Васи́ль Семе́нович Стус, псевдо Василь Петрик (6 січня 1938, село Рахнівка, Гайсинський район, Вінницька область Українська РСР, СРСР — 4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 (Перм-36), біля села , Пермський край, РРФСР, СРСР) — український поет-шістдесятник, перекладач, публіцист, прозаїк, мислитель, літературознавець, літературний критик, правозахисник, політв'язень СРСР, дисидент, член Української Гельсінської групи, борець за незалежність України у XX столітті. Один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Учасник акції протесту в київському кінотеатрі «Україна» в 1965 році. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991, посмертно), Герой України (2005, посмертно). Батько Дмитра Стуса.
Василь Стус | ||||
---|---|---|---|---|
Стус Василь Семенович | ||||
Псевдонім | В. Петрик | |||
Народився | 6 січня 1938[1] с. Рахнівка, Вінницька область, УРСР, СРСР | |||
Помер | 4 вересня 1985[2][3][1] (47 років) Перм-36, РРФСР, СРСР | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна | СРСР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник | |||
Alma mater | ДонНУ | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1959 — 1985 | |||
Жанр | вірш | |||
Magnum opus | «Палімпсести» (1971—1977) | |||
Батько | Стус Семен Дем'янович | |||
Мати | Стус Ірина Яківна | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | Стус Дмитро Васильович | |||
Автограф | ||||
Нагороди | | |||
Премії | ||||
| ||||
Стус Василь Семенович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
За переконання про необхідність збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської диктатури, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.
Життєпис
Дитинство і освіта
Народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області, нині Україна (тоді Українська РСР, СРСР) в селянській родині, був четвертою дитиною в сім'ї. У 1939 році батьки — Семен Дем'янович та Ірина (Їлина) Яківна — переселилися в місто Сталіно (нині — Донецьк), аби уникнути примусової колективізації. Батько завербувався на один із хімічних заводів. Ще через рік (1940) батьки забрали туди своїх дітей.
У 1944–1954 роках Василь навчався в Донецькій міській середній школі № 265 і закінчив її зі срібною медаллю. Потому вступив на історико-філологічний факультет педагогічного інституту міста Сталіно. У студентські роки Стус постійно й наполегливо працював у бібліотеці. Разом із Олегом Орачем, Володимиром Міщенком, , Василем Захарченком, Василем Голобородьком був членом літературного об'єднання «Обрій», товаришував з майбутнім єврейським поетом та перекладачем Левом Беринським.
Робота, навчання в аспірантурі
Закінчивши 1959 року навчання з дипломом із відзнакою, три місяці працював учителем української мови й літератури в селі Таужне Кіровоградської області, після чого два роки проходив службу в армії на Уралі. Під час навчання і служби почав писати вірші. Тоді ж відкрив для себе німецьких поетів Ґете і Рільке, переклав близько сотні їхніх творів. Ці переклади було згодом конфісковано і втрачено. У 1959 році в «Літературній Україні» опублікував свої перші вірші з напутнім словом Андрія Малишка.
У 1961–1963 роках викладав українську мову та літературу в середній школі № 23 м. Горлівки. Згодом працював підземним плитовим на шахті «Октябрьська» в Донецьку.
З березня по жовтень 1963 року — літературний редактор газети «Соціалістичний Донбас». Зокрема, працював в україномовній частині редакції цієї газети (з квітня 1963 року до квітень 1965 року в світ вийшло 509 номерів українського «Соціалістичного Донбасу» накладом по кілька десятків тисяч примірників). Власне Василь Стус був зарахований на посаду першого літературного редактора газети, в підпорядкуванні якого було чотири перекладачі та дві друкарки. Працював сім місяців, доки не вступив в аспірантуру і не поїхав до Києва на навчання.
Вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка Академії наук УРСР у Києві із спеціальності «Теорія літератури». Тема дисертації — «Джерела емоційності художнього твору (на матеріалі художньої прози)». За час перебування в аспірантурі підготував і здав до видавництва першу збірку творів «Круговерть», написав низку літературно-критичних статей, надрукував кілька перекладів із Ґете, Рільке, Лорки. Належав до Клубу творчої молоді, який очолював Лесь Танюк.
Початок дисидентства
4 вересня 1965 року, під час прем'єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», у кінотеатрі «Україна» в Києві, взяв участь в акції протесту. Стус разом з Іваном Дзюбою, В'ячеславом Чорноволом, Юрієм Бадзьом закликав партійних керівників і населення столиці засудити арешти української інтелігенції, що стало першим громадським політичним протестом на масові політичні репресії в Радянському Союзі у післявоєнний час. За участь у цій акції його відраховано з аспірантури.
Роки тимчасових робіт (1965–1972) стали найщасливішими роками його життя. Хоча з моменту виступу в кінотеатрі за ним і стежили агенти КДБ, він часто їздив з друзями в подорожі, у ці роки він знайшов свою кохану.
Заробляв на життя, працюючи у Центральному державному історичному архіві (ця робота набула для нього великого значення), згодом — на шахті, залізниці, будівництві, в котельні, у метро. Протягом 1966–1972 років — старший інженер у конструкторському бюро Міністерства промисловості будматеріалів УРСР.
У 1965 році одружився з Валентиною Василівною Попелюх. 15 листопада 1966 року в них народився син Дмитро, нині літературознавець, дослідник творчості батька.
Пропозицію Стуса опублікувати у 1965 році свою першу збірку віршів «Круговерть» відхилило видавництво. Незважаючи на позитивні відгуки рецензентів, було відхилено і його другу збірку — «Зимові дерева». Однак її опублікували в самвидаві. У 1970 році книжка віршів поета «Зимові дерева» потрапила до Бельгії і була начебто (як це вказано у книзі) видана в Брюсселі (насправді — у Лондоні, у видавництві бандерівської ОУН).
У відкритих листах до Спілки письменників, Центрального комітету Компартії, Верховної Ради Стус критикував керівну систему, що після відлиги стала повертатися до тоталітаризму, відновлення культу особи та порушення прав людини, протестував проти арештів у середовищі своїх колег. На початку 1970-х приєднався до групи захисту прав людини. Літературна діяльність поета, його звернення у вищі партійні інстанції з протестами проти порушення людських прав і критичними оцінками тогочасного режиму спричинили його арешт у січні 1972 року.
Перший арешт і ув'язнення
12 січня 1972 року — перший арешт; упродовж майже 9 місяців поет перебував у слідчому ізоляторі. Саме тоді було створено збірку «Час творчості».
На замовлення КДБ, твори Стуса прорецензував старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Шевченка Арсен Каспрук. Поетичну збірку «Зимові дерева» він назвав поетикою «декадансу, ідейного занепаду», в якій «радянське життя постає як добровільний допр, де живуть і діють неохайний вчитель етики, вчорашній христопродавець, п'яниця, альфонс, дочка асенізатора тощо. Бридкішої гидоти, жахливішої зненависті не міг придумати найвинахідливіший упереджений проти нашої дійсності фантазер». Крім того А. Каспрук зазначив: «не треба доводити, що книжка Стуса шкідлива всім своїм ідейним спрямуванням, усією своєю суттю. Нормальна неупереджена людина прочитати її може лише з обридженням, із зневагою до „поета“, що так порочить свою землю і свій народ».
Про збірку «Веселий цвинтар» рецензент писав: «Радянські люди, за Стусом, це бездушні автомати, люди без голови, манекени, що механічно розігрують заданий за схемою безглуздий спектакль». «З художнього боку вірші Стуса це якась маячня, злобливе белькотіння, а з громадського, політичного — це свідомий наклеп, очорнювання і оббріхування нашої дійсності». Подібні закиди були й щодо статті «Феномен доби» («У своєму блюзнірстві Стус доходить до того, що говорить про поетичну смерть Тичини періоду 30-х років і до кінця життя») та «Зникоме розцвітання» («ідеалістичне тлумачення». Стус «говорить про поезію В. Свідзінського не лише як про „герметизацію власного духу“, але й як про „еліксир проти гангренозної ери сталінського культизму“.»).
На початку вересня 1972 року київський обласний суд за звинуваченням у «антирадянській агітації й пропаганді» засудив Стуса до 5 років позбавлення волі та 3 років заслання.
У своєму коментарі на вирок суду Василь Стус, щодо рецензента Каспрука, сказав, що «на руках цього доктора філології — моя кров, як і на руках слідчих Логінова, Мезері, Пархоменка, судді, прокурора і адвоката-прокурора, накиненого силоміць». Висловлюючись загалом про тогочасних рецензентів від КДБ, Стус зазначав, що «їхня вина в проведенні масових репресій така сама, як і штатних кагебістів. Вони такі самі душогуби, як слідчі і судді».
Покарання відбував у Мордовії та Магаданській області. Весь термін ув'язнення перебував у мордовських таборах. Більшість віршів, що Стус писав у таборі, вилучалися й знищувалися, лише деякі потрапили на волю через листи до дружини. По закінченню строку, Стуса у 1977 році вислали в селище Імені Матросова Магаданської області, де він працював до 1979 року на золотих копальнях. З ув'язнення звернувся із заявою до Верховної Ради СРСР з відмовою від громадянства:
«…мати радянське громадянство є неможливою для мене річчю. Бути радянським громадянином — значить бути рабом…».
У 1978 році поета прийнято до ПЕН-клубу.
Другий арешт i ув'язнення
Повернувшись восени 1979 року до Києва, приєднався до Гельсінської групи захисту прав людини. Попри те, що його здоров'я було підірване, Стус заробляв на життя, працюючи робітником на заводі. Спочатку, з жовтня 1979 до січня 1980 року — формувальником II розряду ливарного цеху на заводі ім. Паризької комуни, а після цього і до арешту — в цеху № 5 українського промислового об'єднання «Укрвзуттєпром» фабрики взуття «Спорт», намазувальником затяжної кромки на конвеєрі.
У травні 1980 року був знову заарештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Відмовився від призначеного йому адвоката Віктора Медведчука, намагаючись самостійно здійснити свій захист. За це Стуса вивели із зали суду і вирок зачитали без нього. В одному з листів, адресованому світовій громадськості (жовтень 1980), відомий російський вчений і правозахисник Андрій Дмитрович Сахаров розцінив вирок Стусові як ганьбу радянської репресивної системи.
Віктора Медведчука затвердили адвокатом, незважаючи на численні протести обвинуваченого. Суд проходив за зачиненими дверима. Відомий письменник, правозахисник, громадський діяч і друг Василя Стуса Євген Сверстюк згадує:
«Коли Стус зустрівся з призначеним йому адвокатом, то відразу відчув, що Медведчук є людиною комсомольського агресивного типу, що він його не захищає, не хоче його розуміти і, власне, не цікавиться його справою. І Василь Стус відмовився від цього адвоката»
Сам Медведчук наполягає, що роль адвоката в таких процесах була мінімальною: «Якщо хтось думає, що я міг би врятувати Стуса, то він або брехун, або ніколи не жив у СРСР й не знає, що це. Рішення за такими справами ухвалювалося не у суді, а в партійних інстанціях і КДБ. Суд лише офіційно затверджував оголошений вирок» (цит. за офіційним інтернет-сайтом Медведчука).
Про методи захисту, які використовував Медведчук, свідчить «Хроника текущих событий»: «Адвокат у промові сказав, що всі злочини Стуса заслуговують покарання, але він просить звернути увагу на те, що Стус, працюючи у 1979–1980 роках у Києві, виконував норму; крім того, він переніс тяжку операцію шлунку. Після промови адвоката засідання суду було перервано. 2 жовтня засідання почалося прямо з читання вироку (таким чином, у Стуса було вкрадене належне йому за законом „останнє слово“)».
Правничий аналіз справи, проведений адвокатами Романом Титикалом та Іллею Костіним 2016 року свідчить, що навіть за радянським законодавством Медведчук мав для захисту підсудного необхідні важелі, але ними не скористався і порушив адвокатську етику, визнавши провину свого підзахисного за нього самого.
Стусові, що з листопада 1980 року перебував у таборі ВС-389/36-1 в Кучино (тепер Чусовського району Пермського краю, Росія), заборонили бачитися з родиною; останнє побачення було навесні 1981 року. Однак його записи 1983 року вдалося переправити на Захід. 1985 року українська діаспора намагалась висунути Василя Стуса на здобуття Нобелівської премії з літератури, але не встигла підготувати всі матеріали відповідно до процедури номінації.
Загибель
Табірні наглядачі знищили збірку «Птах душі» з приблизно 300 віршами Стуса. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями він кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року, за передачу на волю зошита з віршами, на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що він, читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари (хоча це й не порушення режиму; офіційна причина, за свідченням співв'язнів поета, була наклепом). На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування.
Помер уночі проти 4 вересня, можливо, від переохолодження. За офіційними даними, причина смерті — зупинка серця. Товариш Стуса, також колишній політв'язень, Василь Овсієнко нарівні з цією версією висував припущення про загибель від удару карцерними нарами, цілком імовірно, зумисне підлаштованого наглядачами.
Дружина отримала повідомлення про смерть чоловіка вранці 5 вересня. Всупереч її проханню, поховання відбулось без присутності рідних. Смерть поета приховувалась радянською владою від його друзів-дисидентів до середини жовтня. Права на перепоховання адміністрація не надавала до завершення терміну ув'язнення. Особисті речі Стуса також здебільшого не повернулись до його родини.
