Маринович Мирослав Франкович | |
---|---|
Харків, травень 2013 | |
Народився | 4 січня 1949 (75 років) Комаровичі, Добромильська міська громада, Самбірський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | президент Інституту релігії та суспільства Українського католицького університету (Львів), проректор з питань призначення і місії Українького католицького університету |
Галузь | журналіст |
Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
Заклад | Amnesty International |
Конфесія | Українська греко-католицька церква |
Батько | Дицьо Франко |
Мати | Маринович Любов Йосипівна |
Брати, сестри | Маринович Надія Франківна |
У шлюбі з | Маринович (Хейна) Любов Михайлівна |
Нагороди | |
|
Мирослав Франкович Маринович (4 січня 1949, Комаровичі, Львівська область) — український громадський діяч, член-засновник Української Гельсінської групи (1976), дисидент і політв'язень часів СРСР (1977—1987), засновник та голова амністійного руху в Україні (1991—1997), філософ, релігієзнавець, публіцист, проректор Українського католицького університету у Львові.
Життєпис
Мирослав Маринович народився 4 січня 1949 р. в селі Комаровичі Старосамбірського району Дрогобицької області (нині Самбірський район Львівської області) у родині українців, які були змушені внаслідок відомої операції «Вісла» переселитися з села Війське (нині територія Польщі) на територію тодішньої УРСР. Родина зазнала репресій: старший брат матері загинув на Колимі, дідуся-священника радянська влада неодноразово ув'язнювала. У пошуках праці родина переїхала в Дрогобич. Батько Дицьо Франко був водієм, а мати Любов Йосипівна, отримавши бібліотечну освіту, працювала в книгарні. Навчався Мирослав у Дрогобицькій середній школі № 2, яку закінчив із золотою медаллю. У 18 років він змінив батькове прізвище Дицьо на материне Маринович (батько тоді вже жив з іншою родиною). Великий вплив на формування його світогляду мали, крім матері та сестри Надії, дідусь Йосип Маринович, парох села Стебник, та вчитель Іван Рафа, який познайомив юнака з творчістю поетів-шістдесятників.
Не вступивши до Київського державного університету ім. Т. Шевченка, він влаштувався працювати на Дрогобицькому долотному заводі секретарем комітету комсомолу. А наступного року, 1967-го, вступив до Львівського політехнічного інституту і вчився за спеціальністю «Напівпровідникові прилади». На 3-му курсі навчання один зі студентів у гуртожитку доніс у КДБ, що «Маринович негативно висловлюється щодо національної політики КПРС і поширює наклепницькі вигадки про комуністів». В КДБ його спершу схиляли до інформаторства, а коли це не дало успіху, позбавили можливості закінчити вуз у званні офіцера.
На 5-му курсі М. Маринович під час однієї з поїздок у Київ познайомився з Миколою Матусевичем та іншими свідомими киянами. Захищав диплом інженера напівпровідникових приладів він англійською мовою, тому після закінчення вишу в 1972 р. працював перекладачем з англійської у відділі науково-технічної інформації на івано-франківському заводі «Позитрон». В одному з відряджень до Києва 22 травня 1973 року він разом із друзями покладав квіти до пам'ятника Тарасові Шевченку, через що його затримала міліція на летовищі «Жуляни», коли він повертався до Івано-Франківська. Про це повідомили керівництво заводу «Позитрон». Тоді у відповідь на погрозу тамтешнього співробітника КДБ: «Кто не с нами, тот против нас» — Маринович відповів: «Добре, я буду проти вас».
У 1973—1974 рр. служив солдатом у військах ППО в м. Вологда (Росія), демобілізувався у званні єфрейтора. Під час служби перебував під негласним наглядом КДБ.
1974 р. — переїхав до Києва, працював технічним редактором журналу «Початкова школа» та у видавництві «Техніка», кілька місяців — у київському Товаристві розповсюдження книг. Жив у родині Матусевичів або винаймав квартиру разом із М. Матусевичем. Деякий час був безробітним. Звідусіль його звільняли через втручання КДБ.
У листопаді 1976-го на пропозицію колишньої бранки беріївських таборів Оксани Мешко він, як і М. Матусевич, став одним із 10 членів-засновників створеної Миколою Руденком правозахисної Української Гельсінської групи. Нагляд КДБ ставав щораз суворішим, почалось постійне та відкрите стеження. Коли кілька місяців М. Маринович був безробітним, то використовував увесь свій час для роботи в УГГ. Крім участі в підготовці меморандумів Групи, що їх передавали на Захід і там оприлюднювали, він за дорученням М. Руденка їздить до інших її членів або до родин заарештованих. Зокрема, в січні 1977 р. їде з документами Групи до Москви, де зустрічається з членом УГГ генералом Петром Григоренком, а також до м. Таруси біля Серпухова на зустріч із членкинею УГГ Ніною Строкатою-Караванською та російським дисидентом Кронідом Любарським, які перебували там на поселенні. На зворотній дорозі з Таруси Мариновича затримують на вокзалі у Серпухові «за підозрою у спекулюванні золотом» та обшукують, вилучаючи всі матеріали Групи (згодом цей епізод стане приводом для засудження його ще й за ст. 70 КК РРФСР).
5 лютого 1977 р. Мариновича разом із Матусевичем кагебісти затримують і відвозять до Київського відділення КДБ, де офіційно попереджають, що в разі продовження «антирадянської» діяльності їх буде заарештовано. Згодом виявилося, що в цей день було заарештовано керівника УГГ Миколу Руденка і члена Групи з Донеччини Олексу Тихого. Попри це М. Маринович, як і інші члени УГГ, свою діяльність у Групі не припинив.
У березні 1977-го Маринович і Матусевич на вечорі пам'яті Тараса Шевченка в київській філармонії, здолавши опір організаторів вечора, несподівано вийшли на сцену і закликали заспівати «Заповіт», на що зала відгукнулася потужним співом, хоч і вже при вимкненому світлі. Іншого разу на завершення вистави «Марія Заньковецька» у Києві обидва вони, одягнуті відповідно у синю й жовту сорочки, разом виходять на сцену дарувати квіти, що присутні правильно «прочитують» як демонстрацію національного прапора.
А через місяць, 23 квітня 1977 р., М. Маринович, як і М. Матусевич, був заарештований. Їхні кримінальні справи об'єднали в одне провадження і звинувачували у «проведенні антирадянської агітації і пропаганди» за ч.1 ст. 62 КК УРСР та ч.1 ст. 70 КК РРФСР. Слідство тривало 11 місяців. 22–27 березня 1978 р. Київський обласний суд у м. Василькові засудив обох до максимального терміну ув'язнення — 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання.
Відбував покарання Маринович у таборі ВС-389/36 в с. Кучино на Пермщині, у глибинці Росії. Брав участь у всіх протестних акціях — страйках, голодівках, написанні заяв до прокурорів. Найтривалішою була 20-добова голодівка за право мати в таборі Біблію (і безуспішна, бо законодавством це було заборонено). Разом із іншими довіреними політв'язнями він створював і передавав на волю хроніку 36-го табору. За «порушення табірного режиму» відбув близько 150 діб у ШІЗО (штрафному ізоляторі) і близько півтора року в ПКТ (приміщенні камерного типу). За весь 7-річний термін мав три особисті побачення з матір'ю та сестрою у спеціальній кімнаті та два годинні побачення з ними через скло. Листування підлягало цензурі; за найменшої підозри листи конфісковували. Після арешту всесвітня правозахисна організація «Міжнародна амністія» взяла Мариновича під свій захист як в'язня сумління.
Саме в таборі почалася його творчість. 1982 р. він написав есей «Євангеліє від Юродивого», якого вдалося передати на Захід і там опублікувати. Маринович був автором, зокрема, таємного звернення групи в'язнів до Папи Івана-Павла ІІ про переслідування за віру (на Великдень 1981 р.). Отримавши листа, Папа відслужив у Ватикані месу за підписантів.
У різний час у тому самому таборі разом із М. Мариновичем відбували покарання українські політв'язні: Євген Сверстюк, Микола Руденко, Генріх Алтунян, Семен Глузман, Валерій Марченко, Зеновій Красівський, Ігор Калинець, Олесь Шевченко, Євген Пронюк, Зорян Попадюк, Олександр Сергієнко, Петро Чорний, Анатолій Здоровий; росіяни Сергій Ковальов, Віктор Нєкіпєлов, Олексій Смірнов, Володимир Балахонов; вірмени Ішхан Мкртчян (наклав на себе руки) і Норайр Григорян; грузин Важа Жґенті; литовці о. Альфонсас Сварінскас та Антанас Терляцкас; естонець Віктор Нійтсоо. В цьому таборі також відбували покарання колишні воїни УПА: Павло Строцень та Онуфрій Кулак, а також ті, що були засуджені за «співпрацю з гітлерівцями».
Після завершення 7-річного терміну позбавлення волі в таборах суворого режиму наприкінці квітня 1984 р. М. Мариновича етапом переправляють до с. Саралжин Уїльського р‑ну Актюбинської обл. Казахстану для відбування визначеного судом 5-річного терміну заслання. Працював теслею у радгоспі, встановив приязні стосунки з місцевими казахами та чеченцями, які там працювали; йому виділили кімнату в саманній хатині для проживання. Під час заслання одружився з киянкою Любою, яка переїхала до нього жити. У лютому 1987 р. під час приїзду кагебістів відмовився подати клопотання про помилування, однак усе ж через місяць, у кінці березня, був «помилуваний» достроково генсеком СРСР Михайлом Горбачовим, як і майже 200 інших радянських політв'язнів (реабілітувала М. Мариновича уже Верховна Рада України 1991 р.).
2 квітня 1987 р. М. Маринович повернувся з дружиною до Дрогобича, де працював спершу робітником нафтопереробного заводу, а перед самим розпадом СРСР — журналістом міськрайонної газети «Галицька зоря». Там з'являються його перші публікації, зокрема визначальний есей «Україна на полях Святого Письма», який дуже зацікавив дрогобичан і став основою його першої (однойменної) книжки. Від усіх запрошень балотуватися в народні депутати чи обіймати державні посади, як це зробили багато його побратимів, він відмовлявся, вважаючи, що передусім треба працювати над зміною свідомості українців при переході від тоталітарного режиму до відкритого громадянського суспільства. Цьому він присвятив своє подальше життя.
Велику роль в його житті відіграв Борис Ґудзяк — спершу як мирянин, потім отець, пізніше — Паризький єпископ УГКЦ, а тепер — Філадельфійський митрополит у США. За його рекомендацією у 1996—1997 рр., протягом 7 місяців, М. Маринович навчався в Колумбійському університеті у Нью-Йорку за програмою «Релігія, права людини та релігійна свобода» і проходив стажування в Університеті Еморі (Атланта) та Всесвітній Раді Церков (Женева). На пропозицію Б. Ґудзяка, який був тоді віцеректором Львівської богословської академії (ЛБА; з 2002 р. — Український католицький університет, УКУ), Маринович восени 1997 р. створив Інститут релігії та суспільства (ІРС), першим директором якого він був з 1 жовтня 1997-го до 3 жовтня 2007-го, коли передав ці повноваження своїм наступникам. З цього часу й дотепер він обіймає в Інституті посаду його президента. Цей Інститут, штат якого складався в різний час із 4–5 працівників, під його керівництвом розгорнув просвітницьку й об'єднавчу роботу, яка мала велике значення в часи посткомуністичного сум'яття та початку національно-духовного відродження України:
- на презентації ІРС 19 листопада 1997 р. для львівської громади були присутні керівники трьох Церков і громадські діячі. М. Маринович дав багато інтерв'ю про мету і завдання Інституту;
- з 1998 р. почав проводити щорічні Всеукраїнські науково-практичні семінари для студентів та молодих науковців на суспільно-релігійні теми, для поглиблення їхніх знань і взаємного пізнання молоді з різних регіонів України;
- провів 1999 р. разом з київським Інститутом юдаїки перший у сучасній історії міжнародний міжрелігійний семінар «Юдео-християнський діалог у світі та в Україні» з участю Головного рабина України Якова дов Блайха та єпископа-помічника Глави УГКЦ Любомира Гузара, спрямований до налагодження українсько-єврейських стосунків;
- провадив експертну роботу для Синоду Єпископів УГКЦ (зокрема, М. Маринович був причетний до розроблення концепції інституту військового капеланства та екуменічної концепції), а крім того, став активним учасником процесу вдосконалення законодавства про релігійну свободу;
- у 1998—2001 рр. провів 5 тематичних семінарів-обговорень для мирян різних конфесій Львівщини й інших регіонів України (іноді з учасниками з інших країн) на теми поглиблення релігійних знань, толерантності й порозуміння;
- напередодні візиту Папи Івана-Павла ІІ 2001 р. взяв участь у його організації: створив Службу папських текстів та Релігійно-інформаційну службу України (РІСУ) як підрозділ Інституту. За цей час Маринович дав 23 інтерв'ю для теле- і радіопередач, українських, французьких, італійських, польських та інших газет; взяв участь у 4 телепередачах, зокрема «Табу», у прямому ефірі на львівському ТБ, у записі італійської телерадіокомпанії RAI; написав 7 статей для преси (реакція на сьогодення, про враження від акції протесту мирян УПЦ проти приїзду Папи до України; про стан УГКЦ напередодні приїзду Папи, про сам візит і його значення та багато чого іншого);
- провів багато різних тематичних загальноукраїнських конференцій, Круглих столів, лекцій, зустрічей, зокрема у співпраці з Фондом св. Володимира — серію міжнародних конференцій «Християнин і політика» (1999—2006 рр.);
- брав активну участь у щорічних молитвах українсько-польського примирення на Личаківському цвинтарі (з 2002 р.), а також у проведенні «Лекцій Свободи» пам'яті Олександра Кривенка (з 2004 р.) та присудженні премії «За поступ у журналістиці»;
- з 2006 р. є одним з організаторів Всеукраїнського табору «Ковчег» для молодих українців, євреїв, поляків та (з 2014 р.) кримських татар, щоб вони краще пізнавали національні й релігійні особливості одне одного й відчули себе свідомими громадянами єдиної України;
- організував і курував близько 20 видань ІРС — це переклади українською мовою праць західних дослідників та оригінальні україномовні матеріали на теми прав людини, релігійної свободи, екуменізму, прозелітизму, соціальної комунікації та соціальної доктрини Церкви (багато матеріалів для збірників М. Маринович сам перекладав з англійської чи редагував інші переклади, упорядковував збірники);
- з 2010 р. й донині провадить літню школу «Соціальна думка Митрополита Шептицького» для студентів гуманітарних факультетів, аспірантів, молодих науковців, мирянських та політичних активістів з усієї України (релігійно-конфесійна приналежність учасників значення не має).
- у листопаді 2016 р. на відзначення 40-ліття з дня створення УГГ провів в УКУ масштабну акцію — Форум дисидентів та ІІ Кримський форум з учасниками не лише з України та окупованого Криму, а й з усієї Європи та Америки;
- у здійсненні своєї роботи ІРС співпрацює з майже 80 науково-дослідницькими центрами, інститутами, кафедрами, факультетами, редакціями, видавництвами, інтернет-порталами, церковними структурами, комісіями, товариствами, а також з різними фондами й дипломатичними структурами. Існує на кошти різних спонсорів.
2000 р. на запрошення отця-ректора ЛБА Б. Ґудзяка обійняти також посаду віцеректора і члена ректорату Маринович із родиною переїхав до Львова на постійне проживання. Спершу (за сумісництвом із працею у згаданому Інституті) виконував обов'язки віцеректора з питань зовнішніх зв'язків ЛБА–УКУ (2000—2005), потім першого проректора (2005—2008), а з 2008 р. й донині — віцеректора з питань призначення і місії університету. Він працює у відкритій і дружній атмосфері цього незвичайного закладу вже 24-й рік і вважає це Божим благословенням. Наукового ступеня не має, але жартує, що отримав свій PhD в ув'язненні. Бере участь у багатьох вітчизняних та міжнародних наукових конференціях в Україні та світі.
До жодних партій ніколи не належав, за винятком короткого періоду, коли вступив до Народного руху України В'ячеслава Чорновола, щоб підтримати його, коли проти нього велись атаки з боку створеного Л. Скорик Всенародного руху України. Завжди підтримує своєю позицією і творчістю демократичний та незалежний розвиток Української держави і наполягає на тому, що він може бути успішним лише за умови духовного відродження її громадян, дотримання моральних цінностей.
Крім праці в УКУ, М. Маринович веде велику громадську, наукову й мирянську роботу; виступає не лише по всій Україні, а й у багатьох країнах світу (побував уже в 39-ти); є членом різних громадських та надзірних рад, груп і капітул. Напрями його діяльності й творчості дуже багатогранні: права людини, подолання комуністичних стереотипів мислення й поведінки, конфліктологія, релігієзнавство, богослов'я, екуменізм, журналістика, міжнаціональні відносини, міжрелігійні та міжконфесійні стосунки, українська національна ідея, єдність українців, проблеми державотворення, соціокультурні проблеми. Стажувався по деяких із цих проблем у вузах за кордоном (Нідерланди, Німеччина, Канада). Крім численних публікацій у періодичній вітчизняній та закордонній пресі, а останнім часом — на інтернет-сайтах, видав кілька книг, монографій та брошур. За свою невтомну працю отримав різні державні та громадські нагороди — як в Україні, так і за її кордонами.
Нижче подано по кілька прикладів діяльності й творчості М. Мариновича за різними напрямами (далеко не повний перелік).
Громадська діяльність
1976 р. — один з 10 членів-засновників правозахисної Української Гельсінської Групи (Київ).
1991 р. — засновник Дрогобицької групи Міжнародної Амністії, першої групи Amnesty International на території колишнього СРСР, а потім (1994 р.) Української асоціації «Міжнародна Амністія» (УАМА).
1992—1993 рр. — член Народного Руху України.
1993 р. — виступ перед рухівським активом Стрийщини з аналізом суспільно-політичної ситуації в Україні
1994—1997 рр. — голова Національного комітету УАМА.
1995—2000 рр. — член Громадської ради Українсько-Американського бюро захисту прав людини.
З 2000 р. й донині — член Капітули нагороди польсько-українського поєднання.
З 2004 р. й донині — член Капітули нагород журналу «Ї».
2006—2007 рр. — член ініціативної громадської групи, що домагалася наведення порядку у Львівському державному архіві після виявлення в ньому масштабних розкрадань.
2007—2012 рр. — член громадської Унівської групи, яка займалася культурними проблемами Львова.
Жовтень 2010 р. — виступ на Шостому «Київському діалозі» «Корупція в політиці, економіці та управлінні — стратегії її подолання в громадянському суспільстві та світі» з доповіддю «Культурні та суспільні причини для корупції в Україні».
Листопад 2010 р. — виступ на ХІІІ Щорічній Фулбрайтівській конференції «Образ України у світі: реальний і бажаний» з доповіддю «Україна у світі чи Україна поміж двох світів?» (Київ)
2010—2014 р. — президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу (після 2014-го — почесний президент).
З 2011 р. й донині — один із 11 членів-засновників Ініціативної групи «Першого грудня», створеної у 20-ту річницю незалежності України на заклик трьох Церков дбати про морально-духовне відродження громадян України та її влади.
2011 р. — участь у ХХІ Економічному форумі, виступ на Круглому столі «Європа — континент примирення. Міфи, історії, перспективи» (Криніца-Здруй, Польща)..
З 2012 р. й донині – член Несторівської групи, неформального об'єднання інтелектуалів, експертів та громадських активістів, створеного з метою розробити стратегічне бачення розвитку України.
2012 р. — виступ у Дрогобицькій міській бібліотеці ім. В. Чорновола перед громадою міста на тему «Національний круглий стіл як шлях до громадянського суспільства в Україні»
2012 р. — участь у 78-му Конгресі Міжнародного ПЕН-клубу в якості президента Українського відділення ПЕН-клубу (Сеул, Південна Корея).
2013 р. — участь у панахидах у с. Павлівка на могилах польських жертв, а в с. Саґринь — на могилах українських жертв Волинської трагедії; модерування на семінарі «В об'єднану Європу — примиреними» у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки (с. Павлівка, Луцьк на Волині; Саґринь, Польща).
Листопад 2014 р. — участь у Круглому столі та конференції на тему: «Війна в Україні та миротворчі ініціативи у світлі тисячолітньої спадщини князів-мучеників Бориса і Гліба» (Париж, Франція).
Листопад 2016 р. — організував і провів силами Інституту релігії та суспільства й волонтерів в УКУ Ювілейний Форум дисидентів, присвячений 40-річчю заснування Української Гельсінської групи, куди з'їхалися 120 учасників — дисидентів і діячів національно-визвольного руху — не тільки з усієї України, а й з європейського та американського континентів, а також ІІ Кримський форум, на який прибули, зокрема, кримські татари з окупованого Криму.
2018 р. — участь у Круглому столі на тему: «Roundtable Discussion Entitled the Situation of Human Rights in Crimea» в бейрутському Університеті Нотр-Дам разом із кримськими татарами; участь у кримськотатарському вечорі у Посольстві України в Бейруті (Ліван).
2018 р. — виступ у Кримському домі з лекцією «Анексія Криму й окупація Сходу як стимулятори нової України»; участь у міжконфесійному форумі Антуана Аржаковського з доповіддю «Коли запрацює східна легеня Європи?» (Київ).
2019 р. — участь у роботі Комісії «Правда, справедливість і миробудування між Росією та Україною, спільно з Європейським Союзом», у черговому зібранні на тему «Які мирні виходи з кризи в Криму та на Донбасі?»; виступ з доповіддю: «Концептуальний цуґцванґ Донбасу: Чи має Україна простір для маневру?» (Париж, Франція).
2020 р. — виступи на вебінарах, організованих правничою організацією «Адвокат майбутнього», перед різними групами молодих правників: прокурорів та адвокатів — з доповіддю «Солідарність корупційної змови: як правникам знайти волю її побороти?».
Крім того, виступав у різний час із доповідями й лекціями про суспільно-політичне становище в Україні, про ситуацію з правами людини та Міжнародну Амністію, про міжнаціональне порозуміння, про становлення демократичного громадянського суспільства, про залагодження конфліктів, із розповідями про побратимів з УГГ — перед різними аудиторіями в Україні (Київ, Дрогобич, Львів, Стрий, Харків, Донецьк, Кіровоград, Самбір, села Любінь Великий, Унів, Брюховичі та містечка Трускавець, Моршин, Миколаїв, Борислав, Старий Самбір, Рава-Руська, Добромиль, Нове Місто на Львівщині, оз. Світязь на Волині; Вінниця, Дніпропетровськ, с. Витвиця, Більшівці, Гошів та м. Коломия на Івано-Франківщині, м. Яремче на Закарпатті, м. Бережани на Тернопільщині, Кривий Ріг, Запоріжжя, Полтава, Івано-Франківськ, Чернівці) та за кордоном перед українськими громадами й іноземцями (Нью-Йорк, Вашингтон, Бірмінґем, Філадельфія, Бостон, Чикаго, Атланта, Стенфорд, Нью-Гейвен, Саус-Бенд, Детройт, Віндзор, Клівленд; Сідней, Аделаїда, Перт, Мельбурн; Анкара; Лондон, Лафборо, Оксфорд, Ліверпуль, Кембрідж; Стокгольм, Уппсала, Уміо, Мальме, Векше, Лунд; Осло; Любляна; Варшава, Ґданськ, Ґнєзно, Кшижова, Щецін, Арламув, Красічин, Краків, Освєнцім; Прага; Бонн, Берлін, Кеніґштайн, Вюрцбурґ, Кельн, Бауцен, Франкфурт; Женева; Братислава; Брюссель, Антверпен, Базель, Лювен; Париж, Авіньйон; Оттава, Едмонтон; Амстердам, Апельдорн; Мадрид; Богота; Пекін, Шанхай).
Наукова діяльність
1990 р. — виступ на науково-теоретичному семінарі «Києво-Печерська Лавра та її місце в історії вітчизняної духовної культури XI—XVII ст.» із доповіддю про екуменічне значення Берестейської унії.
Червень 1991 р. — виступ на міжнародній науковій конференції Республіканської асоціації україністів «Проблеми українсько-єврейських взаємин» із доповіддю «Євреї та українці: спроба толерантної проекції взаємних інтересів» (Київ).
Червень 1991 р. — виступ на славістичній науковій конференції Іллінойського університету «Україна — Захід» з доповіддю «Повнота часу для України» (США, м. Урбана-Шампейн).
1991—1996 р. — викладач самостійно створеного курсу «Історія християнства в Україні» у Дрогобицькому педагогічному інституті (1991—1994) та Дрогобицькому інституті управління (1994—1996, за сумісництвом).
1992 р. — виступ на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Національно-мистецька школа: здобутки і перспективи» з доповіддю «Проблеми культурного імунітету» (Дрогобич).
1993—1997 р. — науковий співробітник (за сумісництвом) Інституту східноєвропейських досліджень НАНУ в Києві.
Травень 1993 р. — Участь у міжнародній конференції Єврейського університету Єрусалима на тему українсько-єврейських відносин; модерування на секції «Історичні перспективи»; виступ із доповіддю «Під знаком Терезів» (Ізраїль, Єрусалим).
Червень 1993 р. — виступ на міжнародній науково-релігійній конференції «Українське православ'я: історія, сучасність, перспективи» з доповіддю «Ідея автокефалії та сучасність» (Київ).
Вересень 1994 р. — виступ на науковому семінарі Шведської секції Міжнародної Амністії про смертну кару з доповіддю «До питання про смертну кару в Україні» (Швеція, Стокгольм).
13–15 жовтня 1994 р. — участь у науковій конференції «Схід і захід України: шляхи інтеграції», виступи на Круглому столі (Донецьк).
17–19 жовтня 1994 р. — виступ на Перших наукових читаннях пам'яті Д.Чижевського з доповіддю «Ритм історії в концепціях Дмитра Чижевського і сучасність» (Кіровоград).
1995 р. — виступ на регіональній конференції Центру демократичних реформ з доповіддю «Філософія прав людини в українському суспільстві» (Харків).
1997 р. — виступ на підсумковій науковій конференції в Університеті Центральної Європи (після завершення стажування в Колумбійському ун-ті Нью-Йорка) з доповіддю «До питання релігійної свободи в Україні: закордонні релігійні місії та місцеві Церкви» (Угорщина, Будапешт).
Травень 1998 р. – виступ на міжнародній релігієзнавчій конференції на тему етичних, політичних та правових аспектів релігійної свободи і прозелітизму з доповіддю (англ. мовою) «Релігійна свобода, прозелітизм і проблема релігійної ідентичності» (Ізраїль, Єрусалим).
Червень 1998 р. — участь в екуменічній зустрічі представників Церков Польщі, України, Білорусі та Німеччини і виступ з доповіддю (рос. мовою) «Поширення європейських інститутів на Схід: історичні обтяження на прикладі України» (Польща, Варшава).
1999 р. — доповіді про стан і розвиток богословської освіти в Україні на конференціях про релігійну освіту випускників програми Колумбійського ун-ту (Болгарія, Софія) і в Інституті східнохристиянських досліджень (Нідерланди, Наймеґен).
2004 р. — виступ на ХХІ Форумі родини в Люблінському католицькому ун-ті з богословською доповіддю «Харизма єдності» (Польща, Люблін).
2005 р. — виступ із доповіддю про місію УКУ на міжнародній зустрічі «Позиція і проблеми католицьких університетів Центрально-Східної Європи» (Угорщина, Естергом).
2006 р. — доповідь на міжнаціональному і міжрелігійному семінарі «Ковчег» на тему: «Толерантність як політичний та моральний принцип» (с. Унів, Львівщина).
2008 р. — виступ на науковій конференції «Україна в Європі. Європа в Україні» з доповіддю «Європейська інтеграція України: геополітичні гальма та ціннісні дисбаланси» (Німеччина, Вюрцбурґ).
2010 р. — доповідь на семінарі, організованому кафедрою філософії Харківського національного університету, на тему: «Рене Жірар і Раймунд Шваґер: насильство та українські ремінісценції».
2011 р. — виступ на конференції релігієзнавців «Релігія і громадянське суспільство: Конфлікти релігійної ідентичності та інтеграційні процеси у світі, що глобалізується» на тему «Релігійна свобода в Україні: глобальний вимір національного імперативу» (Ялта, Кримська АР).
2012 р. – виступ на науковій конференці «Twenty Years After Independence: Assessments, Perspectives, Challenges», організованій Università di Roma Tre, Università di Verona, UCU, Greek Catholic S. Sophia Center, з доповіддю: «Religious Freedom vs Traditions of State Favoritism: An Unsteady Balance» (Рим, Італія).
2016 р. — участь у міжнародній конференції про загрози з боку Росії, організованій Міжнародним республіканським інститутом (The Beacon Project, 29.04) з доповіддю: «From protector of communism to conservative Savior: How has Putin been able to benefit from the myth of his conservative credentials?» (Відень, Австрія).
2017 р. — участь у конференції «Три українські революції» з доповіддю «Релігійні аспекти трьох українських революцій» (Варшава, Польща).
Мирянська діяльність
1992, 1993, 1995, 2005 рр. — виступи з доповідями на екуменічних семінарах Євангелістської академії «Берлін-Бранденбург» (Берлін, Німеччина).
1996, 1998 рр. – участь у І та ІІ сесіях Патріаршого Собору УГКЦ (Львів).
1997, 2007 рр. — участь у ІІ та ІІІ Європейських екуменічних асамблеях (Ґрац, Австрія; Сібіу, Румунія).
1998, лютий — виступ на соборі Львівської архиєпархії «Екуменічний аспект парохії в Церкві» (с. Рудне на Львівщині).
1998, липень — участь в офіційних переговорах між делегаціями УГКЦ та УПЦ (МП) (Відень, Австрія).
1998, жовтень — листопад — виступи на тему нових тенденцій у розвиткові УГКЦ перед ченцями чину отців-василіян (Рим; Варшава) та отцями й семінаристами Української Папської колегії св.. Йосафата (Рим).
1998—2008 рр. — член Українського богословського наукового товариства й редакції журналу «Богословія».
2000, 2001, 2003 рр. — виступи на конференціях, організованих католицькою мирянською організацією «Unum Omnes», у селах Шмохтіц (Німеччина), Плитвице (Хорватія) та місті Дублін (Ірландія).
2001—2010 рр. — член Дорадчої групи при Главі УГКЦ Патріархові Любомиру кардиналові Гузару з екуменічних питань.
Червень 2001 рр. — керівник Служби папських текстів під час паломництва Папи Римського Івана-Павла ІІ до України.
Липень 2001 р. — виступ на Форумі мирянських організацій, організованому молодіжною християнською організацією «Витанія» на тему: «Спонуки й труднощі мирянського руху» (Львів)
Вересень — жовтень 2001 р. — спостерігач від України на Всесвітньому Синоді Єпископів Католицької Церкви і виступ про місію єпископа очима мирян (Ватикан).
2003 р. — виступ на семінарі «Вплив мирянських організацій на суспільні процеси в Україні» зі співдоповіддю «Миряни в посткомуністичну добу» (Львів, УКУ).
2003, 2004, 2005 рр. — виступи з доповідями на І, ІІ та ІІІ сесіях Собору монаших чинів (Львів).
2004 р. — участь у Форумі європейських мирянських комітетів і виступи під час дискусій (Фатіма, Португалія).
2004—2008 рр. — член Ради Комісії «Справедливість і мир» УГКЦ.
2010 р. — участь у Соціальних днях УГКЦ, виступи на тему «Розмова глухого з німим: Як донести моральні імперативи Церкви до суспільства?» (Харків; Кіровоград).
2015 р. — лекція для 7 новообраних владик УГКЦ на тему: «Соціальна доктрина Церкви» (Дрогобич).
2017 р. — участь у делегації країн Європи, організованій німецькою комісією «Справедливість і мир» до Колумбії, для знайомства з досягнутим примиренням між урядовими силами і повстанцями; зустрічі й бесіди з представниками колишніх протиборчих сторін (Боґота, Колумбія).
2019 р. — виступ у Реколекційному центрі перед молодими священиками, організований Молодіжною комісією УГКЦ, на тему «Митрополит Андрей Шептицький і принцип ‘позитивної суми’» (с. Брюховича на Львівщині).
2020 р. — організував міжконфесійну співпрацю духовних осіб та мирян над спільним документом «Туга за правдою, яка визволяє» і взяв участь у написанні його та обговоренні.
Також М. Маринович не раз виступав із доповідями й лекціями про релігійну свободу в Україні, становище релігійних меншин, проблеми державно-церковних стосунків, духовність в'язнів ҐУЛАҐу, мирянські та духовні проблеми сьогодення, ідентичність УГКЦ, військове капеланство, екуменізм — у різних місцях України (крім вищеназваних — Харків, Одеса, Рівне, Стрий, Трускавець, Івано-Франківськ, села Брюховичі, Потеличі, Унів та м. Моршин на Львівщині, Тернопіль, Ужгород) і за кордоном (Нью-Йорк, Вашингтон, Бірмінґем, Філадельфія; Сідней, Аделаїда, Перт; Будапешт, Ніредьгаза, Москва)
Освітньо-просвітницька діяльність
1997 р. — читання лекцій для семінаристів Києво-Вишгородського екзархату УГКЦ на тему: «Релігійні права в історії західного християнства і в міжнародних документах» (Київ).
1998 р. – читання лекцій на Міжнародних літніх курсах для ректорів греко-католицьких семінарій Східної Європи (Ніредьґаза, Угорщина)
1999 р. — читання лекцій на тему екуменізму на літніх курсах для парохів Києво-Вишгородського екзархату УГКЦ (м. Ворзель на Київщині).
Грудень 2001 р. — читання курсу лекцій в Польсько-українському колегіумі на тему «Багатоконфесійність і багаторелігійність України: сучасний стан» (Люблін, Польща).
2003, 2005, 2007 рр. — виступи з лекціями в Літній школі мирянського лідерства у м. Новояворівську на Львівщині.
2006—2008 рр. — читання лекцій з факультативного курсу «Історія Руху опору 1960–1970-х років в Україні» на філософсько-богословському та гуманітарному факультетах Українського католицького університету.
2009 р. — читання курсу лекцій в університеті св. Томи м. Сент-Пол (США, шт. Міннесота) на тему «Релігія в пострадянському світі: обтяжливий спадок і обнадійливі перспективи (з особливою увагою до України)».
2010—2011 рр. — читання лекцій курсу «Конфліктологія та релігійний контекст» на дистанційній магістерській програмі екуменічних наук Інституту екуменічних студій УКУ.
2019—2021 рр. — широкі презентації книги М. Мариновича «Митрополит Андрей Шептицький і принцип „позитивної суми“» і виступи (як офлайн, так і онлайн — через пандемію коронавірусу) з лекціями й бесідами на тему проповідницької спадщини Шептицького перед різними групами людей: молодими священниками, бізнесменами, освітянами, студентами, сестрами-монахинями, учасниками громадського об'єднання духовенства, літньої школи «Соціальна думка Митрополита Шептицького», Фестивалю української культури в Польщі, на Форумах видавців, на з'їзді молоді в УКУ «Вітер на-дії» тощо (у Львові, Києві, Івано-Франківську, Дніпрі, Яремче, Стрию, Любліні, Запоріжжі).
2020—2021 рр. – читання курсу лекцій «Людина. Суспільство. Свобода» за програмою «Світоглядне ядро» для студентів перших-других курсів УКУ різних факультетів та навчальних програм.
Робота з молоддю
1994 р. — виступ у Самборі перед членами організації «Українська молодь — Христові» з доповіддю «Державні уроки Митрополита Шептицького».
1997, листопад — виступ перед студентами ф-ту журналістики ЛНУ ім. І. Франка на тему духовних проблем сучасності.
1997, листопад — виступ перед молоддю Студентського та Церковного братств Дрогобича на тему: «Християнська ідентичність українців і місце українського християнства у світі».
1997, грудень — виступи перед учнями й викладачами Дрогобицької гімназії та СШ № 2 на тему прав людини.
1998, лютий — зустріч із колективом львівської школи дітей-інвалідів і виступ на тему «Духовні проблеми сьогодення».
1998, березень — виступ перед студентами фізично-математичного ф-ту Дрогобицького педагогічного університету на тему: «Проблеми трансформації мислення».
З 1998 р. й донині — організатор щорічних Всеукраїнських науково-практичних конференцій для студентів та молодих науковців в Інституті релігії та суспільства УКУ, які є позаконфесійними й міжрелігійними, для обговорення актуальних тем релігійно-суспільного життя України, створення можливостей для діалогу, кращого розуміння та мирного співіснування різних світоглядів у становленні справді плюралістичного, демократичного, правового суспільства (Львів, УКУ).
1999, серпень — виступ на Першій львівській школі молодих лідерів з лекцією «Права людини: міжнародні документи, українська специфіка, світові контраверсії» (м. Яремче). Згодом він виступав на цій школі ще кілька разів.
1999, вересень — виступ на Форумі християнської молоді з доповіддю «Спонуки і перестороги екуменізму»; керування роботою секції № 4 «Проблеми міжконфесійних стосунків» (Київ).
2001 р. — виступ перед учнями Першої національної гімназії м. Львова з лекцією «Духовні аспекти дисидентського руху».
2002 р. — виступ на конференції «Папа і молодь: рік після зустрічі» з доповіддю «Біблія в житті молоді України» (Львів, Сихів).
2004, 29 жовтня — виступ перед студентами ЛНУ в час «помаранчевого» студентського страйку.
З 2006 й донині — один з організаторів щорічного Всеукраїнського міжнаціонального і міжрелігійного молодіжного табору «Ковчег» для молодих громадян України: українців, поляків, євреїв, а після анексії Криму 2014 р. — також кримських татар, який («Ковчег»), за словами одного з учасників, «просто змушує тебе змінювати на краще себе і навколишній світ для спільного майбутнього в єдиній та незалежній Україні».
2008 р. — виступ перед студентами філософського ф-ту Одеського національного ун-ту й викладачами кафедри політології на тему: «Релігійна свобода в Україні: історія та сучасні виклики».
2010 р. — лекція у Клубі молодих журналістів на тему: «Проблема вини та покаяння за злочини комунізму» (Київ).
2003, 2005, 2007, 2014 рр. — виступи в літній школі молодіжного Інституту мирянського лідерства УКУ з лекціями на теми духовних цінностей та суспільно-політичні теми (Яремче, Новояворівськ).
2014 р. — виступ на літній школі Інституту лідерства УКУ з лекцією на тему: «Майдан, молодь і цінності» (Новояворівськ, Львівщина).
2015 р. — виступ на Форумі молоді Дрогобиччини з лекцією «Ціннісні орієнтири молодої людини на порозі викликів мережевого суспільства».
2015 — виступ на протестантському молодіжному Форумі «Місія у професії» в Українському домі (Київ).
2018—2020 рр. — організація і проведення Молодіжних Круглих столів на тему: «Ціннісні розлами у суспільствах: що стоїть за культурними війнами сьогодення?», з участю молодих успішних бізнесменів, громадських активістів, учасників російсько-української війни тощо з усієї України для знайомства молодих людей між собою, обміну їхнім досвідом успішної діяльності і творення в майбутньому об'єднаної сили, яка змінить Україну на краще (Львів, УКУ).
Книги і брошури Мирослава Мариновича
Вивчення прав людини: Методичні матеріали й рекомендації для вчителів середніх шкіл. — Дрогобич, 1991. — 16 с. (у співавторстві з Надією Маринович).
Україна на полях Святого Письма: Проза, вірші, есе, публіцистика, листи / ред. і передмова Василя Іванишина. — Дрогобич: Відродження, 1991. — 108 с.
Україна: дорога через пустелю: Збірник статей / передмова Інни Захарової. — Харків: Фоліо, 1993. — 189 с.
Спокутування комунізму: Триптих — Дрогобич: Вид. Руху, 1993. — 44 с.
Права людини. — Київ: Демос-центр, 1993. — 44 с.
Ökumenische Prozesse in der Ukraine (Sonderdruck. Institut für Religion und Geselschaft an der Ukrainischen Griechisch-Katolischen Theologischen Akademie. Lwiw / Ukraine) / перекл. нім. Анна-Галя Горбач, 1999. — 59 с.
Мирослав Маринович, Зиновій Антонюк, Семен Глузман. Листи з волі / за ред. Мирона Петровського. — Київ: Сфера, 1999. — 400 с. (літературно-публіцистичне видання).
Українська ідея і християнство, або Коли гарцюють кольорові коні Апокаліпсису. — Київ: Дух і Літера, 2003. — 544 с. (науково-публіцистична монографія)
An Ecumenist Analyzes the History and Prospects of Religion in Ukraine / перекл. англ. Матвій Матушак. — Lviv: Ukrainian Catholic University Press, 2004. — 90 с.
Ісус і Божий народ: юдеї і християни у спільноті спасіння. — Львів: Свічадо, 2009. — 88 с. (богословське дослідження)
Вибране, у 6 т. — Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2010
т. 1: Автобіографічні та ранні твори. Листи. — 464 с.
т. 2: Постаті друзів. Дрогобицькі репортажі. Дорожні замальовки. — 464 с.
т. 3: Публіцистика. — 640 с.
т. 4: Наукові праці. — 592 с.
т. 5: Передмови та рецензії. Виступи й інтерв'ю. — 624 с.
т. 6: Українська ідея і християнство, або Коли гарцюють кольорові коні Апокаліпсису. — 544с.
Всесвіт за колючим дротом: Спогади і роздуми дисидента. — Львів: Видавництво УКУ, 2016. — 536 с.
Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми» / передмова Адріана Сливоцького. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. — 248 с. (наукове дослідження)
Готуються до друку в 2021 р.:
The Universe behind barber wire: Memoirs of a ukrainian soviet dissident / перекл. англ. Зоя Гаюк, ред. Кетрін Янґер, передмова Тімоті Снайдера. — Нью-Йорк: University Rochester Press, 2021. — 442 с.
Як Україні виростити крила: Виступи, статті, доповіді, інтерв'ю (2018—2021 рр.). — Київ: Дух і Літера, 2021. — 272 с.
Нагороди та відзнаки
Державні ордени
2006 р. — кавалер державного ордена «За мужність» І ступеня, згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка, за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод.
2006 р. — Кавалерський хрест державного ордена Республіки Польща «За заслуги», згідно з указом Президента Польщі Леха Качинського, за внесок в українсько-польське порозуміння.
2008 р. — кавалер Ордена Свободи, згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка, за визначний особистий внесок в обстоювання прав людини, виявлені мужність і самовідданість у боротьбі за свободу і незалежність України, плідну науково-публіцистичну діяльність.
2017 — орден князя Ярослава Мудрого V ст., згідно з Указом Президента України Петра Порошенка, за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю.
Відзнаки органів місцевого самоврядування
2001 р. — медаль «10 років незалежності України»
2010 р. — відзнака «Почесний громадянин Дрогобича»
2015 р. — Орден Лева Львівської міської ради
2016 р. — відзнака «Почесний громадянин села Комаровичі»
2017 р. — відзнака «Почесний громадянин Львова»
2018 р. — відзнака Львівської міськради «Ключ до міста» до 75-річчя ліквідації Янівського концтабору і Львівського ґетто
Церковні відзнаки
2000 р. — медаль «Knights of St. Columbanus» римо-католицького братства «Лицарі Колумба» (Ірландія)
2003 р. — медаль «Quo Vadis, Europo?» учасникові IV міжцерковного з'їзду у Ґнєзно (Польща)
2007 р. — пам'ятна медаль «Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Любомир» (Гузар) «До 30-ліття архиєрейської хіротонії»
2009 р. — подячна грамота Блаженнішого Любомира Гузара до 60-ліття М. Мариновича
2018 р. — пам'ятна медаль Йосипа Сліпого «Anniversarium»
2018 р. — відзнака Напа Інституту (США) «За мужність у громадській сфері» Архиєпископа Чарльза Дж. Чапута
Громадські відзнаки
1993 р. — премія журналу «Сучасність» за політологічне дослідження «Спокутування комунізму»
1995 р. — премія ім. Валерія Марченка, присуджена Українсько-американським бюро захисту прав людини за кращі публікації у сфері правозахисту
1999 р. — медаль Фонду ім. Зеєва (Володимира) Жаботинського від Товариства «Україна — Ізраїль» за визначний внесок у справу міжнаціонального порозуміння
2001 р. — почесна грамота з нагоди 25-ліття створення Української Гельсінської групи
2004 р. — кавалер ордена Капітули «Ї» «За інтелектуальну відвагу»
2005 р. — вища нагрудна відзнака Народного Руху України «За заслуги перед українським народом»
2006 р. — медаль «Іван Франко. 150 років від дня народження» Львівського національного університету імені Івана Франка
2009 р. — премія ім. Василя Стуса, заснована (УАНТІ, Київ)
2012 р. — відзнака ім. Ігнація-Яна Падеревського від Генерального Консульства Республіки Польща у Львові
2013 р. — відзнака Сергіо Віейра де Мелло організації «Вілла Деціуша» (Польща)
2014 р. — медаль Свободи ім. Трумена — Рейґана від Фундації з ушанування жертв комунізму (США)
2016 р. — нагорода ім. Єжи Ґєдройця газети «Жечпосполіта» (Польща)
2018 р. — відзнака ім. Станіслава Вінценза «За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів» від Форуму «Via Catpatia»
2018 р. — почесна медаль УГС Українського товариства політв'язнів і репресованих до 30-ліття Української Гельсінської Спілки
2019 р. — нагрудний знак QIRIM «За заслуги перед кримськотатарським народом» від Меджлісу кримськотатарського народу
2019 р. — медаль Вдячності (Medal of Gratitude), заснована Europejskie Centrum Solidarności, з нагоди 30-ліття «Солідарності» (Польща, м. Ґданськ)
2019 р. — відзнака BOOM AWARDS у номінації «Гордість нації» (Львів)
2020 р. — відзнака ім. Пола Гарріса Ротарі-клубу
Громадські звання
1999 р. — звання «Галицький лицар» у номінації «Громадський діяч»
2003 р. — обраний «Королем Галичини» на конкурсі «Галицький Лицар-2002»
2014 р. — почесний президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клуб
Джерела
- Г. Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960—1980-х років. — К.: Либідь, 1995. — С. 161—164, 173.
- А. Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні. — К.: Видавництво ім. О.Теліги. — 1998. — С. 210, 211, 223.
- Українська Гельсінкська Група. До 20-ліття створення. — К.: УРП, 1996. — С. 17, 18.
- Хроника защиты прав в СССР. — Нью-Йорк: Хроника, 1974, вип. 29.— С. 4, 11, 73.
- Хроника защиты прав в СССР. — Нью-Йорк: Хроника, 1979, вип. 34.— С. 7; вип. 35.— С. 42, 74.
- Хроника защиты прав в СССР. — Нью-Йорк: Хроника, 1980, вип. 40.— С. 42.
- Хроника защиты прав в СССР. — Нью-Йорк: Хроника, 1981, вип. 41.— С. 21; вип. 42.— С. 26.
- Хроника текущих событий. — Нью-Йорк: Хроника, 1977, вип. 43.— С. 44, 52; вип. 44.— С. 18; вип. 45. — С. 21-23, 59; вип. 47. — С. 31, 130, 131, 142, 146; вип. 48.—С. 23, 25, 72, 167.
- ХТС. — Нью-Йорк: Хроника, 1978, вип. 49. — С. 9-12, 20.
- ХТС. — Нью-Йорк: Хроника, 1979, вип. 51. — С. 71, 73, 74-77, 212; вип. 52.— С. 36-38, 61, 130.
- ХТС. — Нью-Йорк: Хроника, 1980, вип. 53. — С. 90, 91; вип. 54.— С. 60; вип. 55.— С. 26; вип. 56. — С. 109.
- ХТС. — Нью-Йорк: Хроника, 1981, вип. 60. — С. 83; вип. 61.— С. 99.
- ХТС. — Нью-Йорк: Хроника, 1982, вип. 62. — С. 128.
- ХТС. — Нью-Йорк: Хроника, 1983, вип. 63. — С. 178—180, 182, 183.
- Вісник репресій в Україні. Закордонне представництво Української Гельсінкської групи.— Нью-Йорк, 1980, 12-15; 1982, 6-26, 7/8-19; 1984, 4-20, 5-26, 7/8-27.
Література
- Маринович, Мирослав Франкович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 361. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Спецпроєкт Локальної історії «Дисиденти. Історії політв'язнів радянського режиму» [ 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
«Багато людей все ще живуть в СРСР» — Мирослав Маринович на YouTube // Обличчя Незалежності. — 2021. — 21 серпня. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
brati sestri Marinovich Miroslav FrankovichHarkiv traven 2013Narodivsya4 sichnya 1949 1949 01 04 75 rokiv Komarovichi Dobromilska miska gromada Sambirskij rajon Lvivska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistprezident Institutu religiyi ta suspilstva Ukrayinskogo katolickogo universitetu Lviv prorektor z pitan priznachennya i misiyi Ukrayinkogo katolickogo universitetuGaluzzhurnalistAlma materNacionalnij universitet Lvivska politehnika ZakladAmnesty InternationalKonfesiyaUkrayinska greko katolicka cerkvaBatkoDico FrankoMatiMarinovich Lyubov JosipivnaBrati sestriMarinovich Nadiya FrankivnaU shlyubi zMarinovich Hejna Lyubov MihajlivnaNagorodiOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaOrden Za muzhnist I stupenyaVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Marinovich Miroslav Frankovich Marinovich 4 sichnya 1949 1949 01 04 Komarovichi Lvivska oblast ukrayinskij gromadskij diyach chlen zasnovnik Ukrayinskoyi Gelsinskoyi grupi 1976 disident i politv yazen chasiv SRSR 1977 1987 zasnovnik ta golova amnistijnogo ruhu v Ukrayini 1991 1997 filosof religiyeznavec publicist prorektor Ukrayinskogo katolickogo universitetu u Lvovi ZhittyepisMiroslav Marinovich narodivsya 4 sichnya 1949 r v seli Komarovichi Starosambirskogo rajonu Drogobickoyi oblasti nini Sambirskij rajon Lvivskoyi oblasti u rodini ukrayinciv yaki buli zmusheni vnaslidok vidomoyi operaciyi Visla pereselitisya z sela Vijske nini teritoriya Polshi na teritoriyu todishnoyi URSR Rodina zaznala represij starshij brat materi zaginuv na Kolimi didusya svyashennika radyanska vlada neodnorazovo uv yaznyuvala U poshukah praci rodina pereyihala v Drogobich Batko Dico Franko buv vodiyem a mati Lyubov Josipivna otrimavshi bibliotechnu osvitu pracyuvala v knigarni Navchavsya Miroslav u Drogobickij serednij shkoli 2 yaku zakinchiv iz zolotoyu medallyu U 18 rokiv vin zminiv batkove prizvishe Dico na materine Marinovich batko todi vzhe zhiv z inshoyu rodinoyu Velikij vpliv na formuvannya jogo svitoglyadu mali krim materi ta sestri Nadiyi didus Josip Marinovich paroh sela Stebnik ta vchitel Ivan Rafa yakij poznajomiv yunaka z tvorchistyu poetiv shistdesyatnikiv Ne vstupivshi do Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T Shevchenka vin vlashtuvavsya pracyuvati na Drogobickomu dolotnomu zavodi sekretarem komitetu komsomolu A nastupnogo roku 1967 go vstupiv do Lvivskogo politehnichnogo institutu i vchivsya za specialnistyu Napivprovidnikovi priladi Na 3 mu kursi navchannya odin zi studentiv u gurtozhitku donis u KDB sho Marinovich negativno vislovlyuyetsya shodo nacionalnoyi politiki KPRS i poshiryuye naklepnicki vigadki pro komunistiv V KDB jogo spershu shilyali do informatorstva a koli ce ne dalo uspihu pozbavili mozhlivosti zakinchiti vuz u zvanni oficera Na 5 mu kursi M Marinovich pid chas odniyeyi z poyizdok u Kiyiv poznajomivsya z Mikoloyu Matusevichem ta inshimi svidomimi kiyanami Zahishav diplom inzhenera napivprovidnikovih priladiv vin anglijskoyu movoyu tomu pislya zakinchennya vishu v 1972 r pracyuvav perekladachem z anglijskoyi u viddili naukovo tehnichnoyi informaciyi na ivano frankivskomu zavodi Pozitron V odnomu z vidryadzhen do Kiyeva 22 travnya 1973 roku vin razom iz druzyami pokladav kviti do pam yatnika Tarasovi Shevchenku cherez sho jogo zatrimala miliciya na letovishi Zhulyani koli vin povertavsya do Ivano Frankivska Pro ce povidomili kerivnictvo zavodu Pozitron Todi u vidpovid na pogrozu tamteshnogo spivrobitnika KDB Kto ne s nami tot protiv nas Marinovich vidpoviv Dobre ya budu proti vas U 1973 1974 rr sluzhiv soldatom u vijskah PPO v m Vologda Rosiya demobilizuvavsya u zvanni yefrejtora Pid chas sluzhbi perebuvav pid neglasnim naglyadom KDB 1974 r pereyihav do Kiyeva pracyuvav tehnichnim redaktorom zhurnalu Pochatkova shkola ta u vidavnictvi Tehnika kilka misyaciv u kiyivskomu Tovaristvi rozpovsyudzhennya knig Zhiv u rodini Matusevichiv abo vinajmav kvartiru razom iz M Matusevichem Deyakij chas buv bezrobitnim Zvidusil jogo zvilnyali cherez vtruchannya KDB U listopadi 1976 go na propoziciyu kolishnoyi branki beriyivskih taboriv Oksani Meshko vin yak i M Matusevich stav odnim iz 10 chleniv zasnovnikiv stvorenoyi Mikoloyu Rudenkom pravozahisnoyi Ukrayinskoyi Gelsinskoyi grupi Naglyad KDB stavav shoraz suvorishim pochalos postijne ta vidkrite stezhennya Koli kilka misyaciv M Marinovich buv bezrobitnim to vikoristovuvav uves svij chas dlya roboti v UGG Krim uchasti v pidgotovci memorandumiv Grupi sho yih peredavali na Zahid i tam oprilyudnyuvali vin za doruchennyam M Rudenka yizdit do inshih yiyi chleniv abo do rodin zaareshtovanih Zokrema v sichni 1977 r yide z dokumentami Grupi do Moskvi de zustrichayetsya z chlenom UGG generalom Petrom Grigorenkom a takozh do m Tarusi bilya Serpuhova na zustrich iz chlenkineyu UGG Ninoyu Strokatoyu Karavanskoyu ta rosijskim disidentom Kronidom Lyubarskim yaki perebuvali tam na poselenni Na zvorotnij dorozi z Tarusi Marinovicha zatrimuyut na vokzali u Serpuhovi za pidozroyu u spekulyuvanni zolotom ta obshukuyut viluchayuchi vsi materiali Grupi zgodom cej epizod stane privodom dlya zasudzhennya jogo she j za st 70 KK RRFSR 5 lyutogo 1977 r Marinovicha razom iz Matusevichem kagebisti zatrimuyut i vidvozyat do Kiyivskogo viddilennya KDB de oficijno poperedzhayut sho v razi prodovzhennya antiradyanskoyi diyalnosti yih bude zaareshtovano Zgodom viyavilosya sho v cej den bulo zaareshtovano kerivnika UGG Mikolu Rudenka i chlena Grupi z Donechchini Oleksu Tihogo Popri ce M Marinovich yak i inshi chleni UGG svoyu diyalnist u Grupi ne pripiniv U berezni 1977 go Marinovich i Matusevich na vechori pam yati Tarasa Shevchenka v kiyivskij filarmoniyi zdolavshi opir organizatoriv vechora nespodivano vijshli na scenu i zaklikali zaspivati Zapovit na sho zala vidguknulasya potuzhnim spivom hoch i vzhe pri vimknenomu svitli Inshogo razu na zavershennya vistavi Mariya Zankovecka u Kiyevi obidva voni odyagnuti vidpovidno u sinyu j zhovtu sorochki razom vihodyat na scenu daruvati kviti sho prisutni pravilno prochituyut yak demonstraciyu nacionalnogo prapora A cherez misyac 23 kvitnya 1977 r M Marinovich yak i M Matusevich buv zaareshtovanij Yihni kriminalni spravi ob yednali v odne provadzhennya i zvinuvachuvali u provedenni antiradyanskoyi agitaciyi i propagandi za ch 1 st 62 KK URSR ta ch 1 st 70 KK RRFSR Slidstvo trivalo 11 misyaciv 22 27 bereznya 1978 r Kiyivskij oblasnij sud u m Vasilkovi zasudiv oboh do maksimalnogo terminu uv yaznennya 7 rokiv taboriv suvorogo rezhimu i 5 rokiv zaslannya Vidbuvav pokarannya Marinovich u tabori VS 389 36 v s Kuchino na Permshini u glibinci Rosiyi Brav uchast u vsih protestnih akciyah strajkah golodivkah napisanni zayav do prokuroriv Najtrivalishoyu bula 20 dobova golodivka za pravo mati v tabori Bibliyu i bezuspishna bo zakonodavstvom ce bulo zaboroneno Razom iz inshimi dovirenimi politv yaznyami vin stvoryuvav i peredavav na volyu hroniku 36 go taboru Za porushennya tabirnogo rezhimu vidbuv blizko 150 dib u ShIZO shtrafnomu izolyatori i blizko pivtora roku v PKT primishenni kamernogo tipu Za ves 7 richnij termin mav tri osobisti pobachennya z matir yu ta sestroyu u specialnij kimnati ta dva godinni pobachennya z nimi cherez sklo Listuvannya pidlyagalo cenzuri za najmenshoyi pidozri listi konfiskovuvali Pislya areshtu vsesvitnya pravozahisna organizaciya Mizhnarodna amnistiya vzyala Marinovicha pid svij zahist yak v yaznya sumlinnya Same v tabori pochalasya jogo tvorchist 1982 r vin napisav esej Yevangeliye vid Yurodivogo yakogo vdalosya peredati na Zahid i tam opublikuvati Marinovich buv avtorom zokrema tayemnogo zvernennya grupi v yazniv do Papi Ivana Pavla II pro peresliduvannya za viru na Velikden 1981 r Otrimavshi lista Papa vidsluzhiv u Vatikani mesu za pidpisantiv U riznij chas u tomu samomu tabori razom iz M Marinovichem vidbuvali pokarannya ukrayinski politv yazni Yevgen Sverstyuk Mikola Rudenko Genrih Altunyan Semen Gluzman Valerij Marchenko Zenovij Krasivskij Igor Kalinec Oles Shevchenko Yevgen Pronyuk Zoryan Popadyuk Oleksandr Sergiyenko Petro Chornij Anatolij Zdorovij rosiyani Sergij Kovalov Viktor Nyekipyelov Oleksij Smirnov Volodimir Balahonov virmeni Ishhan Mkrtchyan naklav na sebe ruki i Norajr Grigoryan gruzin Vazha Zhgenti litovci o Alfonsas Svarinskas ta Antanas Terlyackas estonec Viktor Nijtsoo V comu tabori takozh vidbuvali pokarannya kolishni voyini UPA Pavlo Strocen ta Onufrij Kulak a takozh ti sho buli zasudzheni za spivpracyu z gitlerivcyami Pislya zavershennya 7 richnogo terminu pozbavlennya voli v taborah suvorogo rezhimu naprikinci kvitnya 1984 r M Marinovicha etapom perepravlyayut do s Saralzhin Uyilskogo r nu Aktyubinskoyi obl Kazahstanu dlya vidbuvannya viznachenogo sudom 5 richnogo terminu zaslannya Pracyuvav tesleyu u radgospi vstanoviv priyazni stosunki z miscevimi kazahami ta chechencyami yaki tam pracyuvali jomu vidilili kimnatu v samannij hatini dlya prozhivannya Pid chas zaslannya odruzhivsya z kiyankoyu Lyuboyu yaka pereyihala do nogo zhiti U lyutomu 1987 r pid chas priyizdu kagebistiv vidmovivsya podati klopotannya pro pomiluvannya odnak use zh cherez misyac u kinci bereznya buv pomiluvanij dostrokovo gensekom SRSR Mihajlom Gorbachovim yak i majzhe 200 inshih radyanskih politv yazniv reabilituvala M Marinovicha uzhe Verhovna Rada Ukrayini 1991 r 2 kvitnya 1987 r M Marinovich povernuvsya z druzhinoyu do Drogobicha de pracyuvav spershu robitnikom naftopererobnogo zavodu a pered samim rozpadom SRSR zhurnalistom miskrajonnoyi gazeti Galicka zorya Tam z yavlyayutsya jogo pershi publikaciyi zokrema viznachalnij esej Ukrayina na polyah Svyatogo Pisma yakij duzhe zacikaviv drogobichan i stav osnovoyu jogo pershoyi odnojmennoyi knizhki Vid usih zaproshen balotuvatisya v narodni deputati chi obijmati derzhavni posadi yak ce zrobili bagato jogo pobratimiv vin vidmovlyavsya vvazhayuchi sho peredusim treba pracyuvati nad zminoyu svidomosti ukrayinciv pri perehodi vid totalitarnogo rezhimu do vidkritogo gromadyanskogo suspilstva Comu vin prisvyativ svoye podalshe zhittya Veliku rol v jogo zhitti vidigrav Boris Gudzyak spershu yak miryanin potim otec piznishe Parizkij yepiskop UGKC a teper Filadelfijskij mitropolit u SShA Za jogo rekomendaciyeyu u 1996 1997 rr protyagom 7 misyaciv M Marinovich navchavsya v Kolumbijskomu universiteti u Nyu Jorku za programoyu Religiya prava lyudini ta religijna svoboda i prohodiv stazhuvannya v Universiteti Emori Atlanta ta Vsesvitnij Radi Cerkov Zheneva Na propoziciyu B Gudzyaka yakij buv todi vicerektorom Lvivskoyi bogoslovskoyi akademiyi LBA z 2002 r Ukrayinskij katolickij universitet UKU Marinovich voseni 1997 r stvoriv Institut religiyi ta suspilstva IRS pershim direktorom yakogo vin buv z 1 zhovtnya 1997 go do 3 zhovtnya 2007 go koli peredav ci povnovazhennya svoyim nastupnikam Z cogo chasu j doteper vin obijmaye v Instituti posadu jogo prezidenta Cej Institut shtat yakogo skladavsya v riznij chas iz 4 5 pracivnikiv pid jogo kerivnictvom rozgornuv prosvitnicku j ob yednavchu robotu yaka mala velike znachennya v chasi postkomunistichnogo sum yattya ta pochatku nacionalno duhovnogo vidrodzhennya Ukrayini na prezentaciyi IRS 19 listopada 1997 r dlya lvivskoyi gromadi buli prisutni kerivniki troh Cerkov i gromadski diyachi M Marinovich dav bagato interv yu pro metu i zavdannya Institutu z 1998 r pochav provoditi shorichni Vseukrayinski naukovo praktichni seminari dlya studentiv ta molodih naukovciv na suspilno religijni temi dlya pogliblennya yihnih znan i vzayemnogo piznannya molodi z riznih regioniv Ukrayini proviv 1999 r razom z kiyivskim Institutom yudayiki pershij u suchasnij istoriyi mizhnarodnij mizhreligijnij seminar Yudeo hristiyanskij dialog u sviti ta v Ukrayini z uchastyu Golovnogo rabina Ukrayini Yakova dov Blajha ta yepiskopa pomichnika Glavi UGKC Lyubomira Guzara spryamovanij do nalagodzhennya ukrayinsko yevrejskih stosunkiv provadiv ekspertnu robotu dlya Sinodu Yepiskopiv UGKC zokrema M Marinovich buv prichetnij do rozroblennya koncepciyi institutu vijskovogo kapelanstva ta ekumenichnoyi koncepciyi a krim togo stav aktivnim uchasnikom procesu vdoskonalennya zakonodavstva pro religijnu svobodu u 1998 2001 rr proviv 5 tematichnih seminariv obgovoren dlya miryan riznih konfesij Lvivshini j inshih regioniv Ukrayini inodi z uchasnikami z inshih krayin na temi pogliblennya religijnih znan tolerantnosti j porozuminnya naperedodni vizitu Papi Ivana Pavla II 2001 r vzyav uchast u jogo organizaciyi stvoriv Sluzhbu papskih tekstiv ta Religijno informacijnu sluzhbu Ukrayini RISU yak pidrozdil Institutu Za cej chas Marinovich dav 23 interv yu dlya tele i radioperedach ukrayinskih francuzkih italijskih polskih ta inshih gazet vzyav uchast u 4 teleperedachah zokrema Tabu u pryamomu efiri na lvivskomu TB u zapisi italijskoyi teleradiokompaniyi RAI napisav 7 statej dlya presi reakciya na sogodennya pro vrazhennya vid akciyi protestu miryan UPC proti priyizdu Papi do Ukrayini pro stan UGKC naperedodni priyizdu Papi pro sam vizit i jogo znachennya ta bagato chogo inshogo proviv bagato riznih tematichnih zagalnoukrayinskih konferencij Kruglih stoliv lekcij zustrichej zokrema u spivpraci z Fondom sv Volodimira seriyu mizhnarodnih konferencij Hristiyanin i politika 1999 2006 rr brav aktivnu uchast u shorichnih molitvah ukrayinsko polskogo primirennya na Lichakivskomu cvintari z 2002 r a takozh u provedenni Lekcij Svobodi pam yati Oleksandra Krivenka z 2004 r ta prisudzhenni premiyi Za postup u zhurnalistici z 2006 r ye odnim z organizatoriv Vseukrayinskogo taboru Kovcheg dlya molodih ukrayinciv yevreyiv polyakiv ta z 2014 r krimskih tatar shob voni krashe piznavali nacionalni j religijni osoblivosti odne odnogo j vidchuli sebe svidomimi gromadyanami yedinoyi Ukrayini organizuvav i kuruvav blizko 20 vidan IRS ce perekladi ukrayinskoyu movoyu prac zahidnih doslidnikiv ta originalni ukrayinomovni materiali na temi prav lyudini religijnoyi svobodi ekumenizmu prozelitizmu socialnoyi komunikaciyi ta socialnoyi doktrini Cerkvi bagato materialiv dlya zbirnikiv M Marinovich sam perekladav z anglijskoyi chi redaguvav inshi perekladi uporyadkovuvav zbirniki z 2010 r j donini provadit litnyu shkolu Socialna dumka Mitropolita Sheptickogo dlya studentiv gumanitarnih fakultetiv aspirantiv molodih naukovciv miryanskih ta politichnih aktivistiv z usiyeyi Ukrayini religijno konfesijna prinalezhnist uchasnikiv znachennya ne maye u listopadi 2016 r na vidznachennya 40 littya z dnya stvorennya UGG proviv v UKU masshtabnu akciyu Forum disidentiv ta II Krimskij forum z uchasnikami ne lishe z Ukrayini ta okupovanogo Krimu a j z usiyeyi Yevropi ta Ameriki u zdijsnenni svoyeyi roboti IRS spivpracyuye z majzhe 80 naukovo doslidnickimi centrami institutami kafedrami fakultetami redakciyami vidavnictvami internet portalami cerkovnimi strukturami komisiyami tovaristvami a takozh z riznimi fondami j diplomatichnimi strukturami Isnuye na koshti riznih sponsoriv 2000 r na zaproshennya otcya rektora LBA B Gudzyaka obijnyati takozh posadu vicerektora i chlena rektoratu Marinovich iz rodinoyu pereyihav do Lvova na postijne prozhivannya Spershu za sumisnictvom iz praceyu u zgadanomu Instituti vikonuvav obov yazki vicerektora z pitan zovnishnih zv yazkiv LBA UKU 2000 2005 potim pershogo prorektora 2005 2008 a z 2008 r j donini vicerektora z pitan priznachennya i misiyi universitetu Vin pracyuye u vidkritij i druzhnij atmosferi cogo nezvichajnogo zakladu vzhe 24 j rik i vvazhaye ce Bozhim blagoslovennyam Naukovogo stupenya ne maye ale zhartuye sho otrimav svij PhD v uv yaznenni Bere uchast u bagatoh vitchiznyanih ta mizhnarodnih naukovih konferenciyah v Ukrayini ta sviti Do zhodnih partij nikoli ne nalezhav za vinyatkom korotkogo periodu koli vstupiv do Narodnogo ruhu Ukrayini V yacheslava Chornovola shob pidtrimati jogo koli proti nogo velis ataki z boku stvorenogo L Skorik Vsenarodnogo ruhu Ukrayini Zavzhdi pidtrimuye svoyeyu poziciyeyu i tvorchistyu demokratichnij ta nezalezhnij rozvitok Ukrayinskoyi derzhavi i napolyagaye na tomu sho vin mozhe buti uspishnim lishe za umovi duhovnogo vidrodzhennya yiyi gromadyan dotrimannya moralnih cinnostej Krim praci v UKU M Marinovich vede veliku gromadsku naukovu j miryansku robotu vistupaye ne lishe po vsij Ukrayini a j u bagatoh krayinah svitu pobuvav uzhe v 39 ti ye chlenom riznih gromadskih ta nadzirnih rad grup i kapitul Napryami jogo diyalnosti j tvorchosti duzhe bagatogranni prava lyudini podolannya komunistichnih stereotipiv mislennya j povedinki konfliktologiya religiyeznavstvo bogoslov ya ekumenizm zhurnalistika mizhnacionalni vidnosini mizhreligijni ta mizhkonfesijni stosunki ukrayinska nacionalna ideya yednist ukrayinciv problemi derzhavotvorennya sociokulturni problemi Stazhuvavsya po deyakih iz cih problem u vuzah za kordonom Niderlandi Nimechchina Kanada Krim chislennih publikacij u periodichnij vitchiznyanij ta zakordonnij presi a ostannim chasom na internet sajtah vidav kilka knig monografij ta broshur Za svoyu nevtomnu pracyu otrimav rizni derzhavni ta gromadski nagorodi yak v Ukrayini tak i za yiyi kordonami Nizhche podano po kilka prikladiv diyalnosti j tvorchosti M Marinovicha za riznimi napryamami daleko ne povnij perelik Gromadska diyalnist1976 r odin z 10 chleniv zasnovnikiv pravozahisnoyi Ukrayinskoyi Gelsinskoyi Grupi Kiyiv 1991 r zasnovnik Drogobickoyi grupi Mizhnarodnoyi Amnistiyi pershoyi grupi Amnesty International na teritoriyi kolishnogo SRSR a potim 1994 r Ukrayinskoyi asociaciyi Mizhnarodna Amnistiya UAMA 1992 1993 rr chlen Narodnogo Ruhu Ukrayini 1993 r vistup pered ruhivskim aktivom Strijshini z analizom suspilno politichnoyi situaciyi v Ukrayini 1994 1997 rr golova Nacionalnogo komitetu UAMA 1995 2000 rr chlen Gromadskoyi radi Ukrayinsko Amerikanskogo byuro zahistu prav lyudini Z 2000 r j donini chlen Kapituli nagorodi polsko ukrayinskogo poyednannya Z 2004 r j donini chlen Kapituli nagorod zhurnalu Yi 2006 2007 rr chlen iniciativnoyi gromadskoyi grupi sho domagalasya navedennya poryadku u Lvivskomu derzhavnomu arhivi pislya viyavlennya v nomu masshtabnih rozkradan 2007 2012 rr chlen gromadskoyi Univskoyi grupi yaka zajmalasya kulturnimi problemami Lvova Zhovten 2010 r vistup na Shostomu Kiyivskomu dialozi Korupciya v politici ekonomici ta upravlinni strategiyi yiyi podolannya v gromadyanskomu suspilstvi ta sviti z dopoviddyu Kulturni ta suspilni prichini dlya korupciyi v Ukrayini Listopad 2010 r vistup na HIII Shorichnij Fulbrajtivskij konferenciyi Obraz Ukrayini u sviti realnij i bazhanij z dopoviddyu Ukrayina u sviti chi Ukrayina pomizh dvoh svitiv Kiyiv 2010 2014 r prezident Ukrayinskogo centru Mizhnarodnogo PEN klubu pislya 2014 go pochesnij prezident Z 2011 r j donini odin iz 11 chleniv zasnovnikiv Iniciativnoyi grupi Pershogo grudnya stvorenoyi u 20 tu richnicyu nezalezhnosti Ukrayini na zaklik troh Cerkov dbati pro moralno duhovne vidrodzhennya gromadyan Ukrayini ta yiyi vladi 2011 r uchast u HHI Ekonomichnomu forumi vistup na Kruglomu stoli Yevropa kontinent primirennya Mifi istoriyi perspektivi Krinica Zdruj Polsha Z 2012 r j donini chlen Nestorivskoyi grupi neformalnogo ob yednannya intelektualiv ekspertiv ta gromadskih aktivistiv stvorenogo z metoyu rozrobiti strategichne bachennya rozvitku Ukrayini 2012 r vistup u Drogobickij miskij biblioteci im V Chornovola pered gromadoyu mista na temu Nacionalnij kruglij stil yak shlyah do gromadyanskogo suspilstva v Ukrayini 2012 r uchast u 78 mu Kongresi Mizhnarodnogo PEN klubu v yakosti prezidenta Ukrayinskogo viddilennya PEN klubu Seul Pivdenna Koreya 2013 r uchast u panahidah u s Pavlivka na mogilah polskih zhertv a v s Sagrin na mogilah ukrayinskih zhertv Volinskoyi tragediyi moderuvannya na seminari V ob yednanu Yevropu primirenimi u Shidnoyevropejskomu nacionalnomu universiteti imeni Lesi Ukrayinki s Pavlivka Luck na Volini Sagrin Polsha Listopad 2014 r uchast u Kruglomu stoli ta konferenciyi na temu Vijna v Ukrayini ta mirotvorchi iniciativi u svitli tisyacholitnoyi spadshini knyaziv muchenikiv Borisa i Gliba Parizh Franciya Listopad 2016 r organizuvav i proviv silami Institutu religiyi ta suspilstva j volonteriv v UKU Yuvilejnij Forum disidentiv prisvyachenij 40 richchyu zasnuvannya Ukrayinskoyi Gelsinskoyi grupi kudi z yihalisya 120 uchasnikiv disidentiv i diyachiv nacionalno vizvolnogo ruhu ne tilki z usiyeyi Ukrayini a j z yevropejskogo ta amerikanskogo kontinentiv a takozh II Krimskij forum na yakij pribuli zokrema krimski tatari z okupovanogo Krimu 2018 r uchast u Kruglomu stoli na temu Roundtable Discussion Entitled the Situation of Human Rights in Crimea v bejrutskomu Universiteti Notr Dam razom iz krimskimi tatarami uchast u krimskotatarskomu vechori u Posolstvi Ukrayini v Bejruti Livan 2018 r vistup u Krimskomu domi z lekciyeyu Aneksiya Krimu j okupaciya Shodu yak stimulyatori novoyi Ukrayini uchast u mizhkonfesijnomu forumi Antuana Arzhakovskogo z dopoviddyu Koli zapracyuye shidna legenya Yevropi Kiyiv 2019 r uchast u roboti Komisiyi Pravda spravedlivist i mirobuduvannya mizh Rosiyeyu ta Ukrayinoyu spilno z Yevropejskim Soyuzom u chergovomu zibranni na temu Yaki mirni vihodi z krizi v Krimu ta na Donbasi vistup z dopoviddyu Konceptualnij cugcvang Donbasu Chi maye Ukrayina prostir dlya manevru Parizh Franciya 2020 r vistupi na vebinarah organizovanih pravnichoyu organizaciyeyu Advokat majbutnogo pered riznimi grupami molodih pravnikiv prokuroriv ta advokativ z dopoviddyu Solidarnist korupcijnoyi zmovi yak pravnikam znajti volyu yiyi poboroti Krim togo vistupav u riznij chas iz dopovidyami j lekciyami pro suspilno politichne stanovishe v Ukrayini pro situaciyu z pravami lyudini ta Mizhnarodnu Amnistiyu pro mizhnacionalne porozuminnya pro stanovlennya demokratichnogo gromadyanskogo suspilstva pro zalagodzhennya konfliktiv iz rozpovidyami pro pobratimiv z UGG pered riznimi auditoriyami v Ukrayini Kiyiv Drogobich Lviv Strij Harkiv Doneck Kirovograd Sambir sela Lyubin Velikij Univ Bryuhovichi ta mistechka Truskavec Morshin Mikolayiv Borislav Starij Sambir Rava Ruska Dobromil Nove Misto na Lvivshini oz Svityaz na Volini Vinnicya Dnipropetrovsk s Vitvicya Bilshivci Goshiv ta m Kolomiya na Ivano Frankivshini m Yaremche na Zakarpatti m Berezhani na Ternopilshini Krivij Rig Zaporizhzhya Poltava Ivano Frankivsk Chernivci ta za kordonom pered ukrayinskimi gromadami j inozemcyami Nyu Jork Vashington Birmingem Filadelfiya Boston Chikago Atlanta Stenford Nyu Gejven Saus Bend Detrojt Vindzor Klivlend Sidnej Adelayida Pert Melburn Ankara London Lafboro Oksford Liverpul Kembridzh Stokgolm Uppsala Umio Malme Vekshe Lund Oslo Lyublyana Varshava Gdansk Gnyezno Kshizhova Shecin Arlamuv Krasichin Krakiv Osvyencim Praga Bonn Berlin Kenigshtajn Vyurcburg Keln Baucen Frankfurt Zheneva Bratislava Bryussel Antverpen Bazel Lyuven Parizh Avinjon Ottava Edmonton Amsterdam Apeldorn Madrid Bogota Pekin Shanhaj Naukova diyalnist1990 r vistup na naukovo teoretichnomu seminari Kiyevo Pecherska Lavra ta yiyi misce v istoriyi vitchiznyanoyi duhovnoyi kulturi XI XVII st iz dopoviddyu pro ekumenichne znachennya Berestejskoyi uniyi Cherven 1991 r vistup na mizhnarodnij naukovij konferenciyi Respublikanskoyi asociaciyi ukrayinistiv Problemi ukrayinsko yevrejskih vzayemin iz dopoviddyu Yevreyi ta ukrayinci sproba tolerantnoyi proekciyi vzayemnih interesiv Kiyiv Cherven 1991 r vistup na slavistichnij naukovij konferenciyi Illinojskogo universitetu Ukrayina Zahid z dopoviddyu Povnota chasu dlya Ukrayini SShA m Urbana Shampejn 1991 1996 r vikladach samostijno stvorenogo kursu Istoriya hristiyanstva v Ukrayini u Drogobickomu pedagogichnomu instituti 1991 1994 ta Drogobickomu instituti upravlinnya 1994 1996 za sumisnictvom 1992 r vistup na Vseukrayinskij naukovo praktichnij konferenciyi Nacionalno mistecka shkola zdobutki i perspektivi z dopoviddyu Problemi kulturnogo imunitetu Drogobich 1993 1997 r naukovij spivrobitnik za sumisnictvom Institutu shidnoyevropejskih doslidzhen NANU v Kiyevi Traven 1993 r Uchast u mizhnarodnij konferenciyi Yevrejskogo universitetu Yerusalima na temu ukrayinsko yevrejskih vidnosin moderuvannya na sekciyi Istorichni perspektivi vistup iz dopoviddyu Pid znakom Tereziv Izrayil Yerusalim Cherven 1993 r vistup na mizhnarodnij naukovo religijnij konferenciyi Ukrayinske pravoslav ya istoriya suchasnist perspektivi z dopoviddyu Ideya avtokefaliyi ta suchasnist Kiyiv Veresen 1994 r vistup na naukovomu seminari Shvedskoyi sekciyi Mizhnarodnoyi Amnistiyi pro smertnu karu z dopoviddyu Do pitannya pro smertnu karu v Ukrayini Shveciya Stokgolm 13 15 zhovtnya 1994 r uchast u naukovij konferenciyi Shid i zahid Ukrayini shlyahi integraciyi vistupi na Kruglomu stoli Doneck 17 19 zhovtnya 1994 r vistup na Pershih naukovih chitannyah pam yati D Chizhevskogo z dopoviddyu Ritm istoriyi v koncepciyah Dmitra Chizhevskogo i suchasnist Kirovograd 1995 r vistup na regionalnij konferenciyi Centru demokratichnih reform z dopoviddyu Filosofiya prav lyudini v ukrayinskomu suspilstvi Harkiv 1997 r vistup na pidsumkovij naukovij konferenciyi v Universiteti Centralnoyi Yevropi pislya zavershennya stazhuvannya v Kolumbijskomu un ti Nyu Jorka z dopoviddyu Do pitannya religijnoyi svobodi v Ukrayini zakordonni religijni misiyi ta miscevi Cerkvi Ugorshina Budapesht Traven 1998 r vistup na mizhnarodnij religiyeznavchij konferenciyi na temu etichnih politichnih ta pravovih aspektiv religijnoyi svobodi i prozelitizmu z dopoviddyu angl movoyu Religijna svoboda prozelitizm i problema religijnoyi identichnosti Izrayil Yerusalim Cherven 1998 r uchast v ekumenichnij zustrichi predstavnikiv Cerkov Polshi Ukrayini Bilorusi ta Nimechchini i vistup z dopoviddyu ros movoyu Poshirennya yevropejskih institutiv na Shid istorichni obtyazhennya na prikladi Ukrayini Polsha Varshava 1999 r dopovidi pro stan i rozvitok bogoslovskoyi osviti v Ukrayini na konferenciyah pro religijnu osvitu vipusknikiv programi Kolumbijskogo un tu Bolgariya Sofiya i v Instituti shidnohristiyanskih doslidzhen Niderlandi Najmegen 2004 r vistup na HHI Forumi rodini v Lyublinskomu katolickomu un ti z bogoslovskoyu dopoviddyu Harizma yednosti Polsha Lyublin 2005 r vistup iz dopoviddyu pro misiyu UKU na mizhnarodnij zustrichi Poziciya i problemi katolickih universitetiv Centralno Shidnoyi Yevropi Ugorshina Estergom 2006 r dopovid na mizhnacionalnomu i mizhreligijnomu seminari Kovcheg na temu Tolerantnist yak politichnij ta moralnij princip s Univ Lvivshina 2008 r vistup na naukovij konferenciyi Ukrayina v Yevropi Yevropa v Ukrayini z dopoviddyu Yevropejska integraciya Ukrayini geopolitichni galma ta cinnisni disbalansi Nimechchina Vyurcburg 2010 r dopovid na seminari organizovanomu kafedroyu filosofiyi Harkivskogo nacionalnogo universitetu na temu Rene Zhirar i Rajmund Shvager nasilstvo ta ukrayinski reminiscenciyi 2011 r vistup na konferenciyi religiyeznavciv Religiya i gromadyanske suspilstvo Konflikti religijnoyi identichnosti ta integracijni procesi u sviti sho globalizuyetsya na temu Religijna svoboda v Ukrayini globalnij vimir nacionalnogo imperativu Yalta Krimska AR 2012 r vistup na naukovij konferenci Twenty Years After Independence Assessments Perspectives Challenges organizovanij Universita di Roma Tre Universita di Verona UCU Greek Catholic S Sophia Center z dopoviddyu Religious Freedom vs Traditions of State Favoritism An Unsteady Balance Rim Italiya 2016 r uchast u mizhnarodnij konferenciyi pro zagrozi z boku Rosiyi organizovanij Mizhnarodnim respublikanskim institutom The Beacon Project 29 04 z dopoviddyu From protector of communism to conservative Savior How has Putin been able to benefit from the myth of his conservative credentials Viden Avstriya 2017 r uchast u konferenciyi Tri ukrayinski revolyuciyi z dopoviddyu Religijni aspekti troh ukrayinskih revolyucij Varshava Polsha Miryanska diyalnist 1992 1993 1995 2005 rr vistupi z dopovidyami na ekumenichnih seminarah Yevangelistskoyi akademiyi Berlin Brandenburg Berlin Nimechchina 1996 1998 rr uchast u I ta II sesiyah Patriarshogo Soboru UGKC Lviv 1997 2007 rr uchast u II ta III Yevropejskih ekumenichnih asambleyah Grac Avstriya Sibiu Rumuniya 1998 lyutij vistup na sobori Lvivskoyi arhiyeparhiyi Ekumenichnij aspekt parohiyi v Cerkvi s Rudne na Lvivshini 1998 lipen uchast v oficijnih peregovorah mizh delegaciyami UGKC ta UPC MP Viden Avstriya 1998 zhovten listopad vistupi na temu novih tendencij u rozvitkovi UGKC pered chencyami chinu otciv vasiliyan Rim Varshava ta otcyami j seminaristami Ukrayinskoyi Papskoyi kolegiyi sv Josafata Rim 1998 2008 rr chlen Ukrayinskogo bogoslovskogo naukovogo tovaristva j redakciyi zhurnalu Bogosloviya 2000 2001 2003 rr vistupi na konferenciyah organizovanih katolickoyu miryanskoyu organizaciyeyu Unum Omnes u selah Shmohtic Nimechchina Plitvice Horvatiya ta misti Dublin Irlandiya 2001 2010 rr chlen Doradchoyi grupi pri Glavi UGKC Patriarhovi Lyubomiru kardinalovi Guzaru z ekumenichnih pitan Cherven 2001 rr kerivnik Sluzhbi papskih tekstiv pid chas palomnictva Papi Rimskogo Ivana Pavla II do Ukrayini Lipen 2001 r vistup na Forumi miryanskih organizacij organizovanomu molodizhnoyu hristiyanskoyu organizaciyeyu Vitaniya na temu Sponuki j trudnoshi miryanskogo ruhu Lviv Veresen zhovten 2001 r sposterigach vid Ukrayini na Vsesvitnomu Sinodi Yepiskopiv Katolickoyi Cerkvi i vistup pro misiyu yepiskopa ochima miryan Vatikan 2003 r vistup na seminari Vpliv miryanskih organizacij na suspilni procesi v Ukrayini zi spivdopoviddyu Miryani v postkomunistichnu dobu Lviv UKU 2003 2004 2005 rr vistupi z dopovidyami na I II ta III sesiyah Soboru monashih chiniv Lviv 2004 r uchast u Forumi yevropejskih miryanskih komitetiv i vistupi pid chas diskusij Fatima Portugaliya 2004 2008 rr chlen Radi Komisiyi Spravedlivist i mir UGKC 2010 r uchast u Socialnih dnyah UGKC vistupi na temu Rozmova gluhogo z nimim Yak donesti moralni imperativi Cerkvi do suspilstva Harkiv Kirovograd 2015 r lekciya dlya 7 novoobranih vladik UGKC na temu Socialna doktrina Cerkvi Drogobich 2017 r uchast u delegaciyi krayin Yevropi organizovanij nimeckoyu komisiyeyu Spravedlivist i mir do Kolumbiyi dlya znajomstva z dosyagnutim primirennyam mizh uryadovimi silami i povstancyami zustrichi j besidi z predstavnikami kolishnih protiborchih storin Bogota Kolumbiya 2019 r vistup u Rekolekcijnomu centri pered molodimi svyashenikami organizovanij Molodizhnoyu komisiyeyu UGKC na temu Mitropolit Andrej Sheptickij i princip pozitivnoyi sumi s Bryuhovicha na Lvivshini 2020 r organizuvav mizhkonfesijnu spivpracyu duhovnih osib ta miryan nad spilnim dokumentom Tuga za pravdoyu yaka vizvolyaye i vzyav uchast u napisanni jogo ta obgovorenni Takozh M Marinovich ne raz vistupav iz dopovidyami j lekciyami pro religijnu svobodu v Ukrayini stanovishe religijnih menshin problemi derzhavno cerkovnih stosunkiv duhovnist v yazniv GULAGu miryanski ta duhovni problemi sogodennya identichnist UGKC vijskove kapelanstvo ekumenizm u riznih miscyah Ukrayini krim vishenazvanih Harkiv Odesa Rivne Strij Truskavec Ivano Frankivsk sela Bryuhovichi Potelichi Univ ta m Morshin na Lvivshini Ternopil Uzhgorod i za kordonom Nyu Jork Vashington Birmingem Filadelfiya Sidnej Adelayida Pert Budapesht Niredgaza Moskva Osvitno prosvitnicka diyalnist1997 r chitannya lekcij dlya seminaristiv Kiyevo Vishgorodskogo ekzarhatu UGKC na temu Religijni prava v istoriyi zahidnogo hristiyanstva i v mizhnarodnih dokumentah Kiyiv 1998 r chitannya lekcij na Mizhnarodnih litnih kursah dlya rektoriv greko katolickih seminarij Shidnoyi Yevropi Niredgaza Ugorshina 1999 r chitannya lekcij na temu ekumenizmu na litnih kursah dlya parohiv Kiyevo Vishgorodskogo ekzarhatu UGKC m Vorzel na Kiyivshini Gruden 2001 r chitannya kursu lekcij v Polsko ukrayinskomu kolegiumi na temu Bagatokonfesijnist i bagatoreligijnist Ukrayini suchasnij stan Lyublin Polsha 2003 2005 2007 rr vistupi z lekciyami v Litnij shkoli miryanskogo liderstva u m Novoyavorivsku na Lvivshini 2006 2008 rr chitannya lekcij z fakultativnogo kursu Istoriya Ruhu oporu 1960 1970 h rokiv v Ukrayini na filosofsko bogoslovskomu ta gumanitarnomu fakultetah Ukrayinskogo katolickogo universitetu 2009 r chitannya kursu lekcij v universiteti sv Tomi m Sent Pol SShA sht Minnesota na temu Religiya v postradyanskomu sviti obtyazhlivij spadok i obnadijlivi perspektivi z osoblivoyu uvagoyu do Ukrayini 2010 2011 rr chitannya lekcij kursu Konfliktologiya ta religijnij kontekst na distancijnij magisterskij programi ekumenichnih nauk Institutu ekumenichnih studij UKU 2019 2021 rr shiroki prezentaciyi knigi M Marinovicha Mitropolit Andrej Sheptickij i princip pozitivnoyi sumi i vistupi yak oflajn tak i onlajn cherez pandemiyu koronavirusu z lekciyami j besidami na temu propovidnickoyi spadshini Sheptickogo pered riznimi grupami lyudej molodimi svyashennikami biznesmenami osvityanami studentami sestrami monahinyami uchasnikami gromadskogo ob yednannya duhovenstva litnoyi shkoli Socialna dumka Mitropolita Sheptickogo Festivalyu ukrayinskoyi kulturi v Polshi na Forumah vidavciv na z yizdi molodi v UKU Viter na diyi tosho u Lvovi Kiyevi Ivano Frankivsku Dnipri Yaremche Striyu Lyublini Zaporizhzhi 2020 2021 rr chitannya kursu lekcij Lyudina Suspilstvo Svoboda za programoyu Svitoglyadne yadro dlya studentiv pershih drugih kursiv UKU riznih fakultetiv ta navchalnih program Robota z moloddyu1994 r vistup u Sambori pered chlenami organizaciyi Ukrayinska molod Hristovi z dopoviddyu Derzhavni uroki Mitropolita Sheptickogo 1997 listopad vistup pered studentami f tu zhurnalistiki LNU im I Franka na temu duhovnih problem suchasnosti 1997 listopad vistup pered moloddyu Studentskogo ta Cerkovnogo bratstv Drogobicha na temu Hristiyanska identichnist ukrayinciv i misce ukrayinskogo hristiyanstva u sviti 1997 gruden vistupi pered uchnyami j vikladachami Drogobickoyi gimnaziyi ta SSh 2 na temu prav lyudini 1998 lyutij zustrich iz kolektivom lvivskoyi shkoli ditej invalidiv i vistup na temu Duhovni problemi sogodennya 1998 berezen vistup pered studentami fizichno matematichnogo f tu Drogobickogo pedagogichnogo universitetu na temu Problemi transformaciyi mislennya Z 1998 r j donini organizator shorichnih Vseukrayinskih naukovo praktichnih konferencij dlya studentiv ta molodih naukovciv v Instituti religiyi ta suspilstva UKU yaki ye pozakonfesijnimi j mizhreligijnimi dlya obgovorennya aktualnih tem religijno suspilnogo zhittya Ukrayini stvorennya mozhlivostej dlya dialogu krashogo rozuminnya ta mirnogo spivisnuvannya riznih svitoglyadiv u stanovlenni spravdi plyuralistichnogo demokratichnogo pravovogo suspilstva Lviv UKU 1999 serpen vistup na Pershij lvivskij shkoli molodih lideriv z lekciyeyu Prava lyudini mizhnarodni dokumenti ukrayinska specifika svitovi kontraversiyi m Yaremche Zgodom vin vistupav na cij shkoli she kilka raziv 1999 veresen vistup na Forumi hristiyanskoyi molodi z dopoviddyu Sponuki i perestorogi ekumenizmu keruvannya robotoyu sekciyi 4 Problemi mizhkonfesijnih stosunkiv Kiyiv 2001 r vistup pered uchnyami Pershoyi nacionalnoyi gimnaziyi m Lvova z lekciyeyu Duhovni aspekti disidentskogo ruhu 2002 r vistup na konferenciyi Papa i molod rik pislya zustrichi z dopoviddyu Bibliya v zhitti molodi Ukrayini Lviv Sihiv 2004 29 zhovtnya vistup pered studentami LNU v chas pomaranchevogo studentskogo strajku Z 2006 j donini odin z organizatoriv shorichnogo Vseukrayinskogo mizhnacionalnogo i mizhreligijnogo molodizhnogo taboru Kovcheg dlya molodih gromadyan Ukrayini ukrayinciv polyakiv yevreyiv a pislya aneksiyi Krimu 2014 r takozh krimskih tatar yakij Kovcheg za slovami odnogo z uchasnikiv prosto zmushuye tebe zminyuvati na krashe sebe i navkolishnij svit dlya spilnogo majbutnogo v yedinij ta nezalezhnij Ukrayini 2008 r vistup pered studentami filosofskogo f tu Odeskogo nacionalnogo un tu j vikladachami kafedri politologiyi na temu Religijna svoboda v Ukrayini istoriya ta suchasni vikliki 2010 r lekciya u Klubi molodih zhurnalistiv na temu Problema vini ta pokayannya za zlochini komunizmu Kiyiv 2003 2005 2007 2014 rr vistupi v litnij shkoli molodizhnogo Institutu miryanskogo liderstva UKU z lekciyami na temi duhovnih cinnostej ta suspilno politichni temi Yaremche Novoyavorivsk 2014 r vistup na litnij shkoli Institutu liderstva UKU z lekciyeyu na temu Majdan molod i cinnosti Novoyavorivsk Lvivshina 2015 r vistup na Forumi molodi Drogobichchini z lekciyeyu Cinnisni oriyentiri molodoyi lyudini na porozi viklikiv merezhevogo suspilstva 2015 vistup na protestantskomu molodizhnomu Forumi Misiya u profesiyi v Ukrayinskomu domi Kiyiv 2018 2020 rr organizaciya i provedennya Molodizhnih Kruglih stoliv na temu Cinnisni rozlami u suspilstvah sho stoyit za kulturnimi vijnami sogodennya z uchastyu molodih uspishnih biznesmeniv gromadskih aktivistiv uchasnikiv rosijsko ukrayinskoyi vijni tosho z usiyeyi Ukrayini dlya znajomstva molodih lyudej mizh soboyu obminu yihnim dosvidom uspishnoyi diyalnosti i tvorennya v majbutnomu ob yednanoyi sili yaka zminit Ukrayinu na krashe Lviv UKU Knigi i broshuri Miroslava MarinovichaVivchennya prav lyudini Metodichni materiali j rekomendaciyi dlya vchiteliv serednih shkil Drogobich 1991 16 s u spivavtorstvi z Nadiyeyu Marinovich Ukrayina na polyah Svyatogo Pisma Proza virshi ese publicistika listi red i peredmova Vasilya Ivanishina Drogobich Vidrodzhennya 1991 108 s Ukrayina doroga cherez pustelyu Zbirnik statej peredmova Inni Zaharovoyi Harkiv Folio 1993 189 s Spokutuvannya komunizmu Triptih Drogobich Vid Ruhu 1993 44 s Prava lyudini Kiyiv Demos centr 1993 44 s Okumenische Prozesse in der Ukraine Sonderdruck Institut fur Religion und Geselschaft an der Ukrainischen Griechisch Katolischen Theologischen Akademie Lwiw Ukraine perekl nim Anna Galya Gorbach 1999 59 s Miroslav Marinovich Zinovij Antonyuk Semen Gluzman Listi z voli za red Mirona Petrovskogo Kiyiv Sfera 1999 400 s literaturno publicistichne vidannya Ukrayinska ideya i hristiyanstvo abo Koli garcyuyut kolorovi koni Apokalipsisu Kiyiv Duh i Litera 2003 544 s naukovo publicistichna monografiya An Ecumenist Analyzes the History and Prospects of Religion in Ukraine perekl angl Matvij Matushak Lviv Ukrainian Catholic University Press 2004 90 s Isus i Bozhij narod yudeyi i hristiyani u spilnoti spasinnya Lviv Svichado 2009 88 s bogoslovske doslidzhennya Vibrane u 6 t Lviv Vidavnictvo Ukrayinskogo katolickogo universitetu 2010 t 1 Avtobiografichni ta ranni tvori Listi 464 s t 2 Postati druziv Drogobicki reportazhi Dorozhni zamalovki 464 s t 3 Publicistika 640 s t 4 Naukovi praci 592 s t 5 Peredmovi ta recenziyi Vistupi j interv yu 624 s t 6 Ukrayinska ideya i hristiyanstvo abo Koli garcyuyut kolorovi koni Apokalipsisu 544s Vsesvit za kolyuchim drotom Spogadi i rozdumi disidenta Lviv Vidavnictvo UKU 2016 536 s Mitropolit Andrej Sheptickij i princip pozitivnoyi sumi peredmova Adriana Slivockogo Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2019 248 s naukove doslidzhennya Gotuyutsya do druku v 2021 r The Universe behind barber wire Memoirs of a ukrainian soviet dissident perekl angl Zoya Gayuk red Ketrin Yanger peredmova Timoti Snajdera Nyu Jork University Rochester Press 2021 442 s Yak Ukrayini virostiti krila Vistupi statti dopovidi interv yu 2018 2021 rr Kiyiv Duh i Litera 2021 272 s Nagorodi ta vidznakiDerzhavni ordeni 2006 r kavaler derzhavnogo ordena Za muzhnist I stupenya zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka za gromadyansku muzhnist samoviddanist u borotbi za utverdzhennya idealiv svobodi i demokratiyi ta z nagodi 30 yi richnici stvorennya Ukrayinskoyi Gromadskoyi Grupi spriyannya vikonannyu Gelsinkskih ugod 2006 r Kavalerskij hrest derzhavnogo ordena Respubliki Polsha Za zaslugi zgidno z ukazom Prezidenta Polshi Leha Kachinskogo za vnesok v ukrayinsko polske porozuminnya 2008 r kavaler Ordena Svobodi zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka za viznachnij osobistij vnesok v obstoyuvannya prav lyudini viyavleni muzhnist i samoviddanist u borotbi za svobodu i nezalezhnist Ukrayini plidnu naukovo publicistichnu diyalnist 2017 orden knyazya Yaroslava Mudrogo V st zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini Petra Poroshenka za znachnij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij kulturno osvitnij rozvitok Ukrayinskoyi derzhavi spravu konsolidaciyi ukrayinskogo suspilstva bagatorichnu sumlinnu pracyu Vidznaki organiv miscevogo samovryaduvannya 2001 r medal 10 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 2010 r vidznaka Pochesnij gromadyanin Drogobicha 2015 r Orden Leva Lvivskoyi miskoyi radi 2016 r vidznaka Pochesnij gromadyanin sela Komarovichi 2017 r vidznaka Pochesnij gromadyanin Lvova 2018 r vidznaka Lvivskoyi miskradi Klyuch do mista do 75 richchya likvidaciyi Yanivskogo konctaboru i Lvivskogo getto Cerkovni vidznaki 2000 r medal Knights of St Columbanus rimo katolickogo bratstva Licari Kolumba Irlandiya 2003 r medal Quo Vadis Europo uchasnikovi IV mizhcerkovnogo z yizdu u Gnyezno Polsha 2007 r pam yatna medal Verhovnij Arhiyepiskop Kiyevo Galickij Lyubomir Guzar Do 30 littya arhiyerejskoyi hirotoniyi 2009 r podyachna gramota Blazhennishogo Lyubomira Guzara do 60 littya M Marinovicha 2018 r pam yatna medal Josipa Slipogo Anniversarium 2018 r vidznaka Napa Institutu SShA Za muzhnist u gromadskij sferi Arhiyepiskopa Charlza Dzh Chaputa Gromadski vidznaki 1993 r premiya zhurnalu Suchasnist za politologichne doslidzhennya Spokutuvannya komunizmu 1995 r premiya im Valeriya Marchenka prisudzhena Ukrayinsko amerikanskim byuro zahistu prav lyudini za krashi publikaciyi u sferi pravozahistu 1999 r medal Fondu im Zeyeva Volodimira Zhabotinskogo vid Tovaristva Ukrayina Izrayil za viznachnij vnesok u spravu mizhnacionalnogo porozuminnya 2001 r pochesna gramota z nagodi 25 littya stvorennya Ukrayinskoyi Gelsinskoyi grupi 2004 r kavaler ordena Kapituli Yi Za intelektualnu vidvagu 2005 r visha nagrudna vidznaka Narodnogo Ruhu Ukrayini Za zaslugi pered ukrayinskim narodom 2006 r medal Ivan Franko 150 rokiv vid dnya narodzhennya Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka 2009 r premiya im Vasilya Stusa zasnovana UANTI Kiyiv 2012 r vidznaka im Ignaciya Yana Paderevskogo vid Generalnogo Konsulstva Respubliki Polsha u Lvovi 2013 r vidznaka Sergio Viejra de Mello organizaciyi Villa Deciusha Polsha 2014 r medal Svobodi im Trumena Rejgana vid Fundaciyi z ushanuvannya zhertv komunizmu SShA 2016 r nagoroda im Yezhi Gyedrojcya gazeti Zhechpospolita Polsha 2018 r vidznaka im Stanislava Vincenza Za gumanistichne sluzhinnya ta vnesok u rozvitok regioniv vid Forumu Via Catpatia 2018 r pochesna medal UGS Ukrayinskogo tovaristva politv yazniv i represovanih do 30 littya Ukrayinskoyi Gelsinskoyi Spilki 2019 r nagrudnij znak QIRIM Za zaslugi pered krimskotatarskim narodom vid Medzhlisu krimskotatarskogo narodu 2019 r medal Vdyachnosti Medal of Gratitude zasnovana Europejskie Centrum Solidarnosci z nagodi 30 littya Solidarnosti Polsha m Gdansk 2019 r vidznaka BOOM AWARDS u nominaciyi Gordist naciyi Lviv 2020 r vidznaka im Pola Garrisa Rotari klubu Gromadski zvannya 1999 r zvannya Galickij licar u nominaciyi Gromadskij diyach 2003 r obranij Korolem Galichini na konkursi Galickij Licar 2002 2014 r pochesnij prezident Ukrayinskogo centru Mizhnarodnogo PEN klubDzherelaG Kasyanov Nezgodni ukrayinska inteligenciya v rusi oporu 1960 1980 h rokiv K Libid 1995 S 161 164 173 A Rusnachenko Nacionalno vizvolnij ruh v Ukrayini K Vidavnictvo im O Teligi 1998 S 210 211 223 Ukrayinska Gelsinkska Grupa Do 20 littya stvorennya K URP 1996 S 17 18 Hronika zashity prav v SSSR Nyu Jork Hronika 1974 vip 29 S 4 11 73 Hronika zashity prav v SSSR Nyu Jork Hronika 1979 vip 34 S 7 vip 35 S 42 74 Hronika zashity prav v SSSR Nyu Jork Hronika 1980 vip 40 S 42 Hronika zashity prav v SSSR Nyu Jork Hronika 1981 vip 41 S 21 vip 42 S 26 Hronika tekushih sobytij Nyu Jork Hronika 1977 vip 43 S 44 52 vip 44 S 18 vip 45 S 21 23 59 vip 47 S 31 130 131 142 146 vip 48 S 23 25 72 167 HTS Nyu Jork Hronika 1978 vip 49 S 9 12 20 HTS Nyu Jork Hronika 1979 vip 51 S 71 73 74 77 212 vip 52 S 36 38 61 130 HTS Nyu Jork Hronika 1980 vip 53 S 90 91 vip 54 S 60 vip 55 S 26 vip 56 S 109 HTS Nyu Jork Hronika 1981 vip 60 S 83 vip 61 S 99 HTS Nyu Jork Hronika 1982 vip 62 S 128 HTS Nyu Jork Hronika 1983 vip 63 S 178 180 182 183 Visnik represij v Ukrayini Zakordonne predstavnictvo Ukrayinskoyi Gelsinkskoyi grupi Nyu Jork 1980 12 15 1982 6 26 7 8 19 1984 4 20 5 26 7 8 27 LiteraturaMarinovich Miroslav Frankovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 361 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Specproyekt Lokalnoyi istoriyi Disidenti Istoriyi politv yazniv radyanskogo rezhimu 12 kvitnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaZovnishni videofajli Bagato lyudej vse she zhivut v SRSR Miroslav Marinovich na YouTube Oblichchya Nezalezhnosti 2021 21 serpnya