Виграїв

Вигра́їв — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Корсунь-Шевченківській міській громаді. Розташоване за 14 км від центру громади — міста Корсунь-Шевченківський, за 19 км від залізничної станції Корсунь та за 5 км від автошляху Н01. Населення — 664 чоловік (1044 у 1972 році).

село Виграїв
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Черкаський район
Громада	Корсунь-Шевченківська міська громада
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	ХІІ ст.
Населення	664
Поштовий індекс	19416
Телефонний код	+380 4735
Географічні дані
Географічні координати	49°27′20″ пн. ш. 31°08′25″ сх. д. / 49.45556° пн. ш. 31.14028° сх. д. / 49.45556; 31.14028Координати: 49°27′20″ пн. ш. 31°08′25″ сх. д. / 49.45556° пн. ш. 31.14028° сх. д. / 49.45556; 31.14028
Середня висота над рівнем моря	132 м
Водойми	р.Рось
Відстань до обласного центру	66 (фізична) км
Відстань до районного центру	14 км
Місцева влада
Адреса ради	м. Корсунь-Шевченківський
Карта
Виграїв
Виграїв
Мапа

Неподалік Виграєва виявлено поселення трипільської культури, та одне — періоду Київської Русі.

Історія

Стела про перемогу Б.Хмельницького 1648 р.

Село було засноване в ХІІ столітті, а свою сучасну назву отримало на честь перемоги козаків Богдана Хмельницького над військами Речі Посполитою в травні 1648 року. Битва, яка з історії відома як Корсунська закінчилася розгромом польського війська і взяттям в полон двох польських гетьманів. На честь цієї події в селі встановлено обеліск. До цієї битви село звалося Горохова Діброва і було засноване ще задовго до часів визвольної війни з поляками. В селі збереглися рови, які козаки на чолі з Максимом Кривоносом копали, готуючи засідку на шляхетське військо.

327 виграївців брали участь у Другій світовій війні, з них 217 нагороджені орденами і медалями СРСР. В пам'ять про 78 загиблих у боях встановлено монумент Слави.

Станом на 1972 рік в селі працювала восьмирічна школа, де навчалося 172 учні, клуб на 350 місць, бібліотека з книжковим фондом 8,7 тисяч примірників, медпункт, дитячі ясла, філія зв'язку. В селі працював колгосп ім. Богдана Хмельницького, що мав в користуванні 2,1 тисяч га землі, у тому числі 1,3 тисячі га орної. Виробничим напрямком господарства було рільництво і тваринництво.

Виграїв — дуже цікавий природний об'єкт (ставки, ліс, річка Рось) і підходить для відпочинку в літній період (рибалка, піші походи, прогулянки на велосипедах і човнах).

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Виграїв (приписне с.* Нехворощ) Київського воєв., з 1797 р. Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vyhr_001.xml [ 30 серпня 2019 у Wayback Machine.]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	602	98.05%
російська	7	1.14%
румунська	5	0.81%
Усього	614	100%

Охорона природи

Поряд з селом розміщений заказник «Виграївський» (площа 3521,8756 га, створений рішенням Черкаської обласної ради від 22.05.1990 р. № 95) і заповідні урочища «Різаний Яр» (площа 233 га, створене рішенням Виконкому Черкаської обласної ради від 19.03.1976 року № 117) та «Горіхова діброва» (площа 3,8 га, статус отриманий у 2000 році).

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

1. УРЕ
2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

• Погода в селі Виграїв [ 29 березня 2008 у Wayback Machine.]

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.