Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Літовище Лі товище до 1946 року Літовисько село в Україні у Підкамі

Літовище (Бродівський район)

Літовище (Бродівський район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Літовище.

Лі́товище  (до 1946 року — Літовисько) — село в Україні, у Підкамінській селищній громаді Золочівського району Львівської області. Населення становить 396 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Пеняківська сільська рада.

село Літовище
image
с. Літовище. Дерев'яна церква Св. вмч. Юрія
с. Літовище. Дерев'яна церква Св. вмч. Юрія
Країна image Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Підкамінська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46040110110016609
Облікова картка с. Літовище 
Основні дані
Населення 396
Площа 1,394 км²
Густота населення 284,07 осіб/км²
Поштовий індекс 80664
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 49°55′43″ пн. ш. 25°13′38″ сх. д. / 49.92861° пн. ш. 25.22722° сх. д. / 49.92861; 25.22722Координати: 49°55′43″ пн. ш. 25°13′38″ сх. д. / 49.92861° пн. ш. 25.22722° сх. д. / 49.92861; 25.22722
Середня висота
над рівнем моря 		407 м
Водойми р. Грабарка
Відстань до
обласного центру 		105 км
Відстань до
районного центру 		24 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції 		24 км
Місцева влада
Адреса ради 80670, Львівська обл., Золочівський р-н, смт Підкамінь, вул. Івана Франка, 1
Карта
image
image
Літовище
image
image
Літовище
Мапа

image Літовище у Вікісховищі

Населення

На початку XX століття населення Літовища (Літовиська) становило 528 осіб, з них: 310 українців, 198 поляків та 20 їдеів.

Географія

Село розташоване у Золочівському районі, за 41 км на північний схід від Золочева, за 25 км на північний захід від Залізців та за 7 км на північний схід від Пеняків. На північ від села розташовані Черниця, на схід — Паньківці та Малинище, на захід — Голубиця та Пеняки, на південь — Шишківці. Через західну околицю села з північного заходу на південний схід тече невеличка річка Грабарка, права притока Серету. Північну околицю села займає ліс, посеред якого розташована висунена на північний схід частина колишнього села Гутисько Літовиське (нині місцевість належить до Літовища). На південній околиці села розташований ліс Липник.

Назва

Назва села походить від українського слова «летовище» або «літовище» — місце вигону та випасання худоби в лісі.

Історія

У 1510 році село входило до Золочівського масиву шляхетських володінь.

У 1552 році власником села був познанський воєвода Лукаш Гурка.

У 1598 році «золочівський ключ» (місто і понад 60 сіл) набув польський шляхтич, воєвода любельський Марек Собеський гербу Яніна. Після смерті Марека Собеського у 1605 році його маєтності успадкував його син Якуб Собеський. Після одруження 16 травня 1627 року з Софією Теофілею Даниловичівною, як посаг за дружиною до його маєтностей додалися фактично усі маєтки Жолкевських і частина майна Даниловичів, у тому числі й «маркопільський ключ», до складу якого входило й Літовище. По смерті Якуба Собеського у 1646 році маєтками керувала Софія Теофілія Собеська.

Під час національно-визвольної війни козацько-татарське військо, що поверталося після перемоги над військом Речі Посполитої у битві під Пилявцями 1648 року, увійшло на територію Львівської землі з боку Збаража і Тернополя. У 1649 році найбільш спустошеними селами були Голубиця, Літовище, Пеняки, Шишківці, Чепелі, Гнідава, Мильне та Маркопіль. Про спустошення села у 1649 році присягу перед польською владою складав мешканець Літовища Васько Тринуда. За його словами було спалено церкву, корчму, людей вбито або забрано в ясир, через що жодного податку сплатити не було змоги.

У 1832 році Літовище входила до складу так званої «пеняцькою держави» Мйончинських, а саме село було у власності Матеуша Мйончинського. Ще 1830 року Матеуш одружився з донькою графа Марцелія Мар'яна Потоцького гербу Золота Пилява Клементиною. У шлюбі народилася донька Альфонсина, яка у другій половині XIX століття стала дружиною мецената, графа Володимира Дідушицького. Відтоді Літовище належало Дідушицьким. У 1894 році Літовище й ще декілька сіл отримала як посаг дочка Дідушицьких — Марія, яка вийшла заміж за графа Тадеуша Ценського. По смерті Тадеуша Ценського у 1925 році, останнім власником маєтностей був його син Ян Ценський.

У міжвоєнний період село Літовище належало до ґміни Пеняки, Бродського повіту, Тарнопольського воєводства Польської республіки.

Друга Світова війна: визволення села

Через Літовище проходила лінія фронту і через це село було знищене майже вщерть.

Закінчення війни та діяльність УПА (1944—1953)

У лютому 1945 року в околицях села відбувся бій сотні УПА «Свободи» з підрозділом НКВС.

25 вересня 1945 року під час однієї з чисельних облав підрозділом НКВС в лісі біля Літовища сталася збройна сутичка роя старшого вістуна Івана Рижія («Хмари») з переважаючими силами ворога. Повстанці завдали ворогові суттєвих втрат у живій силі — семеро вбитих та четверо поранених, зі свого боку — без втрат.

1 травня 1947 року в селі співробітниками НКВС з Бродів проведено допити близько п'ятдесяти давніше заарештованих та звільнених селян. Усіх питали про сільський побут, життя у 1937—1947 роках. У притаманній собі формі слідчі «вибивали» інформацію необхідну для них. Так під час допитів до непритомности були побиті Горобйовські Семен та Григорій за те, що не мали змоги та коштів аби сплатити за себе заставу. Наступного дня, під наскоку «стрибків», були заарештовані Федір Ревега та Степан Микитюк.

Упродовж 8-13 червня 1947 року винищувальний підрозділ НКВС з Пеняків, влаштував облаву на повстанців поблизу Літовища. «Стрибки» узяли, так званий, Чорний ліс у блокаду, як з боку Літовища, так і з боку Черниці та нікого до нього не пускали. Упродовж 27 серпня —15 вересня 1947 року у селі перебував дільничий Круков. Він не проводив ніяких допитів, але під час обходу майже цілого села, переважно у нічний час, він відвідував своїх інформаторів, які докладали йому про стан справ у селі..

Під час так званої операції «Захід», 22 жовтня 1947 року з Літовища на заслання до Сибіру були вивезені родини Івана Гавришка, Ілька Яріша та Андрія Телеватого.

26 вересня 1948 року група підпільників Самооборонного кущового відділу влаштувала засідку на автомобіль, що прямував через Чорний ліс, що поблизу Літовища. В результаті проведеної акції був вбитий комендант Підкамінського виправно-трудового табору № 32 Єфіменко, охоронці ВТТ Філімонов, Бородавко та Рудик, а також в’язні Айц та Чайка. Ще троє в’язнів (Назаренко, Осіпов та Курілов) отримали поранення. Автомобіль знищено.

12 серпня 1949 року у селі повстанці вбили начальника районного військкомату полковника Пономаренка П. І., начальника першої частини військкомату капітана Г. Яковлєва та конюха військкомату А. Вільчинського.

В Незалежній Україні

6 квітня 2009 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ № 228 «Про присвоєння почесного звання „Мати-героїня“». Згідно з цим указом, почесне звання України «Мати-героїня» присвоєно 11-ом матерям Бродівського району, зокрема, це почесне звання присвоєно двом мешканкам Літовища — Богонович Анні Йосифівні та Богуцькій Ганні Антонівні.

У липні 2015 року Львівська обласна рада схвалила перспективний план формування спроможних громад у Бродівському районі. Так, Літовище разом із селами Пеняки, Чепелі, Малинище, Голубиця та Жарків, увійшло до складу Пеняківської сільської територіальної громади.

Пам'ятки історії

Церква Святого Юрія

Неподалік центру села, на північ від новозбудованого мурованого храму розташована старовинна дерев'яна церква Святого Юрія, оточена цвинтарем. Церква споруджена майстрами з Маркополя у 1784 році на місці більш давнішого храму. Про попередній храм відомо лише те, що у 1735 році він отримав привілей від дідича Якуба Людвіка Собеського. Церква Святого Юрія збудована зі соснових брусів на дубових підвалинах на мурованому фундаменті з каменю. Тризрубна одноверха будівля та Складається з квадратової в плані нави, до якої зі сходу прилягає вужчий вівтар, а від заходу — вужчий бабинець з прибудованим рівношироким присінком. Церкву оточує піддашшя, оперте на випусти вінців зрубів. Стіни підопасання з відкритих брусів зрубу, надопасання — вертикально шальовані дошками та лиштвами. Наву вінчає низький світловий восьмерик, вкритий шоломовою банею зі сліпим ліхтарем і маківкою. На південний захід від церкви збереглася дерев'яна двоярусна дзвіниця церкви Святого Юрія накрита наметовим дахом. Церква була у користуванні греко-католицької громади села чисельністю 331 вірний та належала до Золочівського деканату. У 1832 році парохом церкви був о. Теодор Лушпинський. При церкві діяла парафіяльна школа. На початку ХХ століття парохом церкви був о. Євген Ляхович. При церкві діяла однокласна парафіяльна школа з руською (українською) мовою викладання..

До 1939 року покровителем церкви був останній дідич села Вікно, що на Станіславщині Ян Ценський. З 1946 року парафіяльним священиком був о. Микола Рихлецький. Служіння провадив на парафії до йорданських свят 1947 року, після чого заарештований та вивезений до Сибіру. До 1949 року на парафії не було священика, з парафіянами молилися дяки. Багато на той час допомагав о. Степан Пасічник. 1949 року на парафії служили о. Борис Олексюк, о. Володимир Ревега.

У 1964 році церкву закрили. І хоча церква була закрита, вірні ніколи не полишали її. Часто потай збирались на молитву, робили ремонти під орудою Богдана Гавришка.

Станом на 1987 рік, у Бродівському районі, було знято з реєстрації 51 церковна споруда, зокрема, й церква святого Юрія в Літовищі. Після зняття із реєстрації храму з нього не було вилучено майно завдяки тому, що вірні не дозволили тодішній місцевій владі цього зробити. Насильно припинивши діяльність храму, органи місцевої влади пропонували вірним відвідувати церкву у ближніх населених пунктах. Власне, не запитавши думки, згоди чи незгоди релігійної громади, її виконавчих органів, чинного пароха, приєднали їх релігійну громаду до іншої. Так, вірним з Літовища рекомендували ходити до Підкаменя. Дахи і баня покриті бляхою 1987 року (до того під бляхою було лише піддашшя, а решта була покрита гонтами). 1989 року відбулася реконструкція храму, про яку сповіщає напис на дощечці на причілку бабинця.

1990 року церква відновила свою діяльність, як православна церква Святого Юрія. Тоді в церкві служив православний священник о. Богдан Чурило. 13 грудня 1991 року, рішенням № 680 виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів, зареєстровано релігійну громаду УГКЦ парафії святого великомученика Юрія у с. Літовище і нею опікувались: о. Ведмідь, о. Микола Бобровський, з 1996 року — о. Юрій Гром'як. Нині храм належить до Підкамінського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ.

1995 року поряд з діючою церквою був закладений камінь під будівництво нової церкви, а 2004 року благословенням Правлячого Архиєрея єпископа Сокальської єпархії Михайла Колтуна вона була освячена.

  • image
    Дзвіниця церкви Святого влм. Юрія

Меморіали, пам'ятники

2 грудня 2012 року в селі Літовище відкрили й освятили пам'ятний знак на честь односельців, які загинули за свободу та незалежність України під час другої світової війни. На плиті пам'ятного знаку викарбувані прізвища, імена та псевда односельців — вояків ОУН-УПА, які загинули у роки другої світової війни: Бойцун Йосип («Шрам», 1925 — 1945), Бойцун Іван («Дон», 1928 — 1945), Горобйовський Володимир («Сокіл», 1928 — 1950), Гавришко Степан, Горобйовський Стах («Заяць», 1925 — 1950), Горобйовський Андрій («Деркач», 1900 — 1945), Горобйовський Ярослав, Лаврик Степан («Ворон», 1912 — 1945), Мартинюк Антін, Мартинюк Іван (1927 — ?), Мартинюк Мирон, Маслюк Йосип («Черник», 1924 — 1951), Ожехівський Йосип («Панько», 1920 — 1950), Попович Семен («Петренко», 1920 — 1944), Тесля Стах, Цінцірук Василь («Чумак», 1914 — 1949), Черничка Іван («Веселий», 1927 — 1945).

Інфраструктура

Медицина

В селі функціонує фельдшерсько-акушерський пункт.

Освіта

1862 року в селі заснована однокласна філіальна школа. 1885 року у школі навчалося 57 дітей.

В селі функціонувала Літовищанська сільська загальноосвітня школа І ступеня (вул. Центральна, 27), що є філією Підкамінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бродівської районної ради Львівської області.

Виробництво

В селі зареєстровано ТзОВ «Бродівський жиркомбінат» (вул. Гай Ревегів, 7), що спеціалізується на виробництві олії та тваринних жирів, ТзОВ «Агрозаготзбут-Захід» (цех виробництва м’яса).

Торгівля

Транспорт

Зв'язок

У 1950-х роках поштове відділення у Літовищі було філією районного відділення зв'язку у тогочасному райцентрі Підкамінь.

Культура

В селі працює Народний дім. У липні 2019 року для Народного дому була закуплена музична апаратура.

Відомі люди

Учасники визвольних змагань

  • Бойцун Осип (псевдо — «Шрам»; 1925, Літовище — жовтень 1945) — зв’язковий, станичний УПА, освіта — 4 класи народної школи. Член ОУН з 1942 року. Загинув під час наскоку «стрибків» на хату, де він перебував. Під час рукопашного бою, упівцем був відібраний автомат у лейтенанта МГБ і з нього вбито останнього. Поранив ще одного більшовика, а третій, що стояв збоку, зрубав шаблею голову Шрамові.
  • Бойцун Іван (псевдо — «Дон»; 1928, Літовище — листопад 1945) — стрілець УПА, бойовик куща, освіта — 4 класи народної школи. Член ОУН з 1942 року. Підірвався на міні у лісі поблизу Літовища.
  • Воробйовський Володимир (псевдо — «Заяць-Сокіл»; 1928, Франція — 20 січня 1950, Черниця) — стрілець УПА, народився у Франції, освіта сільська. У міжвоєнний період переїхав разом з батьками до Літовища. Навесні 1944 року разом з батьком пішов до відділу УПА — 1-ї сотні «Дружинників». За рік, у 1945 році разом із батьком переведений до Самооборонного кущового відділу. Був двічі поранений. Загинув під час бою зі «стрибками».
  • Горобйовський Андрій (псевдо — «Деркач»; 1900, Літовище — 6 травня 1945) — стрілець УПА, освіта — 4 класи народної школи. 1925 року емігрував до Франції, але 1931 року повернувся з еміграції. Член ОУН з 1941 року. Підірвався на міні у лісі поблизу Літовища.
  • Маслюк Йосип Андрійович — керівник Підкамінського районного проводу ОУН (квітень — липень 1951). Лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА. Загинув 30 липня 1951 року у Пеняцькому лісі під час масштабної облави. Посмертно нагороджений Бронзовим хрестом за заслуги.
  • Попович Семен (псевдо — «Петренко»; 1927, Літовище — вересень 1944) — стрілець УПА, освіта — 7 класів гімназії, вчитель, член ОУН з 1941 року. У 1943 році доброволець дивізії СС «Галичина». У 1944 році повертається до рідного села, де після приходу совітів знов вчителює. Аби уникнути мобілізації до лав Червоної армії, йде у підпілля. Підірвався на міні у лісі поблизу Літовища.
  • Цінцірук Василь (псевдо — «Чумак»; 1914, Літовище — 20 листопада 1949, Голубиця) — стрілець УПА, освіта сільська. У міжвоєнний період був членом товариств «Просвіта» та «Луг». Служив у польському війську. На часі німецької окупації був в українській поліції, звідки пішов до відділу УПА. Був в 1-ій сотні «Дружинників» роєвим. Був чотири рази поранений. У 1945 році був звільнений з відділу та працював у Самооборонному кущовому відділі. Від весни 1949 року був кущовим. Загинув під час наскоку «стрибків» у лісі біля Голубиці.
  • Черничка Іван (псевдо — «Веселий»; 1927, Літовище — жовтень 1945) — стрілець УПА, освіта — 4 класи народної школи. Член ОУН з 1942 року. Колишній вояк дивізії СС «Галичина», з другим приходом совітів — бойовик куща УПА (опікувався пораненими). Загинув на хуторі Гай-Реваги під час бою зі «стрибками».

Примітки

  1. Підкамінська громада: Картка громади
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  3. . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 3 січня 2021.
  4. Прогноз погоди в с. Літовище. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 3 січня 2021.
  5. Відстані від села Літовище. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 3 січня 2021.
  6. РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 27 січня 2024.
  7. Пеняківська сільська рада. rada.info. оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 3 січня 2021.
  8. Шематизмъ, 1910, с. 301.
  9. Rymut K. Nazwy miast Polski. — Wrocław: Zaklad Narodowy im. Ossolińskich, 1987. — S. 137. — .(пол.)
  10. Б. В. Смерека // Наукові праці історичного факультету: збірка наукових праць / Запорізького національного університету. — 2016. — вип. 45. — том 1. — С. 2.
  11. Б. В. Смерека // [[Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України|Національна академія наук України, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського]. — Київ, 2016. — С. 330.
  12. Жерела-05, 1901, с. XXXVI.
  13. Жерела-05, 1901, с. 218.
  14. Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832… — S. 201.
  15. Dzieduszycki Maurycy Kronika domowa Dzieduszyckich [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: Drukarnia Zakładu narodowego im. Ossolińskich. — 1865. — S. 455. (пол.)
  16. Podział administracyjny wojewódstwa Tarnopolskiego na powiaty, miasta, gminy wiejskie i gromady według stanu na dzień 1 sierpnia 1936 r. [ 8 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Tarnopolski Dziennik Wojewódzki. — Nr. 9. — 2 września 1936. — S. 81. (пол.)
  17. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 93.
  18. Романюк М. // Український визвольний рух. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2003. — Збірник 1. — С. 97—124.
  19. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 1067.
  20. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 249.
  21. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 251.
  22. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 254.
  23. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 312.
  24. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 333.
  25. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 702.
  26. Боротьба проти УПА, 2003, с. 205.
  27. Віктор Ющенко присвоїв почесне звання «Мати-героїня» 11-ом матерям з Брідщини. brodurayon.at.ua. 7 травня 2009. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
  28. У Бродівському районі визначили 8 об'єднань громад. varianty.lviv.ua. Варіанти. 10 липня 2015. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
  29. Дерев'яна церква св. Юрія, 1784. decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 грудня 2019.
  30. Підкамінський деканат. Храм св. Юрія, с. Літовище. sokaleparchy.org.ua. Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
  31. Боруцький Ю. (27 жовтня 2015). Осиротілі храми Бродівщини. vgolos.com.ua. Вголос. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
  32. Про реєстрацію статутів релігійних громад. loda.gov.ua. Львівська обласна державна адміністрація. 29 грудня 2017. оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 13 грудня 2019.
  33. Яріш І. (5 грудня 2012). На Бродівщині відкрили пам'ятний знак на честь односельчан-повстанців (фото). vgolos.com.ua. Інформаційна агенція «Вголос». оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
  34. Комунальна установа «Фельдшерсько-акушерський пункт села Літовище». youcontrol.com.ua. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
  35. Загальноосвітні навчальні заклади І ступеня Бродівської РДА. brody-osvita.gov.ua. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  36. Літовищанська ЗОШ І ступеня. lv.isuo.org. ІСУО. Львівська область. 6 грудня 2019. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  37. ТзОВ «Бродівський жиркомбінат». mkiev.com. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
  38. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 718.
  39. Комунальна установа «Народний дім села Літовище». youcontrol.com.ua. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
  40. Музична апаратура для Народних домів с. Чепелі і с. Літовище. prozorro.gov.ua. Процитовано 13 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  41. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 832.
  42. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 963.
  43. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 831.
  44. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 1116.
  45. Михайло Романюк. Втрати збройного підпілля ОУН Золочівської округи у 1951 році // Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 4. (Матеріали п'ятої краєзнавчої конференції, присвяченої Міжнародному дню пам'яток історії та культури) / В. Стрільчук, А. Корчак, Г. Ковальчук, Н. Ханакова, В. Ульянов, Т. Гілевич. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2011. — С. 116.
  46. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 964.
  47. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 832-833.

Джерела

  • Жерела до історії України-Руси. Том 05. Матеріяли до історії Галичини. Акти з р. 1649—1651 / Стефан Томашівський. — Львів : Археоґрафічна комісия Наукового товариства імени Шевченка, 901. — Т. 2. — 355 с.
  • Літовище // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 169.
  • Слободян В. Українські церкви Бродівського району / В. Слободян, В. Вуйцик, С. Івасейко. — Львів : Місіонер, 2000. — 192 с.
  • Золочівська округа ОУН: Організаційні документи 1941-1952 / П. Й. Потічний (головний редактор), М. Романюк (редактор), Г. Папакін, П. Й. Потічний, Г. Боряк, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, С. Кокін, М. Посівнич (редколегія). — Київ, Торонто : Літопис УПА, 2014. — Т. 24. — 1400 с. — .
  • Боротьба проти УПА i націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, HKBC-МВС, МГБ-КДБ. Книга четверта: 1949-1959 / П. Й. Потічний (головний редактор), М. Романюк (редактор), Г. Папакін, П. Й. Потічний, Г. Боряк, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, С. Кокін, М. Посівнич (редколегія). — Київ, Торонто : Літопис УПА, 2003. — Т. 7. — 711 с. — .
  • Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910. — Львовъ-Жовква: Накладомъ Архіепархіяльного Клира : Печатня оо. Василіянъ, 1910. — 500 с. (рос.), (русин.)
  • Litowisko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 329. (пол.)
  • Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832. — Leopoli: Impressum in typographia Petri Piller, 1832. — 410 s. (лат.), (пол.)
image Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Litovishe Li tovishe do 1946 roku Litovisko selo v Ukrayini u Pidkaminskij selishnij gromadi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 396 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Penyakivska silska rada selo Litovishe s Litovishe Derev yana cerkva Sv vmch Yuriyas Litovishe Derev yana cerkva Sv vmch Yuriya Krayina Ukrayina Oblast Lvivska Rajon Zolochivskij Gromada Pidkaminska selishna gromada Kod KATOTTG UA46040110110016609 Oblikova kartka s Litovishe Osnovni dani Naselennya 396 Plosha 1 394 km Gustota naselennya 284 07 osib km Poshtovij indeks 80664 Telefonnij kod 380 3266 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 55 43 pn sh 25 13 38 sh d 49 92861 pn sh 25 22722 sh d 49 92861 25 22722 Koordinati 49 55 43 pn sh 25 13 38 sh d 49 92861 pn sh 25 22722 sh d 49 92861 25 22722 Serednya visota nad rivnem morya 407 m Vodojmi r Grabarka Vidstan do oblasnogo centru 105 km Vidstan do rajonnogo centru 24 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Brodi Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 24 km Misceva vlada Adresa radi 80670 Lvivska obl Zolochivskij r n smt Pidkamin vul Ivana Franka 1 Karta Litovishe Litovishe Mapa Litovishe u VikishovishiNaselennyaNa pochatku XX stolittya naselennya Litovisha Litoviska stanovilo 528 osib z nih 310 ukrayinciv 198 polyakiv ta 20 yideiv GeografiyaSelo roztashovane u Zolochivskomu rajoni za 41 km na pivnichnij shid vid Zolocheva za 25 km na pivnichnij zahid vid Zalizciv ta za 7 km na pivnichnij shid vid Penyakiv Na pivnich vid sela roztashovani Chernicya na shid Pankivci ta Malinishe na zahid Golubicya ta Penyaki na pivden Shishkivci Cherez zahidnu okolicyu sela z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid teche nevelichka richka Grabarka prava pritoka Seretu Pivnichnu okolicyu sela zajmaye lis posered yakogo roztashovana visunena na pivnichnij shid chastina kolishnogo sela Gutisko Litoviske nini miscevist nalezhit do Litovisha Na pivdennij okolici sela roztashovanij lis Lipnik NazvaNazva sela pohodit vid ukrayinskogo slova letovishe abo litovishe misce vigonu ta vipasannya hudobi v lisi IstoriyaU 1510 roci selo vhodilo do Zolochivskogo masivu shlyahetskih volodin U 1552 roci vlasnikom sela buv poznanskij voyevoda Lukash Gurka U 1598 roci zolochivskij klyuch misto i ponad 60 sil nabuv polskij shlyahtich voyevoda lyubelskij Marek Sobeskij gerbu Yanina Pislya smerti Mareka Sobeskogo u 1605 roci jogo mayetnosti uspadkuvav jogo sin Yakub Sobeskij Pislya odruzhennya 16 travnya 1627 roku z Sofiyeyu Teofileyu Danilovichivnoyu yak posag za druzhinoyu do jogo mayetnostej dodalisya faktichno usi mayetki Zholkevskih i chastina majna Danilovichiv u tomu chisli j markopilskij klyuch do skladu yakogo vhodilo j Litovishe Po smerti Yakuba Sobeskogo u 1646 roci mayetkami keruvala Sofiya Teofiliya Sobeska Pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni kozacko tatarske vijsko sho povertalosya pislya peremogi nad vijskom Rechi Pospolitoyi u bitvi pid Pilyavcyami 1648 roku uvijshlo na teritoriyu Lvivskoyi zemli z boku Zbarazha i Ternopolya U 1649 roci najbilsh spustoshenimi selami buli Golubicya Litovishe Penyaki Shishkivci Chepeli Gnidava Milne ta Markopil Pro spustoshennya sela u 1649 roci prisyagu pered polskoyu vladoyu skladav meshkanec Litovisha Vasko Trinuda Za jogo slovami bulo spaleno cerkvu korchmu lyudej vbito abo zabrano v yasir cherez sho zhodnogo podatku splatiti ne bulo zmogi U 1832 roci Litovishe vhodila do skladu tak zvanoyi penyackoyu derzhavi Mjonchinskih a same selo bulo u vlasnosti Mateusha Mjonchinskogo She 1830 roku Mateush odruzhivsya z donkoyu grafa Marceliya Mar yana Potockogo gerbu Zolota Pilyava Klementinoyu U shlyubi narodilasya donka Alfonsina yaka u drugij polovini XIX stolittya stala druzhinoyu mecenata grafa Volodimira Didushickogo Vidtodi Litovishe nalezhalo Didushickim U 1894 roci Litovishe j she dekilka sil otrimala yak posag dochka Didushickih Mariya yaka vijshla zamizh za grafa Tadeusha Censkogo Po smerti Tadeusha Censkogo u 1925 roci ostannim vlasnikom mayetnostej buv jogo sin Yan Censkij U mizhvoyennij period selo Litovishe nalezhalo do gmini Penyaki Brodskogo povitu Tarnopolskogo voyevodstva Polskoyi respubliki Druga Svitova vijna vizvolennya sela Cherez Litovishe prohodila liniya frontu i cherez ce selo bulo znishene majzhe vshert Zakinchennya vijni ta diyalnist UPA 1944 1953 U lyutomu 1945 roku v okolicyah sela vidbuvsya bij sotni UPA Svobodi z pidrozdilom NKVS 25 veresnya 1945 roku pid chas odniyeyi z chiselnih oblav pidrozdilom NKVS v lisi bilya Litovisha stalasya zbrojna sutichka roya starshogo vistuna Ivana Rizhiya Hmari z perevazhayuchimi silami voroga Povstanci zavdali vorogovi suttyevih vtrat u zhivij sili semero vbitih ta chetvero poranenih zi svogo boku bez vtrat 1 travnya 1947 roku v seli spivrobitnikami NKVS z Brodiv provedeno dopiti blizko p yatdesyati davnishe zaareshtovanih ta zvilnenih selyan Usih pitali pro silskij pobut zhittya u 1937 1947 rokah U pritamannij sobi formi slidchi vibivali informaciyu neobhidnu dlya nih Tak pid chas dopitiv do nepritomnosti buli pobiti Gorobjovski Semen ta Grigorij za te sho ne mali zmogi ta koshtiv abi splatiti za sebe zastavu Nastupnogo dnya pid naskoku stribkiv buli zaareshtovani Fedir Revega ta Stepan Mikityuk Uprodovzh 8 13 chervnya 1947 roku vinishuvalnij pidrozdil NKVS z Penyakiv vlashtuvav oblavu na povstanciv poblizu Litovisha Stribki uzyali tak zvanij Chornij lis u blokadu yak z boku Litovisha tak i z boku Chernici ta nikogo do nogo ne puskali Uprodovzh 27 serpnya 15 veresnya 1947 roku u seli perebuvav dilnichij Krukov Vin ne provodiv niyakih dopitiv ale pid chas obhodu majzhe cilogo sela perevazhno u nichnij chas vin vidviduvav svoyih informatoriv yaki dokladali jomu pro stan sprav u seli Pid chas tak zvanoyi operaciyi Zahid 22 zhovtnya 1947 roku z Litovisha na zaslannya do Sibiru buli vivezeni rodini Ivana Gavrishka Ilka Yarisha ta Andriya Televatogo 26 veresnya 1948 roku grupa pidpilnikiv Samooboronnogo kushovogo viddilu vlashtuvala zasidku na avtomobil sho pryamuvav cherez Chornij lis sho poblizu Litovisha V rezultati provedenoyi akciyi buv vbitij komendant Pidkaminskogo vipravno trudovogo taboru 32 Yefimenko ohoronci VTT Filimonov Borodavko ta Rudik a takozh v yazni Ajc ta Chajka She troye v yazniv Nazarenko Osipov ta Kurilov otrimali poranennya Avtomobil znisheno 12 serpnya 1949 roku u seli povstanci vbili nachalnika rajonnogo vijskkomatu polkovnika Ponomarenka P I nachalnika pershoyi chastini vijskkomatu kapitana G Yakovlyeva ta konyuha vijskkomatu A Vilchinskogo V Nezalezhnij Ukrayini 6 kvitnya 2009 roku Prezident Ukrayini Viktor Yushenko pidpisav Ukaz 228 Pro prisvoyennya pochesnogo zvannya Mati geroyinya Zgidno z cim ukazom pochesne zvannya Ukrayini Mati geroyinya prisvoyeno 11 om materyam Brodivskogo rajonu zokrema ce pochesne zvannya prisvoyeno dvom meshkankam Litovisha Bogonovich Anni Josifivni ta Boguckij Ganni Antonivni U lipni 2015 roku Lvivska oblasna rada shvalila perspektivnij plan formuvannya spromozhnih gromad u Brodivskomu rajoni Tak Litovishe razom iz selami Penyaki Chepeli Malinishe Golubicya ta Zharkiv uvijshlo do skladu Penyakivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Pam yatki istoriyiCerkva Svyatogo Yuriya Nepodalik centru sela na pivnich vid novozbudovanogo murovanogo hramu roztashovana starovinna derev yana cerkva Svyatogo Yuriya otochena cvintarem Cerkva sporudzhena majstrami z Markopolya u 1784 roci na misci bilsh davnishogo hramu Pro poperednij hram vidomo lishe te sho u 1735 roci vin otrimav privilej vid didicha Yakuba Lyudvika Sobeskogo Cerkva Svyatogo Yuriya zbudovana zi sosnovih brusiv na dubovih pidvalinah na murovanomu fundamenti z kamenyu Trizrubna odnoverha budivlya ta Skladayetsya z kvadratovoyi v plani navi do yakoyi zi shodu prilyagaye vuzhchij vivtar a vid zahodu vuzhchij babinec z pribudovanim rivnoshirokim prisinkom Cerkvu otochuye piddashshya operte na vipusti vinciv zrubiv Stini pidopasannya z vidkritih brusiv zrubu nadopasannya vertikalno shalovani doshkami ta lishtvami Navu vinchaye nizkij svitlovij vosmerik vkritij sholomovoyu baneyu zi slipim lihtarem i makivkoyu Na pivdennij zahid vid cerkvi zbereglasya derev yana dvoyarusna dzvinicya cerkvi Svyatogo Yuriya nakrita nametovim dahom Cerkva bula u koristuvanni greko katolickoyi gromadi sela chiselnistyu 331 virnij ta nalezhala do Zolochivskogo dekanatu U 1832 roci parohom cerkvi buv o Teodor Lushpinskij Pri cerkvi diyala parafiyalna shkola Na pochatku HH stolittya parohom cerkvi buv o Yevgen Lyahovich Pri cerkvi diyala odnoklasna parafiyalna shkola z ruskoyu ukrayinskoyu movoyu vikladannya Do 1939 roku pokrovitelem cerkvi buv ostannij didich sela Vikno sho na Stanislavshini Yan Censkij Z 1946 roku parafiyalnim svyashenikom buv o Mikola Rihleckij Sluzhinnya provadiv na parafiyi do jordanskih svyat 1947 roku pislya chogo zaareshtovanij ta vivezenij do Sibiru Do 1949 roku na parafiyi ne bulo svyashenika z parafiyanami molilisya dyaki Bagato na toj chas dopomagav o Stepan Pasichnik 1949 roku na parafiyi sluzhili o Boris Oleksyuk o Volodimir Revega U 1964 roci cerkvu zakrili I hocha cerkva bula zakrita virni nikoli ne polishali yiyi Chasto potaj zbiralis na molitvu robili remonti pid orudoyu Bogdana Gavrishka Stanom na 1987 rik u Brodivskomu rajoni bulo znyato z reyestraciyi 51 cerkovna sporuda zokrema j cerkva svyatogo Yuriya v Litovishi Pislya znyattya iz reyestraciyi hramu z nogo ne bulo vilucheno majno zavdyaki tomu sho virni ne dozvolili todishnij miscevij vladi cogo zrobiti Nasilno pripinivshi diyalnist hramu organi miscevoyi vladi proponuvali virnim vidviduvati cerkvu u blizhnih naselenih punktah Vlasne ne zapitavshi dumki zgodi chi nezgodi religijnoyi gromadi yiyi vikonavchih organiv chinnogo paroha priyednali yih religijnu gromadu do inshoyi Tak virnim z Litovisha rekomenduvali hoditi do Pidkamenya Dahi i banya pokriti blyahoyu 1987 roku do togo pid blyahoyu bulo lishe piddashshya a reshta bula pokrita gontami 1989 roku vidbulasya rekonstrukciya hramu pro yaku spovishaye napis na doshechci na prichilku babincya 1990 roku cerkva vidnovila svoyu diyalnist yak pravoslavna cerkva Svyatogo Yuriya Todi v cerkvi sluzhiv pravoslavnij svyashennik o Bogdan Churilo 13 grudnya 1991 roku rishennyam 680 vikonavchogo komitetu Lvivskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ zareyestrovano religijnu gromadu UGKC parafiyi svyatogo velikomuchenika Yuriya u s Litovishe i neyu opikuvalis o Vedmid o Mikola Bobrovskij z 1996 roku o Yurij Grom yak Nini hram nalezhit do Pidkaminskogo dekanatu Sokalsko Zhovkivskoyi yeparhiyi UGKC 1995 roku poryad z diyuchoyu cerkvoyu buv zakladenij kamin pid budivnictvo novoyi cerkvi a 2004 roku blagoslovennyam Pravlyachogo Arhiyereya yepiskopa Sokalskoyi yeparhiyi Mihajla Koltuna vona bula osvyachena Dzvinicya cerkvi Svyatogo vlm Yuriya Memoriali pam yatniki 2 grudnya 2012 roku v seli Litovishe vidkrili j osvyatili pam yatnij znak na chest odnoselciv yaki zaginuli za svobodu ta nezalezhnist Ukrayini pid chas drugoyi svitovoyi vijni Na pliti pam yatnogo znaku vikarbuvani prizvisha imena ta psevda odnoselciv voyakiv OUN UPA yaki zaginuli u roki drugoyi svitovoyi vijni Bojcun Josip Shram 1925 1945 Bojcun Ivan Don 1928 1945 Gorobjovskij Volodimir Sokil 1928 1950 Gavrishko Stepan Gorobjovskij Stah Zayac 1925 1950 Gorobjovskij Andrij Derkach 1900 1945 Gorobjovskij Yaroslav Lavrik Stepan Voron 1912 1945 Martinyuk Antin Martinyuk Ivan 1927 Martinyuk Miron Maslyuk Josip Chernik 1924 1951 Ozhehivskij Josip Panko 1920 1950 Popovich Semen Petrenko 1920 1944 Teslya Stah Cinciruk Vasil Chumak 1914 1949 Chernichka Ivan Veselij 1927 1945 InfrastrukturaMedicina V seli funkcionuye feldshersko akusherskij punkt Osvita 1862 roku v seli zasnovana odnoklasna filialna shkola 1885 roku u shkoli navchalosya 57 ditej V seli funkcionuvala Litovishanska silska zagalnoosvitnya shkola I stupenya vul Centralna 27 sho ye filiyeyu Pidkaminskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I III stupeniv Brodivskoyi rajonnoyi radi Lvivskoyi oblasti Virobnictvo V seli zareyestrovano TzOV Brodivskij zhirkombinat vul Gaj Revegiv 7 sho specializuyetsya na virobnictvi oliyi ta tvarinnih zhiriv TzOV Agrozagotzbut Zahid ceh virobnictva m yasa Torgivlya Transport Zv yazok U 1950 h rokah poshtove viddilennya u Litovishi bulo filiyeyu rajonnogo viddilennya zv yazku u togochasnomu rajcentri Pidkamin Kultura V seli pracyuye Narodnij dim U lipni 2019 roku dlya Narodnogo domu bula zakuplena muzichna aparatura Vidomi lyudiUchasniki vizvolnih zmagan Bojcun Osip psevdo Shram 1925 Litovishe zhovten 1945 zv yazkovij stanichnij UPA osvita 4 klasi narodnoyi shkoli Chlen OUN z 1942 roku Zaginuv pid chas naskoku stribkiv na hatu de vin perebuvav Pid chas rukopashnogo boyu upivcem buv vidibranij avtomat u lejtenanta MGB i z nogo vbito ostannogo Poraniv she odnogo bilshovika a tretij sho stoyav zboku zrubav shableyu golovu Shramovi Bojcun Ivan psevdo Don 1928 Litovishe listopad 1945 strilec UPA bojovik kusha osvita 4 klasi narodnoyi shkoli Chlen OUN z 1942 roku Pidirvavsya na mini u lisi poblizu Litovisha Vorobjovskij Volodimir psevdo Zayac Sokil 1928 Franciya 20 sichnya 1950 Chernicya strilec UPA narodivsya u Franciyi osvita silska U mizhvoyennij period pereyihav razom z batkami do Litovisha Navesni 1944 roku razom z batkom pishov do viddilu UPA 1 yi sotni Druzhinnikiv Za rik u 1945 roci razom iz batkom perevedenij do Samooboronnogo kushovogo viddilu Buv dvichi poranenij Zaginuv pid chas boyu zi stribkami Gorobjovskij Andrij psevdo Derkach 1900 Litovishe 6 travnya 1945 strilec UPA osvita 4 klasi narodnoyi shkoli 1925 roku emigruvav do Franciyi ale 1931 roku povernuvsya z emigraciyi Chlen OUN z 1941 roku Pidirvavsya na mini u lisi poblizu Litovisha Maslyuk Josip Andrijovich kerivnik Pidkaminskogo rajonnogo provodu OUN kviten lipen 1951 Licar Bronzovogo hresta bojovoyi zaslugi UPA Zaginuv 30 lipnya 1951 roku u Penyackomu lisi pid chas masshtabnoyi oblavi Posmertno nagorodzhenij Bronzovim hrestom za zaslugi Popovich Semen psevdo Petrenko 1927 Litovishe veresen 1944 strilec UPA osvita 7 klasiv gimnaziyi vchitel chlen OUN z 1941 roku U 1943 roci dobrovolec diviziyi SS Galichina U 1944 roci povertayetsya do ridnogo sela de pislya prihodu sovitiv znov vchitelyuye Abi uniknuti mobilizaciyi do lav Chervonoyi armiyi jde u pidpillya Pidirvavsya na mini u lisi poblizu Litovisha Cinciruk Vasil psevdo Chumak 1914 Litovishe 20 listopada 1949 Golubicya strilec UPA osvita silska U mizhvoyennij period buv chlenom tovaristv Prosvita ta Lug Sluzhiv u polskomu vijsku Na chasi nimeckoyi okupaciyi buv v ukrayinskij policiyi zvidki pishov do viddilu UPA Buv v 1 ij sotni Druzhinnikiv royevim Buv chotiri razi poranenij U 1945 roci buv zvilnenij z viddilu ta pracyuvav u Samooboronnomu kushovomu viddili Vid vesni 1949 roku buv kushovim Zaginuv pid chas naskoku stribkiv u lisi bilya Golubici Chernichka Ivan psevdo Veselij 1927 Litovishe zhovten 1945 strilec UPA osvita 4 klasi narodnoyi shkoli Chlen OUN z 1942 roku Kolishnij voyak diviziyi SS Galichina z drugim prihodom sovitiv bojovik kusha UPA opikuvavsya poranenimi Zaginuv na hutori Gaj Revagi pid chas boyu zi stribkami PrimitkiPidkaminska gromada Kartka gromadi Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 26 lipnya 2021 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 3 sichnya 2021 Prognoz pogodi v s Litovishe weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 3 sichnya 2021 Vidstani vid sela Litovishe della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 3 sichnya 2021 RSR Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 18 7 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya nazv Lvivskoyi oblasti Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 27 sichnya 2024 Penyakivska silska rada rada info originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 3 sichnya 2021 Shematizm 1910 s 301 Rymut K Nazwy miast Polski Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1987 S 137 ISBN 978 8304024366 pol B V Smereka Naukovi praci istorichnogo fakultetu zbirka naukovih prac Zaporizkogo nacionalnogo universitetu 2016 vip 45 tom 1 S 2 B V Smereka Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo NAN Ukrayini Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo Kiyiv 2016 S 330 Zherela 05 1901 s XXXVI Zherela 05 1901 s 218 Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832 S 201 Dzieduszycki Maurycy Kronika domowa Dzieduszyckich 28 sichnya 2021 u Wayback Machine Lwow Drukarnia Zakladu narodowego im Ossolinskich 1865 S 455 pol Podzial administracyjny wojewodstwa Tarnopolskiego na powiaty miasta gminy wiejskie i gromady wedlug stanu na dzien 1 sierpnia 1936 r 8 grudnya 2019 u Wayback Machine Tarnopolski Dziennik Wojewodzki Nr 9 2 wrzesnia 1936 S 81 pol Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 93 Romanyuk M Ukrayinskij vizvolnij ruh Lviv Centr doslidzhen vizvolnogo ruhu 2003 Zbirnik 1 S 97 124 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 1067 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 249 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 251 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 254 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 312 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 333 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 702 Borotba proti UPA 2003 s 205 Viktor Yushenko prisvoyiv pochesne zvannya Mati geroyinya 11 om materyam z Bridshini brodurayon at ua 7 travnya 2009 originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 4 grudnya 2019 U Brodivskomu rajoni viznachili 8 ob yednan gromad varianty lviv ua Varianti 10 lipnya 2015 originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 4 grudnya 2019 Derev yana cerkva sv Yuriya 1784 decerkva org ua Derev yani cerkvi Zahidnoyi Ukrayini originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 grudnya 2019 Pidkaminskij dekanat Hram sv Yuriya s Litovishe sokaleparchy org ua Sokalsko Zhovkivska yeparhiya UGKC originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 4 grudnya 2019 Boruckij Yu 27 zhovtnya 2015 Osirotili hrami Brodivshini vgolos com ua Vgolos originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 4 grudnya 2019 Pro reyestraciyu statutiv religijnih gromad loda gov ua Lvivska oblasna derzhavna administraciya 29 grudnya 2017 originalu za 5 lyutogo 2018 Procitovano 13 grudnya 2019 Yarish I 5 grudnya 2012 Na Brodivshini vidkrili pam yatnij znak na chest odnoselchan povstanciv foto vgolos com ua Informacijna agenciya Vgolos originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 4 grudnya 2019 Komunalna ustanova Feldshersko akusherskij punkt sela Litovishe youcontrol com ua originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 7 grudnya 2019 Zagalnoosvitni navchalni zakladi I stupenya Brodivskoyi RDA brody osvita gov ua originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 6 grudnya 2019 Litovishanska ZOSh I stupenya lv isuo org ISUO Lvivska oblast 6 grudnya 2019 originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 6 grudnya 2019 TzOV Brodivskij zhirkombinat mkiev com originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 4 grudnya 2019 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 718 Komunalna ustanova Narodnij dim sela Litovishe youcontrol com ua originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 7 grudnya 2019 Muzichna aparatura dlya Narodnih domiv s Chepeli i s Litovishe prozorro gov ua Procitovano 13 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 832 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 963 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 831 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 1116 Mihajlo Romanyuk Vtrati zbrojnogo pidpillya OUN Zolochivskoyi okrugi u 1951 roci Bridshina kraj na mezhi Galichini j Volini Vipusk 4 Materiali p yatoyi krayeznavchoyi konferenciyi prisvyachenoyi Mizhnarodnomu dnyu pam yatok istoriyi ta kulturi V Strilchuk A Korchak G Kovalchuk N Hanakova V Ulyanov T Gilevich Brodi Brodivskij istoriko krayeznavchij muzej 2011 S 116 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 964 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 832 833 DzherelaZherela do istoriyi Ukrayini Rusi Tom 05 Materiyali do istoriyi Galichini Akti z r 1649 1651 Stefan Tomashivskij Lviv Arheografichna komisiya Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 901 T 2 355 s Litovishe Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 169 Slobodyan V Ukrayinski cerkvi Brodivskogo rajonu V Slobodyan V Vujcik S Ivasejko Lviv Misioner 2000 192 s Zolochivska okruga OUN Organizacijni dokumenti 1941 1952 P J Potichnij golovnij redaktor M Romanyuk redaktor G Papakin P J Potichnij G Boryak V Lozickij R Pirig Yu Shapoval O Udod S Kokin M Posivnich redkolegiya Kiyiv Toronto Litopis UPA 2014 T 24 1400 s ISBN 978 966 2105 57 5 Borotba proti UPA i nacionalistichnogo pidpillya informacijni dokumenti CK KP b U obkomiv partiyi HKBC MVS MGB KDB Kniga chetverta 1949 1959 P J Potichnij golovnij redaktor M Romanyuk redaktor G Papakin P J Potichnij G Boryak V Lozickij R Pirig Yu Shapoval O Udod S Kokin M Posivnich redkolegiya Kiyiv Toronto Litopis UPA 2003 T 7 711 s ISBN 966 02 3087 7 Shematizm Vsego Klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1910 Lvov Zhovkva Nakladom Arhieparhiyalnogo Klira Pechatnya oo Vasiliyan 1910 500 s ros rusin Litowisko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 329 pol Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832 Leopoli Impressum in typographia Petri Piller 1832 410 s lat pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