Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Округ | Золочівський (до 1867) |
| Коронний край |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Броди |
| Створений | 1854 |
| Площа | 1072,17 км² (1879) |
| Населення | 116 762 (1879) |
| Найбільші міста | Броди |
Брідський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та СРСР. Сучасний Бродівський район у складі Львівської області України.
Адміністративний центр — місто Броди населення становило 11 708 осіб у 1931 році.
Географія
Територія становила 968,5 км². Населення — 78 801.
Межував на північному сході з Волинською губернією Російської імперії, а після першої світової війни — Волинським воєводством, а також повітами Тарнопольського воєводства:
- на північному заході з Радехівським повітом
- на південному заході з Золочівським повітом
- на південному сході зі Зборівським повітом.
Рельєф був горбистий, висота над рівнем моря мала найвищі показники у воєводстві. Звідси витікали річки Західний Буг, Серет, Вілія та інші.
У складі Королівства Галичини та Володимирії
Утворений у 1854 р. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, до Бродського повіту приєднані Залозецький, Лопатинський і Олеськівський повіти, структуру яких збережено в судовій адміністрації.
У 1880 році повіт поділявся на 109 кадастральних гмін, до складу повіту входило 1 місто і 123 сільські громади. Територія повіту поділялась між чотирма судовими повітами (Бродівський, Залозецький, Лопатинський і Олеськівський).
У 1912 році передано територію Лопатинського судового повіту до новоутвореного Радехівського повіту.
ЗУНР
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був поштовий урядник Северин Левицький, його змінив Іван Герасимович, судовий радник у Самборі. Міським комісаром (бургомістром) був Ріттель (єврей). Делегатом до УНРади обраний Степан Назаревич.
У складі Польської Республікої
| Брідський повіт | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Powiat brodzki | |||||||||||
 | |||||||||||
| Повіт на мапі воєводства | |||||||||||
| Країна |  Польща | ||||||||||
| Воєводство | Тернопільське | ||||||||||
| Адміністративний центр | [[Броди]] | ||||||||||
| Населення: | 91 300 (1931) | ||||||||||
| Площа: | 1125 | ||||||||||
| Густота: | 81
| ||||||||||
| TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
| Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
| Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
| - | |||||||||||
Після окупації поляками Галичини, включений у 1920 році до новоствореного Тернопільського воєводства.
Адміністративний поділ
1 липня 1925 року з Радехівського повіту вилучені гміни (села) Руда Бродська, Монастирок Бродський, Станіславчик і Бордуляки та включені до Бродівського повіту.
15 червня 1934 року до Бродського повіту передані села Лукавець, Батьків та Маркопіль зі Зборівського.
Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Бродського у воєводстві Тернопольському на сільські гміни» 1 серпня 1934 року у Бродському повіті були утворені об'єднані сільські гміни.
Міста (Міські ґміни)
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1925 рр. — 55
1925—1934 рр. — 58
1934 рр. — 62
1934—1939 рр. — 8
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
У 1939 році в повіті проживало 98 040 мешканців (64 240 українців-грекокатоликів — 65,52 %, 11 225 українців-латинників — 11,45 %, 8 895 поляків — 9,07 %, 2 240 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,28 %, 10 770 євреїв — 10,99 % і 470 німців та інших національностей — 0,48 %).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 91 248 населення ніби-то було аж 32 843 (35,99 %) поляків при 50 490 (55,33 %) українців, 7 640 (8,37 %) євреїв і 165 (0,18 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами.
СРСР
27 листопада 1939 року повіт увійшов до складу новоутвореної Львівської області.
17 січня 1940 року терен повіту розділили на Бродівський, Підкамінський і Пониковицький райони.
У липні 1946 року ліквідований Пониковицький район, а його територія передана до складу Заболотцівського району.
4 березня 1959 року вже було ліквідовано Заболотцівський район, а його територія передана до складу Бродівського та Олеського районів.
23 вересня 1959 року ліквідований Підкамінський район, територія якого передана до складу Бродівського району.
30 грудня 1962 року, коли було підписано указ Президії Верховної Ради УРСР "Про укрупнення сільських районів УРСР (по Львівській області). На відміну від багатьох інших ліквідованих районів Олеський район було розділено між Буським, Золочівським та Бродівським районами, зокрема до складу останнього увійшли Гутищенська, Заболотівська, Кутівська, Ожидівська, Підгорецька, Соколівська, Тур'янська і Ясенівська сільради.
Примітки
- Powiat brodzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 373. (пол.)
- Павлишин О. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад—грудень 1918 року) [ 21 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 29 kwietnia 1925 r. w sprawie włączenia gmin: Ruda brodzka, Monastyrek brodzki, Stanisławczyk i Bordulaki do powiatu Brody[недоступне посилання] // Dziennik Ustaw. — 1925. — nr. 46. — poz. 317. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów zborowskiego i brodzkiego w województwie tarnopolskiem[недоступне посилання] // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 47. — poz. 412. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu brodzkiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie[недоступне посилання] // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 68. — poz. 630. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 13
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 27 березня 2017.
Посилання
- Powiat: BRODY [ 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Brody powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 372. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bridskij povit Okrug Zolochivskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Brodi Stvorenij 1854 Plosha 1072 17 km 1879 Naselennya 116 762 1879 Najbilshi mista Brodi Bridskij povit istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Avstro Ugorshini Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki Polshi ta SRSR Suchasnij Brodivskij rajon u skladi Lvivskoyi oblasti Ukrayini Administrativnij centr misto Brodi naselennya stanovilo 11 708 osib u 1931 roci GeografiyaTeritoriya stanovila 968 5 km Naselennya 78 801 Mezhuvav na pivnichnomu shodi z Volinskoyu guberniyeyu Rosijskoyi imperiyi a pislya pershoyi svitovoyi vijni Volinskim voyevodstvom a takozh povitami Tarnopolskogo voyevodstva na pivnichnomu zahodi z Radehivskim povitom na pivdennomu zahodi z Zolochivskim povitom na pivdennomu shodi zi Zborivskim povitom Relyef buv gorbistij visota nad rivnem morya mala najvishi pokazniki u voyevodstvi Zvidsi vitikali richki Zahidnij Bug Seret Viliya ta inshi U skladi Korolivstva Galichini ta VolodimiriyiUtvorenij u 1854 r Pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku likvidovani okrugi ta zbilsheni poviti do Brodskogo povitu priyednani Zalozeckij Lopatinskij i Oleskivskij poviti strukturu yakih zberezheno v sudovij administraciyi U 1880 roci povit podilyavsya na 109 kadastralnih gmin do skladu povitu vhodilo 1 misto i 123 silski gromadi Teritoriya povitu podilyalas mizh chotirma sudovimi povitami Brodivskij Zalozeckij Lopatinskij i Oleskivskij U 1912 roci peredano teritoriyu Lopatinskogo sudovogo povitu do novoutvorenogo Radehivskogo povitu ZUNRPovit vhodiv do Ternopilskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Povitovim komisarom buv poshtovij uryadnik Severin Levickij jogo zminiv Ivan Gerasimovich sudovij radnik u Sambori Miskim komisarom burgomistrom buv Rittel yevrej Delegatom do UNRadi obranij Stepan Nazarevich U skladi Polskoyi RespublikoyiBridskij povit Powiat brodzki Povit na mapi voyevodstva Krayina Polsha Voyevodstvo Ternopilske Administrativnij centr Brodi Naselennya 91 300 1931 Plosha 1125 Gustota 81 TERYT Kod ISO Admninistrativnij podil gmini miski 1 misko silski silski 8 Administraciya Mapa Pislya okupaciyi polyakami Galichini vklyuchenij u 1920 roci do novostvorenogo Ternopilskogo voyevodstva Administrativnij podil Brodskij povit 1 lipnya 1925 roku z Radehivskogo povitu vilucheni gmini sela Ruda Brodska Monastirok Brodskij Stanislavchik i Bordulyaki ta vklyucheni do Brodivskogo povitu 15 chervnya 1934 roku do Brodskogo povitu peredani sela Lukavec Batkiv ta Markopil zi Zborivskogo Vidpovidno do rozporyadzhennya ministra vnutrishnih sprav Polshi vid 21 lipnya 1934 roku Pro podil povitu Brodskogo u voyevodstvi Ternopolskomu na silski gmini 1 serpnya 1934 roku u Brodskomu poviti buli utvoreni ob yednani silski gmini Mista Miski gmini m Brodi Silski gmini Kilkist 1920 1925 rr 55 1925 1934 rr 58 1934 rr 62 1934 1939 rr 8 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Konyushkiv Berlin Byelyavce Bilyavci Klyekotuv Klekotiv Konyushkiv Lagoduv Lagodiv Shniruv Shniriv Yazlovchik Yazlivchik 7 2 Gmina Leshniv Bolduri Bovduri Gzhimaluvka Grimalivka Komoruvka Komarivka Korsuv Korsiv Leshnyuv Leshniv Pyaski Piski 6 3 Gmina Penyaki Batkuv Batkiv z 15 06 1934 Golubica Golubicya Guta Pyenyacka Gutisko Litoviske Gutisko Penyacke Zvizhin Zvizhen Litovisko Litovishe Lukavyec Lukavec z 15 06 1934 Markopol Markopil z 15 06 1934 Penyaki Chepelye Chepeli Shishkovce Shishkivci 10 4 Gmina Pidkamin Vyezhbovchik Verbivchik Dudin Kutishe Malyeniska Malinishe Nyemyach Ozhehovchik Orihivchik Palikrovi Palikorovi Pankovce Pankivci Podkamyen Pidkamin Popovce Popivci Stiberuvka Stiborivka Tetilkovce Tetilkivci 12 5 Gmina Ponikovicya Visocko Visocko Gaye Smolenskye Gayi Smolenski Goloskovice Goloskovichi Zablotce Zabolotci Labach Ponikovicya Chehi 7 6 Gmina Stanislavchik Bordulyaki z 01 07 1925 Monastirek z 01 07 1925 Razhnyuv Razhniv Ruda Brodska z 01 07 1925 Stanislavchik z 01 07 1925 5 7 Gmina Suhovolya Boratin Buchina Gaye Ditkovskye Gayi Ditkovecki Ditkovce Ditkivci Nakvasha Suhovolya Chernica Chernicya 7 8 Gmina Yaseniv Volohi Dubye Gucisko Brodzkye Kadlubiska Majdan Pyenyacki Ponikva Suhodoli Yasonuv 8 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya U 1939 roci v poviti prozhivalo 98 040 meshkanciv 64 240 ukrayinciv grekokatolikiv 65 52 11 225 ukrayinciv latinnikiv 11 45 8 895 polyakiv 9 07 2 240 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 2 28 10 770 yevreyiv 10 99 i 470 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 48 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 91 248 naselennya nibi to bulo azh 32 843 35 99 polyakiv pri 50 490 55 33 ukrayinciv 7 640 8 37 yevreyiv i 165 0 18 nimciv superechat shematizmam i danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi i pislyapolskimi radyanskim 1940 ta nimeckim 1943 perepisami SRSR27 listopada 1939 roku povit uvijshov do skladu novoutvorenoyi Lvivskoyi oblasti 17 sichnya 1940 roku teren povitu rozdilili na Brodivskij Pidkaminskij i Ponikovickij rajoni U lipni 1946 roku likvidovanij Ponikovickij rajon a jogo teritoriya peredana do skladu Zabolotcivskogo rajonu 4 bereznya 1959 roku vzhe bulo likvidovano Zabolotcivskij rajon a jogo teritoriya peredana do skladu Brodivskogo ta Oleskogo rajoniv 23 veresnya 1959 roku likvidovanij Pidkaminskij rajon teritoriya yakogo peredana do skladu Brodivskogo rajonu 30 grudnya 1962 roku koli bulo pidpisano ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro ukrupnennya silskih rajoniv URSR po Lvivskij oblasti Na vidminu vid bagatoh inshih likvidovanih rajoniv Oleskij rajon bulo rozdileno mizh Buskim Zolochivskim ta Brodivskim rajonami zokrema do skladu ostannogo uvijshli Gutishenska Zabolotivska Kutivska Ozhidivska Pidgorecka Sokolivska Tur yanska i Yasenivska silradi PrimitkiPowiat brodzki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 373 pol Pavlishin O Organizaciya civilnoyi vladi ZUNR u povitah Galichini listopad gruden 1918 roku 21 veresnya 2019 u Wayback Machine Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 29 kwietnia 1925 r w sprawie wlaczenia gmin Ruda brodzka Monastyrek brodzki Stanislawczyk i Bordulaki do powiatu Brody nedostupne posilannya Dziennik Ustaw 1925 nr 46 poz 317 pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow zborowskiego i brodzkiego w wojewodztwie tarnopolskiem nedostupne posilannya Dziennik Ustaw 1934 nr 47 poz 412 pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 lipca 1934 r o podziale powiatu brodzkiego w wojewodztwie tarnopolskiem na gminy wiejskie nedostupne posilannya Dziennik Ustaw 1934 nr 68 poz 630 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 13 Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 27 bereznya 2017 PosilannyaPowiat BRODY 3 veresnya 2016 u Wayback Machine Brody powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 372 pol