Світличний Іван Олексійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 20 вересня 1929 с. Половинкине, Старобільська округа, УСРР | |||
Помер | 25 жовтня 1992 (63 роки) Київ, Україна | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Громадянство | СРСР → Україна | |||
Національність | Українець | |||
Діяльність | поет, літературний критик, мовознавець | |||
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
Мова творів | українська | |||
Батько | Олексій Павлович Світличний | |||
Мати | Меланія Іллівна Твердохліб | |||
У шлюбі з | Леоніда Павліна Світлична | |||
| ||||
Світличний Іван Олексійович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Іва́н Олексі́йович Світли́чний (20 вересня 1929, с. Половинкине, Старобільська окр., Українська СРР — 25 жовтня 1992, Київ, Україна) — український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, дисидент, діяч шістдесятництва (українського руху опору 1960–1970-их років), репресований. Лавреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1994), лавреат премії імені Василя Стуса (1989). Старший брат Надії Світличної. Член Міжнародного ПЕН-клубу (1978).
Життєпис
Походить Іван із селянської родини. Батько Світличний Олексій Павлович (1910—1955), мати Меланія Іллівна, до шлюбу Твердохліб (1910—1994). Мав двох молодших сестер: Марію (1932 р.н.) і Надію (1936 р.н.).
До школи пішов у селі Половинкине (Луганська обл.) в 1937 році. В 1943 р., намагаючись разом з іншими підлітками підірвати німецьку техніку, лишився без пальців на руках. У 1947 р. закінчив із золотою медаллю Старобільську середню школу.
З 1947 до 1952 року навчався на філологічному факультеті Харківського університету, який закінчив з відзнакою.
1952-55 р. навчався в аспірантурі при Інституті літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. Його науковим керівником був академік Білецький О.І. Працював відповідальним секретарем журналу «Радянське літературознавство», завідувачем відділу критики журналу «Дніпро» (1955). Тут і заявив про себе як проникливий, непоступливий і принциповий літературний критик, як людина широкої ерудиції і справжній інтелектуал.
1956 року одружився з Леонідою Терещенко.
З 1957 р. — молодший науковий працівник Інституту літератури, а з 1963 р. — науковий працівник Інституту філософії АН УРСР. Написав дисертацію з естетики, але не опублікував.
У 1960-х роках Світличний був фактичним організатором культурного та наукового життя творчої молоді. Його помешкання було своєрідним центром формування національної свідомості наукової молоді, дискусійним клубом, у якому кристалізувалися погляди і формувався особистий вибір більшості шістдесятників. Привабливими для всіх були не тільки енциклопедичні знання Івана Світличного, а й особистісні якості — інтелігентність, м'якість, товариськість, доброзичливість. Мав одну з найкращих приватних бібліотек у Києві (2005 року сестра Н. О. Світлична передала цю бібліотеку Харківському університетові імені В. Каразіна).
У 1963 р. внаслідок конфлікту з академіком Іваном Білодідом був змушений залишити посаду головного редактора журналу «Радянське літературознавство». Через свою громадянську позицію Світличний зазнав переслідувань з боку репресивних органів тоталітарної радянської влади. Під тиском КДБ втратив роботу, був примушений перебиватися випадковими заробітками, публікаціями в пресі під псевдонімом або чужим прізвищем.
Репресії
Уперше було заарештовано 1 вересня 1965 р. На той час він уже давно був без роботи. За ним, за дружиною Леонідою і сестрою Надією постійно стежили, телефон неприкрито прослуховувався. 31 серпня 1965 р. в помешканні Світличного, якого в цей час не було в Києві, відбувся обшук. Через кілька днів обшук повторився, і лише через тиждень після звернення до КДБ дружині Світличного офіційно повідомили про арешт чоловіка. Одночасно з ним тоді було арештовано Опанаса Заливаху, Михайла Косіва, Михайла Гориня, Богдана Гориня та інших. Усіх їх звинувачено за ст. 62, ч.1, КК УРСР: антирадянська агітація і пропаганда. 30 квітня 1966 р. Івана Світличного через брак доказів було випущено.
12 січня 1972 р. Світличного заарештували вдруге й звинуватили за тією ж статтею. Того ж року було заарештовано Євгена Сверстюка, Василя Стуса, В'ячеслава Чорновола, Надію Світличну.
27–29 січня 1973 р. відбувся закритий судовий процес, де було винесено вирок: 12 років позбавлення волі (7 років концтаборів суворого режиму і 5 років заслання за антирадянську агітацію і пропаганду, виготовлення та поширення самвидаву. На суд ні дружину, ні матір Івана не допустили.
Відбував покарання у таборах Пермської області, у селищах Всесвятське й Кучино (ВС-389/35,36). Незважаючи на поганий стан здоров'я (хвороба нирок, рецидиви туберкульозу, постійний головний біль і носові кровотечі), намагався працювати разом з усіма. Майже весь останній табірний рік провів у лікарні.
Мав незаперечний моральний авторитет серед політв'язнів, став душею табірного руху Опору — його називали «табірною совістю». Виявляв моральну стійкість і силу духу, багато разів брав участь у голодовках протесту. Василь Стус писав про Світличного: «Все краще в мені — це Іван. Усе кращого у багатьох інших — від Івана». 1974 р. Світличного на 56-й день голодовки (він важив тоді 46 кг) відправили етапом на виховну «профілактику» до Києва і, не досягши бажаного результату, повернули назад до табору.
Місцем заслання для Івана Світличного було призначено селище Усть-Кан Горно-Алтайської області. Працював нічним сторожем ПМК, палітурником у бібліотеці. Від червня 1979 р. і до кінця заслання разом із Світличним була його дружина Леоніда Павлівна. 1980 р. з огляду на погіршення стану здоров'я їм дозволили перебратися в селище Майма (околиця Горно-Алтайська). 20 серпня 1981 року в Світличного стався інсульт, унаслідок чого він став інвалідом 1 групи. Пережив клінічну смерть, складну нейрохірургічну операцію в непристосованих умовах, післяопераційні ускладнення, підозру на рак хребта, гіпсове ліжко, частковий параліч. Вижив тільки завдяки самовідданому доглядові дружини. Комісувати за станом здоров'я відмовилися: досягнуту мовби домовленість Центрального секретаріату Міжнародної Амністії із Москвою про комісування було анульовано рішенням голови КДБ СРСР Федорчука В.В.. Термін відбув повністю.
Звільнення та смерть
Іван Світличний був звільнений 23 січня 1983 р. Він був тяжко хворим, продовжувати колишню творчу і громадську діяльність він уже не зміг. Помер 25 жовтня 1992 року, похований у Києві на Байковому цвинтарі неподалік від могил Василя Стуса, Олекси Тихого та Юрія Литвина (ділянка № 33, 50°25′02″ пн. ш. 30°30′06″ сх. д. / 50.4173000° пн. ш. 30.5017500° сх. д.). На могилі Івана Світличного встановлено хрест роботи художника Миколи Малишка.
