Шни́рів — село в Україні, Золочівському районі Львівської області. Відстань до центру громади становить 15 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 15 км.
село Шнирів | |
---|---|
Церква Вознесіння Господнього (1767) | |
Країна | Україна |
Область | Львівська |
Район | Золочівський |
Громада | Бродівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46040010500081760 |
Облікова картка | облікова картка |
Основні дані | |
Засноване | 1545 |
Населення | 514 |
Площа | 1,091 км² |
Густота населення | 471,13 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80620 |
Телефонний код | +380 3266 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°10′48″ пн. ш. 25°10′19″ сх. д. / 50.18000° пн. ш. 25.17194° сх. д.Координати: 50°10′48″ пн. ш. 25°10′19″ сх. д. / 50.18000° пн. ш. 25.17194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 211 м |
Відстань до обласного центру | 115 км |
Відстань до районного центру | 15 км |
Найближча залізнична станція | Броди |
Відстань до залізничної станції | 15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80620, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Шнирів |
Сільський голова | Іванів Андрій Михайлович |
Карта | |
Шнирів | |
Шнирів | |
Мапа | |
Шнирів у Вікісховищі |
Село було центром Шнирівської сільської ради, якій були підпорядковані села Шнирів, Білявці, Бовдури, Клекотів. Населення становить 514 осіб.
Історія
Село Шнирів засноване 1545 року. Перша згадка датується 1546 роком, а в документі «Уточнення кордонів між Польщею і Великим Князівством Литовським» згадане як Шнерево.
У 1856 році від епідемії холери у селі померло багато людей. Під час першої світової війни через своє близьке розташування до лінії фронту село було знищене, будинки зруйновані, а місцеве населення евакуйвано вглиб Австро-Угорщини, а також багато втекло на територію сусідньої Російської імперії. На початку німецько-радянської війни в околицях Шнирева точилися запеклі бої між радянськими та німецькими військами. У березні 1944 року в селі перебував штаб з'єднання партизанських загонів під командуванням Михайла Наумова.
У повоєнний час в Шниреві споруджено 225 житлових будинків, а також діяли восьмирічна школа, клуб та бібліотека. У 1960-х роках тут знаходилася контора місцевого колгоспу «Дружба». Основним напрямом діяльності колгоспу було вирощування зернових та технічних культур (хміль, цукрові буряки, льон-довгунець), а також молочне тваринництво. Крім того, за колгоспом були закріплені млин та дві пилорами. На території сільської ради працювала цегельня.
У Шнирівській загальноосвітній школі діє історико-краєзнавчий музей історії села.
Вузькоколійка
За часів Австро-Угорщини протягом 1912-1913 років для лісовозів була споруджена 39-кілометрова вузькоколійна залізниця Броди — Шнирів. Під час бойових дій першої світової війни російські та австрійські вояки влітку 1915 року розібрали 31 кілометр колії. Після 1919 року 18 км колії, шириною 60 см, було відбудовано. На вузькоколійці працювали танк-паровози 1913 року випуску, захоплені у 1915 році російськими військами у німців.
Відомі люди
- Народилися
- Василь Ящун (1915 — 2001) — вчений-славіст, перекладач, професор Пітсбурзького університету (США);
- Петро Федун — «Полтава» — (24 лютого 1919 — 23 грудня 1951) — один з провідних ідеологів та публіцистів, керівник Головного осередку пропаганди Проводу ОУН, заступник Голови Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради, начальник політвиховного відділу Головного військового штабу УПА, редактор та автор багатьох підпільних публікацій. Лицар Срібного Хреста Заслуги (1947);
- Євген Лисик (1930-1991) — художник-сценарист;
- Андрій Скварук (нар. 1967) — український спортсмен, метальник молота.
Пам'ятки
- Дерев'яна церква Вознесіння Господнього з дзвіницею, споруджена у 1765 році. Пізніше добудували бокові рамена та розширили бабинець. Була відновлена у 1930 році. У міжвоєнний період перебувала під патронатом банкової спілки Вільгельма Шмідта. Нині належить ПЦУ.
- Козацька могила (XVII століття), розташована на пагорбі, посеред поля при в'їзді до села з боку Клекотова. У Берестецькій кампанії Адам Хмелецький брав участь на посаді паволоцького наказного полковника. Як засвідчують документи, біля села Шнирів 10 червня 1651 року відбувся бій між козацько-татарським загоном під командуванням Хмелецького і польським загоном, який очолював реєстровий сотник Ясько Ясноборський. Місце бою занесено до державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також є Пам'ятка історії Бродівського району № 251. У 1991 році місце увічнене пам’ятним знаком «Славним українським козакам». На місці бою і зараз розташовано декілька давніх поховань XVII століття.
- 2019 року, напередодні свята Покрови, в селі Шнирів урочисто був відкритий пам'ятник видатному землякові Петрові Федуну-Полтаві.
Галерея
- Дерев'яна дзвіниця церкви
Вознесіння Господнього - Козацький цвинтар
на місці бою загону
Адама Хмелецького - Пам'ятний знак на місці бою загону Адама Хмелецького (1991)
- Козацька могила
(XVII століття) - Каплиця біля
витоку джерел - Пам'ятний хрест
загиблим воякам ОУН-УПА
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 13 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 15 грудня 2018.
- Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси. — т. 1. — С. 106-107. (рос.)
- ІМСУ... — С. 170.
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018.
- Клапчук В. Вузькоколійки в українських Карпатах кінця XIX — першої третини XX ст. // Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. — Київ : Інститут історії України, 2009. — Т. XVI. — С. 65-74.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 1 лютого 2013.
- . www.radyvyliv.info. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 10 березня 2019.
- . www.brody-rda.gov.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
- . trkbrody.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.
Джерела
- Шнирів: погляд крізь віки / В. Макар (упорядник). — Броди, 2006. — С. 132.
- Макар В. Скрижалі історії // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Матеріали ІІ краєзнавчої конференції. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2008. — С. 66-71.
- Шнирів // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 170.
- Корчак А. Цвинтарі Бродівського району: загальна інформація щодо вивчення їх історії, скульптури та епіграфіки // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Вип. 5: матеріали шостої краєзнавчої конференції, присвяченої Міжнародному дню пам'яток історії та культури 20 квітня 2012 р / Стрільчук В., Корчак А., Ковальчук Г., Ханакова Н., Гілевич Т., Ульянов В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2012. — С. 81-98.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог / Жариков Н., Артеменко И. и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 339 с. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шнирів |
- Шнирівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів [ 30 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shni riv selo v Ukrayini Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Vidstan do centru gromadi stanovit 15 km sho prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Brodi stanovit 15 km selo ShnirivCerkva Voznesinnya Gospodnogo 1767 Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1767 Krayina UkrayinaOblast LvivskaRajon ZolochivskijGromada Brodivska miska gromadaKod KATOTTG UA46040010500081760Oblikova kartka oblikova kartka Osnovni daniZasnovane 1545Naselennya 514Plosha 1 091 km Gustota naselennya 471 13 osib km Poshtovij indeks 80620Telefonnij kod 380 3266Geografichni daniGeografichni koordinati 50 10 48 pn sh 25 10 19 sh d 50 18000 pn sh 25 17194 sh d 50 18000 25 17194 Koordinati 50 10 48 pn sh 25 10 19 sh d 50 18000 pn sh 25 17194 sh d 50 18000 25 17194Serednya visota nad rivnem morya 211 mVidstan do oblasnogo centru 115 kmVidstan do rajonnogo centru 15 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya BrodiVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 kmMisceva vladaAdresa radi 80620 Lvivska obl Brodivskij r n s ShnirivSilskij golova Ivaniv Andrij MihajlovichKartaShnirivShnirivMapa Shniriv u Vikishovishi Selo bulo centrom Shnirivskoyi silskoyi radi yakij buli pidporyadkovani sela Shniriv Bilyavci Bovduri Klekotiv Naselennya stanovit 514 osib IstoriyaSelo Shniriv zasnovane 1545 roku Persha zgadka datuyetsya 1546 rokom a v dokumenti Utochnennya kordoniv mizh Polsheyu i Velikim Knyazivstvom Litovskim zgadane yak Shnerevo U 1856 roci vid epidemiyi holeri u seli pomerlo bagato lyudej Pid chas pershoyi svitovoyi vijni cherez svoye blizke roztashuvannya do liniyi frontu selo bulo znishene budinki zrujnovani a misceve naselennya evakujvano vglib Avstro Ugorshini a takozh bagato vteklo na teritoriyu susidnoyi Rosijskoyi imperiyi Na pochatku nimecko radyanskoyi vijni v okolicyah Shnireva tochilisya zapekli boyi mizh radyanskimi ta nimeckimi vijskami U berezni 1944 roku v seli perebuvav shtab z yednannya partizanskih zagoniv pid komanduvannyam Mihajla Naumova U povoyennij chas v Shnirevi sporudzheno 225 zhitlovih budinkiv a takozh diyali vosmirichna shkola klub ta biblioteka U 1960 h rokah tut znahodilasya kontora miscevogo kolgospu Druzhba Osnovnim napryamom diyalnosti kolgospu bulo viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur hmil cukrovi buryaki lon dovgunec a takozh molochne tvarinnictvo Krim togo za kolgospom buli zakripleni mlin ta dvi pilorami Na teritoriyi silskoyi radi pracyuvala cegelnya U Shnirivskij zagalnoosvitnij shkoli diye istoriko krayeznavchij muzej istoriyi sela VuzkokolijkaZa chasiv Avstro Ugorshini protyagom 1912 1913 rokiv dlya lisovoziv bula sporudzhena 39 kilometrova vuzkokolijna zaliznicya Brodi Shniriv Pid chas bojovih dij pershoyi svitovoyi vijni rosijski ta avstrijski voyaki vlitku 1915 roku rozibrali 31 kilometr koliyi Pislya 1919 roku 18 km koliyi shirinoyu 60 sm bulo vidbudovano Na vuzkokolijci pracyuvali tank parovozi 1913 roku vipusku zahopleni u 1915 roci rosijskimi vijskami u nimciv Vidomi lyudiNarodilisyaVasil Yashun 1915 2001 vchenij slavist perekladach profesor Pitsburzkogo universitetu SShA Petro Fedun Poltava 24 lyutogo 1919 23 grudnya 1951 odin z providnih ideologiv ta publicistiv kerivnik Golovnogo oseredku propagandi Provodu OUN zastupnik Golovi Generalnogo Sekretariatu Ukrayinskoyi Golovnoyi Vizvolnoyi Radi nachalnik politvihovnogo viddilu Golovnogo vijskovogo shtabu UPA redaktor ta avtor bagatoh pidpilnih publikacij Licar Sribnogo Hresta Zaslugi 1947 Yevgen Lisik 1930 1991 hudozhnik scenarist Andrij Skvaruk nar 1967 ukrayinskij sportsmen metalnik molota Pam yatkiDerev yana cerkva Voznesinnya Gospodnogo z dzviniceyu sporudzhena u 1765 roci Piznishe dobuduvali bokovi ramena ta rozshirili babinec Bula vidnovlena u 1930 roci U mizhvoyennij period perebuvala pid patronatom bankovoyi spilki Vilgelma Shmidta Nini nalezhit PCU Kozacka mogila XVII stolittya roztashovana na pagorbi posered polya pri v yizdi do sela z boku Klekotova U Beresteckij kampaniyi Adam Hmeleckij brav uchast na posadi pavolockogo nakaznogo polkovnika Yak zasvidchuyut dokumenti bilya sela Shniriv 10 chervnya 1651 roku vidbuvsya bij mizh kozacko tatarskim zagonom pid komanduvannyam Hmeleckogo i polskim zagonom yakij ocholyuvav reyestrovij sotnik Yasko Yasnoborskij Misce boyu zaneseno do derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini a takozh ye Pam yatka istoriyi Brodivskogo rajonu 251 U 1991 roci misce uvichnene pam yatnim znakom Slavnim ukrayinskim kozakam Na misci boyu i zaraz roztashovano dekilka davnih pohovan XVII stolittya 2019 roku naperedodni svyata Pokrovi v seli Shniriv urochisto buv vidkritij pam yatnik vidatnomu zemlyakovi Petrovi Fedunu Poltavi GalereyaDerev yana dzvinicya cerkvi Voznesinnya Gospodnogo Kozackij cvintar na misci boyu zagonu Adama Hmeleckogo Pam yatnij znak na misci boyu zagonu Adama Hmeleckogo 1991 Kozacka mogila XVII stolittya Kaplicya bilya vitoku dzherel Pam yatnij hrest zagiblim voyakam OUN UPAPrimitki Arhiv originalu za 2 lyutogo 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 Arhiv originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 13 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2019 Procitovano 15 grudnya 2018 Arheograficheskij sbornik dokumentov otnosyashihsya k istorii Severo Zapadnoj Rusi t 1 S 106 107 ros IMSU S 170 Arhiv originalu za 30 veresnya 2018 Procitovano 29 veresnya 2018 Klapchuk V Vuzkokolijki v ukrayinskih Karpatah kincya XIX pershoyi tretini XX st Problemi istoriyi Ukrayini HIH pochatku HH st Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini 2009 T XVI S 65 74 Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 1 lyutogo 2013 www radyvyliv info Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 10 bereznya 2019 www brody rda gov ua Arhiv originalu za 14 lyutogo 2019 Procitovano 14 lyutogo 2019 trkbrody com Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2019 Procitovano 24 zhovtnya 2019 DzherelaShniriv poglyad kriz viki V Makar uporyadnik Brodi 2006 S 132 Makar V Skrizhali istoriyi Brodivshina kraj na mezhi Galichini j Volini Materiali II krayeznavchoyi konferenciyi Brodi Brodivskij istoriko krayeznavchij muzej 2008 S 66 71 Shniriv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 170 Korchak A Cvintari Brodivskogo rajonu zagalna informaciya shodo vivchennya yih istoriyi skulpturi ta epigrafiki Brodivshina kraj na mezhi Galichini j Volini Vip 5 materiali shostoyi krayeznavchoyi konferenciyi prisvyachenoyi Mizhnarodnomu dnyu pam yatok istoriyi ta kulturi 20 kvitnya 2012 r Strilchuk V Korchak A Kovalchuk G Hanakova N Gilevich T Ulyanov V Brodi Brodivskij istoriko krayeznavchij muzej 2012 S 81 98 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Illyustrirovannyj spravochnik katalog Zharikov N Artemenko I i dr Kiev Budivelnik 1985 T 3 339 s ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ShnirivShnirivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 30 veresnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi