Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перепоховання Василя Стуса Юрія Литвина та Олекси Тихого відбулося 19 листопада 1989 року у Києві на Байковому цвинтарі

Перепоховання Стуса, Литвина, Тихого

Перепоховання Стуса, Литвина, Тихого

Перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого відбулося 19 листопада 1989 року у Києві на Байковому цвинтарі.

image
Арештований Василь Стус, 1972
image
Юрій Литвин у 1958 р. під час першої відсидки за політичною статтею, «Озерлаг»
image
Олекса Тихий

Особи

Василь Стус − український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Відстоював вільний розвиток української культури. Творчість Василя Стуса заборонена радянською владою. Василь Стус був двічі арештований та ув'язнений. Помер 4 вересня 1985 року в таборі біля села Пермської області.

Юрій Литвин − український поет, письменник, журналіст і правозахисник. Заарештований та звинувачений у створенні підпільної націоналістичної організації «Група Визволення України» і засуджений до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у мордовських таборах для політв'язнів. Помер 5 вересня 1984 року в таборі біля села Кучино Пермської області.

Олекса Тихий − український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в лікарні табору біля села Кучино Пермської області 6 травня 1984 року.

Ув'язнення

Василь Стус був заарештований вдруге у травні 1980 року. Його визнали особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Стусові, який з листопада 1980 року відбував покарання у таборі в (тепер Чусовського району Пермського краю, Росія), заборонили бачитися з родиною.

Юрій Литвин був важко хворий, коли його заарештували вдруге 5 липня 1979 року. Його звинуватили у «антирадянській агітації та пропаганді» та засудили до 10-річного ув'язнення і 5 років заслання. З травня 1980 року відбував покарання у таборах суворого режиму (селах Кучино, Половинка, Всесвятське Пермської області, Росія), тут перебувала більшість учасників українського правозахисного руху.

Олексі Тихому 21 липня 1977 року було оголошено вирок: за ст. 62 ч.2 КК УРСР Тихого позбавлено волі на 10 років з засланням на 5 років та за ст. 222 ч. І — на 3 роки. Остаточним вироком було позбавлення волі на 10 років у виправно-трудовій колонії особливого режиму з засланням на 5 років. Радянська репресивна система визнала його «винятково небезпечним рецидивістом». Місцем покарання було визначено табір особливого режиму ЖХ-385/1, с. Сосновка в Мордовії. До захисту Тихого долучались визначні українські правозахисники Левко Лук'яненко, Петро Григоренко, Андрій Сахаров, Олександр Подрабінек.

1980 року, у березні Олексу Тихого було переведено до табору особливого режиму для політичних в'язнів у селі (тепер Чусовського району Пермського краю, Росія). Перебуваючи у таборі, кілька разів оголошував голодування, найдовше протривало 52 дні.

Смерті політв'язнів

Василь Стус помер уночі 4 вересня, за однією з версій, від переохолодження. За офіційними даними причиною смерті вважається зупинка серця. Однак, існує версія, що український письменник загинув від удару карцерними нарами. Цю версію висував Василь Овсієнко, товариш Стуса та колишній політв'язень. Цілком імовірно, що це було зумисне, підлаштоване наглядачами, вбивство.

Юрія Литвина знайшли в камері з розрізаним животом 24 серпня 1984 року, 5 вересня 1984 року український письменник помер у лікарні(м. Чусового Пермської області)

Олекса Тихий тяжко хворів з 1981 року. Український правозахисник помер 6 травня 1984 року в тюремній лікарні Пермі.

Поховання на чужині

Згідно радянських законів, останки померлих в'язнів не віддавали родинам для поховання на батьківщині, доки не закінчиться термін ув'язнення. Олекса Тихий спочивав на кладовищі «Северное» в Пермі, Юрій Литвин і Василь Стус на тюремному кладовищі, під стовпчиками з номерами 7 і 9.

Процес перепоховання

У листопаді 1989 року, завдяки клопотанням рідних та однодумців, серед яких були син Стуса Дмитро, син Тихого Володимир, заступник голови Всеукраїнського товариства репресованих Василь Ґурдзан, який представляв інтереси матері Литвина, видатних українських діячів перепоховали.