Похований на табірному цвинтарі у с. Борисово Чусовського району Пермської області.
Перепоховання
У листопаді 1989 року, прах поета перепоховали в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33) разом із прахом побратимів — Юрія Литвина та Олекси Тихого, які також загинули в таборі ВС-389/36 селища Кучино. Це відбулося завдяки клопотанням рідних і однодумців, серед яких були син Стуса Дмитро, син Олекси Тихого Володимир і заступник голови Всеукраїнського товариства репресованих Василь Ґурдзан (представляв інтереси матері Литвина).
Реабілітація
1990 року прокурор УРСР Михайло Потебенько опротестував вирок судової колегії в кримінальних справах Київського обласного суду від 7 вересня 1972 року і вирок судової колегії в кримінальних справах Київського обласного суду від 2 жовтня 1980 року.
У тому ж році, Постановою Пленуму Верховного Суду УРСР і Ухвалою судової колегії по кримінальних справах Верховного Суду УРСР, Василь Стус був посмертно реабілітований.
Нагороди
Справжні велети духу спроможні бути
вільними і в невільній державі.
Василь Стус навіть за ґратами лишався
вільною людиною, саме тому його
смерть у неволі перетворилася на
безсмертне утвердження справжньої
свободи. Власне, наявність таких людей
дозволяла вважати наш народ
волелюбним.
Любомир Гузар,
«Про свободу»
1991 року Василя Стуса посмертно відзначили Державною премією ім. Т. Шевченка за збірку поезій «Дорога болю» (1990).
26 листопада 2005 року Василеві Стусу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.
Літературний стиль
Манера письма Василя Стуса гармонійно поєднала українську традицію із найкращими зразками світової, особливо європейської, спадщини. Так, в студентські роки поет захоплювався Рильським, Верхарном. Згодом, у 1960-х, був Пастернак і «необачно велика любов до нього», від якої «звільнився — тільки десь 1965—1966 рр.» («Двоє слів читачеві»). З часом, до поета приходять екзистенціалісти, у філософії яких Стуса зокрема приваблювала ідея «свободи життєвого шляху». Василь Семенович називає Камю серед своїх улюблених письменників.
Прийоми віршування варіюють від верлібру до різноманітних «фольклорних» стилізацій — художнього наслідування народної творчості.
М’яко вистелив іній | ||
— «М'яко вистелив іній», Палімпсести |
Широко застосовуються асонанси й алітерації:
Скільки в небі шамотіння снігопаду! |
Наведена цитата виявляє також інші характерні особливості творчості поета — «розривні» рядки з переносами, влучна, невимушена рима. Майстерно використовуються поетом різноманітні діалектизми, архаїзми, розмовна лексика, як-то: антоновий огонь, басаман, басан, басоля, ґарґоші («На ґарґошах мій сидить синок»), комонь (кінь), кондак, парсуна, пелехатий, покотьоло, чезнути («…і в ртутній спеці фіолету він невимовно довго чез…»), щовб та ін. Можливе також використання спеціальної лексики у поетичному тексті:
Стигми тіл — це стигми душ. Це — з віку | ||
— «Таємниця білого паперу!», Палімпсести |
Після першого арешту у творчості поета з'являються поезії зі вставними молитовними формулами. Збірки «Час творчості» та «Палімпсести» містять чимало віршованих молитв (медитацій). Найвідоміші з них: «Даждь нам, Боже, Днесь!», «Господи, гніву пречистого…», «О Боже, тиші дай!», «Наблизь мене, Боже, і в смерть угорни…», «Як хочеться — вмерти!», «Гойдається вечора зламана віть…», «Боже, не лютості — літості…». Василь Стус активно використовує у віршах біблійну фразеологію, сталі вирази і цитування: Глас Господній; благословенна хай буде; від царства Сатани до царства Бога; ступає тінь Іуди; гніви Господнього веління; Господи спаси; дай ме! ні, Боже; дякую, Господе; край Господніх Брам; помоли! ся, як я молюсь за тебе, й ти; о Господи; Божа благість, Божий дар.
Часто наштовхуємось на авторські новотвори, часто цілком прозорі, іноді — не дуже: всевікна, всенезустріч, всенепізнаний, стобагаття, стогори, стомежа, сторозтриклятий, стосиній. Усі ці засоби надають творчості поета герметичного відтінку, самозаглибленості, нескінченно урізноманітнюють її. Вони, по суті, роблять читача співтворцем поезії, примушуючи його тлумачити, вибудовувати асоціації й пояснення самостійно.
Хоча Стус мав можливість цілісної роботи над збіркою лише з ранніми збірками (тобто — до арешту) й над «Часом творчості», слід розуміти, що кожна книга віршів поета є цілісним текстом. Так, «Час творчості/Dichtenszeit», що фіксує дату мало не кожного вірша, є своєрідним щоденником ув'язненого, міркуваннями над долею, обов'язком, коханням, релігією… Програмним для поета став вірш «Як добре те, що смерті не боюсь», в якому сконцентровано його життєве кредо.
Тут вірші перегукуються й доповнюють одне одного, не втрачаючи індивідуальністю. Із «Палімпсестами» ситуація ще складніша: оскільки єдиного варіанту збірки нема, вона існує, по суті, у кількох різних «списках», кожен з яких знаходив свій власний шлях на волю (що, до речі, викликає паралелі з літописною традицією).
Для багатьох віршів маємо варіанти; кожен вірш, отже, розпадається на інші; варіанти перегукуються між собою і з варіантами інших віршів. Це дає підставу стверджувати, що маємо справу з постмодерним елементом у творчості Стуса.
Текст окремого твору Стуса здебільшого позбавлений остаточної форми (основного варіанта) – він вібрує, набухає варіантами, покликаними точніше передати важливий у конкретній ситуації зміст | ||
— Дмитро СТУС, |
Так, контексти переплітаються й доповнюють одне одного, творячи єдиний міф:
А вічність вічний творить міт | ||
— «Зими убогий маскарад», Палімпсести |
Усе життя поет використовував свій широкий арсенал поетичних засобів винятково різнобічно; жоден період не виокремлює певний інструмент як важливіший. Втім, у листах до рідних останніх років Стус висловлював думку про те, що йому «не личить римувати» — мовляв, це дитячі забавки. З цим певною мірою узгоджуються свідчення очевидців про те, що остання, втрачена збірка «Птах душі» майже цілком була написана верлібром. У листах до рідних (від 1.08.1982) зустрічаємо також нарікання на Рільке, якого поет тривалий час високо цінував: «пізній Рільке, тут „алмазний хміль душі“ змінився на кристали роздумів — і то такі втрати, такі знахідки. Здається, трохи він мені вже стає докучливий — Рільке. Надто вже він безплотний, надто — не від життя, сказав би я ще — грішний чистотою своєю в світі по страшній війні 1914–18 р., про яку йому не ходило, здається». Ще одну літературну любов — Ґете, Стус проніс через усе життя.
Поезія Василя Стуса характеризується ліричністю, мелодійністю, її основу становить усвідомлення внутрішньої свободи, готовності до боротьби за кращу долю народу і України. Проте поступово домінуючими в творах поета стали песимістичні настрої, зневіра, породжені «соціалістичною» дійсністю. Після смерті поета в Україні видали збірки «Поезії» (1990), «Вікна в позапростір» (1992), «Золотокоса красуня» (Київ, 1992), «І край мене почує» (Київ, 1992), «Феномен доби», написано у 1970—1971 рр. (Київ, 1993), Твори в шести томах, дев'яти книгах (Львів, 1994–95; ред. Д. Стус і М. Коцюбинська) та спогади «Не відлюбив свою тривогу ранню…».
Перекладацька діяльність
Вагомий внесок в українську літературу зробив Василь Стус і на терені перекладу. Варто згадати його блискучі переклади з Гете й Рільке («Сонети до Орфея», «Дуїнські елегії»).
З німецької Стус також переклав вірші та повісті Пауля Целана, Альберта Еренштайна, Ґотфріда Бенна, Едуарда Меріке, Еріха Кестнера, Ганса Маґнуса Енценсберґера; з англійської — поезії Кіплінга, з італійської — Джузеппе Унгаретті, з іспанської — твори Федеріко Гарсіа Лорки, з французької — Гі де Мопассана, Артюра Рембо, Рене Шара. Перекладав також зі слов'янських мов.
Доробок
Збірки віршів
- (1965)
- (1970)
- (1971), видана за кордоном: Стус В. Веселий цвинтар [ 16 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Варшава: Об'єднання українців у Польщі, 1990. 112 с.
- / Dichtenszeit» (1972)
- «Палімпсести» (1971—1977, опублікована 1986)
Статті та есеї
Цей розділ потребує доповнення. |
- Поезія третьої весни [Про збірку «Троянди і виноград» Максима Рильського] // (?); передрук: Твори: у 4 т. 6 кн. Львів: Просвіта, 1994—1999. Т. 4. — с. 160—164.
- На поетичному турнірі // «Дніпро», 1964, ч. 10. — с. 150—153.
- Най будем щирі… // «Дніпро», 1965, ч. 2. — с. 142—150.
- Опуклий вибух таланту [Про «Політ крізь бурю» Миколи Бажана] // 1965.
- Роздуми над пережитим: [Про творчість П. Панча] // Молодь України. — 1966.
- Зникоме розквітання
- Феномен доби або Сходження на Голгофу слави
Збірки вибраного
- Зимові дерева: Перша збірка поезій [ 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Брюссель: Література і мистецтво, — 206 с. (1970)
- Свіча в свічаді: поезії — видана за кордоном, видавництвом «Сучасність» (1977)
- Дорога болю. [ 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (1990)
- Під тягарем хреста. — Львів: Каменяр, — 159 с. (1991)
- Листи до сина. — I в.-Фр.: Лілея-НВ, — 192 с. (2001)
- Вікна в позапростір [ 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (1992)
- Вікна в позапростір: Вірші, статті, листи, щоденникові записи [ 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Для ст. шк. віку. — К.: Веселка, — 262 с. (1992)
- Золотокоса красуня: Вірші / Упор. Д. Стус. — К. — 47 с. (1992)
- Твори: У 4 т., 6 кн. / НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Львів: Просвіта (1994—1999)
- Вибране: Поезії / Упоряд. А. І. Лазаренко. — Донецьк: Донбас, — 203 с. (1998)
- Вечір. Зламана віть. — К.: Дух і літера — 384 с. — (1999)
- Палімпсест. Вибране / Упор. Д. Стус. — К.: Факт — 432 с. (2003)
- Отак і ти згоряй / Вот так и ты сгорай. Двомовне видання — Київ: вид. центр «Просвіта» р. — 288с.: іл. — Парал. укр., рос. (Редактор й упорядник Віктор Грабовський; Втуп. слово Є.Сверстюка; Післямова Л. Лук'яненка; Переклад російською Любові Сироти та Анатолія Ткаченка; Іл. П.Заливахи) — , (2005)
- Палимпсесты / Палімпсести. Двомовне видання — Харків: Фоліо — 284 с.: іл. — Парал. укр., рос. (Переклад російською М. Рахліна) — (2010)
- Небо. Кручі. Провалля. Вода / Василь Стус, Дмитро Стус ілюстр. Мороз Марина. — Л.: Видавництво Старого Лева — 410 с. (2015)
- Вибране: [вірші, проза, листи]. Харків: Час читати, — 539 с. (2016)
- Нема кайданів, щоб твій дух здушити / Василь Стус; [упоряд.: Д. Стус; передм.: М. Маринович]. — Київ: Дух і Літера, 2023. — 298 с. —
Образ в культурі
Театр і кіно
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Документальні фільми про Василя Стуса | |
"Просвітлої дороги свічка чорна". 1992 р. | |
"Василь Стус. Феномен суток". 2014 р. | |
Історична правда: Справа Василя Стуса. 2018 р. | |
Василь Стус і Віктор Медведчук: документальна версія: Машина часу. 2019 р. |
У 1992 році компанія «Галичина-фільм» зняла перший документальний фільм про Стуса «Просвітлої дороги свічка чорна».
У 2006–2009 роках у Національному академічному драматичному театрі ім. Лесі Українки йшла камерна вистава «Іду за край», режисера Ольги Гаврилюк, про долю Василя Стуса. З 2009 року в Молодому театрі — вистава «Стусове коло», що являє собою музично-літературне дійство режисера Сергія Проскурні, за участі сестер Тельнюк. В обох виставах головну роль зіграв Роман Семисал.
У 2014 році НТКУ зняла документальний фільм «Василь Стус. Феномен суток».
Улітку 2018 року знято художній фільм «Заборонений». У серпні того ж 2018 року розгорівся скандал через те, що режисери фільму ухвалили рішення вирізати зі стрічки епізод із судом та всі згадки про адвоката Стуса — Віктора Медведчука. Фільм вийшов на екрани 5 вересня 2019 року.
Література про життя та творчість Стуса
- Дмитро Стус. Життя і творчість В. Стуса. Монографія. 1992.
- Дмитро Стус. Василь Стус: життя як творчість. — К.: Факт, 2004. — 368 с.
- Сергій Дзюба, Артемій Кірсанов. Заборонений. Історія життя і боротьби Василя Стуса. 2019
- Вахтанг Кіпіані. Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР. Вид-во Vivat, 2019. 688 с.
Пам'ять
Твори Василя Стуса введено до шкільної програми з української літератури.
Заснована Премія імені Василя Стуса.
2 червня 2004 року в Державному центрі театрального мистецтва ім. Леся Курбаса відбулася презентація унікального компакт-диску із реставрованими записами віршів Василя Стуса у виконанні автора під назвою «Живий голос Василя Стуса».
За поезіями Стуса поставлено вистави: Поетична композиція (1989, Львівський молодіжний театр), «Іду за край» (2006, Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки, Київ) та інші.
Кожного року в день смерті Стуса 4 вересня біля його могили збираються митці, літератори, громадські активісти для вшанування пам'яті його та його побратимів. 2020 року біля могили Стуса звучала його поезія, пісні на його слова у виконанні Дмитра Лінартовича, Олексія Бика, Дмитра Луняки, Ірини Мельник, Сергія Демчука, Тетяни Череп-Пероганич, Віталія Кобзаря, Ігоря Двигала, Нелі Франчук, Григорія Лук'яненка, Івана Списаренка, Палада, Ірини Рибки, Марії Живіної та інших. Організували та модерували захід письменник Сергій Пантюк та поетеса, науковиця Тетяна Шептицька.
У межах проєкту #ПлакатиЩобНеЗабувати була створена підбірка плакатів із висловлюваннями Василя Стуса та його світлинами.
28 січня 2024 року, в Амстердамі (Нідерланди), в рамках Всеукраїнського та міжнародного фестивалю Стус-Фест Фундація «Українці в Нідерландах» спільно з лекційним проєктом Nomadische Boekenplank було проведено вечір памʼяті Василя Стуса. Захід відбувся в мистецькому просторі Vrij Paleis в самому серці Амстердама.
Пам'ятники та барельєфи
1963 року київський скульптор час травневої зустрічі літераторів в одеському будинку творчості зліпив гіпсовий бюст поета. Подальша доля твору невідома.
Борис Довгань відлив портрет Василя (виконаний у його майстерні з глини (1968), а потім у гіпсі «Чоловічий портрет» на виставці скульптури (1969)) у чавуні (1969), який тримав до 1990 року в майстерні.
Відомо також про виконання портрету пензля В. Зарецького та бюсту І. Гончара.
Погруддя поета є в місті Гайвороні.
1993 року в Тернополі, на вул. Василя Стуса, встановлено пам'ятний знак. Встановлено пам'ятник на вул. Василя Стуса і в Калуші.
2001 року в Донецьку, на фасаді філологічного корпусу Донецького університету, де навчався Стус, встановлено барельєф на його честь. Проте пам'ятний знак знищила окупаційна російська влада 5 травня 2015 року. Також була демонтована меморіальна дошка про присвоєння імені поета аудиторії № 334 в першому корпусі університету.
23 вересня 2002 року у Вінниці відбулася урочиста церемонія відкриття пам'ятника Василеві Стусу.
31 січня 2007 року на повороті до рідного села Василя Стуса — Рахнівки Гайсинського району встановлено пам'ятний знак із барельєфом
На Донбасі працює Донбаський історико-літературний музей Василя Стуса.
4 вересня 2016 року, на території навчально-виховного комплексу імені В. Стуса, що на вулиці Повстанській, 14 у Львові, відкрито пам'ятник Василеві Стусу, авторства студента Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша Віталія Думина.
23 грудня 2020 року в Києві на фасаді Національної академії наук України на вулиці Грушевського, 4 відкрили меморіальну дошку Василю Стусу та Івану Світличному. Дошка була встановлена за кошти Київської міської державної адміністрації та за підтримки Київського міського голови Віталія Кличка. Участь у відкритті взяли керівництво Печерської РДА, директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка Микола Жулинський, директор Інституту історії НАН України, академік Валерій Смолій, політв'язень, голова Київського товариства політв'язнів і репресованих Олесь Шевченко, політв'язень, який перебував в одному з Василем Стусом концтаборі, останній, хто бачив його живим, Василь Овсієнко, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський. У відкритті також взяли участь син Василя Стуса Дмитро Стус, родина та громадськість.
14 липня 2021 року відкрили пам'ятник Стусу у Краматорську (скульптор В'ячеслав Гутиря). Споруда встановлена на перехресті вулиці Василя Стуса і Дружби. Композиція складається з білої арки та портрета письменника в центрі. Також 1 вересня 2021 року було відкрито монумент на території економіко-гуманітарного ліцею № 8, який має ім'я Стуса.
Вулиці та сквери
Ім'ям Василя Стуса назвали сквер на розі проспектів Перемоги і Палладіна у Києві, а також низку вулиць та площ у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Кропивницькому, Івано-Франківську, Вінниці, Луцьку, Рівному, Ковелі, Краматорську, Тернополі, Херсоні, Бучачі, Червонограді та ін. 9 лютого 2017 року Рада міста Варшави ухвалила надати скверу в центрі польської столиці імені Василя Стуса, який міститься на перехресті Алеї Незалежності та вулиці Стефана Баторія.
25 квітня 2024 року у місті Дергачі в’їзд Чехова перейменували на в’їзд Василя Стуса.
Організації
Також на його честь назвали пластовий курінь УПЮ число 9 імені Василя Стуса в м. Луцьк.
Заклади освіти
У Львові, на базі середньої загальноосвітньої школи № 76 з поглибленим вивченням англійської мови ім. В. Стуса, 25 травня 2007 року створили Львівський навчально-виховний комплекс ім. В. Стуса «спеціалізована школа І ступеня — гімназія міжнародних відносин».
У Києві спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземної мови була названа «Спеціалізована школа № 200 імені Василя Стуса». 5 вересня 2012 року відбулося урочисте відкриття шкільного музею Василя Стуса.
У червні 2016 року Донецькому національному університету було надане ім'я Василя Стуса.
Школі № 8 у місті Краматорську у жовтні 2019 року присвоєне ім'я Василя Стуса
- Погруддя у селі Рахнівка
- Парк ім. Василя Стуса в селі Рахнівка
- Пам'ятник Василеві Стусу у Вінниці, на майдані Василя Стуса
- Дні пам'яті В.Стуса. 1 вересня 1990 р. м. Донецьк
- Пам'ятник у Львові
- Меморіальна дошка-барельєф на першому корпусі Донецького університету, в якому навчався поет у 1954-1959 рр. Існувала у 2001-2015 рр.
- Стусівські дні в Донецьку, 1990-ті роки
- Відкриття скверу ім. Стуса
- Ювілейна монета на честь Василя Стуса
- Оригінальна поштова марка на художньо маркованому конверті до ювілею Василя Стуса (2008)
- Погруддя В.Стусу на фасаді Дніпровського академічного драмтеатру (1993, скульпт. - Костянтин Чеканьов)
Фестивалі
У січні 2024 року розпочався Стус-Фест — всеукраїнський та міжнародний фестиваль присвячений життю та творчості Василя Стуса. Ініційовано театральною спільнотою DSP - поетичним театром України під керівництвом Алекса Боровенського.
Родина
Дружина — Валентина Василівна Попелюх (19 червня 1938 — 25 березня 2022).
Валентина Попелюх і Василь Стус одружилися в 1965 році, за рік у них народився син Дмитро. Валентина стала вдовою у 1985, коли двічі засуджений за «антирадянську діяльність» Василь загинув в ув'язненні. Вона пережила чоловіка майже на 37 років.
Син — Дмитро Стус, народився 15 листопада 1966 року. Має двох синів від першої дружини Оксани Стус: Ярослав (нар. 18 травня 1985), випускник КПІ; Стефан (нар. 1991). Друга дружина — Тетяна Щербаченко (у шлюбі з 2003 року).
Старша сестра — Марія Стус (нар. 20 січня 1935). Мешкала разом з родиною на околиці Донецька, у будинку, де в молоді роки жив й Василь Стус. Внаслідок російської військової агресії у 2014 році, будинок, що розташовувався за 5 кілометрів від Донецького аеропорту, було знищено, а Марія з родиною стала біженкою й перебралася до Києва. В березні 2016 року Володимир Кличко придбав 3-кімнатну квартиру в Святошинському районі столиці та подарував її Марії Стус.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Стус Василь Семенович |
Примітки
- The Fine Art Archive — 2003.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118757636 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз
- . Історична правда. Архів оригіналу за 3 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 25 березня 2011.
- Анатолій Єременко. Василь Стус нас поєднав. Газета «Донеччина»
- Справа Василя Стуса. Вахтанг Кіпіані// 2019 р. С 127
- Допр — дім примусової праці
- . Архів оригіналу за 14 травня 2015. Процитовано 16 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2015. Процитовано 16 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 15 травня 2011.
- див. також відеовідповідь Медведчука http://www.youtube.com/watch?v=9W0vO4gVhIQ&f [ 25 липня 2013 у Wayback Machine.]
- «Хроника текущих событий», № 58, Москва, Самвидав, 1980. — С.74—78
- Титикало Роман, Костін Ілля. Стус без захисту: ведмежа послуга Медведчука. Правовий аналіз справи дисидента 35 років потому [ 13 січня 2021 у Wayback Machine.] // Вебсайт «Українська правда». — 2016.
- . Архів оригіналу за 3 травня 2012. Процитовано 31 січня 2014.
- Нецензурний Стус. У 2 частинах. — Тернопіль, «Підручники і посібники», 2003, — свідчення Василя Овсієнка
- Нецензурний Стус. У 2 частинах. — Тернопіль, «Підручники і посібники», 2003, свідчення Валентини Попелюх
- Овсієнко, Василь (4 вересня 2011). Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус. Історична правда. оригіналу за 29 серпня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
- . Історична правда. Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019.
- Координати могили на Google maps — Google Карти
- Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 листопада 2020. Процитовано 31 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2013. Процитовано 28 лютого 2013.
- Указ Президента України від 26 листопада 2005 року № 1652/2005 «Про присвоєння В. Стусу звання Герой України»
- Словник поетичної мови Василя Стуса. Рідковживані слова та індивідуально-авторські новотвори / укладач Л. В. Оліфіренко. — К.: Абрис, 2003.
- Стус В. Зібрання творів: У 12 т. [Текст] / В. Стус ; [ред. кол.: Д. Стус (голова) та ін.]. — Т. 3: Час творчості / Dichtenzeit . — К. : Факт, 2008. — 752 с.
- Дмитро Стус. «Палімпсести Василя Стуса» http://stus.kiev.ua/stusoznavstvo.files/7%20D.Stus2.zip [ 21 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Стус Д. “Палімпсести” Василя Стуса: творча історія та проблема тексту / Д. Стус // Твори : в 6 т., 9 кн. / В. С. Стус. – Львів, 1999. – Т. 3, кн. 1 : Палімпсести / [упоряд., прим. та підгот. варіантів : Дмитро Стус]. – 1999. – С. 20
- . Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 25 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Початково це видання планувалося як чотиритомник, через те цитується як «Твори у чотирьох томах». Два додаткових томи, що доповнили видання, є:
- Стус. В. Твори у чотирьох томах. Том 5 (додатковий). Переклади. — Львів: Просвіта, 1998.
- Стус. В. Твори у чотирьох томах. Том 6 (додатковий). Листи до рідних. — Львів: Просвіта, 1997.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
- видання ділить це ж ISBN з іншими книгами цього ж видання «Просвіта» як от «Дівчина з легенди. Маруся Чурай: пісні» (2005) та «Іван Мазепа в сарматсько-роксоланському вимірі високого бароко» (2006) тощо)
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 24 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 24 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 24 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 7 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2008. Процитовано 19 квітня 2008.
- Юрій Пероганич (7 вересня 2020). . Еліта. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.
- . site.org.ua (амер.). Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
- В Амстердамі відбувся вечір памʼяті Василя Стуса. ФОТО. 29.01.2024, 19:11
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 24 червня 2015.
- Бути з Україною: як Донецьк чинив спротив. The Village Україна. 22 листопада 2023. Процитовано 24 січня 2024.
- Гордієвич Олександр У Вінниці відкрито пам'ятник Василю Стусу [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] // повідомл. Укрінформ за 23 вересня 2002 року
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 6 грудня 2016.
- Ірина Панчишин (4 вересня 2016). У Львові відкрили пам'ятник Василю Стусу. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 8 жовтня 2020.
- . Київська міська державна адміністрація. 23 грудня 2020 року. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- (рос.). УНІАН. 23.12.2020. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- . Суспільне. 14 липня 2021. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- . Історична правда. 01.09.2021. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 31 березня 2022.
- https://dermiskrada.dosvit.org.ua/news/u-dergachivski-gromadi-peremenovano-206-toponimiv-2024-04-26
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 17 травня 2020.
- У Краматорську школі присвоєно ім'я Василя Стуса. День. 9 жовтня. оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 21 жовтня 2023.
- "Стус-Фест" в Україні та за кордоном: що відомо про фестиваль |ВІДЕО
- По Україні та за кордоном відбудеться Стус-Фест 2024
- . Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
- Померла вдова Василя Стуса Валентина Попелюх
- . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 24 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2016.
Джерела
- Стус Василь Семенович [ 11 січня 2019 у Wayback Machine.] // Електронна бібліотека Україніка.
- Бедрик Ю. I. Василь Стус: Проблема сприймання. — К.: ПБП «Фотосервис», 1993. — 79 с.
- Бурій В. «Народе мій, до тебе я ще верну…» / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). — 1998. — 6 січ. — С. 2.
- Бурій В. Подвижник українського духу / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2004. — 17 верес. — С. 4.
- Василь Стус в житті, творчості, спогадах та оцінках сучасників / О. Зінкевич, М. Француженко (упоряд. і ред.). — Балтимор—Торонто: Укр. вид-во «Смолоскип» ім. В. Симоненка, 1987. — 463 с.
- Василь Стус — інтерпретатор поезії Р. М. Рільке: монографія / Леся Кравченко ; Дрогобиц. держ. пед. ун-т ім. І. Франка. — Дрогобич: Коло, 2008. — 338 с. —
- Василь Стус: [укр. поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, правозахисник] / О. Дорошенко. — Харків: Фоліо, 2016. — 120, [1] с. : портр. — (Знамениті українці, ). —
- Гордієнко Д. «…Засуджений на довічне життя». [Рец.:] Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР, уклад. В. КІПІАНІ, Х. (Віват), 2019, 688 с.; іл. — (Серія «Історія та політика») // Славістична збірка / НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — Вип. V / За редакцією Д. Гордієнка та В. Корнієнка. — К., 2020. — С. 207—219.
- Дзюба I. Різьбяр власного духу // Стус В. Під тягарем хреста. — Львів: Каменяр, 1991. — 158 с.
- Дзюба І. Свіча у кам'яній пітьмі // Палімпсест. — К.: Факт, 2003. — С. 7—32.
- Драч I. Василь Стус — поет трагічної долі // Стус Д. Дорога болю. — К.: Рад. письменник, 1990. — 214 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Жадько В. Байковий некрополь. — К., 2004. — С. 149—153.
- Жадько В. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С. 96, 199, 229—232, 237, 238, 260, 278.
- Жадько В. У пам'яті Києва: столичний некрополь письменників. — К., 2007. — С. 27, 71, 74—75, 93, 123, 143, 382.
- Жадько В. Український некрополь. — К., 2005. — С. 302.
- Жулинський М. Ця Богом послана Ґолґота… // Стус В. Вікна в позапростір. — К.: Веселка, 1992. — С. 248—255.
- Коцюбинська М. Поет // В. Стус. Твори. У 6-ти томах, 9 кн. — Т. 1. — Кн. 1. — Львів: Літопис, 1994. — С. 7—38.
- Коцюбинська М. Страсті по Вітчизні: Післяслово упорядника // Стус В. Дорога болю. — К.: Рад. письменник, 1990. — С. 201—212.
- Коцюбинська М. У свічаді пам'яті // Україна. — 1991. — № 1. — С. 13—16.
- Коцюбинська М. Х. Феномен Стуса // Сучасність. — 1991. — № 9. — С. 26—36.
- Марина Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко / М. Павленко. — К.: Грані-Т, 2009. — 120 с.: іл. — (Життя видатних дітей). — .
- Мельничук Г. Хрест правди // 1000 незабутніх імен України. — К.: Школа, 2005. — С. 173—174.
- Нецензурний Стус: Книга у 2 ч. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. — 320 с.
- Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2011. — 216 с.
- Радзивілл О. Стус Василь Семенович // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 694. — .
- Світлична Н. О. Про Василя Стуса. Інтерв'ю. // Світличний І. О. Світлична Н. О. З живучого племені Дон Кіхотів / упоряд. Коцюбинська М., Неживий О. — К.: Грамота, 2008. — С. 687—695. — .
- Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР, уклад. В. КІПІАНІ, Х. (Віват), 2019, 688 с.; іл. — (Серія «Історія та політика»)
- Стус Д. Василь Стус // 100 найвідоміших українців.— 3-є видання. — К., 2005. — С. 625—633.
- Стус Д. Василь Стус: життя як творчість. — К., 2004. — 368 с.
- Стус Д. В., Швидкий В. П. Стус Василь Семенович [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 876. — .
- УСЕ. Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 1195.
- Шевченківські лауреати 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 530—533.
Посилання
- Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус [ 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Велич особистості Василя Стуса. Програма з авторського циклу Ірини Фаріон
- Василь Стус, біографія [ 7 вересня 2006 у Wayback Machine.]. С. Карасик, В. Овсієнко
- Життя, покладене на вівтар України [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]: До 70-річчя від дня народження В.Стуса: Метод.-бібліогр. матеріали / Уклад.: А.Якущенко, О.Ніколаєць, М.Ревенко; Вступ. ст. Д.Стуса; Ред. М.Спиця; Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. — Вінниця, 2007. — 64 с. — (Наші видатні земляки)
- Постать Василя Стуса над плином часу [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]: 70-річчю від дня народження присвячується (1938—1985): (Бібліогр. покажч.). — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2008. — 240 с. — (Наші видатні земляки).
- «ЯРІЙ, ДУШЕ! ЯРІЙ, А НЕ РИДАЙ!» [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] Стусівські читання на Вінниччині 12-15 січня 2004 року
- Дзюба І. Різьбяр власного духу / Стусознавчі зошити: Науковий альманах. Зошит четвертий / за ред. Олега Солов'я й Ольги Пуніної. Вінниця: Простір Літератури, 2018. 128 с. С. 5 — 23.
- Плющ Л. Вбивство поета В. Стуса / В. Стус в житті, творчості і спогадах та оцінках сучасників. Балтимор; Торонто: Вид-во «Смолоскип». 1987. С. 285—301.
- Стус Василь. Поезії — Стихи [Архівовано 30 листопада 2012 у WebCite]. Двомовне видання — Харків: вид. «Права людини», 2009 г. — 184 с.: іл. — Парал. укр., рос. (Упорядник О. Купрейченко; відп. за випуск Євген Захаров; переклад російською О. Купрейченко) —
- Письменники української діаспори: Донбаський вимір / [упоряд. В. А. Просалова]. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. — 336 с.
- Музей Стуса на Донеччині може зникнути [ 27 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Спогади Михайла Хейфеца про Стуса
- «День незалежності. Василь Стус» з циклу документальних фільмів «Нескорені», телеканал СТБ, 2016
- Г. Яструбецька. На шляху до Стуса-поета. Поетичний блок. Проєкт кафедри української літератури: https://www.youtube.com/watch?v=vOpO2gA9v68 [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Ірина Львова. «Хто проти тиранії, встаньте!» // Українська літературна газета, 17 січня 2020, № 1 [ 28 січня 2020 у Wayback Machine.]
- ВІДЕО лекції «Василь Стус: поет світового калібру» Людмили Кісельової
- Василь Стус: Листи до сина // Читомо [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Тексти, музика, голос: пронизливість авдіоальбому «Стус: Перехожий» // Читомо [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Весь обшир мій - чотири на чотири — Василь СТУС — Ігор ДВИГАЛО
- Юрій Литвин, Василь Стус, Олекса Тихий — Українські дисиденти герої боротьби за свободу України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stus Vasi l Seme novich Stus psevdo Vasil Petrik 6 sichnya 1938 selo Rahnivka Gajsinskij rajon Vinnicka oblast Ukrayinska RSR SRSR 4 veresnya 1985 tabir VS 389 36 1 Perm 36 bilya sela Permskij kraj RRFSR SRSR ukrayinskij poet shistdesyatnik perekladach publicist prozayik mislitel literaturoznavec literaturnij kritik pravozahisnik politv yazen SRSR disident chlen Ukrayinskoyi Gelsinskoyi grupi borec za nezalezhnist Ukrayini u XX stolitti Odin iz najaktivnishih predstavnikiv ukrayinskogo disidentskogo ruhu Uchasnik akciyi protestu v kiyivskomu kinoteatri Ukrayina v 1965 roci Laureat Derzhavnoyi premiyi im T Shevchenka 1991 posmertno Geroj Ukrayini 2005 posmertno Batko Dmitra Stusa Vasil StusStus Vasil SemenovichPsevdonim V PetrikNarodivsya 6 sichnya 1938 1938 01 06 1 s Rahnivka Vinnicka oblast URSR SRSRPomer 4 veresnya 1985 1985 09 04 2 3 1 47 rokiv Perm 36 RRFSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist poet perekladach prozayik literaturoznavec pravozahisnikAlma mater DonNUMova tvoriv ukrayinskaRoki aktivnosti 1959 1985Zhanr virshMagnum opus Palimpsesti 1971 1977 Batko Stus Semen Dem yanovichMati Stus Irina YakivnaU shlyubi z dDiti Stus Dmitro VasilovichAvtografNagorodiPremiyi Stus Vasil Semenovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Za perekonannya pro neobhidnist zberezhennya j rozvitku ukrayinskoyi kulturi zaznav represij z boku radyanskoyi diktaturi jogo tvorchist bula zaboronena ta chastkovo znishena a vin sam buv zasudzhenij do trivalogo perebuvannya v miscyah pozbavlennya voli de j zaginuv ZhittyepisVasil Stus u molodomu vici Ditinstvo i osvita Narodivsya 6 sichnya 1938 roku v seli Rahnivka Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti nini Ukrayina todi Ukrayinska RSR SRSR v selyanskij rodini buv chetvertoyu ditinoyu v sim yi U 1939 roci batki Semen Dem yanovich ta Irina Yilina Yakivna pereselilisya v misto Stalino nini Doneck abi uniknuti primusovoyi kolektivizaciyi Batko zaverbuvavsya na odin iz himichnih zavodiv She cherez rik 1940 batki zabrali tudi svoyih ditej U 1944 1954 rokah Vasil navchavsya v Doneckij miskij serednij shkoli 265 i zakinchiv yiyi zi sribnoyu medallyu Potomu vstupiv na istoriko filologichnij fakultet pedagogichnogo institutu mista Stalino U studentski roki Stus postijno j napoleglivo pracyuvav u biblioteci Razom iz Olegom Orachem Volodimirom Mishenkom Vasilem Zaharchenkom Vasilem Goloborodkom buv chlenom literaturnogo ob yednannya Obrij tovarishuvav z majbutnim yevrejskim poetom ta perekladachem Levom Berinskim Robota navchannya v aspiranturi Memorialna doshka na gurtozhitku v Kiyevi za adresoyu bulvar Akademika Vernadskogo 61 u yakomu v 1963 1965 rokah meshkav Vasil Stus Zakinchivshi 1959 roku navchannya z diplomom iz vidznakoyu tri misyaci pracyuvav uchitelem ukrayinskoyi movi j literaturi v seli Tauzhne Kirovogradskoyi oblasti pislya chogo dva roki prohodiv sluzhbu v armiyi na Urali Pid chas navchannya i sluzhbi pochav pisati virshi Todi zh vidkriv dlya sebe nimeckih poetiv Gete i Rilke pereklav blizko sotni yihnih tvoriv Ci perekladi bulo zgodom konfiskovano i vtracheno U 1959 roci v Literaturnij Ukrayini opublikuvav svoyi pershi virshi z naputnim slovom Andriya Malishka Pam yatnik na misci budinku na pr Peremogi 119 de u 1965 1972 meshkav V Stus U 1961 1963 rokah vikladav ukrayinsku movu ta literaturu v serednij shkoli 23 m Gorlivki Zgodom pracyuvav pidzemnim plitovim na shahti Oktyabrska v Donecku Z bereznya po zhovten 1963 roku literaturnij redaktor gazeti Socialistichnij Donbas Zokrema pracyuvav v ukrayinomovnij chastini redakciyi ciyeyi gazeti z kvitnya 1963 roku do kviten 1965 roku v svit vijshlo 509 nomeriv ukrayinskogo Socialistichnogo Donbasu nakladom po kilka desyatkiv tisyach primirnikiv Vlasne Vasil Stus buv zarahovanij na posadu pershogo literaturnogo redaktora gazeti v pidporyadkuvanni yakogo bulo chotiri perekladachi ta dvi drukarki Pracyuvav sim misyaciv doki ne vstupiv v aspiranturu i ne poyihav do Kiyeva na navchannya Vstupiv do aspiranturi Institutu literaturi im T Shevchenka Akademiyi nauk URSR u Kiyevi iz specialnosti Teoriya literaturi Tema disertaciyi Dzherela emocijnosti hudozhnogo tvoru na materiali hudozhnoyi prozi Za chas perebuvannya v aspiranturi pidgotuvav i zdav do vidavnictva pershu zbirku tvoriv Krugovert napisav nizku literaturno kritichnih statej nadrukuvav kilka perekladiv iz Gete Rilke Lorki Nalezhav do Klubu tvorchoyi molodi yakij ocholyuvav Les Tanyuk Pochatok disidentstva 4 veresnya 1965 roku pid chas prem yeri filmu Sergiya Paradzhanova Tini zabutih predkiv u kinoteatri Ukrayina v Kiyevi vzyav uchast v akciyi protestu Stus razom z Ivanom Dzyuboyu V yacheslavom Chornovolom Yuriyem Badzom zaklikav partijnih kerivnikiv i naselennya stolici zasuditi areshti ukrayinskoyi inteligenciyi sho stalo pershim gromadskim politichnim protestom na masovi politichni represiyi v Radyanskomu Soyuzi u pislyavoyennij chas Za uchast u cij akciyi jogo vidrahovano z aspiranturi Roki timchasovih robit 1965 1972 stali najshaslivishimi rokami jogo zhittya Hocha z momentu vistupu v kinoteatri za nim i stezhili agenti KDB vin chasto yizdiv z druzyami v podorozhi u ci roki vin znajshov svoyu kohanu Zaroblyav na zhittya pracyuyuchi u Centralnomu derzhavnomu istorichnomu arhivi cya robota nabula dlya nogo velikogo znachennya zgodom na shahti zaliznici budivnictvi v kotelni u metro Protyagom 1966 1972 rokiv starshij inzhener u konstruktorskomu byuro Ministerstva promislovosti budmaterialiv URSR U 1965 roci odruzhivsya z Valentinoyu Vasilivnoyu Popelyuh 15 listopada 1966 roku v nih narodivsya sin Dmitro nini literaturoznavec doslidnik tvorchosti batka Propoziciyu Stusa opublikuvati u 1965 roci svoyu pershu zbirku virshiv Krugovert vidhililo vidavnictvo Nezvazhayuchi na pozitivni vidguki recenzentiv bulo vidhileno i jogo drugu zbirku Zimovi dereva Odnak yiyi opublikuvali v samvidavi U 1970 roci knizhka virshiv poeta Zimovi dereva potrapila do Belgiyi i bula nachebto yak ce vkazano u knizi vidana v Bryusseli naspravdi u Londoni u vidavnictvi banderivskoyi OUN U vidkritih listah do Spilki pismennikiv Centralnogo komitetu Kompartiyi Verhovnoyi Radi Stus kritikuvav kerivnu sistemu sho pislya vidligi stala povertatisya do totalitarizmu vidnovlennya kultu osobi ta porushennya prav lyudini protestuvav proti areshtiv u seredovishi svoyih koleg Na pochatku 1970 h priyednavsya do grupi zahistu prav lyudini Literaturna diyalnist poeta jogo zvernennya u vishi partijni instanciyi z protestami proti porushennya lyudskih prav i kritichnimi ocinkami togochasnogo rezhimu sprichinili jogo aresht u sichni 1972 roku Pershij aresht i uv yaznennya Vasil Stus 1972 12 sichnya 1972 roku pershij aresht uprodovzh majzhe 9 misyaciv poet perebuvav u slidchomu izolyatori Same todi bulo stvoreno zbirku Chas tvorchosti Na zamovlennya KDB tvori Stusa prorecenzuvav starshij naukovij spivrobitnik Institutu literaturi im Shevchenka Arsen Kaspruk Poetichnu zbirku Zimovi dereva vin nazvav poetikoyu dekadansu idejnogo zanepadu v yakij radyanske zhittya postaye yak dobrovilnij dopr de zhivut i diyut neohajnij vchitel etiki vchorashnij hristoprodavec p yanicya alfons dochka asenizatora tosho Bridkishoyi gidoti zhahlivishoyi znenavisti ne mig pridumati najvinahidlivishij uperedzhenij proti nashoyi dijsnosti fantazer Krim togo A Kaspruk zaznachiv ne treba dovoditi sho knizhka Stusa shkidliva vsim svoyim idejnim spryamuvannyam usiyeyu svoyeyu suttyu Normalna neuperedzhena lyudina prochitati yiyi mozhe lishe z obridzhennyam iz znevagoyu do poeta sho tak porochit svoyu zemlyu i svij narod Pro zbirku Veselij cvintar recenzent pisav Radyanski lyudi za Stusom ce bezdushni avtomati lyudi bez golovi manekeni sho mehanichno rozigruyut zadanij za shemoyu bezgluzdij spektakl Z hudozhnogo boku virshi Stusa ce yakas mayachnya zloblive belkotinnya a z gromadskogo politichnogo ce svidomij naklep ochornyuvannya i obbrihuvannya nashoyi dijsnosti Podibni zakidi buli j shodo statti Fenomen dobi U svoyemu blyuznirstvi Stus dohodit do togo sho govorit pro poetichnu smert Tichini periodu 30 h rokiv i do kincya zhittya ta Znikome rozcvitannya idealistichne tlumachennya Stus govorit pro poeziyu V Svidzinskogo ne lishe yak pro germetizaciyu vlasnogo duhu ale j yak pro eliksir proti gangrenoznoyi eri stalinskogo kultizmu Na pochatku veresnya 1972 roku kiyivskij oblasnij sud za zvinuvachennyam u antiradyanskij agitaciyi j propagandi zasudiv Stusa do 5 rokiv pozbavlennya voli ta 3 rokiv zaslannya U svoyemu komentari na virok sudu Vasil Stus shodo recenzenta Kaspruka skazav sho na rukah cogo doktora filologiyi moya krov yak i na rukah slidchih Loginova Mezeri Parhomenka suddi prokurora i advokata prokurora nakinenogo silomic Vislovlyuyuchis zagalom pro togochasnih recenzentiv vid KDB Stus zaznachav sho yihnya vina v provedenni masovih represij taka sama yak i shtatnih kagebistiv Voni taki sami dushogubi yak slidchi i suddi Pokarannya vidbuvav u Mordoviyi ta Magadanskij oblasti Ves termin uv yaznennya perebuvav u mordovskih taborah Bilshist virshiv sho Stus pisav u tabori viluchalisya j znishuvalisya lishe deyaki potrapili na volyu cherez listi do druzhini Po zakinchennyu stroku Stusa u 1977 roci vislali v selishe Imeni Matrosova Magadanskoyi oblasti de vin pracyuvav do 1979 roku na zolotih kopalnyah Z uv yaznennya zvernuvsya iz zayavoyu do Verhovnoyi Radi SRSR z vidmovoyu vid gromadyanstva mati radyanske gromadyanstvo ye nemozhlivoyu dlya mene richchyu Buti radyanskim gromadyaninom znachit buti rabom U 1978 roci poeta prijnyato do PEN klubu Drugij aresht i uv yaznennya Budinok u Kiyevi na vulici Chornobilska 13 a de u kv 94 u 1979 1980 rokah meshkav Vasil Stus Viktor Medvedchuk priznachenij derzhavoyu advokat Vasilya Stusa na drugomu sudovomu procesi Povernuvshis voseni 1979 roku do Kiyeva priyednavsya do Gelsinskoyi grupi zahistu prav lyudini Popri te sho jogo zdorov ya bulo pidirvane Stus zaroblyav na zhittya pracyuyuchi robitnikom na zavodi Spochatku z zhovtnya 1979 do sichnya 1980 roku formuvalnikom II rozryadu livarnogo cehu na zavodi im Parizkoyi komuni a pislya cogo i do areshtu v cehu 5 ukrayinskogo promislovogo ob yednannya Ukrvzuttyeprom fabriki vzuttya Sport namazuvalnikom zatyazhnoyi kromki na konveyeri Koridor do kameri de pomer Stus U travni 1980 roku buv znovu zaareshtovanij viznanij osoblivo nebezpechnim recidivistom i u veresni zasudzhenij na 10 rokiv primusovih robit i 5 rokiv zaslannya Vidmovivsya vid priznachenogo jomu advokata Viktora Medvedchuka namagayuchis samostijno zdijsniti svij zahist Za ce Stusa viveli iz zali sudu i virok zachitali bez nogo V odnomu z listiv adresovanomu svitovij gromadskosti zhovten 1980 vidomij rosijskij vchenij i pravozahisnik Andrij Dmitrovich Saharov rozciniv virok Stusovi yak ganbu radyanskoyi represivnoyi sistemi Viktora Medvedchuka zatverdili advokatom nezvazhayuchi na chislenni protesti obvinuvachenogo Sud prohodiv za zachinenimi dverima Vidomij pismennik pravozahisnik gromadskij diyach i drug Vasilya Stusa Yevgen Sverstyuk zgaduye Koli Stus zustrivsya z priznachenim jomu advokatom to vidrazu vidchuv sho Medvedchuk ye lyudinoyu komsomolskogo agresivnogo tipu sho vin jogo ne zahishaye ne hoche jogo rozumiti i vlasne ne cikavitsya jogo spravoyu I Vasil Stus vidmovivsya vid cogo advokata Sam Medvedchuk napolyagaye sho rol advokata v takih procesah bula minimalnoyu Yaksho htos dumaye sho ya mig bi vryatuvati Stusa to vin abo brehun abo nikoli ne zhiv u SRSR j ne znaye sho ce Rishennya za takimi spravami uhvalyuvalosya ne u sudi a v partijnih instanciyah i KDB Sud lishe oficijno zatverdzhuvav ogoloshenij virok cit za oficijnim internet sajtom Medvedchuka Pro metodi zahistu yaki vikoristovuvav Medvedchuk svidchit Hronika tekushih sobytij Advokat u promovi skazav sho vsi zlochini Stusa zaslugovuyut pokarannya ale vin prosit zvernuti uvagu na te sho Stus pracyuyuchi u 1979 1980 rokah u Kiyevi vikonuvav normu krim togo vin perenis tyazhku operaciyu shlunku Pislya promovi advokata zasidannya sudu bulo perervano 2 zhovtnya zasidannya pochalosya pryamo z chitannya viroku takim chinom u Stusa bulo vkradene nalezhne jomu za zakonom ostannye slovo Pravnichij analiz spravi provedenij advokatami Romanom Titikalom ta Illeyu Kostinim 2016 roku svidchit sho navit za radyanskim zakonodavstvom Medvedchuk mav dlya zahistu pidsudnogo neobhidni vazheli ale nimi ne skoristavsya i porushiv advokatsku etiku viznavshi provinu svogo pidzahisnogo za nogo samogo Stusovi sho z listopada 1980 roku perebuvav u tabori VS 389 36 1 v Kuchino teper Chusovskogo rajonu Permskogo krayu Rosiya zaboronili bachitisya z rodinoyu ostannye pobachennya bulo navesni 1981 roku Odnak jogo zapisi 1983 roku vdalosya perepraviti na Zahid 1985 roku ukrayinska diaspora namagalas visunuti Vasilya Stusa na zdobuttya Nobelivskoyi premiyi z literaturi ale ne vstigla pidgotuvati vsi materiali vidpovidno do proceduri nominaciyi Nadgrobok Vasilya Stusa na Bajkovomu kladovishi v Kiyevi Avtor M Malishko Zagibel Tabirni naglyadachi znishili zbirku Ptah dushi z priblizno 300 virshami Stusa Na znak protestu proti zhorstokogo povodzhennya tabirnoyi administraciyi z politv yaznyami vin kilka raziv ogoloshuvav goloduvannya U sichni 1983 roku za peredachu na volyu zoshita z virshami na rik buv kinutij u kameru odinochku 28 serpnya 1985 roku Stusa vidpravili do karceru za te sho vin chitayuchi knigu v kameri spersya liktem na nari hocha ce j ne porushennya rezhimu oficijna prichina za svidchennyam spivv yazniv poeta bula naklepom Na znak protestu vin ogolosiv bezstrokove suhe goloduvannya Pomer unochi proti 4 veresnya mozhlivo vid pereoholodzhennya Za oficijnimi danimi prichina smerti zupinka sercya Tovarish Stusa takozh kolishnij politv yazen Vasil Ovsiyenko narivni z ciyeyu versiyeyu visuvav pripushennya pro zagibel vid udaru karcernimi narami cilkom imovirno zumisne pidlashtovanogo naglyadachami Druzhina otrimala povidomlennya pro smert cholovika vranci 5 veresnya Vsuperech yiyi prohannyu pohovannya vidbulos bez prisutnosti ridnih Smert poeta prihovuvalas radyanskoyu vladoyu vid jogo druziv disidentiv do seredini zhovtnya Prava na perepohovannya administraciya ne nadavala do zavershennya terminu uv yaznennya Osobisti rechi Stusa takozh zdebilshogo ne povernulis do jogo rodini Pohovanij na tabirnomu cvintari u s Borisovo Chusovskogo rajonu Permskoyi oblasti Perepohovannya Dokladnishe Perepohovannya Stusa Litvina Tihogo U listopadi 1989 roku prah poeta perepohovali v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 33 razom iz prahom pobratimiv Yuriya Litvina ta Oleksi Tihogo yaki takozh zaginuli v tabori VS 389 36 selisha Kuchino Ce vidbulosya zavdyaki klopotannyam ridnih i odnodumciv sered yakih buli sin Stusa Dmitro sin Oleksi Tihogo Volodimir i zastupnik golovi Vseukrayinskogo tovaristva represovanih Vasil Gurdzan predstavlyav interesi materi Litvina Reabilitaciya1990 roku prokuror URSR Mihajlo Potebenko oprotestuvav virok sudovoyi kolegiyi v kriminalnih spravah Kiyivskogo oblasnogo sudu vid 7 veresnya 1972 roku i virok sudovoyi kolegiyi v kriminalnih spravah Kiyivskogo oblasnogo sudu vid 2 zhovtnya 1980 roku U tomu zh roci Postanovoyu Plenumu Verhovnogo Sudu URSR i Uhvaloyu sudovoyi kolegiyi po kriminalnih spravah Verhovnogo Sudu URSR Vasil Stus buv posmertno reabilitovanij NagorodiSpravzhni veleti duhu spromozhni buti vilnimi i v nevilnij derzhavi Vasil Stus navit za gratami lishavsya vilnoyu lyudinoyu same tomu jogo smert u nevoli peretvorilasya na bezsmertne utverdzhennya spravzhnoyi svobodi Vlasne nayavnist takih lyudej dozvolyala vvazhati nash narod volelyubnim Lyubomir Guzar Pro svobodu 1991 roku Vasilya Stusa posmertno vidznachili Derzhavnoyu premiyeyu im T Shevchenka za zbirku poezij Doroga bolyu 1990 26 listopada 2005 roku Vasilevi Stusu posmertno prisvoyeno zvannya Geroj Ukrayini z udostoyennyam ordena Derzhavi Literaturnij stilManera pisma Vasilya Stusa garmonijno poyednala ukrayinsku tradiciyu iz najkrashimi zrazkami svitovoyi osoblivo yevropejskoyi spadshini Tak v studentski roki poet zahoplyuvavsya Rilskim Verharnom Zgodom u 1960 h buv Pasternak i neobachno velika lyubov do nogo vid yakoyi zvilnivsya tilki des 1965 1966 rr Dvoye sliv chitachevi Z chasom do poeta prihodyat ekzistencialisti u filosofiyi yakih Stusa zokrema privablyuvala ideya svobodi zhittyevogo shlyahu Vasil Semenovich nazivaye Kamyu sered svoyih ulyublenih pismennikiv Prijomi virshuvannya variyuyut vid verlibru do riznomanitnih folklornih stilizacij hudozhnogo nasliduvannya narodnoyi tvorchosti M yako visteliv inij ukrayinskij obik tilki dovshayut tini i korotshaye vik Nochi vrvala Varvara sonce jde za Rizdvom i chigaye pokara za susidnim gorbom Na Vodohresha mayem Ob Irtish Yenisej a v ochah ne svitaye tma ne jde iz ochej Psi naglyadachiv kriki i zalizzya tobi zh Prigravajte zh muziki za kolimskij rubizh M yako visteliv inij Palimpsesti Shiroko zastosovuyutsya asonansi j aliteraciyi Skilki v nebi shamotinnya snigopadu Snigopadu shamotinnya skilki v nebi V visokosti neoblitanij kruzhlyaye promizh vittyami yedine shamotinnya bezberezhne Navedena citata viyavlyaye takozh inshi harakterni osoblivosti tvorchosti poeta rozrivni ryadki z perenosami vluchna nevimushena rima Majsterno vikoristovuyutsya poetom riznomanitni dialektizmi arhayizmi rozmovna leksika yak to antonovij ogon basaman basan basolya gargoshi Na gargoshah mij sidit sinok komon kin kondak parsuna pelehatij pokotolo cheznuti i v rtutnij speci fioletu vin nevimovno dovgo chez shovb ta in Mozhlive takozh vikoristannya specialnoyi leksiki u poetichnomu teksti Stigmi til ce stigmi dush Ce z viku od oligocenovih epoh pirofornij ti yak kvitka vitkavsya stavshi borzhnikom uzhe za dvoh Tayemnicya bilogo paperu Palimpsesti Pislya pershogo areshtu u tvorchosti poeta z yavlyayutsya poeziyi zi vstavnimi molitovnimi formulami Zbirki Chas tvorchosti ta Palimpsesti mistyat chimalo virshovanih molitv meditacij Najvidomishi z nih Dazhd nam Bozhe Dnes Gospodi gnivu prechistogo O Bozhe tishi daj Nabliz mene Bozhe i v smert ugorni Yak hochetsya vmerti Gojdayetsya vechora zlamana vit Bozhe ne lyutosti litosti Vasil Stus aktivno vikoristovuye u virshah biblijnu frazeologiyu stali virazi i cituvannya Glas Gospodnij blagoslovenna haj bude vid carstva Satani do carstva Boga stupaye tin Iudi gnivi Gospodnogo velinnya Gospodi spasi daj me ni Bozhe dyakuyu Gospode kraj Gospodnih Bram pomoli sya yak ya molyus za tebe j ti o Gospodi Bozha blagist Bozhij dar Chasto nashtovhuyemos na avtorski novotvori chasto cilkom prozori inodi ne duzhe vsevikna vsenezustrich vsenepiznanij stobagattya stogori stomezha storoztriklyatij stosinij Usi ci zasobi nadayut tvorchosti poeta germetichnogo vidtinku samozagliblenosti neskinchenno uriznomanitnyuyut yiyi Voni po suti roblyat chitacha spivtvorcem poeziyi primushuyuchi jogo tlumachiti vibudovuvati asociaciyi j poyasnennya samostijno Hocha Stus mav mozhlivist cilisnoyi roboti nad zbirkoyu lishe z rannimi zbirkami tobto do areshtu j nad Chasom tvorchosti slid rozumiti sho kozhna kniga virshiv poeta ye cilisnim tekstom Tak Chas tvorchosti Dichtenszeit sho fiksuye datu malo ne kozhnogo virsha ye svoyeridnim shodennikom uv yaznenogo mirkuvannyami nad doleyu obov yazkom kohannyam religiyeyu Programnim dlya poeta stav virsh Yak dobre te sho smerti ne boyus v yakomu skoncentrovano jogo zhittyeve kredo Tut virshi peregukuyutsya j dopovnyuyut odne odnogo ne vtrachayuchi individualnistyu Iz Palimpsestami situaciya she skladnisha oskilki yedinogo variantu zbirki nema vona isnuye po suti u kilkoh riznih spiskah kozhen z yakih znahodiv svij vlasnij shlyah na volyu sho do rechi viklikaye paraleli z litopisnoyu tradiciyeyu Dlya bagatoh virshiv mayemo varianti kozhen virsh otzhe rozpadayetsya na inshi varianti peregukuyutsya mizh soboyu i z variantami inshih virshiv Ce daye pidstavu stverdzhuvati sho mayemo spravu z postmodernim elementom u tvorchosti Stusa Tekst okremogo tvoru Stusa zdebilshogo pozbavlenij ostatochnoyi formi osnovnogo varianta vin vibruye nabuhaye variantami poklikanimi tochnishe peredati vazhlivij u konkretnij situaciyi zmist Dmitro STUS Tak konteksti pereplitayutsya j dopovnyuyut odne odnogo tvoryachi yedinij mif A vichnist vichnij tvorit mit plachiv horaliv mes Zimi ubogij maskarad Palimpsesti Use zhittya poet vikoristovuvav svij shirokij arsenal poetichnih zasobiv vinyatkovo riznobichno zhoden period ne viokremlyuye pevnij instrument yak vazhlivishij Vtim u listah do ridnih ostannih rokiv Stus vislovlyuvav dumku pro te sho jomu ne lichit rimuvati movlyav ce dityachi zabavki Z cim pevnoyu miroyu uzgodzhuyutsya svidchennya ochevidciv pro te sho ostannya vtrachena zbirka Ptah dushi majzhe cilkom bula napisana verlibrom U listah do ridnih vid 1 08 1982 zustrichayemo takozh narikannya na Rilke yakogo poet trivalij chas visoko cinuvav piznij Rilke tut almaznij hmil dushi zminivsya na kristali rozdumiv i to taki vtrati taki znahidki Zdayetsya trohi vin meni vzhe staye dokuchlivij Rilke Nadto vzhe vin bezplotnij nadto ne vid zhittya skazav bi ya she grishnij chistotoyu svoyeyu v sviti po strashnij vijni 1914 18 r pro yaku jomu ne hodilo zdayetsya She odnu literaturnu lyubov Gete Stus pronis cherez use zhittya Poeziya Vasilya Stusa harakterizuyetsya lirichnistyu melodijnistyu yiyi osnovu stanovit usvidomlennya vnutrishnoyi svobodi gotovnosti do borotbi za krashu dolyu narodu i Ukrayini Prote postupovo dominuyuchimi v tvorah poeta stali pesimistichni nastroyi znevira porodzheni socialistichnoyu dijsnistyu Pislya smerti poeta v Ukrayini vidali zbirki Poeziyi 1990 Vikna v pozaprostir 1992 Zolotokosa krasunya Kiyiv 1992 I kraj mene pochuye Kiyiv 1992 Fenomen dobi napisano u 1970 1971 rr Kiyiv 1993 Tvori v shesti tomah dev yati knigah Lviv 1994 95 red D Stus i M Kocyubinska ta spogadi Ne vidlyubiv svoyu trivogu rannyu Perekladacka diyalnistVagomij vnesok v ukrayinsku literaturu zrobiv Vasil Stus i na tereni perekladu Varto zgadati jogo bliskuchi perekladi z Gete j Rilke Soneti do Orfeya Duyinski elegiyi Z nimeckoyi Stus takozh pereklav virshi ta povisti Paulya Celana Alberta Erenshtajna Gotfrida Benna Eduarda Merike Eriha Kestnera Gansa Magnusa Encensbergera z anglijskoyi poeziyi Kiplinga z italijskoyi Dzhuzeppe Ungaretti z ispanskoyi tvori Federiko Garsia Lorki z francuzkoyi Gi de Mopassana Artyura Rembo Rene Shara Perekladav takozh zi slov yanskih mov DorobokZbirki virshiv 1965 1970 1971 vidana za kordonom Stus V Veselij cvintar 16 listopada 2021 u Wayback Machine Varshava Ob yednannya ukrayinciv u Polshi 1990 112 s Dichtenszeit 1972 Palimpsesti 1971 1977 opublikovana 1986 Statti ta eseyi Cej rozdil potrebuye dopovnennya Poeziya tretoyi vesni Pro zbirku Troyandi i vinograd Maksima Rilskogo peredruk Tvori u 4 t 6 kn Lviv Prosvita 1994 1999 T 4 s 160 164 Na poetichnomu turniri Dnipro 1964 ch 10 s 150 153 Naj budem shiri Dnipro 1965 ch 2 s 142 150 Opuklij vibuh talantu Pro Polit kriz buryu Mikoli Bazhana 1965 Rozdumi nad perezhitim Pro tvorchist P Pancha Molod Ukrayini 1966 Znikome rozkvitannya Fenomen dobi abo Shodzhennya na Golgofu slavi Zbirki vibranogo Zimovi dereva Persha zbirka poezij 17 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Bryussel Literatura i mistectvo 206 s 1970 Svicha v svichadi poeziyi vidana za kordonom vidavnictvom Suchasnist 1977 Doroga bolyu 16 zhovtnya 2020 u Wayback Machine 1990 Pid tyagarem hresta Lviv Kamenyar 159 s 1991 Listi do sina I v Fr Lileya NV 192 s 2001 Vikna v pozaprostir 13 zhovtnya 2020 u Wayback Machine 1992 Vikna v pozaprostir Virshi statti listi shodennikovi zapisi 13 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Dlya st shk viku K Veselka 262 s 1992 Zolotokosa krasunya Virshi Upor D Stus K 47 s 1992 Tvori U 4 t 6 kn NAN Ukrayini In t literaturi im T G Shevchenka Lviv Prosvita 1994 1999 Vibrane Poeziyi Uporyad A I Lazarenko Doneck Donbas 203 s 1998 Vechir Zlamana vit K Duh i litera 384 s ISBN 966 7405 44 3 1999 Palimpsest Vibrane Upor D Stus K Fakt 432 s 2003 Otak i ti zgoryaj Vot tak i ty sgoraj Dvomovne vidannya Kiyiv vid centr Prosvita r 288s il Paral ukr ros Redaktor j uporyadnik Viktor Grabovskij Vtup slovo Ye Sverstyuka Pislyamova L Luk yanenka Pereklad rosijskoyu Lyubovi Siroti ta Anatoliya Tkachenka Il P Zalivahi ISBN 978 966 8547 49 2 ISBN 966 8547 49 7 2005 Palimpsesty Palimpsesti Dvomovne vidannya Harkiv Folio 284 s il Paral ukr ros Pereklad rosijskoyu M Rahlina ISBN 978 966 03 5286 5 2010 Nebo Kruchi Provallya Voda Vasil Stus Dmitro Stus ilyustr Moroz Marina L Vidavnictvo Starogo Leva 410 s 2015 Vibrane virshi proza listi Harkiv Chas chitati 539 s 2016 Nema kajdaniv shob tvij duh zdushiti Vasil Stus uporyad D Stus peredm M Marinovich Kiyiv Duh i Litera 2023 298 s ISBN 978 966 378 965 1Obraz v kulturiTeatr i kino Zovnishni videofajli Dokumentalni filmi pro Vasilya Stusa Prosvitloyi dorogi svichka chorna 1992 r Vasil Stus Fenomen sutok 2014 r Istorichna pravda Sprava Vasilya Stusa 2018 r Vasil Stus i Viktor Medvedchuk dokumentalna versiya Mashina chasu 2019 r U 1992 roci kompaniya Galichina film znyala pershij dokumentalnij film pro Stusa Prosvitloyi dorogi svichka chorna U 2006 2009 rokah u Nacionalnomu akademichnomu dramatichnomu teatri im Lesi Ukrayinki jshla kamerna vistava Idu za kraj rezhisera Olgi Gavrilyuk pro dolyu Vasilya Stusa Z 2009 roku v Molodomu teatri vistava Stusove kolo sho yavlyaye soboyu muzichno literaturne dijstvo rezhisera Sergiya Proskurni za uchasti sester Telnyuk V oboh vistavah golovnu rol zigrav Roman Semisal U 2014 roci NTKU znyala dokumentalnij film Vasil Stus Fenomen sutok Ulitku 2018 roku znyato hudozhnij film Zaboronenij U serpni togo zh 2018 roku rozgorivsya skandal cherez te sho rezhiseri filmu uhvalili rishennya virizati zi strichki epizod iz sudom ta vsi zgadki pro advokata Stusa Viktora Medvedchuka Film vijshov na ekrani 5 veresnya 2019 roku Literatura pro zhittya ta tvorchist Stusa Dmitro Stus Zhittya i tvorchist V Stusa Monografiya 1992 Dmitro Stus Vasil Stus zhittya yak tvorchist K Fakt 2004 368 s Sergij Dzyuba Artemij Kirsanov Zaboronenij Istoriya zhittya i borotbi Vasilya Stusa 2019 Vahtang Kipiani Sprava Vasilya Stusa Zbirka dokumentiv z arhivu kolishnogo KDB URSR Vid vo Vivat 2019 688 s Pam yatRokovini pam yati ukrayinskogo poeta Vasilya Stusa u Vinnici 4 veresnya 2018 r Tvori Vasilya Stusa vvedeno do shkilnoyi programi z ukrayinskoyi literaturi Zasnovana Premiya imeni Vasilya Stusa 2 chervnya 2004 roku v Derzhavnomu centri teatralnogo mistectva im Lesya Kurbasa vidbulasya prezentaciya unikalnogo kompakt disku iz restavrovanimi zapisami virshiv Vasilya Stusa u vikonanni avtora pid nazvoyu Zhivij golos Vasilya Stusa Za poeziyami Stusa postavleno vistavi Poetichna kompoziciya 1989 Lvivskij molodizhnij teatr Idu za kraj 2006 Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr im Lesi Ukrayinki Kiyiv ta inshi Kozhnogo roku v den smerti Stusa 4 veresnya bilya jogo mogili zbirayutsya mitci literatori gromadski aktivisti dlya vshanuvannya pam yati jogo ta jogo pobratimiv 2020 roku bilya mogili Stusa zvuchala jogo poeziya pisni na jogo slova u vikonanni Dmitra Linartovicha Oleksiya Bika Dmitra Lunyaki Irini Melnik Sergiya Demchuka Tetyani Cherep Peroganich Vitaliya Kobzarya Igorya Dvigala Neli Franchuk Grigoriya Luk yanenka Ivana Spisarenka Palada Irini Ribki Mariyi Zhivinoyi ta inshih Organizuvali ta moderuvali zahid pismennik Sergij Pantyuk ta poetesa naukovicya Tetyana Shepticka U mezhah proyektu PlakatiShobNeZabuvati bula stvorena pidbirka plakativ iz vislovlyuvannyami Vasilya Stusa ta jogo svitlinami 28 sichnya 2024 roku v Amsterdami Niderlandi v ramkah Vseukrayinskogo ta mizhnarodnogo festivalyu Stus Fest Fundaciya Ukrayinci v Niderlandah spilno z lekcijnim proyektom Nomadische Boekenplank bulo provedeno vechir pamʼyati Vasilya Stusa Zahid vidbuvsya v misteckomu prostori Vrij Paleis v samomu serci Amsterdama Pam yatniki ta barelyefi Memorialna doshka Vasilyu Stusu ta Ivanu Svitlichnomu na fasadi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini na vulici Mihajla Grushevskogo 4 v Kiyevi Vidkrita 23 grudnya 2020 r Memorialna doshka Vasilyu Stusu na budivli filologichnogo fakultetu DonNUyu 2012 rik 1963 roku kiyivskij skulptor chas travnevoyi zustrichi literatoriv v odeskomu budinku tvorchosti zlipiv gipsovij byust poeta Podalsha dolya tvoru nevidoma Boris Dovgan vidliv portret Vasilya vikonanij u jogo majsterni z glini 1968 a potim u gipsi Cholovichij portret na vistavci skulpturi 1969 u chavuni 1969 yakij trimav do 1990 roku v majsterni Vidomo takozh pro vikonannya portretu penzlya V Zareckogo ta byustu I Gonchara Pogruddya poeta ye v misti Gajvoroni 1993 roku v Ternopoli na vul Vasilya Stusa vstanovleno pam yatnij znak Vstanovleno pam yatnik na vul Vasilya Stusa i v Kalushi 2001 roku v Donecku na fasadi filologichnogo korpusu Doneckogo universitetu de navchavsya Stus vstanovleno barelyef na jogo chest Prote pam yatnij znak znishila okupacijna rosijska vlada 5 travnya 2015 roku Takozh bula demontovana memorialna doshka pro prisvoyennya imeni poeta auditoriyi 334 v pershomu korpusi universitetu 23 veresnya 2002 roku u Vinnici vidbulasya urochista ceremoniya vidkrittya pam yatnika Vasilevi Stusu 31 sichnya 2007 roku na povoroti do ridnogo sela Vasilya Stusa Rahnivki Gajsinskogo rajonu vstanovleno pam yatnij znak iz barelyefom Na Donbasi pracyuye Donbaskij istoriko literaturnij muzej Vasilya Stusa 4 veresnya 2016 roku na teritoriyi navchalno vihovnogo kompleksu imeni V Stusa sho na vulici Povstanskij 14 u Lvovi vidkrito pam yatnik Vasilevi Stusu avtorstva studenta Lvivskogo derzhavnogo koledzhu dekorativnogo i uzhitkovogo mistectva imeni Ivana Trusha Vitaliya Dumina 23 grudnya 2020 roku v Kiyevi na fasadi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini na vulici Grushevskogo 4 vidkrili memorialnu doshku Vasilyu Stusu ta Ivanu Svitlichnomu Doshka bula vstanovlena za koshti Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi ta za pidtrimki Kiyivskogo miskogo golovi Vitaliya Klichka Uchast u vidkritti vzyali kerivnictvo Pecherskoyi RDA direktor Institutu literaturi im T Shevchenka Mikola Zhulinskij direktor Institutu istoriyi NAN Ukrayini akademik Valerij Smolij politv yazen golova Kiyivskogo tovaristva politv yazniv i represovanih Oles Shevchenko politv yazen yakij perebuvav v odnomu z Vasilem Stusom konctabori ostannij hto bachiv jogo zhivim Vasil Ovsiyenko golova Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Mihajlo Sidorzhevskij U vidkritti takozh vzyali uchast sin Vasilya Stusa Dmitro Stus rodina ta gromadskist 14 lipnya 2021 roku vidkrili pam yatnik Stusu u Kramatorsku skulptor V yacheslav Gutirya Sporuda vstanovlena na perehresti vulici Vasilya Stusa i Druzhbi Kompoziciya skladayetsya z biloyi arki ta portreta pismennika v centri Takozh 1 veresnya 2021 roku bulo vidkrito monument na teritoriyi ekonomiko gumanitarnogo liceyu 8 yakij maye im ya Stusa Vulici ta skveri Plosha Vasilya Stusa u Vinnici Im yam Vasilya Stusa nazvali skver na rozi prospektiv Peremogi i Palladina u Kiyevi a takozh nizku vulic ta plosh u Kiyevi Harkovi Odesi Lvovi Kropivnickomu Ivano Frankivsku Vinnici Lucku Rivnomu Koveli Kramatorsku Ternopoli Hersoni Buchachi Chervonogradi ta in 9 lyutogo 2017 roku Rada mista Varshavi uhvalila nadati skveru v centri polskoyi stolici imeni Vasilya Stusa yakij mistitsya na perehresti Aleyi Nezalezhnosti ta vulici Stefana Batoriya 25 kvitnya 2024 roku u misti Dergachi v yizd Chehova perejmenuvali na v yizd Vasilya Stusa Organizaciyi Takozh na jogo chest nazvali plastovij kurin UPYu chislo 9 imeni Vasilya Stusa v m Luck Zakladi osviti U Lvovi na bazi serednoyi zagalnoosvitnoyi shkoli 76 z pogliblenim vivchennyam anglijskoyi movi im V Stusa 25 travnya 2007 roku stvorili Lvivskij navchalno vihovnij kompleks im V Stusa specializovana shkola I stupenya gimnaziya mizhnarodnih vidnosin U Kiyevi specializovana shkola z pogliblenim vivchennyam inozemnoyi movi bula nazvana Specializovana shkola 200 imeni Vasilya Stusa 5 veresnya 2012 roku vidbulosya urochiste vidkrittya shkilnogo muzeyu Vasilya Stusa U chervni 2016 roku Doneckomu nacionalnomu universitetu bulo nadane im ya Vasilya Stusa Shkoli 8 u misti Kramatorsku u zhovtni 2019 roku prisvoyene im ya Vasilya Stusa Galereya Pogruddya u seli Rahnivka Park im Vasilya Stusa v seli Rahnivka Pam yatnik Vasilevi Stusu u Vinnici na majdani Vasilya Stusa Dni pam yati V Stusa 1 veresnya 1990 r m Doneck Pam yatnik u Lvovi Memorialna doshka barelyef na pershomu korpusi Doneckogo universitetu v yakomu navchavsya poet u 1954 1959 rr Isnuvala u 2001 2015 rr Stusivski dni v Donecku 1990 ti roki Vidkrittya skveru im Stusa Yuvilejna moneta na chest Vasilya Stusa Originalna poshtova marka na hudozhno markovanomu konverti do yuvileyu Vasilya Stusa 2008 Pogruddya V Stusu na fasadi Dniprovskogo akademichnogo dramteatru 1993 skulpt Kostyantin Chekanov Festivali U sichni 2024 roku rozpochavsya Stus Fest vseukrayinskij ta mizhnarodnij festival prisvyachenij zhittyu ta tvorchosti Vasilya Stusa Inicijovano teatralnoyu spilnotoyu DSP poetichnim teatrom Ukrayini pid kerivnictvom Aleksa Borovenskogo RodinaDruzhina Valentina Vasilivna Popelyuh 19 chervnya 1938 25 bereznya 2022 Valentina Popelyuh i Vasil Stus odruzhilisya v 1965 roci za rik u nih narodivsya sin Dmitro Valentina stala vdovoyu u 1985 koli dvichi zasudzhenij za antiradyansku diyalnist Vasil zaginuv v uv yaznenni Vona perezhila cholovika majzhe na 37 rokiv Sin Dmitro Stus narodivsya 15 listopada 1966 roku Maye dvoh siniv vid pershoyi druzhini Oksani Stus Yaroslav nar 18 travnya 1985 vipusknik KPI Stefan nar 1991 Druga druzhina Tetyana Sherbachenko u shlyubi z 2003 roku Starsha sestra Mariya Stus nar 20 sichnya 1935 Meshkala razom z rodinoyu na okolici Donecka u budinku de v molodi roki zhiv j Vasil Stus Vnaslidok rosijskoyi vijskovoyi agresiyi u 2014 roci budinok sho roztashovuvavsya za 5 kilometriv vid Doneckogo aeroportu bulo znisheno a Mariya z rodinoyu stala bizhenkoyu j perebralasya do Kiyeva V berezni 2016 roku Volodimir Klichko pridbav 3 kimnatnu kvartiru v Svyatoshinskomu rajoni stolici ta podaruvav yiyi Mariyi Stus Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Stus Vasil Semenovich Shistdesyatniki Ukrayinskij disidentskij ruh v SRSR Zadushene vidrodzhennya Rusifikaciya Ukrayini Radyanskij narod Perepohovannya Stusa Litvina TihogoPrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Deutsche Nationalbibliothek Record 118757636 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Istorichna pravda Arhiv originalu za 3 chervnya 2018 Procitovano 31 travnya 2018 Arhiv originalu za 14 lipnya 2011 Procitovano 25 bereznya 2011 Anatolij Yeremenko Vasil Stus nas poyednav Gazeta Donechchina Sprava Vasilya Stusa Vahtang Kipiani 2019 r S 127 Dopr dim primusovoyi praci Arhiv originalu za 14 travnya 2015 Procitovano 16 serpnya 2015 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2016 Procitovano 8 kvitnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 23 listopada 2015 Procitovano 16 serpnya 2015 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 15 travnya 2011 div takozh videovidpovid Medvedchuka http www youtube com watch v 9W0vO4gVhIQ amp f 25 lipnya 2013 u Wayback Machine Hronika tekushih sobytij 58 Moskva Samvidav 1980 S 74 78 Titikalo Roman Kostin Illya Stus bez zahistu vedmezha posluga Medvedchuka Pravovij analiz spravi disidenta 35 rokiv potomu 13 sichnya 2021 u Wayback Machine Vebsajt Ukrayinska pravda 2016 Arhiv originalu za 3 travnya 2012 Procitovano 31 sichnya 2014 Necenzurnij Stus U 2 chastinah Ternopil Pidruchniki i posibniki 2003 svidchennya Vasilya Ovsiyenka Necenzurnij Stus U 2 chastinah Ternopil Pidruchniki i posibniki 2003 svidchennya Valentini Popelyuh Ovsiyenko Vasil 4 veresnya 2011 Serce samogubstvo chi vbivstvo Yak zaginuv Vasil Stus Istorichna pravda originalu za 29 serpnya 2023 Procitovano 17 zhovtnya 2023 Istorichna pravda Arhiv originalu za 20 listopada 2019 Procitovano 20 listopada 2019 Koordinati mogili na Google maps Google Karti Arhiv originalu za 24 bereznya 2022 Procitovano 31 bereznya 2022 Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Procitovano 31 bereznya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 23 bereznya 2022 Procitovano 31 bereznya 2022 PDF Arhiv originalu PDF za 24 listopada 2020 Procitovano 31 bereznya 2022 Arhiv originalu za 5 bereznya 2013 Procitovano 28 lyutogo 2013 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 26 listopada 2005 roku 1652 2005 Pro prisvoyennya V Stusu zvannya Geroj Ukrayini Slovnik poetichnoyi movi Vasilya Stusa Ridkovzhivani slova ta individualno avtorski novotvori ukladach L V Olifirenko K Abris 2003 Stus V Zibrannya tvoriv U 12 t Tekst V Stus red kol D Stus golova ta in T 3 Chas tvorchosti Dichtenzeit K Fakt 2008 752 s Dmitro Stus Palimpsesti Vasilya Stusa http stus kiev ua stusoznavstvo files 7 20D Stus2 zip 21 chervnya 2015 u Wayback Machine Stus D Palimpsesti Vasilya Stusa tvorcha istoriya ta problema tekstu D Stus Tvori v 6 t 9 kn V S Stus Lviv 1999 T 3 kn 1 Palimpsesti uporyad prim ta pidgot variantiv Dmitro Stus 1999 S 20 Arhiv originalu za 14 lipnya 2011 Procitovano 25 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Pochatkovo ce vidannya planuvalosya yak chotiritomnik cherez te cituyetsya yak Tvori u chotiroh tomah Dva dodatkovih tomi sho dopovnili vidannya ye Stus V Tvori u chotiroh tomah Tom 5 dodatkovij Perekladi Lviv Prosvita 1998 Stus V Tvori u chotiroh tomah Tom 6 dodatkovij Listi do ridnih Lviv Prosvita 1997 Arhiv originalu za 18 veresnya 2018 Procitovano 18 veresnya 2018 vidannya dilit ce zh ISBN z inshimi knigami cogo zh vidannya Prosvita yak ot Divchina z legendi Marusya Churaj pisni 2005 ta Ivan Mazepa v sarmatsko roksolanskomu vimiri visokogo baroko 2006 tosho Arhiv originalu za 27 grudnya 2015 Procitovano 24 lipnya 2015 Arhiv originalu za 25 lipnya 2015 Procitovano 24 lipnya 2015 Arhiv originalu za 25 lipnya 2015 Procitovano 24 lipnya 2015 Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 11 serpnya 2018 Arhiv originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 7 veresnya 2019 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2008 Procitovano 19 kvitnya 2008 Yurij Peroganich 7 veresnya 2020 Elita Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 site org ua amer Arhiv originalu za 21 grudnya 2021 Procitovano 21 grudnya 2021 V Amsterdami vidbuvsya vechir pamʼyati Vasilya Stusa FOTO 29 01 2024 19 11 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2021 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 24 lipnya 2015 Procitovano 24 chervnya 2015 Buti z Ukrayinoyu yak Doneck chiniv sprotiv The Village Ukrayina 22 listopada 2023 Procitovano 24 sichnya 2024 Gordiyevich Oleksandr U Vinnici vidkrito pam yatnik Vasilyu Stusu 26 sichnya 2021 u Wayback Machine povidoml Ukrinform za 23 veresnya 2002 roku Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 6 grudnya 2016 Irina Panchishin 4 veresnya 2016 U Lvovi vidkrili pam yatnik Vasilyu Stusu zaxid net Zaxid net originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2020 Kiyivska miska derzhavna administraciya 23 grudnya 2020 roku Arhiv originalu za 18 serpnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2021 ros UNIAN 23 12 2020 Arhiv originalu za 18 serpnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2021 Suspilne 14 lipnya 2021 Arhiv originalu za 14 lipnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 Istorichna pravda 01 09 2021 Arhiv originalu za 2 veresnya 2021 Procitovano 3 veresnya 2021 Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 31 bereznya 2022 https dermiskrada dosvit org ua news u dergachivski gromadi peremenovano 206 toponimiv 2024 04 26 Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 12 veresnya 2016 Arhiv originalu za 5 travnya 2019 Procitovano 5 travnya 2019 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2021 Procitovano 17 travnya 2020 U Kramatorsku shkoli prisvoyeno im ya Vasilya Stusa Den 9 zhovtnya originalu za 26 veresnya 2022 Procitovano 21 zhovtnya 2023 Stus Fest v Ukrayini ta za kordonom sho vidomo pro festival VIDEO Po Ukrayini ta za kordonom vidbudetsya Stus Fest 2024 Arhiv originalu za 25 bereznya 2022 Procitovano 25 bereznya 2022 Pomerla vdova Vasilya Stusa Valentina Popelyuh Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 24 chervnya 2015 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2016 DzherelaStus Vasil Semenovich 11 sichnya 2019 u Wayback Machine Elektronna biblioteka Ukrayinika Bedrik Yu I Vasil Stus Problema sprijmannya K PBP Fotoservis 1993 79 s Burij V Narode mij do tebe ya she vernu Valerij Burij Shevchenkiv kraj Zvenigorodka 1998 6 sich S 2 Burij V Podvizhnik ukrayinskogo duhu Valerij Burij Misto robitniche Vatutine 2004 17 veres S 4 Vasil Stus v zhitti tvorchosti spogadah ta ocinkah suchasnikiv O Zinkevich M Francuzhenko uporyad i red Baltimor Toronto Ukr vid vo Smoloskip im V Simonenka 1987 463 s Vasil Stus interpretator poeziyi R M Rilke monografiya Lesya Kravchenko Drogobic derzh ped un t im I Franka Drogobich Kolo 2008 338 s ISBN 978 966 7996 67 3 Vasil Stus ukr poet prozayik perekladach literaturoznavec pravozahisnik O Doroshenko Harkiv Folio 2016 120 1 s portr Znameniti ukrayinci ISBN 978 966 03 5098 4 ISBN 978 966 03 5529 3 Gordiyenko D Zasudzhenij na dovichne zhittya Rec Sprava Vasilya Stusa Zbirka dokumentiv z arhivu kolishnogo KDB URSR uklad V KIPIANI H Vivat 2019 688 s il Seriya Istoriya ta politika Slavistichna zbirka NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo Vip V Za redakciyeyu D Gordiyenka ta V Korniyenka K 2020 S 207 219 Dzyuba I Rizbyar vlasnogo duhu Stus V Pid tyagarem hresta Lviv Kamenyar 1991 158 s Dzyuba I Svicha u kam yanij pitmi Palimpsest K Fakt 2003 S 7 32 Drach I Vasil Stus poet tragichnoyi doli Stus D Doroga bolyu K Rad pismennik 1990 214 s Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zhadko V Bajkovij nekropol K 2004 S 149 153 Zhadko V Nekropol na Bajkovij gori K 2008 S 96 199 229 232 237 238 260 278 Zhadko V U pam yati Kiyeva stolichnij nekropol pismennikiv K 2007 S 27 71 74 75 93 123 143 382 Zhadko V Ukrayinskij nekropol K 2005 S 302 Zhulinskij M Cya Bogom poslana Golgota Stus V Vikna v pozaprostir K Veselka 1992 S 248 255 Kocyubinska M Poet V Stus Tvori U 6 ti tomah 9 kn T 1 Kn 1 Lviv Litopis 1994 S 7 38 Kocyubinska M Strasti po Vitchizni Pislyaslovo uporyadnika Stus V Doroga bolyu K Rad pismennik 1990 S 201 212 Kocyubinska M U svichadi pam yati Ukrayina 1991 1 S 13 16 Kocyubinska M H Fenomen Stusa Suchasnist 1991 9 S 26 36 Marina Pavlenko pro Pavla Tichinu Nadiyu Surovcovu Vasilya Simonenka Vasilya Stusa Irinu Zhilenko M Pavlenko K Grani T 2009 120 s il Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 465 250 3 Melnichuk G Hrest pravdi 1000 nezabutnih imen Ukrayini K Shkola 2005 S 173 174 Necenzurnij Stus Kniga u 2 ch Ternopil Pidruchniki i posibniki 2003 320 s Postati Narisi pro vidatnih lyudej Donbasu Doneck Shidnij vidavnichij dim 2011 216 s Radzivill O Stus Vasil Semenovich Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 694 ISBN 978 966 611 818 2 Svitlichna N O Pro Vasilya Stusa Interv yu Svitlichnij I O Svitlichna N O Z zhivuchogo plemeni Don Kihotiv uporyad Kocyubinska M Nezhivij O K Gramota 2008 S 687 695 ISBN 978 966 349 128 8 Sprava Vasilya Stusa Zbirka dokumentiv z arhivu kolishnogo KDB URSR uklad V KIPIANI H Vivat 2019 688 s il Seriya Istoriya ta politika Stus D Vasil Stus 100 najvidomishih ukrayinciv 3 ye vidannya K 2005 S 625 633 Stus D Vasil Stus zhittya yak tvorchist K 2004 368 s Stus D V Shvidkij V P Stus Vasil Semenovich 3 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 876 ISBN 978 966 00 1290 5 USE Universalnij slovnik enciklopediya 4 e vidannya 2006 S 1195 Shevchenkivski laureati 1962 2001 Enciklopedichnij dovidnik K 2001 S 530 533 PosilannyaSerce samogubstvo chi vbivstvo Yak zaginuv Vasil Stus 27 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Velich osobistosti Vasilya Stusa Programa z avtorskogo ciklu Irini Farion Vasil Stus biografiya 7 veresnya 2006 u Wayback Machine S Karasik V Ovsiyenko Zhittya pokladene na vivtar Ukrayini 4 grudnya 2020 u Wayback Machine Do 70 richchya vid dnya narodzhennya V Stusa Metod bibliogr materiali Uklad A Yakushenko O Nikolayec M Revenko Vstup st D Stusa Red M Spicya Upr kulturi i turizmu Vinnic oblderzhadmin Vinnic OUNB im K A Timiryazyeva Vinnicya 2007 64 s Nashi vidatni zemlyaki Postat Vasilya Stusa nad plinom chasu 4 grudnya 2020 u Wayback Machine 70 richchyu vid dnya narodzhennya prisvyachuyetsya 1938 1985 Bibliogr pokazhch Vinnicya DP Derzhavna kartografichna fabrika 2008 240 s Nashi vidatni zemlyaki YaRIJ DUShE YaRIJ A NE RIDAJ 10 serpnya 2020 u Wayback Machine Stusivski chitannya na Vinnichchini 12 15 sichnya 2004 roku Dzyuba I Rizbyar vlasnogo duhu Stusoznavchi zoshiti Naukovij almanah Zoshit chetvertij za red Olega Solov ya j Olgi Puninoyi Vinnicya Prostir Literaturi 2018 128 s S 5 23 Plyush L Vbivstvo poeta V Stusa V Stus v zhitti tvorchosti i spogadah ta ocinkah suchasnikiv Baltimor Toronto Vid vo Smoloskip 1987 S 285 301 Stus Vasil Poeziyi Stihi Arhivovano 30 listopada 2012 u WebCite Dvomovne vidannya Harkiv vid Prava lyudini 2009 g 184 s il Paral ukr ros Uporyadnik O Kuprejchenko vidp za vipusk Yevgen Zaharov pereklad rosijskoyu O Kuprejchenko ISBN 978 966 8919 78 7 Pismenniki ukrayinskoyi diaspori Donbaskij vimir uporyad V A Prosalova Doneck Shidnij vidavnichij dim 2010 336 s Muzej Stusa na Donechchini mozhe zniknuti 27 listopada 2011 u Wayback Machine Spogadi Mihajla Hejfeca pro Stusa Den nezalezhnosti Vasil Stus z ciklu dokumentalnih filmiv Neskoreni telekanal STB 2016 G Yastrubecka Na shlyahu do Stusa poeta Poetichnij blok Proyekt kafedri ukrayinskoyi literaturi https www youtube com watch v vOpO2gA9v68 9 travnya 2021 u Wayback Machine Irina Lvova Hto proti tiraniyi vstante Ukrayinska literaturna gazeta 17 sichnya 2020 1 28 sichnya 2020 u Wayback Machine VIDEO lekciyi Vasil Stus poet svitovogo kalibru Lyudmili Kiselovoyi Vasil Stus Listi do sina Chitomo 2 bereznya 2022 u Wayback Machine Teksti muzika golos pronizlivist avdioalbomu Stus Perehozhij Chitomo 2 bereznya 2022 u Wayback Machine Ves obshir mij chotiri na chotiri Vasil STUS Igor DVIGALO Yurij Litvin Vasil Stus Oleksa Tihij Ukrayinski disidenti geroyi borotbi za svobodu Ukrayini