Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення . Останнє редагування зробив користувач (, ) о 12:15 UTC (174 хвилини тому). |
Яблуні́вка — село в Україні, в Буській міській громаді Золочівського району Львівської області. До 2020 року село було адміністративним центром Яблунівської сільської ради, якій підпорядковувалися села Яблунівка та Рокитне, нині органом місцевого самоврядування є Буська міська рада. Населення становить 772 особи.
село Яблунівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Золочівський район |
Громада | Буська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46040030670027198 |
Основні дані | |
Засноване | 1746 |
Населення | 772 |
Площа | 3,216 км² |
Густота населення | 240,05 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80512 |
Телефонний код | +380 3264 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°00′43″ пн. ш. 24°36′17″ сх. д. / 50.01194° пн. ш. 24.60472° сх. д.Координати: 50°00′43″ пн. ш. 24°36′17″ сх. д. / 50.01194° пн. ш. 24.60472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 219 м |
Водойми | Рокитна |
Відстань до обласного центру | 58 км |
Відстань до районного центру | 41 км |
Найближча залізнична станція | Красне |
Відстань до залізничної станції | 14 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80600, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Буськ, пл. 900-річчя Буська, 1 |
Карта | |
Яблунівка | |
Яблунівка | |
Мапа | |
Населення
Згідно перепису 1881 року у селі мешкало 677 осіб. Станом на січень 1939 року у селі мешкало 1380 осіб, з них: 1000 українців, 5 поляків, 240 осадників, 120 латинників та 15 юдеїв. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 772 особи.
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:
Мовний склад населення с. Яблунівка | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
українська | 769 | 99,61 | ||||||||||||
російська | 3 | 0,39 |
Географія
Село Яблунівка знаходиться на відстані 58 км від обласного центру, 41 км — районного центру та 6 км — від адміністративного центру міської громади. Воно межує на півночі з селом Грабова, на сході — з Верблянами, на півдні — з містом Буськ, на заході — з селами Ланерівка, Побужани та Волиця-Деревлянська. Через село проходить автошлях, що сполучає Буськ з Радеховом та Кам'янкою-Бузькою. Відстань до найближчої залізничної станції Красне складає 14 км. Село Яблунівка розташоване на . За 2 км на захід від села протікає Західний Буг. Через село протікає два невеликих потоки, що течуть з північного сходу на південний захід, з яких найбільшим є річка Рокитна та впадають у Західний Буг.
Клімат
За природнім районуванням територія колишньої Яблунівської сільської ради знаходиться в зоні Західного Полісся у Кам'янка-Бузькому природно-сільськогосподарському районі і за кліматичними умовами належить до Мало-Поліського агрокліматичного району, що характеризується атлантично-континентальним кліматом, з високою вологістю, м'якими зимами та помірно теплим літом.
Середньорічна температура повітря становить +7,7°C. Середньорічна сума атмосферних опадів становить 641 мм, проте у певні роки спостерігається значне відхилення від середньої багаторічної і становить 610-680 мм. Протягом періоду з температурою повітря понад 10°C випадає 320-380 мм опадів, що забезпечує нормальний ріст та розвиток сільськогосподарських культур. Відносна вологість повітря висока (70-80 %) і досить стала протягом року.
Ґрунти
На формування рельєфу території мали вплив рухи тектонічних плит, літологічний склад порід, льодовикові води максимального (Дністровського) зледеніння у четвертинний період та діяльність людини.
Територія колишньої Яблунівської сільської ради розташована у межах Малого Полісся та характеризується поліським ландшафтом, для якого характерне чергування слабопідвищених помірнодренованих ділянок з широкими долинами. На підвищеннях утворилися дерново-підзолисті ґрунти зв'язно-піщаного та супіщаного механічного складу. Пониження та западини зайняті дерновими, лучними та торф'яно-болотними ґрунтами, які сформувалися через недостатній природній дренаж території у минулому.
Ґрунти у напрямку Буська чорноземні та добре родючі, а ті що близько лісів дерново-підзолисті, сірі та піщані. При умілому догляді на них збирали високі врожаї зернових та технічних культур. Сільські поля були зайняті під посіви пшениці, жита, ячменю, вівса, гречки, картоплі, цукрових та кормових буряків.
Топоніми
Назва села Яблунівка походить від прізвища його засновника Юзефа Александера Яблоновського, який був дідичем Буського староства у 1723—1750 роках. Польською мовою писалася, як Яблонювка (пол. Jabłonówka).
Урбаноніми
Кількість елементів інфраструктури в селі — це 4 вулиці з 111 будинками.
- Вулиці
- Пужеля
- Садова
- Шевченка Тараса
- Шкільна
- Урочища
- Камінне поле
Історія
Дідич Буського староства Юзеф Яблоновський заклав поселення Яблонювка (нинішня Яблунівка) у 1746 році. Під час старостування Юзефа Яблоновського Буськ значно розширився територіально. Поряд з землями монастиря отців-домініканців виникло ще нове окремо окопане місто, назване Яблоновим. Ця назва, на прикрість амбіціям та гонору старости, утрималась і проіснувала лише декілька років, а ця місцина отримала назву «Мури».
У 1755 році Юзеф Яблоновський відступив свої права на Буське староство своєму кузинові Антонію Яблоновському, воєводі познанському, князю Римської імперії. Антоній влаштував Юзефу при віденському дворі, де мав певний вплив, титул князя Римської імперії. За вирішення даної справи Антоній отримав значну суму грошей, яка дорівнювала річному прибутку Буського староства, а це близько 35000 польських злотих. 1 березня 1777 року Юзеф Яблоновський помер у Ліпську, де був похований у прикостельній каплиці. У 1763 році буським старостою став Юзеф Мієр.
Габсбурзька монархія (1772—1918)
У 1772 році відбувся перший поділ Речі Посполитої і Бущина опинилася у складі Австрійської імперії. Від того часу Юзеф Мієр залишився пожиттєвим власником Буська і разом з тим колишнього Буського староства. Бачачи неорганізованість у власних володіннях, він приступив до розвитку промисловості краю, експлуатуючи природні багатства. У той час Буськ мав три стави, де час від часу спускали воду. В одному з них, що розташовувалося у місцевості Остапківці, де селяни з Грабової та частково з Яблунівки, в рахунок відробляння примусової панщини, видобували болотну руду, з якої пізніше випалювали залізо. На другому ставі, в околиці Буської папірні, також видобували болотну руду та випалювали з неї залізо. Ця гута мала назву «Папірницька», до неї були приписані села Гутисько та Вербляни, але тамтешні селяни відробляли панщину на фільварку. Після закриття гути «Папірницької» усе обладнання з неї перенесли до гути на Остапківцях.
Селяни з Яблунівки були зобов'язані, як примусову панщину, давати старості 465 мір («оплетених возів») деревного вугілля на рік для потреб гути. Окрім такого обов'язку, яблунівські селяни, які мали власну землю для рільництва, відробляли панщину двічі на тиждень, а ті, хто орендував такі землі — чотири рази на тиждень, а також, як одні, так і інші, повинні були обов'язково відробляти вісім літніх днів під час жнив та сінокосів. Коли селянин відробляв примусову панщину власним рільничим спорядженням, тобто власним кінним плугом, боронами, возом, косою, серпом, мотикою, то таку панщина називали упряжною. Коли селянин відробляв примусову панщину і не мав власного реманенту, то таку панщину називали пішою. Час відроблення панщини не був фіксованим, а залежав від тривалості світлового дня.
Староста Юзеф Мієр розвивав промисли, як у місті, так і на його околицях, за рахунок чого збагачувався. Так основним промислом був ліс. У «Чорному лісі» працювала фабрика поташу. У семи мазярнях виробляли деревне вугілля та дьоготь. У той час було засноване село Мазярня, де продукували деревну мазь. Інші мазярні розташовувалися поблизу села Яблунівка та постачали деревне вугілля Остапківській гуті для виплавки заліза. Там також виробляли ґонти для покриття дахів. Буська деревина користувалася значним попитом в окрузі.
Величезна щільність лісових насаджень (лісів) в окрузі зумовили, свого часу, Юзефа Мієра до купівлі Буського староства. Мієр відкрив водний шлях з Буська до Гданська та почав сплавляти ліс Західним Бугом, Віслою, а також Нарвою до країн Балтії. У Буську та навколишніх селах, у тому числі і в Яблунівці, будувалися тартаки, які випускали дошки, балки, клепки, лати і тому подібну продукцію. Місця колишньої вирубки лісу, вже вивільнені від лісу, з дозволу буського старости заселялися «будниками», переселеними з-під Ниська та Лежайська. На місці викорчуваного лісу будувалися дерев'яні бараки, що з часом утворювали невеличкі поселення, які пізніше трансформувалися у окремі села та присілки. Переселенці крім землеробства займалися ще видобуванням деревного вугілля для ковалів, дьогтю та смоли, а також випалювали вапно. Також будувалися млини, зокрема, один з них був збудований в Яблунівці. Яблунівський млин працював досить тривалий час і був розібраний вже у радянські часи.
2 серпня 1796 року у Львові Юзеф Мієр передав буське староство своєму синові Войцеху. Після закінчення студій у Варшаві Войцех у спадок від батька Буськ, Сілець та Холоїв з усіма прилеглостями та ужитками до цих маєтків. У 1798 році померла Анастасія зі Зембіц Богуш-Тарновська-Мієр — мати Войцеха і того ж року Юзеф Мієр створив у Львові новий акт дарування, яким переказав Войцехові лише маєтки у Буську та декілька сіл Золочівського округу. 22 серпня 1831 року Войцех Мієр помер у Контах під час епідемії холери, не залишивши заповіту. Тому буські маєтки по його смерті були оцінені у 6333691 ринських злотих та конфісковані австрійським урядом з причини великих боргів. У 1833 році відбувся публічний аукціон з продажу маєтків Мієрів. Переможцем виявився шваґер Воцеха (чоловік його доньки Агнешки) — Фелікс Мієр, котрий після виплати численних Войцехових боргів, у 1835 році став дідичем Буського староства.
Управління староством Феліксом Мієром припало на дуже важкі історичні часи. У 1848 році вибухнула європейська революція або ж так звана «Весна народів», зокрема, одна з них — революція в Галичині, яка була придушена австрійським урядом. Були й позитивні зміни у самій імперії. Так, у травні 1848 року цісарський уряд та впровадив конституцію, що надавала права та свободи простим людям, у тому числі й право бути обраним до влади, а також скасував панщину. Офіційно панщина урядовою постановою була відмінена, а в дійсності відроблялася далі.
Згідно австрійського земельного опису села 1845 року, в Яблунівці налічувалося 74 господарства, з яких 64 — у самій Яблунівці та 10 — у присілку Шльонзаки, який на той час належав до Яблунівки. Також земельні ділянки на території села належали родинам з сусідніх населених пунктів, зокрема, з Буська, Побужан, Грабової та Ланерівки. Найбільші за площею наділи землі належали буському дідичу — графу Феліксу Мієру і розташовувалися вони були на південній околиці села, де був закладений панський фільварок. Після розпаювання панських земель та заселення туди осадників у 1920-х роках на місці фільварку утворилося поселення, яке отримало назву Яблунівка Польська.
У 1856 році буські маєтки успадкував Генріх Мієр — син Фелікса Мієра. Генріх був одружений з акторкою Анною В'єрер. Дітей у них не було. Граф Генріх Мієр безмежно кохав свою дружину і записав їй у довічне володіння весь буський маєток. Генріх Мієр помер у 1879 році. По смерті чоловіка Анна Мієр добровільно віддала успадковані по його смерті володіння племінникам графа — Казимиру та Станіславу Бадені, синам Цецилії Бадені з Мієрів та Владислава Бадені. Для себе вдова залишила лише скромну ренту з тих володінь. Буськ з фільварками Адами, Вербляни,Грабова, Гумниська, Журатин, Купче, Ланерівка, Побужани та Яблунівка отримав Казимир Бадені.
Від 1772 року колишнє Буське староство було віднесене до Бережанського, потім до Брідського, пізніше до Золочівського повітів — Львівського округу. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти. Відтоді Буськ належав до Кам'янко-Струмилівського повіту. До новоствореного повіту увійшли також села, що колись належали до Буського староства, а саме — Вербляни, Волиця-Деревлянська, Гумниська, Незнанів, Побужани, Полонична, Ракобовти, Соколя, Чаниж, Чучмани Гумниські та Яблунівка.
1869 року греко-католицькою громадою Яблунівки зведена дерев'яна церква святого Димитрія, яка до 1941 року була дочірньою парафіяльній церкві Різдва Пресвятої Богородиці у селі Грабова.
У 1881 році, згідно інформації поданої у «Географічному словнику Королівства Польського та інших слов'янських теренів», селяни Яблунівки мали у власності: орної землі — 562 морги, городів і луків — 1028 моргів, пасовищ — 114 моргів, лісу — 4 морги. Власник села граф Бадені на той час мав у своїй власності: орної землі — 445 морги, городів і луків — 196 моргів, пасовищ — 364 моргів, лісу — 1445 моргів.
Граф Бадені за освітою був правником, за професією — політиком. Перебуваючи на державній службі, працював почергово у: Делегатурі намісництва у Кракові, Міністерстві внутрішніх справ Австро-Угорщини у Відні, повітовому старостві у Ряшеві, Делегатурі Міністерства у Кракові. 1886 року пішов з державної служби й замешкав у Буську. Від 29 вересня 1895 року й до 25 листопада 1897 року Казимир Бадені обіймав посаду прем'єр-міністра Австро-Угорщини. Після повернення до Буська він ретельно займався господарюванням і тим самим не пропустив жодної можливості витягнення максимального прибутку з власного маєтку. Він наймав постійних та сезонних працівників, а за виконувану важку працю (без обмеження за часом доби) платив мізерну зарплатню. Зароблених селянином коштів не вистачало на елементарні речі, як одяг та харчі, тому 1902 року у підпорядкованих фільварках Казимира Бадені почали виникати страйки. Основною вимогою страйкувальників була вища оплата праці. Родина Бадені почала зазнавати збитків, але й досі в її власності перебували розкішні резиденції у Львові та Відні, де влаштовувала гучні бали, виїжджала у дороговартісні тривалі подорожі.
Наприкінці XIX століття прокладено ґрунтову дорогу «Буськ — Яблунівка», довжиною 6,5 км, що починалася від костелу святого Станіслава у Буську та прямувала до Яблунівки. У 1893 році цю дорогу було подовжено з Яблунівки через Грабову до Холоєва. Ця дорога на початку XX століття виконувала роль транспортного тракту, яким через Буськ до залізниці, спрямовувався потік товарів з північних теренів Кам'янко-Струмилівського повіту. На схід та північ від Яблунівки простягалися ліси графа Бадені, на а на південь — його поля. 9 липня 1909 року Казимир Бадені помер і похований у підземеллі родинної усипальниці поряд з Генріхом Мієром, у парку при палаці на Середноьму місті у Буську. Буський маєток по смерті Казимира Бадені успадкував його син Людвиг Бадені.
Із закінченням XIX століття почала пробуджуватися національна самосвідомість яблунівчан. Тоді в Яблунівці декілька ініціативних селян під керівництвом пароха місцевої церкви о. Віктора Гаруха вирішили заснувати у селі читальню «Просвіти». 27 грудня 1899 року проведено установчі збори, а вже у квітні 1900 року подано документи на реєстрацію читальні «Просвіти» в Яблунівці до Галицького намісництва та Головного Виділу товариства «Просвіта» у Львові. Після чого читальня була зареєстрована. Головою читальні було обрано о. Віктора Гаруха, секретарем Івана Вовка, писарем Костя Вовка. Станом на 1900-й рік читальня містилася у хаті Луки Якиміва. У ній налічувалося 52 читачі, а бібліотечний фонд складав 83 одиниці. Щонеділі члени читальні збиралися на спільні читання, проводилися аматорські вечори тощо. Також був організований хор, яким керував церковний дяк. При читальні «Просвіти» 17 червня 1901 року було організовано українську крамницю, якою опікувалося керівництво читальні. Ця читальня «Просвіти» активно функціювала до 1914 року, тобто до початку першої світової війни. Через вибух війни її діяльність практично припинилася та відновилася лише за десять років — у жовтні 1924 року.
Три криваві війни (1914—1921): Перша світова, польсько-українська, польсько-радянська
У липні 1914 року розпочалася перша світова війна і вже у серпні того ж року російські війська вступили на терени Галичину та розгорнули наступ у напрямку Львова. У той час австрійський гарнізон дислокувався у селі Спас, що за 28 км Яблунівки. Вздовж лінії річки Західний Буг австро-угорські війська під командуванням генерала кінноти Рудольфа фон Брудермана вибудували лінію оборони. 25 серпня 1914 року 8-ма російська армія під командуванням генерала від кавалерії Олексія Брусилова вийшла на лінію Кам'янка Струмилова — Дідилів, а наступного дня 11-й армійський корпус під командуванням генерала від кавалерії Володимира Сахарова рушив на Буськ. За незначний період часу опір австро-угорського війська був зламаний і 28 серпня Буськ був окупований російською армією, а 5 вересня — Львів.
З початком російської окупації на Бущині були закриті практично всі українські установи, бібліотеки, школи, а польські працювали. Були заборонені українські громадсько-політичні організації, вчинялися обшуки, переслідувалася місцева інтелігенція. У Буську та околицях росіяни знищили та розграбували читальні «Просвіти», осередки спортивно-руханкових товариств «Сокіл» та «Січ».
1914 року у складі австро-угорського війська створено перше українське військове формування — легіон УСС. Керівний орган львівських стрілецьких організацій — Бойова управа українських січових стрільців спільно з Головною українською радою 6 серпня 1914 року звернулися до українських юнаків із закликом, щоби вони добровільно зголошувалися та вступали до лав УССів. Першим місцем збору було проголошено Львів, але через стрімке наближення лінії фронту до міста, місце збору перенесли до Стрия. До українського війська в Галичині зголосилося близько 28000 добровольців, але до Стрия прибуло лише 10000, а решта 18000 мали повернутися по своїх домівках. Австрійський уряд, не впевнений у лояльності українських частин, дав дозвіл лише на 2500 вояків. Ядро легіону становили члени довоєнного січового, сокольського і пластового руху.
Якщо вести мову про уродженців Яблунівки, то в числі перших добровольців легіону УСС був яблунівчанин Василь Вовк, який служив вістуном у восьмій сотні першого полку.
Російська імператорська армія вела наступальні дії протягом зими та весни 1915 року. Пала фортеця Перемишль, але подальший наступ московитів був зупинений і вони почали відступати з Галичини. Протягом літа 1915 року лінія фронту встановилася по ріці Західний Буг. Внаслідок військових дій було вщерть знищене село Спас, в якому залишилося лише вісім хат, а сусідні Побужани були знищені наполовину. Яблунівка тоді постраждала менше, бо знаходилася трохи далі від епіцентру бойових дій.
У вересні-жовтні 1915 року відбулася Семиківська битва, у серпні-вересні 1916 року — бої на горі Лисоні, що на Тернопільщині. Після битви на горі Лисоні залишки легіону УССів були скеровані на вишкіл, після якого поповнили свої ряди добровольцями у Розвадові та Верині, після чого він знову вступив у бій 17 лютого 1917 року поблизу села Куропатники, яке перебувало під окупацією російських військ.
