Ча́ниж — село в Україні, у Буській міській громаді Золочівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Буська міська рада. Населення становить 683 особи.
село Чаниж | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська |
Район | Золочівський |
Громада | Буська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46040030640033340 |
Основні дані | |
Засноване | 1476 |
Населення | 683 |
Площа | 2,622 км² |
Густота населення | 260,49 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80521 |
Телефонний код | +380 3264 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°05′01″ пн. ш. 24°41′19″ сх. д. / 50.08361° пн. ш. 24.68861° сх. д.Координати: 50°05′01″ пн. ш. 24°41′19″ сх. д. / 50.08361° пн. ш. 24.68861° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 214 м |
Відстань до обласного центру | 83 км |
Відстань до районного центру | 48 км |
Найближча залізнична станція | Красне |
Відстань до залізничної станції | 25 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80600, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Буськ, пл. 900-річчя Буська, 1 |
Карта | |
Чаниж | |
Чаниж | |
Мапа | |
Чаниж у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване за 83 км від обласного центру, 48 км від районного центру та 16 км від адміністративного центру міської громади. За 25 км знаходиться найближча залізнична станція Красне.
Населення
У 1880 році у селі мешкала 691 особа, у 1939 році — 1390 осіб, з них: 1110 українців, 15 поляків, 250 польських колоністів, 130 латинників та 15 євреїв, у 1960-х роках — 874 особи. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у Чанижі мешкало 683 особи.
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:
Мовний склад населення с. Чаниж | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
українська | 680 | 99,56 | ||||||||||||
російська | 3 | 0,44 |
Історія
Документальні джерела вперше згадують про Чаниж 1476 року.Село не обійшли стороною ані Люблінська унія 1569 року, ані поділи Речі Посполитої, після першого з них, 1772 року Чаниж, разом з усією Галичиною увійшов до складу Монархії Габсбургів, від 1804 року — у складі Австрійської імперії, з 1867 — Австро-Угорської імперії, у складі якої перебував до листопадових подій 1918 року.
У 1848 році австрійська влада скасовує панщину в Галичині, на Закарпатті та Буковині. В пам'ять про подію на пагорбі, південніше села, було встановлено дерев'яний хрест, який був знищений за радянських часів та відновлений лише у 1990 році на старому місці.
На початку 1880-х років власником села був Генрик Мієр, діяла однокласова філіальна школа.
По завершені першої світової війни, розпаді Австро-Угорської імперії у 1918 році, та падінню ЗУНР 1919 року землі Галичини, за умовами Ризького мирного договору, підписаного 18 березня 1921 року, на 25 років приєднувалися на правах автономії до Польщі. Після закінчення цього терміну їх статус повинен був визначитися згідно з волею місцевого населення. У складі Другої Речі Посполитої Чаниж входить до Кам'янко-Струмилівського повіту Тернопільського воєводства на правах самостійної одиниці, а після реформи 1934 року об'єднується разом з селами Адами, Грабова, Гута, Полонична, Мазярня Ваврикова, Соколя та Волиця-Деревлянська в сільську гміну Грабова того ж повіту і воєводства. Незважаючи на задеклароване рівноправ'я, права українського населення у Польській державі часто утискалися, а порушення з боку поляків просто ігнорувалися. Про Чаниж в контексті цієї проблеми згадується у часописі «Український щоденник Свобода» від 2 серпня 1938 року. В замітці під назвою «Гуляють безкарно» розповідається про конфлікт між селянами з українського Чанижа та польських сіл Вархоли та Собашки (нині не існують). Останні, незважаючи на протести, випасали худобу на чанизьких сіножатях та навіть побили одного селянина. Оповідається, що скарги на незаконні дії поляків були безрезультатними та навіть після приїзду старости селяни з польських сіл продовжували нахабно випасати худобу на сіножатях.
1 вересня 1939 року нападом Німеччини на Польщу було покладено початок другій світовій війні. Трохи пізніше, 17 вересня того ж року, Червона Армія перейшла радянсько-польський кордон окупувавши західноукраїнські землі, що були на той час в складі Польської держави. Так відбувся поділ Польщі між СРСР та Німеччиною згідно з Пактом Молотова — Ріббентропа і так почався радянський період в історії Західної України загалом і Чанижа зокрема.
4 грудня 1939 року було утворено Львівську область до складу якої увійшов Чаниж. Після нападу Німеччини на Радянський Союз, 22 червня 1941 року, Чаниж опинився в німецькій окупації. Німці розділили Українську територію на дві частини — рейхскомісаріат Україна і дистрикт Галичина в складі останнього і перебував Чаниж до повернення Радянської влади в середині 1944 року.
До періоду «других совітів» належить документ ДАЛО, цитату з якого наведено нижче:
«11.04.45 г. Для выяснения действительного положения 10.04 была послана опергруппа РО НКВД, которая установила, что группа бойцов ИБ Лопатинского РО НКВД, в составе до 40 человек, под руководством старшего группы Феликса, по национальности поляк, из уголовников, совместно с конным подразделением, 9 апреля ворвались в село Чаныж и под предлогом борьбы с бандой стали производить поджог домов и сараев ни в чем не повинных граждан. Одновременно оцепив село и не выпуская населения из села. На просьбы населения прекратить расправу и доказательства, что бандитов здесь нет, у некоторых мужья и сыновья в КА и ИБ, во внимание не принимались. Дома жгли, имущество захватывали».
У 1944 році утворена Чанизька сільська рада, якій підпорядковувалися села Гаївське, Заводське, Лісове та Стовпин. У Чанижі діяв колгосп імені XXII з'їзду КПРС, що спеціалізувався на вирощуванні зернових культур та цукрового буряка, а також на м'ясо-молочному тваринництві.
У 1963—1966 роках Чаниж перебував у складі Бродівського району, у 1966—2020 роках — у складі Буського району, від 2020 року — у складі Золочівського району Львівської області. 22 грудня 1992 року після утворення Заводської сільської ради, села Заводське та Гаївське виходять із підпорядкування Чанизької сільської ради.
У селі діє Чанизький заклад загальної середньої освіти I—II ступенів, бібліотека та клуб на 250 місць.
Пам'ятки, визначні місця
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
В Чанижі на карті 1783 року церква позначена на тому ж місці, де розташована сучасна. У шематизмах 1924 та 1927 років зазначено, що дерев'яна церква в Чанижі відновлена 1878 року, у шематизмі 1932 року, що ця церква збудована 1878 року. За іншими даними, то будівництво церкви розпочалося 26 червня 1879 року. Нову чанизьку церкву Успіння Пресвятої Богородиці освятили 27 серпня 1881 року. Церква дерев'яна, ззовні оббита гонтом. Розпис храму у 1903 році зробив маляр Іван Якимчук. Його пензлю належить також і намальований того ж року іконостас. На південний захід від церкви розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця.
Від часу приходу «других совітів» й до 1959 року у Чанижі душпастирював греко-католицький священик о. Володимир Теленко. Після його арешту був призначений православний священик о. Романюк. Він не міг виконувати свої обов'язки, через те, що люди його не прийняли. З цієї причини 1962 року храм закрили. У часи підпілля опікувався парафією о. Володимир Теленко, якого звільнили з-під арешту.
У 1988 році храм дозволили відкрити, але богослужіння почали відправляти православні священики. Того ж року до храму з південного боку добудували праве захристя, а художній розпис церкви був відновлений Всеволодом Луцівим. Від 1992 року церква належить релігійній громаді Української греко-католицької церкви парафії Успіння Пресвятої Богородиці і від того часу у селі Чаниж душпастирювали греко-католицькі священики: о. Теодозій Івашків, о. Володимир Модла, о. Юрій Колачник, з 2005 року — о. Михайло Паталай.
Відомі люди
- Сосновський В. І. — учасник громадянської війни в Іспанії 1936—1939 років у складі інтернаціональної бригади.
Примітки
- Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Буська міська громада, Золочівський район, Львівська область, с. Чаниж. socialdata.org.ua. оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 10 грудня 2023.
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 10 грудня 2023.
- . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 10 грудня 2023.
- Прогноз погоди в селі Чаниж. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 10 грудня 2023.
- Відстані від села Чаниж. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 10 грудня 2023.
- Картка Буської міської громади. busk-miskrada.gov.ua. Буська міська громада. оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 10 грудня 2023.
- Czanysz, Czanyż (z Poradami) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 731. (пол.)
- Кубійович, 1983.
- ІМСУ, 1968.
- Костянтин Надбужанський (29 червня 2011). . busk2011.blogspot.com. Буський медіа-портал. Архів оригіналу за 24 листопада 2023. Процитовано 11 грудня 2023.
- . forum.lvivport.com. Львівський форум. Архів оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 10 грудня 2023.
- Чанизький заклад загальної середньої освіти I—II ступенів Буської міської ради Золочівського району Львівської області. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 10 грудня 2023.
- Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1924, 1924.
- Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1927, 1927.
- Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1932, 1932.
- Чаниж. Церква Успіння Пр. Богородиці (1881). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 10 грудня 2023.
- Громик, 2014.
- Церква Успення Пресвятої Богородиці. map.ugcc.ua. Інтерактивна карта Української греко-католицької церкви. оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 10 грудня 2023.
Джерела та література
- Громик В. Дерев'яні церкви Львівської області. — Львів, 2014. — С. 51.
- Чаниж // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 206.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 34. — .
- Буський деканат. Чаниж // Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1924. — Львів : Накладом священичої кооперативи «Власна допомога», 1924. — С. 50.
- Буський деканат. Чаниж // Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1927. — Львів : Накладом священичої кооперативи «Власна допомога», 1927. — С. 50.
- Буський деканат. Чаниж // Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1932. — Львів : Накладом канцелярії митрополичої консисторії, 1932. — С. 22.
- Czanysz, Czanyż (z Poradami) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 731. (пол.)
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Справжня дика водойма (с. Чаниж, Львівська обл.) |
- Село Чаниж, Львівська область, Золочівський район, Буська територіальна громада. decentralization.gov.ua. оригіналу за 19 січня 2023. Процитовано 10 грудня 2023.
- Золочівський район, Чаниж с., Церква Успіння (1990 р.). Загальний вигляд зі сходу. pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 11 грудня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cha nizh selo v Ukrayini u Buskij miskij gromadi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Buska miska rada Naselennya stanovit 683 osobi selo ChanizhKrayina UkrayinaOblast LvivskaRajon ZolochivskijGromada Buska miska gromadaKod KATOTTG UA46040030640033340Osnovni daniZasnovane 1476Naselennya 683Plosha 2 622 km Gustota naselennya 260 49 osib km Poshtovij indeks 80521Telefonnij kod 380 3264Geografichni daniGeografichni koordinati 50 05 01 pn sh 24 41 19 sh d 50 08361 pn sh 24 68861 sh d 50 08361 24 68861 Koordinati 50 05 01 pn sh 24 41 19 sh d 50 08361 pn sh 24 68861 sh d 50 08361 24 68861Serednya visota nad rivnem morya 214 mVidstan do oblasnogo centru 83 kmVidstan do rajonnogo centru 48 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya KrasneVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 25 kmMisceva vladaAdresa radi 80600 Lvivska obl Zolochivskij r n m Busk pl 900 richchya Buska 1KartaChanizhChanizhMapa Chanizh u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane za 83 km vid oblasnogo centru 48 km vid rajonnogo centru ta 16 km vid administrativnogo centru miskoyi gromadi Za 25 km znahoditsya najblizhcha zaliznichna stanciya Krasne NaselennyaU 1880 roci u seli meshkala 691 osoba u 1939 roci 1390 osib z nih 1110 ukrayinciv 15 polyakiv 250 polskih kolonistiv 130 latinnikiv ta 15 yevreyiv u 1960 h rokah 874 osobi Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u Chanizhi meshkalo 683 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s ChanizhMova Chislo os Vidsotokukrayinska 680 99 56rosijska 3 0 44IstoriyaDokumentalni dzherela vpershe zgaduyut pro Chanizh 1476 roku Selo ne obijshli storonoyu ani Lyublinska uniya 1569 roku ani podili Rechi Pospolitoyi pislya pershogo z nih 1772 roku Chanizh razom z usiyeyu Galichinoyu uvijshov do skladu Monarhiyi Gabsburgiv vid 1804 roku u skladi Avstrijskoyi imperiyi z 1867 Avstro Ugorskoyi imperiyi u skladi yakoyi perebuvav do listopadovih podij 1918 roku U 1848 roci avstrijska vlada skasovuye panshinu v Galichini na Zakarpatti ta Bukovini V pam yat pro podiyu na pagorbi pivdennishe sela bulo vstanovleno derev yanij hrest yakij buv znishenij za radyanskih chasiv ta vidnovlenij lishe u 1990 roci na staromu misci Na pochatku 1880 h rokiv vlasnikom sela buv Genrik Miyer diyala odnoklasova filialna shkola Po zaversheni pershoyi svitovoyi vijni rozpadi Avstro Ugorskoyi imperiyi u 1918 roci ta padinnyu ZUNR 1919 roku zemli Galichini za umovami Rizkogo mirnogo dogovoru pidpisanogo 18 bereznya 1921 roku na 25 rokiv priyednuvalisya na pravah avtonomiyi do Polshi Pislya zakinchennya cogo terminu yih status povinen buv viznachitisya zgidno z voleyu miscevogo naselennya U skladi Drugoyi Rechi Pospolitoyi Chanizh vhodit do Kam yanko Strumilivskogo povitu Ternopilskogo voyevodstva na pravah samostijnoyi odinici a pislya reformi 1934 roku ob yednuyetsya razom z selami Adami Grabova Guta Polonichna Mazyarnya Vavrikova Sokolya ta Volicya Derevlyanska v silsku gminu Grabova togo zh povitu i voyevodstva Nezvazhayuchi na zadeklarovane rivnoprav ya prava ukrayinskogo naselennya u Polskij derzhavi chasto utiskalisya a porushennya z boku polyakiv prosto ignoruvalisya Pro Chanizh v konteksti ciyeyi problemi zgaduyetsya u chasopisi Ukrayinskij shodennik Svoboda vid 2 serpnya 1938 roku V zamitci pid nazvoyu Gulyayut bezkarno rozpovidayetsya pro konflikt mizh selyanami z ukrayinskogo Chanizha ta polskih sil Varholi ta Sobashki nini ne isnuyut Ostanni nezvazhayuchi na protesti vipasali hudobu na chanizkih sinozhatyah ta navit pobili odnogo selyanina Opovidayetsya sho skargi na nezakonni diyi polyakiv buli bezrezultatnimi ta navit pislya priyizdu starosti selyani z polskih sil prodovzhuvali nahabno vipasati hudobu na sinozhatyah 1 veresnya 1939 roku napadom Nimechchini na Polshu bulo pokladeno pochatok drugij svitovij vijni Trohi piznishe 17 veresnya togo zh roku Chervona Armiya perejshla radyansko polskij kordon okupuvavshi zahidnoukrayinski zemli sho buli na toj chas v skladi Polskoyi derzhavi Tak vidbuvsya podil Polshi mizh SRSR ta Nimechchinoyu zgidno z Paktom Molotova Ribbentropa i tak pochavsya radyanskij period v istoriyi Zahidnoyi Ukrayini zagalom i Chanizha zokrema 4 grudnya 1939 roku bulo utvoreno Lvivsku oblast do skladu yakoyi uvijshov Chanizh Pislya napadu Nimechchini na Radyanskij Soyuz 22 chervnya 1941 roku Chanizh opinivsya v nimeckij okupaciyi Nimci rozdilili Ukrayinsku teritoriyu na dvi chastini rejhskomisariat Ukrayina i distrikt Galichina v skladi ostannogo i perebuvav Chanizh do povernennya Radyanskoyi vladi v seredini 1944 roku Do periodu drugih sovitiv nalezhit dokument DALO citatu z yakogo navedeno nizhche 11 04 45 g Dlya vyyasneniya dejstvitelnogo polozheniya 10 04 byla poslana opergruppa RO NKVD kotoraya ustanovila chto gruppa bojcov IB Lopatinskogo RO NKVD v sostave do 40 chelovek pod rukovodstvom starshego gruppy Feliksa po nacionalnosti polyak iz ugolovnikov sovmestno s konnym podrazdeleniem 9 aprelya vorvalis v selo Chanyzh i pod predlogom borby s bandoj stali proizvodit podzhog domov i saraev ni v chem ne povinnyh grazhdan Odnovremenno ocepiv selo i ne vypuskaya naseleniya iz sela Na prosby naseleniya prekratit raspravu i dokazatelstva chto banditov zdes net u nekotoryh muzhya i synovya v KA i IB vo vnimanie ne prinimalis Doma zhgli imushestvo zahvatyvali U 1944 roci utvorena Chanizka silska rada yakij pidporyadkovuvalisya sela Gayivske Zavodske Lisove ta Stovpin U Chanizhi diyav kolgosp imeni XXII z yizdu KPRS sho specializuvavsya na viroshuvanni zernovih kultur ta cukrovogo buryaka a takozh na m yaso molochnomu tvarinnictvi U 1963 1966 rokah Chanizh perebuvav u skladi Brodivskogo rajonu u 1966 2020 rokah u skladi Buskogo rajonu vid 2020 roku u skladi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 22 grudnya 1992 roku pislya utvorennya Zavodskoyi silskoyi radi sela Zavodske ta Gayivske vihodyat iz pidporyadkuvannya Chanizkoyi silskoyi radi U seli diye Chanizkij zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv biblioteka ta klub na 250 misc Pam yatki viznachni miscyaCerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici V Chanizhi na karti 1783 roku cerkva poznachena na tomu zh misci de roztashovana suchasna U shematizmah 1924 ta 1927 rokiv zaznacheno sho derev yana cerkva v Chanizhi vidnovlena 1878 roku u shematizmi 1932 roku sho cya cerkva zbudovana 1878 roku Za inshimi danimi to budivnictvo cerkvi rozpochalosya 26 chervnya 1879 roku Novu chanizku cerkvu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici osvyatili 27 serpnya 1881 roku Cerkva derev yana zzovni obbita gontom Rozpis hramu u 1903 roci zrobiv malyar Ivan Yakimchuk Jogo penzlyu nalezhit takozh i namalovanij togo zh roku ikonostas Na pivdennij zahid vid cerkvi roztashovana derev yana dvoyarusna dzvinicya Vid chasu prihodu drugih sovitiv j do 1959 roku u Chanizhi dushpastiryuvav greko katolickij svyashenik o Volodimir Telenko Pislya jogo areshtu buv priznachenij pravoslavnij svyashenik o Romanyuk Vin ne mig vikonuvati svoyi obov yazki cherez te sho lyudi jogo ne prijnyali Z ciyeyi prichini 1962 roku hram zakrili U chasi pidpillya opikuvavsya parafiyeyu o Volodimir Telenko yakogo zvilnili z pid areshtu U 1988 roci hram dozvolili vidkriti ale bogosluzhinnya pochali vidpravlyati pravoslavni svyasheniki Togo zh roku do hramu z pivdennogo boku dobuduvali prave zahristya a hudozhnij rozpis cerkvi buv vidnovlenij Vsevolodom Lucivim Vid 1992 roku cerkva nalezhit religijnij gromadi Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi parafiyi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici i vid togo chasu u seli Chanizh dushpastiryuvali greko katolicki svyasheniki o Teodozij Ivashkiv o Volodimir Modla o Yurij Kolachnik z 2005 roku o Mihajlo Patalaj Vidomi lyudiSosnovskij V I uchasnik gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi 1936 1939 rokiv u skladi internacionalnoyi brigadi PrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Buska miska gromada Zolochivskij rajon Lvivska oblast s Chanizh socialdata org ua originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 10 grudnya 2023 Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 10 grudnya 2023 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 10 grudnya 2023 Prognoz pogodi v seli Chanizh weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 21 chervnya 2021 Procitovano 10 grudnya 2023 Vidstani vid sela Chanizh della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 10 grudnya 2023 Kartka Buskoyi miskoyi gromadi busk miskrada gov ua Buska miska gromada originalu za 22 kvitnya 2023 Procitovano 10 grudnya 2023 Czanysz Czanyz z Poradami Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 731 pol Kubijovich 1983 IMSU 1968 Kostyantin Nadbuzhanskij 29 chervnya 2011 busk2011 blogspot com Buskij media portal Arhiv originalu za 24 listopada 2023 Procitovano 11 grudnya 2023 forum lvivport com Lvivskij forum Arhiv originalu za 8 sichnya 2009 Procitovano 10 grudnya 2023 Chanizkij zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv Buskoyi miskoyi radi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti lv isuo org Lvivska oblast ISUO originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 10 grudnya 2023 Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1924 1924 Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1927 1927 Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1932 1932 Chanizh Cerkva Uspinnya Pr Bogorodici 1881 decerkva org ua Derev yani cerkvi Zahidnoyi Ukrayini originalu za 19 kvitnya 2022 Procitovano 10 grudnya 2023 Gromik 2014 Cerkva Uspennya Presvyatoyi Bogorodici map ugcc ua Interaktivna karta Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 10 grudnya 2023 Dzherela ta literaturaGromik V Derev yani cerkvi Lvivskoyi oblasti Lviv 2014 S 51 Chanizh Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 206 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 34 ISBN 3 447 02376 7 Buskij dekanat Chanizh Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1924 Lviv Nakladom svyashenichoyi kooperativi Vlasna dopomoga 1924 S 50 Buskij dekanat Chanizh Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1927 Lviv Nakladom svyashenichoyi kooperativi Vlasna dopomoga 1927 S 50 Buskij dekanat Chanizh Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1932 Lviv Nakladom kancelyariyi mitropolichoyi konsistoriyi 1932 S 22 Czanysz Czanyz z Poradami Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 731 pol PosilannyaZovnishni videofajliSpravzhnya dika vodojma s Chanizh Lvivska obl Selo Chanizh Lvivska oblast Zolochivskij rajon Buska teritorialna gromada decentralization gov ua originalu za 19 sichnya 2023 Procitovano 10 grudnya 2023 Zolochivskij rajon Chanizh s Cerkva Uspinnya 1990 r Zagalnij viglyad zi shodu pslava info Pradidivska slava Procitovano 11 grudnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi