniyu Latviyu i Litvu RVYe RS rozpochala 1975 roku Spochatku RVYe RS finansuvalis perevazhno Kongresom SShA cherez Centralne rozviduvalne upravlinnya CRU ale RVYe takozh otrimuvalo dodatkovi privatni investiciyi Dokladnishe Radio Svoboda Z 1971 roku RVYe i RS finansuvalis asignuvannyami Kongresu cherez Radu z mizhnarodnogo movlennya BIB i pislya 1995 roku movlennya Radi keruyuchih BBG dzherelo Dvi korporaciyi buli ob yednani v RVYe RS 1976 roku a nazva zminilas na Radio Svoboda yaka pobutuye i dosi MovlennyaNa vidminu vid inshih zahidnih movnikiv programi oriyentovani na miscevi novini ne zaznacheni u kontrolovanih derzhavoyu vitchiznyanih ZMI a takozh religiyu nauku sportu zahidnu muziku i lokalno zaboronenu literaturu i muziku Novini statti ta muzika na radio buli spryamovani na komunistichnu i nekomunistichnu elitu a takozh naselennya zagalom RVYe i RS takozh dav golos disidentam i opozicijnim ruham sho v kinci 1980 h i pochatku 1990 h rokiv peretvorilis u lideriv novoyi postkomunistichnoyi demokratiyi Odniyeyu z najbilshih problem dlya Radio Svoboda na Dalekomu Shodi bula robota informacijno bidnih seredovishah Dlya cogo pracivniki radio retelno kontrolyuvali drukovani ta elektronni ZMI radyanskogo bloku ta interv yu mandrivnikiv i perebizhchikiv po vsomu svitu dzherelo Radijniki takozh zbirali informaciyu vid protivnikiv rezhimu chasto rizikuyuchi vlasnim zhittyam i pidtrimuvali zv yazki iz zhurnalistami Zahodu ta krayin Dalekogo Shodu PereshkodiProgrami RVYe RS buli nastilki vseosyazhnimi sho komunistichna vlada spirayuchis na tayemni protokoli namagalas yakos kontrolyuvati efiri radio Stalin osobisto nakazav stvoriti miscevi j mizhmiski postanovniki pereshkod shob sprobuvati blokuvati movlennya Radio vikoristalo visoku potuzhnist chastot dlya podolannya pereshkod dzherelo Z 1975 roku vse bilshe disidentiv ta inshih protivnikiv rezhimu pochali pidrivati komunistichnu sistemu Yak providnij mizhnarodnij movnik u bagatoh krayinah za zaliznoyu zavisoyu RVYe RS zabezpechuvav normalnij dostup do miscevih ZMI dzherelo Korespondent bolgarskoyi sluzhbi Georgij Markov buv ubitij v Londoni 1978 roku jmovirno bolgarskoyu rozvidkoyu Terakt u shtab kvartiri v Myunheni 1981 roku buv organizovanij KDB dlya zalyakuvannya personalu RVYe i RS Laureat Nobelivskoyi premiyi Leh Valensa skazav auditoriyi 1989 roku sho rol yaku vidigraye Radio v borotbi Polshi za svobodu navit ne mozhna opisati Chi bude Zemlya bez Soncya Misiya vikonana Z krahom komunizmu dehto vvazhav sho RVYe RS vikonalo svoyu misiyu i mozhe buti rozformovane Ale chinovniki v krayinah Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi i Rosiyi bagato z nih kolishni disidenti pobachili neobhidnist same takoyi meti peredach osoblivo v period perehodu do demokratiyi Prezident Chehiyi Vaclav Gavel skazav mi mayemo zavdyaki vashomu profesionalizmi ta vashij mogutnosti bachiti podiyi v shirokij perspektivi Oskilki bagato krayin z kolishnogo Radyanskogo Soyuzu stali demokratiyami a deyaki vstupili v NATO i Yevropejskij Soyuz RVYe RS i spravdi vikonala svoyu misiyu v okremih krayinah Ugorska sluzhba bula zakrita 1993 roku polski sluzhbi 1997 roku i cheska 2002 roku Translyaciyi v Estoniyi Latviyi Litvi Slovachchini ta Bolgariyi buli pripineni 2004 roku a 2008 roku bula pripinena translyaciya v Rumuniyi U 2002 roci RVYe RS vidnovilo movlennya v Afganistani yake pochalos u 1980 h rokah pid chas radyanskoyi okupaciyi Krim togo 2002 roku efir Radio Svoboda buv vidnovlenij na Pivnichnomu Kavkazi 15 sichnya 2010 roku RVYe RS rozpochalo movlennya v Pakistani z metoyu nadati alternativu islamskim ekstremistskim radiostanciyam Div takozhRadio Svoboda PrimitkiRFE RL Free Media In Unfree Societies Svoboda Radio 40 rokiv vid teraktu v shtab kvartiri Radio Svoboda Radio Svoboda ukr Procitovano 2 travnya 2023 PosilannyaMirkovskij Bruno Bronislav Chuchi ditya obaldevshej vdovy Tekst B Mirkovskij Doneck Vostochnyj izdatelskij dom 2001 120 s Mirkovskij Bruno Bronislav Pod pryamym uglom Vostochnyj izdatelskij dom 2002 207 s

Дата публікації:
Топ