Премію ім. В. Стуса Світличному було присуджено у 1989, а у 1990 році — стає членом Спілки письменників України.
Державну премію України ім. Шевченка Світличному присуджено в 1994 році (посмертно) за збірку поезій, поетичних перекладів і літературно-критичних статей «».
Київські адреси
- Будучи аспірантом Інституту літератури, в 1953—1955 роках мешкав на вул. Костельній, 13-а (2-й поверх, 1-а кімната ліворуч)
- Від 1960 року до ув'язнення в 1973 році мешкав на вулиці Уманській, 35, кв. 20. Враження від нового місця проживання Світличний виклав у листі до сестри:
Нове житло сприймалося Світличними дещо ідеалізовано, оскільки перед цим вони мешкали в переобладнаній на кімнату келії Флорівського монастиря, разом з сім'єю жінки, Леоніди Світличної. Микола Плахотнюк порівнював її з «рукавичкою», а Василь Стус — із «голубником» через майже постійну присутність гостей. Сюди часто навідувалися Алла Горська, Василь Симоненко, Василь Стус, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Іван Дзюба, який жив неподалік, та низка інших представників творчої молоді з усієї УРСР. У спогадах сучасників квартира на Уманській постає як мультифункціональний відкритий простір. Там відбувалися колективні вечері, академічні дискусії, читання поезій, «відкриття» творчості заборонених митців «розстріляного відродження», прослуховування віршів в авторському виконанні поетів на журналістському магнітофоні «Весна».«Цього листа я тобі пишу з нової, СВОЄЇ квартири. Це — по дорозі з центру на аеродром. Місце хороше, старих будинків і близько немає, кругом одні новобудови, планування чудесне, до центру — 20 хвилин тролейбусом»
- Останньою адресою, де Іван Світличний мешкав з 1983 року й до своєї смерті в 1992 році, є будинок на вулиці Преображенській, 16, кв. 91.
Літературознавство
Як літературознавець і критик Іван Світличний був носієм і продовжувачем традицій «харківської філологічної школи», з її виразним теоретичним спрямуванням. Перші його статті, як і незакінчена дисертація з теорії художнього образу, були продуктом реальної літературознавчої ситуації 50-х років, проте навіть тоді він висловив низку свіжих думок.
Літературно-критичні статті Світличного присвячені головним чином творчості літературного покоління 60-их років і критиці вад офіційної соцреалістичної літератури («Боги і наволоч», у журналі «Вітчизна», ч. 12 за 1961). І. Світличний всіляко підтримує свіже талановите слово Івана Драча, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, захищаючи від невіглаських звинувачень критики, яка базувалася на умоглядних схемах. Рецензія на збірку І. Калинця «Відчинення вертепу» («На калині клином світ зійшовся»,1968) досі лишається одним з найглибших літературознавчих проникнень в особливості міфопоетичного світу митця.
Іван Світличний писав також полемічно-критичні статті на мовознавчі теми: «Гармонія і альґебра» (в журналі «Дніпро», ч. 3 за 1965) та інше. Остання з друкованих у журналах критичних студій Івана Світличного побачила світ (під прізвищем А. Перепаді 1970 р. в «Жовтні». Це фахово компетентна докладна рецензія на тритомний «Російсько-український словник» (у першому варіанті ремінісцентно названа «Словникові холодини»). Тут намацано больові точки панівної явно русифікаторської словникової політики. Звертався І. Світличний і до творчості Тараса Шевченка. В одній із ранніх статей "Художні скарби «Великого льоху» (1962) він досить-таки повно наводить (удаючись до спростування) версію символіки цього твору, запропоновану Смаль-Стоцьким. У «коментарі критичному до коментаря наукового» (1965) вельми прискіпливо, з цікавими й слушними зауваженнями та доповненнями прорецензовано "Коментар до «Кобзаря» Шевченка, здійснений Юрієм Івакіним. У статті «Духовна драма Шевченка», написаній у таборі (1976) і опублікованій лише незадовго до смерті у збірці «Серце для куль і для рим» (1990), він рішучо виступає проти ретушування «Кобзаря» за простолінійною схемою: «добрі люди» — «лихі пани».
Літературна творчість
Поезія стала для Івана Світличного духовним прихистком, рятунком і самоствердженням. Своєрідним тюремним щоденником є цикл «Ґратовані сонети», що привертає увагу насамперед зіткненням двох, здавалося б, непоєднуваних стихій — елітарної поетичної форми і не вельми «естетичного» змісту. Поетичні твори Світличного перейняті шляхетністю духу, моральним максималізмом, спротивом яничарству, диктатурі страху, моральному самогубству. Низку творів поет присвячує своїм соратникам: В. Стусові, В. Симоненкові, Є. Сверстюкові, Опанасу Заливасі, Г. Севрук, Л. Семикіній, М. Коцюбинській, сестрі Надії, дружині Леоніді. Чи не найсильнішою в поетичному доробку Світличного є написана в таборі поема «Курбас».
Перекладацтво
Досить значним і професійно найдосконалішим є перекладацький доробок Світличного, переважно зі слов'янських мов та французької (Незвал, Словацький, Д. Максимович, Норвід, Галас, Ганзлік, Маген, Барадулін, Лафонтен, Ронсар, Бодлер, Елюар, Сюперв'єль, Арагон, Шар, Мішо, Верлен, Леконт де Ліль).
Перекладати почав з 1957 р. з Беранже, більшість перекладів (54 з 81) було опубліковано 1970 року в збірці поезій у серії «» видавництва «Дніпро». Разом із Григорієм Кочуром підготував «Антологію новітньої французької поезії», яка не побачила світу через склад перекладачів, твори яких на той час були заборонені для друкування. У засланні зробив переклад/переспів із давньоруської «» з оригінальним тлумаченням «темних місць» — останнє, що встиг зробити на засланні перед тим, як його здолала невблаганна хвороба.
Родина
Сестра — Надія Олексіївна — соратниця по дисидентському рухові.
Дружина — Леоніда Павлівна, інженерка-науковиця, пожертвувала власною кар'єрою, відмовившись полишити чоловіка на засланні. Їй Світличний присвятив вірша:
|
Пам'ять
- 22 листопада 2019 року «Укрпошта» випустила поштову марку «Шістдесятники. Іван Світличний (1929—1992)».
- 23 грудня 2020 року в Києві на фасаді Національної академії наук України на вул. Грушевського, 4 відкрили меморіальну дошку Василю Стусу та Івану Світличному. Дошка була встановлена за кошти Київської міської державної адміністрації та за підтримки Київського міського голови Віталія Кличка. Участь у відкритті взяли керівництво Печерської РДА, директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка Микола Жулинський, директор Інституту історії НАН України, академік Валерій Смолій, політв'язень, голова Олесь Шевченко, політв'язень, який перебував в одному з Василем Стусом концтаборі, останній, хто бачив його живим, Василь Овсієнко, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський. У відкритті також взяли участь син Василя Стуса Дмитро Стус, родина та громадськість.
- У травні 2022 року в місті Городок Хмельницької обл. провулок Дубініна перейменували на провулок Івана Світличного.
- Вулиця Івана Світличного існує у містах Київ, Вінниця, Кам'янка (Черкаська обл.).
- У місті Полтава перейменували провулок Чернишевського на провулок Івана Світличного.
- У місті Нікополь провулок Ленський перейменували на провулок Івана Світличного.
- У Солом'янському районі Києва існує Бібліотека імені Івана Світличного для дітей, неподалік від його місця проживання.
Образ у мистецтві
- Поет Василь Стус присвятив Івану Світличному вірш «Не можу я без посмішки Івана…»
- Композитор Володимир Губа на твори Івана Світличного написав цикл «Ґратовані сонети» для баритона або баса в супроводі фортепіано (1990).
- Портрети Івана Світличного намалювали Алла Горська (1967), Любослав Гуцалюк (1978), Опанас Заливаха (1988), Борис Плаксій (цикл «Творці незалежності»).
- Погруддя Івана Світличного створив скульптор Борис Довгань (1968).
Твори
(за жанрами і збірками)
Поезії
КАМЕРНІ МОТИВИ
- Інтродукція
- Шмон
- Вічний шмон
- Самота
- Парнас
- Вечірня містерія
- Відбій
- Сон
- Відьомський шабаш
- Quod licet jovi, non licet bovi
- Жалісний сонет
- Відчай
- Мовчання
- Язик
- Завжди в'язень
- Тюрма
- Душевний сонет
- Сонет вдячності
- «В ситім тілі — ситий дух…»
- Провина
- «Козацька голова — на палі…»
- Заздрощі
ВІТЧИЗНА
- Ми — дерева
- Ностальгія
- Люблю Вітчизну…
ТРИ СВОБОДИ
- Моя свобода
- Свобода сну
- Свобода самокритики
ПЕРСОНАЛІЇ І ПОСВЯТИ
- Л. Світличній
- 1. «Ти всім, чим лиш могла, була мені…»
- 2. «Коли померкнуть зорі многі…»
- 3. «Тебе нема, а я живу Тобою…»
- 4. «Зигзице! Ярославно! Ладо!»
- Н. Світличній
- 1. Лебедина пісня
- 2. Надії
- В. Симоненкові
- В. Стусові
- Є. Сверстюкові
- Пам'яті С. Мамчура
- Випадковий сонет
- Моєму землякові
- Тарас Бульба
- Г. Севрук
- Ярославна
- М. Коцюбинській
- Л. Семикиній
- Моїй кумі
- Моїм любаскам
- Ю. Гагаріну
- В. Захарченкові
- Епітафія
- Тражим кажньаваньє
БЕЗБОЖНІ СОНЕТИ
- Сонет безбожності
- Чернець
- Великий піст
- Месії
- Добре!
МУЗИ І ГРАЦІЇ
- Глина
- Роль
- Статисти
- Глядачі
- А що коли б…
- Князь Ігор
- «Допоки гратися в Шекспіра?»
- Митуса
- Апасіоната
ARS POETICA
- Сонет
- Класичний вірш
- Верлібр
- «Моїй сучасниці Поезії…»
- Поезія
- «Яких іще зазнаю кар?»
- Син гармонії
- Життя коротке, а мистецтво вічне
- Тріолет
ПЛЕНЕР
- Сутінь
- Язичницька весна
- Берези
- Приморозок
- Орел
- Сосна
- Сльота
- Рондель
- Осінь у Пущі-Водиці
- Завія
- Панасові Заливасі
МЕФІСТО-ФАУСТ
- «Мені, Миколо, більш до вподоби Мефістофель…»
- Рефлексії
- Анти-Гамлет
- Сакля
- Фауст покаянний
- Аншлюс
- Посполиті
- Анти-Сковорода
- Супермен
- Фауст множинний
- Вселенська робінзонада
Я — ДИСИДЕНТ
- 1. «Я — дисидент. При всіх зрікаюсь віри…»
- 2. «Я — дисидент. А ви? Ви — правовірні?»
- 3. «Я — дисидент. Се новина для тебе?»
- 4. «Стою під громоверженням анатем…»
- 5. «Я — дисидент. І дула автоматів…»
- 6. «Я — дисидент. Та не зрікаюсь роду…»
- 7. «І буде так: неправі ваші жертви…»
ВАРІАЦІЇ НА ВИСПІВАНІ ТЕМИ
- Ars poetica
- Гімни богам із трактату Г. Г. Пліфона «Закони»
- Позаяк
- Ми — мужчини
- Поезія — передусім, понад усе
- У епоху Реставрації
ГАЛИЧЕВЕ
- Не доходять ненаписані листи
- Смертники
- Голови
- Теорія відносності
- Порціями
- Покаяння
- Супліка до пана редактора
- Супліка графомана-демократа
Поеми
- Архімед
- Рильські октави
- Курбас
Літературознавчі та публіцистичні твори
- У поетичнім космосі
- Гармонія і алгебра
- На калині клином світ зійшовся
- «Нові поезії»
- Духовна драма Шевченка
- Інтерв'ю кореспондентові газети «Уніта»
- Відкритий лист Миколі Бажану
Книги і статті
- Коли входиш у літературу… (Роздуми над першими збірками поезій) // Вітчизна. — 1960. — № 6. — с. 183—192.
- Боги і наволоч [Рец. на кн. : М. Стельмах. Правда і кривда] // Вітчизна. — 1961. — № 12. — с. 159—161.
- У поетичнім космосі: Полем. нотатки про поезію молодих // Дніпро. — 1962. — № 4. — с. 144—152.
- Гармонія і алгебра // Дніпро. — 1965. — № 3. — с. 142—150.
- «Ми всі опришки» / Іван Сірко (псевд.) // Антонич Б.-І. Перстені молодості. — Пряшів, 1966. — с. 325—335.
- Новий словник. Який він? / Анатоль Перепадя (псевд.) // Жовтень. — 1970. — № 7. — с. 139—151.
- Беранже П.-Ж. Пісні / Пер. з фр. І. Світличний, Є. Дроб'язко, В. Самійленко та ін. — К.: Дніпро — 216 с. (Серія «Перлини світової лірики»).
- Ґратовані сонети. — Мюнхен: Сучасність, 1977.— 116 с.
- Курбас: [Поема] // Сучасність. — 1979. —Ч.11. — с. 67 — 75.
- Архімед: [Поема] // Сучасність. — 1988. —Ч.7/8. — с. 34 — 40.
- Серце для куль і для рим: Поезії. Поетичні переклади. Літературно-критичні статті. / Переднє слово І. Дзюби. — Київ: Радянський письменник, 1990. — 581 с.
- Слово про Ігореву січ: Літ. пер. // Сузір'я: Літ-худож. зб. —К., 1990. — Вип. 29 . —с.345-360.
- Як гусак говорив так-так-так: Вірші для дітей. —К. : Веселка,1992. — 18 с.
- Змій-грамотій — 1995.
- Побрехеньки для Яремка — 2000.
- У мене — тільки слово. — Харків: Фоліо, 1994 — 431 с. (Серія «Українська література XX століття»),
- Не доходять ненаписані листи, 2000.
- Голос доби: Кн. перша. Листи з «Парнасу» / Упоряд. Л. Світлична. — К.: Сфера 2001. — 544 с.
- Голос доби: Кн. друга. [Листи до арешту та із заслання] — К.: Сфера 2008. — 424 с.
- Літературознавчі та публіцистичні праці. Поезії. Поеми. Поетичні переклади. Листи.// Світличний І. О. Світлична Н. О. З живучого племені Дон Кіхотів / Упоряд. Коцюбинська Н., Неживий О..- К.: Грамота, 2008,- 814 с.
Примітки
- Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності. Київ: Книги — ХХІ. 2007. С. 373. ISBN
- "Не можу я без посмішки Івана..." Стус Центр. Процитовано 14 травня 2023.
- Дві історії кохання. Катерина Кіндрась
- Раїса Мороз. Проти вітру. Спогади дружини українського політв'язня. — Харків: Права людини, 2012. — 288 с.
- «Шістдесятники». Укрпошта (укр.). https://ukrposhta.ua/. Процитовано 22 листопада 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - У Києві відкрили меморіальну дошку Василю Стусу та Івану Світличному. Київська міська державна адміністрація. 23 грудня 2020 року. Процитовано 18 серпня 2021.
- В Киеве открыли мемориальные доски Василию Стусу и Ивану Светличному (фото) (рос.). УНІАН. 23.12.2020. Процитовано 18 серпня 2021.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Світличний Іван Олексійович |
Джерела та література
- «Якщо у вишиванці та вуса донизу — це точно націоналіст, бери і запаковуй». Країна. 17 вересня 2019
- ІВАН СВІТЛИЧНИЙ | Програма «Велич особистості» | 2014 (ВІДЕО)
- В. Швидкий. Світличний Іван Олексійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 477. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Світличний Іван Олексійович (khpg.org.ua)
- «Іван Світличний тяжко хворий» // «Свобода», ч. 20, 2 лютого 1982, с. 1
- Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник./Авт.-упоряд. М. Г. Лабінський; Вступ. слово І. М. Дзюби.- — К.: Криниця, 2001. — С. 471—475.
- Письменники української діаспори: Донбаський вимір / [упоряд. В. А. Просалова]. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2010. — 336 с.
- Доброокий: спогади про Івана Світличного / упоряд. Л. і Н. Світличні. — К.: Час, 1998. — 576 с.
- Історія української літератури XX століття: У двох книгах: Книга друга: Друга половина XX століття/за ред. чл.-кор. НАН України В. Г. Дончика: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти.-К.: Либідь, 1998,-с.20, 22, 163, 164, 169, 170—173, 266, 417, 421, 422.
- Українське слово: В чотирьох книгах: Книга 4 /Упоряд. В. Яременка.- К.: Аконіт, 2001.-с. 229—243.
- Добрянська І. Літературознавча концепція І. Світличного: навч. посіб. — Тернопіль, 1998. — 39 с.
- Жиленко І. Homo feriens // Сучасність. — 2002. — № 4. — С. 127—146.
- Танюк Л. З Іваном і без Івана // Танюк Л. Парастас. — К., 1998. — С. 9-57.
- Шудря М. Історія державотворення в іменах: Світличний Іван Олексійович // Укр. культура. — 2000. — № 11/12. — С. 26.
- Іван Світличний: «…Бо вірую»: біобібліогр. нарис / Нац. парлам. б-ка України. — К., 2002. — 67 с.
- Коцюбинська М. Світло Світличних: Іван і Надія // Світличний І. О. Світлична Н. О. З живучого племені Дон Кіхотів / Упоряд. Коцюбинська М., Неживий О..— К.: Грамота, 2008,— с. 5—44
- Корогодський Р. Садівник: Іван Світличний // Корогодський Р. Брама світла: Шістдесятники /Упоряд. М. Коцюбинська, Н. Кучер, О. Сінченко. — Львів: Вид-во Українського Католицького Університету, 2009. — с.209-223. .
Посилання
- Світличний Іван Олексійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 673-674.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chlen KPRS Svitlichnij Ivan OleksijovichNarodivsya20 veresnya 1929 1929 09 20 s Polovinkine Starobilska okruga USRRPomer25 zhovtnya 1992 1992 10 25 63 roki Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistUkrayinecDiyalnistpoet literaturnij kritik movoznavecAlma materHNU im V N KarazinaZakladHNU im V N KarazinaMova tvorivukrayinskaBatkoOleksij Pavlovich SvitlichnijMatiMelaniya Illivna TverdohlibU shlyubi zLeonida Pavlina Svitlichna Svitlichnij Ivan Oleksijovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Svitlichnij Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Svitlichnij Ivan Mihajlovich Iva n Oleksi jovich Svitli chnij 20 veresnya 1929 s Polovinkine Starobilska okr Ukrayinska SRR 25 zhovtnya 1992 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij literaturoznavec movoznavec literaturnij kritik poet perekladach disident diyach shistdesyatnictva ukrayinskogo ruhu oporu 1960 1970 ih rokiv represovanij Lavreat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini imeni T G Shevchenka 1994 lavreat premiyi imeni Vasilya Stusa 1989 Starshij brat Nadiyi Svitlichnoyi Chlen Mizhnarodnogo PEN klubu 1978 ZhittyepisPohodit Ivan iz selyanskoyi rodini Batko Svitlichnij Oleksij Pavlovich 1910 1955 mati Melaniya Illivna do shlyubu Tverdohlib 1910 1994 Mav dvoh molodshih sester Mariyu 1932 r n i Nadiyu 1936 r n Do shkoli pishov u seli Polovinkine Luganska obl v 1937 roci V 1943 r namagayuchis razom z inshimi pidlitkami pidirvati nimecku tehniku lishivsya bez palciv na rukah U 1947 r zakinchiv iz zolotoyu medallyu Starobilsku serednyu shkolu Student Harkivskogo universitetu Ivan Svitlichnij 1947 rik Z 1947 do 1952 roku navchavsya na filologichnomu fakulteti Harkivskogo universitetu yakij zakinchiv z vidznakoyu 1952 55 r navchavsya v aspiranturi pri Instituti literaturi im T Shevchenka AN URSR Jogo naukovim kerivnikom buv akademik Bileckij O I Pracyuvav vidpovidalnim sekretarem zhurnalu Radyanske literaturoznavstvo zaviduvachem viddilu kritiki zhurnalu Dnipro 1955 Tut i zayaviv pro sebe yak proniklivij nepostuplivij i principovij literaturnij kritik yak lyudina shirokoyi erudiciyi i spravzhnij intelektual 1956 roku odruzhivsya z Leonidoyu Tereshenko Z 1957 r molodshij naukovij pracivnik Institutu literaturi a z 1963 r naukovij pracivnik Institutu filosofiyi AN URSR Napisav disertaciyu z estetiki ale ne opublikuvav U 1960 h rokah Svitlichnij buv faktichnim organizatorom kulturnogo ta naukovogo zhittya tvorchoyi molodi Jogo pomeshkannya bulo svoyeridnim centrom formuvannya nacionalnoyi svidomosti naukovoyi molodi diskusijnim klubom u yakomu kristalizuvalisya poglyadi i formuvavsya osobistij vibir bilshosti shistdesyatnikiv Privablivimi dlya vsih buli ne tilki enciklopedichni znannya Ivana Svitlichnogo a j osobistisni yakosti inteligentnist m yakist tovariskist dobrozichlivist Mav odnu z najkrashih privatnih bibliotek u Kiyevi 2005 roku sestra N O Svitlichna peredala cyu biblioteku Harkivskomu universitetovi imeni V Karazina U 1963 r vnaslidok konfliktu z akademikom Ivanom Bilodidom buv zmushenij zalishiti posadu golovnogo redaktora zhurnalu Radyanske literaturoznavstvo Cherez svoyu gromadyansku poziciyu Svitlichnij zaznav peresliduvan z boku represivnih organiv totalitarnoyi radyanskoyi vladi Pid tiskom KDB vtrativ robotu buv primushenij perebivatisya vipadkovimi zarobitkami publikaciyami v presi pid psevdonimom abo chuzhim prizvishem molodsha sestra Nadiya Svitlichna 1936 2006 ukrayinska publicistka gromadska diyachka disidentka Represiyi Upershe bulo zaareshtovano 1 veresnya 1965 r Na toj chas vin uzhe davno buv bez roboti Za nim za druzhinoyu Leonidoyu i sestroyu Nadiyeyu postijno stezhili telefon neprikrito prosluhovuvavsya 31 serpnya 1965 r v pomeshkanni Svitlichnogo yakogo v cej chas ne bulo v Kiyevi vidbuvsya obshuk Cherez kilka dniv obshuk povtorivsya i lishe cherez tizhden pislya zvernennya do KDB druzhini Svitlichnogo oficijno povidomili pro aresht cholovika Odnochasno z nim todi bulo areshtovano Opanasa Zalivahu Mihajla Kosiva Mihajla Gorinya Bogdana Gorinya ta inshih Usih yih zvinuvacheno za st 62 ch 1 KK URSR antiradyanska agitaciya i propaganda 30 kvitnya 1966 r Ivana Svitlichnogo cherez brak dokaziv bulo vipusheno 12 sichnya 1972 r Svitlichnogo zaareshtuvali vdruge j zvinuvatili za tiyeyu zh statteyu Togo zh roku bulo zaareshtovano Yevgena Sverstyuka Vasilya Stusa V yacheslava Chornovola Nadiyu Svitlichnu 27 29 sichnya 1973 r vidbuvsya zakritij sudovij proces de bulo vineseno virok 12 rokiv pozbavlennya voli 7 rokiv konctaboriv suvorogo rezhimu i 5 rokiv zaslannya za antiradyansku agitaciyu i propagandu vigotovlennya ta poshirennya samvidavu Na sud ni druzhinu ni matir Ivana ne dopustili Vidbuvav pokarannya u taborah Permskoyi oblasti u selishah Vsesvyatske j Kuchino VS 389 35 36 Nezvazhayuchi na poganij stan zdorov ya hvoroba nirok recidivi tuberkulozu postijnij golovnij bil i nosovi krovotechi namagavsya pracyuvati razom z usima Majzhe ves ostannij tabirnij rik proviv u likarni Mav nezaperechnij moralnij avtoritet sered politv yazniv stav dusheyu tabirnogo ruhu Oporu jogo nazivali tabirnoyu sovistyu Viyavlyav moralnu stijkist i silu duhu bagato raziv brav uchast u golodovkah protestu Vasil Stus pisav pro Svitlichnogo Vse krashe v meni ce Ivan Use krashogo u bagatoh inshih vid Ivana 1974 r Svitlichnogo na 56 j den golodovki vin vazhiv todi 46 kg vidpravili etapom na vihovnu profilaktiku do Kiyeva i ne dosyagshi bazhanogo rezultatu povernuli nazad do taboru Miscem zaslannya dlya Ivana Svitlichnogo bulo priznacheno selishe Ust Kan Gorno Altajskoyi oblasti Pracyuvav nichnim storozhem PMK paliturnikom u biblioteci Vid chervnya 1979 r i do kincya zaslannya razom iz Svitlichnim bula jogo druzhina Leonida Pavlivna 1980 r z oglyadu na pogirshennya stanu zdorov ya yim dozvolili perebratisya v selishe Majma okolicya Gorno Altajska 20 serpnya 1981 roku v Svitlichnogo stavsya insult unaslidok chogo vin stav invalidom 1 grupi Perezhiv klinichnu smert skladnu nejrohirurgichnu operaciyu v nepristosovanih umovah pislyaoperacijni uskladnennya pidozru na rak hrebta gipsove lizhko chastkovij paralich Vizhiv tilki zavdyaki samoviddanomu doglyadovi druzhini Komisuvati za stanom zdorov ya vidmovilisya dosyagnutu movbi domovlenist Centralnogo sekretariatu Mizhnarodnoyi Amnistiyi iz Moskvoyu pro komisuvannya bulo anulovano rishennyam golovi KDB SRSR Fedorchuka V V Termin vidbuv povnistyu Zvilnennya ta smert Nadgrobok Ivana Svitlichnogo na Bajkovomu kladovishi v Kiyevi Ivan Svitlichnij buv zvilnenij 23 sichnya 1983 r Vin buv tyazhko hvorim prodovzhuvati kolishnyu tvorchu i gromadsku diyalnist vin uzhe ne zmig Pomer 25 zhovtnya 1992 roku pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu cvintari nepodalik vid mogil Vasilya Stusa Oleksi Tihogo ta Yuriya Litvina dilyanka 33 50 25 02 pn sh 30 30 06 sh d 50 4173000 pn sh 30 5017500 sh d 50 4173000 30 5017500 Na mogili Ivana Svitlichnogo vstanovleno hrest roboti hudozhnika Mikoli Malishka Premiyu im V Stusa Svitlichnomu bulo prisudzheno u 1989 a u 1990 roci staye chlenom Spilki pismennikiv Ukrayini Derzhavnu premiyu Ukrayini im Shevchenka Svitlichnomu prisudzheno v 1994 roci posmertno za zbirku poezij poetichnih perekladiv i literaturno kritichnih statej Kiyivski adresiBuduchi aspirantom Institutu literaturi v 1953 1955 rokah meshkav na vul Kostelnij 13 a 2 j poverh 1 a kimnata livoruch Vid 1960 roku do uv yaznennya v 1973 roci meshkav na vulici Umanskij 35 kv 20 Vrazhennya vid novogo miscya prozhivannya Svitlichnij viklav u listi do sestri Cogo lista ya tobi pishu z novoyi SVOYeYi kvartiri Ce po dorozi z centru na aerodrom Misce horoshe starih budinkiv i blizko nemaye krugom odni novobudovi planuvannya chudesne do centru 20 hvilin trolejbusom Nove zhitlo sprijmalosya Svitlichnimi desho idealizovano oskilki pered cim voni meshkali v pereobladnanij na kimnatu keliyi Florivskogo monastirya razom z sim yeyu zhinki Leonidi Svitlichnoyi Mikola Plahotnyuk porivnyuvav yiyi z rukavichkoyu a Vasil Stus iz golubnikom cherez majzhe postijnu prisutnist gostej Syudi chasto naviduvalisya Alla Gorska Vasil Simonenko Vasil Stus Lina Kostenko Mikola Vingranovskij Ivan Dzyuba yakij zhiv nepodalik ta nizka inshih predstavnikiv tvorchoyi molodi z usiyeyi URSR U spogadah suchasnikiv kvartira na Umanskij postaye yak multifunkcionalnij vidkritij prostir Tam vidbuvalisya kolektivni vecheri akademichni diskusiyi chitannya poezij vidkrittya tvorchosti zaboronenih mitciv rozstrilyanogo vidrodzhennya prosluhovuvannya virshiv v avtorskomu vikonanni poetiv na zhurnalistskomu magnitofoni Vesna Ostannoyu adresoyu de Ivan Svitlichnij meshkav z 1983 roku j do svoyeyi smerti v 1992 roci ye budinok na vulici Preobrazhenskij 16 kv 91 LiteraturoznavstvoSvitlichnij Ivan Oleksijovich Yak literaturoznavec i kritik Ivan Svitlichnij buv nosiyem i prodovzhuvachem tradicij harkivskoyi filologichnoyi shkoli z yiyi viraznim teoretichnim spryamuvannyam Pershi jogo statti yak i nezakinchena disertaciya z teoriyi hudozhnogo obrazu buli produktom realnoyi literaturoznavchoyi situaciyi 50 h rokiv prote navit todi vin visloviv nizku svizhih dumok Literaturno kritichni statti Svitlichnogo prisvyacheni golovnim chinom tvorchosti literaturnogo pokolinnya 60 ih rokiv i kritici vad oficijnoyi socrealistichnoyi literaturi Bogi i navoloch u zhurnali Vitchizna ch 12 za 1961 I Svitlichnij vsilyako pidtrimuye svizhe talanovite slovo Ivana Dracha Lini Kostenko Mikoli Vingranovskogo zahishayuchi vid neviglaskih zvinuvachen kritiki yaka bazuvalasya na umoglyadnih shemah Recenziya na zbirku I Kalincya Vidchinennya vertepu Na kalini klinom svit zijshovsya 1968 dosi lishayetsya odnim z najglibshih literaturoznavchih proniknen v osoblivosti mifopoetichnogo svitu mitcya Ivan Svitlichnij pisav takozh polemichno kritichni statti na movoznavchi temi Garmoniya i algebra v zhurnali Dnipro ch 3 za 1965 ta inshe Ostannya z drukovanih u zhurnalah kritichnih studij Ivana Svitlichnogo pobachila svit pid prizvishem A Perepadi 1970 r v Zhovtni Ce fahovo kompetentna dokladna recenziya na tritomnij Rosijsko ukrayinskij slovnik u pershomu varianti reminiscentno nazvana Slovnikovi holodini Tut namacano bolovi tochki panivnoyi yavno rusifikatorskoyi slovnikovoyi politiki Zvertavsya I Svitlichnij i do tvorchosti Tarasa Shevchenka V odnij iz rannih statej Hudozhni skarbi Velikogo lohu 1962 vin dosit taki povno navodit udayuchis do sprostuvannya versiyu simvoliki cogo tvoru zaproponovanu Smal Stockim U komentari kritichnomu do komentarya naukovogo 1965 velmi priskiplivo z cikavimi j slushnimi zauvazhennyami ta dopovnennyami prorecenzovano Komentar do Kobzarya Shevchenka zdijsnenij Yuriyem Ivakinim U statti Duhovna drama Shevchenka napisanij u tabori 1976 i opublikovanij lishe nezadovgo do smerti u zbirci Serce dlya kul i dlya rim 1990 vin rishucho vistupaye proti retushuvannya Kobzarya za prostolinijnoyu shemoyu dobri lyudi lihi pani Literaturna tvorchistPoeziya stala dlya Ivana Svitlichnogo duhovnim prihistkom ryatunkom i samostverdzhennyam Svoyeridnim tyuremnim shodennikom ye cikl Gratovani soneti sho privertaye uvagu nasampered zitknennyam dvoh zdavalosya b nepoyednuvanih stihij elitarnoyi poetichnoyi formi i ne velmi estetichnogo zmistu Poetichni tvori Svitlichnogo perejnyati shlyahetnistyu duhu moralnim maksimalizmom sprotivom yanicharstvu diktaturi strahu moralnomu samogubstvu Nizku tvoriv poet prisvyachuye svoyim soratnikam V Stusovi V Simonenkovi Ye Sverstyukovi Opanasu Zalivasi G Sevruk L Semikinij M Kocyubinskij sestri Nadiyi druzhini Leonidi Chi ne najsilnishoyu v poetichnomu dorobku Svitlichnogo ye napisana v tabori poema Kurbas PerekladactvoDosit znachnim i profesijno najdoskonalishim ye perekladackij dorobok Svitlichnogo perevazhno zi slov yanskih mov ta francuzkoyi Nezval Slovackij D Maksimovich Norvid Galas Ganzlik Magen Baradulin Lafonten Ronsar Bodler Elyuar Syuperv yel Aragon Shar Misho Verlen Lekont de Lil Perekladati pochav z 1957 r z Beranzhe bilshist perekladiv 54 z 81 bulo opublikovano 1970 roku v zbirci poezij u seriyi vidavnictva Dnipro Razom iz Grigoriyem Kochurom pidgotuvav Antologiyu novitnoyi francuzkoyi poeziyi yaka ne pobachila svitu cherez sklad perekladachiv tvori yakih na toj chas buli zaboroneni dlya drukuvannya U zaslanni zrobiv pereklad perespiv iz davnoruskoyi z originalnim tlumachennyam temnih misc ostannye sho vstig zrobiti na zaslanni pered tim yak jogo zdolala nevblaganna hvoroba RodinaSestra Nadiya Oleksiyivna soratnicya po disidentskomu ruhovi Druzhina Leonida Pavlivna inzhenerka naukovicya pozhertvuvala vlasnoyu kar yeroyu vidmovivshis polishiti cholovika na zaslanni Yij Svitlichnij prisvyativ virsha Ti vsim chim lish mogla bula meni Bula Velikodnem i budnem Garantom budem perebudem Bula rosinoyu na kameni I kamenem tverdim korundom Bula zigziceyu i Ladoyu Zhiviceyu na ranu i vladoyu Yedinoyu na vsya i vse Pam yat Shistdesyatniki Ivan Svitlichnij 1929 1992 poshtova marka Ukrayini 2019 Memorialna doshka Vasilyu Stusu ta Ivanu Svitlichnomu na fasadi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini na vulici Grushevskogo 4 v Kiyevi Vidkrita 23 grudnya 2020 r 22 listopada 2019 roku Ukrposhta vipustila poshtovu marku Shistdesyatniki Ivan Svitlichnij 1929 1992 23 grudnya 2020 roku v Kiyevi na fasadi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini na vul Grushevskogo 4 vidkrili memorialnu doshku Vasilyu Stusu ta Ivanu Svitlichnomu Doshka bula vstanovlena za koshti Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi ta za pidtrimki Kiyivskogo miskogo golovi Vitaliya Klichka Uchast u vidkritti vzyali kerivnictvo Pecherskoyi RDA direktor Institutu literaturi im T Shevchenka Mikola Zhulinskij direktor Institutu istoriyi NAN Ukrayini akademik Valerij Smolij politv yazen golova Oles Shevchenko politv yazen yakij perebuvav v odnomu z Vasilem Stusom konctabori ostannij hto bachiv jogo zhivim Vasil Ovsiyenko golova Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Mihajlo Sidorzhevskij U vidkritti takozh vzyali uchast sin Vasilya Stusa Dmitro Stus rodina ta gromadskist U travni 2022 roku v misti Gorodok Hmelnickoyi obl provulok Dubinina perejmenuvali na provulok Ivana Svitlichnogo Vulicya Ivana Svitlichnogo isnuye u mistah Kiyiv Vinnicya Kam yanka Cherkaska obl U misti Poltava perejmenuvali provulok Chernishevskogo na provulok Ivana Svitlichnogo U misti Nikopol provulok Lenskij perejmenuvali na provulok Ivana Svitlichnogo U Solom yanskomu rajoni Kiyeva isnuye Biblioteka imeni Ivana Svitlichnogo dlya ditej nepodalik vid jogo miscya prozhivannya Obraz u mistectvi Poet Vasil Stus prisvyativ Ivanu Svitlichnomu virsh Ne mozhu ya bez posmishki Ivana Kompozitor Volodimir Guba na tvori Ivana Svitlichnogo napisav cikl Gratovani soneti dlya baritona abo basa v suprovodi fortepiano 1990 Portreti Ivana Svitlichnogo namalyuvali Alla Gorska 1967 Lyuboslav Gucalyuk 1978 Opanas Zalivaha 1988 Boris Plaksij cikl Tvorci nezalezhnosti Pogruddya Ivana Svitlichnogo stvoriv skulptor Boris Dovgan 1968 Tvori za zhanrami i zbirkami Poeziyi KAMERNI MOTIVI Introdukciya Shmon Vichnij shmon Samota Parnas Vechirnya misteriya Vidbij Son Vidomskij shabash Quod licet jovi non licet bovi Zhalisnij sonet Vidchaj Movchannya Yazik Zavzhdi v yazen Tyurma Dushevnij sonet Sonet vdyachnosti V sitim tili sitij duh Provina Kozacka golova na pali Zazdroshi VITChIZNA Mi dereva Nostalgiya Lyublyu Vitchiznu TRI SVOBODI Moya svoboda Svoboda snu Svoboda samokritiki PERSONALIYi I POSVYaTI L Svitlichnij 1 Ti vsim chim lish mogla bula meni 2 Koli pomerknut zori mnogi 3 Tebe nema a ya zhivu Toboyu 4 Zigzice Yaroslavno Lado N Svitlichnij 1 Lebedina pisnya 2 Nadiyi V Simonenkovi V Stusovi Ye Sverstyukovi Pam yati S Mamchura Vipadkovij sonet Moyemu zemlyakovi Taras Bulba G Sevruk Yaroslavna M Kocyubinskij L Semikinij Moyij kumi Moyim lyubaskam Yu Gagarinu V Zaharchenkovi Epitafiya Trazhim kazhnavanye BEZBOZhNI SONETI Sonet bezbozhnosti Chernec Velikij pist Mesiyi Dobre MUZI I GRACIYi Glina Rol Statisti Glyadachi A sho koli b Knyaz Igor Dopoki gratisya v Shekspira Mitusa Apasionata ARS POETICA Sonet Klasichnij virsh Verlibr Moyij suchasnici Poeziyi Poeziya Yakih ishe zaznayu kar Sin garmoniyi Zhittya korotke a mistectvo vichne Triolet PLENER Sutin Yazichnicka vesna Berezi Primorozok Orel Sosna Slota Rondel Osin u Pushi Vodici Zaviya Panasovi Zalivasi MEFISTO FAUST Meni Mikolo bilsh do vpodobi Mefistofel Refleksiyi Anti Gamlet Saklya Faust pokayannij Anshlyus Pospoliti Anti Skovoroda Supermen Faust mnozhinnij Vselenska robinzonada Ya DISIDENT 1 Ya disident Pri vsih zrikayus viri 2 Ya disident A vi Vi pravovirni 3 Ya disident Se novina dlya tebe 4 Stoyu pid gromoverzhennyam anatem 5 Ya disident I dula avtomativ 6 Ya disident Ta ne zrikayus rodu 7 I bude tak nepravi vashi zhertvi VARIACIYi NA VISPIVANI TEMI Ars poetica Gimni bogam iz traktatu G G Plifona Zakoni Pozayak Mi muzhchini Poeziya peredusim ponad use U epohu Restavraciyi GALIChEVE Ne dohodyat nenapisani listi Smertniki Golovi Teoriya vidnosnosti Porciyami Pokayannya Suplika do pana redaktora Suplika grafomana demokrata Poemi Arhimed Rilski oktavi Kurbas Literaturoznavchi ta publicistichni tvori U poetichnim kosmosi Garmoniya i algebra Na kalini klinom svit zijshovsya Novi poeziyi Duhovna drama Shevchenka Interv yu korespondentovi gazeti Unita Vidkritij list Mikoli Bazhanu Knigi i statti Koli vhodish u literaturu Rozdumi nad pershimi zbirkami poezij Vitchizna 1960 6 s 183 192 Bogi i navoloch Rec na kn M Stelmah Pravda i krivda Vitchizna 1961 12 s 159 161 U poetichnim kosmosi Polem notatki pro poeziyu molodih Dnipro 1962 4 s 144 152 Garmoniya i algebra Dnipro 1965 3 s 142 150 Mi vsi oprishki Ivan Sirko psevd Antonich B I Persteni molodosti Pryashiv 1966 s 325 335 Novij slovnik Yakij vin Anatol Perepadya psevd Zhovten 1970 7 s 139 151 Beranzhe P Zh Pisni Per z fr I Svitlichnij Ye Drob yazko V Samijlenko ta in K Dnipro 216 s Seriya Perlini svitovoyi liriki Gratovani soneti Myunhen Suchasnist 1977 116 s Kurbas Poema Suchasnist 1979 Ch 11 s 67 75 Arhimed Poema Suchasnist 1988 Ch 7 8 s 34 40 Serce dlya kul i dlya rim Poeziyi Poetichni perekladi Literaturno kritichni statti Perednye slovo I Dzyubi Kiyiv Radyanskij pismennik 1990 581 s ISBN 5 333 00882 5 Slovo pro Igorevu sich Lit per Suzir ya Lit hudozh zb K 1990 Vip 29 s 345 360 Yak gusak govoriv tak tak tak Virshi dlya ditej K Veselka 1992 18 s Zmij gramotij 1995 Pobrehenki dlya Yaremka 2000 U mene tilki slovo Harkiv Folio 1994 431 s Seriya Ukrayinska literatura XX stolittya ISBN 5 7150 0101 3 Ne dohodyat nenapisani listi 2000 Golos dobi Kn persha Listi z Parnasu Uporyad L Svitlichna K Sfera 2001 544 s Golos dobi Kn druga Listi do areshtu ta iz zaslannya K Sfera 2008 424 s Literaturoznavchi ta publicistichni praci Poeziyi Poemi Poetichni perekladi Listi Svitlichnij I O Svitlichna N O Z zhivuchogo plemeni Don Kihotiv Uporyad Kocyubinska N Nezhivij O K Gramota 2008 814 s ISBN 978 966 349 128 8PrimitkiDiyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti Kiyiv Knigi HHI 2007 S 373 ISBN 978 966 8653 95 7 Ne mozhu ya bez posmishki Ivana Stus Centr Procitovano 14 travnya 2023 Dvi istoriyi kohannya Katerina Kindras Rayisa Moroz Proti vitru Spogadi druzhini ukrayinskogo politv yaznya Harkiv Prava lyudini 2012 288 s Shistdesyatniki Ukrposhta ukr https ukrposhta ua Procitovano 22 listopada 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya U Kiyevi vidkrili memorialnu doshku Vasilyu Stusu ta Ivanu Svitlichnomu Kiyivska miska derzhavna administraciya 23 grudnya 2020 roku Procitovano 18 serpnya 2021 V Kieve otkryli memorialnye doski Vasiliyu Stusu i Ivanu Svetlichnomu foto ros UNIAN 23 12 2020 Procitovano 18 serpnya 2021 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Svitlichnij Ivan OleksijovichDzherela ta literatura Yaksho u vishivanci ta vusa donizu ce tochno nacionalist beri i zapakovuj Krayina 17 veresnya 2019 IVAN SVITLIChNIJ Programa Velich osobistosti 2014 VIDEO V Shvidkij Svitlichnij Ivan Oleksijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 477 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Svitlichnij Ivan Oleksijovich khpg org ua Ivan Svitlichnij tyazhko hvorij Svoboda ch 20 2 lyutogo 1982 s 1 Shevchenkivski laureati 1962 2001 Enciklopedichnij dovidnik Avt uporyad M G Labinskij Vstup slovo I M Dzyubi K Krinicya 2001 S 471 475 Pismenniki ukrayinskoyi diaspori Donbaskij vimir uporyad V A Prosalova Doneck Shidnij vidavnichij dim 2010 336 s Dobrookij spogadi pro Ivana Svitlichnogo uporyad L i N Svitlichni K Chas 1998 576 s Istoriya ukrayinskoyi literaturi XX stolittya U dvoh knigah Kniga druga Druga polovina XX stolittya za red chl kor NAN Ukrayini V G Donchika Pidruchnik dlya studentiv gumanitarnih specialnostej vishih zakladiv osviti K Libid 1998 s 20 22 163 164 169 170 173 266 417 421 422 Ukrayinske slovo V chotiroh knigah Kniga 4 Uporyad V Yaremenka K Akonit 2001 s 229 243 Dobryanska I Literaturoznavcha koncepciya I Svitlichnogo navch posib Ternopil 1998 39 s Zhilenko I Homo feriens Suchasnist 2002 4 S 127 146 Tanyuk L Z Ivanom i bez Ivana Tanyuk L Parastas K 1998 S 9 57 Shudrya M Istoriya derzhavotvorennya v imenah Svitlichnij Ivan Oleksijovich Ukr kultura 2000 11 12 S 26 Ivan Svitlichnij Bo viruyu biobibliogr naris Nac parlam b ka Ukrayini K 2002 67 s Kocyubinska M Svitlo Svitlichnih Ivan i Nadiya Svitlichnij I O Svitlichna N O Z zhivuchogo plemeni Don Kihotiv Uporyad Kocyubinska M Nezhivij O K Gramota 2008 s 5 44 ISBN 978 966 349 128 8 Korogodskij R Sadivnik Ivan Svitlichnij Korogodskij R Brama svitla Shistdesyatniki Uporyad M Kocyubinska N Kucher O Sinchenko Lviv Vid vo Ukrayinskogo Katolickogo Universitetu 2009 s 209 223 ISBN 978 966 8197 47 5 PosilannyaSvitlichnij Ivan Oleksijovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 673 674