Михайло Кричевський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кричевський.

Миха́йло (Станісла́в) Криче́вський (Кречо́вський) гербу власного (р. н. невід. — † 3 серпня 1649) — військовий діяч, з 1643 року полковник Чигиринського полку i Київського полку (1648) реєстрових козаків, наказний гетьман українського козацтва.

Михайло-Станіслав Кричевський
Народився	невід.
Помер	3 серпня 1649(1649-08-03)^[1]^[2]^[3] Лоєв, Q117595123?, Речицький повіт, Російська імперія
Країна	Річ Посполита
Діяльність	військовослужбовець
Титул	шляхтич
Військове звання	ротмістр, полковник
Рід	Кричевські
Герб
у жовтні брав участь у виправі Алєксандера Конєцпольського на татар. 1648 року приєднався до Хмельницького під Жовтими Водами, потім потрапив у полон у Корсунській битві. Прийняв православне віросповідання та ім'я Михайло (доти він був Станіславом). Брав участь у битві під Пилявцями, військовому поході в Галичину, облозі Замостя, у переможних боях проти загонів С. Лянцкоронського та Я. Вишневецького. Командував 30-тисячним козацьким військом, якому гетьман доручив відбити напад Януша Радзивілла у 1649 року на Україну. Тяжко поранений у битві під Лоєвом з вояками литовського гетьмана Януша Радзивілла, Кричевський був узятий у полон, де помер (за версією Веслава Маєвського, незважаючи на допомогу лікарів). За даними історика Панаса Феденка: куля потрапила йому під праве око і застрягла у шиї, друга рана була у правому боці; домігся від козаків, щоб його залишили помирати у таборі, передчуваючи смерть, тут і був знайдений «радзивіллівцями»; Януш Радзивілл дав розпорядження: придворному художнику намалювати посмертний портрет М. Кричевського; насипати над «вождем непокірних козаків» найвищу серед загиблих під Лоєвом повстанців могилу і поставити хрест; був одруженим із Зоєю (відомостей про неї поки немає). У літературі головний герой історичного роману Панаса Феденка «Гетьманів кум»; персонаж роману Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем»; «Полковник Кричевський»  — повість Андрія Чайковського. Вшанування пам'яті На честь Михайла Кричевського у Львові названо вулицю, а у Чигирині — провулок. Див. також Лукаш Єльський Примітки Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries. d:Track:Q60909659d:Track:Q1127581 Internetowy Polski Słownik Biograficzny d:Track:Q96022943 Catalog of the German National Library d:Track:Q23833686 Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał)… — S. 554. Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał)… — S. 553. Мицик Ю. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — С. 195. — . Феденко П. Гетьманів кум… — С. 177—183. Джерела та література Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Чигиринський полк // Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць, вип. 35. — К.: Всеукраїнська громадська організація Українська академія наук, 2010. Степанков В. С. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 400. — . Степанков В. С. Михайло (Станіслав) Кричевський // Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети. — К., 1998. — Т. 1. — С. 181. Чайковський А. Твори у восьми томах. — Львів : ВФ «Червона калина», 1992. — Т. 1: Полковник Кричевський. — 288 с. — -4. Феденко П. Гетьманів кум / В. Щербак (упорядник, автор передмови). — Київ : Наукова думка, 1995. — С. 18—183. — . Majewski W. Krzyczewski (Krzeczowski) Stanisław (Michał), (zm. 1649) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XV/4., zeszyt 67. — S. 553—554. (пол.) Посилання // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 769-770. — 1000 екз.