Мазярня Ваврикова (деколи пол. Mażiarnia Wawrzkowa) — колишнє польське село в Україні, у Буському районі Львівської області. Розташовувалося між Грабовою і Полоничною.
село Мазярня Ваврикова | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Буський район |
Основні дані | |
Населення | |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°05′59″ пн. ш. 24°36′39″ сх. д. / 50.09972° пн. ш. 24.61083° сх. д.Координати: 50°05′59″ пн. ш. 24°36′39″ сх. д. / 50.09972° пн. ш. 24.61083° сх. д. |
Місцева влада | |
Карта | |
Мазярня Ваврикова | |
Мазярня Ваврикова | |
Мапа | |
Історія
Щонайменше з 1860 року було присілком села Грабова, входило до Золочівського округу Тернопільського воєводства.
Наприкінці XIX століття тут розташовувався будинок лісничого та працювала фабрика з виготовлення терпентину (). Село було також відоме своїми торфовищами.
Згідно з переписом населення Австро-Угорщини станом на 31 грудня 1890 року Мазярня Ваврикова складалася з двох адміністративних одиниць: хутора (нім. Weiler, пол. wólka), який входив до складу ґміни Грабова (46 будинків) та однойменного маєтку (нім. Gutsgebiet, пол. obszar dworski), який був окремою адміністративною одиницею (3 будинки) і не входив у склад жодної ґміни. Цей же перепис подає, що на той час в Мазярні Вавриковій мешкало 342 особи (329 на хуторі та 13 в маєтку), серед яких було 79 вірних греко-католицького віросповідання (78 на хуторі, 1 у маєтку), 253 римо-католицького (242 на хуторі, 11 у маєтку) та 10 юдеїв (9 на хуторі, 1 у маєтку). При цьому 31 мешканець хутора вказав, що його рідна мова українська (русинська), а 311 (298 з хутора, 13 з маєтку) — польська.
Згідно з переписом населення від 1921 року в селі мешкало 384 людини, з них 322 римо-католики, 59 греко-католиків та 3 юдеї. 377 назвали себе поляками, 4 — українцями, 3 — євреями.
За часів Польської Республіки до 1934 року село було самоврядною громадою у Камінецькому повіті Тернопільського воєводства. У зв'язку з адміністративною реформою 1 серпня 1934 року село було включене до новоутвореної сільської ґміни Грабова того ж повіту і того ж воєводства.
Станом на січень 1939 року населення становило 410 осіб, з них: 60 українців та 350 поляків.
З документів УПА відомо, що 17 березня 1944 року поблизу села були виявлені закатовані тіла трьох людей, які до того пропали з Язениці Руської.
Через тиждень, 25 березня, УПА вбило в селі 22 поляків, за іншими даними — було 30 загиблих. За свідченнями очевидців, село було спалене, а жителі, рятуючись, втікали у довколишні села. В документах УПА відзначається, що жителі спалених земель почали масово втікати до міста, а звідти — далі на Захід. В цей же період були спалені інші польські села на території Камінецького повіту: , , , Бербеки, , , Язениця Польська.
Так Мазярня Ваврикова перестала існувати.
Див. також
Примітки
- Handbuch des Lemberger Statthalterei-Gebietes in Galizien für das Jahr 1860. — Lemberg, 1860. — S. 396—397. (нім.)
- Ігор Гілевич Фольклорно-етнографічні дослідження Якова Миколаєвича на галицькій. Волині наприкінці XIX ст. // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2015. — Випуск 51. — С. 159. — ISSN 2078-6107.
- 19.) M. Wawrzkowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 187. (пол.)
- . — Wien, 1893. — S. 238—240. (нім.)
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. – T. 15: Województwo Tarnopolskie / opracowany na podstawie wyników Pierwszego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 48 s. (пол.)
- Kluwer, Wolters. Podział powiatu kamioneckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. OpenLEX (пол.). Процитовано 31 березня 2021.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 35. — .
- Літопис УПА. Нова серія / HAН Укpaїни. Iнститyт yкpaїнськoї apxeoгpaфii тa джepeлoзнaвствa ім. М. C. Гpyшeвськoгo; Bидaвництвo «Лiтoпис УПA» та ін. — Київ-Торонто, 2009. — Т. Т. 13: Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали. 1943-1952. Книга 2. — С. 280—281. — .
- Kubów Władysław Terroryzm na Podolu Zachodnim. — Warszawa, 2003. — S. 59. — ISSN 1507-9996. (пол.)
- Leszek S. Jankiewicz Kalendarium ludobójstwa dokonanego na Polakach przez nacjonalistów ukraińskich w dawnych województwach lwowskim, stanisławowskim i tarnopolskim // Ludobójstwo OUN-UPA na Kresach Południowo-Wschodnich / Pod redakcją Witolda Listowskiego. — Kędzierzyn-Koźle, 2013. — S. 45. — . (пол.)
- . solidarni2010.pl (пол.). Stowarzyszenia «Solidarni 2010». 26 czerwca 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
Посилання
- Galicia and Bucovina (1861–1864): Mażiarnia Wawrzkowa. maps.arcanum.com. Arcanum. Процитовано 14 квітня 2024.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mazyarnya Vavrikova dekoli pol Maziarnia Wawrzkowa kolishnye polske selo v Ukrayini u Buskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Roztashovuvalosya mizh Grabovoyu i Polonichnoyu selo Mazyarnya VavrikovaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Buskij rajonOsnovni daniNaselennyaGeografichni daniGeografichni koordinati 50 05 59 pn sh 24 36 39 sh d 50 09972 pn sh 24 61083 sh d 50 09972 24 61083 Koordinati 50 05 59 pn sh 24 36 39 sh d 50 09972 pn sh 24 61083 sh d 50 09972 24 61083Misceva vladaKartaMazyarnya VavrikovaMazyarnya VavrikovaMapaIstoriyaShonajmenshe z 1860 roku bulo prisilkom sela Grabova vhodilo do Zolochivskogo okrugu Ternopilskogo voyevodstva Naprikinci XIX stolittya tut roztashovuvavsya budinok lisnichogo ta pracyuvala fabrika z vigotovlennya terpentinu Selo bulo takozh vidome svoyimi torfovishami Zgidno z perepisom naselennya Avstro Ugorshini stanom na 31 grudnya 1890 roku Mazyarnya Vavrikova skladalasya z dvoh administrativnih odinic hutora nim Weiler pol wolka yakij vhodiv do skladu gmini Grabova 46 budinkiv ta odnojmennogo mayetku nim Gutsgebiet pol obszar dworski yakij buv okremoyu administrativnoyu odiniceyu 3 budinki i ne vhodiv u sklad zhodnoyi gmini Cej zhe perepis podaye sho na toj chas v Mazyarni Vavrikovij meshkalo 342 osobi 329 na hutori ta 13 v mayetku sered yakih bulo 79 virnih greko katolickogo virospovidannya 78 na hutori 1 u mayetku 253 rimo katolickogo 242 na hutori 11 u mayetku ta 10 yudeyiv 9 na hutori 1 u mayetku Pri comu 31 meshkanec hutora vkazav sho jogo ridna mova ukrayinska rusinska a 311 298 z hutora 13 z mayetku polska Zgidno z perepisom naselennya vid 1921 roku v seli meshkalo 384 lyudini z nih 322 rimo katoliki 59 greko katolikiv ta 3 yudeyi 377 nazvali sebe polyakami 4 ukrayincyami 3 yevreyami Za chasiv Polskoyi Respubliki do 1934 roku selo bulo samovryadnoyu gromadoyu u Kamineckomu poviti Ternopilskogo voyevodstva U zv yazku z administrativnoyu reformoyu 1 serpnya 1934 roku selo bulo vklyuchene do novoutvorenoyi silskoyi gmini Grabova togo zh povitu i togo zh voyevodstva Stanom na sichen 1939 roku naselennya stanovilo 410 osib z nih 60 ukrayinciv ta 350 polyakiv Z dokumentiv UPA vidomo sho 17 bereznya 1944 roku poblizu sela buli viyavleni zakatovani tila troh lyudej yaki do togo propali z Yazenici Ruskoyi Cherez tizhden 25 bereznya UPA vbilo v seli 22 polyakiv za inshimi danimi bulo 30 zagiblih Za svidchennyami ochevidciv selo bulo spalene a zhiteli ryatuyuchis vtikali u dovkolishni sela V dokumentah UPA vidznachayetsya sho zhiteli spalenih zemel pochali masovo vtikati do mista a zvidti dali na Zahid V cej zhe period buli spaleni inshi polski sela na teritoriyi Kamineckogo povitu Berbeki Yazenicya Polska Tak Mazyarnya Vavrikova perestala isnuvati Div takozhVolinska tragediyaPrimitkiHandbuch des Lemberger Statthalterei Gebietes in Galizien fur das Jahr 1860 Lemberg 1860 S 396 397 nim Igor Gilevich Folklorno etnografichni doslidzhennya Yakova Mikolayevicha na galickij Volini naprikinci XIX st Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna 2015 Vipusk 51 S 159 ISSN 2078 6107 19 M Wawrzkowa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 187 pol Wien 1893 S 238 240 nim Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej T 15 Wojewodztwo Tarnopolskie opracowany na podstawie wynikow Pierwszego Powszechnego Spisu Ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych Glowny Urzad Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej Warszawa 1923 48 s pol Kluwer Wolters Podzial powiatu kamioneckiego w wojewodztwie tarnopolskiem na gminy wiejskie OpenLEX pol Procitovano 31 bereznya 2021 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 35 ISBN 3 447 02376 7 Litopis UPA Nova seriya HAN Ukpayini Instityt ykpayinskoyi apxeogpafii ta dzhepeloznavstva im M C Gpyshevskogo Bidavnictvo Litopis UPA ta in Kiyiv Toronto 2009 T T 13 Voyenna okruga UPA Bug Dokumenti i materiali 1943 1952 Kniga 2 S 280 281 ISBN 978 966 2105 13 1 Kubow Wladyslaw Terroryzm na Podolu Zachodnim Warszawa 2003 S 59 ISSN 1507 9996 pol Leszek S Jankiewicz Kalendarium ludobojstwa dokonanego na Polakach przez nacjonalistow ukrainskich w dawnych wojewodztwach lwowskim stanislawowskim i tarnopolskim Ludobojstwo OUN UPA na Kresach Poludniowo Wschodnich Pod redakcja Witolda Listowskiego Kedzierzyn Kozle 2013 S 45 ISBN 978 83 63999 04 9 pol solidarni2010 pl pol Stowarzyszenia Solidarni 2010 26 czerwca 2019 Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 31 bereznya 2021 PosilannyaGalicia and Bucovina 1861 1864 Maziarnia Wawrzkowa maps arcanum com Arcanum Procitovano 14 kvitnya 2024 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi