Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Як добре те, що смерті не боюсь я…» — вірш українського поета XX століття, перекладача, літературознавця, правозахисника Василя Семеновича Стуса. Вірш спочатку увійшов до збірки "Час творчості / Dichtenszeit", написаної поетом під час слідства після першого арешту 1972 року у камері попереднього ув'язнення Київського республіканського КДБ.
| "Як добре те, що смерті не боюсь я…" | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | вірш молитва | |||
| Автор | Стус Василь Семенович | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 20 січня 1972 року | |||
| Опубліковано | 1986 | |||
| Країна |  Україна | |||
| | ||||
Текст вірша
| Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що вам, богове, низько не клонюся в передчутті недовідомих верств. Що жив-любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям, як син, тобі доземно поклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі, і чесними сльозами обіллюсь. Так хочеться пожити хоч годинку, коли моя розів'ється біда. Хай прийдуть в гості Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода. Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі, уже не ремствуй, позирай у глиб, у суще, що розпукнеться в грядуще і ружею заквітне коло шиб. 20.01.1972 | Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст, що жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя своїм стражданням і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі і в смерті з рідним краєм поріднюсь. листопад 1975 |
|---|
Сюжет вірша
Поезія «Як добре те, що смерті не боюсь я…» є своєрідним поетичним громадянським маніфестом, і поетичною молитвою (медитацією), і заповітом, який показує роздуми ліричного героя (автора) про власну трагічну, але невідворотну долю, незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин, переживання за рідну країну, мрії про єдність народу. Цей вірш звучить як кредо автора.
Літературний аналіз твору
Метрика і строфіка
Віршовий розмір: п'ятистоповий ямб. Римування перехресне (abab) з чергуванням жіночих та чоловічих клаузул (жчжч). Вірш записано без графічного поділу на строфи (астрофічний твір)
Жанрові особливості
За мотивами й настановою вірш «Як добре те, що смерті не боюсь я…» близький до «Заповіту» Тараса Шевченка, зокрема передбаченням власної загибелі на чужині. Твір містить традиційні для Василя Стуса авторські неологізми («недовідомих»), оксиморони («в смерті обернуся до життя»). Святість і вартісність справи, за яку бореться герой твору посилюється біблійним образом несення тяжкого хреста, а сам герой асоціюється з образом Ісуса Христа, що сам ніс свій тяжкий хрест і був на ньому розіп'ятий.
У вірші помітні мотиви екзистенційності, антеїзму і карідоцентризму, та есхатологічні мотиви.
Історико-критичний аналіз
Вірш написано 20 січня 1972 року в камері попереднього ув'язнення слідчого ізолятора Київського республіканського КДБ на восьмий день першого арешту Василя Стуса, який відбувся 12 січня 1972 року. 1975 року під час операції на шлунку у ленінградській лікарні для в’язнів ім. Гааза, де Стусу видалили 2/3 шлунка він пережив стан клінічної смерті і за кілька днів створив нову версію вірша.
 | В умовах, коли весь простір дихав смертельною небезпекою українські політв’язні виробляли духовний імунітет проти страху перед фізичним небуттям, який найяскравіше передано промовистою філософською інвективою Василя Стуса: «Як добре те, що смерті не боюсь я». |  |
— Ярослав ГАРАСИМ, український фольклорист, доктор філологічних наук, професор | ||
| | «Компенсація» за страждання була справді королівською. Відкривався новий — нелінійний — вимір часу, вимір, що пришвидшив з'яву нових текстів: геть інших за формою, м'якших, сказати б, прийнятніших для українського читача.Творчі шукання останніх років вибухнули зміщенням часових площин, кристалізацією змісту й переживань, безжальним витісненням літературщини й філологічної води, якоюсь майже нелюдською емоційною наповненістю кожної миті. Та й чи може бути інакше, коли кожен момент життя відчувається немов останній. Стус не лише вирвався з періоду межичасся, він встановив свій — Стусівський — час. Відчув це і не злякався цього солодкого відчуття. А довірившись, уже без будь-якого страху, декларував: Як добре те, що смерті не боюсь... | |
— Дмитро СТУС, український письменник, літературознавець, редактор, кандидат філологічних наук | ||
Переклади
| Англійською | Словацькою | Російською | Польською |
|---|---|---|---|
| How good it is that I’ve no fear of dying Nor ask myself how ponderous my toil Nor bow to cunning magistrates, decrying Presentiments of unfamiliar soil, That I have lived and loved, yet never burdening My soul with hatred, curses or regret. My people! It is to you I am returning. In death I somehow find my fate. I turn my pained but goodly face to living And in filial prostration I begin. I meet your eyes in fair thanksgiving And join my kindred earth as closest kin. Переклад Марка Коринюка | Ako dobre, že sa smrti nebojím, nepýtam sa aký ťažký je môj kríž, a pred Vami, moji sudcovia, hlavu nikdy neskloním. V predtuche neznámych diaľav ja žil som, miloval som, nepošpinil som sa vašim pachom a nenávisť pokáním prekleniem. Národ môj, ja k tebe ešte cestu nájdem, pred smrťou životu dám prednosť v utrpení, no i láske môjho zraku. Až po zem sa ti ako tvoj dobrý syn pokloním, so cťou sa pozriem do tvojich čestných očí a po smrti sa navždy k rodnému kraju pritúlim. Переклад Мирослава Даніша | Как хорошо, что смерти не боюсь я, не озабочен, что тяжёл мой крест, что перед вами, судьи, не согнусь я в предчувствии незнанных вёрст и мест, что жил, любил и не набрался скверны и злобы — я на долю не ропщу. Тебе, народ мой, я останусь верным, и после смерти к жизни возвращусь своим страданьем и лицом незлобным. Как сын тебе я низко поклонюсь, взгляну в глаза — а в них огонь свободы — и в смерти с Украиной породнюсь. Переклад Тетяни Камінської | Jak dobrze, że śmierci się nie lękam I nie pytam, czy ciężki jest mój krzyż, przed tobą obłudny sędzio nie klękam w przeczuciu dróg co zaprowadzą wzwyż. Że żyłem – kochałem i nie zhańbiłem się nienawiścią, przekleństwem ni skruchą. Переклад Володимира Мокрого |
| Как хорошо, что смерти не боюсь. Несу тяжелый крест через погосты. Предчувствуя неведомые версты, перед судом лукавым не клонюсь. Хоть я сполна изведал жизни вкус, но не набрался подлости и скверны. О, мой народ, тебе останусь верным и к вечной жизни в смерти обернусь. Склонюсь я до земли перед тобой, в твои глаза вгляжусь, благоговея. И обручусь с родной землей моей. Переспів [ru], виконується як бардівська пісня | |||
| Турецькою | |||
| Ne güzel ölümden korkmayıp Sırtımdaki çarmıhın ağır olup olmadığını sormuyorum. Yargıçlar, önünüzde eğilmeyip Yetecek kadar bilinmeyen mesafeleri bekliyorum. Yaşardım, severdim ama ... Izin vermedim nefret, lanet, pişmanlık ve pislikle kirletilmeme. Halkım benim, döneceğim sana... Hayata dönerim ölümümde Acı çeken ama kızgın olmayan yüzüm ile. Bir evlat olarak tam yerlere eğilip önünde Bakacağım dürüstçe dürüst gözlerine Ve anavatanımla akraba olacağım ölümde. Переклад Ольги Вірник |
Цікаві факти
- Ориґінал вірша «Як добре те, що смерті не боюсь я…» став епіграфом до антології «Повернення невідомих» («Powroty nieobiecnych»)
- «Як добре те, що смерти не боюсь я…» - одна з поезій - лейтмотивів фільму другого «У білій стужі сонце України» кінотрилогії «Просвітлої дороги свічка чорна. Пам’яті Василя Стуса» (режисер Станіслав Чернілевський)
- «Як добре те, що смерти не боюсь я…» - одна з найбільш тиражоватих медіалінгвістичних одиниць
Примітки
- Микола ТКАЧУК. ТИПОЛОГІЯ ГЕРОЯ-ЕКЗИСТЕНЦІАЛА В ЛІРИЦІ ВАСИЛЯ СТУСА/ ФІЛОСОФСЬКО-ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ АСПЕКТИ ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ СТУСА. ISSN 2308-1902 Актуальні проблеми української літератури і фольклору. 2014. № 21-22. 97 с.
- Ліричний Сосюра та революційний Стус: поезія, яка болить і зараз. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 січня 2021.
- ГАРАСИМ, Я. Із покоління тих, що смерті не боялись.(світлій пам’яті Ірини Калинець). Українське літературознавство, 2012, 75: 269-271.
- Стус Д. Василь Стус: Життя як творчість / Дмитро Стус. — К.: Факт, 2004. — 368 с.
- project (http://cultural-opposition.eu), COURAGE (16 грудня 2017). Stus, Vasyl. 'How good it is that I’ve no fear of dying,' Time of Creativity (Chas Tvorchosti), in Ukrainian, 1972. Poem. Trans. by Marco Carynnyk. - Registry - Courage – Connecting collections. cultural-opposition.eu (амер.). Процитовано 6 травня 2021.
- Veľvyslanectvo Ukrajiny v SR/Посольство України в Словацькій Республіці. www.facebook.com. Процитовано 24 січня 2021.
- В. Стус - Як добре те, що смерті не боюсь я (Татьяна Каминская) / Стихи.ру. stihi.ru. Процитовано 24 січня 2021.
- Mokry W. Elity polskie o wolności i niezależności Ukrainy. Od polskiego do ukraińskiego Sierpnia. Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze, Kraków: Szwajpolt Fiol, 2010. T. XI/XII. S. 75–95.
- Как хорошо, что смерти не боюсь (сл.В.Стус, муз.П.Старчик) - Bard.ru.com. www.bard.ru.com. Процитовано 6 травня 2021.
- Как хорошо что смерти не боюсь (Васыль Стус) (укр.), процитовано 6 травня 2021
- Virnyk, Olga (10 січня 2024). Vasıl STUS. Ольга Вірник (тур.). Процитовано 10 січня 2024.
- Kostenko L., Hołoborod’ko W., Kałyneć I., Stus W. Powroty nieobiecnych / W przekładach: Leszka Engelkinga, Jerzego Jędrzejewicza, Bazylego Nazaruka, Floriana Nieuważniego, Wiktora Woroszylskiego. Ostrowiec świętokrzyski, 1990. 14 ark.
- Чернілевський С. Чорна елегія. Роздуми режисера кінотрилогії «Просвітлої дороги свічка чорна. Пам’яті Василя Стуса» // Українська культура. — 1992. — № 7. — С. 8‒10.
- СИЗОНОВ, Д. Ю. Мас-медіа як джерело нової фразеології сучасної української літературної мови. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 2017, 34: 29-38.
Література
- Соловей Е. Українська філософська лірика / Е. Соловей. – К. : Час, 1999.
- Коцюбинська М. Поетове “самособоюнаповнення” (Василь Стус)/ М. Коцюбинська // Самототожність письменника: до методології сучасного літературознавства. – К. : Українська книга, 1999.
- Лекція Людмили Кісельової для вчителів від Літературної лабораторії Мистецького арсеналу «Василь Стус: поет світового калібру на сайті YouTube (укр.)
Декламації
- «Як добре те, що смерті не боюся я» в читанні Козака Михайлика на сайті YouTube (укр.)
- «Як добре те, що смерті не боюся я» в читанні Ігоря Мурашка. Аудіокнига.UA на сайті YouTube (укр.)
- Капелюх Що Говорить (Олекс Степ) - Як добре те, що смерті не боюсь я на сайті YouTube (укр.)
Музичні інтерпретації
- АПОКРИФ - Як добре те, що смерті не боюсь я (сл. В. Стус)(РЕП ДО ЗНО) на сайті YouTube (укр.)
- гурт Screamers - Як добре те, що смерті не боюсь я (сл. В. Стус, муз.гурт Screamers) на сайті YouTube (укр.)
- Віктор Морозов співає пісню на слова Василя Стуса "Як добре те, що смерті не боюсь я"
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yak dobre te sho smerti ne boyus ya virsh ukrayinskogo poeta XX stolittya perekladacha literaturoznavcya pravozahisnika Vasilya Semenovicha Stusa Virsh spochatku uvijshov do zbirki Chas tvorchosti Dichtenszeit napisanoyi poetom pid chas slidstva pislya pershogo areshtu 1972 roku u kameri poperednogo uv yaznennya Kiyivskogo respublikanskogo KDB Yak dobre te sho smerti ne boyus ya Zhanrvirsh molitvaAvtorStus Vasil SemenovichMovaukrayinskaNapisano20 sichnya 1972 rokuOpublikovano1986Krayina UkrayinaTekst virshaYak dobre te sho smerti ne boyus ya i ne pitayu chi tyazhkij mij hrest Sho vam bogove nizko ne klonyusya v peredchutti nedovidomih verstv Sho zhiv lyubiv i ne nabravsya skverni nenavisti proklonu kayattya Narode mij do tebe ya she vernu i v smerti obernusya do zhittya svoyim strazhdennim i nezlim oblichchyam yak sin tobi dozemno poklonyus i chesno glyanu v chesni tvoyi vichi i chesnimi slozami obillyus Tak hochetsya pozhiti hoch godinku koli moya roziv yetsya bida Haj prijdut v gosti Lesya Ukrayinka Franko Shevchenko i Skovoroda Ta vzhe Movchi Zablukanij u pushi uzhe ne remstvuj poziraj u glib u sushe sho rozpuknetsya v gryadushe i ruzheyu zakvitne kolo shib 20 01 1972 Yak dobre te sho smerti ne boyus ya i ne pitayu chi tyazhkij mij hrest sho pered vami suddi ne klonyusya v peredchutti nedovidomih verst sho zhiv lyubiv i ne nabravsya skverni nenavisti proklonu kayattya Narode mij do tebe ya she vernu yak v smerti obernusya do zhittya svoyim strazhdannyam i nezlim oblichchyam Yak sin tobi dozemno uklonyus i chesno glyanu v chesni tvoyi vichi i v smerti z ridnim krayem poridnyus listopad 1975Syuzhet virshaPoeziya Yak dobre te sho smerti ne boyus ya ye svoyeridnim poetichnim gromadyanskim manifestom i poetichnoyu molitvoyu meditaciyeyu i zapovitom yakij pokazuye rozdumi lirichnogo geroya avtora pro vlasnu tragichnu ale nevidvorotnu dolyu nezlamnist zdatnist zalishatisya lyudinoyu za bud yakih obstavin perezhivannya za ridnu krayinu mriyi pro yednist narodu Cej virsh zvuchit yak kredo avtora Literaturnij analiz tvoruMetrika i strofika Virshovij rozmir p yatistopovij yamb Rimuvannya perehresne abab z cherguvannyam zhinochih ta cholovichih klauzul zhchzhch Virsh zapisano bez grafichnogo podilu na strofi astrofichnij tvir Zhanrovi osoblivosti Za motivami j nastanovoyu virsh Yak dobre te sho smerti ne boyus ya blizkij do Zapovitu Tarasa Shevchenka zokrema peredbachennyam vlasnoyi zagibeli na chuzhini Tvir mistit tradicijni dlya Vasilya Stusa avtorski neologizmi nedovidomih oksimoroni v smerti obernusya do zhittya Svyatist i vartisnist spravi za yaku boretsya geroj tvoru posilyuyetsya biblijnim obrazom nesennya tyazhkogo hresta a sam geroj asociyuyetsya z obrazom Isusa Hrista sho sam nis svij tyazhkij hrest i buv na nomu rozip yatij U virshi pomitni motivi ekzistencijnosti anteyizmu i karidocentrizmu ta eshatologichni motivi Istoriko kritichnij analizVirsh napisano 20 sichnya 1972 roku v kameri poperednogo uv yaznennya slidchogo izolyatora Kiyivskogo respublikanskogo KDB na vosmij den pershogo areshtu Vasilya Stusa yakij vidbuvsya 12 sichnya 1972 roku 1975 roku pid chas operaciyi na shlunku u leningradskij likarni dlya v yazniv im Gaaza de Stusu vidalili 2 3 shlunka vin perezhiv stan klinichnoyi smerti i za kilka dniv stvoriv novu versiyu virsha V umovah koli ves prostir dihav smertelnoyu nebezpekoyu ukrayinski politv yazni viroblyali duhovnij imunitet proti strahu pered fizichnim nebuttyam yakij najyaskravishe peredano promovistoyu filosofskoyu invektivoyu Vasilya Stusa Yak dobre te sho smerti ne boyus ya Yaroslav GARASIM ukrayinskij folklorist doktor filologichnih nauk profesor Kompensaciya za strazhdannya bula spravdi korolivskoyu Vidkrivavsya novij nelinijnij vimir chasu vimir sho prishvidshiv z yavu novih tekstiv get inshih za formoyu m yakshih skazati b prijnyatnishih dlya ukrayinskogo chitacha Tvorchi shukannya ostannih rokiv vibuhnuli zmishennyam chasovih ploshin kristalizaciyeyu zmistu j perezhivan bezzhalnim vitisnennyam literaturshini j filologichnoyi vodi yakoyus majzhe nelyudskoyu emocijnoyu napovnenistyu kozhnoyi miti Ta j chi mozhe buti inakshe koli kozhen moment zhittya vidchuvayetsya nemov ostannij Stus ne lishe virvavsya z periodu mezhichassya vin vstanoviv svij Stusivskij chas Vidchuv ce i ne zlyakavsya cogo solodkogo vidchuttya A dovirivshis uzhe bez bud yakogo strahu deklaruvav Yak dobre te sho smerti ne boyus Dmitro STUS ukrayinskij pismennik literaturoznavec redaktor kandidat filologichnih naukPerekladiAnglijskoyu Slovackoyu Rosijskoyu Polskoyu How good it is that I ve no fear of dying Nor ask myself how ponderous my toil Nor bow to cunning magistrates decrying Presentiments of unfamiliar soil That I have lived and loved yet never burdening My soul with hatred curses or regret My people It is to you I am returning In death I somehow find my fate I turn my pained but goodly face to living And in filial prostration I begin I meet your eyes in fair thanksgiving And join my kindred earth as closest kin Pereklad Marka Korinyuka Ako dobre ze sa smrti nebojim nepytam sa aky tazky je moj kriz a pred Vami moji sudcovia hlavu nikdy nesklonim V predtuche neznamych diaľav ja zil som miloval som nepospinil som sa vasim pachom a nenavist pokanim prekleniem Narod moj ja k tebe este cestu najdem pred smrtou zivotu dam prednost v utrpeni no i laske mojho zraku Az po zem sa ti ako tvoj dobry syn poklonim so ctou sa pozriem do tvojich cestnych oci a po smrti sa navzdy k rodnemu kraju pritulim Pereklad Miroslava Danisha Kak horosho chto smerti ne boyus ya ne ozabochen chto tyazhyol moj krest chto pered vami sudi ne sognus ya v predchuvstvii neznannyh vyorst i mest chto zhil lyubil i ne nabralsya skverny i zloby ya na dolyu ne ropshu Tebe narod moj ya ostanus vernym i posle smerti k zhizni vozvrashus svoim stradanem i licom nezlobnym Kak syn tebe ya nizko poklonyus vzglyanu v glaza a v nih ogon svobody i v smerti s Ukrainoj porodnyus Pereklad Tetyani Kaminskoyi Jak dobrze ze smierci sie nie lekam I nie pytam czy ciezki jest moj krzyz przed toba obludny sedzio nie klekam w przeczuciu drog co zaprowadza wzwyz Ze zylem kochalem i nie zhanbilem sie nienawiscia przeklenstwem ni skrucha Pereklad Volodimira Mokrogo Kak horosho chto smerti ne boyus Nesu tyazhelyj krest cherez pogosty Predchuvstvuya nevedomye versty pered sudom lukavym ne klonyus Hot ya spolna izvedal zhizni vkus no ne nabralsya podlosti i skverny O moj narod tebe ostanus vernym i k vechnoj zhizni v smerti obernus Sklonyus ya do zemli pered toboj v tvoi glaza vglyazhus blagogoveya I obruchus s rodnoj zemlej moej Perespiv ru vikonuyetsya yak bardivska pisnya Tureckoyu Ne guzel olumden korkmayip Sirtimdaki carmihin agir olup olmadigini sormuyorum Yargiclar onunuzde egilmeyip Yetecek kadar bilinmeyen mesafeleri bekliyorum Yasardim severdim ama Izin vermedim nefret lanet pismanlik ve pislikle kirletilmeme Halkim benim donecegim sana Hayata donerim olumumde Aci ceken ama kizgin olmayan yuzum ile Bir evlat olarak tam yerlere egilip onunde Bakacagim durustce durust gozlerine Ve anavatanimla akraba olacagim olumde Pereklad Olgi VirnikCikavi faktiOriginal virsha Yak dobre te sho smerti ne boyus ya stav epigrafom do antologiyi Povernennya nevidomih Powroty nieobiecnych Yak dobre te sho smerti ne boyus ya odna z poezij lejtmotiviv filmu drugogo U bilij stuzhi sonce Ukrayini kinotrilogiyi Prosvitloyi dorogi svichka chorna Pam yati Vasilya Stusa rezhiser Stanislav Chernilevskij Yak dobre te sho smerti ne boyus ya odna z najbilsh tirazhovatih medialingvistichnih odinicPrimitkiMikola TKAChUK TIPOLOGIYa GEROYa EKZISTENCIALA V LIRICI VASILYa STUSA FILOSOFSKO EKZISTENCIJNI ASPEKTI TVORChOSTI VASILYa STUSA ISSN 2308 1902 Aktualni problemi ukrayinskoyi literaturi i folkloru 2014 21 22 97 s Lirichnij Sosyura ta revolyucijnij Stus poeziya yaka bolit i zaraz Radio Svoboda ukr Procitovano 24 sichnya 2021 GARASIM Ya Iz pokolinnya tih sho smerti ne boyalis svitlij pam yati Irini Kalinec Ukrayinske literaturoznavstvo 2012 75 269 271 Stus D Vasil Stus Zhittya yak tvorchist Dmitro Stus K Fakt 2004 368 s project http cultural opposition eu COURAGE 16 grudnya 2017 Stus Vasyl How good it is that I ve no fear of dying Time of Creativity Chas Tvorchosti in Ukrainian 1972 Poem Trans by Marco Carynnyk Registry Courage Connecting collections cultural opposition eu amer Procitovano 6 travnya 2021 Veľvyslanectvo Ukrajiny v SR Posolstvo Ukrayini v Slovackij Respublici www facebook com Procitovano 24 sichnya 2021 V Stus Yak dobre te sho smerti ne boyus ya Tatyana Kaminskaya Stihi ru stihi ru Procitovano 24 sichnya 2021 Mokry W Elity polskie o wolnosci i niezaleznosci Ukrainy Od polskiego do ukrainskiego Sierpnia Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze Krakow Szwajpolt Fiol 2010 T XI XII S 75 95 Kak horosho chto smerti ne boyus sl V Stus muz P Starchik Bard ru com www bard ru com Procitovano 6 travnya 2021 Kak horosho chto smerti ne boyus Vasyl Stus ukr procitovano 6 travnya 2021 Virnyk Olga 10 sichnya 2024 Vasil STUS Olga Virnik tur Procitovano 10 sichnya 2024 Kostenko L Holoborod ko W Kalynec I Stus W Powroty nieobiecnych W przekladach Leszka Engelkinga Jerzego Jedrzejewicza Bazylego Nazaruka Floriana Nieuwazniego Wiktora Woroszylskiego Ostrowiec swietokrzyski 1990 14 ark Chernilevskij S Chorna elegiya Rozdumi rezhisera kinotrilogiyi Prosvitloyi dorogi svichka chorna Pam yati Vasilya Stusa Ukrayinska kultura 1992 7 S 8 10 SIZONOV D Yu Mas media yak dzherelo novoyi frazeologiyi suchasnoyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi Aktualni problemi ukrayinskoyi lingvistiki teoriya i praktika 2017 34 29 38 LiteraturaSolovej E Ukrayinska filosofska lirika E Solovej K Chas 1999 Kocyubinska M Poetove samosoboyunapovnennya Vasil Stus M Kocyubinska Samototozhnist pismennika do metodologiyi suchasnogo literaturoznavstva K Ukrayinska kniga 1999 Lekciya Lyudmili Kiselovoyi dlya vchiteliv vid Literaturnoyi laboratoriyi Misteckogo arsenalu Vasil Stus poet svitovogo kalibru na sajti YouTube ukr ul Deklamaciyi Yak dobre te sho smerti ne boyusya ya v chitanni Kozaka Mihajlika na sajti YouTube ukr Yak dobre te sho smerti ne boyusya ya v chitanni Igorya Murashka Audiokniga UA na sajti YouTube ukr Kapelyuh Sho Govorit Oleks Step Yak dobre te sho smerti ne boyus ya na sajti YouTube ukr Muzichni interpretaciyi APOKRIF Yak dobre te sho smerti ne boyus ya sl V Stus REP DO ZNO na sajti YouTube ukr gurt Screamers Yak dobre te sho smerti ne boyus ya sl V Stus muz gurt Screamers na sajti YouTube ukr Viktor Morozov spivaye pisnyu na slova Vasilya Stusa Yak dobre te sho smerti ne boyus ya section