Цеге́льна промисло́вість України — галузь промисловості будівничих матеріалів, що виробляє з мінеральної сировини, переважно з глини, різні види цегли: силікатну цеглу з кварцового піску з домішкою вапна, будівельні блоки, черепицю тощо.
Загальні характеристики цегельного виробництва
Сучасне сільське цегельне виробництво є однією з найбільш матеріало- та енергомістких галузей. Результати досліджень показали, що у структурі собівартості керамічної цегли частка витрат на паливно-енергетичні ресурси сягає 30–40 %, а матеріальних ресурсів в цілому 52–62 %.
Історія
В Україні з випалюваної цегли будували великі споруди вже в Х столітті — у Києві (Софійський собор, Києво-Печерська Лавра тощо), Чернігові й інших містах. Згодом цеглу використовували для спорудження фортець, монастирів, палаців, будинків у великих містах тощо.
Малі цегельні були в усій Україні, з початку XVIII століття мануфактурне виробництво цегли поширилося всією Україною. Цегельні були дрібні, працювали лише сезонно і користувалися ручною працею. Фабричне виробництво цегли (з кінця ХІХ століття) було в зародковому стані. На Центральних і Східних Землях вироблено у 1913 році 618 млн штук цегли (18 % від продукції всієї Російкої Імперії). На початку ХХ століття на Західній Україні виникли великі механізовані заводи цегли (у Львові будівельний комбінат І. Левинського).
Після першої світової війні цегельна промисловість досягла рівня 1913 року тільки у 1927 році. В наступних роках цегельну промисловість механізовано й переставлено на цілорічну працю. У зв'язку з урбанізацією й індустріалізацією виробництво цегли значно зросло і дійшло у 1940 році до 1 605 млн штук. Після воєнного занепаду цегельна промисловість постійно зростала до 1970 року, пізніше не зазнавала змін (у млн штук): 1950 — 2 092, 1958 — 5 575, 1965 — 8 098, 1970 — 9 700, 1975 — 10 831, 1980 — 9 051. Продукція цегли в УРСР становила у різних роках 16—17 % продукції всього СРСР.
Розміщення промисловості
Цегельна промисловість розміщена в усій Україні, але найбільше в Донецькому басейні і на Київщині. Найбільші заводи глиняної цегли є в Ірпені та Запоріжжі; силікатної цегли в Херсоні, Дніпрі та в Кривому Розі.
Див. також
Примітки
- Коваленко О. В. Енергетичний підхід у розв'язанні еколого-економічних проблем раціонального агробудівництва [Електронний ресурс] / [Коваленко О. В.] // Збірник наукових статей «ІІІ-го Всеукраїнського з'їзду екологів з міжнародною участю». — Вінниця, 2011. — Том. 2. — С. 496—498. Режим доступу: http://eco.com.ua/ [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.]
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cege lna promislo vist Ukrayini galuz promislovosti budivnichih materialiv sho viroblyaye z mineralnoyi sirovini perevazhno z glini rizni vidi cegli silikatnu ceglu z kvarcovogo pisku z domishkoyu vapna budivelni bloki cherepicyu tosho Zagalni harakteristiki cegelnogo virobnictvaSuchasne silske cegelne virobnictvo ye odniyeyu z najbilsh materialo ta energomistkih galuzej Rezultati doslidzhen pokazali sho u strukturi sobivartosti keramichnoyi cegli chastka vitrat na palivno energetichni resursi syagaye 30 40 a materialnih resursiv v cilomu 52 62 IstoriyaV Ukrayini z vipalyuvanoyi cegli buduvali veliki sporudi vzhe v H stolitti u Kiyevi Sofijskij sobor Kiyevo Pecherska Lavra tosho Chernigovi j inshih mistah Zgodom ceglu vikoristovuvali dlya sporudzhennya fortec monastiriv palaciv budinkiv u velikih mistah tosho Mali cegelni buli v usij Ukrayini z pochatku XVIII stolittya manufakturne virobnictvo cegli poshirilosya vsiyeyu Ukrayinoyu Cegelni buli dribni pracyuvali lishe sezonno i koristuvalisya ruchnoyu praceyu Fabrichne virobnictvo cegli z kincya HIH stolittya bulo v zarodkovomu stani Na Centralnih i Shidnih Zemlyah virobleno u 1913 roci 618 mln shtuk cegli 18 vid produkciyi vsiyeyi Rosijkoyi Imperiyi Na pochatku HH stolittya na Zahidnij Ukrayini vinikli veliki mehanizovani zavodi cegli u Lvovi budivelnij kombinat I Levinskogo Pislya pershoyi svitovoyi vijni cegelna promislovist dosyagla rivnya 1913 roku tilki u 1927 roci V nastupnih rokah cegelnu promislovist mehanizovano j perestavleno na cilorichnu pracyu U zv yazku z urbanizaciyeyu j industrializaciyeyu virobnictvo cegli znachno zroslo i dijshlo u 1940 roci do 1 605 mln shtuk Pislya voyennogo zanepadu cegelna promislovist postijno zrostala do 1970 roku piznishe ne zaznavala zmin u mln shtuk 1950 2 092 1958 5 575 1965 8 098 1970 9 700 1975 10 831 1980 9 051 Produkciya cegli v URSR stanovila u riznih rokah 16 17 produkciyi vsogo SRSR Rozmishennya promislovostiCegelna promislovist rozmishena v usij Ukrayini ale najbilshe v Doneckomu basejni i na Kiyivshini Najbilshi zavodi glinyanoyi cegli ye v Irpeni ta Zaporizhzhi silikatnoyi cegli v Hersoni Dnipri ta v Krivomu Rozi Div takozh Cegelno cherepichna mineralna sirovinaPrimitkiKovalenko O V Energetichnij pidhid u rozv yazanni ekologo ekonomichnih problem racionalnogo agrobudivnictva Elektronnij resurs Kovalenko O V Zbirnik naukovih statej III go Vseukrayinskogo z yizdu ekologiv z mizhnarodnoyu uchastyu Vinnicya 2011 Tom 2 S 496 498 Rezhim dostupu http eco com ua 2 bereznya 2022 u Wayback Machine LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ce nezavershena stattya z promislovosti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi