Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Беринський Лев Самуїлович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 квітня 1939 (85 років) Каушани, Бессарабія, Румунія |
| Країна |  СРСР Ізраїль |
| Діяльність | поет, перекладач |
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького |
| Знання мов | російська і їдиш |
| Батько | Шмил Беринський |
| Мати | Рухл Срулівна Фікс |
| У шлюбі з | Марина Беринська |
| |
Лев Самуїлович Беринський (їд. לעװ בערינסקי нар. 6 квітня 1939, Каушани, Бессарабія, Румунія) — єврейський поет і перекладач. Пише їдишем та російською мовою .
Життєпис
Лев Беринський народився в бессарабському містечку Каушани (тепер райцентр Каушанського району Молдови) у родині закрійника Шміла Лейбовича Беринського (1914—?). У роки німецько-радянської війни з матір'ю Рухл Срулівною Фікс перебував у евакуації в Таджикистані в місті Регарі та на Уралі в місті Златоуст (батько був на фронті) . Після повернення до Молдови сім'я деякий час жила в Нових Каушанах, потім перебралася до кишинівського району Табакерія . Тут Беринський рано увійшов у літературне середовище, потоваришував із майбутнім кінорежисером Валеріу Гажіу, а пізніше — з майбутніми літераторами Олександром Гельманом та Олександром Бродським. Дебютував віршем в кишинівській газеті «Юний Ленінець» у спільній з Валерієм Гажіу публікації за 5 січня 1953 року .
З 1954 року жив в українському Сталіно, де після навчання в Сталінському технікумі підготовки культпросвітпрацівників (1957—1959) працював акордеоністом та вчителем музики. Входив до групи місцевих поетів, був близько знайомий з українським поетом Василем Стусом, публікувався в газеті «Комсомолець Донбасу». У 1960—1961 роках жив і працював у Молдові, потім знову повернувся до Донецька . У 1963—1968 роках навчався на факультеті іноземних мов Смоленського педагогічного інституту (німецька мова та література), у 1965—1970 роках навчався на відділенні поетичного перекладу в Літературному інституті імені Горького, у 1970—1974 роках викладав німецьку мову в московському профтехучилищі.
У 1981 році дебютував віршами на їдиші в московському часописі « Совєтіш Геймланд» (Радянська Батьківщина) і став його постійним автором. У 1981—1983 роках навчався у першій групі єврейської мови та літератури на Вищих Літературних курсах Спілки письменинків СРСР при Літературному інституті імені Максима Горького одночасно з літераторами Борисом Сандлером, Мойше Пенсом, Велвлом Черніним, Олександром Бродським . Вів літературну частину в московському виданні «ВЕСК» (Вісник Єврейської Радянської Культури) та постійну колонку в кишинівській газеті «Ундзер Кол» (Наш голос, під псевдонімом І. Дітєв).
З 1991 року проживає в Ізраїлі (з 1992 року в місті Акко). Один із засновників літературного журналу «Найе вейгн» (Нові шляхи, виходив з 1992 по 2003 рік), голова ізраїльської спілки письменників і журналістів, що пишуть на ідиші (1998—2001), член ПЕН-клубу . Лауреат премій Сари Горбі (1993), Давида Гофштейна (1997), Іцика Мангера (1997) — найвищої літературної премії за творчість на ідиші.
Родина
- Брат — композитор Сергій Самуїлович (Срул Шмілевич) Беринський (1946—1998).
- Сестра — Сіма Самуїлівна Беринська, віолончелістка, музичний педагог .
Перекладацька діяльність
Лев Беринський — автор численних перекладів з німецької, румунської (молдавської), іспанської, івриту та інших мов на їдиш та на російську мову, а також з їдишу на російську і навпаки. Окремими книгами вийшли його російські переклади поезії та прози Марка Шагала, Дори Тейтельбойм, Іцхака Башевіса-Зінгера та Мордхе Цаніна (з їдиша), Мірчі Дінеску та Шауля Кармеля (з румунської). Крім того, російською мовою перекладав Хаїма Бялика (велика поема «Місто різанини»), Шлойме Ворзогера, Мотла Грубіяна, Арона Вергеліса та Хаїма Бейдера (з їдиша), Антоніо Мачадо, Омара Лару та Рафаеля Альберті (з іспанської), Жоржі Амаду (з португальської), драматургію Альфреда Жаррі (з французької) та Марина Сореску (з румунської); вірші Єміліана Букова, Андрія Лупана, Павла Боцу, Паула Міхні, Думитру Матковського (з молдавської), Василя Стуса (з української мови), Едуардаса Межелайтіса (з литовської), есеїстику рабина Мозеса Розена (з румунської), багатьох румунських поетів (Міхая Емінеску, Джордже Баковія, В. Теодореску, Никити Стенеску, І. Олександру, та кілька десятків інших).
На їдиші публікувалися його переклади з літературних творів Мірчі Дінеску, Дана Пагіса, Єгуди Аміхая, Олексія Парщикова, Євгена Рейна, Василя Стуса, з німецької поезії (Райнера Марії Рільке, Сари Кірш, Еміля Брукнера) та багатьох інших поетів.
Літературна діяльність
Перша віршована збірка на їдиші «Дер зунікер велтбой» (Сонячний миробуд) вийшла у московському видавництві «Радянський письменник» у 1988 році . З того часу в Ізраїлі вийшли три збірки віршів на їдиші (дві з яких двомовні: їдиш-англійська та їдиш-російська) і дві збірки віршів російською мовою (одна — під псевдонімом Маврогеній Пуш). У своїй творчості на їдиші Беринський тяжіє до модернізму — з гекзаметрованим верлібром, інтертекстуальною насиченістю, вільним використанням наукової термінології та південної (бессарабської) діалектної мови.
Вперше їдиські вірші Беринського російською мовою переклав Олексій Парщиков (уродж. Рейдерман). Вірші Беринського у перекладі німецькою мовою (поема «Rendsburger Mikwe» та збірка «Experimente mit Weltelementen») у книжковій формі були видані в Німеччині в 1994 і 1999 роках . Російські вірші Беринського включалися в антології російськомовної поезії Ізраїлю та України. На іврит його вірші перекладали Яаков Бессер і Ашер Галь, румунською — Григорі Хаджіу та Мірча Дінеску, англійською — Вів'єн Еден і Далья Розенфельд, французькою — Шарль Добжинський і Батья Баум. Крім віршованих творів Беринський регулярно публікує есеїстику та публіцистичні статті в газеті « Форвертс» (Вперед, Нью-Йорк), альманаху «Найє вейгн» (Нові шляхи, Тель-Авів) та деяких інших сучасних виданнях на їдиші. У публіцистиці схильний до використання екзотичних псевдонімів (Маврогеній Пуш, І. Дітєв, Едіт Нах, А. Захаренков тощо).
Вірші Лева Беринського були покладені на музику молдавською композиторкою Златою Ткач та братом поета Сергієм Беринським («Летюча пара», «Одкровення» та інші).
Книги єврейською мовою
- דער זוניקער װעלטבױ (дер зунікер велтбой — сонячний миробуд), Радянський письменник: Москва, 1988.
- Rendsburger Mikwe: Poem, aus dem Jiddischen von Manfred Kauke (Рендсбурзька міква, поема), двомовне видання: на їдиші — гебрайською абеткою і в латинській транслітерації — і німецькою мовою, Rendsburger Jüdisches Museum: Рендсбург-9.
- Calystegia Sepium: ליבע לידער (лібе лідер — вірші про кохання, на їдиші та в російському перекладі автора), Дорграф: Тель-Авів, 1995.
- פֿישפֿאַנג אין װענעציִע (фішфанг ін Венеціе — риболовля у Венеції), Х. Лейвік-Фарлаг: Тель-Авів, 1996.
- לופֿטבלומען (луфтблумен/airflowers — повітряні квіти, на ідиші та в англійському перекладі), Іцхак Перец -Фарлаг: Тель-Авів, 2001.
- שײַנפֿלײץ (Шайнфлейц, поезія). Том 1. Акко, 2015.
- אַטלאַנטידיש (атлантидиш, проза). Том 2. Акко, 2015.
Книги німецькою мовою
- Собаки на вулицях Тель-Авіва. Морія: Тель-Авів, 1992.
- Смерть вітряка (сонети). Бібліотека Матвія Чорного: Тель-Авів, 1996.
- Experimente mit Weltelementen. Gedichte, Poeme und Prosa (Експерименти зі світовими елементами), німецькою мовою, вступне слово та переклад: Andrej Jendrusch. Edition DODO: Берлін, 1999.
- Збірка Міхоела Фельзенбаума, Лева Беринського та Геннадія Естрайха німецькою мовою, за редакцією проф. Астрід Штарк, Universite de Haute Alsace), Solothurner Literaturtage: Золотурн, 2002.
- Seminar jiddische Lyrik, Schüler übersetzen Gedichte von Lev Berinski (семінар поезії на ідиші, 2. Auflage, Die Falken: Ганновер, 2004.
- На шляхах вавилонських: Вибрані вірші та поеми (вірші та поеми російською мовою та переклади з ідишу). Бібліотека «Дикого поля». Донецьк: Точка опори, 2009.
- На кроквах ейнсофа (проза). Донецьк: Точка опори, 2011.
У перекладах Лева Беринського
- Марін Сореску . Лоно: П'єса на 3 дії. Пер. з румунської К. Ковальджі та Л. Беринського. М: ВААП, 1977.
- Тудор Попеску . Терра-2: Комедія. У 3-х діях, з епілогом. Переклад з румунської. М: ВААП-Інформ, 1981.
- Еміліан Буков. Брумісти: Повість. Переклад з молдавської. Кишинів: Література артистике, 1982.
- Еміліан Буков. Думи серця: Роман у віршах. Переклад з молдавської. Кишинев: Література артистике, 1983.
- Гравітація світла. Переклад з румунської. Бухарест, 1986.
- Анатолій Чокану. Повітря нашої юності: вірші. Переклад з молдавської. Кишинев: Література артистике, 1987.
- Іон Болдума. Родовід. Переклад з молдавської. Кишинів: Література артистике, 1988.
- Марк Шагал . Ангел над дахами: вірші, проза, статті, виступи, листи. Переклад з ідишу, складання, передмову та коментарі Лева Беринського. М.: Сучасник, 1989.
- Мірча Динеску. Вибране. Переклав з румунського Лев Беринський. Серія «Сучасна зарубіжна лірика». М: Молода гвардія, 1989.
- Ісаак Башевіс Зінгер. Шоша. Оповідання. Переклад з їдишу та післямова Л. Беринського. М.: РІК Культура Текст, 1991.
- Дора Тейтельбойм. Вогняний кущ (вірші). Переклав з їдишу Л. Беринський. Тель-Авів, 1992.
- М. Цанін. По той бік часу: оповідання. Переклад з їдишу та післямова Л. Беринського. Тель-Авів: Прогрес, 1993.
- Шаул Кармель. Молебень із квітами (вірші). Переклад з румунського Л. Беринського, передмова Є. Бауха. Тель-Авів: Морія, 1993.
- Арон Вергеліс . סטאַלין און מיכאָעלס (Сталін та Міхоелс). Драматична поема з передмовою та у перекладі російською та німецькою мовами Лева Беринського. Тримовне видання. Тель-Авів, 2011 року.
- Ісаак Башевіс Зінгер. Кукареку (оповідання). Переклад та упорядкування — Л. Беринський. М.: Текст — Книжники, 2017.
Електронні видання
- Подборка стихотворений в журнале «22».
- Интервью на немецком языке. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. (аудио) и стихотворение в авторском исполнении. Архів оригіналу за 30 листопада 2012.
- Донецкие воспоминания с редакционными купюрами в журнале «Дикое поле».
- Стихотворение в журнале «Дикое поле» (Донецк).
- Стихи в журнале «День и ночь», 2004.
- Стихотворение в журнале «День и ночь», 2005.
- Поэма «Книга INRI».
- Антология румынской поэзии 1960—1980-х гг. в переводах Л. Беринского.
- Последнее лето в раю (рассказы в переводе с идиша).
- Авторские переводы с идиша.
- Поэма в «Иерусалимском журнале» (2010).
- Воспоминания о.
Антологія
Примітки
- Лев Беринский в эвакуационных списках (1942). оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Самуил (Шмил) Беринский в эвакуационных списках (музей Яд Вашем, Иерусалим). оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Библиография Валерия Гажа (PDF). (PDF) оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
- Л. С. Беринский «Брат мой, улыбки сияющей стон...». оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
Посилання
- Поэзия и проза Л. Беринского
- Про Лева Беринського (на їдиші). Архів оригіналу за 30 листопада 2012., англійською. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. та французькою мовами. Архів оригіналу за 30 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2002.
- Дымшиц В. Настоящий еврейский поэт: К 75-летию Льва Беринского // Народ Книги в мире книг. 2014. № 109.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
shirina Berinskij Lev SamuyilovichNarodivsya6 kvitnya 1939 1939 04 06 85 rokiv Kaushani Bessarabiya RumuniyaKrayina SRSR IzrayilDiyalnistpoet perekladachAlma materLiteraturnij institut imeni GorkogoZnannya movrosijska i yidishBatkoShmil BerinskijMatiRuhl Srulivna FiksU shlyubi zMarina Berinska Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Berinskij Lev Samuyilovich Berinskij yid לעװ בערינסקי nar 6 kvitnya 1939 Kaushani Bessarabiya Rumuniya yevrejskij poet i perekladach Pishe yidishem ta rosijskoyu movoyu ZhittyepisLev Berinskij narodivsya v bessarabskomu mistechku Kaushani teper rajcentr Kaushanskogo rajonu Moldovi u rodini zakrijnika Shmila Lejbovicha Berinskogo 1914 U roki nimecko radyanskoyi vijni z matir yu Ruhl Srulivnoyu Fiks perebuvav u evakuaciyi v Tadzhikistani v misti Regari ta na Urali v misti Zlatoust batko buv na fronti Pislya povernennya do Moldovi sim ya deyakij chas zhila v Novih Kaushanah potim perebralasya do kishinivskogo rajonu Tabakeriya Tut Berinskij rano uvijshov u literaturne seredovishe potovarishuvav iz majbutnim kinorezhiserom Valeriu Gazhiu a piznishe z majbutnimi literatorami Oleksandrom Gelmanom ta Oleksandrom Brodskim Debyutuvav virshem v kishinivskij gazeti Yunij Leninec u spilnij z Valeriyem Gazhiu publikaciyi za 5 sichnya 1953 roku Z 1954 roku zhiv v ukrayinskomu Stalino de pislya navchannya v Stalinskomu tehnikumi pidgotovki kultprosvitpracivnikiv 1957 1959 pracyuvav akordeonistom ta vchitelem muziki Vhodiv do grupi miscevih poetiv buv blizko znajomij z ukrayinskim poetom Vasilem Stusom publikuvavsya v gazeti Komsomolec Donbasu U 1960 1961 rokah zhiv i pracyuvav u Moldovi potim znovu povernuvsya do Donecka U 1963 1968 rokah navchavsya na fakulteti inozemnih mov Smolenskogo pedagogichnogo institutu nimecka mova ta literatura u 1965 1970 rokah navchavsya na viddilenni poetichnogo perekladu v Literaturnomu instituti imeni Gorkogo u 1970 1974 rokah vikladav nimecku movu v moskovskomu proftehuchilishi U 1981 roci debyutuvav virshami na yidishi v moskovskomu chasopisi Sovyetish Gejmland Radyanska Batkivshina i stav jogo postijnim avtorom U 1981 1983 rokah navchavsya u pershij grupi yevrejskoyi movi ta literaturi na Vishih Literaturnih kursah Spilki pismeninkiv SRSR pri Literaturnomu instituti imeni Maksima Gorkogo odnochasno z literatorami Borisom Sandlerom Mojshe Pensom Velvlom Cherninim Oleksandrom Brodskim Viv literaturnu chastinu v moskovskomu vidanni VESK Visnik Yevrejskoyi Radyanskoyi Kulturi ta postijnu kolonku v kishinivskij gazeti Undzer Kol Nash golos pid psevdonimom I Dityev Z 1991 roku prozhivaye v Izrayili z 1992 roku v misti Akko Odin iz zasnovnikiv literaturnogo zhurnalu Naje vejgn Novi shlyahi vihodiv z 1992 po 2003 rik golova izrayilskoyi spilki pismennikiv i zhurnalistiv sho pishut na idishi 1998 2001 chlen PEN klubu Laureat premij Sari Gorbi 1993 Davida Gofshtejna 1997 Icika Mangera 1997 najvishoyi literaturnoyi premiyi za tvorchist na idishi RodinaBrat kompozitor Sergij Samuyilovich Srul Shmilevich Berinskij 1946 1998 Sestra Sima Samuyilivna Berinska violonchelistka muzichnij pedagog Perekladacka diyalnistLev Berinskij avtor chislennih perekladiv z nimeckoyi rumunskoyi moldavskoyi ispanskoyi ivritu ta inshih mov na yidish ta na rosijsku movu a takozh z yidishu na rosijsku i navpaki Okremimi knigami vijshli jogo rosijski perekladi poeziyi ta prozi Marka Shagala Dori Tejtelbojm Ichaka Bashevisa Zingera ta Mordhe Canina z yidisha Mirchi Dinesku ta Shaulya Karmelya z rumunskoyi Krim togo rosijskoyu movoyu perekladav Hayima Byalika velika poema Misto rizanini Shlojme Vorzogera Motla Grubiyana Arona Vergelisa ta Hayima Bejdera z yidisha Antonio Machado Omara Laru ta Rafaelya Alberti z ispanskoyi Zhorzhi Amadu z portugalskoyi dramaturgiyu Alfreda Zharri z francuzkoyi ta Marina Soresku z rumunskoyi virshi Yemiliana Bukova Andriya Lupana Pavla Bocu Paula Mihni Dumitru Matkovskogo z moldavskoyi Vasilya Stusa z ukrayinskoyi movi Eduardasa Mezhelajtisa z litovskoyi eseyistiku rabina Mozesa Rozena z rumunskoyi bagatoh rumunskih poetiv Mihaya Eminesku Dzhordzhe Bakoviya V Teodoresku Nikiti Stenesku I Oleksandru ta kilka desyatkiv inshih Na yidishi publikuvalisya jogo perekladi z literaturnih tvoriv Mirchi Dinesku Dana Pagisa Yegudi Amihaya Oleksiya Parshikova Yevgena Rejna Vasilya Stusa z nimeckoyi poeziyi Rajnera Mariyi Rilke Sari Kirsh Emilya Bruknera ta bagatoh inshih poetiv Literaturna diyalnistPersha virshovana zbirka na yidishi Der zuniker veltboj Sonyachnij mirobud vijshla u moskovskomu vidavnictvi Radyanskij pismennik u 1988 roci Z togo chasu v Izrayili vijshli tri zbirki virshiv na yidishi dvi z yakih dvomovni yidish anglijska ta yidish rosijska i dvi zbirki virshiv rosijskoyu movoyu odna pid psevdonimom Mavrogenij Push U svoyij tvorchosti na yidishi Berinskij tyazhiye do modernizmu z gekzametrovanim verlibrom intertekstualnoyu nasichenistyu vilnim vikoristannyam naukovoyi terminologiyi ta pivdennoyi bessarabskoyi dialektnoyi movi Vpershe yidiski virshi Berinskogo rosijskoyu movoyu pereklav Oleksij Parshikov urodzh Rejderman Virshi Berinskogo u perekladi nimeckoyu movoyu poema Rendsburger Mikwe ta zbirka Experimente mit Weltelementen u knizhkovij formi buli vidani v Nimechchini v 1994 i 1999 rokah Rosijski virshi Berinskogo vklyuchalisya v antologiyi rosijskomovnoyi poeziyi Izrayilyu ta Ukrayini Na ivrit jogo virshi perekladali Yaakov Besser i Asher Gal rumunskoyu Grigori Hadzhiu ta Mircha Dinesku anglijskoyu Viv yen Eden i Dalya Rozenfeld francuzkoyu Sharl Dobzhinskij i Batya Baum Krim virshovanih tvoriv Berinskij regulyarno publikuye eseyistiku ta publicistichni statti v gazeti Forverts Vpered Nyu Jork almanahu Najye vejgn Novi shlyahi Tel Aviv ta deyakih inshih suchasnih vidannyah na yidishi U publicistici shilnij do vikoristannya ekzotichnih psevdonimiv Mavrogenij Push I Dityev Edit Nah A Zaharenkov tosho Virshi Leva Berinskogo buli pokladeni na muziku moldavskoyu kompozitorkoyu Zlatoyu Tkach ta bratom poeta Sergiyem Berinskim Letyucha para Odkrovennya ta inshi Knigi yevrejskoyu movoyuדער זוניקער װעלטבױ der zuniker veltboj sonyachnij mirobud Radyanskij pismennik Moskva 1988 Rendsburger Mikwe Poem aus dem Jiddischen von Manfred Kauke Rendsburzka mikva poema dvomovne vidannya na yidishi gebrajskoyu abetkoyu i v latinskij transliteraciyi i nimeckoyu movoyu Rendsburger Judisches Museum Rendsburg 9 Calystegia Sepium ליבע לידער libe lider virshi pro kohannya na yidishi ta v rosijskomu perekladi avtora Dorgraf Tel Aviv 1995 פ ישפ א נג אין װענעצי ע fishfang in Venecie ribolovlya u Veneciyi H Lejvik Farlag Tel Aviv 1996 לופ טבלומען luftblumen airflowers povitryani kviti na idishi ta v anglijskomu perekladi Ichak Perec Farlag Tel Aviv 2001 שײ נפ לײץ Shajnflejc poeziya Tom 1 Akko 2015 א טלא נטידיש atlantidish proza Tom 2 Akko 2015 Knigi nimeckoyu movoyuSobaki na vulicyah Tel Aviva Moriya Tel Aviv 1992 Smert vitryaka soneti Biblioteka Matviya Chornogo Tel Aviv 1996 Experimente mit Weltelementen Gedichte Poeme und Prosa Eksperimenti zi svitovimi elementami nimeckoyu movoyu vstupne slovo ta pereklad Andrej Jendrusch Edition DODO Berlin 1999 Zbirka Mihoela Felzenbauma Leva Berinskogo ta Gennadiya Estrajha nimeckoyu movoyu za redakciyeyu prof Astrid Shtark Universite de Haute Alsace Solothurner Literaturtage Zoloturn 2002 Seminar jiddische Lyrik Schuler ubersetzen Gedichte von Lev Berinski seminar poeziyi na idishi 2 Auflage Die Falken Gannover 2004 Na shlyahah vavilonskih Vibrani virshi ta poemi virshi ta poemi rosijskoyu movoyu ta perekladi z idishu Biblioteka Dikogo polya Doneck Tochka opori 2009 Na krokvah ejnsofa proza Doneck Tochka opori 2011 U perekladah Leva BerinskogoMarin Soresku Lono P yesa na 3 diyi Per z rumunskoyi K Kovaldzhi ta L Berinskogo M VAAP 1977 Tudor Popesku Terra 2 Komediya U 3 h diyah z epilogom Pereklad z rumunskoyi M VAAP Inform 1981 Emilian Bukov Brumisti Povist Pereklad z moldavskoyi Kishiniv Literatura artistike 1982 Emilian Bukov Dumi sercya Roman u virshah Pereklad z moldavskoyi Kishinev Literatura artistike 1983 Gravitaciya svitla Pereklad z rumunskoyi Buharest 1986 Anatolij Chokanu Povitrya nashoyi yunosti virshi Pereklad z moldavskoyi Kishinev Literatura artistike 1987 Ion Bolduma Rodovid Pereklad z moldavskoyi Kishiniv Literatura artistike 1988 Mark Shagal Angel nad dahami virshi proza statti vistupi listi Pereklad z idishu skladannya peredmovu ta komentari Leva Berinskogo M Suchasnik 1989 Mircha Dinesku Vibrane Pereklav z rumunskogo Lev Berinskij Seriya Suchasna zarubizhna lirika M Moloda gvardiya 1989 Isaak Bashevis Zinger Shosha Opovidannya Pereklad z yidishu ta pislyamova L Berinskogo M RIK Kultura Tekst 1991 Dora Tejtelbojm Vognyanij kush virshi Pereklav z yidishu L Berinskij Tel Aviv 1992 M Canin Po toj bik chasu opovidannya Pereklad z yidishu ta pislyamova L Berinskogo Tel Aviv Progres 1993 Shaul Karmel Moleben iz kvitami virshi Pereklad z rumunskogo L Berinskogo peredmova Ye Bauha Tel Aviv Moriya 1993 Aron Vergelis סטא לין און מיכא עלס Stalin ta Mihoels Dramatichna poema z peredmovoyu ta u perekladi rosijskoyu ta nimeckoyu movami Leva Berinskogo Trimovne vidannya Tel Aviv 2011 roku Isaak Bashevis Zinger Kukareku opovidannya Pereklad ta uporyadkuvannya L Berinskij M Tekst Knizhniki 2017 Elektronni vidannyaPodborka stihotvorenij v zhurnale 22 Intervyu na nemeckom yazyke Arhiv originalu za 30 listopada 2012 audio i stihotvorenie v avtorskom ispolnenii Arhiv originalu za 30 listopada 2012 Doneckie vospominaniya s redakcionnymi kupyurami v zhurnale Dikoe pole Stihotvorenie v zhurnale Dikoe pole Doneck Stihi v zhurnale Den i noch 2004 Stihotvorenie v zhurnale Den i noch 2005 Poema Kniga INRI Antologiya rumynskoj poezii 1960 1980 h gg v perevodah L Berinskogo Poslednee leto v rayu rasskazy v perevode s idisha Avtorskie perevody s idisha Poema v Ierusalimskom zhurnale 2010 Vospominaniya o Antologiyaטרא ט בײ טרא ט הײ נטצײ טיקע יי דישע פ א עזי ע Step by Step na suchasni kroki suchasnij krok i zahid Step by Step Contemporary Yiddish Za redakciyeyu Elissa Bemporad ta Margherita Pascucci Seriya Verbarium Macherata Italiya Quodlibet 2009 PrimitkiLev Berinskij v evakuacionnyh spiskah 1942 originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Samuil Shmil Berinskij v evakuacionnyh spiskah muzej Yad Vashem Ierusalim originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Bibliografiya Valeriya Gazha PDF PDF originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 L S Berinskij Brat moj ulybki siyayushej ston originalu za 22 grudnya 2021 Procitovano 22 grudnya 2021 PosilannyaPoeziya i proza L Berinskogo Pro Leva Berinskogo na yidishi Arhiv originalu za 30 listopada 2012 anglijskoyu Arhiv originalu za 30 listopada 2012 ta francuzkoyu movami Arhiv originalu za 30 listopada 2012 Arhiv originalu za 23 sichnya 2002 Dymshic V Nastoyashij evrejskij poet K 75 letiyu Lva Berinskogo Narod Knigi v mire knig 2014 109