Антоній Бельський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бельські.

Антоній Бельський гербу Єліта (пол. Antoni Bielski; близько 1720 — 28 лютого 1789, Пеняки, нині Бродівський район, Львівська область) — польський шляхтич, «пан на Зборові (принаймні від бл. 1766) з навколишніми поселеннями, Ярчівцях з навколишніми поселеннями, Пеняках з навколишніми поселеннями, Залізцях, Доброводах, Великому Ключеві, М'ястківці, половині сіл Уторопи, Шешори, Прокурава, Брустурів, Верхній Вербіж…». 19 листопада 1778 року він отримав титул австрійського графа від імператриці Марії-Терезії. Кавалер ордену Білого Орла (1782), кавалер ордену Святого Станіслава (1781), ловчий надвірний коронний (1750), староста червоногродський, староста рабштинський (1749; Богуслав Бельський у 1742 році отримав королівський дозвіл (пол. konsens) щодо передачі Рабштинського староства Антонію Бельському.

Антоній Бельський
Портрет Антонія Бельського (художник Юзеф Хойницький, 1782)
Народився	1720
Помер	28 лютого 1789(1789-02-28) Пеняки, Бродівський район, Львівська область, Україна
Країна	Річ Посполита
Національність	поляк
Суспільний стан	шляхтич
Титул	граф
Посада	ловчий коронний, староста червоногродський, староста рабштинський
Конфесія	римо-католик
Рід	Q63440261?
У шлюбі з	Q124661560?
Нагороди
Герб Герб Єліта
Марія — дружина графа Францішека Трембінського гербу Рогаля, старости путошинського, Ельжбета — дружина львівського хорунжого Ігнація Бельського; Юліанна (нар. 1770) — дружина графа Домініка Геракліуша Дідушицького гербу Сас, староста бахтинський (1727 — 1804); Францішка Зоф'я (нар. 1770) — дружина підкоморія коронного Ігнація Стемпковського гербу Сухекомнати; Текля Лукреція (1758 — 1806) — черниця-сакраментка у Львові. Примітки Zborów 2.) Z., miasteczko w pow. złoczowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 526. (пол.) Marek Jerzy Minakowski. Antoni hr. Bielski z Olbrachcic h. Jelita. sejm-wielki.pl (пол.). Genealogia Potomków Sejmu Wielkiego. Процитовано 25 травня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () Boniecki А.… — S. 236. Betlej A. Kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Panny Marii i klasztor bernardynów w Gwoźdźcu // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Cz. I: Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, «Antykwa», 1996. — Т. 4. — S. 21. — . (пол.) Uruski S. Rodzina, Herbarz Szlachty Polskiej, Uzupełnienia i sprostowania. — Cz. I. — Warszawa, 1932. — S. 13. (пол.) Джерела Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. I. — T. 1. — Warszawa: skł. gł Gebethner i Wolff, 1899. — S. 236. (пол.) Dunin-Borkowski J. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów, Warszawa, 1908. — S. 208—210. (пол.) Село з півтисячолітньою історією. radyvyliv.info. 7 червня 2015. оригіналу за 12 серпня 2022. Процитовано 25 травня 2022. Посилання Єзерська І. Релігійні конверсії у Львові наприкінці XVII — у XVIII століттях (на матеріалах метрик хрещень катедрального костелу). Частина II: Вихрещення іудеїв-контрталмудистів // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2010. — Випуск 45. — С. 571.