Як цитує один з організаторів перепоховання, першою близько 19-ої години вийняли Стусову домовину:

"Зняли віко. Тіло не накрите. Усе чорне: обличчя, зеківський одяг, подушка під головою, стружки в домовині. Тіло всохло, носовий хрящ запав, але нема сумніву, що це Стус. Треба зауважити, що ми мали такі сумніви. Дмитро глянув і сказав: «Це тато». Стягнув шапочку з голови, закрив нею своє обличчя і скрушно відвернувся.

18 листопада, о 20;30, їх прах привезли літаком з Уралу в аеропорт «Бориспіль». Там зі свічками й корогвами чекали близько 300 людей. Домовини повезли до Свято-Покровської церкви на Куренівці, де зранку 19-го покійних відспівали. Спогади колишнього товариша Стуса, Василя Овсієнко

«Приблизно 30 тисяч людей вийшло на вулиці Києва. Як ішли Володимирською повз будівлю КДБ, боялися, щоб не було провокацій. Але це була перша акція, де влада не посміла трощити синьо-жовті прапори, де нас не лупили древками й кийками».

Труни спочатку повезли на Софіївську площу, потім до пам'ятника Тарасові Шевченку. А звідти вже несли на руках до Байкового кладовища. Рух у центрі міста зупинився. Люди стояли зі свічками вздовж Володимирської вулиці. На мітингу виступили В'ячеслав Чорновіл, Іван Драч, Михайлина Коцюбинська.

В культурі

Володимир Шовкошитний — український поет, прозаїк, публіцист, громадський, політичний та державний діяч, був одним з організаторів повернення праху діячів до батьківщини. Цій події присвячено цикл спогадів «Герої народжуються на могилі героїв»

Пам'яті Василя Стуса, Юрія Литвина, Олекси Тихого:

Ані хреста, ані могили
Над вбогим прихистком нема!
Вже вмерла і сама тюрма…
За що ж ви голови схилили?

Перепохованню Стуса, Литвина, Тихого присвячена третя частина фільму Станіслава Чернілевського «Просвітлої дороги свічка чорна».

До річниці перепоховання 19 листопада 2022 року Телебачення Торонто створило випуск «ПОЛІТВ'ЯЗНІ НАВІТЬ ПІСЛЯ СМЕРТІ: чому срср не хотів віддавати тіла Стуса, Литвина та Тихого Україні».

Також тяжка доля, репресованого радянською системою, Стуса розкривається у пісні «Не дожив» українського виконавця Паліндром, яка стала саундтреком до документального фільму «Ваш Василь».

Посилання

  • Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус
  • День в історії — перепоховали Стуса, Литвина, Тихого
  • Дорога додому: сьогодні річниця перепоховання Стуса
  • ГЕРОЇ НАРОДЖУЮТЬСЯ НА МОГИЛАХ ГЕРОЇВ
  • ПОЛІТВ'ЯЗНІ НАВІТЬ ПІСЛЯ СМЕРТІ: чому срср не хотів віддавати тіла Стуса, Литвина та Тихого Україні

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Perepohovannya Vasilya Stusa Yuriya Litvina ta Oleksi Tihogo vidbulosya 19 listopada 1989 roku u Kiyevi na Bajkovomu cvintari Areshtovanij Vasil Stus 1972 Yurij Litvin u 1958 r pid chas pershoyi vidsidki za politichnoyu statteyu Ozerlag Oleksa TihijOsobiVasil Stus ukrayinskij poet perekladach prozayik literaturoznavec pravozahisnik Odin iz najaktivnishih predstavnikiv ukrayinskogo kulturnogo ruhu shistdesyatnikiv Vidstoyuvav vilnij rozvitok ukrayinskoyi kulturi Tvorchist Vasilya Stusa zaboronena radyanskoyu vladoyu Vasil Stus buv dvichi areshtovanij ta uv yaznenij Pomer 4 veresnya 1985 roku v tabori bilya sela Permskoyi oblasti Yurij Litvin ukrayinskij poet pismennik zhurnalist i pravozahisnik Zaareshtovanij ta zvinuvachenij u stvorenni pidpilnoyi nacionalistichnoyi organizaciyi Grupa Vizvolennya Ukrayini i zasudzhenij do 10 rokiv pozbavlennya voli Pokarannya vidbuvav u mordovskih taborah dlya politv yazniv Pomer 5 veresnya 1984 roku v tabori bilya sela Kuchino Permskoyi oblasti Oleksa Tihij ukrayinskij disident pravozahisnik pedagog movoznavec chlen zasnovnik Ukrayinskoyi gelsinskoyi grupi Vistupav na zahist ukrayinskoyi movi Pomer v likarni taboru bilya sela Kuchino Permskoyi oblasti 6 travnya 1984 roku Uv yaznennyaVasil Stus buv zaareshtovanij vdruge u travni 1980 roku Jogo viznali osoblivo nebezpechnim recidivistom i u veresni zasudzhenij na 10 rokiv primusovih robit i 5 rokiv zaslannya Stusovi yakij z listopada 1980 roku vidbuvav pokarannya u tabori v teper Chusovskogo rajonu Permskogo krayu Rosiya zaboronili bachitisya z rodinoyu Yurij Litvin buv vazhko hvorij koli jogo zaareshtuvali vdruge 5 lipnya 1979 roku Jogo zvinuvatili u antiradyanskij agitaciyi ta propagandi ta zasudili do 10 richnogo uv yaznennya i 5 rokiv zaslannya Z travnya 1980 roku vidbuvav pokarannya u taborah suvorogo rezhimu selah Kuchino Polovinka Vsesvyatske Permskoyi oblasti Rosiya tut perebuvala bilshist uchasnikiv ukrayinskogo pravozahisnogo ruhu Oleksi Tihomu 21 lipnya 1977 roku bulo ogolosheno virok za st 62 ch 2 KK URSR Tihogo pozbavleno voli na 10 rokiv z zaslannyam na 5 rokiv ta za st 222 ch I na 3 roki Ostatochnim virokom bulo pozbavlennya voli na 10 rokiv u vipravno trudovij koloniyi osoblivogo rezhimu z zaslannyam na 5 rokiv Radyanska represivna sistema viznala jogo vinyatkovo nebezpechnim recidivistom Miscem pokarannya bulo viznacheno tabir osoblivogo rezhimu ZhH 385 1 s Sosnovka v Mordoviyi Do zahistu Tihogo doluchalis viznachni ukrayinski pravozahisniki Levko Luk yanenko Petro Grigorenko Andrij Saharov Oleksandr Podrabinek 1980 roku u berezni Oleksu Tihogo bulo perevedeno do taboru osoblivogo rezhimu dlya politichnih v yazniv u seli teper Chusovskogo rajonu Permskogo krayu Rosiya Perebuvayuchi u tabori kilka raziv ogoloshuvav goloduvannya najdovshe protrivalo 52 dni Smerti politv yaznivVasil Stus pomer unochi 4 veresnya za odniyeyu z versij vid pereoholodzhennya Za oficijnimi danimi prichinoyu smerti vvazhayetsya zupinka sercya Odnak isnuye versiya sho ukrayinskij pismennik zaginuv vid udaru karcernimi narami Cyu versiyu visuvav Vasil Ovsiyenko tovarish Stusa ta kolishnij politv yazen Cilkom imovirno sho ce bulo zumisne pidlashtovane naglyadachami vbivstvo Yuriya Litvina znajshli v kameri z rozrizanim zhivotom 24 serpnya 1984 roku 5 veresnya 1984 roku ukrayinskij pismennik pomer u likarni m Chusovogo Permskoyi oblasti Oleksa Tihij tyazhko hvoriv z 1981 roku Ukrayinskij pravozahisnik pomer 6 travnya 1984 roku v tyuremnij likarni Permi Pohovannya na chuzhiniZgidno radyanskih zakoniv ostanki pomerlih v yazniv ne viddavali rodinam dlya pohovannya na batkivshini doki ne zakinchitsya termin uv yaznennya Oleksa Tihij spochivav na kladovishi Severnoe v Permi Yurij Litvin i Vasil Stus na tyuremnomu kladovishi pid stovpchikami z nomerami 7 i 9 Proces perepohovannyaU listopadi 1989 roku zavdyaki klopotannyam ridnih ta odnodumciv sered yakih buli sin Stusa Dmitro sin Tihogo Volodimir zastupnik golovi Vseukrayinskogo tovaristva represovanih Vasil Gurdzan yakij predstavlyav interesi materi Litvina vidatnih ukrayinskih diyachiv perepohovali Yak cituye odin z organizatoriv perepohovannya pershoyu blizko 19 oyi godini vijnyali Stusovu domovinu Znyali viko Tilo ne nakrite Use chorne oblichchya zekivskij odyag podushka pid golovoyu struzhki v domovini Tilo vsohlo nosovij hryash zapav ale nema sumnivu sho ce Stus Treba zauvazhiti sho mi mali taki sumnivi Dmitro glyanuv i skazav Ce tato Styagnuv shapochku z golovi zakriv neyu svoye oblichchya i skrushno vidvernuvsya 18 listopada o 20 30 yih prah privezli litakom z Uralu v aeroport Borispil Tam zi svichkami j korogvami chekali blizko 300 lyudej Domovini povezli do Svyato Pokrovskoyi cerkvi na Kurenivci de zranku 19 go pokijnih vidspivali Spogadi kolishnogo tovarisha Stusa Vasilya Ovsiyenko Priblizno 30 tisyach lyudej vijshlo na vulici Kiyeva Yak ishli Volodimirskoyu povz budivlyu KDB boyalisya shob ne bulo provokacij Ale ce bula persha akciya de vlada ne posmila troshiti sino zhovti prapori de nas ne lupili drevkami j kijkami Truni spochatku povezli na Sofiyivsku ploshu potim do pam yatnika Tarasovi Shevchenku A zvidti vzhe nesli na rukah do Bajkovogo kladovisha Ruh u centri mista zupinivsya Lyudi stoyali zi svichkami vzdovzh Volodimirskoyi vulici Na mitingu vistupili V yacheslav Chornovil Ivan Drach Mihajlina Kocyubinska V kulturiVolodimir Shovkoshitnij ukrayinskij poet prozayik publicist gromadskij politichnij ta derzhavnij diyach buv odnim z organizatoriv povernennya prahu diyachiv do batkivshini Cij podiyi prisvyacheno cikl spogadiv Geroyi narodzhuyutsya na mogili geroyiv Pam yati Vasilya Stusa Yuriya Litvina Oleksi Tihogo Ani hresta ani mogili Nad vbogim prihistkom nema Vzhe vmerla i sama tyurma Za sho zh vi golovi shilili Perepohovannyu Stusa Litvina Tihogo prisvyachena tretya chastina filmu Stanislava Chernilevskogo Prosvitloyi dorogi svichka chorna Do richnici perepohovannya 19 listopada 2022 roku Telebachennya Toronto stvorilo vipusk POLITV YaZNI NAVIT PISLYa SMERTI chomu srsr ne hotiv viddavati tila Stusa Litvina ta Tihogo Ukrayini Takozh tyazhka dolya represovanogo radyanskoyu sistemoyu Stusa rozkrivayetsya u pisni Ne dozhiv ukrayinskogo vikonavcya Palindrom yaka stala saundtrekom do dokumentalnogo filmu Vash Vasil PosilannyaSerce samogubstvo chi vbivstvo Yak zaginuv Vasil Stus Den v istoriyi perepohovali Stusa Litvina Tihogo Doroga dodomu sogodni richnicya perepohovannya Stusa GEROYi NARODZhUYuTSYa NA MOGILAH GEROYiV POLITV YaZNI NAVIT PISLYa SMERTI chomu srsr ne hotiv viddavati tila Stusa Litvina ta Tihogo Ukrayini

Дата публікації:
Топ