Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Битва під Пилявцями 11 13 21 23 вересня 1648 року переможна битва української козацької армії на чолі з гетьманом Богдан

Битва під Пилявцями

Битва під Пилявцями

Битва під Пилявцями (11 — 13 (21 — 23) вересня 1648 року) — переможна битва української козацької армії, на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, проти військ Речі Посполитої під Пилявцями (тепер — село Пилява Старосинявського району Хмельницької області).

Битва під Пилявцями
Хмельниччина
image
Битва під Пилявцями М. В. Добрянський

Битва під Пилявцями М. В. Добрянський
Координати: 49°35′56″ пн. ш. 27°27′36″ сх. д. / 49.59900000002777176° пн. ш. 27.46000000002777952° сх. д. / 49.59900000002777176; 27.46000000002777952
Дата: 21 — 23 вересня, 1648 року
Місце: Пилявці, тепер Пилява, Хмельницька область, Україна
Результат: перемога козацько-татарського війська
Сторони
image Гетьманщина
image Кримське ханство 		image Річ Посполита
Командувачі
image Богдан Хмельницький
Максим Кривоніс
Данило Нечай
Іван Чорнота 		image Домінік Заславський
image Микола Остророг
Олександр Конецпольський
Військові сили
50-60 тисяч (козаки), 30-40 тисяч (селяни),
4 тисячі (татарська кіннота) 		32 тисячі шляхти і жовнірів, 8 тисяч німців, 40 — 50 тисяч озброєних слуг і челяді, 92 гармати
Втрати
Не більше 3 тисяч 40 000 вбитих , 92 гармати і весь обоз []

Передумови

Невдовзі після блискучих перемог української армії у битві під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648 року) і Корсунській битві (25 — 26 травня 1648 року) національно-визвольний рух охопив усю Україну, внаслідок чого влітку 1648 року Київське, Брацлавське, Чернігівське і частина Подільського воєводства була звільнена з-під влади Речі Посполитої. Значно активізувалися дії повстанців у Галичині і на Волині. На початку травня 1648 року, порушуючи умови перемир'я (від 2 червня 1648 р.) у Правобережну Україну увійшли війська воєводи руського, князя Яреми Вишневецького, до якого приєдналися підрозділи Януша Тишкевича, командира королівської гвардії Самуеля Осинського, Заславського та інших. У боях під Махнівкою (16 — 18 липня 1648) та Старокостянтиновом (25 — 27 липня 1648) козацькі полки на чолі з Максимом Кривоносом зі змінним успіхом змагалися з річпосполитськими військами. Протягом серпня 1648 р. уряд Речі Посполитої для придушення повстання в Україні сформував армію в районі Глинян (поблизу Львова) та навколо замку Човганський Камінь (тепер — Теофіполь Хмельницької області). Це військо мало 100 гармат і налічувало 32 тис. шляхетського ополчення, 8 тис. німецьких найманців і 40 — 50 тис. шляхетських слуг та обозної «челяді». Річ Посполита переживала період міжкоролів'я, а відсутність твердої влади виявилась у неспроможності панівних кіл створити єдине командування каральними військами. Для керівництва військом було обрано трьох полководців (регіментарів): князя Домініка Заславського, коронного підчашого Миколая Остророга і зовсім юного коронного хорунжого Александра Конецпольського. Проте жоден із них не був досвідченим полководцем. Князь Домінік був відомий своїм багатством і зманіженістю, Миколай Остророг пишався вченістю. Хмельницький глумливо іменував цих воєначальників «перина», «латина» і «дитина». Регіментарі не були одностайні у своїх рішеннях і не мали авторитету серед війська, якому бракувало єдності і дисципліни. На початку вересня коронне військо виступило з місць свого базування на Волинь. Назустріч йому з району Маслового Ставу (тепер — село Маслівка Київської області) через Білу Церкву — Паволоч — Погребище — Хмільник на Старокостянтинів рушила українська армія (близько 30 тис. чоловік) і загін буджацьких татар (бл. 600 осіб).

Хід битви

Під Пилявцями, на правому березі річки Іква (за іншими даними — Пилява) козацьке військо збудувало добре укріплений табір. Окремо, на лівому фланзі головних сил української армії, розташувалась кіннота Максима Кривоноса. Козацька піхота зайняла греблю, яка сполучала обидва береги річки, і збудувала на ній шанці. 9 (19) вересня 1648 р. підійшло королівське військо і стало табором на протилежному березі річки. Вирішальна битва розпочалась 11 (21) вересня 1648 р. запеклими боями за греблю через Ікву. Корогви Речі Посполитої під командуванням Януша Тишкевича, Йордана, Самуеля Осінського, Аксака розпочали штурм українського табору і зуміли відкинути козацькі застави, які обороняли греблю. Коронні підрозділи відразу ж через неї почали переходити на правий берег і утворили плацдарм для подальшого наступу.

Протягом другого дня козацька піхота відбила свої позиції на греблі. У ніч на 13 (23) вересня 1648 у козацький табір прибув на допомогу 4-тисячний загін буджацьких татар, очолюваний Айтимир-мурзою та Адлаєт-мурзою (на думку деяких дослідників, татари прибули лише 15 (25) вересня 1648, а гучні вигуки і мушкетна стрілянина у козацькому таборі начебто на честь прибулих союзників мали, за задумом Б. Хмельницького, ввести в оману командування Речі Посполитої). Вранці 13 (23) вересня 1648 козацька армія (лівим флангом командував Кривоніс, центром — Іван Чорнота, правим — Карпо Півторакожух) вишикувалась у бойові лади на полі бою. Першими завдала удару річпосполитська кіннота. Витримавши потужний натиск ворожих корогв, піхота хмельниччан за підтримки артилерії розпочала контрнаступ. Козацькі полки швидко повністю оволоділи греблею, перейшли на лівий берег і почали шикуватись у бойові порядки. Не витримавши натиску і піддавшись зростаючій паніці, війська Речі Посполитої почали безладно відступати. Аби уникнути повного розгрому, командування коронних військ відкликало з поля бою всі підрозділи і розпорядилось підготуватись до відходу табором. Під вечір у погоні за ворогом піхота на чолі з самим гетьманом Б. Хмельницьким дійшла аж до перших рядів табору Речі Посполитої. В ніч на 14 (24) вересня 1648 командування Речі Посполитої розпочало відступ, який незабаром перетворився у панічну втечу.

image
Місце битви під Пилявцями

Примітки

  1. Вирський Д. Анонімний «Катафалк рицерський»… — С. 181.
  2. Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
  3. Вирський Д. Анонімний «Катафалк рицерський»… — С. 179.

Джерела та література

Посилання

  • Василевський М. Пилявецька битва 1648 року — Канни Богдана Хмельницького [ 21 грудня 2019 у Wayback Machine.] // День. — 2003. — 25 жовтня. — № 192.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bitva pid Pilyavcyami 11 13 21 23 veresnya 1648 roku peremozhna bitva ukrayinskoyi kozackoyi armiyi na choli z getmanom Bogdanom Hmelnickim proti vijsk Rechi Pospolitoyi pid Pilyavcyami teper selo Pilyava Starosinyavskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Bitva pid Pilyavcyami Hmelnichchina Bitva pid Pilyavcyami M V Dobryanskij Bitva pid Pilyavcyami M V Dobryanskij Koordinati 49 35 56 pn sh 27 27 36 sh d 49 59900000002777176 pn sh 27 46000000002777952 sh d 49 59900000002777176 27 46000000002777952 Data 21 23 veresnya 1648 roku Misce Pilyavci teper Pilyava Hmelnicka oblast Ukrayina Rezultat peremoga kozacko tatarskogo vijska Storoni Getmanshina Krimske hanstvo Rich Pospolita Komanduvachi Bogdan Hmelnickij Maksim Krivonis Danilo Nechaj Ivan Chornota Dominik Zaslavskij Mikola Ostrorog Oleksandr Konecpolskij Vijskovi sili 50 60 tisyach kozaki 30 40 tisyach selyani 4 tisyachi tatarska kinnota 32 tisyachi shlyahti i zhovniriv 8 tisyach nimciv 40 50 tisyach ozbroyenih slug i chelyadi 92 garmati Vtrati Ne bilshe 3 tisyach 40 000 vbitih 92 garmati i ves oboz dzherelo PeredumoviNevdovzi pislya bliskuchih peremog ukrayinskoyi armiyi u bitvi pid Zhovtimi Vodami 29 kvitnya 16 travnya 1648 roku i Korsunskij bitvi 25 26 travnya 1648 roku nacionalno vizvolnij ruh ohopiv usyu Ukrayinu vnaslidok chogo vlitku 1648 roku Kiyivske Braclavske Chernigivske i chastina Podilskogo voyevodstva bula zvilnena z pid vladi Rechi Pospolitoyi Znachno aktivizuvalisya diyi povstanciv u Galichini i na Volini Na pochatku travnya 1648 roku porushuyuchi umovi peremir ya vid 2 chervnya 1648 r u Pravoberezhnu Ukrayinu uvijshli vijska voyevodi ruskogo knyazya Yaremi Vishneveckogo do yakogo priyednalisya pidrozdili Yanusha Tishkevicha komandira korolivskoyi gvardiyi Samuelya Osinskogo Zaslavskogo ta inshih U boyah pid Mahnivkoyu 16 18 lipnya 1648 ta Starokostyantinovom 25 27 lipnya 1648 kozacki polki na choli z Maksimom Krivonosom zi zminnim uspihom zmagalisya z richpospolitskimi vijskami Protyagom serpnya 1648 r uryad Rechi Pospolitoyi dlya pridushennya povstannya v Ukrayini sformuvav armiyu v rajoni Glinyan poblizu Lvova ta navkolo zamku Chovganskij Kamin teper Teofipol Hmelnickoyi oblasti Ce vijsko malo 100 garmat i nalichuvalo 32 tis shlyahetskogo opolchennya 8 tis nimeckih najmanciv i 40 50 tis shlyahetskih slug ta oboznoyi chelyadi Rich Pospolita perezhivala period mizhkoroliv ya a vidsutnist tverdoyi vladi viyavilas u nespromozhnosti panivnih kil stvoriti yedine komanduvannya karalnimi vijskami Dlya kerivnictva vijskom bulo obrano troh polkovodciv regimentariv knyazya Dominika Zaslavskogo koronnogo pidchashogo Mikolaya Ostroroga i zovsim yunogo koronnogo horunzhogo Aleksandra Konecpolskogo Prote zhoden iz nih ne buv dosvidchenim polkovodcem Knyaz Dominik buv vidomij svoyim bagatstvom i zmanizhenistyu Mikolaj Ostrorog pishavsya vchenistyu Hmelnickij glumlivo imenuvav cih voyenachalnikiv perina latina i ditina Regimentari ne buli odnostajni u svoyih rishennyah i ne mali avtoritetu sered vijska yakomu brakuvalo yednosti i disciplini Na pochatku veresnya koronne vijsko vistupilo z misc svogo bazuvannya na Volin Nazustrich jomu z rajonu Maslovogo Stavu teper selo Maslivka Kiyivskoyi oblasti cherez Bilu Cerkvu Pavoloch Pogrebishe Hmilnik na Starokostyantiniv rushila ukrayinska armiya blizko 30 tis cholovik i zagin budzhackih tatar bl 600 osib Hid bitviPid Pilyavcyami na pravomu berezi richki Ikva za inshimi danimi Pilyava kozacke vijsko zbuduvalo dobre ukriplenij tabir Okremo na livomu flanzi golovnih sil ukrayinskoyi armiyi roztashuvalas kinnota Maksima Krivonosa Kozacka pihota zajnyala greblyu yaka spoluchala obidva beregi richki i zbuduvala na nij shanci 9 19 veresnya 1648 r pidijshlo korolivske vijsko i stalo taborom na protilezhnomu berezi richki Virishalna bitva rozpochalas 11 21 veresnya 1648 r zapeklimi boyami za greblyu cherez Ikvu Korogvi Rechi Pospolitoyi pid komanduvannyam Yanusha Tishkevicha Jordana Samuelya Osinskogo Aksaka rozpochali shturm ukrayinskogo taboru i zumili vidkinuti kozacki zastavi yaki oboronyali greblyu Koronni pidrozdili vidrazu zh cherez neyi pochali perehoditi na pravij bereg i utvorili placdarm dlya podalshogo nastupu Protyagom drugogo dnya kozacka pihota vidbila svoyi poziciyi na grebli U nich na 13 23 veresnya 1648 u kozackij tabir pribuv na dopomogu 4 tisyachnij zagin budzhackih tatar ocholyuvanij Ajtimir murzoyu ta Adlayet murzoyu na dumku deyakih doslidnikiv tatari pribuli lishe 15 25 veresnya 1648 a guchni viguki i mushketna strilyanina u kozackomu tabori nachebto na chest pribulih soyuznikiv mali za zadumom B Hmelnickogo vvesti v omanu komanduvannya Rechi Pospolitoyi Vranci 13 23 veresnya 1648 kozacka armiya livim flangom komanduvav Krivonis centrom Ivan Chornota pravim Karpo Pivtorakozhuh vishikuvalas u bojovi ladi na poli boyu Pershimi zavdala udaru richpospolitska kinnota Vitrimavshi potuzhnij natisk vorozhih korogv pihota hmelnichchan za pidtrimki artileriyi rozpochala kontrnastup Kozacki polki shvidko povnistyu ovolodili grebleyu perejshli na livij bereg i pochali shikuvatis u bojovi poryadki Ne vitrimavshi natisku i piddavshis zrostayuchij panici vijska Rechi Pospolitoyi pochali bezladno vidstupati Abi uniknuti povnogo rozgromu komanduvannya koronnih vijsk vidklikalo z polya boyu vsi pidrozdili i rozporyadilos pidgotuvatis do vidhodu taborom Pid vechir u pogoni za vorogom pihota na choli z samim getmanom B Hmelnickim dijshla azh do pershih ryadiv taboru Rechi Pospolitoyi V nich na 14 24 veresnya 1648 komanduvannya Rechi Pospolitoyi rozpochalo vidstup yakij nezabarom peretvorivsya u panichnu vtechu Misce bitvi pid PilyavcyamiPrimitkiVirskij D Anonimnij Katafalk ricerskij S 181 Chuguyenko M V Moya Ukrayina Ilyustrovana enciklopediya dlya ditej Harkiv Vesta Vidavnictvo Ranok 2006 128 s il Virskij D Anonimnij Katafalk ricerskij S 179 Dzherela ta literaturaVirskij D Anonimnij Katafalk ricerskij 1650 r pro pochatok Kozackoyi revolyuciyi kampaniya 1648 r Ukrayinskij istorichnij zhurnal 6 507 listopad gruden 2012 S 169 184 ISSN 0130 5247 Micik Yu A Pilyavecka bitva 1648 4 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 205 ISBN 978 966 00 1142 7 Sikora R Z istoriyi polskih krilatih gusariv Kiyiv Duh i litera 2012 96 s ISBN 978 966 378 260 7 Strokov A A Pilyavcy Istoriya voennogo iskusstva Moskva Voennoe izdatelstvo MO SSSR 1955 T 1 S 417 418 ros PosilannyaVasilevskij M Pilyavecka bitva 1648 roku Kanni Bogdana Hmelnickogo 21 grudnya 2019 u Wayback Machine Den 2003 25 zhovtnya 192

Дата публікації:
Топ