Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо містить зауваження щодо потрібних змін

Аксаки́ (іноді Оксаки) — українські шляхтичі татарського походження, які займали високі урядові посади в Київському та Волинському воєводствах 16—17 ст. Київські Аксаки отримали за службу надання на Поліссі від Ольгерда у так званій Путилівській землі. За припущеннями, прийняли хрещення у XV ст. Єдина місцева шляхетська родина Київської землі, яка перейшла на католицтво до Хмельниччини.

Представники

Федір, згаданий 1515 року як власник села Путиловичі, половини Норинська (іншу половину посідали Киселі)
- Григорій, під час ревізії Овруцького замку 1545 року записаний як власник Норинська та Путиловичів
- Мартин, перебував на службі в канцлера ВКЛ Миколи Радзивілла
  - Іван (Ян) — київський земський суддя, київський
    - Стефан — київський земський суддя; — остерський, бобрівницький староста, власник великих земельних маєтностей на Остерщині; виступав проти козаків і міщан, які відстоювали свої права, вороже ставився до сел.-козацького повстання (1637), яке очолили і Носко, і до визвольної війни 1648—54. Боячись народного гніву, втік з України. Дружини: — Лозчанка (Лущанка), дочка мозирського маршалка; Катерина Чолганська (мали 2 сини, 2 доньки)
      - Іван (Ян) — київський стольник, посол до сейму 1654; разом із братом воював під командуванням Яреми Вишневецького у битві під Пилявцями, під Росолівцями
        Йосиф (Юзеф), осів у Белзькому воєводстві
      - Гаврило (Ґабрієль); з Іваном — сини Лозчанки (Лущанки)
      - Олексанр
      - Михайло; обидва — сини Катерини Чолганської
  - Михайло, убитий татарами під час нападу на Гуляники, там похований

Казимир — київський скарбник, дружина — Констанція Чолганська
- Феліціян
Марко на Мотовилівці — київський войський 1694
Михайло — київський підстолій, був одним із керівників шляхетського ополчення Київського воєводства, сформованого для придушення селянсько-козацького повстання.
Михайло — один із членів комісії в Корсуні під час Хмельниччини
Стефан — луцький ловчий і войський 1775.

Примітки

Яковенко Н. Аксаки, правнуки Тамерлана… — С. 326.
Там само. — С. 332.
Яковенко Н. Аксаки, правнуки Тамерлана… — С. 326—327.
Вирський Д. Анонімний (1650 р.) про початок козацької революції (кампанія 1648 р.) // Український історичний журнал. — 2012. — № 6 (507) (листопад-грудень). — С. 179 (прим.). — ISSN 0130-5247.
Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… [ 20 травня 2015 у Wayback Machine.] — S. 13.
Грушевський М. Комісія В Корсуні, страченнє Гладкого й інших, відрух проти Хмельницького] // Історія України-Руси [ 1 листопада 2013 у Wayback Machine.]. — Т. IX. — Розд. IV.

Література

Яковенко Н. Аксаки, правнуки Тамерлана // На переломі. — К. : Україна, 1994. — 352 с. — С. 323—334. — .
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona [ 20 травня 2015 у Wayback Machine.]… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — Cz. 2. — 406 s. — S. 12—13. (пол.)

Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Яковенко Н. Аксаки, правнуки Тамерлана… — С. 326.

[2] Там само. — С. 332.

[3] Яковенко Н. Аксаки, правнуки Тамерлана… — С. 326—327.

[4] Вирський Д. Анонімний (1650 р.) про початок козацької революції (кампанія 1648 р.) // Український історичний журнал. — 2012. — № 6 (507) (листопад-грудень). — С. 179 (прим.). — ISSN 0130-5247.

[N13-5] Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… [ 20 травня 2015 у Wayback Machine.] — S. 13.

[6] Грушевський М. Комісія В Корсуні, страченнє Гладкого й інших, відрух проти Хмельницького] // Історія України-Руси [ 1 листопада 2013 у Wayback Machine.]. — Т. IX. — Розд. IV.