Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пеня ки село в Україні у Золочівському районі Львівської області Село було раніше центром Пеняківської сільської ради як

Пеняки

Пеняки

Пеня́ки — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Село було раніше центром Пеняківської сільської ради, якій було підпорядковано села Пеняки, Літовище, Малинище, Чепелі. Населення становить 510 осіб.

село Пеняки
Країна image Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Підкамінська селищна громада
Основні дані
Засноване 1515
Населення 510
Площа 1,642 км²
Густота населення 310,60 осіб/км²
Поштовий індекс 80664
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 49°53′42″ пн. ш. 25°11′13″ сх. д. / 49.89500° пн. ш. 25.18694° сх. д. / 49.89500; 25.18694Координати: 49°53′42″ пн. ш. 25°11′13″ сх. д. / 49.89500° пн. ш. 25.18694° сх. д. / 49.89500; 25.18694
Середня висота
над рівнем моря 		348 м
Водойми р. Грабарка (Луг)
Відстань до
обласного центру 		112 км
Відстань до
районного центру 		35 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції 		35 км
Місцева влада
Адреса ради 80664, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Пеняки
Сільський голова Гавришко Микола Богданович
Карта
image
image
Пеняки
image
image
Пеняки
Мапа

image Пеняки у Вікісховищі

Населення

У 1880 році в селі мешкало 1 206 осіб, з них: 785 греко-католиків, 352 римо-католиків та 69 юдеїв. На початку XX століття населення Пеняків становило 890 осіб, з них: 450 українців, 390 поляків та 50 юдеїв. У міжвоєнний період в Пеняках було 325 будинків, де мешкало 1 375 осіб, серед них: українці — 304 родини або 1 247 осіб, поляки — 23 родини або 89 осіб, мішаних — 6 родин або 21 особа та юдеї — 5 родин або 18 осіб.

Географія

Село розташоване за 112 км від обласного центру, що проходить автошляхом обласного значення; до райцентру становить 35 км, що проходить автошляхом районного значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 35 км.

На північний схід від Пеняків розташовані села Літовище та Малинище, на схід — Шишківці, на південний схід — Чепелі, на південь — Лукавець, колишнє село Гута-Верхобузька, на північному заході — колишнє село Гута-Пеняцька, на півночі — Голубиця. Поблизу села протікає річка Серет (басейн Дністра). Одне з рамен Серету, що тече від села Голубиці до Пеняків на північний захід зветься Луг й далі тече на південний схід, де впадає до великого ставу. Вже з того ставу на північному сході сусіднього села Чепелі витікає потік, що отримав назву Грабарка.

Назва

Існує легенда, що оповідає про те, що якийсь мисливець аби вберегтися від дощу викорчував невеличку ділянку лісу, а на пеньках зрубаних ним дерев збудував собі будинок. І відтоді навколо цього будинку почали будуватися інші люди. Так з'явилося поселення «на пеньках», а з часом назва поселення трансформувалася у Пеняки.

Історія

Від першої згадки й до 1939 року

На території села під час проведення однієї з археологічних розвідок було знайдено два фрагменти крем'яних сокир культури кулястих амфор. Ця знахідка говорить про те, що в епоху пізнього енеоліту, а це близько 2950—2350 років до н. е., на цьому місці існувало давнє поселення цієї археологічної культури.

Вперше село Пеняки згадується в частині поборового реєстру 1515 року, як «Пеняківці». На той час поселення належало до Золочева та було у власності Станіслава Сененського. На підставі археологічних досліджень і знахідок, в околиці поселення було виявлене давньоруське городище XI—XIII століть. У 1532 році Сененський продав Золочів разом із 21 селом яворівському старості Анджею Ґурці, а собі залишив 8 сіл включно з Пеняківцями, але згодом назву поселення змінили на «Пеняки».

У 1598 році «золочівський ключ» (місто і понад 60 сіл) набув польський шляхтич, воєвода любельський Марек Собеський гербу Яніна. Після смерті Марека Собеського у 1605 році його маєтності успадкував його син Якуб Собеський. Після одруження 16 травня 1627 року з Софією Теофілею Даниловичівною, як посаг за дружиною до його маєтностей додалися фактично усі маєтки Жолкевських і частина майна Даниловичів, у тому числі й «маркопільський ключ», до складу якого входили й Пеняки. По смерті Якуба Собеського у 1646 році маєтками керувала Софія Теофілія Собеська.

Під час національно-визвольної війни через село проходило козацьке військо під проводом полковників Данила Нечая, яке близько трьох місяців тримало в облозі Бродівський замок. Козацько-татарське військо, що поверталося після перемоги над військом Речі Посполитої у битві під Пилявцями 1648 року, увійшло на територію Львівської землі з боку Збаража і Тернополя. У 1649 році найбільш спустошеними селами були Голубиця, Літовище, Пеняки, Шишківці, Чепелі, Гнідава, Мильне та Маркопіль. Про спустошення села у 1649 році присягу перед польською владою складав мешканець Пеняків Дацько Береза. За його словами було спалено церкву, корчму, людей вбито або забрано в ясир, через що жодного податку сплатити не було змоги.

Згодом село опинилося у власності князя Михайла Казимира Радзивілла, оскільки він 1658 року одружився з донькою Якуба та Софії Теофілії Собеських Катажиною.

1716 року Пеняки, Голубиця та Чепелі перейшли у власність французького дворянина Ф. Дипонта.

У 1772 році Галичина опинилася під пануванням Австрії.

У другій половині XVIII століття власником Пеняк був коронний ловчий Антоній Бельський. Його донька Анеля, що 1784 року вийшла заміж за колекціонера мистецьких творів, камердинера польського двору Ігнація Мйончинського, отримала Пеняки в придане. Камердинер збільшив маєтки, придбавши ще й розташовані неподалік Заложці (Залізці). Латифундія мала площу близько 13 000 гектарів, її іноді називали «пеняцькою державою», про що нагадували відповідні вказівники і таблиці. У 1814 році Анеля заснувала у Пеняках католицьку парафію та спорудила костел, а у 1822 році запросила туди єзуїтів, котрі створили місіонерський осередок, що діяв до 1853 року.. До парафії належали містечко Маркопіль, села Батьків, Чепелі, Голубиця, Гута-Пеняцька, Літовище, Лукавець, Шишківці та Звижень. По смерті Ігнація і Анелі Мйончинських маєтності у 1832 році успадкував молодший син Матеуш. Ще 1830 року Матеуш одружився з донькою графа Марцелія Мар'яна Потоцького гербу Золота Пилява Клементиною. У шлюбі народилася донька Альфонсина, яка у другій половині XIX століття стала дружиною графа Володимира Дідушицького. У 1894 році Пеняки отримала як посаг дочка Дідушицьких — Марія, яка вийшла заміж за графа Тадеуша Ценського. По смерті Тадеуша Ценського у 1925 році, останнім власником (дідичем) села був його син Ян Ценський.
У міжвоєнний період в Пеняках діяло руханково-пожежне товариство «Луг», яке крім своєї основної діяльності, часто влаштовувало недільні фестини. Також існувала філія польської ощадної каси, напіввійськова поліційна організація польської молоді «Щельци» (стрільці), у поляків були власні клуб, крамниця та молочарня.

Друга Світова війна: перші совіти та діяльність ОУН (1939—1941)

Встановлення у Західній Україні радянської влади, після подій так званого «золотого вересня» 1939 року, що супроводжувалося тотальною радянізацією, невіддільним елементом якої були політичні репресії, спонукав ОУН до зміни тактики і стратегії боротьби, переходу у глибоке підпілля, розпуску повстанських загонів. Натомість зосереджено увагу на розбудові мережі на всіх теренах України, опанованих більшовиками, вишколах членства та підготовці до широкомасштабного повстання в момент вибуху нової війни. Наприкінці вересня 1939 року Провід українських націоналістів дав вказівку низовим ланкам організації про перехід за кордон всіх членів ОУН, які за Польщі перебували в ув'язненні і тих, кому загрожував арешт органами НКВС. Деякі підпільники загинули під час перетину кордону або були захоплені прикордонниками та засуджені до тривалих термінів ув'язнення. Ті з членів ОУН, які не бажали покидати рідні землі, але перебували під наглядом НКВС, переходили на нелегальне становище та продовжували свою організаційну працю.
На початку 1940 року розпочалася реорганізація ОУН на ЗУЗ. Структурна реорганізація торкнулася й Золочівської округи ОУН, до складу якої наприкінці 1939 року передано Зборівський повіт. На початку 1940 року Золочівська округа у складі трьох повітів у межах повітового поділу польської держави (Бродівського, Зборівського та Золочівського) увійшла до складу Тернопільської області ОУН, а згодом була передана Львівській області ОУН. 1940 року на Підкамінеччині Григорій Каня («Бистрий») сформував районний провід ОУН, а територія, що йому підпорядковувалася, була поділена на чотири підрайонних проводи з центрами у Пеняках, Підкамені, Яснищах та Суховолі. 20—21 грудня 1940 року органами НКВС у Львівській області, як зрештою і в усій Західній Україні, проведено широкомасштабну операцію з метою ліквідації оунівського підпілля. У грудні 1940 року націоналістичне підпілля округи зазнало чи не найбільших втрат. Арешти були несподіваними і масовими та відбувалися у найрізноманітніших місцях: вдома, у поїздах, у студентських та учнівських гуртожитках тощо. Так у лісі біля села Пеняки Бродівського району знайдено трупи трьох замордованих мешканців села Соколівка Буського району — Володимира Скорика, Михайла Ленчука та Ілька Біду. Непоодинокими були випадки розстрілів на початку німецько-радянської війни національно-свідомих українців (тих, кого не встигли арештувати) на місці, без суду і слідства. Більшовицький терор в роки першої окупації 1939—1941 років вкрай вороже налаштував проти радянської влади місцеве населення.

Друга Світова війна: німецька окупація (1941—1944)

Підпілля Золочівщини внаслідок вдалої організаційно-підготовчої та вишкільно-пропагандивної роботи у період свого становлення, а найбільше в роки першої більшовицької окупації, стало доволі потужною силою, яка на початку німецько-радянської війни активно включилася у державотворчі процеси, що охопили Україну після проголошення Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 року. У перші дні німецька окупаційна влада лояльно ставилася до місцевих українців, зокрема, поновилася робота читальні «Просвіта», на сільському цвинтарі насипано символічну могилу «Борцям за волю України». Але невдала спроба державотворення 1941 року та розгортання гітлерівської каральної системи, а саме арешти та розстріли членів ОУН, вивезення української молоді на примусові роботи до Німеччини та багато інших чинників спонукали ОУН до чергової зміни тактики, зокрема, переходу у глибоке підпілля та підготовки організації до збройної боротьби проти німецьких, польських та більшовицьких окупантів. У цей час тривала розбудова Юнацтва ОУН як організаційного резерву та створена жіноча сітка ОУН у кожному населеному пункті. У період німецької окупації, завдяки плановій організаційній роботі, на теренах Золочівської округи було вдосталь добре підготовлених кадрів. 14 жовтня 1942 року в лісах Волині створена Українська повстанська армія. Багато молоді поповнило лави УПА. На початку осені 1943 року на теренах Золочівської округи ОУН створений перший відділ УНС.

З наближенням до Галичини лінії німецько-радянського фронту, ОУН(б) в краї активізувала свою роботу в напрямку підготовки всенародного повстання задля здобуття незалежності України. У грудні 1943 року УНС прийняла назву УПА-Захід. Навесні 1944 року група Григорія Котельницького («Шугай») разом із поповненням, боївка Миколи Костіва («Вихор») з Підкамінського району, Олексія Кравчука («Завзятий») та Михайла Юраса («Залізний») з Пониковицького району, чота Романа Гуди («Тигр»), боївки «Остапа», «Крука» та багато інших відділів перейшли в Поморянський ліс під село Романів, де розпочалося формування куреня УПА.

У вересні 1943 року в лісах, обмежених селами Пеняки, Тростянець та Опаки з'явилася партизанська група, створена радянським військовим лікарем П. К. Кундіусом, чисельністю 96 осіб. Розвідники партизанів входили до населених пунктів та розпитували селян, чи діє у навколишній місцевості будь-який партизанський загін. Коли селяни відповіли, що ні, тоді до села входив весь загін радянських партизанів. Вони нищили та грабували молочарні, лігеншафти (господарства, організовані німецькою окупаційною владою).

20 лютого 1944 року до села Пеняки прибув добре озброєна партизанська група чисельністю близько 600 осіб, у тому числі, й щойно мобілізовані боєздатні місцеві поляки. Звідси вони попрямували на Гуту-Пеняцьку, де була їхня база. 22 лютого 1944 року 9-й батальйон радянських партизанів імені Чкалова під командуванням Бориса Кореневського полишив Гуту-Пеняцьку, перед тим провівши акцію диверсії стосовно офіцерів німецького гарнізону, що дислокувався неподалік. Через це за шість днів Гута-Пеняцька була спалена німецькими каральними частинами, а населення винищене.

Друга Світова війна: визволення села

Влітку 1944 року село визволене з-під німецької окупації, натомість відновлена радянська влада. Більшовики були зайняті організацією цивільної адміністрації по районах. Відновлювано всі уряди, які діяли упродовж 1939—1941 років. Видано розпорядження про загальний перепис населення для райвиконкомів. Проведено мобілізацію чоловічого населення віком 16-50 років до лав Червоної армії. Під мобілізацію не підпадали священики, дяки, заступники дяків, паламарі, міліціонери, пожежна служба, управа сільрад та службовці районних установ, а також працівники залізниці та пошти. До міліції приймали лише молодь віком від 16-17 років. НКВС спільно з польською міліцією проводили стеження та арешти колишніх вояків дивізії «Галичина», свідомих українців. В містах поляки зайняли ключові посади, а загалом опанували терен Південної Брідщини (, Пеняки, Гута-Верхобузька, Опаки, Ушня, Козаки).

Радянські репресії та діяльність УПА (1944—1953)

У серпні 1944 року в лісі, в районі сіл Пеняки, Жарків, Голубиця перебувала сотня УПА «Свободи». Сотня провела декілька боїв з підрозділами НКВС. Наприкінці квітня 1945 року сотня «Свобода» повернулася до лісу поблизу села Пеняки. 4 травня 1945 року повстанці вирушили в рейд до Бібрецького лісу. У червні 1945 року сотня знову приходить у місцевий ліс, де 17 червня проводить черговий бій з підрозділом НКВС, в якому окупанти втратили 3 бійців. 29 червня на дорозі біля села Чепелі влаштовано засідку, але невдало, бо ворог поїхав іншою дорогою.

30 жовтня 1944 року загони НКВС з Заболотців, Підкаменя та Підгірців загальною чисельністю близько 1 500 осіб та за участі двох танків проводили облаву у лісі між селами Ясенів, Жарків, Голубиця, Пеняки (Пеняцькі ліси) та Підгірці. З боку сіл Жаркова, Голубиці, Пеняки, Лукавця, Колтова, Верхобужа та Побужан були встановлені добре озброєні блокпости більшовиків. Підрозділ УПА, проводячи передислокацію, наскочив на один з таких блокпостів й сталося боєзіткнення. У наслідок чого з боку «стрибків» один вбитий (згодом похований у Жаркові) та вісім поранено. Наступного дня загони «стрибків», що проводили облаву виїхали через Жарків та Майдан Пеняцький у напрямі Ясенова та Олеська. Згодом «стрибки» розробили нову тактику, зокрема, засідки вже влаштовували не по селах, а поміж селами, по полях. Так, пеняцький гарнізон, що вночі робив засідки в селах Жарків, Голубиця, Літовище, Пеняки.

1 квітня 1945 році збірний загін Підкамінського і Заболотцівського райуправлінь НКВС чисельністю близько 200 осіб проводили облаву у лісі між селами Пеняки, Чепелі та Шишківці. Під час облави вбили одного місцевого поляка. Влітку 1945 року в масиві Пеняцьких лісів перебували підрозділи УПА. У другій половині серпня 1945 року починається масована блокада лісу військами НКВС, яка тривала близько трьох тижнів.

21 серпня 1947 року селом цілий день ходив прокурор та перевіряв квіти по здачі контингенту. Його охоронцями, нібито за контингент, були жорстоко побиті селянин Максимів Володимир та його мати, а також ними ж до непритомності були побиті двоє неповнолітніх місцевих хлопців, що розпалили багаття біля телефонного стовпа. 27 серпня з села виїхав військовий гарнізон, а на його місце прибув інший чисельністю 30 осіб. 31 серпня за фальшивим доносом був заарештований селянин Максимів Володимир та вивезений до району. Звідси возили його до Олеського райвідділу МДБ на очну ставку з парубком із Верхобужа, закидаючи йому співпрацю з упівцями, але його провини не було доведено і 7 вересня його відпустили.

Під час каральної операції «Захід», проведеної уряду СРСР проти УПА, 22 жовтня 1947 року з села до Казахстану та віддалених районів Сибіру примусово депортували родини Дмитра Поповича, Марії Семчук, Степана Шамра, Антіна Чижевського, Стаха Мельничука та Івана Крохмалюка. В колишньому фільварку на хуторі Свиридівка села Пеняки розташувалося підсобне господарство Підкамінської ВТК площею близько 150 гектарів. Тут вирощувалася переважно городина. Земля оброблялася суто арештантами, яких охороняє близько 50 бійців МДБ. У Пеняках був розташований невеличка лічниця, розрахований на 12 ліжок, яким завідував Дотаренко Григорій Михайлович. Тут приймали лише легко хворих, а важкохворих відправляють до Львова. У шпиталі була власна кухня, але в цілому, харчування хворих було поганим.

24 квітня 1950 року оперуповноважений лейтенант Погодін заарештував священика Миколу Рахлецького, а згодом заарештованого відвезли до Львова. В Пеняках майже увесь травень 1950 року проводилися масові арешти. У сільській раді перебувало 20 заарештованих осіб й після проведення допитів, з того числа звільнено лише чверть заарештованих, а решту відвезли до Львова. Тоді були заарештовані хлопці Юрій Турчин та Василь Луцків, яких публічно вивели перед односельцями, доказуючи їхню співпрацю з повстанцями. Упродовж, 18—27 червня 1950 році у так званих Пеняцьких лісах відбулася велика облава, у якій брало участь близько 5 000 «стрибків». На початку серпня 1950 року в селі налічувалося 15 комсомольців, дільничим міліціонером був Солтис Р.. Місцевою лічницею на той час завідував доктор Ріберт, чех за походженням. Пеняки мали також власну невеличку аптеку, якою завідував Швардуцький з Підкаменя.

Упродовж 1947—1949 років в криївках, що у Пеняцькому лісі переховувався генерал-хорунжий УПА Василь Кук, котрий після загибелі Романа Шухевича у 1950 році, став головнокомандувачем УПА.

Упродовж 8—15 березня 1951 року каральні підрозділи НКВС в Пеняцьких лісах провели масштабну блокаду: оточено було весь масив лісів.

Радянський період (1944—1991)

Колгоспне життя

Вже по закінченню другої світової війни село почало поступово відбудовуватися. Утворений колгосп імені Франка з садибою у Пеняках. Від початку 1951 року пройшло укрупнення колгоспів, таким чином колгосп імені Франка об'єднано з чепелівським колгоспом «Вільна Україна» та створений колгосп імені М. І. Кузнецова з центральною садибою (конторою) у Пеняках. Також працювали цегельня, тартак, клуб, збудовано стадіон.

Пам'ятки історії

Палац

image
Палац у Пеняках (малюнок 1848 року)
Докладніше: Палац у Пеняках

У Пеняках був панський палац, споруджений 1776 року. Стінопис внутрішніх покоїв виконаний італійцем Альфреско. У палаці містилася велика колекція мистецтва, зокрема, полотна історичного змісту, краєвиди, малюнки, літографії, географічні мапи, зібрана графом Іґнацієм Мьончинським. Граф Володимир Дідушицький доповнив її збіркою виробів місцевих майстрів. До палацового комплексу належали також теплиця, оранжерея та парк. На жаль, у грудні 1914 року палац спалений, а його рештки зрівняно з землею австрійськими військами в комплексі репресивних заходів щодо його власника — Тадеуша Ценського.

Станом на 1885 рік, навколо палацу було розташовано багато будинків, зокрема, школа, будиночки лікаря, греко-католицького пароха, палацової прислуги, мурований млин, пошта, жандармерія, корчма; далі на південний схід розташовані господарські будинки та гуральня. Дотепер на території маєтку збереглося декілька перебудованих господарських будівель, а також дві опори бічної брами. Колишня припалацова каплиця, за часів незалежності стала церквою Найсвятішої Богородиці та використовується місцевою греко-католицькою громадою.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці

image
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1767)

Давня українська церква стояла на тому місці, де у 1920-х роках споруджений костел святого Альфонса Родрігеса. Вона згоріла від удару блискавки у 1759 році, а 1761 року на тому місці була збудована каплиця. Нова дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці споруджена у 1782 році. Була у користуванні греко-католицької громади села чисельністю 595 вірних та належала до Золочівського деканату. У 1832 році у місцевій церкві служив парох Чепелів о. Теодор Гловацький. При церкві діяла парафіяльна школа. У 1906—1913 роках парохом церкви був о. Григорій Грушка. При церкві діяла однокласна школа з руською (українською) мовою викладання. Парох у 1911 році заснував в Пеняках читальню «Просвіта» та «Церковне братство». По смерті о. Григорія, його наступниками були о. Кліма, о. М. Гаврилюк, о. М. Плешкевич, а останнім парохом села був о. Оберишин, якого за радянської влади було засуджено на 25 років каторжних робіт та вивезено до Сибіру. Від 1979 року храм є пам'яткою архітектури національного значення № 1339. Нині парафія храму, очолювана отцем Богданом Цінціруком. як і сам храм належать до Бродівського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ. Біля дороги частково збереглася стара кам'яна огорожа святині.

Костел святого Альфонса

Необароковий костел святого Альфонса Родрігеса, споруджений у 1924—1926 роках за проєктом архітектора Вавжинця Дайчака. Незавершений костел консекрував 14 грудня 1924 року бродівський декан о. Станіслав Краусс. Впродовж 1933—1934 років біля костелу збудували дзвіницю з трьома дзвонами фабрики Фельчинського з Калуша. По війні місцеві поляки виїхали до Польщі і костел закрили. Тривалий час святиня перебувала в стані руїни, було втрачено частину склепіння нави, але кілька років тому зусиллями сільської громади костел вдалося врятувати. Тепер проводиться його реставрація.

Пам'ятка Пеняцька

Серед відомих уродженців і мешканців Пеняк — граф Володимир Дідушицький, галицький меценат, краєзнавець, непересічний організатор музейної та природоохоронної справи, який 1886 року заснував перший у Європі природоохоронний резерват «Пам'ятка Пеняцька» та природничий музей у Львові.

«Пам'ятка Пеняцька» — є першим природоохоронним об'єктом, створеним у межах сучасної України, а також одним з перших природоохоронних об'єктів на теренах Європи. Навіть відома «Асканія Нова» отримала статус заповідника лише 1898 року. «Пам'ятка Пеняцька» є складовою частиною Національного природного парку «Північне Поділля».

Давньоруське городище

image
Печери городища

Давньоруське городище (XI—XIII століття) розташоване за 3 км на захід від села Пеняки, в урочищі «Коло кринички» на підвищених ділянках біля віддаленого хутора Гутиська Пеняцького. У підніжжя пагорба колишнього Пеняцького городища упорядковане місцевими мешканцями давнє джерело, над ним споруджено кам'яний грот зі скульптурою Ісуса Христа та Івана Хрестителя.

Меморіали, пам'ятники

2015 року з нагоди святкування 500-ліття першої згадки села Пеняки виконавча дирекція організаційного комітету зініціювала та збудувала пам'ятний знак «Пеняки — 500» перед в'їздом до села. 23 серпня 2015 року було освячено фігуру Покрови Пресвятої Богородиці та пам'ятний знак заснування села.

1 листопада 2018 року в селі Пеняки на сільському цвинтарі відбулося поминальне віче та освячення відновленої Братської могили вояків Української Галицької Армії.

Інфраструктура

Освіта

У 1865 році в селі заснована початкова однокласна школа з польською та руською (українською) мовою навчання. У школі навчалося 72 дітей, а також школі належав великий сад, площею 14×38 арів. Неподалік була школа мережива.

Нині в селі функціонує установа загальної середньої освіти — Пеняківський навчально-виховний комплекс загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів, де навчається 100 дітей

У грудні 2016 року в Пеняках після капітального ремонту відкрився дошкільний навчальний заклад, розрахований на 20 дітей. Роботи проводилися в рамках реалізації обласного конкурсу мікропроєктів місцевого розвитку. Загальний бюджет проєкту склав 200 000 гривень, з яких 100 000 гривень було скеровано з обласного бюджету. Під час проведення капітального ремонту був облаштований фасад будівлі, добудована котельня, проведено водопостачання та каналізацію.

Медицина

В селі діє Пеняківська сільська лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини.

Культура

Народний дім «Просвіта», бібліотека.

Спорт

13 червня 2018 року, у межах реалізації бюджетної Програми «Будівництво футбольних полів зі штучним покриттям у регіонах України», у Пеняках відбулися урочисті заходи з нагоди відкриття сучасного поля. Дана Програма реалізовувалася у 2017 році спільно з Мінрегіонбудом та передбачала використання коштів обласного, районного, сільського та державного бюджетів. Чин освячення футбольного поля провели настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ о. Богдан Цінцірук та настоятель храму Успення Пресвятої Богородиці УГКЦ о. Ярослав Бордюг.

Відомі люди

image
Граф Володимир Дідушицький

Власники села

Мистецтво

Освіта, наука

Церква

  • Софія Гачинська (1929—1993) — в народі «свята Зося» — українська стигматичка, яка отримала свій особливий дар у 1949 році, оздоровлювала людей. Біографія і діяльність відображені в книзі отця Ісидора Гончара «Подих вічності».
  • о. Грушка Григорій (1859 — 1913) — український громадський діяч, літератор, священик Української греко-католицької церкви, засновник (1893) і перший редактор (1893—1895) газети «Свобода» — першого україномовного видання США. Отець Григорій був парохом місцевої церкви Покрови Пресвятої Богородиці у 1906—1913 роках, а також у 1911 році заснував читальню «Просвіти» в Пеняках. Помер 18 квітня 1913 року та похований в Пеняках на сільському цвинтарі.

Учасники визвольних змагань

  • Капітанець Григорій (псевдо — «Вітер»; 1925, Белжець — 23 жовтня 1946, Гута-Пеняцька) — командир чоти сотні УПА Під час німецької окупації працював продавцем у золочівській книгарні. У лавах УПА від 1943 року. Влітку 1946 року, після розформування відділів УПА, скерований на теренову роботу. Загинув у криївці у січні 1946 року.
  • Коць Михайло (псевдо — «Буря»; 1922, Пеняки — 9 грудня 1944) — розвідник УПА, освіта — 4 класи народної школи. Член ОУН з 1942 року. Загинув в бою з підрозділом МДБ у грудні 1945 року.
  • Крохмалюк Степан Іванович (псевдо — «Орлик»; 1925, Пеняки — 9 березня 1949, Пеняки) — розвідник УПА, сільська освіта. Влітку 1944 року перейшов до відділу УПА (командира «Іванка»). Восени 1945 році був звільнений з відділу та працював у місцевому Самооборонному кущовому відділі. Загинув у березні 1949 року на хуторі Геленка в с. Пеняки під час боєзіткнення зі «стрибками».
  • Крохмалюк Богдан Іванович (псевдо — «Соловейко»; 1929, Пеняки — 9 березня 1949, Пеняки) — розвідник УПА, освіта — 7 класів народної школи. Від 1946 року член Юнацтва ОУН. Восени 1947 року пішов у підпілля, працював у місцевому Самооборонному кущовому відділі. Загинув у березні 1949 року на хуторі Геленка в с. Пеняки під час боєзіткнення зі «стрибками».
  • Москалюк Йосиф (псевдо — «Сокіл»; 1918, Пеняки — 21 січня 1945, Підкамінь) — стрілець УПА, освіта — 3 класи народної школи. Член ОУН з 1942 року. Під час так званої сталінської мітли 18 січня 1945 року в бою зі «стрибками» був важко поранений. Важко пораненого, напів притомного вояка, забрав один селянин на підводу і вже по шляхові до місця лікування натрапили на блокпост «стрибків» і безпомічного друга «Сокола» забрала із собою до Підкаменя, де він за три дні помер.

Примітки

  1. ІМСУ, 1968, с. 169.
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 липня 2022.
  3. . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 18 липня 2022.
  4. Прогноз погоди в селі Пеняки. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 15 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  5. Відстані від села Пеняки. della.com.ua. Процитовано 15 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  6. Пеняківська сільська рада. rada.info. Процитовано 15 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  7. Sokalski M. Peniaki… — S. 287.
  8. Шематизмъ, 1910, с. 302.
  9. Броди і Брідщина, 1988, с. 341.
  10. Pieniaki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 88. (пол.)
  11. Радіопроект «Моє село — окраса України». Історія села Пеняки. youtube.com. ТРК «Броди». 4 жовтня 2018. Процитовано 15 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  12. Археологічні пам'ятки, 1981, с. 266.
  13. Булишин В. (26 серпня 2015). namezhi.com.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.
  14. Броди і Брідщина, 1988, с. 339.
  15. Жерела-05, 1901, с. XXXVI.
  16. Жерела-05, 1901, с. 218.
  17. Jaroszuk J.… — S. 393.
  18. Jan Jaroszuk. Katarzyna Radziwiłłowa (z domu Sobieska) 1634-01-07 — 1694-09-29. ipsb.nina.gov.pl (пол.). Процитовано 15 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  19. Броди і Брідщина, 1988, с. 340.
  20. Село з півтисячолітньою історією. radyvyliv.info. 7 червня 2015. оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  21. Пелех В. Мій святий працедавець [ 2021-09-12 у Wayback Machine.] // Альманах УНС. — 1989. — С. 111.
  22. Сергійчук, 2005, с. 16—17.
  23. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 22.
  24. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 23.
  25. Зьомбра В. Роман Паланичка—"Кочовик" — провідник Підкамінського районного проводу ОУН / Василь Зьомбра // Брідщина — край на межі Галичини і Волині. Вип. 4: Матеріали п'ятої краєзнавчої конференції, присвяченої Міжнародному Дню пам'яток історії та культури 8 квітня 2011 р. — Броди: Просвіта, 2011. — С. 110.
  26. Зьомбра В. Підкамінь у Збройному Підпіллі ОУН та УПА 40-50-х років ХХ ст. / Василь Зьомбра // Брідщина — край на межі Галичини і Волині. Вип. 1: Матеріали другої краєзнавчої конференції, 18 квітня 2008 р. — Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2008. — С. 111.
  27. Соколівка у спогадах (історичні образки): краєзнавче видання / Упоряд. І. Паламар. — Львів: Логос, 2008. — С. 130.
  28. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 26.
  29. Загоруйко Р. Повернення зі справжнього пекла. Спогади-мемуари учасника національно-визвольних змагань ОУН та УПА (Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії) / Р. Загоруйко. — Новий Розділ, 2004. — Вид. 2-е, доп. — С. 105.
  30. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 52.
  31. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 67, 69.
  32. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 86.
  33. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 93.
  34. Романюк М. Сотня УПА «Свободи» // Український визвольний рух. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2003. — Збірник 1. — С. 97—124.
  35. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 115, 117.
  36. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 251.
  37. Воєнна округа УПА «Буг»_кн.2, 2009, с. 177.
  38. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 312.
  39. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 333.
  40. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 715.
  41. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 721—722.
  42. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 723.
  43. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 767.
  44. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 770.
  45. Боротьба проти повстанського руху, 2017, с. 190.
  46. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 768.
  47. Stęczyński B. Pałac w Peniakach // Okolice Galicyi. — Lwów: nakładem Kajetana Jabłońskiego, 1847. — S. 13. (пол.)
  48. Sokalski M. Peniaki… — S. 284.
  49. Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832… — S. 201.
  50. Постанова Ради міністрів УРСР «Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» № 442 від 6.09.1979 р. zakon.rada.gov.ua. Верховна рада Української РСР. Процитовано 15 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  51. Б. Г. Проць, Ю. М. Чорнобай, О. Б. Вовк, A. A. Бокотей Перший український резерват природи «Пам'ятка Пеняцька»: на шляху відродження // Наукові записки державного природознавчого музею. — Львів, 2004. — Т. 20. — С. 167—176.
  52. Село Пеняки молитовно відзначило 500-ліття. sokaleparchy.org.ua. 28 серпня 2015. Процитовано 15 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  53. Поминальне віче та освячення відновленої могили вояків УГА в с. Пеняки. brodyhistory.org.ua. Процитовано 15 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  54. Sokalski M. Peniaki… — S. 286.
  55. Пеняківський НВК I—III ст. penyakyschool.e-schools.info. Процитовано 15 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  56. . zik.ua. ZIK. 5 грудня 2016. Архів оригіналу за 13 грудня 2018. Процитовано 15 грудня 2019.
  57. Урочисте відкриття футбольного поля зі штучним покриттям у с. Пеняки Бродів. brody-rada.gov.ua. 13 червня 2018. оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  58. Mateusz hr. Miączyński z Miączyna h. Suchekomnaty (ID: lu.16549). sejm-wielki.pl (пол.). Genealogia Potomków Sejmu Wielkiego. Процитовано 15 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  59. Моє рідне село Пеняки, 1998.
  60. Синиця А. Історія викладання філософії у Львівському університеті (XVII–першої половини ХХ століття / А. С. Синиця // Вісник соціогуманітарні проблеми людини. — Львів, 2012. — № 6. — С. 68—82.
  61. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 1105.
  62. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 834.
  63. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 955.
  64. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 832.

Джерела

  • Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яного віку. Інститут суспільних наук АН УРСР / І. П. Герета, Р. Т. Грибович, Л. Г. Мацкевой та ін.; редкол.: О. П.  Черниш (відп. ред.) та ін. — Київ : Наукова думка, 1981. — С. 266.
  • Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протокол и допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. Книга 3 (1949-1956) / упорядник М. Романюк; П. Й. Потічний (співголова), Г. Папакін (співголова), Г. Боряк, В. В'ятрович, В. Лозицький, Ю. Шаповал, В. Огороднік, І. Патриляк, М. Посівнич (редколегія). — Київ, Торонто : Літопис УПА, 2017. — Т. 27. — 735 с. — .
  • Жерела до історії України-Руси. Том 05. Матеріяли до історії Галичини. Акти з р. 1649-1651 / Стефан Томашівський. — Львів : Археоґрафічна комісия Наукового товариства імени Шевченка, 1901. — Т. 2. — 355 с.
  • Осип Панчишин. Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Чумак Я. — Торонто, Онтаріо, 1988. — 671 с.
  • Золочівська округа ОУН: Організаційні документи (1941-1952) / П. Й. Потічний (головний редактор), М. Романюк (редактор), Г. Папакін, П. Й. Потічний, Г. Боряк, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, С. Кокін, М. Посівнич (редколегія). — Київ — Торонто : Літопис УПА, 2014. — Т. 24. — 1400 с. — .
  • Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали. 1943–1952. Книга 2 / HAH України. Інститут української археографії тa джерелознавства ім. М. C. Грушевського. — Київ, Торонто : Літопис УПА, 2009. — Т. 13. — 1232 с. — (Нова серія) — .
  • Пеняки // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / В. Ю. Маланчук (голова редколегії), М. Я. Гнидюк, Б. К. Дудикевич, М. К. Івасюта, I. П. Крип'якевич, В. П. Огоновський, М. М. Олексюк, П. I. Пастер (відповідальний секретар редколегії), А. Г. Сісецький, М. Ю. Смішко,  П. П. Челак, В. П. Чугайов. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 169.
  • о. Ісидор (Гончар). Подих вічності / Гончар І., Сокирка М. — Львів : Папуга, 2003. — 64 с. — (Божі сліди) — .
  • Панчишин О. Моє рідне село Пеняки: мемуарно-краєзнавчий нарис. — б.м., 1998. — 370 с. — (Бібліотека літературно-краєзнавчого журналу «Брідщина»)
  • Пеняки. Життєпис села / Ред. кол.: Н. Забокрицька, М. Гавришків, В. Стрільчук. — Броди : видавничий відділ КП «Районна газета «Голос відродження»», 2015. — 196 с.
  • Пшик В. Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст.. — Львів : Дизайн-студия «Гердан Графіка», 2008. — С. 23—24. — .
  • Сергійчук В. Український здвиг: Прикарпаття. 1939—1955. — Київ : Українська Видавнича Спілка, 2005. — 840 с. — .
  • Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910. — Львовъ-Жовква: Накладомъ Архіепархіяльного Клира : Печатня оо. Василіянъ, 1910. — 500 с. (рос.), (русин.)
  • Jaroszuk J. Radziwiłłowa z Sobieskich, 1. v. Zasławska-Ostrogska, Katarzyna // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987 — T. ХХХ/3, zeszyt 126. — S. 392—396. (пол.)
  • Pieniaki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 88. (пол.)
  • Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832. — Leopoli: Impressum in typographia Petri Piller, 1832. — 410 s. (лат.), (пол.)
  • Sokalski M. Peniaki // Rys geograficzno-statystyczny złoczowskiego okręgu szkolnego wraz z dokładnym opisem poszczególnych miejscowości obu powiatów (złoczowski i brodzki). — Złoczów: nakładem Towarzystwa Pedagogicznego oddziału złoczowskiego, 1885. — S. 282—287. (пол.)

Посилання


    image Це незавершена стаття з географії Львівської області.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Penya ki selo v Ukrayini u Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Selo bulo ranishe centrom Penyakivskoyi silskoyi radi yakij bulo pidporyadkovano sela Penyaki Litovishe Malinishe Chepeli Naselennya stanovit 510 osib selo Penyaki Krayina Ukrayina Oblast Lvivska Rajon Zolochivskij Gromada Pidkaminska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1515 Naselennya 510 Plosha 1 642 km Gustota naselennya 310 60 osib km Poshtovij indeks 80664 Telefonnij kod 380 3266 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 53 42 pn sh 25 11 13 sh d 49 89500 pn sh 25 18694 sh d 49 89500 25 18694 Koordinati 49 53 42 pn sh 25 11 13 sh d 49 89500 pn sh 25 18694 sh d 49 89500 25 18694 Serednya visota nad rivnem morya 348 m Vodojmi r Grabarka Lug Vidstan do oblasnogo centru 112 km Vidstan do rajonnogo centru 35 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Brodi Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 35 km Misceva vlada Adresa radi 80664 Lvivska obl Zolochivskij r n s Penyaki Silskij golova Gavrishko Mikola Bogdanovich Karta Penyaki Penyaki Mapa Penyaki u VikishovishiNaselennyaU 1880 roci v seli meshkalo 1 206 osib z nih 785 greko katolikiv 352 rimo katolikiv ta 69 yudeyiv Na pochatku XX stolittya naselennya Penyakiv stanovilo 890 osib z nih 450 ukrayinciv 390 polyakiv ta 50 yudeyiv U mizhvoyennij period v Penyakah bulo 325 budinkiv de meshkalo 1 375 osib sered nih ukrayinci 304 rodini abo 1 247 osib polyaki 23 rodini abo 89 osib mishanih 6 rodin abo 21 osoba ta yudeyi 5 rodin abo 18 osib GeografiyaSelo roztashovane za 112 km vid oblasnogo centru sho prohodit avtoshlyahom oblasnogo znachennya do rajcentru stanovit 35 km sho prohodit avtoshlyahom rajonnogo znachennya Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Brodi stanovit 35 km Na pivnichnij shid vid Penyakiv roztashovani sela Litovishe ta Malinishe na shid Shishkivci na pivdennij shid Chepeli na pivden Lukavec kolishnye selo Guta Verhobuzka na pivnichnomu zahodi kolishnye selo Guta Penyacka na pivnochi Golubicya Poblizu sela protikaye richka Seret basejn Dnistra Odne z ramen Seretu sho teche vid sela Golubici do Penyakiv na pivnichnij zahid zvetsya Lug j dali teche na pivdennij shid de vpadaye do velikogo stavu Vzhe z togo stavu na pivnichnomu shodi susidnogo sela Chepeli vitikaye potik sho otrimav nazvu Grabarka NazvaIsnuye legenda sho opovidaye pro te sho yakijs mislivec abi vberegtisya vid doshu vikorchuvav nevelichku dilyanku lisu a na penkah zrubanih nim derev zbuduvav sobi budinok I vidtodi navkolo cogo budinku pochali buduvatisya inshi lyudi Tak z yavilosya poselennya na penkah a z chasom nazva poselennya transformuvalasya u Penyaki IstoriyaVid pershoyi zgadki j do 1939 roku Na teritoriyi sela pid chas provedennya odniyeyi z arheologichnih rozvidok bulo znajdeno dva fragmenti krem yanih sokir kulturi kulyastih amfor Cya znahidka govorit pro te sho v epohu piznogo eneolitu a ce blizko 2950 2350 rokiv do n e na comu misci isnuvalo davnye poselennya ciyeyi arheologichnoyi kulturi Vpershe selo Penyaki zgaduyetsya v chastini poborovogo reyestru 1515 roku yak Penyakivci Na toj chas poselennya nalezhalo do Zolocheva ta bulo u vlasnosti Stanislava Senenskogo Na pidstavi arheologichnih doslidzhen i znahidok v okolici poselennya bulo viyavlene davnoruske gorodishe XI XIII stolit U 1532 roci Senenskij prodav Zolochiv razom iz 21 selom yavorivskomu starosti Andzheyu Gurci a sobi zalishiv 8 sil vklyuchno z Penyakivcyami ale zgodom nazvu poselennya zminili na Penyaki U 1598 roci zolochivskij klyuch misto i ponad 60 sil nabuv polskij shlyahtich voyevoda lyubelskij Marek Sobeskij gerbu Yanina Pislya smerti Mareka Sobeskogo u 1605 roci jogo mayetnosti uspadkuvav jogo sin Yakub Sobeskij Pislya odruzhennya 16 travnya 1627 roku z Sofiyeyu Teofileyu Danilovichivnoyu yak posag za druzhinoyu do jogo mayetnostej dodalisya faktichno usi mayetki Zholkevskih i chastina majna Danilovichiv u tomu chisli j markopilskij klyuch do skladu yakogo vhodili j Penyaki Po smerti Yakuba Sobeskogo u 1646 roci mayetkami keruvala Sofiya Teofiliya Sobeska Pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni cherez selo prohodilo kozacke vijsko pid provodom polkovnikiv Danila Nechaya yake blizko troh misyaciv trimalo v oblozi Brodivskij zamok Kozacko tatarske vijsko sho povertalosya pislya peremogi nad vijskom Rechi Pospolitoyi u bitvi pid Pilyavcyami 1648 roku uvijshlo na teritoriyu Lvivskoyi zemli z boku Zbarazha i Ternopolya U 1649 roci najbilsh spustoshenimi selami buli Golubicya Litovishe Penyaki Shishkivci Chepeli Gnidava Milne ta Markopil Pro spustoshennya sela u 1649 roci prisyagu pered polskoyu vladoyu skladav meshkanec Penyakiv Dacko Bereza Za jogo slovami bulo spaleno cerkvu korchmu lyudej vbito abo zabrano v yasir cherez sho zhodnogo podatku splatiti ne bulo zmogi Zgodom selo opinilosya u vlasnosti knyazya Mihajla Kazimira Radzivilla oskilki vin 1658 roku odruzhivsya z donkoyu Yakuba ta Sofiyi Teofiliyi Sobeskih Katazhinoyu 1716 roku Penyaki Golubicya ta Chepeli perejshli u vlasnist francuzkogo dvoryanina F Diponta U 1772 roci Galichina opinilasya pid panuvannyam Avstriyi U drugij polovini XVIII stolittya vlasnikom Penyak buv koronnij lovchij Antonij Belskij Jogo donka Anelya sho 1784 roku vijshla zamizh za kolekcionera misteckih tvoriv kamerdinera polskogo dvoru Ignaciya Mjonchinskogo otrimala Penyaki v pridane Kamerdiner zbilshiv mayetki pridbavshi she j roztashovani nepodalik Zalozhci Zalizci Latifundiya mala ploshu blizko 13 000 gektariv yiyi inodi nazivali penyackoyu derzhavoyu pro sho nagaduvali vidpovidni vkazivniki i tablici U 1814 roci Anelya zasnuvala u Penyakah katolicku parafiyu ta sporudila kostel a u 1822 roci zaprosila tudi yezuyitiv kotri stvorili misionerskij oseredok sho diyav do 1853 roku Do parafiyi nalezhali mistechko Markopil sela Batkiv Chepeli Golubicya Guta Penyacka Litovishe Lukavec Shishkivci ta Zvizhen Po smerti Ignaciya i Aneli Mjonchinskih mayetnosti u 1832 roci uspadkuvav molodshij sin Mateush She 1830 roku Mateush odruzhivsya z donkoyu grafa Marceliya Mar yana Potockogo gerbu Zolota Pilyava Klementinoyu U shlyubi narodilasya donka Alfonsina yaka u drugij polovini XIX stolittya stala druzhinoyu grafa Volodimira Didushickogo U 1894 roci Penyaki otrimala yak posag dochka Didushickih Mariya yaka vijshla zamizh za grafa Tadeusha Censkogo Po smerti Tadeusha Censkogo u 1925 roci ostannim vlasnikom didichem sela buv jogo sin Yan Censkij U mizhvoyennij period v Penyakah diyalo ruhankovo pozhezhne tovaristvo Lug yake krim svoyeyi osnovnoyi diyalnosti chasto vlashtovuvalo nedilni festini Takozh isnuvala filiya polskoyi oshadnoyi kasi napivvijskova policijna organizaciya polskoyi molodi Shelci strilci u polyakiv buli vlasni klub kramnicya ta molocharnya Druga Svitova vijna pershi soviti ta diyalnist OUN 1939 1941 Vstanovlennya u Zahidnij Ukrayini radyanskoyi vladi pislya podij tak zvanogo zolotogo veresnya 1939 roku sho suprovodzhuvalosya totalnoyu radyanizaciyeyu neviddilnim elementom yakoyi buli politichni represiyi sponukav OUN do zmini taktiki i strategiyi borotbi perehodu u gliboke pidpillya rozpusku povstanskih zagoniv Natomist zoseredzheno uvagu na rozbudovi merezhi na vsih terenah Ukrayini opanovanih bilshovikami vishkolah chlenstva ta pidgotovci do shirokomasshtabnogo povstannya v moment vibuhu novoyi vijni Naprikinci veresnya 1939 roku Provid ukrayinskih nacionalistiv dav vkazivku nizovim lankam organizaciyi pro perehid za kordon vsih chleniv OUN yaki za Polshi perebuvali v uv yaznenni i tih komu zagrozhuvav aresht organami NKVS Deyaki pidpilniki zaginuli pid chas peretinu kordonu abo buli zahopleni prikordonnikami ta zasudzheni do trivalih terminiv uv yaznennya Ti z chleniv OUN yaki ne bazhali pokidati ridni zemli ale perebuvali pid naglyadom NKVS perehodili na nelegalne stanovishe ta prodovzhuvali svoyu organizacijnu pracyu Na pochatku 1940 roku rozpochalasya reorganizaciya OUN na ZUZ Strukturna reorganizaciya torknulasya j Zolochivskoyi okrugi OUN do skladu yakoyi naprikinci 1939 roku peredano Zborivskij povit Na pochatku 1940 roku Zolochivska okruga u skladi troh povitiv u mezhah povitovogo podilu polskoyi derzhavi Brodivskogo Zborivskogo ta Zolochivskogo uvijshla do skladu Ternopilskoyi oblasti OUN a zgodom bula peredana Lvivskij oblasti OUN 1940 roku na Pidkaminechchini Grigorij Kanya Bistrij sformuvav rajonnij provid OUN a teritoriya sho jomu pidporyadkovuvalasya bula podilena na chotiri pidrajonnih provodi z centrami u Penyakah Pidkameni Yasnishah ta Suhovoli 20 21 grudnya 1940 roku organami NKVS u Lvivskij oblasti yak zreshtoyu i v usij Zahidnij Ukrayini provedeno shirokomasshtabnu operaciyu z metoyu likvidaciyi ounivskogo pidpillya U grudni 1940 roku nacionalistichne pidpillya okrugi zaznalo chi ne najbilshih vtrat Areshti buli nespodivanimi i masovimi ta vidbuvalisya u najriznomanitnishih miscyah vdoma u poyizdah u studentskih ta uchnivskih gurtozhitkah tosho Tak u lisi bilya sela Penyaki Brodivskogo rajonu znajdeno trupi troh zamordovanih meshkanciv sela Sokolivka Buskogo rajonu Volodimira Skorika Mihajla Lenchuka ta Ilka Bidu Nepoodinokimi buli vipadki rozstriliv na pochatku nimecko radyanskoyi vijni nacionalno svidomih ukrayinciv tih kogo ne vstigli areshtuvati na misci bez sudu i slidstva Bilshovickij teror v roki pershoyi okupaciyi 1939 1941 rokiv vkraj vorozhe nalashtuvav proti radyanskoyi vladi misceve naselennya Druga Svitova vijna nimecka okupaciya 1941 1944 Pidpillya Zolochivshini vnaslidok vdaloyi organizacijno pidgotovchoyi ta vishkilno propagandivnoyi roboti u period svogo stanovlennya a najbilshe v roki pershoyi bilshovickoyi okupaciyi stalo dovoli potuzhnoyu siloyu yaka na pochatku nimecko radyanskoyi vijni aktivno vklyuchilasya u derzhavotvorchi procesi sho ohopili Ukrayinu pislya progoloshennya Akta vidnovlennya Ukrayinskoyi derzhavi 30 chervnya 1941 roku U pershi dni nimecka okupacijna vlada loyalno stavilasya do miscevih ukrayinciv zokrema ponovilasya robota chitalni Prosvita na silskomu cvintari nasipano simvolichnu mogilu Borcyam za volyu Ukrayini Ale nevdala sproba derzhavotvorennya 1941 roku ta rozgortannya gitlerivskoyi karalnoyi sistemi a same areshti ta rozstrili chleniv OUN vivezennya ukrayinskoyi molodi na primusovi roboti do Nimechchini ta bagato inshih chinnikiv sponukali OUN do chergovoyi zmini taktiki zokrema perehodu u gliboke pidpillya ta pidgotovki organizaciyi do zbrojnoyi borotbi proti nimeckih polskih ta bilshovickih okupantiv U cej chas trivala rozbudova Yunactva OUN yak organizacijnogo rezervu ta stvorena zhinocha sitka OUN u kozhnomu naselenomu punkti U period nimeckoyi okupaciyi zavdyaki planovij organizacijnij roboti na terenah Zolochivskoyi okrugi bulo vdostal dobre pidgotovlenih kadriv 14 zhovtnya 1942 roku v lisah Volini stvorena Ukrayinska povstanska armiya Bagato molodi popovnilo lavi UPA Na pochatku oseni 1943 roku na terenah Zolochivskoyi okrugi OUN stvorenij pershij viddil UNS Z nablizhennyam do Galichini liniyi nimecko radyanskogo frontu OUN b v krayi aktivizuvala svoyu robotu v napryamku pidgotovki vsenarodnogo povstannya zadlya zdobuttya nezalezhnosti Ukrayini U grudni 1943 roku UNS prijnyala nazvu UPA Zahid Navesni 1944 roku grupa Grigoriya Kotelnickogo Shugaj razom iz popovnennyam boyivka Mikoli Kostiva Vihor z Pidkaminskogo rajonu Oleksiya Kravchuka Zavzyatij ta Mihajla Yurasa Zaliznij z Ponikovickogo rajonu chota Romana Gudi Tigr boyivki Ostapa Kruka ta bagato inshih viddiliv perejshli v Pomoryanskij lis pid selo Romaniv de rozpochalosya formuvannya kurenya UPA U veresni 1943 roku v lisah obmezhenih selami Penyaki Trostyanec ta Opaki z yavilasya partizanska grupa stvorena radyanskim vijskovim likarem P K Kundiusom chiselnistyu 96 osib Rozvidniki partizaniv vhodili do naselenih punktiv ta rozpituvali selyan chi diye u navkolishnij miscevosti bud yakij partizanskij zagin Koli selyani vidpovili sho ni todi do sela vhodiv ves zagin radyanskih partizaniv Voni nishili ta grabuvali molocharni ligenshafti gospodarstva organizovani nimeckoyu okupacijnoyu vladoyu 20 lyutogo 1944 roku do sela Penyaki pribuv dobre ozbroyena partizanska grupa chiselnistyu blizko 600 osib u tomu chisli j shojno mobilizovani boyezdatni miscevi polyaki Zvidsi voni popryamuvali na Gutu Penyacku de bula yihnya baza 22 lyutogo 1944 roku 9 j bataljon radyanskih partizaniv imeni Chkalova pid komanduvannyam Borisa Korenevskogo polishiv Gutu Penyacku pered tim provivshi akciyu diversiyi stosovno oficeriv nimeckogo garnizonu sho dislokuvavsya nepodalik Cherez ce za shist dniv Guta Penyacka bula spalena nimeckimi karalnimi chastinami a naselennya vinishene Druga Svitova vijna vizvolennya sela Vlitku 1944 roku selo vizvolene z pid nimeckoyi okupaciyi natomist vidnovlena radyanska vlada Bilshoviki buli zajnyati organizaciyeyu civilnoyi administraciyi po rajonah Vidnovlyuvano vsi uryadi yaki diyali uprodovzh 1939 1941 rokiv Vidano rozporyadzhennya pro zagalnij perepis naselennya dlya rajvikonkomiv Provedeno mobilizaciyu cholovichogo naselennya vikom 16 50 rokiv do lav Chervonoyi armiyi Pid mobilizaciyu ne pidpadali svyasheniki dyaki zastupniki dyakiv palamari milicioneri pozhezhna sluzhba uprava silrad ta sluzhbovci rajonnih ustanov a takozh pracivniki zaliznici ta poshti Do miliciyi prijmali lishe molod vikom vid 16 17 rokiv NKVS spilno z polskoyu miliciyeyu provodili stezhennya ta areshti kolishnih voyakiv diviziyi Galichina svidomih ukrayinciv V mistah polyaki zajnyali klyuchovi posadi a zagalom opanuvali teren Pivdennoyi Bridshini Penyaki Guta Verhobuzka Opaki Ushnya Kozaki Radyanski represiyi ta diyalnist UPA 1944 1953 U serpni 1944 roku v lisi v rajoni sil Penyaki Zharkiv Golubicya perebuvala sotnya UPA Svobodi Sotnya provela dekilka boyiv z pidrozdilami NKVS Naprikinci kvitnya 1945 roku sotnya Svoboda povernulasya do lisu poblizu sela Penyaki 4 travnya 1945 roku povstanci virushili v rejd do Bibreckogo lisu U chervni 1945 roku sotnya znovu prihodit u miscevij lis de 17 chervnya provodit chergovij bij z pidrozdilom NKVS v yakomu okupanti vtratili 3 bijciv 29 chervnya na dorozi bilya sela Chepeli vlashtovano zasidku ale nevdalo bo vorog poyihav inshoyu dorogoyu 30 zhovtnya 1944 roku zagoni NKVS z Zabolotciv Pidkamenya ta Pidgirciv zagalnoyu chiselnistyu blizko 1 500 osib ta za uchasti dvoh tankiv provodili oblavu u lisi mizh selami Yaseniv Zharkiv Golubicya Penyaki Penyacki lisi ta Pidgirci Z boku sil Zharkova Golubici Penyaki Lukavcya Koltova Verhobuzha ta Pobuzhan buli vstanovleni dobre ozbroyeni blokposti bilshovikiv Pidrozdil UPA provodyachi peredislokaciyu naskochiv na odin z takih blokpostiv j stalosya boyezitknennya U naslidok chogo z boku stribkiv odin vbitij zgodom pohovanij u Zharkovi ta visim poraneno Nastupnogo dnya zagoni stribkiv sho provodili oblavu viyihali cherez Zharkiv ta Majdan Penyackij u napryami Yasenova ta Oleska Zgodom stribki rozrobili novu taktiku zokrema zasidki vzhe vlashtovuvali ne po selah a pomizh selami po polyah Tak penyackij garnizon sho vnochi robiv zasidki v selah Zharkiv Golubicya Litovishe Penyaki 1 kvitnya 1945 roci zbirnij zagin Pidkaminskogo i Zabolotcivskogo rajupravlin NKVS chiselnistyu blizko 200 osib provodili oblavu u lisi mizh selami Penyaki Chepeli ta Shishkivci Pid chas oblavi vbili odnogo miscevogo polyaka Vlitku 1945 roku v masivi Penyackih lisiv perebuvali pidrozdili UPA U drugij polovini serpnya 1945 roku pochinayetsya masovana blokada lisu vijskami NKVS yaka trivala blizko troh tizhniv 21 serpnya 1947 roku selom cilij den hodiv prokuror ta pereviryav kviti po zdachi kontingentu Jogo ohoroncyami nibito za kontingent buli zhorstoko pobiti selyanin Maksimiv Volodimir ta jogo mati a takozh nimi zh do nepritomnosti buli pobiti dvoye nepovnolitnih miscevih hlopciv sho rozpalili bagattya bilya telefonnogo stovpa 27 serpnya z sela viyihav vijskovij garnizon a na jogo misce pribuv inshij chiselnistyu 30 osib 31 serpnya za falshivim donosom buv zaareshtovanij selyanin Maksimiv Volodimir ta vivezenij do rajonu Zvidsi vozili jogo do Oleskogo rajviddilu MDB na ochnu stavku z parubkom iz Verhobuzha zakidayuchi jomu spivpracyu z upivcyami ale jogo provini ne bulo dovedeno i 7 veresnya jogo vidpustili Pid chas karalnoyi operaciyi Zahid provedenoyi uryadu SRSR proti UPA 22 zhovtnya 1947 roku z sela do Kazahstanu ta viddalenih rajoniv Sibiru primusovo deportuvali rodini Dmitra Popovicha Mariyi Semchuk Stepana Shamra Antina Chizhevskogo Staha Melnichuka ta Ivana Krohmalyuka V kolishnomu filvarku na hutori Sviridivka sela Penyaki roztashuvalosya pidsobne gospodarstvo Pidkaminskoyi VTK plosheyu blizko 150 gektariv Tut viroshuvalasya perevazhno gorodina Zemlya obroblyalasya suto areshtantami yakih ohoronyaye blizko 50 bijciv MDB U Penyakah buv roztashovanij nevelichka lichnicya rozrahovanij na 12 lizhok yakim zaviduvav Dotarenko Grigorij Mihajlovich Tut prijmali lishe legko hvorih a vazhkohvorih vidpravlyayut do Lvova U shpitali bula vlasna kuhnya ale v cilomu harchuvannya hvorih bulo poganim 24 kvitnya 1950 roku operupovnovazhenij lejtenant Pogodin zaareshtuvav svyashenika Mikolu Rahleckogo a zgodom zaareshtovanogo vidvezli do Lvova V Penyakah majzhe uves traven 1950 roku provodilisya masovi areshti U silskij radi perebuvalo 20 zaareshtovanih osib j pislya provedennya dopitiv z togo chisla zvilneno lishe chvert zaareshtovanih a reshtu vidvezli do Lvova Todi buli zaareshtovani hlopci Yurij Turchin ta Vasil Luckiv yakih publichno viveli pered odnoselcyami dokazuyuchi yihnyu spivpracyu z povstancyami Uprodovzh 18 27 chervnya 1950 roci u tak zvanih Penyackih lisah vidbulasya velika oblava u yakij bralo uchast blizko 5 000 stribkiv Na pochatku serpnya 1950 roku v seli nalichuvalosya 15 komsomolciv dilnichim milicionerom buv Soltis R Miscevoyu lichniceyu na toj chas zaviduvav doktor Ribert cheh za pohodzhennyam Penyaki mali takozh vlasnu nevelichku apteku yakoyu zaviduvav Shvarduckij z Pidkamenya Uprodovzh 1947 1949 rokiv v kriyivkah sho u Penyackomu lisi perehovuvavsya general horunzhij UPA Vasil Kuk kotrij pislya zagibeli Romana Shuhevicha u 1950 roci stav golovnokomanduvachem UPA Uprodovzh 8 15 bereznya 1951 roku karalni pidrozdili NKVS v Penyackih lisah proveli masshtabnu blokadu otocheno bulo ves masiv lisiv Radyanskij period 1944 1991 Kolgospne zhittya Vzhe po zakinchennyu drugoyi svitovoyi vijni selo pochalo postupovo vidbudovuvatisya Utvorenij kolgosp imeni Franka z sadiboyu u Penyakah Vid pochatku 1951 roku projshlo ukrupnennya kolgospiv takim chinom kolgosp imeni Franka ob yednano z chepelivskim kolgospom Vilna Ukrayina ta stvorenij kolgosp imeni M I Kuznecova z centralnoyu sadiboyu kontoroyu u Penyakah Takozh pracyuvali cegelnya tartak klub zbudovano stadion Pam yatki istoriyiPalac Palac u Penyakah malyunok 1848 roku Dokladnishe Palac u Penyakah U Penyakah buv panskij palac sporudzhenij 1776 roku Stinopis vnutrishnih pokoyiv vikonanij italijcem Alfresko U palaci mistilasya velika kolekciya mistectva zokrema polotna istorichnogo zmistu krayevidi malyunki litografiyi geografichni mapi zibrana grafom Ignaciyem Monchinskim Graf Volodimir Didushickij dopovniv yiyi zbirkoyu virobiv miscevih majstriv Do palacovogo kompleksu nalezhali takozh teplicya oranzhereya ta park Na zhal u grudni 1914 roku palac spalenij a jogo reshtki zrivnyano z zemleyu avstrijskimi vijskami v kompleksi represivnih zahodiv shodo jogo vlasnika Tadeusha Censkogo Stanom na 1885 rik navkolo palacu bulo roztashovano bagato budinkiv zokrema shkola budinochki likarya greko katolickogo paroha palacovoyi prislugi murovanij mlin poshta zhandarmeriya korchma dali na pivdennij shid roztashovani gospodarski budinki ta guralnya Doteper na teritoriyi mayetku zbereglosya dekilka perebudovanih gospodarskih budivel a takozh dvi opori bichnoyi brami Kolishnya pripalacova kaplicya za chasiv nezalezhnosti stala cerkvoyu Najsvyatishoyi Bogorodici ta vikoristovuyetsya miscevoyu greko katolickoyu gromadoyu Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1767 Davnya ukrayinska cerkva stoyala na tomu misci de u 1920 h rokah sporudzhenij kostel svyatogo Alfonsa Rodrigesa Vona zgorila vid udaru bliskavki u 1759 roci a 1761 roku na tomu misci bula zbudovana kaplicya Nova derev yana cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici sporudzhena u 1782 roci Bula u koristuvanni greko katolickoyi gromadi sela chiselnistyu 595 virnih ta nalezhala do Zolochivskogo dekanatu U 1832 roci u miscevij cerkvi sluzhiv paroh Chepeliv o Teodor Glovackij Pri cerkvi diyala parafiyalna shkola U 1906 1913 rokah parohom cerkvi buv o Grigorij Grushka Pri cerkvi diyala odnoklasna shkola z ruskoyu ukrayinskoyu movoyu vikladannya Paroh u 1911 roci zasnuvav v Penyakah chitalnyu Prosvita ta Cerkovne bratstvo Po smerti o Grigoriya jogo nastupnikami buli o Klima o M Gavrilyuk o M Pleshkevich a ostannim parohom sela buv o Oberishin yakogo za radyanskoyi vladi bulo zasudzheno na 25 rokiv katorzhnih robit ta vivezeno do Sibiru Vid 1979 roku hram ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya 1339 Nini parafiya hramu ocholyuvana otcem Bogdanom Cincirukom yak i sam hram nalezhat do Brodivskogo dekanatu Sokalsko Zhovkivskoyi yeparhiyi UGKC Bilya dorogi chastkovo zbereglasya stara kam yana ogorozha svyatini Kostel svyatogo Alfonsa Neobarokovij kostel svyatogo Alfonsa Rodrigesa sporudzhenij u 1924 1926 rokah za proyektom arhitektora Vavzhincya Dajchaka Nezavershenij kostel konsekruvav 14 grudnya 1924 roku brodivskij dekan o Stanislav Krauss Vprodovzh 1933 1934 rokiv bilya kostelu zbuduvali dzvinicyu z troma dzvonami fabriki Felchinskogo z Kalusha Po vijni miscevi polyaki viyihali do Polshi i kostel zakrili Trivalij chas svyatinya perebuvala v stani ruyini bulo vtracheno chastinu sklepinnya navi ale kilka rokiv tomu zusillyami silskoyi gromadi kostel vdalosya vryatuvati Teper provoditsya jogo restavraciya Pam yatka Penyacka Sered vidomih urodzhenciv i meshkanciv Penyak graf Volodimir Didushickij galickij mecenat krayeznavec neperesichnij organizator muzejnoyi ta prirodoohoronnoyi spravi yakij 1886 roku zasnuvav pershij u Yevropi prirodoohoronnij rezervat Pam yatka Penyacka ta prirodnichij muzej u Lvovi Pam yatka Penyacka ye pershim prirodoohoronnim ob yektom stvorenim u mezhah suchasnoyi Ukrayini a takozh odnim z pershih prirodoohoronnih ob yektiv na terenah Yevropi Navit vidoma Askaniya Nova otrimala status zapovidnika lishe 1898 roku Pam yatka Penyacka ye skladovoyu chastinoyu Nacionalnogo prirodnogo parku Pivnichne Podillya Davnoruske gorodishe Pecheri gorodisha Davnoruske gorodishe XI XIII stolittya roztashovane za 3 km na zahid vid sela Penyaki v urochishi Kolo krinichki na pidvishenih dilyankah bilya viddalenogo hutora Gutiska Penyackogo U pidnizhzhya pagorba kolishnogo Penyackogo gorodisha uporyadkovane miscevimi meshkancyami davnye dzherelo nad nim sporudzheno kam yanij grot zi skulpturoyu Isusa Hrista ta Ivana Hrestitelya Memoriali pam yatniki 2015 roku z nagodi svyatkuvannya 500 littya pershoyi zgadki sela Penyaki vikonavcha direkciya organizacijnogo komitetu ziniciyuvala ta zbuduvala pam yatnij znak Penyaki 500 pered v yizdom do sela 23 serpnya 2015 roku bulo osvyacheno figuru Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici ta pam yatnij znak zasnuvannya sela 1 listopada 2018 roku v seli Penyaki na silskomu cvintari vidbulosya pominalne viche ta osvyachennya vidnovlenoyi Bratskoyi mogili voyakiv Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi InfrastrukturaOsvita U 1865 roci v seli zasnovana pochatkova odnoklasna shkola z polskoyu ta ruskoyu ukrayinskoyu movoyu navchannya U shkoli navchalosya 72 ditej a takozh shkoli nalezhav velikij sad plosheyu 14 38 ariv Nepodalik bula shkola merezhiva Nini v seli funkcionuye ustanova zagalnoyi serednoyi osviti Penyakivskij navchalno vihovnij kompleks zagalnoosvitnoyi shkoli I III stupeniv de navchayetsya 100 ditej U grudni 2016 roku v Penyakah pislya kapitalnogo remontu vidkrivsya doshkilnij navchalnij zaklad rozrahovanij na 20 ditej Roboti provodilisya v ramkah realizaciyi oblasnogo konkursu mikroproyektiv miscevogo rozvitku Zagalnij byudzhet proyektu sklav 200 000 griven z yakih 100 000 griven bulo skerovano z oblasnogo byudzhetu Pid chas provedennya kapitalnogo remontu buv oblashtovanij fasad budivli dobudovana kotelnya provedeno vodopostachannya ta kanalizaciyu Medicina V seli diye Penyakivska silska likarska ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini Kultura Narodnij dim Prosvita biblioteka Sport 13 chervnya 2018 roku u mezhah realizaciyi byudzhetnoyi Programi Budivnictvo futbolnih poliv zi shtuchnim pokrittyam u regionah Ukrayini u Penyakah vidbulisya urochisti zahodi z nagodi vidkrittya suchasnogo polya Dana Programa realizovuvalasya u 2017 roci spilno z Minregionbudom ta peredbachala vikoristannya koshtiv oblasnogo rajonnogo silskogo ta derzhavnogo byudzhetiv Chin osvyachennya futbolnogo polya proveli nastoyatel hramu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici UGKC o Bogdan Cinciruk ta nastoyatel hramu Uspennya Presvyatoyi Bogorodici UGKC o Yaroslav Bordyug Vidomi lyudiGraf Volodimir Didushickij Vlasniki sela Andzhej Gurka polskij shlyahtich magnat derzhavnij diyach Korolivstva Polskogo Marek Sobeskij polskij shlyahtich uryadnik politichnij derzhavnij i vijskovij diyach Rechi Pospolitoyi Predstavnik shlyahetskogo rodu Sobeskih gerbu Yanina Did korolya Yana III Yakub Sobeskij shlyahtich Rechi Pospolitoyi derzhavnij politichnij i vijskovij diyach Rechi Pospolitoyi Predstavnik shlyahetskogo rodu Sobeskih gerbu Yanina Krakivskij kashtelyan Voyevoda belzkij i ruskij Sofiya Sobeska shlyahtyanka Korolivstva Polskogo rusinskogo pohodzhennya donka ruskogo voyevodi Ivana Danilovicha i Sofiyi z Zholkevskih vnuchka Stanislava Zholkevskogo Druzhina Yakuba Sobeskogo ta mati korolya Yana III Mihajlo Kazimir Radzivill Ribonka knyaz magnat derzhavnij i vijskovij diyach Velikogo Knyazivstva Litovskogo Rechi Pospolitoyi Getman velikij litovskij Antonij Belskij polskij shlyahtich koronnij lovchij starosta chervonogradskij Didushickij Volodimir polskij graf ukrayinskogo pohodzhennya mecenat kolekcioner politichnij diyach vlasnik Penyackogo mayetku Mateush Mjonchinskij graf polskij gromadskij diyach mecenat i vlasnik mayetkiv u Galichini Tadeush Censkij galickij polskij politik i gromadskij diyach Senator II Rechi Pospolitoyi Yan Censkij polskij religijnij diyach svyashenik yedinij tayemnij yepiskop latinskogo obryadu v Ukrayini Mistectvo Karol Lipinskij 1790 1861 kompozitor i muzikant sin dirigenta horovoyi kapeli z grafskogo palacu v Penyakah Osvita nauka Adam Levak 1891 1963 polskij istorik bibliotekar vidavec Docent istorichnogo fakultetu Varshavskogo universitetu 1956 1963 Narodivsya v Penyakah Osip Panchishin 1927 2010 vidomij ukrayinskij gromadskij diyach publicist istorik Predstavnik ukrayinskoyi diaspori u Venesueli SShA Meshkav u misti Chikago Avtor knigi Moye ridne selo Penyaki Francishek Stronskij 1803 1865 profesor filosofiyi direktor biblioteki Lvivskogo ta Krakivskogo universitetiv radnik avstrijskogo cisarya Cerkva Sofiya Gachinska 1929 1993 v narodi svyata Zosya ukrayinska stigmatichka yaka otrimala svij osoblivij dar u 1949 roci ozdorovlyuvala lyudej Biografiya i diyalnist vidobrazheni v knizi otcya Isidora Gonchara Podih vichnosti o Grushka Grigorij 1859 1913 ukrayinskij gromadskij diyach literator svyashenik Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi zasnovnik 1893 i pershij redaktor 1893 1895 gazeti Svoboda pershogo ukrayinomovnogo vidannya SShA Otec Grigorij buv parohom miscevoyi cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici u 1906 1913 rokah a takozh u 1911 roci zasnuvav chitalnyu Prosviti v Penyakah Pomer 18 kvitnya 1913 roku ta pohovanij v Penyakah na silskomu cvintari Uchasniki vizvolnih zmagan Kapitanec Grigorij psevdo Viter 1925 Belzhec 23 zhovtnya 1946 Guta Penyacka komandir choti sotni UPA Pid chas nimeckoyi okupaciyi pracyuvav prodavcem u zolochivskij knigarni U lavah UPA vid 1943 roku Vlitku 1946 roku pislya rozformuvannya viddiliv UPA skerovanij na terenovu robotu Zaginuv u kriyivci u sichni 1946 roku Koc Mihajlo psevdo Burya 1922 Penyaki 9 grudnya 1944 rozvidnik UPA osvita 4 klasi narodnoyi shkoli Chlen OUN z 1942 roku Zaginuv v boyu z pidrozdilom MDB u grudni 1945 roku Krohmalyuk Stepan Ivanovich psevdo Orlik 1925 Penyaki 9 bereznya 1949 Penyaki rozvidnik UPA silska osvita Vlitku 1944 roku perejshov do viddilu UPA komandira Ivanka Voseni 1945 roci buv zvilnenij z viddilu ta pracyuvav u miscevomu Samooboronnomu kushovomu viddili Zaginuv u berezni 1949 roku na hutori Gelenka v s Penyaki pid chas boyezitknennya zi stribkami Krohmalyuk Bogdan Ivanovich psevdo Solovejko 1929 Penyaki 9 bereznya 1949 Penyaki rozvidnik UPA osvita 7 klasiv narodnoyi shkoli Vid 1946 roku chlen Yunactva OUN Voseni 1947 roku pishov u pidpillya pracyuvav u miscevomu Samooboronnomu kushovomu viddili Zaginuv u berezni 1949 roku na hutori Gelenka v s Penyaki pid chas boyezitknennya zi stribkami Moskalyuk Josif psevdo Sokil 1918 Penyaki 21 sichnya 1945 Pidkamin strilec UPA osvita 3 klasi narodnoyi shkoli Chlen OUN z 1942 roku Pid chas tak zvanoyi stalinskoyi mitli 18 sichnya 1945 roku v boyu zi stribkami buv vazhko poranenij Vazhko poranenogo napiv pritomnogo voyaka zabrav odin selyanin na pidvodu i vzhe po shlyahovi do miscya likuvannya natrapili na blokpost stribkiv i bezpomichnogo druga Sokola zabrala iz soboyu do Pidkamenya de vin za tri dni pomer PrimitkiIMSU 1968 s 169 Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2022 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 18 lipnya 2022 Prognoz pogodi v seli Penyaki weather in ua Pogoda v Ukrayini Procitovano 15 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vidstani vid sela Penyaki della com ua Procitovano 15 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Penyakivska silska rada rada info Procitovano 15 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Sokalski M Peniaki S 287 Shematizm 1910 s 302 Brodi i Bridshina 1988 s 341 Pieniaki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 88 pol Radioproekt Moye selo okrasa Ukrayini Istoriya sela Penyaki youtube com TRK Brodi 4 zhovtnya 2018 Procitovano 15 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arheologichni pam yatki 1981 s 266 Bulishin V 26 serpnya 2015 namezhi com ua Arhiv originalu za 29 serpnya 2018 Procitovano 28 serpnya 2018 Brodi i Bridshina 1988 s 339 Zherela 05 1901 s XXXVI Zherela 05 1901 s 218 Jaroszuk J S 393 Jan Jaroszuk Katarzyna Radziwillowa z domu Sobieska 1634 01 07 1694 09 29 ipsb nina gov pl pol Procitovano 15 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Brodi i Bridshina 1988 s 340 Selo z pivtisyacholitnoyu istoriyeyu radyvyliv info 7 chervnya 2015 originalu za 15 grudnya 2019 Procitovano 15 grudnya 2019 Peleh V Mij svyatij pracedavec 2021 09 12 u Wayback Machine Almanah UNS 1989 S 111 Sergijchuk 2005 s 16 17 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 22 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 23 Zombra V Roman Palanichka Kochovik providnik Pidkaminskogo rajonnogo provodu OUN Vasil Zombra Bridshina kraj na mezhi Galichini i Volini Vip 4 Materiali p yatoyi krayeznavchoyi konferenciyi prisvyachenoyi Mizhnarodnomu Dnyu pam yatok istoriyi ta kulturi 8 kvitnya 2011 r Brodi Prosvita 2011 S 110 Zombra V Pidkamin u Zbrojnomu Pidpilli OUN ta UPA 40 50 h rokiv HH st Vasil Zombra Bridshina kraj na mezhi Galichini i Volini Vip 1 Materiali drugoyi krayeznavchoyi konferenciyi 18 kvitnya 2008 r Brodi Brodivskij istoriko krayeznavchij muzej 2008 S 111 Sokolivka u spogadah istorichni obrazki krayeznavche vidannya Uporyad I Palamar Lviv Logos 2008 S 130 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 26 Zagorujko R Povernennya zi spravzhnogo pekla Spogadi memuari uchasnika nacionalno vizvolnih zmagan OUN ta UPA Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv ta Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi R Zagorujko Novij Rozdil 2004 Vid 2 e dop S 105 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 52 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 67 69 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 86 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 93 Romanyuk M Sotnya UPA Svobodi Ukrayinskij vizvolnij ruh Lviv Centr doslidzhen vizvolnogo ruhu 2003 Zbirnik 1 S 97 124 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 115 117 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 251 Voyenna okruga UPA Bug kn 2 2009 s 177 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 312 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 333 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 715 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 721 722 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 723 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 767 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 770 Borotba proti povstanskogo ruhu 2017 s 190 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 768 Steczynski B Palac w Peniakach Okolice Galicyi Lwow nakladem Kajetana Jablonskiego 1847 S 13 pol Sokalski M Peniaki S 284 Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832 S 201 Postanova Radi ministriv URSR Pro dopovnennya spisku pam yatok mistobuduvannya i arhitekturi Ukrayinskoyi RSR sho perebuvayut pid ohoronoyu derzhavi 442 vid 6 09 1979 r zakon rada gov ua Verhovna rada Ukrayinskoyi RSR Procitovano 15 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya B G Proc Yu M Chornobaj O B Vovk A A Bokotej Pershij ukrayinskij rezervat prirodi Pam yatka Penyacka na shlyahu vidrodzhennya Naukovi zapiski derzhavnogo prirodoznavchogo muzeyu Lviv 2004 T 20 S 167 176 Selo Penyaki molitovno vidznachilo 500 littya sokaleparchy org ua 28 serpnya 2015 Procitovano 15 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Pominalne viche ta osvyachennya vidnovlenoyi mogili voyakiv UGA v s Penyaki brodyhistory org ua Procitovano 15 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Sokalski M Peniaki S 286 Penyakivskij NVK I III st penyakyschool e schools info Procitovano 15 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya zik ua ZIK 5 grudnya 2016 Arhiv originalu za 13 grudnya 2018 Procitovano 15 grudnya 2019 Urochiste vidkrittya futbolnogo polya zi shtuchnim pokrittyam u s Penyaki Brodiv brody rada gov ua 13 chervnya 2018 originalu za 15 grudnya 2019 Procitovano 15 grudnya 2019 Mateusz hr Miaczynski z Miaczyna h Suchekomnaty ID lu 16549 sejm wielki pl pol Genealogia Potomkow Sejmu Wielkiego Procitovano 15 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Moye ridne selo Penyaki 1998 Sinicya A Istoriya vikladannya filosofiyi u Lvivskomu universiteti XVII pershoyi polovini HH stolittya A S Sinicya Visnik sociogumanitarni problemi lyudini Lviv 2012 6 S 68 82 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 1105 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 834 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 955 Zolochivska okruga OUN 24 2014 s 832 DzherelaArheologichni pam yatki Prikarpattya i Volini kam yanogo viku Institut suspilnih nauk AN URSR I P Gereta R T Gribovich L G Mackevoj ta in redkol O P Chernish vidp red ta in Kiyiv Naukova dumka 1981 S 266 Borotba proti povstanskogo ruhu i nacionalistichnogo pidpillya protokol i dopitiv zaareshtovanih radyanskimi organami derzhavnoyi bezpeki kerivnikiv OUN i UPA Kniga 3 1949 1956 uporyadnik M Romanyuk P J Potichnij spivgolova G Papakin spivgolova G Boryak V V yatrovich V Lozickij Yu Shapoval V Ogorodnik I Patrilyak M Posivnich redkolegiya Kiyiv Toronto Litopis UPA 2017 T 27 735 s ISBN 978 966 2105 69 8 Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Tom 05 Materiyali do istoriyi Galichini Akti z r 1649 1651 Stefan Tomashivskij Lviv Arheografichna komisiya Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1901 T 2 355 s Osip Panchishin Brodi i Bridshina Istorichno memuarnij zbirnik Chumak Ya Toronto Ontario 1988 671 s Zolochivska okruga OUN Organizacijni dokumenti 1941 1952 P J Potichnij golovnij redaktor M Romanyuk redaktor G Papakin P J Potichnij G Boryak V Lozickij R Pirig Yu Shapoval O Udod S Kokin M Posivnich redkolegiya Kiyiv Toronto Litopis UPA 2014 T 24 1400 s ISBN 978 966 2105 57 5 Voyenna okruga UPA Bug Dokumenti i materiali 1943 1952 Kniga 2 HAH Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M C Grushevskogo Kiyiv Toronto Litopis UPA 2009 T 13 1232 s Nova seriya ISBN 978 966 2105 13 1 Penyaki Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast V Yu Malanchuk golova redkolegiyi M Ya Gnidyuk B K Dudikevich M K Ivasyuta I P Krip yakevich V P Ogonovskij M M Oleksyuk P I Paster vidpovidalnij sekretar redkolegiyi A G Siseckij M Yu Smishko P P Chelak V P Chugajov Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 169 o Isidor Gonchar Podih vichnosti Gonchar I Sokirka M Lviv Papuga 2003 64 s Bozhi slidi ISBN 966 8041 10 0 Panchishin O Moye ridne selo Penyaki memuarno krayeznavchij naris b m 1998 370 s Biblioteka literaturno krayeznavchogo zhurnalu Bridshina Penyaki Zhittyepis sela Red kol N Zabokricka M Gavrishkiv V Strilchuk Brodi vidavnichij viddil KP Rajonna gazeta Golos vidrodzhennya 2015 196 s Pshik V Ukripleni mista zamki oboronni dvori ta inkastelovani sakralni sporudi Lvivshini XIII XVIII st Lviv Diza jn studiya Gerdan Grafika 2008 S 23 24 ISBN 966 8095 03 0 Sergijchuk V Ukrayinskij zdvig Prikarpattya 1939 1955 Kiyiv Ukrayinska Vidavnicha Spilka 2005 840 s ISBN 966 7060 73 X Shematizm Vsego Klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1910 Lvov Zhovkva Nakladom Arhieparhiyalnogo Klira Pechatnya oo Vasiliyan 1910 500 s ros rusin Jaroszuk J Radziwillowa z Sobieskich 1 v Zaslawska Ostrogska Katarzyna Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 T HHH 3 zeszyt 126 S 392 396 pol Pieniaki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 88 pol Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832 Leopoli Impressum in typographia Petri Piller 1832 410 s lat pol Sokalski M Peniaki Rys geograficzno statystyczny zloczowskiego okregu szkolnego wraz z dokladnym opisem poszczegolnych miejscowosci obu powiatow zloczowski i brodzki Zloczow nakladem Towarzystwa Pedagogicznego oddzialu zloczowskiego 1885 S 282 287 pol PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