На час боїв біля Куропатників припадає російська революція, яка несла надії для українців, які воювали по обидва боки цього фронту. У Росії повалене самодержавство, до влади прийшов тимчасовий уряд на чолі з Олександром Керенським. Тим часом в Україні постала Українська Центральна Рада, яку очолив Михайло Грушевський. Потім виданий Перший Універсал Української Центральної Ради, яким проголошувалася автономія України, а також сформований Генеральний секретаріат Української Центральної Ради на чолі з Володимиром Винниченком. Тимчасовий уряд Російської республіки своїм рішенням обмежив повноваження Генерального секретаріату Української Центральної Ради.
Звістки про проголошення автономії України у Києві викликали в Галичині неабияке емоційне патріотичне піднесення. Але бойові дії тривали. Проте в Росії у листопаді 1917 року відбувся державний переворот, в результаті якого Тимчасовий уряд заарештований, а центральну владу перебрав на себе Другий Всеросійський З'їзд рад та група більшовиків на чолі з Володимиром Леніним. Події у Петрограді змусили Центральну раду у Києві видати III Універсал, яким проголошено Українську Народну Республіку: Україна не відокремлювалася повністю від Росії, але вся влада належала лише Центральній Раді та Генеральному Секретаріату.
Своєї незалежної держави вимагали й галичани аби згодом об'єднатися з Українською Народною Республікою в єдину українську державу. Проте, ані австрійський уряд, ані цісар Карл I, не хотіли чути про будь-яке державотворення на теренах Західної України, а от до поляки отримали від австрійського уряду дозвіл на державну автономію.
Тому українці вдалися до рішучих дій. Наприкінці вересня 1918 року у Львові було сформовано Український Генеральний Військовий Комісаріат на чолі з сотником Легіону Українських січових стрільців Дмитром Вітовським. 18 жовтня 1918 року у Львові розпочалися представницькі збори всіх українських депутатів австрійського парламенту, коли з українських послів Галицького і Буковинських сеймів, представників політичних партій Галичини й Буковини, духівництва і студентства було утворено Українську Національну Раду. 19 жовтня 1918 року УНРада проголосила Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини та Закарпаття. Було вирішено виробити демократичну конституцію та Євгена Петрушевича обрано президентом Української Національної Ради.
Польська Республіка (1918–1939)
У Другій Речі Посполитій Яблунівка — окрема сільська гміна. З 1 серпня 1934 року в межах комасаційної реформи ґміна Яблунівка увійшла складу до ґміни Буськ Кам'янко-Струмилівського повіту. 21 вересня 1934 року Яблунівку було поділено на дві громади — Яблунівка Руська (колишнє село Яблунівка на півночі кадастрової гміни) та Яблунівка Польська (колонія на півдні кадастрової гміни навколо давнього Яблунівського фільварку, що поблизу Буська, який давніше вже був окремою ґміною). Південно-східна частина Яблонівки (навколо хутора Ниви) була включена до складу міста Буськ.
Радянський період (1944–1991)
На території села розташовувалася центральна садиба колгоспу імені Шевченка. Господарство мало 1040 га орної землі та спеціалізувалося на вирощуванні зернових та технічних культур, а також на тваринництві м'ясо-молочного спрямування.
У селі функціювали восьмирічна школа, клуб на 250 місць та бібліотека.
Пам'ятки, визначні місця
Церква святого Димитрія
Дерев'яна церква святого Димитрія, збудована у 1867 році відомим майстром Іваном Васенком. Інша дата будівництва церкви подається в усіх шематизмах греко-католицького духовенства Львівської архієпархії, починаючи від 1880-х років та закінчуючи 1938 роком, а саме роком будівництва дерев'яної церкви в Яблунівці вказаний 1869 рік. До 1941 року церква святого Димитрія у селі Яблунівка була дочірньою парафіяльній церкві Різдва Пресвятої Богородиці у селі Грабова. Церква була застрахована в українській страховій компанії (товаристві взаємних обезпечень) «Дністер» у Львові.
На початку 1990-х років після протистоянь греко-католицької та православної релігійних громад за право користуватися церквою, будівлю передали релігійній громаді Української автокефальної православної церкви, а релігійна громада Української греко-католицької церкви парафії святого Великомученика Димитрія збудувала поряд муровану церкву-каплицю. Після того як у 2018 році Українська автокефальна православна церква припинила існування як окрема релігійна громада та стала інтегрованою частиною Православної Церкви України, то церква святого Димитрія разом з парафіянами перейшла під юрисдикцію Православної Церкви України і нині церква перебуває у користуванні релігійної громади Львівської єпархії Православної церкви України парафії Великомученика Димитрія Солунського.
Від часу побудови церкви святого Димитрія у ній правили священики:
- 1863—1876 роки — о. Іван Левицький;
- 1876—1904 роки — о. Віктор Гарух;
- 1904 рік — о. Теодор Гураль;
- 1904—1910 роки — о. Василь Терлецький;
- 1910—1939 роки — о. Микола Мриглодович.
Згідно шематизмів греко-католицького духовенства Львівської архиєпархії чисельність громади села Яблунівка від часу побудови церкви й до початку Другої світової війни складала:
- 1874 рік — 392 вірних;
- 1881 рік — 429 вірних;
- 1882, 1883 роки — 445 вірних;
- 1884 рік — 444 вірних;
- 1886 рік — 446 вірних;
- 1888 рік — 490 вірних;
- 1891 рік — 532 вірних;
- 1894 рік — 607 вірних;
- 1895 рік — 609 вірних;
- 1896 рік — 610 вірних;
- 1897 рік — 612 вірних;
- 1898 рік — 509 вірних;
- 1899 рік — 566 вірних;
- 1900 рік — 568 вірних;
- 1901 рік — 541 вірних;
- 1902 рік — 546 вірних;
- 1903 рік — 552 вірних;
- 1904 рік — 554 вірних;
- 1906 рік — 627 вірних;
- 1910 рік — 770 вірних;
- 1912 рік — 775 вірних;
- 1914 рік — 938 вірних;
- 1924—1939 роки — 850 вірних.
Археологічні розвідки
На території Яблунівки було виявлено три місцезнаходження, одне з яких пов'язане з багатошаровою знахідкою, що була відкрита наприкінці 2000-х років місцевим мешканцем Б. Тупицею. Він впродовж певного періоду зібрав з її території різночасові крем'яні артефакти. Поселення знаходилося близько 5 км на захід від села Яблунівка в урочищі Камінне поле, займаючи незначно нахилений до півдня схил першої надзаплавної тераси правого берега річки Рокитни (притока Західного Бугу) і тягнеться відносно широкою смугою берегової лінії щонайменше до 1 км.
Наприкінці 2009 року тут провела короткотривалі розвідки експедиція Інституту археології Львівського національного університету імені Івана Франка, очолювана доцентом кафедри археології та історії стародавніх цивілізацій . З огляду на несприятливі для пошукових робіт умови (орне поле було вкрите густими сходами озимого ріпаку) більш точно окреслити площу пам'ятки не вдалося, а ті поодинокі знахідки з кремнію та уламки посуду XI-XII століть, що трапилися в процесі обстежень, вдалося зафіксувати на невеликих за розмірами ділянках, де ріпак не проріс.
Зібрані експедицією матеріали належать до кам'яної, бронзової та ранньозалізної доби. Найраніші з них датуються пізнім палеолітом (фінальна стадія мадлену), це зокрема, асиметрична за обрисами ребриста пластина з однобічно ретушованим краєм, однобічно ретушована нижня частина поздовжньо-первинної пластини, серединний різець на поздовжньому відщепі, поздовжня пластина та інше. Всі знахідки покриті інтенсивною плівкою (патиною), створеною нанесенням спеціальних хімічних сумішей.
До періоду енеоліту віднесені наступні вироби — одноплощинний конусоподібний нуклеус, подвійно-кінцевий розтирач на зужитому, овальному в поперечному нуклеусі з двома ударними площадками, протилежно-кінцевий різець на середній частині поздовжньо-первинної пластини та інше.
До раннього періоду бронзової доби (городоцько-здовбицька або стрижівська культури) належать напівсегментоподібний у плані та лінзоподібний у поперечному перетині серп, на кінчику та п'ятці якого залишилася жовнова кірка, а також наконечник списа з трикутним у плані пером, верхня частина якого відбита. На одній з його площин збереглися рештки жовнової кірки. Такі вироби зустрічаються на поселеннях та місцях поховань цих культур.
Ранньозалізна доба тут представлена уламками нижніх частин лінзоподібних у поперечному перетині серпів, леза яких загострені середньозубчастою ретушшю. Подібні за формою жниварські знаряддя характерні для висоцької культури та ранньоскіфського часу ().
Про інші два місцезнаходження у селі Яблунівка свідчать окремі артефакти з кремнію, випадково виявленими місцевим мешканцем І. Нагорним. Перше з них зафіксовано на південь від села, праворуч близько 100 м на схід від дороги, що веде до міста Буська, не доходячи до шосейного мосту. Два вироби з кремнію І. Нагорному на надзаплавній терасі правого берега річки Рокитни (притока Західного Бугу), навпроти розташованої на протилежному березі річки цегельні. Одну із знахідок репрезентує уламок наконечника списа з відбитим кінчиком та, значною мірою, насадом. Цей артефакт після пошкодження був підданий повторній обробці, свідченням чому є нанесення дрібно-, середньо- та крупнофасеткової лускоподібної ретуші у напівкруглій спосіб вздовж окрайки зламу, що проходить від основи пера до п'ятки насаду.
На існування третього місцезнаходження вказує випадково виявлена на південно-східній околиці села двобічно ретушована первинна пластина, обробка якої проведена з боку спинки разом із кінчиком суцільно нанесеною дрібно- та середньофасетковою лускоподібною ретушшю, яка імовірно належить до періоду енеоліту.
Відомі люди
- Ковалик Василь Степанович (1991-2014) — український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Куп'як Дмитро Юрійович — активний діяч ОУН та СБ ОУН, підприємець та меценат.
- Поцілуйко Віктор Володимирович (1976—2015) — український військовик, сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- . socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 7 травня 2024.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 15.
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 7 травня 2024.
- . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 7 травня 2024.
- . weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 29 листопада 2022. Процитовано 7 травня 2024.
- . della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 7 травня 2024.
- . busk-miskrada.gov.ua. Буська міська громада. Архів оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 7 травня 2024.
- Jabłonówka 1.), wieś, powiat Kamionka Strumiłowa… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 351. (пол.)
- Кубійович, 1983, с. 34.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 5.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 5-6.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 6.
- Проєкт роздержавлення і приватизації земель НААГ «Побужани» та ім. Шевченка Яблунівської сільської Ради народних депутатів Буського району Львівської обл. / Українська академія аграрних наук, інститут землеустрою, Львівський філіал. — Львів, 1994. — С. 12, 13.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 7.
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 7 травня 2024.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 16.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 17.
- Мечислава Троян-Кшинова Буськ / Зозуля М. Історія Буська в дослідженнях польських авторів. — Буськ, 2011. — С. 77—80.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 18.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 19.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 20.
- Мечислава Троян-Кшинова Буськ / Зозуля М. Історія Буська в дослідженнях польських авторів. — Буськ, 2011. — С. 81—83.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 21.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 22.
- Мечислава Троян-Кшинова Буськ / Зозуля М. Історія Буська в дослідженнях польських авторів. — Буськ, 2011. — С. 87, 93—94.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 23.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 24—25.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 25.
- Мечислава Троян-Кшинова Буськ / Зозуля М. Історія Буська в дослідженнях польських авторів. — Буськ, 2011. — С. 96—97.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 26.
- Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1938, 1938, с. 26.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 29.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 30.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 31.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 32.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 33.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 34.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 35.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 36—37.
- 1914 — у Львові було створено легіон Українських січових стрільців. uinp.gov.ua. Український інститут національної пам'яті. Процитовано 6 червня 2024.
- Українські Січові Стрільці, 1914–1920: фотоальбом, 1991, с. 154.
- Історія села Побужани, 2002, с. 24.
- Микола Луговий Українське січове стрілецтво і Бережанщина Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. — Тернопіль: Видавництво ТНПУ імені В. Гнатюка, 2014. — Вип. 2. — Ч. 3.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 38.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 39.
- Історія ЗУНР, 1995, с. 28.
- . rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 29 квітня 2024. Процитовано 23 червня 2024.
- . rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 27 квітня 2023. Процитовано 23 червня 2024.
- Rozporządzenie Wojewody Tarnopolskiego z dnia 20 września 1934 r. o podziale obszaru gmin wiejskich w powiecie kamioneckim na gromady // Tarnopolski Dziennik Wojewódzki. — 1934. — nr 15. — poz. 125. — S. 127. (пол.)
- F. Uhorczak Skorowidz nazw gromad, miast i miasteczek według podziału administr. z 1.IV.1932 ze zmianami do 10.III.1939 do Mapy podkładowej jednostek administracyjnych województw lwowskiego, stanisławowskiego i tarnopolskiego w podziałce 1:300.000. — Lwów: Nakładem Instytutu Geograficznego, 1939. — 52 s. (пол.)
- ІМСУ, 1968, с. 206.
- Громик, 2014, с. 52.
- Шематизмъ всечестного клира митрополичои архідіецезіи греко-католической Львовской на рокъ 1882, 1882, с. 41.
- Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичои архіепархиі Львовской на рокъ 1910, 1910, с. 107.
- Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1932, 1932, с. 22.
- Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичой архіепархиі Львовской на рокъ 1902, 1902, с. 114.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 8.
- Конопля В. М. Пам'ятки доісторичного часу Буська та його околиць / В. М. Конопля, П. М. Довгань, // Вісник Інституту археології Львівського університету. — 2010. — Вип. 5. — С. 93–134.
- Яблунівка крізь віки, 2016, с. 9.
- . memorybook.org.ua. Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 3 грудня 2022. Процитовано 7 травня 2024.
Джерела та література
- Громик В. Дерев'яні церкви Львівської області. — Львів, 2014. — С. 52.
- Зозуля Михайло, Бучко Роман. Яблунівка крізь віки. — Буськ : Товариство «Бужани», 2016. — 312 с.
- Яблунівка // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 206.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 34. — .
- Деканатъ Бускій. Грабова, Яблоновка // Шематизмъ всечестного клира митрополичои архідіецезіи греко-католической Львовской на рокъ 1882. — Львовъ : Из типографіи Ставропигійского Института, 1882. — С. 41.
- Деканатъ Бускій. Грабова, Яблоновка // Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичой архіепархиі Львовской на рокъ 1902. — Львовъ : Накладомъ архіепархіяльного клира, 1902. — С. 114.
- Бускій деканатъ. Грабова, Яблоновка // Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичои архіепархиі Львовской на рокъ 1910: рочникъ 66. — Львовъ : Накладомъ архіепархіяльного клира зъ печатнѣ оо. Василіянъ в Жовквъ, 1910. — С. 107.
- Буський деканат. Яблонівка // Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1932/1933. — Львів : Накладом канцелярії митрополичої консисторії, 1932. — С. 22.
- Буський деканат. Яблонівка // Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1938. — Львів : Накладом канцелярії митрополичої консисторії, 1938. — С. 26.
- Українські Січові Стрільці, 1914–1920: фотоальбом / матеріал зібрали І. Іванець, В. Софронів-Левицький; ред.: Б. Гнатевич, Л. Лепкий, І. Німчук. — Репринт. відтворення з вид. 1935 р. — Львів : Слово, 1991. — 160 с.
- Захтей А. Історія села Побужани. — Львів, 2002.
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ, видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с. — .
- Jabłonówka 1.), wieś, powiat Kamionka Strumiłowa… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 351. (пол.)
Посилання
- . decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2024. Процитовано 4 липня 2023.
- . decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 11 березня 2023. Процитовано 7 травня 2024.
У Вікісловнику є сторінка Яблунівка. |
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya v procesi redaguvannya pevnij chas Bud laska ne redagujte yiyi bo Vashi zmini mozhut buti vtracheni Yaksho cya storinka ne redaguvalasya kilka dniv bud laska priberit cej shablon Ce povidomlennya priznachene dlya uniknennya konfliktiv redaguvannya Ostannye redaguvannya zrobiv koristuvach Alkom lviv vnesok zhurnali o 12 15 UTC 174 hvilini tomu U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Yablunivka Yabluni vka selo v Ukrayini v Buskij miskij gromadi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Do 2020 roku selo bulo administrativnim centrom Yablunivskoyi silskoyi radi yakij pidporyadkovuvalisya sela Yablunivka ta Rokitne nini organom miscevogo samovryaduvannya ye Buska miska rada Naselennya stanovit 772 osobi selo YablunivkaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Zolochivskij rajonGromada Buska miska gromadaKod KATOTTG UA46040030670027198Osnovni daniZasnovane 1746Naselennya 772Plosha 3 216 km Gustota naselennya 240 05 osib km Poshtovij indeks 80512Telefonnij kod 380 3264Geografichni daniGeografichni koordinati 50 00 43 pn sh 24 36 17 sh d 50 01194 pn sh 24 60472 sh d 50 01194 24 60472 Koordinati 50 00 43 pn sh 24 36 17 sh d 50 01194 pn sh 24 60472 sh d 50 01194 24 60472Serednya visota nad rivnem morya 219 mVodojmi RokitnaVidstan do oblasnogo centru 58 kmVidstan do rajonnogo centru 41 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya KrasneVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 14 kmMisceva vladaAdresa radi 80600 Lvivska obl Zolochivskij r n m Busk pl 900 richchya Buska 1KartaYablunivkaYablunivkaMapaNaselennyaZgidno perepisu 1881 roku u seli meshkalo 677 osib Stanom na sichen 1939 roku u seli meshkalo 1380 osib z nih 1000 ukrayinciv 5 polyakiv 240 osadnikiv 120 latinnikiv ta 15 yudeyiv Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkalo 772 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s YablunivkaMova Chislo os Vidsotokukrayinska 769 99 61rosijska 3 0 39GeografiyaSelo Yablunivka znahoditsya na vidstani 58 km vid oblasnogo centru 41 km rajonnogo centru ta 6 km vid administrativnogo centru miskoyi gromadi Vono mezhuye na pivnochi z selom Grabova na shodi z Verblyanami na pivdni z mistom Busk na zahodi z selami Lanerivka Pobuzhani ta Volicya Derevlyanska Cherez selo prohodit avtoshlyah sho spoluchaye Busk z Radehovom ta Kam yankoyu Buzkoyu Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Krasne skladaye 14 km Selo Yablunivka roztashovane na Za 2 km na zahid vid sela protikaye Zahidnij Bug Cherez selo protikaye dva nevelikih potoki sho techut z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid z yakih najbilshim ye richka Rokitna ta vpadayut u Zahidnij Bug Klimat Za prirodnim rajonuvannyam teritoriya kolishnoyi Yablunivskoyi silskoyi radi znahoditsya v zoni Zahidnogo Polissya u Kam yanka Buzkomu prirodno silskogospodarskomu rajoni i za klimatichnimi umovami nalezhit do Malo Poliskogo agroklimatichnogo rajonu sho harakterizuyetsya atlantichno kontinentalnim klimatom z visokoyu vologistyu m yakimi zimami ta pomirno teplim litom Serednorichna temperatura povitrya stanovit 7 7 C Serednorichna suma atmosfernih opadiv stanovit 641 mm prote u pevni roki sposterigayetsya znachne vidhilennya vid serednoyi bagatorichnoyi i stanovit 610 680 mm Protyagom periodu z temperaturoyu povitrya ponad 10 C vipadaye 320 380 mm opadiv sho zabezpechuye normalnij rist ta rozvitok silskogospodarskih kultur Vidnosna vologist povitrya visoka 70 80 i dosit stala protyagom roku Grunti Na formuvannya relyefu teritoriyi mali vpliv ruhi tektonichnih plit litologichnij sklad porid lodovikovi vodi maksimalnogo Dnistrovskogo zledeninnya u chetvertinnij period ta diyalnist lyudini Teritoriya kolishnoyi Yablunivskoyi silskoyi radi roztashovana u mezhah Malogo Polissya ta harakterizuyetsya poliskim landshaftom dlya yakogo harakterne cherguvannya slabopidvishenih pomirnodrenovanih dilyanok z shirokimi dolinami Na pidvishennyah utvorilisya dernovo pidzolisti grunti zv yazno pishanogo ta supishanogo mehanichnogo skladu Ponizhennya ta zapadini zajnyati dernovimi luchnimi ta torf yano bolotnimi gruntami yaki sformuvalisya cherez nedostatnij prirodnij drenazh teritoriyi u minulomu Grunti u napryamku Buska chornozemni ta dobre rodyuchi a ti sho blizko lisiv dernovo pidzolisti siri ta pishani Pri umilomu doglyadi na nih zbirali visoki vrozhayi zernovih ta tehnichnih kultur Silski polya buli zajnyati pid posivi pshenici zhita yachmenyu vivsa grechki kartopli cukrovih ta kormovih buryakiv ToponimiNazva sela Yablunivka pohodit vid prizvisha jogo zasnovnika Yuzefa Aleksandera Yablonovskogo yakij buv didichem Buskogo starostva u 1723 1750 rokah Polskoyu movoyu pisalasya yak Yablonyuvka pol Jablonowka Urbanonimi Kilkist elementiv infrastrukturi v seli ce 4 vulici z 111 budinkami VuliciPuzhelya Sadova Shevchenka Tarasa Shkilna UrochishaKaminne poleIstoriyaDidich Buskogo starostva Yuzef Yablonovskij zaklav poselennya Yablonyuvka ninishnya Yablunivka u 1746 roci Pid chas starostuvannya Yuzefa Yablonovskogo Busk znachno rozshirivsya teritorialno Poryad z zemlyami monastirya otciv dominikanciv viniklo she nove okremo okopane misto nazvane Yablonovim Cya nazva na prikrist ambiciyam ta gonoru starosti utrimalas i proisnuvala lishe dekilka rokiv a cya miscina otrimala nazvu Muri U 1755 roci Yuzef Yablonovskij vidstupiv svoyi prava na Buske starostvo svoyemu kuzinovi Antoniyu Yablonovskomu voyevodi poznanskomu knyazyu Rimskoyi imperiyi Antonij vlashtuvav Yuzefu pri videnskomu dvori de mav pevnij vpliv titul knyazya Rimskoyi imperiyi Za virishennya danoyi spravi Antonij otrimav znachnu sumu groshej yaka dorivnyuvala richnomu pributku Buskogo starostva a ce blizko 35000 polskih zlotih 1 bereznya 1777 roku Yuzef Yablonovskij pomer u Lipsku de buv pohovanij u prikostelnij kaplici U 1763 roci buskim starostoyu stav Yuzef Miyer Gabsburzka monarhiya 1772 1918 U 1772 roci vidbuvsya pershij podil Rechi Pospolitoyi i Bushina opinilasya u skladi Avstrijskoyi imperiyi Vid togo chasu Yuzef Miyer zalishivsya pozhittyevim vlasnikom Buska i razom z tim kolishnogo Buskogo starostva Bachachi neorganizovanist u vlasnih volodinnyah vin pristupiv do rozvitku promislovosti krayu ekspluatuyuchi prirodni bagatstva U toj chas Busk mav tri stavi de chas vid chasu spuskali vodu V odnomu z nih sho roztashovuvalosya u miscevosti Ostapkivci de selyani z Grabovoyi ta chastkovo z Yablunivki v rahunok vidroblyannya primusovoyi panshini vidobuvali bolotnu rudu z yakoyi piznishe vipalyuvali zalizo Na drugomu stavi v okolici Buskoyi papirni takozh vidobuvali bolotnu rudu ta vipalyuvali z neyi zalizo Cya guta mala nazvu Papirnicka do neyi buli pripisani sela Gutisko ta Verblyani ale tamteshni selyani vidroblyali panshinu na filvarku Pislya zakrittya guti Papirnickoyi use obladnannya z neyi perenesli do guti na Ostapkivcyah Selyani z Yablunivki buli zobov yazani yak primusovu panshinu davati starosti 465 mir opletenih voziv derevnogo vugillya na rik dlya potreb guti Okrim takogo obov yazku yablunivski selyani yaki mali vlasnu zemlyu dlya rilnictva vidroblyali panshinu dvichi na tizhden a ti hto orenduvav taki zemli chotiri razi na tizhden a takozh yak odni tak i inshi povinni buli obov yazkovo vidroblyati visim litnih dniv pid chas zhniv ta sinokosiv Koli selyanin vidroblyav primusovu panshinu vlasnim rilnichim sporyadzhennyam tobto vlasnim kinnim plugom boronami vozom kosoyu serpom motikoyu to taku panshina nazivali upryazhnoyu Koli selyanin vidroblyav primusovu panshinu i ne mav vlasnogo remanentu to taku panshinu nazivali pishoyu Chas vidroblennya panshini ne buv fiksovanim a zalezhav vid trivalosti svitlovogo dnya Starosta Yuzef Miyer rozvivav promisli yak u misti tak i na jogo okolicyah za rahunok chogo zbagachuvavsya Tak osnovnim promislom buv lis U Chornomu lisi pracyuvala fabrika potashu U semi mazyarnyah viroblyali derevne vugillya ta dogot U toj chas bulo zasnovane selo Mazyarnya de produkuvali derevnu maz Inshi mazyarni roztashovuvalisya poblizu sela Yablunivka ta postachali derevne vugillya Ostapkivskij guti dlya viplavki zaliza Tam takozh viroblyali gonti dlya pokrittya dahiv Buska derevina koristuvalasya znachnim popitom v okruzi Velichezna shilnist lisovih nasadzhen lisiv v okruzi zumovili svogo chasu Yuzefa Miyera do kupivli Buskogo starostva Miyer vidkriv vodnij shlyah z Buska do Gdanska ta pochav splavlyati lis Zahidnim Bugom Visloyu a takozh Narvoyu do krayin Baltiyi U Busku ta navkolishnih selah u tomu chisli i v Yablunivci buduvalisya tartaki yaki vipuskali doshki balki klepki lati i tomu podibnu produkciyu Miscya kolishnoyi virubki lisu vzhe vivilneni vid lisu z dozvolu buskogo starosti zaselyalisya budnikami pereselenimi z pid Niska ta Lezhajska Na misci vikorchuvanogo lisu buduvalisya derev yani baraki sho z chasom utvoryuvali nevelichki poselennya yaki piznishe transformuvalisya u okremi sela ta prisilki Pereselenci krim zemlerobstva zajmalisya she vidobuvannyam derevnogo vugillya dlya kovaliv dogtyu ta smoli a takozh vipalyuvali vapno Takozh buduvalisya mlini zokrema odin z nih buv zbudovanij v Yablunivci Yablunivskij mlin pracyuvav dosit trivalij chas i buv rozibranij vzhe u radyanski chasi 2 serpnya 1796 roku u Lvovi Yuzef Miyer peredav buske starostvo svoyemu sinovi Vojcehu Pislya zakinchennya studij u Varshavi Vojceh u spadok vid batka Busk Silec ta Holoyiv z usima prileglostyami ta uzhitkami do cih mayetkiv U 1798 roci pomerla Anastasiya zi Zembic Bogush Tarnovska Miyer mati Vojceha i togo zh roku Yuzef Miyer stvoriv u Lvovi novij akt daruvannya yakim perekazav Vojcehovi lishe mayetki u Busku ta dekilka sil Zolochivskogo okrugu 22 serpnya 1831 roku Vojceh Miyer pomer u Kontah pid chas epidemiyi holeri ne zalishivshi zapovitu Tomu buski mayetki po jogo smerti buli ocineni u 6333691 rinskih zlotih ta konfiskovani avstrijskim uryadom z prichini velikih borgiv U 1833 roci vidbuvsya publichnij aukcion z prodazhu mayetkiv Miyeriv Peremozhcem viyavivsya shvager Voceha cholovik jogo donki Agneshki Feliks Miyer kotrij pislya viplati chislennih Vojcehovih borgiv u 1835 roci stav didichem Buskogo starostva Upravlinnya starostvom Feliksom Miyerom pripalo na duzhe vazhki istorichni chasi U 1848 roci vibuhnula yevropejska revolyuciya abo zh tak zvana Vesna narodiv zokrema odna z nih revolyuciya v Galichini yaka bula pridushena avstrijskim uryadom Buli j pozitivni zmini u samij imperiyi Tak u travni 1848 roku cisarskij uryad ta vprovadiv konstituciyu sho nadavala prava ta svobodi prostim lyudyam u tomu chisli j pravo buti obranim do vladi a takozh skasuvav panshinu Oficijno panshina uryadovoyu postanovoyu bula vidminena a v dijsnosti vidroblyalasya dali Zgidno avstrijskogo zemelnogo opisu sela 1845 roku v Yablunivci nalichuvalosya 74 gospodarstva z yakih 64 u samij Yablunivci ta 10 u prisilku Shlonzaki yakij na toj chas nalezhav do Yablunivki Takozh zemelni dilyanki na teritoriyi sela nalezhali rodinam z susidnih naselenih punktiv zokrema z Buska Pobuzhan Grabovoyi ta Lanerivki Najbilshi za plosheyu nadili zemli nalezhali buskomu didichu grafu Feliksu Miyeru i roztashovuvalisya voni buli na pivdennij okolici sela de buv zakladenij panskij filvarok Pislya rozpayuvannya panskih zemel ta zaselennya tudi osadnikiv u 1920 h rokah na misci filvarku utvorilosya poselennya yake otrimalo nazvu Yablunivka Polska U 1856 roci buski mayetki uspadkuvav Genrih Miyer sin Feliksa Miyera Genrih buv odruzhenij z aktorkoyu Annoyu V yerer Ditej u nih ne bulo Graf Genrih Miyer bezmezhno kohav svoyu druzhinu i zapisav yij u dovichne volodinnya ves buskij mayetok Genrih Miyer pomer u 1879 roci Po smerti cholovika Anna Miyer dobrovilno viddala uspadkovani po jogo smerti volodinnya pleminnikam grafa Kazimiru ta Stanislavu Badeni sinam Ceciliyi Badeni z Miyeriv ta Vladislava Badeni Dlya sebe vdova zalishila lishe skromnu rentu z tih volodin Busk z filvarkami Adami Verblyani Grabova Gumniska Zhuratin Kupche Lanerivka Pobuzhani ta Yablunivka otrimav Kazimir Badeni Vid 1772 roku kolishnye Buske starostvo bulo vidnesene do Berezhanskogo potim do Bridskogo piznishe do Zolochivskogo povitiv Lvivskogo okrugu Pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku likvidovani okrugi ta zbilsheni poviti Vidtodi Busk nalezhav do Kam yanko Strumilivskogo povitu Do novostvorenogo povitu uvijshli takozh sela sho kolis nalezhali do Buskogo starostva a same Verblyani Volicya Derevlyanska Gumniska Neznaniv Pobuzhani Polonichna Rakobovti Sokolya Chanizh Chuchmani Gumniski ta Yablunivka 1869 roku greko katolickoyu gromadoyu Yablunivki zvedena derev yana cerkva svyatogo Dimitriya yaka do 1941 roku bula dochirnoyu parafiyalnij cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u seli Grabova U 1881 roci zgidno informaciyi podanoyi u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih tereniv selyani Yablunivki mali u vlasnosti ornoyi zemli 562 morgi gorodiv i lukiv 1028 morgiv pasovish 114 morgiv lisu 4 morgi Vlasnik sela graf Badeni na toj chas mav u svoyij vlasnosti ornoyi zemli 445 morgi gorodiv i lukiv 196 morgiv pasovish 364 morgiv lisu 1445 morgiv Graf Badeni za osvitoyu buv pravnikom za profesiyeyu politikom Perebuvayuchi na derzhavnij sluzhbi pracyuvav pochergovo u Delegaturi namisnictva u Krakovi Ministerstvi vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini u Vidni povitovomu starostvi u Ryashevi Delegaturi Ministerstva u Krakovi 1886 roku pishov z derzhavnoyi sluzhbi j zameshkav u Busku Vid 29 veresnya 1895 roku j do 25 listopada 1897 roku Kazimir Badeni obijmav posadu prem yer ministra Avstro Ugorshini Pislya povernennya do Buska vin retelno zajmavsya gospodaryuvannyam i tim samim ne propustiv zhodnoyi mozhlivosti vityagnennya maksimalnogo pributku z vlasnogo mayetku Vin najmav postijnih ta sezonnih pracivnikiv a za vikonuvanu vazhku pracyu bez obmezhennya za chasom dobi plativ mizernu zarplatnyu Zaroblenih selyaninom koshtiv ne vistachalo na elementarni rechi yak odyag ta harchi tomu 1902 roku u pidporyadkovanih filvarkah Kazimira Badeni pochali vinikati strajki Osnovnoyu vimogoyu strajkuvalnikiv bula visha oplata praci Rodina Badeni pochala zaznavati zbitkiv ale j dosi v yiyi vlasnosti perebuvali rozkishni rezidenciyi u Lvovi ta Vidni de vlashtovuvala guchni bali viyizhdzhala u dorogovartisni trivali podorozhi Naprikinci XIX stolittya prokladeno gruntovu dorogu Busk Yablunivka dovzhinoyu 6 5 km sho pochinalasya vid kostelu svyatogo Stanislava u Busku ta pryamuvala do Yablunivki U 1893 roci cyu dorogu bulo podovzheno z Yablunivki cherez Grabovu do Holoyeva Cya doroga na pochatku XX stolittya vikonuvala rol transportnogo traktu yakim cherez Busk do zaliznici spryamovuvavsya potik tovariv z pivnichnih tereniv Kam yanko Strumilivskogo povitu Na shid ta pivnich vid Yablunivki prostyagalisya lisi grafa Badeni na a na pivden jogo polya 9 lipnya 1909 roku Kazimir Badeni pomer i pohovanij u pidzemelli rodinnoyi usipalnici poryad z Genrihom Miyerom u parku pri palaci na Serednomu misti u Busku Buskij mayetok po smerti Kazimira Badeni uspadkuvav jogo sin Lyudvig Badeni Iz zakinchennyam XIX stolittya pochala probudzhuvatisya nacionalna samosvidomist yablunivchan Todi v Yablunivci dekilka iniciativnih selyan pid kerivnictvom paroha miscevoyi cerkvi o Viktora Garuha virishili zasnuvati u seli chitalnyu Prosviti 27 grudnya 1899 roku provedeno ustanovchi zbori a vzhe u kvitni 1900 roku podano dokumenti na reyestraciyu chitalni Prosviti v Yablunivci do Galickogo namisnictva ta Golovnogo Vidilu tovaristva Prosvita u Lvovi Pislya chogo chitalnya bula zareyestrovana Golovoyu chitalni bulo obrano o Viktora Garuha sekretarem Ivana Vovka pisarem Kostya Vovka Stanom na 1900 j rik chitalnya mistilasya u hati Luki Yakimiva U nij nalichuvalosya 52 chitachi a bibliotechnij fond skladav 83 odinici Shonedili chleni chitalni zbiralisya na spilni chitannya provodilisya amatorski vechori tosho Takozh buv organizovanij hor yakim keruvav cerkovnij dyak Pri chitalni Prosviti 17 chervnya 1901 roku bulo organizovano ukrayinsku kramnicyu yakoyu opikuvalosya kerivnictvo chitalni Cya chitalnya Prosviti aktivno funkciyuvala do 1914 roku tobto do pochatku pershoyi svitovoyi vijni Cherez vibuh vijni yiyi diyalnist praktichno pripinilasya ta vidnovilasya lishe za desyat rokiv u zhovtni 1924 roku Tri krivavi vijni 1914 1921 Persha svitova polsko ukrayinska polsko radyanska U lipni 1914 roku rozpochalasya persha svitova vijna i vzhe u serpni togo zh roku rosijski vijska vstupili na tereni Galichinu ta rozgornuli nastup u napryamku Lvova U toj chas avstrijskij garnizon dislokuvavsya u seli Spas sho za 28 km Yablunivki Vzdovzh liniyi richki Zahidnij Bug avstro ugorski vijska pid komanduvannyam generala kinnoti Rudolfa fon Brudermana vibuduvali liniyu oboroni 25 serpnya 1914 roku 8 ma rosijska armiya pid komanduvannyam generala vid kavaleriyi Oleksiya Brusilova vijshla na liniyu Kam yanka Strumilova Didiliv a nastupnogo dnya 11 j armijskij korpus pid komanduvannyam generala vid kavaleriyi Volodimira Saharova rushiv na Busk Za neznachnij period chasu opir avstro ugorskogo vijska buv zlamanij i 28 serpnya Busk buv okupovanij rosijskoyu armiyeyu a 5 veresnya Lviv Z pochatkom rosijskoyi okupaciyi na Bushini buli zakriti praktichno vsi ukrayinski ustanovi biblioteki shkoli a polski pracyuvali Buli zaboroneni ukrayinski gromadsko politichni organizaciyi vchinyalisya obshuki peresliduvalasya misceva inteligenciya U Busku ta okolicyah rosiyani znishili ta rozgrabuvali chitalni Prosviti oseredki sportivno ruhankovih tovaristv Sokil ta Sich 1914 roku u skladi avstro ugorskogo vijska stvoreno pershe ukrayinske vijskove formuvannya legion USS Kerivnij organ lvivskih strileckih organizacij Bojova uprava ukrayinskih sichovih strilciv spilno z Golovnoyu ukrayinskoyu radoyu 6 serpnya 1914 roku zvernulisya do ukrayinskih yunakiv iz zaklikom shobi voni dobrovilno zgoloshuvalisya ta vstupali do lav USSiv Pershim miscem zboru bulo progolosheno Lviv ale cherez strimke nablizhennya liniyi frontu do mista misce zboru perenesli do Striya Do ukrayinskogo vijska v Galichini zgolosilosya blizko 28000 dobrovolciv ale do Striya pribulo lishe 10000 a reshta 18000 mali povernutisya po svoyih domivkah Avstrijskij uryad ne vpevnenij u loyalnosti ukrayinskih chastin dav dozvil lishe na 2500 voyakiv Yadro legionu stanovili chleni dovoyennogo sichovogo sokolskogo i plastovogo ruhu Yaksho vesti movu pro urodzhenciv Yablunivki to v chisli pershih dobrovolciv legionu USS buv yablunivchanin Vasil Vovk yakij sluzhiv vistunom u vosmij sotni pershogo polku Rosijska imperatorska armiya vela nastupalni diyi protyagom zimi ta vesni 1915 roku Pala fortecya Peremishl ale podalshij nastup moskovitiv buv zupinenij i voni pochali vidstupati z Galichini Protyagom lita 1915 roku liniya frontu vstanovilasya po rici Zahidnij Bug Vnaslidok vijskovih dij bulo vshert znishene selo Spas v yakomu zalishilosya lishe visim hat a susidni Pobuzhani buli znisheni napolovinu Yablunivka todi postrazhdala menshe bo znahodilasya trohi dali vid epicentru bojovih dij U veresni zhovtni 1915 roku vidbulasya Semikivska bitva u serpni veresni 1916 roku boyi na gori Lisoni sho na Ternopilshini Pislya bitvi na gori Lisoni zalishki legionu USSiv buli skerovani na vishkil pislya yakogo popovnili svoyi ryadi dobrovolcyami u Rozvadovi ta Verini pislya chogo vin znovu vstupiv u bij 17 lyutogo 1917 roku poblizu sela Kuropatniki yake perebuvalo pid okupaciyeyu rosijskih vijsk Na chas boyiv bilya Kuropatnikiv pripadaye rosijska revolyuciya yaka nesla nadiyi dlya ukrayinciv yaki voyuvali po obidva boki cogo frontu U Rosiyi povalene samoderzhavstvo do vladi prijshov timchasovij uryad na choli z Oleksandrom Kerenskim Tim chasom v Ukrayini postala Ukrayinska Centralna Rada yaku ocholiv Mihajlo Grushevskij Potim vidanij Pershij Universal Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi yakim progoloshuvalasya avtonomiya Ukrayini a takozh sformovanij Generalnij sekretariat Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi na choli z Volodimirom Vinnichenkom Timchasovij uryad Rosijskoyi respubliki svoyim rishennyam obmezhiv povnovazhennya Generalnogo sekretariatu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Zvistki pro progoloshennya avtonomiyi Ukrayini u Kiyevi viklikali v Galichini neabiyake emocijne patriotichne pidnesennya Ale bojovi diyi trivali Prote v Rosiyi u listopadi 1917 roku vidbuvsya derzhavnij perevorot v rezultati yakogo Timchasovij uryad zaareshtovanij a centralnu vladu perebrav na sebe Drugij Vserosijskij Z yizd rad ta grupa bilshovikiv na choli z Volodimirom Leninim Podiyi u Petrogradi zmusili Centralnu radu u Kiyevi vidati III Universal yakim progolosheno Ukrayinsku Narodnu Respubliku Ukrayina ne vidokremlyuvalasya povnistyu vid Rosiyi ale vsya vlada nalezhala lishe Centralnij Radi ta Generalnomu Sekretariatu Svoyeyi nezalezhnoyi derzhavi vimagali j galichani abi zgodom ob yednatisya z Ukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu v yedinu ukrayinsku derzhavu Prote ani avstrijskij uryad ani cisar Karl I ne hotili chuti pro bud yake derzhavotvorennya na terenah Zahidnoyi Ukrayini a ot do polyaki otrimali vid avstrijskogo uryadu dozvil na derzhavnu avtonomiyu Tomu ukrayinci vdalisya do rishuchih dij Naprikinci veresnya 1918 roku u Lvovi bulo sformovano Ukrayinskij Generalnij Vijskovij Komisariat na choli z sotnikom Legionu Ukrayinskih sichovih strilciv Dmitrom Vitovskim 18 zhovtnya 1918 roku u Lvovi rozpochalisya predstavnicki zbori vsih ukrayinskih deputativ avstrijskogo parlamentu koli z ukrayinskih posliv Galickogo i Bukovinskih sejmiv predstavnikiv politichnih partij Galichini j Bukovini duhivnictva i studentstva bulo utvoreno Ukrayinsku Nacionalnu Radu 19 zhovtnya 1918 roku UNRada progolosila Ukrayinsku derzhavu na vsij ukrayinskij etnichnij teritoriyi Galichini Bukovini ta Zakarpattya Bulo virisheno virobiti demokratichnu konstituciyu ta Yevgena Petrushevicha obrano prezidentom Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi Polska Respublika 1918 1939 U Drugij Rechi Pospolitij Yablunivka okrema silska gmina Z 1 serpnya 1934 roku v mezhah komasacijnoyi reformi gmina Yablunivka uvijshla skladu do gmini Busk Kam yanko Strumilivskogo povitu 21 veresnya 1934 roku Yablunivku bulo podileno na dvi gromadi Yablunivka Ruska kolishnye selo Yablunivka na pivnochi kadastrovoyi gmini ta Yablunivka Polska koloniya na pivdni kadastrovoyi gmini navkolo davnogo Yablunivskogo filvarku sho poblizu Buska yakij davnishe vzhe buv okremoyu gminoyu Pivdenno shidna chastina Yablonivki navkolo hutora Nivi bula vklyuchena do skladu mista Busk Radyanskij period 1944 1991 Na teritoriyi sela roztashovuvalasya centralna sadiba kolgospu imeni Shevchenka Gospodarstvo malo 1040 ga ornoyi zemli ta specializuvalosya na viroshuvanni zernovih ta tehnichnih kultur a takozh na tvarinnictvi m yaso molochnogo spryamuvannya U seli funkciyuvali vosmirichna shkola klub na 250 misc ta biblioteka Pam yatki viznachni miscyaCerkva svyatogo Dimitriya Derev yana cerkva svyatogo Dimitriya zbudovana u 1867 roci vidomim majstrom Ivanom Vasenkom Insha data budivnictva cerkvi podayetsya v usih shematizmah greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhiyeparhiyi pochinayuchi vid 1880 h rokiv ta zakinchuyuchi 1938 rokom a same rokom budivnictva derev yanoyi cerkvi v Yablunivci vkazanij 1869 rik Do 1941 roku cerkva svyatogo Dimitriya u seli Yablunivka bula dochirnoyu parafiyalnij cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u seli Grabova Cerkva bula zastrahovana v ukrayinskij strahovij kompaniyi tovaristvi vzayemnih obezpechen Dnister u Lvovi Na pochatku 1990 h rokiv pislya protistoyan greko katolickoyi ta pravoslavnoyi religijnih gromad za pravo koristuvatisya cerkvoyu budivlyu peredali religijnij gromadi Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi a religijna gromada Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi parafiyi svyatogo Velikomuchenika Dimitriya zbuduvala poryad murovanu cerkvu kaplicyu Pislya togo yak u 2018 roci Ukrayinska avtokefalna pravoslavna cerkva pripinila isnuvannya yak okrema religijna gromada ta stala integrovanoyu chastinoyu Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini to cerkva svyatogo Dimitriya razom z parafiyanami perejshla pid yurisdikciyu Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini i nini cerkva perebuvaye u koristuvanni religijnoyi gromadi Lvivskoyi yeparhiyi Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini parafiyi Velikomuchenika Dimitriya Solunskogo Vid chasu pobudovi cerkvi svyatogo Dimitriya u nij pravili svyasheniki 1863 1876 roki o Ivan Levickij 1876 1904 roki o Viktor Garuh 1904 rik o Teodor Gural 1904 1910 roki o Vasil Terleckij 1910 1939 roki o Mikola Mriglodovich Zgidno shematizmiv greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhiyeparhiyi chiselnist gromadi sela Yablunivka vid chasu pobudovi cerkvi j do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni skladala 1874 rik 392 virnih 1881 rik 429 virnih 1882 1883 roki 445 virnih 1884 rik 444 virnih 1886 rik 446 virnih 1888 rik 490 virnih 1891 rik 532 virnih 1894 rik 607 virnih 1895 rik 609 virnih 1896 rik 610 virnih 1897 rik 612 virnih 1898 rik 509 virnih 1899 rik 566 virnih 1900 rik 568 virnih 1901 rik 541 virnih 1902 rik 546 virnih 1903 rik 552 virnih 1904 rik 554 virnih 1906 rik 627 virnih 1910 rik 770 virnih 1912 rik 775 virnih 1914 rik 938 virnih 1924 1939 roki 850 virnih Arheologichni rozvidkiNa teritoriyi Yablunivki bulo viyavleno tri misceznahodzhennya odne z yakih pov yazane z bagatosharovoyu znahidkoyu sho bula vidkrita naprikinci 2000 h rokiv miscevim meshkancem B Tupiceyu Vin vprodovzh pevnogo periodu zibrav z yiyi teritoriyi riznochasovi krem yani artefakti Poselennya znahodilosya blizko 5 km na zahid vid sela Yablunivka v urochishi Kaminne pole zajmayuchi neznachno nahilenij do pivdnya shil pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega richki Rokitni pritoka Zahidnogo Bugu i tyagnetsya vidnosno shirokoyu smugoyu beregovoyi liniyi shonajmenshe do 1 km Naprikinci 2009 roku tut provela korotkotrivali rozvidki ekspediciya Institutu arheologiyi Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka ocholyuvana docentom kafedri arheologiyi ta istoriyi starodavnih civilizacij Z oglyadu na nespriyatlivi dlya poshukovih robit umovi orne pole bulo vkrite gustimi shodami ozimogo ripaku bilsh tochno okresliti ploshu pam yatki ne vdalosya a ti poodinoki znahidki z kremniyu ta ulamki posudu XI XII stolit sho trapilisya v procesi obstezhen vdalosya zafiksuvati na nevelikih za rozmirami dilyankah de ripak ne proris Zibrani ekspediciyeyu materiali nalezhat do kam yanoyi bronzovoyi ta rannozaliznoyi dobi Najranishi z nih datuyutsya piznim paleolitom finalna stadiya madlenu ce zokrema asimetrichna za obrisami rebrista plastina z odnobichno retushovanim krayem odnobichno retushovana nizhnya chastina pozdovzhno pervinnoyi plastini seredinnij rizec na pozdovzhnomu vidshepi pozdovzhnya plastina ta inshe Vsi znahidki pokriti intensivnoyu plivkoyu patinoyu stvorenoyu nanesennyam specialnih himichnih sumishej Do periodu eneolitu vidneseni nastupni virobi odnoploshinnij konusopodibnij nukleus podvijno kincevij roztirach na zuzhitomu ovalnomu v poperechnomu nukleusi z dvoma udarnimi ploshadkami protilezhno kincevij rizec na serednij chastini pozdovzhno pervinnoyi plastini ta inshe Do rannogo periodu bronzovoyi dobi gorodocko zdovbicka abo strizhivska kulturi nalezhat napivsegmentopodibnij u plani ta linzopodibnij u poperechnomu peretini serp na kinchiku ta p yatci yakogo zalishilasya zhovnova kirka a takozh nakonechnik spisa z trikutnim u plani perom verhnya chastina yakogo vidbita Na odnij z jogo ploshin zbereglisya reshtki zhovnovoyi kirki Taki virobi zustrichayutsya na poselennyah ta miscyah pohovan cih kultur Rannozalizna doba tut predstavlena ulamkami nizhnih chastin linzopodibnih u poperechnomu peretini serpiv leza yakih zagostreni serednozubchastoyu retushshyu Podibni za formoyu zhnivarski znaryaddya harakterni dlya visockoyi kulturi ta rannoskifskogo chasu Pro inshi dva misceznahodzhennya u seli Yablunivka svidchat okremi artefakti z kremniyu vipadkovo viyavlenimi miscevim meshkancem I Nagornim Pershe z nih zafiksovano na pivden vid sela pravoruch blizko 100 m na shid vid dorogi sho vede do mista Buska ne dohodyachi do shosejnogo mostu Dva virobi z kremniyu I Nagornomu na nadzaplavnij terasi pravogo berega richki Rokitni pritoka Zahidnogo Bugu navproti roztashovanoyi na protilezhnomu berezi richki cegelni Odnu iz znahidok reprezentuye ulamok nakonechnika spisa z vidbitim kinchikom ta znachnoyu miroyu nasadom Cej artefakt pislya poshkodzhennya buv piddanij povtornij obrobci svidchennyam chomu ye nanesennya dribno seredno ta krupnofasetkovoyi luskopodibnoyi retushi u napivkruglij sposib vzdovzh okrajki zlamu sho prohodit vid osnovi pera do p yatki nasadu Na isnuvannya tretogo misceznahodzhennya vkazuye vipadkovo viyavlena na pivdenno shidnij okolici sela dvobichno retushovana pervinna plastina obrobka yakoyi provedena z boku spinki razom iz kinchikom sucilno nanesenoyu dribno ta serednofasetkovoyu luskopodibnoyu retushshyu yaka imovirno nalezhit do periodu eneolitu Vidomi lyudiKovalik Vasil Stepanovich 1991 2014 ukrayinskij vijskovik starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kup yak Dmitro Yurijovich aktivnij diyach OUN ta SB OUN pidpriyemec ta mecenat Pocilujko Viktor Volodimirovich 1976 2015 ukrayinskij vijskovik serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Primitki socialdata org ua Arhiv originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 7 travnya 2024 Yablunivka kriz viki 2016 s 15 ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 7 travnya 2024 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 7 travnya 2024 weather in ua Pogoda v Ukrayini Arhiv originalu za 29 listopada 2022 Procitovano 7 travnya 2024 della com ua Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 7 travnya 2024 busk miskrada gov ua Buska miska gromada Arhiv originalu za 22 kvitnya 2023 Procitovano 7 travnya 2024 Jablonowka 1 wies powiat Kamionka Strumilowa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 351 pol Kubijovich 1983 s 34 Yablunivka kriz viki 2016 s 5 Yablunivka kriz viki 2016 s 5 6 Yablunivka kriz viki 2016 s 6 Proyekt rozderzhavlennya i privatizaciyi zemel NAAG Pobuzhani ta im Shevchenka Yablunivskoyi silskoyi Radi narodnih deputativ Buskogo rajonu Lvivskoyi obl Ukrayinska akademiya agrarnih nauk institut zemleustroyu Lvivskij filial Lviv 1994 S 12 13 Yablunivka kriz viki 2016 s 7 ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 7 travnya 2024 Yablunivka kriz viki 2016 s 16 Yablunivka kriz viki 2016 s 17 Mechislava Troyan Kshinova Busk Zozulya M Istoriya Buska v doslidzhennyah polskih avtoriv Busk 2011 S 77 80 Yablunivka kriz viki 2016 s 18 Yablunivka kriz viki 2016 s 19 Yablunivka kriz viki 2016 s 20 Mechislava Troyan Kshinova Busk Zozulya M Istoriya Buska v doslidzhennyah polskih avtoriv Busk 2011 S 81 83 Yablunivka kriz viki 2016 s 21 Yablunivka kriz viki 2016 s 22 Mechislava Troyan Kshinova Busk Zozulya M Istoriya Buska v doslidzhennyah polskih avtoriv Busk 2011 S 87 93 94 Yablunivka kriz viki 2016 s 23 Yablunivka kriz viki 2016 s 24 25 Yablunivka kriz viki 2016 s 25 Mechislava Troyan Kshinova Busk Zozulya M Istoriya Buska v doslidzhennyah polskih avtoriv Busk 2011 S 96 97 Yablunivka kriz viki 2016 s 26 Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1938 1938 s 26 Yablunivka kriz viki 2016 s 29 Yablunivka kriz viki 2016 s 30 Yablunivka kriz viki 2016 s 31 Yablunivka kriz viki 2016 s 32 Yablunivka kriz viki 2016 s 33 Yablunivka kriz viki 2016 s 34 Yablunivka kriz viki 2016 s 35 Yablunivka kriz viki 2016 s 36 37 1914 u Lvovi bulo stvoreno legion Ukrayinskih sichovih strilciv uinp gov ua Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 6 chervnya 2024 Ukrayinski Sichovi Strilci 1914 1920 fotoalbom 1991 s 154 Istoriya sela Pobuzhani 2002 s 24 Mikola Lugovij Ukrayinske sichove strilectvo i Berezhanshina Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Seriya Istoriya Ternopil Vidavnictvo TNPU imeni V Gnatyuka 2014 Vip 2 Ch 3 Yablunivka kriz viki 2016 s 38 Yablunivka kriz viki 2016 s 39 Istoriya ZUNR 1995 s 28 rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 29 kvitnya 2024 Procitovano 23 chervnya 2024 rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 27 kvitnya 2023 Procitovano 23 chervnya 2024 Rozporzadzenie Wojewody Tarnopolskiego z dnia 20 wrzesnia 1934 r o podziale obszaru gmin wiejskich w powiecie kamioneckim na gromady Tarnopolski Dziennik Wojewodzki 1934 nr 15 poz 125 S 127 pol F Uhorczak Skorowidz nazw gromad miast i miasteczek wedlug podzialu administr z 1 IV 1932 ze zmianami do 10 III 1939 do Mapy podkladowej jednostek administracyjnych wojewodztw lwowskiego stanislawowskiego i tarnopolskiego w podzialce 1 300 000 Lwow Nakladem Instytutu Geograficznego 1939 52 s pol IMSU 1968 s 206 Gromik 2014 s 52 Shematizm vsechestnogo klira mitropolichoi arhidiecezii greko katolicheskoj Lvovskoj na rok 1882 1882 s 41 Shematizm vsego klira greko katolickoj mitropolichoi arhieparhii Lvovskoj na rok 1910 1910 s 107 Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1932 1932 s 22 Shematizm vsego klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1902 1902 s 114 Yablunivka kriz viki 2016 s 8 Konoplya V M Pam yatki doistorichnogo chasu Buska ta jogo okolic V M Konoplya P M Dovgan Visnik Institutu arheologiyi Lvivskogo universitetu 2010 Vip 5 S 93 134 Yablunivka kriz viki 2016 s 9 memorybook org ua Kniga pam yati poleglih za Ukrayinu Arhiv originalu za 3 grudnya 2022 Procitovano 7 travnya 2024 Dzherela ta literaturaGromik V Derev yani cerkvi Lvivskoyi oblasti Lviv 2014 S 52 Zozulya Mihajlo Buchko Roman Yablunivka kriz viki Busk Tovaristvo Buzhani 2016 312 s Yablunivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 206 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 34 ISBN 3 447 02376 7 Dekanat Buskij Grabova Yablonovka Shematizm vsechestnogo klira mitropolichoi arhidiecezii greko katolicheskoj Lvovskoj na rok 1882 Lvov Iz tipografii Stavropigijskogo Instituta 1882 S 41 Dekanat Buskij Grabova Yablonovka Shematizm vsego klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1902 Lvov Nakladom arhieparhiyalnogo klira 1902 S 114 Buskij dekanat Grabova Yablonovka Shematizm vsego klira greko katolickoj mitropolichoi arhieparhii Lvovskoj na rok 1910 rochnik 66 Lvov Nakladom arhieparhiyalnogo klira z pechatnѣ oo Vasiliyan v Zhovkv 1910 S 107 Buskij dekanat Yablonivka Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1932 1933 Lviv Nakladom kancelyariyi mitropolichoyi konsistoriyi 1932 S 22 Buskij dekanat Yablonivka Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1938 Lviv Nakladom kancelyariyi mitropolichoyi konsistoriyi 1938 S 26 Ukrayinski Sichovi Strilci 1914 1920 fotoalbom material zibrali I Ivanec V Sofroniv Levickij red B Gnatevich L Lepkij I Nimchuk Reprint vidtvorennya z vid 1935 r Lviv Slovo 1991 160 s Zahtej A Istoriya sela Pobuzhani Lviv 2002 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 368 s ISBN 5 7707 7867 9 Jablonowka 1 wies powiat Kamionka Strumilowa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 351 pol Posilannya decentralization gov ua Arhiv originalu za 7 travnya 2024 Procitovano 4 lipnya 2023 decerkva org ua Derev yani cerkvi Zahidnoyi Ukrayini Arhiv originalu za 11 bereznya 2023 Procitovano 7 travnya 2024 U Vikislovniku ye storinka Yablunivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi