Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (вересень 2018) |
Ко́рсунська би́тва (25–26 травня 1648 року) це одна із найяскравіших звитяг та перемог козацько–татарського війська, яка відбулася під час національно–визвольної війни 1648–1657 років. Близько 15,000 тисячна українська піхота під командуванням гетьмана Богдана Хмельницького спільно із 3,000 тисячної кримськотатарської кіннотою на чолі із Тугай-Беєм розгромили під містом Корсунем Київського воєводства Речі Посполитої урядову армію під командуванням гетьманів Миколая Потоцького та Мартина Калиновського, які обидва потрапили до козацько–татарського полону. Військо Речі Посполитої потрапило в ретельно підготовлену пастку і за чотири години було повністю розгромлене Запорозькими Козаками та Кримськими Татарами. Більшість польських жовнірів загинули в бою, а решта разом із командирами польського війська потрапили у полон до козацько–татарського війська. Зі усієї 20,000–21,000 тисячної польської армії змогло врятуватися та залишитися в живих лише 1,500 польських жовнірів.
Після Корсунської битви проти Запорозьких Козаків та Кримських Татар Річ Посполита була якщо й не повністю розгромлена, то суттєво знесилена. Національно–визвольний рух охопив всю Україну. Поляки запропонували гетьману Богдану Хмельницькому переговори, але вони ні до чого не призвели, бо кожен залишався при своїх поглядах. Успішне повстання Хмельницького продовжувалося й надалі.
| Корсунська битва | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хмельниччина | |||||||
 Зустріч Богдана Хмельницького із Тугай-Беєм під Корсунем. Картина Юліуша Коссака у 1885 році | |||||||
| Координати: 49°26′09″ пн. ш. 31°10′13″ сх. д. / 49.436111110027773918° пн. ш. 31.17027778002777794° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Військо Запорозьке  Кримське ханство |  Річ Посполита | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Богдан Хмельницький Михайло Кричевський Іван Богун Максим Кривоніс
| Миколай Потоцький Мартин Калиновський | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 15,000 (козацька піхота) 3,000 (татарська кіннота) | 15,000 (польська піхота) 5,000–6,000 (польська кіннота) | ||||||
| Втрати | |||||||
| Невеликі | 5,000–10,853 убитих 7,000–8,647 полонених | ||||||
Передумови
Навесні 1648 року, перед спалахом повстання під проводом Богдана Хмельницького проти місцевої шляхти і королев'ят, козаки вели переговори з послами коронного гетьмана Миколая Потоцького, ставили вимоги вивести урядові війська, збільшити кількість реєстрового козацтва, прирівняти його у правах до шляхти, дозволити Війську Запорозькому вільно укладати договори з зарубіжними володарями, розпочати війну проти Османської імперії. Офіційні представники Речі Посполитої відхилили неприйнятні вимоги, відправили армію придушити бунтівне козацтво на Січі. Недооцінивши сили повстанців, шляхетське військо зазнало першої нищівної поразки у битві під Жовтими Водами.
По отриманню звістки про поразку війська Стефана Потоцького (і його смерть через кілька днів від гангрени) у битві під Жовтими Водами головні сили Речі Посполитої під проводом гетьмана великого коронного Миколая Потоцького, гетьмана польного Марціна Калиновського відступили з-під Чигирина до Корсуня. Туди рушила повстанська армія — піхота Богдана Хмельницького з кримською кіннотою Тугай-Бея: мета — запобігання злиттю відступаючих урядових військ з силами Яреми Вишневецького.
На всьому шляху просування козацько-кримської армії до неї вливалися українські селяни, міщани. 13 (23) травня вона форсувала р. Тясмин. Хмельницький також послав загони, які знищили човни та пороми на переправах через Дніпро, аби не допустити об'єднання Миколая Потоцького і Яреми Вишневецького.
Військо Речі Посполитої 12 (22) травня зупинилося табором на захід від Корсуня, під фільварками на лівому березі Росі. Дізнавшись про підхід армії Б.Хмельницького, Миколай Потоцький віддав Корсунь на грабунок солдатам, водночас наказав копати шанці з трьох боків табору. З четвертого боку його захищав старий вал, який лише трохи поправили. Військо Миколая Потоцького складалося з 15,000 піхоти, 5000–6,000 кінноти та до 50 гармат.
Хід битви
14 (24) травня 1648 року Хмельницький вислав наперед полк Кривоноса, частину кримських татар із наказом затримати противника до підходу основних сил козацько-татарського війська. Увечері цей полк розпочав дії за Россю у тилу Потоцького. Під Стеблевом, за милю на захід від Корсуня, козаки Кривоноса загатили річку Рось, щоб полегшити доступ до табору Речі Посполитої.
На світанку 15 (25) травня у район Корсуня підійшла основна козацько-кримська армія і переправилась через Рось, скупчившись у Корсуні. Військо Богдана Хмельницького мало понад 15,000 козацької піхоти та до 26 гармат. З ним були також не менше 3 тисячі кримськотатарської кінноти.
Довідавшись про підхід Хмельницького, Миколай Потоцький наказав запалити Фільварки. Вогонь швидко перекинувся на Корсунь, випаливши ціле місто, за винятком замку та церкви. Увесь день пройшов у розвідувальних операціях, перестрілках невеликих загонів.
Пізно ввечері 15 травня у наметі Миколая Потоцького відбулася військова рада. Серед командування військ Речі Посполитої одностайності не було. Польний гетьман Марцін Калиновський, інші досвідчені воїни радили зміцнити табір і відбиватися; більшість на чолі з Миколаєм Потоцьким, налякані перебільшеними чутками про чисельність кримської кінноти, наполягали на відступі. Зважаючи на перевагу козаків і кримських татар у живій силі, відсутність допомоги та провізії, було вирішено на світанку наступного дня відступити на Богуслав під захистом табору з возів.
Про наміри ворога Б.Хмельницький дізнався від козака-розвідника Самійла Зарудного, який за його дорученням виконував роль провідника урядових військ. Аби перерізати їм шляхи відступу, був відряджений Корсунський полк на чолі з Кривоносом, який вранці 16 (26) травня зупинився у березовому гаю, в урочищі Горохова Діброва (поблизу с. Виграєва за 8–10 верст від Корсуня) із піхотою й 10 гарматами. Козаки перекопали шлях глибокими ровами, завалили стовбурами дерев, а у хащі поставили гармати.
На світанку 16 (26) травня, під захистом табору з возів, військо Речі Посполитої рушило з-під Корсуня по Богуславському шляху. Козаки і кримські татари пропустили його, однак супроводжуючи, тиснули з флангів і тилу. Кілька разів зчинялася перестрілка. Опівдні урядові війська, зазнавши відчутних втрат, увійшли у балку, густо зарослу лісом і чагарником. Там командири урядових військ сподівалися зменшити перевагу кримської кавалерії і уберегти себе від стріл та куль.
Долаючи перешкоди та під постійним обстрілом козаків і кримських татар, сили Речі Посполитої наблизились до пагорбів, між якими проходила широка (близько 3,5 км) і глибока балка. Затиснуте ліворуч болотом, а праворуч кручами, шляхетське військо наткнулося на перекоп та завали на шляху і змушене було зупинитися. Схил балки був таким урвистим, що, під час спроб обійти перешкоду, вози переверталися. Табір утратив порядок. Розгорнути до бою артилерію не вдавалося, бо вози застрягли в багні. Тіснота не дозволила стати до бою кавалерійським хоругвам тилової частини.
У цю мить, козаки Кривоноса, які засіли в заздалегідь викопаних шанцях, вдарили спереду і з флангів. Раптовий вогонь гармат і самопалів спричинив паніку у ворожому війську. З тилу противника атакували козаки самого Хмельницького і воїни Тугай-бея. За чотири години армія Речі Посполитої була розгромлена.
Битва завершилась близько другої-третьої години дня. Переважна більшість солдат противника загинула. До полону потрапили 80 великих вельмож, разом із гетьманами Потоцьким і Калиновським, 127 офіцерів, 7,000–8,647 польських жовнірів. Козаки захопили обоз, 41 гармату, багато вогнепальної і холодної зброї, військові припаси. Татарська кіннота переслідувала втікачів понад 30 км. З усього війська від полону й загибелі врятувалося тільки 1,5 тисячі чоловік.
Незабаром Б. Хмельницький з усім військом, рухаючись понад Россю, підійшов до Білої Церкви. Відсвяткувавши перемогу і укріпивши місто, він відпустив полки на відпочинок, а сам переїхав до Чигирина.
Наслідки
Внаслідок перемог під Жовтими Водами і Корсунем була знищена урядова армія Речі Посполитої на землях «українних». За 6 днів до Корсунської битви помер король Владислав IV, патрон козаків і натхненник опору шляхті, яка заважала здійсненню його планів по війні з Османською імперією. Держава раптом втратила монарха і контроль над Україною. Створилися умови для зростання козацького повстання.
У землях українських королев'ят почали спалахувати селянські бунти, учасники яких приєднувалися до повсталих загонів Хмельницького. Через побоювання козацько-кримської армії члени міських адміністрацій Київського, і Брацлавського воєводств евакуювалися у Литву. Безвладдя розв'язало руки невдоволеним селянам, міщанам і міським козакам, які заходилися нападати на маєтки знаті і садиби заможних городян, вирізуючи шляхту, духовенство і єврейське населення. До прибуття Хмельницького у Київ розгніваний простолюд грабував і палив не лише католицькі, а й православні монастирі. Шляхтичів вирізали, незважаючи на віру і походження. Рятувалися лише ті, які були схоплені безпосередньо козаками Хмельницького і переходили на бік повсталих.
У літературі
- «Корсунь». Історичне оповідання. (Островський Олелько)
- «Лицарі Дикого Поля». Роман. Автор Ярослава Дегтяренко.
- Під Корсунем
Примітки
Джерела та література
- В. С. Степанков. Корсунська битва 1648 [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 189. — .
- Самійло Величко. Літопис [ 9 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Літопис Самовидця [ 8 квітня 2005 у Wayback Machine.]
- Изъясненіе имени козака по существу и дЂйствію его//Краткое описаніе о козацкомъ малороссійскомъ народђ и о военныхъ его дђлахъ. Собранное разныхъ исторій иностранныхъ, нЂмецкой — Бишенга, латинской — Безольди, французской — Шевалье и рукописей русскихъ, чрезъ Бунчуковаго Товарища Петра Симоновскаго, 1765 года., — С.18 [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Література
- Історія міст і сіл УРСР. Головна редакція Української Радянської енциклопедії. Київ.1972. Черкаська область.
- Історія Української РСР. Т. 2. — Київ. 1979, стор. 27-28.
- Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький. — Київ, 1954. — С. 129—130.
- Петрів В. Стратегічні операції Богдана Хмельницького під час війни 1648—1649 років // Військо України. — 1993. — № 6.
- Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. — К.,1993. — С.84-88.
- Грушевський М. Історія України-Русі. — Т.VIII. — Ч.ІІ. — К.,1995. — С. 186—190. [ 14 травня 2006 у Wayback Machine.]
- Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII століття. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 136—169.
- Рибалка І. К. Історія Української РСР. Дорадянський період. — Київ: ВШ. 1978, С. 133.
- Witold Biernacki. Żółte Wody-Korsuń 1648. — Dom Wydawniczy Bellona, 2004,
- Лях С. Р. Битва під Корсунем // Електронна енциклопедія українського козацтва.[недоступне посилання з липня 2019]
- Ігор Печенюк Битва козацького війська з поляками під Корсунем (25-26 травня 1648 р.): історіографія проблеми // Воєнна історія, № 3, 2008 [ 6 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Мірошниченко М. П. Воєнна стратегія Богдана Хмельницького // Воєнна історія, № 2, 2002 [ 22 травня 2020 у Wayback Machine.]
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2018 Ko rsunska bi tva 25 26 travnya 1648 roku ce odna iz najyaskravishih zvityag ta peremog kozacko tatarskogo vijska yaka vidbulasya pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni 1648 1657 rokiv Blizko 15 000 tisyachna ukrayinska pihota pid komanduvannyam getmana Bogdana Hmelnickogo spilno iz 3 000 tisyachnoyi krimskotatarskoyi kinnotoyu na choli iz Tugaj Beyem rozgromili pid mistom Korsunem Kiyivskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi uryadovu armiyu pid komanduvannyam getmaniv Mikolaya Potockogo ta Martina Kalinovskogo yaki obidva potrapili do kozacko tatarskogo polonu Vijsko Rechi Pospolitoyi potrapilo v retelno pidgotovlenu pastku i za chotiri godini bulo povnistyu rozgromlene Zaporozkimi Kozakami ta Krimskimi Tatarami Bilshist polskih zhovniriv zaginuli v boyu a reshta razom iz komandirami polskogo vijska potrapili u polon do kozacko tatarskogo vijska Zi usiyeyi 20 000 21 000 tisyachnoyi polskoyi armiyi zmoglo vryatuvatisya ta zalishitisya v zhivih lishe 1 500 polskih zhovniriv Pislya Korsunskoyi bitvi proti Zaporozkih Kozakiv ta Krimskih Tatar Rich Pospolita bula yaksho j ne povnistyu rozgromlena to suttyevo znesilena Nacionalno vizvolnij ruh ohopiv vsyu Ukrayinu Polyaki zaproponuvali getmanu Bogdanu Hmelnickomu peregovori ale voni ni do chogo ne prizveli bo kozhen zalishavsya pri svoyih poglyadah Uspishne povstannya Hmelnickogo prodovzhuvalosya j nadali Korsunska bitva Hmelnichchina Zustrich Bogdana Hmelnickogo iz Tugaj Beyem pid Korsunem Kartina Yuliusha Kossaka u 1885 roci Zustrich Bogdana Hmelnickogo iz Tugaj Beyem pid Korsunem Kartina Yuliusha Kossaka u 1885 roci Koordinati 49 26 09 pn sh 31 10 13 sh d 49 436111110027773918 pn sh 31 17027778002777794 sh d 49 436111110027773918 31 17027778002777794 Data 25 26 travnya 1648 roku Misce Korsun Kiyivske voyevodstvo Rich Pospolita Rezultat Peremoga Kozacko Tatarskogo Vijska Storoni Vijsko Zaporozke Krimske hanstvo Rich Pospolita Komanduvachi Bogdan Hmelnickij Mihajlo Krichevskij Ivan Bogun Maksim Krivonis Danilo Nechaj Martin Pushkar Matvij Gladkij Mihajlo Gromika Tugaj Bej Mikolaj Potockij Martin Kalinovskij Vijskovi sili 15 000 kozacka pihota 3 000 tatarska kinnota 15 000 polska pihota 5 000 6 000 polska kinnota Vtrati Neveliki 5 000 10 853 ubitih 7 000 8 647 polonenihPeredumoviNavesni 1648 roku pered spalahom povstannya pid provodom Bogdana Hmelnickogo proti miscevoyi shlyahti i korolev yat kozaki veli peregovori z poslami koronnogo getmana Mikolaya Potockogo stavili vimogi vivesti uryadovi vijska zbilshiti kilkist reyestrovogo kozactva pririvnyati jogo u pravah do shlyahti dozvoliti Vijsku Zaporozkomu vilno ukladati dogovori z zarubizhnimi volodaryami rozpochati vijnu proti Osmanskoyi imperiyi Oficijni predstavniki Rechi Pospolitoyi vidhilili neprijnyatni vimogi vidpravili armiyu pridushiti buntivne kozactvo na Sichi Nedoocinivshi sili povstanciv shlyahetske vijsko zaznalo pershoyi nishivnoyi porazki u bitvi pid Zhovtimi Vodami Po otrimannyu zvistki pro porazku vijska Stefana Potockogo i jogo smert cherez kilka dniv vid gangreni u bitvi pid Zhovtimi Vodami golovni sili Rechi Pospolitoyi pid provodom getmana velikogo koronnogo Mikolaya Potockogo getmana polnogo Marcina Kalinovskogo vidstupili z pid Chigirina do Korsunya Tudi rushila povstanska armiya pihota Bogdana Hmelnickogo z krimskoyu kinnotoyu Tugaj Beya meta zapobigannya zlittyu vidstupayuchih uryadovih vijsk z silami Yaremi Vishneveckogo Na vsomu shlyahu prosuvannya kozacko krimskoyi armiyi do neyi vlivalisya ukrayinski selyani mishani 13 23 travnya vona forsuvala r Tyasmin Hmelnickij takozh poslav zagoni yaki znishili chovni ta poromi na perepravah cherez Dnipro abi ne dopustiti ob yednannya Mikolaya Potockogo i Yaremi Vishneveckogo Vijsko Rechi Pospolitoyi 12 22 travnya zupinilosya taborom na zahid vid Korsunya pid filvarkami na livomu berezi Rosi Diznavshis pro pidhid armiyi B Hmelnickogo Mikolaj Potockij viddav Korsun na grabunok soldatam vodnochas nakazav kopati shanci z troh bokiv taboru Z chetvertogo boku jogo zahishav starij val yakij lishe trohi popravili Vijsko Mikolaya Potockogo skladalosya z 15 000 pihoti 5000 6 000 kinnoti ta do 50 garmat Hid bitvi14 24 travnya 1648 roku Hmelnickij vislav napered polk Krivonosa chastinu krimskih tatar iz nakazom zatrimati protivnika do pidhodu osnovnih sil kozacko tatarskogo vijska Uvecheri cej polk rozpochav diyi za Rossyu u tilu Potockogo Pid Steblevom za milyu na zahid vid Korsunya kozaki Krivonosa zagatili richku Ros shob polegshiti dostup do taboru Rechi Pospolitoyi Na svitanku 15 25 travnya u rajon Korsunya pidijshla osnovna kozacko krimska armiya i perepravilas cherez Ros skupchivshis u Korsuni Vijsko Bogdana Hmelnickogo malo ponad 15 000 kozackoyi pihoti ta do 26 garmat Z nim buli takozh ne menshe 3 tisyachi krimskotatarskoyi kinnoti Dovidavshis pro pidhid Hmelnickogo Mikolaj Potockij nakazav zapaliti Filvarki Vogon shvidko perekinuvsya na Korsun vipalivshi cile misto za vinyatkom zamku ta cerkvi Uves den projshov u rozviduvalnih operaciyah perestrilkah nevelikih zagoniv Pizno vvecheri 15 travnya u nameti Mikolaya Potockogo vidbulasya vijskova rada Sered komanduvannya vijsk Rechi Pospolitoyi odnostajnosti ne bulo Polnij getman Marcin Kalinovskij inshi dosvidcheni voyini radili zmicniti tabir i vidbivatisya bilshist na choli z Mikolayem Potockim nalyakani perebilshenimi chutkami pro chiselnist krimskoyi kinnoti napolyagali na vidstupi Zvazhayuchi na perevagu kozakiv i krimskih tatar u zhivij sili vidsutnist dopomogi ta proviziyi bulo virisheno na svitanku nastupnogo dnya vidstupiti na Boguslav pid zahistom taboru z voziv Pro namiri voroga B Hmelnickij diznavsya vid kozaka rozvidnika Samijla Zarudnogo yakij za jogo doruchennyam vikonuvav rol providnika uryadovih vijsk Abi pererizati yim shlyahi vidstupu buv vidryadzhenij Korsunskij polk na choli z Krivonosom yakij vranci 16 26 travnya zupinivsya u berezovomu gayu v urochishi Gorohova Dibrova poblizu s Vigrayeva za 8 10 verst vid Korsunya iz pihotoyu j 10 garmatami Kozaki perekopali shlyah glibokimi rovami zavalili stovburami derev a u hashi postavili garmati Plan shema Korsunskoyi bitvi Na svitanku 16 26 travnya pid zahistom taboru z voziv vijsko Rechi Pospolitoyi rushilo z pid Korsunya po Boguslavskomu shlyahu Kozaki i krimski tatari propustili jogo odnak suprovodzhuyuchi tisnuli z flangiv i tilu Kilka raziv zchinyalasya perestrilka Opivdni uryadovi vijska zaznavshi vidchutnih vtrat uvijshli u balku gusto zaroslu lisom i chagarnikom Tam komandiri uryadovih vijsk spodivalisya zmenshiti perevagu krimskoyi kavaleriyi i uberegti sebe vid stril ta kul Dolayuchi pereshkodi ta pid postijnim obstrilom kozakiv i krimskih tatar sili Rechi Pospolitoyi nablizilis do pagorbiv mizh yakimi prohodila shiroka blizko 3 5 km i gliboka balka Zatisnute livoruch bolotom a pravoruch kruchami shlyahetske vijsko natknulosya na perekop ta zavali na shlyahu i zmushene bulo zupinitisya Shil balki buv takim urvistim sho pid chas sprob obijti pereshkodu vozi perevertalisya Tabir utrativ poryadok Rozgornuti do boyu artileriyu ne vdavalosya bo vozi zastryagli v bagni Tisnota ne dozvolila stati do boyu kavalerijskim horugvam tilovoyi chastini U cyu mit kozaki Krivonosa yaki zasili v zazdalegid vikopanih shancyah vdarili speredu i z flangiv Raptovij vogon garmat i samopaliv sprichiniv paniku u vorozhomu vijsku Z tilu protivnika atakuvali kozaki samogo Hmelnickogo i voyini Tugaj beya Za chotiri godini armiya Rechi Pospolitoyi bula rozgromlena Bitva zavershilas blizko drugoyi tretoyi godini dnya Perevazhna bilshist soldat protivnika zaginula Do polonu potrapili 80 velikih velmozh razom iz getmanami Potockim i Kalinovskim 127 oficeriv 7 000 8 647 polskih zhovniriv Kozaki zahopili oboz 41 garmatu bagato vognepalnoyi i holodnoyi zbroyi vijskovi pripasi Tatarska kinnota peresliduvala vtikachiv ponad 30 km Z usogo vijska vid polonu j zagibeli vryatuvalosya tilki 1 5 tisyachi cholovik Nezabarom B Hmelnickij z usim vijskom ruhayuchis ponad Rossyu pidijshov do Biloyi Cerkvi Vidsvyatkuvavshi peremogu i ukripivshi misto vin vidpustiv polki na vidpochinok a sam pereyihav do Chigirina NaslidkiVnaslidok peremog pid Zhovtimi Vodami i Korsunem bula znishena uryadova armiya Rechi Pospolitoyi na zemlyah ukrayinnih Za 6 dniv do Korsunskoyi bitvi pomer korol Vladislav IV patron kozakiv i nathnennik oporu shlyahti yaka zavazhala zdijsnennyu jogo planiv po vijni z Osmanskoyu imperiyeyu Derzhava raptom vtratila monarha i kontrol nad Ukrayinoyu Stvorilisya umovi dlya zrostannya kozackogo povstannya U zemlyah ukrayinskih korolev yat pochali spalahuvati selyanski bunti uchasniki yakih priyednuvalisya do povstalih zagoniv Hmelnickogo Cherez poboyuvannya kozacko krimskoyi armiyi chleni miskih administracij Kiyivskogo i Braclavskogo voyevodstv evakuyuvalisya u Litvu Bezvladdya rozv yazalo ruki nevdovolenim selyanam mishanam i miskim kozakam yaki zahodilisya napadati na mayetki znati i sadibi zamozhnih gorodyan virizuyuchi shlyahtu duhovenstvo i yevrejske naselennya Do pributtya Hmelnickogo u Kiyiv rozgnivanij prostolyud grabuvav i paliv ne lishe katolicki a j pravoslavni monastiri Shlyahtichiv virizali nezvazhayuchi na viru i pohodzhennya Ryatuvalisya lishe ti yaki buli shopleni bezposeredno kozakami Hmelnickogo i perehodili na bik povstalih U literaturi Korsun Istorichne opovidannya Ostrovskij Olelko Licari Dikogo Polya Roman Avtor Yaroslava Degtyarenko Pid KorsunemPrimitkiDzherela ta literaturaV S Stepankov Korsunska bitva 1648 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 189 ISBN 978 966 00 0855 4 Samijlo Velichko Litopis 9 sichnya 2008 u Wayback Machine Litopis Samovidcya 8 kvitnya 2005 u Wayback Machine Izyasnenie imeni kozaka po sushestvu i dЂjstviyu ego Kratkoe opisanie o kozackom malorossijskom narodђ i o voennyh ego dђlah Sobrannoe raznyh istorij inostrannyh nЂmeckoj Bishenga latinskoj Bezoldi francuzskoj Shevale i rukopisej russkih chrez Bunchukovago Tovarisha Petra Simonovskago 1765 goda S 18 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Literatura Istoriya mist i sil URSR Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi enciklopediyi Kiyiv 1972 Cherkaska oblast Istoriya Ukrayinskoyi RSR T 2 Kiyiv 1979 stor 27 28 Krip yakevich I P Bogdan Hmelnickij Kiyiv 1954 S 129 130 Petriv V Strategichni operaciyi Bogdana Hmelnickogo pid chas vijni 1648 1649 rokiv Vijsko Ukrayini 1993 6 Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij K 1993 S 84 88 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T VIII Ch II K 1995 S 186 190 14 travnya 2006 u Wayback Machine Storozhenko I S Bogdan Hmelnickij i voyenne mistectvo u Vizvolnij vijni ukrayinskogo narodu seredini XVII stolittya Dnipropetrovsk 1996 S 136 169 Ribalka I K Istoriya Ukrayinskoyi RSR Doradyanskij period Kiyiv VSh 1978 S 133 Witold Biernacki Zolte Wody Korsun 1648 Dom Wydawniczy Bellona 2004 ISBN 83 11 09824 7 Lyah S R Bitva pid Korsunem Elektronna enciklopediya ukrayinskogo kozactva nedostupne posilannya z lipnya 2019 Igor Pechenyuk Bitva kozackogo vijska z polyakami pid Korsunem 25 26 travnya 1648 r istoriografiya problemi Voyenna istoriya 3 2008 6 kvitnya 2013 u Wayback Machine Miroshnichenko M P Voyenna strategiya Bogdana Hmelnickogo Voyenna istoriya 2 2002 22 travnya 2020 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi