Паликорови́ — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Колишній орган місцевого самоврядування — Паликоровівська сільська рада, якій були підпорядковані села Паликорови, Кутище, Яснище. Населення становить 449 осіб.
село Паликорови | |
---|---|
с. Паликорови. Школа | |
Країна | Україна |
Область | Львівська |
Район | Золочівський |
Громада | Підкамінська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1501 |
Населення | 449 |
Площа | 1,541 км² |
Густота населення | 291,37 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80672 |
Телефонний код | +380 3266 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°54′44″ пн. ш. 25°20′15″ сх. д. / 49.91222° пн. ш. 25.33750° сх. д.Координати: 49°54′44″ пн. ш. 25°20′15″ сх. д. / 49.91222° пн. ш. 25.33750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 349 м |
Водойми | р. Сиорля |
Відстань до обласного центру | 130 км |
Відстань до районного центру | 30 км |
Найближча залізнична станція | Броди |
Відстань до залізничної станції | 30 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80672, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Паликорови, вул. Центральна, 98 |
Сільський голова | Вербіцька Наталія Степанівна |
Карта | |
Паликорови | |
Паликорови | |
Мапа | |
Паликорови у Вікісховищі |
Назва
Існує декілька версій походження назви села. За однією з версій, селяни не хотіли коритися польським панам, підіймали проти них повстання, знищували панське майно, вбивали панських слуг. Панам вдалося придушити повстання. Непокірних селян жорстоко покарали: садили на палю (кіл). У перекладі з польської мови, звучить як «палі крові». Підтвердженням цього є те, що у 1872 році австрійська влада видала розпорядження, за яким правильно назву поселення було писати Палікрови, а не Палікрові. За іншими даними, у давні часи на село нападали татари, які забирали селян в полон, палили їх майно, а разом із тим спалювали й корів (кочівникам корови були не потрібні), тому і назва, — Паликорови.
За інформацією Державного архіву Львівської області, що в незапам’ятні часи у селі почали масово вимирати люди, а поселення тоді було в урочищі «За рудою». Селяни взяли пару волів, впрягли у плуг й заорали поле для нового села. А ці воли-корови спалили. З того часу й пішла назва села Паликорови. За розповідями старожилів, що пізніше, вже за панщини, селяни орали в урочищі «За рудою», де знаходили черепки та вугілля згарищ. Недалеко від теперішнього села стояв кам'яний хрест з написом польською: «Jest tu cmentarz cholery», що вказував на місцерозташування цвинтару, де були поховані селяни, які померли під час епідемії холери.
Ще одна версія пов'язана з трагічними подіями, що відбувалися на території села Паликорови. Кожен завойовник за будь-яку ціну хотів захопити підкамінський монастир, тому околиці села, поля, були залиті кров’ю, а звідси й назва села: «Поле крові» — Паликорови.
Іронічно жителів села Паликорови жителі сусідніх сіл називали "гули"[].
Географія
Урочища:
- Піщина
- Селища
- За рудою
- Жолубина
- Сабариха
- Віднога
- Застав
Клімат
Клімат Паликорів | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,1 | −0,9 | 3,8 | 12,2 | 18,4 | 21,8 | 23,1 | 22,4 | 18,0 | 12,0 | 4,9 | 0,0 | 11 |
Середня температура, °C | −5,1 | −3,9 | 0,3 | 7,4 | 13,0 | 16,5 | 17,8 | 17,0 | 13,0 | 7,7 | 2,2 | −2,5 | 6 |
Середній мінімум, °C | −8 | −6,8 | −3,2 | 2,6 | 7,7 | 11,3 | 12,6 | 11,7 | 8,0 | 3,4 | −0,5 | −4,9 | 2 |
Норма опадів, мм | 33 | 31 | 30 | 46 | 71 | 84 | 91 | 68 | 57 | 38 | 37 | 39 | 625 |
Джерело: climate-data.org |
Історія
Перша писемна згадка про село Паликорови датується 1501 роком.На початку XVI cт селом Паликорови володіли князі Збаражські та Цебровські. В 1515 році на село Паликорови напали татари.
В 1516 році село Паликорови переходить у власність Мартина з Кам'янця, подільського воєводи. Разом з Паликоровами у власність Мартина потрапили також інші села Підкамінського ключа. В 1519 році власником села стає В.Цебровський.
В 1524 році село Паликорови перебувало у власності польського короля Сигизмунда І. У Цей рік король передав с.Паликорови ( та інші села Підкамінського ключа) у заставу Вінценту Цебровському терміном на 18 років. Через 4,5 роки Цебровський передає своє право застави Мартину з Кам'янця, при у мові, що через 13,5 років с. Паликорови та інші села будуть повернуті у власність Цебровського та його спадкоємців.
В 1527 році село знову переходить у власність Мартина з Кам'янця. Після його смерті власником Паликоровів в 1531 році стає його син.
В 1538 році село Паликорови в довічне користування отримує Ян Цетнер.
До 1569 року в околицях села Паликорови проходив кордон між Польщею та Великим князівством Литовським. В описі встановлення кордону зазначено, що село Паликорови, станом на 1546 рік, є власністю Яна Кам’янецького. Можливо, Цетнери продали село Паликорови Кам’янецькому, або він захопив село силою, що у цей час було звичним явищем. При визначенні меж села Паликорови згадано такі урочища в його околицях: «Мокре», «Урвихвіст», став «Чехів». Представники Збаражських, чиї землі межували із землями Кам’янецького, переконували урядового комісара, що кордон має проходити по середині ставу у селі Паликорови. Представник Яна Кам'янецького це заперечував.
В 1552 році село Паликорови згадуться в податковому реєстрі сіл Золочівського ключа. Згідно податкового документу власником села Паликорови у той час був Анжей Гурка, якому окрім Паликоровів, належали ще сусідні села.
В 1602 році село перебувало у власності Войтеха (Войцеха) Гурського. У цей рік він подав позов до Львівського суду у справі втечі селян з його маєтку. Справу не було вирішено, бо в 1605 році Барбара Гурська, вдова Войцеха Гурського, знову подала позов у тій самій справі. У документі згадувалося про втечу трьох селян із с.Паликорови. Барбара Гурська запевняла суд, що втікачі – її власність, проте суд зажадав від позивачки «титул права» - нотаріально засвідчене право власності. Гурська не пред’явила суду ніяких документів, тому у задоволенні позову на її користь суд відмовив. Мабуть, Гурські заволоділи селом Паликорови незаконно, або документально не оформили майно відповідно до тогочасних вимог.
У1628 році село Паликорови перебувало у власності дітей Марціна Кам'янецького.
В 1649 році Паликоровами володів пан Гурський. Село у цей час зазнало великого спустошення.
В 1698 році селом володіла пані Гурська. Справи у Гурських йшли, мабуть, погано, бо 19 грудня 1711 року Станіслав Гурський, староста Літинський, позичив у кляштора 20 тис. золотих, за що відав у заставну оренду село Паликорови.
Можливо, що Гурські не зуміли повернути гроші, монастирю, бо в 1725 року с. Паликорови згадується як монастирське володіння.
17 грудня 1729 року дідичі Юзеф з Домбровиці Фірлей-Ґурський, кагарлицький староста, з дружиною Маріанною Божичівною з Єловицьких подарували маєності — села Паликорови та Паньківці — Антонію Цетнеру з Чертвиць на Підкамені, Краківці, Пневі, Делятині — старості коритницькому.
В 1735-36 років село Паликорови перебувало в оренді Підкамінського монастиря, який віддав село в суборенду якомусь єврею.
Від 1772 роуц до 1918 року неподалік села Паликорови проходив кордон між Австрійською та Російською імперіями.
Станом на 1787 рік власником села був Петро Конопко, якому, крім села Паликорови, належало ще село Паньківці. Головна панська садиба знаходилася в Паликоровах (там, де сучасна ферма). У цей час пан мав власну броварню, яка розташовувалася над ставом, зі сторони Підкаменя. Пану також належали дві корчми. Одна корчма розташовувалась на дорозі від Залізців до Підкаменя (сучасне урочище «Озірець», біля дороги, яка веде до села Загір’я). Друга корчма розміщувалась в селі. Пан мав два млини. Один розташовувався біля ставу від Підкаменя. Другий був на греблі ставу на «Кобильовці», від кордону з Кутищами.
У 1818 році Gazeta Lwowska надрукувала оголошення про продаж маєтку паликоровівського ключа. Можливо, що у цей час Конопки продали с. Паликорови Цетнерам. 1833 року маєток у селі від власника — Алєксандера Цетнера — придбав барон Ян Конопка
В 1848 році австрійський уряд скасував панщину. На пам'ять про цю подію в селі Паликорови був поставлений "Хрест свободи".
В 1861 році село переходить у власніть Йозефа Менчинського.
В жовтні 1894 року в селі сталася велика пожежа. Для допомоги постраждалим Цісар виділив 500 злотих.
У ХІХ столітті в селі діяла парафія Святого Михайла, що належала до Підкамінського деканату та була філією парафії Святої Параскеви у Підкамені. Налічувала 152 вірних. Адміністратором обох парафій був парох Накваші о. Іван Маркевич
За радянських часів був створений колгосп імені 17 Вересня з центральною садибою (конторою) у Паликоровах.
Село Паликорови під час Першої світової війни.
В 20-х числах серпня 1914 року с. Паликорови було зайняте російською армією. Російська окупаційна влада силоміць насаджує в селі московське православ'я.
На початку вересня 1915 року в околицях села Паликорови відбувався бій між 5 військовим корпусом 2-ї австро-угорської армії та підрозділами 34 піхотної дивізії російської армії.
Ще 20 серпня 1915 року російське командування дало наказ про будівництво укріплень в околицях нашого села, а загальна лінія фронту простягалася по лінії міст Тернопіль – Дубно – Пінськ. Вже 21 серпня 1915 року за селом російські саперні частини почали копати окопи. Перша лінія оборони була за селом від сторони Стиборівки, при дорозі Броди-Тернопіль. Друга лінія оборони проходила по лінії «Лиса гора»-«Жолубина»-«Застав»-околиці Підкаменя. Перші сутички між австрійцями та росіянами розпочалися 2 вересня 1915р. Головний бій в околицях села Паликорови відбувся 6-7 вересня (бій біля Підкаменя) . Австрійська армія перемогла російську. Після цієї битви с.Паликорови стає тиловою зоною австрійського війська, а лінія фронту проходить на відстані 10-15 км. на схід від села Паликорови.
Літом 1916 року росіяни потіснили австрійців і село Паликорови знову займають російські війська. В селі перебувають тилові підрозділи царської армії, а лінія фронту проходить в околицях сіл Батьків, Звижень. В червні 1917 року там точилися кровопролитні бої. Росіяни покидають околиці Підкаменя лише у лютому 1918р.
За даними австрійських джерел 32 жителів села Паликорови брали участь у Першій світовій війні на стороні Австрії.
Наслідки воєнного лихоліття 1914-1918 рр для села Паликорови описані 17 серпня 1918р в газеті "Czas" У статті під назвою "Бездомні", автор повідомляє, що війною село було зруйновано майже повністю. Жителі села Паликорови, як і решту сіл Бродівського повіту, до серпня 1918 року не отримали жодної допомоги від держави.
Історія села в часи існування другої Речі Посполитої (1919-1939рр)
У липні 1927 року село Паликорови постраждало від випадання граду( всього від стихії постраждали 20 сіл Бродівського повіту). Стихія знищила врожай на городах та садах.
В 20-30-х рр ХХст в селі діяли товариства:"Добровільна пожежна охорона". "Союз стрільців" , "Школа людова", "Католицька жіноча молодь"
В 1935 році "Стрільці" з с.Паликорови при підтримці мосвофілів с. Кутище напали на будинок "Просвіти" в с. Кутище.
В селі з 1927 року існував осередок УНДО, головою осередку був Михайло Дзвіник, який обіймав ще посаду члена Підкамінського окружного комітету УНДО.
У 1934 році в Польщі була проведена адміністративна реформа: створено Підкамінську гміну, куди разом з іншими селами Підкамінського ключа увійшло і село Паликорови. Відповідно до реформи було створено і нові поліційні відділки. В селі Паликорови у цей час існували такі хутори: Гаї, Кобильовка, Олівець, Рожанська, Велике Поле, Застав.
Село Паликорови під час Другої світової війни (1939-1945рр)
З початком війни, напад 1.09.1939 року нацистської Німеччини на Польщу, солтис роздавав жителям села Паликорови повістки. На початку вересня 1939 року в селі Паликорови перебували польські солдати, які втікали до Румунії. Це був підрозділ забезпечення. На возах везли продукти харчування та обмундирування. Зі собою мали польову кухню. Солдати спали в сільських стодолах, а офіцери спали в хатах. З приходом в Галичину "перших советів", (напад СРСР на Польщу 17.09.1939р) в селі був створений тимчасовий комітет, який мав владні повноваження на селі. Головою комітету було обрано Василінку Степана Михайловича. Дмитрук Іван Онуфрійович – заступник голови. Гуляр Томко Сафатович – секеретар. Членами комітету були такі жителі села Паликорови: Самардак Василь Федорович, Цимбалістий Петро Домінькович, Кавецький Казимир Іванович.
Щоб своєму ганебненому вчинку – загарбання земель, надати благородний відтінок демократії, комуністи організовують вибори на Захдній Україні. Вибори відбуваються в жовтні 1939 року.
Село Паликорови було поділено на десятки. Кожні 10 хат мали свого агітатора: жид Шиягунер, Гуляр Томаш, Пйонтковська Анна, Михайло Пасєка. Щоденно вечором вони робили передвиборчі збори, на яких мали бути всі, хто мав голосувати. Було оголошено, що голосувати повинні всі жителі села Паликорови віком від 18 років. Депутатом до Підкамінської районної ради була обрана Саган Юзефа Томківна.
З приходом комуністів в 1939р в селі Паликорови переховували ікону Підкамінської Матері Божої. Після того як комуністи залишили наш край, ікону урочистою процесією повернули в монастир 14 липня 1941р.
27 січня 1940 року постановою Львівського обласного виконавчого комітету: «Про утворення сільських, селещних та міських рад, підпорядкованих райвиконкомам», була утворена Паликорівська сільська рада з центром у с. Паликорови. Перший голова сільської ради - Василінка Степан Михайлович.
У 26 лютого 1940 р в селі був організований колгосп «ім.17 вересня».
З приходом комуністів в селі почалися репресії. Першими постраждали поляки. В 1940 році з села депортували 12 сімей польських колоністів, виходців з Центральної Польщі. Тут вони отримали землю з виплатою на 25 років, але радянська влада і їх звинуватила в куркульстві. Вислали їх зимою Осадники компактно жили «За ставом» і «Зарудою».
22.06.1941р розпочалася німецько-радянська війна .
4.07.1941р. у село Паликорови прибули німецькі військові. Місцеві жителі спорудили арку, прикрасивши її синьо-жовтою актибутикою. Офіцери вермахту були незадоволені і наказали розібрати арку.
Під час німецької окупації зі села 53 молодих дівчат та хлопців були вивезені на примусові роботи в Німеччину.
3.11.1943р в с. Паликорови поляками був вбитий комендант української поліції Павлюк.
Відомо, що в селі була банда Юрченків: брати Юзеф, Томаш, їх сестра (Зоя), брати Самардаки: Едмунд і Юзеф. Вільчинський вказує, що саме Томаш Юрченко вбив Яна (Івана) Сокола (псевдо «Ворочок»), та коменданта поліції – Павлюка.
6.11.1943 року у відповідь на вбивсво коменданта, в селі було спалено кілька господарств поляків, які були причетні до вбивства.
Наприкінці 1943 року в селі місцеві поляки організовують партизанський загін комуністичного спрямування. Загін нараховував приблизно 40 місцевих поляків. Командиром загону був поляк Зьомбра(Жомбра). За наказом комуністів цей загін мав проводити диверсійну діяльність на шосе і залізниці Львів-Тернопіль. Загін підпорядковувався радянському партизанському з'єднанню ім. Чкалова під командуванням Б.Д.Кореневського.
18.03.1944 р. в село прийшли радянські розвідники, 20.03.1944 року село було зайняте радянскими військами.
З приходом радянської влади, в селі розпочалася мобілізація до радянської армії. В селі Паликорови було мобілізовано 121 особу, 20 паликорівчан загинули на фронтах Другої світової війни.
22 березня 1944 року через село пройшли радянські партизани - загін під командуванням М.І.Шукаєва.
В газеті "Вісті""Львівські вісті", " Хлібороб" описуються безчинства, які вчинили радянські солдати в селах Паликорови, Кутище, Яснище.
Трагедія 12.03.1944 р.
12.03.1944 року відбулося групове вбивство 365 жителів с.Паликорови, польської національності. До розстрілу причетний курінь УПА «Макса» - Скорупський Максим Антонович.Розстрільна акція проводилась спільно з підрозділами 4-го полку дивізії СС "Галичина".
Під час розстрілу вдалося врятуватися, за різними даними, 6-10 особам.
Ідентифіковано 220 загиблих .
Польські джерела:
Українські джерела:
Історія села від 1945р до сьогодення.
В газеті «Вперед» - районній газеті Підкаміньського району від 23.08 1945 року повідомлялося, що в Паликоровах відновила діяльність хата-читальня.
У 1945 році в село прибули перші переселенці з Холмщини та Підляшшя. В 1945-1946 рр в село прибули понад 50 родин.
З поверненням радянської влади у селі відновлюють діяльність сільська рада та колгосп.
В 1947 році шляхом примусової колективізації, відновлено діяльність колгоспу ім. 17 Вересня, а, до 1950р в колгосп входили всі жителі села.
В газеті «Радянська нива» за 10.03.1955 року повідомлялося, що колгосп веде підготовку до будівництва нового клубу. Новий клуб був збудований там, де зараз сільський стадіон.
У січні 1959 року в с. Паликорови відкрито ощадкасу.
У 1960 році було закрито в селі церкву.
Археологічні дослідження.
Напередодні першої світової війни під час копання криниці на глибині 6 метрів було знайдено старовинну монету — срібний денарій періоду правління римського імператора Адріана.
У 1987 році Бродівська археологічна госпдоговірна експедиція інституту суспільних наук АН УРСР провела рятувальні дослідження в зонах меліорації поблизу смт. Підкамінь та Паликорови (у цей час меліоративні роботи в селі проводилися на сіножатях в урочищі «Селище» та на полях по обидва боки урочища «Залізний міст»). Під час археологічної розвідки було виявлено три курганних насипи (підкурганних поховань), бабинської (багатоваликової кераміки) культури ранньобронзової доби, розташованих в урочищах «Піскове» та «Під Високою».
Найбільший з курганів, діаметром близько 40 метрів та висотою 1,4 метри, розташований з південно-західного боку автошляху Броди—Тернопіль, на вершині водороздільного відрогу. Насип складався з пухлого чорнозему, перемішаного з вальками жовтої глини. У західній частині насипу простежено тонкі прошарки землі, перемішаної з попелом та вуглинками, що залягали на глибині 0,4—0,8 метри від поверхні насипу. В одному з цих прошарків знайдено кінський зуб та уламок вінець горщика. Під час розкопок кургану було знайдено лише 6 уламків посуду. Розкопки кургану в Паликоровах підтверджують припущення багатьох дослідників про те, що на території села існувало поселення бронзової доби.
2007 року на північно-західній околиці села виявлене варварське наслідування золотого давньоримського ауреуса. Знахідка може датуватися ІІІ тисячоліттям нашої ери. Таким чином знахідки предметів римського походження на Волино-Подільському прикордонні засвідчують контакти його населення з економічно розвинутими центрами провінційно-римського світу.
-
- Річка Сворля за селом Паликорови
- Урочище «Жолубина»
- Початок села від лісу «Олівець»
- Собачий жетон № 8 (с. Паликорови, повіт Броди)
- Вигляд на місцеву церкву Архистратига Михаїла (на задньому плані — «Ксьондзове поле» засіяне ріпаком та монастир походження дерева Хреста Господнього у Підкамені)
Радянські репресії та діяльність УПА (1944—1953)
30.05.1947р у бою з повстанцями в околицях села Паликорови загинув майор Нікітін, начальник Брідського МГБ
В червні 1948 року підрозділ УПА здійснив напад на колгосп в селі Паликорови. В результаті нападу спалено кілька колгоспних будівель
Протягом 1947—1954 років через допомогу УПА, а найчастіше за сфабрикованими обвинуваченнями, окупаційною радянською владою було незаконно засуджено та відправлено на спецпоселення до Сибіру близько 20 осіб, серед них, родини Дишлюків, Коб'яковських, Кутняків, Пасічників та багатьох інших. Реабілітовані Львівською обласною прокуратурою у 1991—1993 роках.
10 червня 1949 р. загинули в бою з облавниками на полі, неподалік від села Паликорови, підпільники зі с. Нем'яч Вільчинський Іван Петрович 1931 р.н. та Дубина Микола Федорович 1930 р.н.
Населення
У 1787р в селі було 90 господарств. Серед селян найпоширенішими прізвищами були: Юрченко, Зьомбра.
У 1857р в селі проживало 492 соби.
У 1870 р в селі проживало 653 особи.
У 1880р в селі проживало 740 осіб, з них 42 особи жили на панськім фільварку. 465 осіб були римо-католики, 297 - греко-католики. 20 осіб - євреї.
На початок 1890 року в селі проживали 833 особи.
На початок 1901 року в селі проживали 869 осіб (436 чоловіків і 433 жінки). 540 осіб вважали себе римо-католиками, 310 - греко-католики, 19 - євреї. Село налічувало 135 господарств.
У серпні 1918р в селі Паликорови проживали 850 осіб.
У 1921р в селі проживали 974 осіб(470 чоловіків,504 жінок). 680 - римо-католики, 280 - греко-католики, 7 - євреї. До 1928 року кількість жителів не змінилася
Станом на 9.12.1931 року в селі Паликорови було 214 господарств і проживало 1417 осб.
На початок січня 1939р в селі Паликорови проживали 1510 осіб, з них 340- українці,1165-поляки,5- євреї.Село Паликорови було третім населеним пунтктом тодішнього Бродівського повіту Польщі за кількістю поляків. Більше поляків було тільки в Підкамені та в м.Броди.
У 1968р в селі Паликорови проживало 584 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,56% |
російська | 0,44% |
Спорт
Честь села захищає ФК «Нива» (Паликорови).
Товариство "Просвіта"
У лютому 1905 р в с. Паликорови почало діяти товариство "Просвіта". Ініціаторами створення товариства були місцеві селяни: Михайло Дзвінник, Михайло Олійник, Михайло Куб'яковський, Михайло Цінцірук, Василь Кутняк та ін. Статут товариства австрійська влада зареєструвала 01.04.1905р.
02.05.1906р. Львівська "Просвіта" подарувала 75 книжок. 16.05. 1906р відбулися перші загальні збори читальні "Просвіти" в селі Паликорови.Головою читальні обрали о.Михайла Ваврика , пароха Підкаменя.Заступником голови обрали Михайла Цінцірука, секретарем став Михайло Дзвінник. В 1906р товариство зливається з "Просвітою" в Підкамені".
Історія колгоспного ладу в с.Паликорови
Після «визволення» – захоплення комуністами Західної України, в Галичині починається примусова колективізація. Не минула ця доля і села Паликорови.
15 лютого 1940 року в приміщенні клубу с. Паликорови відбувся мітинг, на якому виступали керівники Підкамінського району та селяни активісти. На зборах проводилося роз’яснення про перевагу колгоспного господарства над дрібним одноосібним господарством. Протягом кількох днів в артіль об’єдналися майже всі бідняки села.
26 лютого було засновано колгосп, у який спочатку об’єднував 55 господарств. До колгоспу було конфісковано землю заможних селян («куркулів» у селі говорили приказку "мав дві кури, два кроля-зробили з мене куркуля). Колективне господарство тоді володіло 400 гектарами землі, 25 га сінокосу, 15 га лісу, мало у розпорядженні 44 коні, 45 корів, 20 свиней, 100 овець та значну кількість конфіскованого у жителів села різного інвентаря. Колгосп мав у розпорядженні 3 трактори : 2 ХТЗ- НАТІ і ХТЗ- 15/30.
5 березня в хаті Куб’яковського Петра Михайловича відбулись перші збори колгоспників. На зборах було обрано перше правління колгоспу. Колгосп був названий імені 17 Вересня. В правління входили: 1.Дмитрук Іван Онуфрійович 2. Гуляр Томко Сафатович. 3.Дзвінник Микола Михайлович 4.Цимбалістий Петро Домінькович. 5.Данчук Томко.
Діяла Ревізійна комісія, в яку входили: Василінка Степан Михайлович, Цимбаліста Людвіна Степанівна, Гуляр Катерина Йосипівна .
У цей час в колгоспі діяло дві рільничі бригади. Першою бригадою керував Цінцірук Василь Михайлович, другою – Рогатинський Іван.
Першим механізатором був Павло Пйонтковський. Механізаторами також були Беднарський Петро та Рогатинська Яга.
За перший рік роботи, за трудодень, колгоспники отримували 3 кг. зерна та 50 коп. грошима. Роботу колгоспу перервала німецько-радянська війна.
З листопада 1947р в селі розпочалася повторна примусова колективізація. У 1947 році головою колгоспу обрали Дмитрука Івана Онуфрійовича. В 1950 р в селі завершено колективізацію і всі жителі села стали членами колгоспу. У селян було забрано весь інвентар та худобу.
В червні 1948року підрозділ УПА здійснив напад на колгосп в селі Паликорови. В результаті нападу спалено кілька колгоспних будівель
У 1950 році колгосп очолив Дзвінник Микола Михайлович. У цей час в колгоспі було 3 бригади. Перша бригада – бригадир П.Щепчун. 2-га- бригадир П.Гармідер. 3-тя – бригадир В.Чеакір
Врожайність зернових у колгоспі на початку 1950-х років становила 15-20 центнерів з гектара
9 травня 1951 року до колгоспу ім. 17 вересня приєднано землі с. Кутище. В березні 1953 року приєднані землі с.Яснище - колгосп імені Лесі Українки.
У 1959 році до колгоспу ім. 17 вересня приєднано землі села Паньківці і землі смт. Підкамінь. У травні 1960 року колгосп ще більше укрупнився. До нього приєднали села Нем’яч, Попівці, та Дудин.
У 1963 році від колгоспу від’єднуються села Попівці, Дудин, Нем’яч, які об’єднуються в колгосп «Перемога».
Станом на 1963 року у розпорядженні колгоспу ім. 17 вересня було 3780 га землі, з них 2743 га - рілля, сінокоси - 195 га., пасовища – 359 га., ліс - 286 га. та 230 гектарів інших угідь. У розпорядженні був також став площею 56 га.
В 1966 році в колгоспі на відгодівлі було: 576 корів, 734 молодняк ВРХ, 1510 свиней, 246 коней, 1000 голів овець. У цьому ж році врожайність зернових становила 22 центнери з гектара.
На початку 90 – х років окремо починають господарювати Підкамінь та Паньківці.
На землях сіл Паликорови, Кутище, Яснище починає господарювати агрофірма «Поділля», яка вела свою діяльність до 2003 року.
Пам'ятки
- Храм Архистратига Михаїла, збудований у 1911 році. Греко-католицька громада належить до Підкамінського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії. Громада ПЦУ належить до Підкаміньського деканату Львівської єпархії ПЦУ. Богослужіння проводяться почергово громадами УГКЦ та ПЦУ с.Паликорови.
- Каплиця Святої Родини, збудована у 1912 році.
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України на сайті Укрпошти: ВПЗ-Паликорови. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 7 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Процитовано 12 січня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Прогноз погоди в селі Паликорови. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 7 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Відстані від села Паликорови. della.com.ua. Процитовано 7 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Паликоровівська сільська рада. rada.info. Процитовано 7 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Львівська область (PDF). Верховна рада України. Процитовано 7 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - ІМСУ, 1968, с. 169.
- Р-1617, Опис 1, сп 196, арк 9. ДАЛО.
- Martynowski, Franciszek Ksawery (1886). Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym t.3. Warszawa: Orgelbrand S. с. .87.
- Археографический сборник документов относящихся к истории северозападной. Т-1 , Вильна, 1867,.
- [. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/suak/corp.exe?&I21DBN=SAUA&P21DBN=SAUA&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S2 . http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/suak/corp.exe?&I21DBN=SAUA&P21DBN=SAUA&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S2].
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Селянський рух на Україні1569-1647рр. Збірник документів і матеріалів. Київ: «Наукова думка»,. 1993,. с. 427.
- Ukraine, cultural heritage, national consciousness, and statehood (укр.). Naukova dumka. 2006. ISBN .
- Dodatek Tygodniowy do Gazety Lwowskiej z Roku ... 1857, nr 47 (21 listopada).
- Barọncz, Sadok (1870.). Dziej klasztoru ww. Oo Dominikanów w Podkamieniu- Wroclaw , 1870. Wroclaw , 1870. с. 115, 129.
- Konopka Jan h. Nowina (1778—1843) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIII/4, zeszyt 59. — S. 567. (пол.)
- ЦДІА у м.Львові. Ф-134, О-2,СП. 598.
- Gazeta Lwowska nr 94 1818r.
- Marcin Niewalda. 3746. Palikrowy, pow. brodzki.
- Biuro Poszukiwan GP. Miączyński Józef Michał (1835-1912).
- https://genealogia.okiem.pl/forum/viewtopic.php?f=95&t=3746&p=11740&hilit=palikrowy#p11740.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Gazeta Lwowska R.85, nr 28 (5 lutego 1895).
- Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832. — Leopoli: Impressum in typographia Petri Piller, 1832. — S. 226. (лат.), (пол.)
- В.Семенів , упорядник (2020). Московська купація Галичини 1914-1917рр. за свідченями сучасників. Львів.
- Гутор А.Е. (1939). Оборона корпуса на широком фронте. Действия 7-го русского корпуса с 3 по 6 сентября 1915 г. с. 47—55.
- Листа утрат №366 видана 27/1 1916. Відень.
- Вісті про ранених і недужих №495 , 11/5 1916р. Відень.
- Листа утрат №188,5/6 1915. Відень.
- Список загиблих, 13 лютого 1915 року.
- Звістка про поранених і поранених, 7 червня 1916 р.
- Список постраждалих, 22 травня 1915 року.
- Звістка про поранених і поранених, 10 серпня 1917 р.
- Звістка про поранених і поранених, 3 листопада 1914 р https://anno.onb.ac.at/.
- Czas : dziennik poświęcony polityce krajowej i zagranicznej oraz wiadomościom literackim, rolniczym i przemysłowym R.71, nr 357 (17 sierpnia 1918).
- Druk nr ... Okres 1, nr 2742/2743/2744/2745 (1922/1928). Warszawa : Sejm Rzeczypospolitej Polskiej, 1922-1939 (Warszawa : Druk. K. Kowalewskiego). 1927.
- ЛОДА Ф-1\231 Опис 2, справа 1409.
- ЛОДА Ф-1\231 ,Опис 2,спр.6261.
- ЛОДА Ф-1\231 , Опис -2, спр.6866.
- ЛОДА Ф-1\231,Опис-2, спр.7443.
- Діло №273 13.10.1935.
- Діло №66 від 25.03.1927, сторінка 3.
- Tarnopolski Dziennik Wojewo’dski 1935, nr 6.
- http://www.podkamien.pl/articles.php?article_id=378).
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Записано зі слів Й. У. Ксея , 2002р.
- Вільчинський, Казимир. http://www.podkamien.pl/ http://www.podkamien.pl/articles.php?article_id=378.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Потічний, П.Й. (2014). Літопис УПА . Нова серія, том 24.ЗОЛОЧівська округа ОУН: Організаційні документи 1941-1952. Київ-Торонто. с. 63.
- Бречак, Ігор (1972, №4 (166)). журнал Всесвіт. Київ: "Радянський письменник". с. 201.
- Партизанская война на Украине.Дневники командиров партизанскихотрядов и соединений.1941-1944гг.// Колл. составителей: О.В.Бажан,С.И.Власенко,А.В.Кентій, Л.В.Власова, В.С.Лозицкий (рук)» :ЗАО Издательство Центрполиграф; Москва; 2010. с. 218—219.
- Вісті №21 від 25.05.1944.
- Львівські вісті» №108 13.05. 1944 рік .
- Хлібороб (Берлін) №21 від 24.05.1944, сторінка 1.
- Prus, Edward (2001). SS-Galizien: patrioci czy zbrodniarze?. Wroclaw: "Nortom". с. 148, 151, 152.
- Komański, Henryk (2006). Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na Polakach w Województwie Tarnopolskim 1939-1946. Nortom. с. 573.
- Нєдзелько, Ромуальд (2007). Кресова книга справедливих 1939–1945: Про українців, які рятували поляків, винищуваних ОУН та УПА (українська та (пер. Катерина Сень)) . с. 127—128.
- : S. Piotrowska, (, „Na Rubieży” 1995, № 12, с. 23–24). Byłam świadkiem,.
- Z. Iłowski, S. Iłowski, (1994). Podkamień. Apokaliptyczne wzgórze, ч. 1, Opole. Opole.
- Мотика, Ґжеґож (2013). ВІД волинської РІЗАНИНИ ДО ОПЕРАЦІЇ «ВІСЛА» ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ КОНФЛІКТ 1943-1947 рр (Авторизований пер. з пол. А. Павлишина та післямова д.і.н. І. Ільюшина) . Київ. с. 165.
- Świadkowie zbrodni UPA.
- Е. Gross (1995r). Tragedia Podola.
- Г. ПАПАКІН (співголова), П. Й. ПОТІЧНИЙ (співголова), Г. БОРЯК, В. ЛОЗИЦЬКИЙ, Р. ПИРІГ, Ю. ШАПОВАЛ, О. УДОД, С. КОКІН, М. ПОСІВНИЧ (2013). Літопис УПА. Нова серія, том 23.ЗОЛОЧІВСЬКА ОКРУГА ОУН: Документи і матеріали референтури СБ 1944-1951 (с.905, 856 та 834) . Київ -Торонто.
- В. Г.. Дончик (1974). Правду не здолати: трудящі західних областей УРСР в боротьбі проти українських буржуазних націоналістів у роки соціалістичних перетворень. Львів: "Каменяр". с. 277.
- Т.Сорока (20 березня 2009р). селянам криза незавада. газета "Голос Відродження".
- Bohdan J. Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej. — Lwow: nakładem Towarzystwa dla Popierania Nauki Polskiej z funduszu Bolesława Orzechowicza, 1918. — S. 85. (пол.)
- Бандрівський М. С. Відкриття пам’яток культури багатоваликової кераміки на Львівщині // Археологія. — 1997. — № 1. — С. 138—140.
- Лисенко С. Матеріали доби пізньої фінальної бронзи з околиць Олеська // Археологічні дослідження у межиріччі Вісли, Дністра та Тиси у 2000-2007 рр. Матеріали міжнародної археологічної конференції, 6-8 травня 2008 р., м. Львів / Гол. ред. Д. Н. Козак. — Львів, 2011. — С. 48. — .
- Археологія Бродівського району Львівської області. Паликорови. zamky.com.ua. Процитовано 7 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Онищук Я. Провінційно-римські імпорти на землях Бродівщини: каталог знахідок // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Матеріали ІІ краєзнавчої конференції. Вип. 1. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2008. — С. 9—10.
- .Чумак, Ярослав (1988). Броди і Брдщина. Торонто: Наукове товариство ім.Шевченка. с. 200, 202.
- Реабілітовані історією…Львівська область-2, 2014, с. 631.
- ЦДІА у м. Львів Ф134,опис 2 , с598, арк 4-14.
- Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w Królestwie Galicii i Lodomerii jakoteż w Wielkim Księstwie Krakowskim. Lwów. 1868. с. 155.
- Oksza Orzechowski, Conrad (1872). Przewodnik statystyczno topograficzny i skorowidz obejmujacy wszystkie ... За Conrad Oksza Orzechowski. с. 63.
- Hlebowski, Bronislaw (1886). Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Том 7. Warszawa. с. 829.
- Bigo,, Jan (1897). Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości z przysiółkami w Królestwie Galicyi, Wielkiem Księstwie Krakowskiem i Księs. Bukowińskiem, z uwzględnieniem wszystkich dotąd zaszłych zmian terytoryalnych kraju, z oznaczeniem starostw, sądów powiatowych [...] Lwów. с. 139.
- Skorowidz gminny Galicyi : opracowany na podstawie wyników spisu ludności z dn. 31.12.1900. Wiedeń. 1907. с. 64.
- Orobkiewicz,, Władysław (1919). Z dziejów walk i cierpień na Kresach. Z 12 ilustracyami. Warszawa ; Lwów. с. 93—94.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. – T. 15: Województwo Tarnopolskie / opracowany na podstawie wyników Pierwszego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. – Warszawa, 1923. – 48 s. с. с3.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - Księga adresowa Polski (wraz z w. m. Gdańskiem) dla handlu, przemysłu, rzemiosł i rolnictwa; Annuaire de la Pologne (y Compris la V. L. de Dantzig). Warszawa;: Towarzystwo Reklamy Międzynarodowej sp. z.o.o. Jener Reprez. Rudolf Mosse; Zakłady Graficzne "Biblioteka Polska", Bydgoszcz. 1928. с. 1852.
- Кубійович, Володимир (1983). Етнічні групи північнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939 р. Вісбаден. с. 12.
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 980 с. с. 169.
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- Ф-348,0-1, спр4228 арк 1-11. ЦДІА.
- газета «Радянська нива". 30.03 1950 р.
- Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1914. — Львовъ-Жовква: Накладомъ Архіепархіяльного Клира : Печатня оо. Василіянъ, 1914. — С. 291. (рос.), (русин.)
- Підкамінський деканат Стрийсько-Жовківської єпархії. sokaleparchy.org.ua. Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ. Процитовано 1 січня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Конфесійні громади Бродівського району. brody-rda.gov.ua. оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 1 січня 2021.
Джерела
- Паликорови // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 169.
- Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах. Львівська область. Книга друга: м. Борислав, Бродівський район / обласна редакційна комісія: Підлісний Ю. Т. (голова); Савчак В. М., Литвин М. Р., Посипанко Д. І. (заступники голови); Кизик І. В. (відповідальний секретар) та інші. — Львів : Астролябія, 2014. — 768 с. — .
- Palikrowy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 829—830. (пол.)
Посилання
- Паликорови. Каплиця Святої Родини
- Зелене село — здорові легені. Паликорови (ТРК «Броди»)
- Бродівський район. с. Паликорови
- Паликоровівський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів — ДНЗ»
- Парафії УГКЦ сіл Кутище, Яснище, Паликорови
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palikorovi selo v Ukrayini u Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Palikorovivska silska rada yakij buli pidporyadkovani sela Palikorovi Kutishe Yasnishe Naselennya stanovit 449 osib selo Palikorovis Palikorovi Shkolas Palikorovi ShkolaKrayina UkrayinaOblast LvivskaRajon ZolochivskijGromada Pidkaminska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1501Naselennya 449Plosha 1 541 km Gustota naselennya 291 37 osib km Poshtovij indeks 80672Telefonnij kod 380 3266Geografichni daniGeografichni koordinati 49 54 44 pn sh 25 20 15 sh d 49 91222 pn sh 25 33750 sh d 49 91222 25 33750 Koordinati 49 54 44 pn sh 25 20 15 sh d 49 91222 pn sh 25 33750 sh d 49 91222 25 33750Serednya visota nad rivnem morya 349 mVodojmi r SiorlyaVidstan do oblasnogo centru 130 kmVidstan do rajonnogo centru 30 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya BrodiVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 30 kmMisceva vladaAdresa radi 80672 Lvivska obl Brodivskij r n s Palikorovi vul Centralna 98Silskij golova Verbicka Nataliya StepanivnaKartaPalikoroviPalikoroviMapa Palikorovi u VikishovishiTak viglyadala pechatka silskogo vijta v kinci HIHst NazvaIsnuye dekilka versij pohodzhennya nazvi sela Za odniyeyu z versij selyani ne hotili koritisya polskim panam pidijmali proti nih povstannya znishuvali panske majno vbivali panskih slug Panam vdalosya pridushiti povstannya Nepokirnih selyan zhorstoko pokarali sadili na palyu kil U perekladi z polskoyi movi zvuchit yak pali krovi Pidtverdzhennyam cogo ye te sho u 1872 roci avstrijska vlada vidala rozporyadzhennya za yakim pravilno nazvu poselennya bulo pisati Palikrovi a ne Palikrovi Za inshimi danimi u davni chasi na selo napadali tatari yaki zabirali selyan v polon palili yih majno a razom iz tim spalyuvali j koriv kochivnikam korovi buli ne potribni tomu i nazva Palikorovi Za informaciyeyu Derzhavnogo arhivu Lvivskoyi oblasti sho v nezapam yatni chasi u seli pochali masovo vimirati lyudi a poselennya todi bulo v urochishi Za rudoyu Selyani vzyali paru voliv vpryagli u plug j zaorali pole dlya novogo sela A ci voli korovi spalili Z togo chasu j pishla nazva sela Palikorovi Za rozpovidyami starozhiliv sho piznishe vzhe za panshini selyani orali v urochishi Za rudoyu de znahodili cherepki ta vugillya zgarish Nedaleko vid teperishnogo sela stoyav kam yanij hrest z napisom polskoyu Jest tu cmentarz cholery sho vkazuvav na misceroztashuvannya cvintaru de buli pohovani selyani yaki pomerli pid chas epidemiyi holeri She odna versiya pov yazana z tragichnimi podiyami sho vidbuvalisya na teritoriyi sela Palikorovi Kozhen zavojovnik za bud yaku cinu hotiv zahopiti pidkaminskij monastir tomu okolici sela polya buli zaliti krov yu a zvidsi j nazva sela Pole krovi Palikorovi Ironichno zhiteliv sela Palikorovi zhiteli susidnih sil nazivali guli dzherelo GeografiyaUrochisha Pishina Selisha Za rudoyu Zholubina Sabariha Vidnoga Zastav Klimat Klimat PalikorivPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 2 1 0 9 3 8 12 2 18 4 21 8 23 1 22 4 18 0 12 0 4 9 0 0 11Serednya temperatura C 5 1 3 9 0 3 7 4 13 0 16 5 17 8 17 0 13 0 7 7 2 2 2 5 6Serednij minimum C 8 6 8 3 2 2 6 7 7 11 3 12 6 11 7 8 0 3 4 0 5 4 9 2Norma opadiv mm 33 31 30 46 71 84 91 68 57 38 37 39 625Dzherelo climate data orgIstoriyaPersha pisemna zgadka pro selo Palikorovi datuyetsya 1501 rokom Na pochatku XVI ct selom Palikorovi volodili knyazi Zbarazhski ta Cebrovski V 1515 roci na selo Palikorovi napali tatari V 1516 roci selo Palikorovi perehodit u vlasnist Martina z Kam yancya podilskogo voyevodi Razom z Palikorovami u vlasnist Martina potrapili takozh inshi sela Pidkaminskogo klyucha V 1519 roci vlasnikom sela staye V Cebrovskij V 1524 roci selo Palikorovi perebuvalo u vlasnosti polskogo korolya Sigizmunda I U Cej rik korol peredav s Palikorovi ta inshi sela Pidkaminskogo klyucha u zastavu Vincentu Cebrovskomu terminom na 18 rokiv Cherez 4 5 roki Cebrovskij peredaye svoye pravo zastavi Martinu z Kam yancya pri u movi sho cherez 13 5 rokiv s Palikorovi ta inshi sela budut povernuti u vlasnist Cebrovskogo ta jogo spadkoyemciv V 1527 roci selo znovu perehodit u vlasnist Martina z Kam yancya Pislya jogo smerti vlasnikom Palikoroviv v 1531 roci staye jogo sin V 1538 roci selo Palikorovi v dovichne koristuvannya otrimuye Yan Cetner Do 1569 roku v okolicyah sela Palikorovi prohodiv kordon mizh Polsheyu ta Velikim knyazivstvom Litovskim V opisi vstanovlennya kordonu zaznacheno sho selo Palikorovi stanom na 1546 rik ye vlasnistyu Yana Kam yaneckogo Mozhlivo Cetneri prodali selo Palikorovi Kam yaneckomu abo vin zahopiv selo siloyu sho u cej chas bulo zvichnim yavishem Pri viznachenni mezh sela Palikorovi zgadano taki urochisha v jogo okolicyah Mokre Urvihvist stav Chehiv Predstavniki Zbarazhskih chiyi zemli mezhuvali iz zemlyami Kam yaneckogo perekonuvali uryadovogo komisara sho kordon maye prohoditi po seredini stavu u seli Palikorovi Predstavnik Yana Kam yaneckogo ce zaperechuvav V 1552 roci selo Palikorovi zgadutsya v podatkovomu reyestri sil Zolochivskogo klyucha Zgidno podatkovogo dokumentu vlasnikom sela Palikorovi u toj chas buv Anzhej Gurka yakomu okrim Palikoroviv nalezhali she susidni sela V 1602 roci selo perebuvalo u vlasnosti Vojteha Vojceha Gurskogo U cej rik vin podav pozov do Lvivskogo sudu u spravi vtechi selyan z jogo mayetku Spravu ne bulo virisheno bo v 1605 roci Barbara Gurska vdova Vojceha Gurskogo znovu podala pozov u tij samij spravi U dokumenti zgaduvalosya pro vtechu troh selyan iz s Palikorovi Barbara Gurska zapevnyala sud sho vtikachi yiyi vlasnist prote sud zazhadav vid pozivachki titul prava notarialno zasvidchene pravo vlasnosti Gurska ne pred yavila sudu niyakih dokumentiv tomu u zadovolenni pozovu na yiyi korist sud vidmoviv Mabut Gurski zavolodili selom Palikorovi nezakonno abo dokumentalno ne oformili majno vidpovidno do togochasnih vimog U1628 roci selo Palikorovi perebuvalo u vlasnosti ditej Marcina Kam yaneckogo V 1649 roci Palikorovami volodiv pan Gurskij Selo u cej chas zaznalo velikogo spustoshennya V 1698 roci selom volodila pani Gurska Spravi u Gurskih jshli mabut pogano bo 19 grudnya 1711 roku Stanislav Gurskij starosta Litinskij pozichiv u klyashtora 20 tis zolotih za sho vidav u zastavnu orendu selo Palikorovi Mozhlivo sho Gurski ne zumili povernuti groshi monastiryu bo v 1725 roku s Palikorovi zgaduyetsya yak monastirske volodinnya 17 grudnya 1729 roku didichi Yuzef z Dombrovici Firlej Gurskij kagarlickij starosta z druzhinoyu Mariannoyu Bozhichivnoyu z Yelovickih podaruvali mayenosti sela Palikorovi ta Pankivci Antoniyu Cetneru z Chertvic na Pidkameni Krakivci Pnevi Delyatini starosti koritnickomu V 1735 36 rokiv selo Palikorovi perebuvalo v orendi Pidkaminskogo monastirya yakij viddav selo v suborendu yakomus yevreyu Vid 1772 rouc do 1918 roku nepodalik sela Palikorovi prohodiv kordon mizh Avstrijskoyu ta Rosijskoyu imperiyami Stanom na 1787 rik vlasnikom sela buv Petro Konopko yakomu krim sela Palikorovi nalezhalo she selo Pankivci Golovna panska sadiba znahodilasya v Palikorovah tam de suchasna ferma U cej chas pan mav vlasnu brovarnyu yaka roztashovuvalasya nad stavom zi storoni Pidkamenya Panu takozh nalezhali dvi korchmi Odna korchma roztashovuvalas na dorozi vid Zalizciv do Pidkamenya suchasne urochishe Ozirec bilya dorogi yaka vede do sela Zagir ya Druga korchma rozmishuvalas v seli Pan mav dva mlini Odin roztashovuvavsya bilya stavu vid Pidkamenya Drugij buv na grebli stavu na Kobilovci vid kordonu z Kutishami U 1818 roci Gazeta Lwowska nadrukuvala ogoloshennya pro prodazh mayetku palikorovivskogo klyucha Mozhlivo sho u cej chas Konopki prodali s Palikorovi Cetneram 1833 roku mayetok u seli vid vlasnika Alyeksandera Cetnera pridbav baron Yan Konopka V 1848 roci avstrijskij uryad skasuvav panshinu Na pam yat pro cyu podiyu v seli Palikorovi buv postavlenij Hrest svobodi V 1861 roci selo perehodit u vlasnit Jozefa Menchinskogo V zhovtni 1894 roku v seli stalasya velika pozhezha Dlya dopomogi postrazhdalim Cisar vidiliv 500 zlotih U HIH stolitti v seli diyala parafiya Svyatogo Mihajla sho nalezhala do Pidkaminskogo dekanatu ta bula filiyeyu parafiyi Svyatoyi Paraskevi u Pidkameni Nalichuvala 152 virnih Administratorom oboh parafij buv paroh Nakvashi o Ivan Markevich Za radyanskih chasiv buv stvorenij kolgosp imeni 17 Veresnya z centralnoyu sadiboyu kontoroyu u Palikorovah Selo Palikorovi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni V 20 h chislah serpnya 1914 roku s Palikorovi bulo zajnyate rosijskoyu armiyeyu Rosijska okupacijna vlada silomic nasadzhuye v seli moskovske pravoslav ya Na pochatku veresnya 1915 roku v okolicyah sela Palikorovi vidbuvavsya bij mizh 5 vijskovim korpusom 2 yi avstro ugorskoyi armiyi ta pidrozdilami 34 pihotnoyi diviziyi rosijskoyi armiyi Rosijskij rubel 1896r ta soldatskij Georgij 4step znajdeni v okolicyah s Palikorovi She 20 serpnya 1915 roku rosijske komanduvannya dalo nakaz pro budivnictvo ukriplen v okolicyah nashogo sela a zagalna liniya frontu prostyagalasya po liniyi mist Ternopil Dubno Pinsk Vzhe 21 serpnya 1915 roku za selom rosijski saperni chastini pochali kopati okopi Persha liniya oboroni bula za selom vid storoni Stiborivki pri dorozi Brodi Ternopil Druga liniya oboroni prohodila po liniyi Lisa gora Zholubina Zastav okolici Pidkamenya Pershi sutichki mizh avstrijcyami ta rosiyanami rozpochalisya 2 veresnya 1915r Golovnij bij v okolicyah sela Palikorovi vidbuvsya 6 7 veresnya bij bilya Pidkamenya Avstrijska armiya peremogla rosijsku Pislya ciyeyi bitvi s Palikorovi staye tilovoyu zonoyu avstrijskogo vijska a liniya frontu prohodit na vidstani 10 15 km na shid vid sela Palikorovi Litom 1916 roku rosiyani potisnili avstrijciv i selo Palikorovi znovu zajmayut rosijski vijska V seli perebuvayut tilovi pidrozdili carskoyi armiyi a liniya frontu prohodit v okolicyah sil Batkiv Zvizhen V chervni 1917 roku tam tochilisya krovoprolitni boyi Rosiyani pokidayut okolici Pidkamenya lishe u lyutomu 1918r Za danimi avstrijskih dzherel 32 zhiteliv sela Palikorovi brali uchast u Pershij svitovij vijni na storoni Avstriyi Naslidki voyennogo liholittya 1914 1918 rr dlya sela Palikorovi opisani 17 serpnya 1918r v gazeti Czas U statti pid nazvoyu Bezdomni avtor povidomlyaye sho vijnoyu selo bulo zrujnovano majzhe povnistyu Zhiteli sela Palikorovi yak i reshtu sil Brodivskogo povitu do serpnya 1918 roku ne otrimali zhodnoyi dopomogi vid derzhavi Istoriya sela v chasi isnuvannya drugoyi Rechi Pospolitoyi 1919 1939rr U lipni 1927 roku selo Palikorovi postrazhdalo vid vipadannya gradu vsogo vid stihiyi postrazhdali 20 sil Brodivskogo povitu Stihiya znishila vrozhaj na gorodah ta sadah V 20 30 h rr HHst v seli diyali tovaristva Dobrovilna pozhezhna ohorona Soyuz strilciv Shkola lyudova Katolicka zhinocha molod V 1935 roci Strilci z s Palikorovi pri pidtrimci mosvofiliv s Kutishe napali na budinok Prosviti v s Kutishe V seli z 1927 roku isnuvav oseredok UNDO golovoyu oseredku buv Mihajlo Dzvinik yakij obijmav she posadu chlena Pidkaminskogo okruzhnogo komitetu UNDO U 1934 roci v Polshi bula provedena administrativna reforma stvoreno Pidkaminsku gminu kudi razom z inshimi selami Pidkaminskogo klyucha uvijshlo i selo Palikorovi Vidpovidno do reformi bulo stvoreno i novi policijni viddilki V seli Palikorovi u cej chas isnuvali taki hutori Gayi Kobilovka Olivec Rozhanska Velike Pole Zastav Selo Palikorovi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945rr Z pochatkom vijni napad 1 09 1939 roku nacistskoyi Nimechchini na Polshu soltis rozdavav zhitelyam sela Palikorovi povistki Na pochatku veresnya 1939 roku v seli Palikorovi perebuvali polski soldati yaki vtikali do Rumuniyi Ce buv pidrozdil zabezpechennya Na vozah vezli produkti harchuvannya ta obmundiruvannya Zi soboyu mali polovu kuhnyu Soldati spali v silskih stodolah a oficeri spali v hatah Z prihodom v Galichinu pershih sovetiv napad SRSR na Polshu 17 09 1939r v seli buv stvorenij timchasovij komitet yakij mav vladni povnovazhennya na seli Golovoyu komitetu bulo obrano Vasilinku Stepana Mihajlovicha Dmitruk Ivan Onufrijovich zastupnik golovi Gulyar Tomko Safatovich sekeretar Chlenami komitetu buli taki zhiteli sela Palikorovi Samardak Vasil Fedorovich Cimbalistij Petro Dominkovich Kaveckij Kazimir Ivanovich Shob svoyemu ganebnenomu vchinku zagarbannya zemel nadati blagorodnij vidtinok demokratiyi komunisti organizovuyut vibori na Zahdnij Ukrayini Vibori vidbuvayutsya v zhovtni 1939 roku Selo Palikorovi bulo podileno na desyatki Kozhni 10 hat mali svogo agitatora zhid Shiyaguner Gulyar Tomash Pjontkovska Anna Mihajlo Pasyeka Shodenno vechorom voni robili peredviborchi zbori na yakih mali buti vsi hto mav golosuvati Bulo ogolosheno sho golosuvati povinni vsi zhiteli sela Palikorovi vikom vid 18 rokiv Deputatom do Pidkaminskoyi rajonnoyi radi bula obrana Sagan Yuzefa Tomkivna Z prihodom komunistiv v 1939r v seli Palikorovi perehovuvali ikonu Pidkaminskoyi Materi Bozhoyi Pislya togo yak komunisti zalishili nash kraj ikonu urochistoyu procesiyeyu povernuli v monastir 14 lipnya 1941r 27 sichnya 1940 roku postanovoyu Lvivskogo oblasnogo vikonavchogo komitetu Pro utvorennya silskih seleshnih ta miskih rad pidporyadkovanih rajvikonkomam bula utvorena Palikorivska silska rada z centrom u s Palikorovi Pershij golova silskoyi radi Vasilinka Stepan Mihajlovich U 26 lyutogo 1940 r v seli buv organizovanij kolgosp im 17 veresnya Z prihodom komunistiv v seli pochalisya represiyi Pershimi postrazhdali polyaki V 1940 roci z sela deportuvali 12 simej polskih kolonistiv vihodciv z Centralnoyi Polshi Tut voni otrimali zemlyu z viplatoyu na 25 rokiv ale radyanska vlada i yih zvinuvatila v kurkulstvi Vislali yih zimoyu Osadniki kompaktno zhili Za stavom i Zarudoyu 22 06 1941r rozpochalasya nimecko radyanska vijna 4 07 1941r u selo Palikorovi pribuli nimecki vijskovi Miscevi zhiteli sporudili arku prikrasivshi yiyi sino zhovtoyu aktibutikoyu Oficeri vermahtu buli nezadovoleni i nakazali rozibrati arku Pid chas nimeckoyi okupaciyi zi sela 53 molodih divchat ta hlopciv buli vivezeni na primusovi roboti v Nimechchinu 3 11 1943r v s Palikorovi polyakami buv vbitij komendant ukrayinskoyi policiyi Pavlyuk Vidomo sho v seli bula banda Yurchenkiv brati Yuzef Tomash yih sestra Zoya brati Samardaki Edmund i Yuzef Vilchinskij vkazuye sho same Tomash Yurchenko vbiv Yana Ivana Sokola psevdo Vorochok ta komendanta policiyi Pavlyuka 6 11 1943 roku u vidpovid na vbivsvo komendanta v seli bulo spaleno kilka gospodarstv polyakiv yaki buli prichetni do vbivstva Naprikinci 1943 roku v seli miscevi polyaki organizovuyut partizanskij zagin komunistichnogo spryamuvannya Zagin narahovuvav priblizno 40 miscevih polyakiv Komandirom zagonu buv polyak Zombra Zhombra Za nakazom komunistiv cej zagin mav provoditi diversijnu diyalnist na shose i zaliznici Lviv Ternopil Zagin pidporyadkovuvavsya radyanskomu partizanskomu z yednannyu im Chkalova pid komanduvannyam B D Korenevskogo 18 03 1944 r v selo prijshli radyanski rozvidniki 20 03 1944 roku selo bulo zajnyate radyanskimi vijskami Z prihodom radyanskoyi vladi v seli rozpochalasya mobilizaciya do radyanskoyi armiyi V seli Palikorovi bulo mobilizovano 121 osobu 20 palikorivchan zaginuli na frontah Drugoyi svitovoyi vijni 22 bereznya 1944 roku cherez selo projshli radyanski partizani zagin pid komanduvannyam M I Shukayeva V gazeti Visti Lvivski visti Hliborob opisuyutsya bezchinstva yaki vchinili radyanski soldati v selah Palikorovi Kutishe Yasnishe Tragediya 12 03 1944 r pam yatnij znak na misci roztrilu 12 03 1944r 12 03 1944 roku vidbulosya grupove vbivstvo 365 zhiteliv s Palikorovi polskoyi nacionalnosti Do rozstrilu prichetnij kurin UPA Maksa Skorupskij Maksim Antonovich Rozstrilna akciya provodilas spilno z pidrozdilami 4 go polku diviziyi SS Galichina Pid chas rozstrilu vdalosya vryatuvatisya za riznimi danimi 6 10 osobam Identifikovano 220 zagiblih Polski dzherela Ukrayinski dzherela Istoriya sela vid 1945r do sogodennya V gazeti Vpered rajonnij gazeti Pidkaminskogo rajonu vid 23 08 1945 roku povidomlyalosya sho v Palikorovah vidnovila diyalnist hata chitalnya U 1945 roci v selo pribuli pershi pereselenci z Holmshini ta Pidlyashshya V 1945 1946 rr v selo pribuli ponad 50 rodin Z povernennyam radyanskoyi vladi u seli vidnovlyuyut diyalnist silska rada ta kolgosp V 1947 roci shlyahom primusovoyi kolektivizaciyi vidnovleno diyalnist kolgospu im 17 Veresnya a do 1950r v kolgosp vhodili vsi zhiteli sela V gazeti Radyanska niva za 10 03 1955 roku povidomlyalosya sho kolgosp vede pidgotovku do budivnictva novogo klubu Novij klub buv zbudovanij tam de zaraz silskij stadion U sichni 1959 roku v s Palikorovi vidkrito oshadkasu U 1960 roci bulo zakrito v seli cerkvu Arheologichni doslidzhennya Naperedodni pershoyi svitovoyi vijni pid chas kopannya krinici na glibini 6 metriv bulo znajdeno starovinnu monetu sribnij denarij periodu pravlinnya rimskogo imperatora Adriana U 1987 roci Brodivska arheologichna gospdogovirna ekspediciya institutu suspilnih nauk AN URSR provela ryatuvalni doslidzhennya v zonah melioraciyi poblizu smt Pidkamin ta Palikorovi u cej chas meliorativni roboti v seli provodilisya na sinozhatyah v urochishi Selishe ta na polyah po obidva boki urochisha Zaliznij mist Pid chas arheologichnoyi rozvidki bulo viyavleno tri kurgannih nasipi pidkurgannih pohovan babinskoyi bagatovalikovoyi keramiki kulturi rannobronzovoyi dobi roztashovanih v urochishah Piskove ta Pid Visokoyu Najbilshij z kurganiv diametrom blizko 40 metriv ta visotoyu 1 4 metri roztashovanij z pivdenno zahidnogo boku avtoshlyahu Brodi Ternopil na vershini vodorozdilnogo vidrogu Nasip skladavsya z puhlogo chornozemu peremishanogo z valkami zhovtoyi glini U zahidnij chastini nasipu prostezheno tonki prosharki zemli peremishanoyi z popelom ta vuglinkami sho zalyagali na glibini 0 4 0 8 metri vid poverhni nasipu V odnomu z cih prosharkiv znajdeno kinskij zub ta ulamok vinec gorshika Pid chas rozkopok kurganu bulo znajdeno lishe 6 ulamkiv posudu Rozkopki kurganu v Palikorovah pidtverdzhuyut pripushennya bagatoh doslidnikiv pro te sho na teritoriyi sela isnuvalo poselennya bronzovoyi dobi 2007 roku na pivnichno zahidnij okolici sela viyavlene varvarske nasliduvannya zolotogo davnorimskogo aureusa Znahidka mozhe datuvatisya III tisyacholittyam nashoyi eri Takim chinom znahidki predmetiv rimskogo pohodzhennya na Volino Podilskomu prikordonni zasvidchuyut kontakti jogo naselennya z ekonomichno rozvinutimi centrami provincijno rimskogo svitu Richka Svorlya za selom Palikorovi Urochishe Zholubina Pochatok sela vid lisu Olivec Sobachij zheton 8 s Palikorovi povit Brodi Viglyad na miscevu cerkvu Arhistratiga Mihayila na zadnomu plani Ksondzove pole zasiyane ripakom ta monastir pohodzhennya dereva Hresta Gospodnogo u Pidkameni Radyanski represiyi ta diyalnist UPA 1944 1953 30 05 1947r u boyu z povstancyami v okolicyah sela Palikorovi zaginuv major Nikitin nachalnik Bridskogo MGB V chervni 1948 roku pidrozdil UPA zdijsniv napad na kolgosp v seli Palikorovi V rezultati napadu spaleno kilka kolgospnih budivel Protyagom 1947 1954 rokiv cherez dopomogu UPA a najchastishe za sfabrikovanimi obvinuvachennyami okupacijnoyu radyanskoyu vladoyu bulo nezakonno zasudzheno ta vidpravleno na specposelennya do Sibiru blizko 20 osib sered nih rodini Dishlyukiv Kob yakovskih Kutnyakiv Pasichnikiv ta bagatoh inshih Reabilitovani Lvivskoyu oblasnoyu prokuraturoyu u 1991 1993 rokah 10 chervnya 1949 r zaginuli v boyu z oblavnikami na poli nepodalik vid sela Palikorovi pidpilniki zi s Nem yach Vilchinskij Ivan Petrovich 1931 r n ta Dubina Mikola Fedorovich 1930 r n NaselennyaU 1787r v seli bulo 90 gospodarstv Sered selyan najposhirenishimi prizvishami buli Yurchenko Zombra U 1857r v seli prozhivalo 492 sobi U 1870 r v seli prozhivalo 653 osobi U 1880r v seli prozhivalo 740 osib z nih 42 osobi zhili na panskim filvarku 465 osib buli rimo katoliki 297 greko katoliki 20 osib yevreyi Na pochatok 1890 roku v seli prozhivali 833 osobi Na pochatok 1901 roku v seli prozhivali 869 osib 436 cholovikiv i 433 zhinki 540 osib vvazhali sebe rimo katolikami 310 greko katoliki 19 yevreyi Selo nalichuvalo 135 gospodarstv U serpni 1918r v seli Palikorovi prozhivali 850 osib U 1921r v seli prozhivali 974 osib 470 cholovikiv 504 zhinok 680 rimo katoliki 280 greko katoliki 7 yevreyi Do 1928 roku kilkist zhiteliv ne zminilasya Stanom na 9 12 1931 roku v seli Palikorovi bulo 214 gospodarstv i prozhivalo 1417 osb Na pochatok sichnya 1939r v seli Palikorovi prozhivali 1510 osib z nih 340 ukrayinci 1165 polyaki 5 yevreyi Selo Palikorovi bulo tretim naselenim puntktom todishnogo Brodivskogo povitu Polshi za kilkistyu polyakiv Bilshe polyakiv bulo tilki v Pidkameni ta v m Brodi U 1968r v seli Palikorovi prozhivalo 584 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 56 rosijska 0 44 SportChest sela zahishaye FK Niva Palikorovi Tovaristvo Prosvita U lyutomu 1905 r v s Palikorovi pochalo diyati tovaristvo Prosvita Iniciatorami stvorennya tovaristva buli miscevi selyani Mihajlo Dzvinnik Mihajlo Olijnik Mihajlo Kub yakovskij Mihajlo Cinciruk Vasil Kutnyak ta in Statut tovaristva avstrijska vlada zareyestruvala 01 04 1905r 02 05 1906r Lvivska Prosvita podaruvala 75 knizhok 16 05 1906r vidbulisya pershi zagalni zbori chitalni Prosviti v seli Palikorovi Golovoyu chitalni obrali o Mihajla Vavrika paroha Pidkamenya Zastupnikom golovi obrali Mihajla Cinciruka sekretarem stav Mihajlo Dzvinnik V 1906r tovaristvo zlivayetsya z Prosvitoyu v Pidkameni Istoriya kolgospnogo ladu v s Palikorovi Pislya vizvolennya zahoplennya komunistami Zahidnoyi Ukrayini v Galichini pochinayetsya primusova kolektivizaciya Ne minula cya dolya i sela Palikorovi 15 lyutogo 1940 roku v primishenni klubu s Palikorovi vidbuvsya miting na yakomu vistupali kerivniki Pidkaminskogo rajonu ta selyani aktivisti Na zborah provodilosya roz yasnennya pro perevagu kolgospnogo gospodarstva nad dribnim odnoosibnim gospodarstvom Protyagom kilkoh dniv v artil ob yednalisya majzhe vsi bidnyaki sela 26 lyutogo bulo zasnovano kolgosp u yakij spochatku ob yednuvav 55 gospodarstv Do kolgospu bulo konfiskovano zemlyu zamozhnih selyan kurkuliv u seli govorili prikazku mav dvi kuri dva krolya zrobili z mene kurkulya Kolektivne gospodarstvo todi volodilo 400 gektarami zemli 25 ga sinokosu 15 ga lisu malo u rozporyadzhenni 44 koni 45 koriv 20 svinej 100 ovec ta znachnu kilkist konfiskovanogo u zhiteliv sela riznogo inventarya Kolgosp mav u rozporyadzhenni 3 traktori 2 HTZ NATI i HTZ 15 30 Nikifor Ivankov golova kolgospu im 17 veresnya naprikinci 1940 na pochatku 1950 hrr 5 bereznya v hati Kub yakovskogo Petra Mihajlovicha vidbulis pershi zbori kolgospnikiv Na zborah bulo obrano pershe pravlinnya kolgospu Kolgosp buv nazvanij imeni 17 Veresnya V pravlinnya vhodili 1 Dmitruk Ivan Onufrijovich 2 Gulyar Tomko Safatovich 3 Dzvinnik Mikola Mihajlovich 4 Cimbalistij Petro Dominkovich 5 Danchuk Tomko Mikola Dzvinnik Diyala Revizijna komisiya v yaku vhodili Vasilinka Stepan Mihajlovich Cimbalista Lyudvina Stepanivna Gulyar Katerina Josipivna U cej chas v kolgospi diyalo dvi rilnichi brigadi Pershoyu brigadoyu keruvav Cinciruk Vasil Mihajlovich drugoyu Rogatinskij Ivan Pershim mehanizatorom buv Pavlo Pjontkovskij Mehanizatorami takozh buli Bednarskij Petro ta Rogatinska Yaga Za pershij rik roboti za trudoden kolgospniki otrimuvali 3 kg zerna ta 50 kop groshima Robotu kolgospu perervala nimecko radyanska vijna Z listopada 1947r v seli rozpochalasya povtorna primusova kolektivizaciya U 1947 roci golovoyu kolgospu obrali Dmitruka Ivana Onufrijovicha V 1950 r v seli zaversheno kolektivizaciyu i vsi zhiteli sela stali chlenami kolgospu U selyan bulo zabrano ves inventar ta hudobu V chervni 1948roku pidrozdil UPA zdijsniv napad na kolgosp v seli Palikorovi V rezultati napadu spaleno kilka kolgospnih budivel U 1950 roci kolgosp ocholiv Dzvinnik Mikola Mihajlovich U cej chas v kolgospi bulo 3 brigadi Persha brigada brigadir P Shepchun 2 ga brigadir P Garmider 3 tya brigadir V Cheakir Vrozhajnist zernovih u kolgospi na pochatku 1950 h rokiv stanovila 15 20 centneriv z gektara 9 travnya 1951 roku do kolgospu im 17 veresnya priyednano zemli s Kutishe V berezni 1953 roku priyednani zemli s Yasnishe kolgosp imeni Lesi Ukrayinki U 1959 roci do kolgospu im 17 veresnya priyednano zemli sela Pankivci i zemli smt Pidkamin U travni 1960 roku kolgosp she bilshe ukrupnivsya Do nogo priyednali sela Nem yach Popivci ta Dudin U 1963 roci vid kolgospu vid yednuyutsya sela Popivci Dudin Nem yach yaki ob yednuyutsya v kolgosp Peremoga Stanom na 1963 roku u rozporyadzhenni kolgospu im 17 veresnya bulo 3780 ga zemli z nih 2743 ga rillya sinokosi 195 ga pasovisha 359 ga lis 286 ga ta 230 gektariv inshih ugid U rozporyadzhenni buv takozh stav plosheyu 56 ga V 1966 roci v kolgospi na vidgodivli bulo 576 koriv 734 molodnyak VRH 1510 svinej 246 konej 1000 goliv ovec U comu zh roci vrozhajnist zernovih stanovila 22 centneri z gektara Na pochatku 90 h rokiv okremo pochinayut gospodaryuvati Pidkamin ta Pankivci Na zemlyah sil Palikorovi Kutishe Yasnishe pochinaye gospodaryuvati agrofirma Podillya yaka vela svoyu diyalnist do 2003 roku Pam yatkiHram Arhistratiga Mihayila zbudovanij u 1911 roci Greko katolicka gromada nalezhit do Pidkaminskogo dekanatu Sokalsko Zhovkivskoyi yeparhiyi Gromada PCU nalezhit do Pidkaminskogo dekanatu Lvivskoyi yeparhiyi PCU Bogosluzhinnya provodyatsya pochergovo gromadami UGKC ta PCU s Palikorovi Kaplicya Svyatoyi Rodini zbudovana u 1912 roci PrimitkiPoshtovi indeksi ta viddilennya poshtovogo zv yazku Ukrayini na sajti Ukrposhti VPZ Palikorovi services ukrposhta com Ukrposhta Procitovano 7 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Kodi avtomatichnogo mizhmiskogo zv yazku Lvivska oblast ukrtelecom ua Ukrtelekom Procitovano 12 sichnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Prognoz pogodi v seli Palikorovi weather in ua Pogoda v Ukrayini Procitovano 7 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vidstani vid sela Palikorovi della com ua Procitovano 7 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Palikorovivska silska rada rada info Procitovano 7 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Lvivska oblast PDF Verhovna rada Ukrayini Procitovano 7 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya IMSU 1968 s 169 R 1617 Opis 1 sp 196 ark 9 DALO Martynowski Franciszek Ksawery 1886 Starozytna Polska pod wzgledem historycznym jeograficznym i statystycznym t 3 Warszawa Orgelbrand S s 87 Arheograficheskij sbornik dokumentov otnosyashihsya k istorii severozapadnoj T 1 Vilna 1867 http www irbis nbuv gov ua cgi bin suak corp exe amp I21DBN SAUA amp P21DBN SAUA amp S21STN 1 amp S21REF 10 amp S21FMT elib all amp C21COM S amp S21CNR 20 amp S21P01 0 amp S21P02 0 amp S21P03 ID amp S2 http www irbis nbuv gov ua cgi bin suak corp exe amp I21DBN SAUA amp P21DBN SAUA amp S21STN 1 amp S21REF 10 amp S21FMT elib all amp C21COM S amp S21CNR 20 amp S21P01 0 amp S21P02 0 amp S21P03 ID amp S2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Selyanskij ruh na Ukrayini1569 1647rr Zbirnik dokumentiv i materialiv Kiyiv Naukova dumka 1993 s 427 Ukraine cultural heritage national consciousness and statehood ukr Naukova dumka 2006 ISBN 978 966 02 3928 9 Dodatek Tygodniowy do Gazety Lwowskiej z Roku 1857 nr 47 21 listopada Barọncz Sadok 1870 Dziej klasztoru ww Oo Dominikanow w Podkamieniu Wroclaw 1870 Wroclaw 1870 s 115 129 Konopka Jan h Nowina 1778 1843 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1968 T XIII 4 zeszyt 59 S 567 pol CDIA u m Lvovi F 134 O 2 SP 598 Gazeta Lwowska nr 94 1818r Marcin Niewalda 3746 Palikrowy pow brodzki Biuro Poszukiwan GP Miaczynski Jozef Michal 1835 1912 https genealogia okiem pl forum viewtopic php f 95 amp t 3746 amp p 11740 amp hilit palikrowy p11740 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Gazeta Lwowska R 85 nr 28 5 lutego 1895 Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832 Leopoli Impressum in typographia Petri Piller 1832 S 226 lat pol V Semeniv uporyadnik 2020 Moskovska kupaciya Galichini 1914 1917rr za svidchenyami suchasnikiv Lviv Gutor A E 1939 Oborona korpusa na shirokom fronte Dejstviya 7 go russkogo korpusa s 3 po 6 sentyabrya 1915 g s 47 55 Lista utrat 366 vidana 27 1 1916 Viden Visti pro ranenih i neduzhih 495 11 5 1916r Viden Lista utrat 188 5 6 1915 Viden Spisok zagiblih 13 lyutogo 1915 roku Zvistka pro poranenih i poranenih 7 chervnya 1916 r Spisok postrazhdalih 22 travnya 1915 roku Zvistka pro poranenih i poranenih 10 serpnya 1917 r Zvistka pro poranenih i poranenih 3 listopada 1914 r https anno onb ac at Czas dziennik poswiecony polityce krajowej i zagranicznej oraz wiadomosciom literackim rolniczym i przemyslowym R 71 nr 357 17 sierpnia 1918 Druk nr Okres 1 nr 2742 2743 2744 2745 1922 1928 Warszawa Sejm Rzeczypospolitej Polskiej 1922 1939 Warszawa Druk K Kowalewskiego 1927 LODA F 1 231 Opis 2 sprava 1409 LODA F 1 231 Opis 2 spr 6261 LODA F 1 231 Opis 2 spr 6866 LODA F 1 231 Opis 2 spr 7443 Dilo 273 13 10 1935 Dilo 66 vid 25 03 1927 storinka 3 Tarnopolski Dziennik Wojewo dski 1935 nr 6 http www podkamien pl articles php article id 378 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Zapisano zi sliv J U Kseya 2002r Vilchinskij Kazimir http www podkamien pl http www podkamien pl articles php article id 378 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Potichnij P J 2014 Litopis UPA Nova seriya tom 24 ZOLOChivska okruga OUN Organizacijni dokumenti 1941 1952 Kiyiv Toronto s 63 Brechak Igor 1972 4 166 zhurnal Vsesvit Kiyiv Radyanskij pismennik s 201 Partizanskaya vojna na Ukraine Dnevniki komandirov partizanskihotryadov i soedinenij 1941 1944gg Koll sostavitelej O V Bazhan S I Vlasenko A V Kentij L V Vlasova V S Lozickij ruk ZAO Izdatelstvo Centrpoligraf Moskva 2010 s 218 219 Visti 21 vid 25 05 1944 Lvivski visti 108 13 05 1944 rik Hliborob Berlin 21 vid 24 05 1944 storinka 1 Prus Edward 2001 SS Galizien patrioci czy zbrodniarze Wroclaw Nortom s 148 151 152 Komanski Henryk 2006 Ludobojstwo dokonane przez nacjonalistow ukrainskich na Polakach w Wojewodztwie Tarnopolskim 1939 1946 Nortom s 573 Nyedzelko Romuald 2007 Kresova kniga spravedlivih 1939 1945 Pro ukrayinciv yaki ryatuvali polyakiv vinishuvanih OUN ta UPA ukrayinska ta per Katerina Sen s 127 128 S Piotrowska Na Rubiezy 1995 12 s 23 24 Bylam swiadkiem Z Ilowski S Ilowski 1994 Podkamien Apokaliptyczne wzgorze ch 1 Opole Opole Motika Gzhegozh 2013 VID volinskoyi RIZANINI DO OPERACIYi VISLA POLSKO UKRAYiNSKIJ KONFLIKT 1943 1947 rr Avtorizovanij per z pol A Pavlishina ta pislyamova d i n I Ilyushina Kiyiv s 165 Swiadkowie zbrodni UPA E Gross 1995r Tragedia Podola G PAPAKIN spivgolova P J POTIChNIJ spivgolova G BORYaK V LOZICKIJ R PIRIG Yu ShAPOVAL O UDOD S KOKIN M POSIVNICh 2013 Litopis UPA Nova seriya tom 23 ZOLOChIVSKA OKRUGA OUN Dokumenti i materiali referenturi SB 1944 1951 s 905 856 ta 834 Kiyiv Toronto V G Donchik 1974 Pravdu ne zdolati trudyashi zahidnih oblastej URSR v borotbi proti ukrayinskih burzhuaznih nacionalistiv u roki socialistichnih peretvoren Lviv Kamenyar s 277 T Soroka 20 bereznya 2009r selyanam kriza nezavada gazeta Golos Vidrodzhennya Bohdan J Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej Lwow nakladem Towarzystwa dla Popierania Nauki Polskiej z funduszu Boleslawa Orzechowicza 1918 S 85 pol Bandrivskij M S Vidkrittya pam yatok kulturi bagatovalikovoyi keramiki na Lvivshini Arheologiya 1997 1 S 138 140 Lisenko S Materiali dobi piznoyi finalnoyi bronzi z okolic Oleska Arheologichni doslidzhennya u mezhirichchi Visli Dnistra ta Tisi u 2000 2007 rr Materiali mizhnarodnoyi arheologichnoyi konferenciyi 6 8 travnya 2008 r m Lviv Gol red D N Kozak Lviv 2011 S 48 ISBN 978 966 397 112 4 Arheologiya Brodivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Palikorovi zamky com ua Procitovano 7 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Onishuk Ya Provincijno rimski importi na zemlyah Brodivshini katalog znahidok Brodivshina kraj na mezhi Galichini j Volini Materiali II krayeznavchoyi konferenciyi Vip 1 Brodi Brodivskij istoriko krayeznavchij muzej 2008 S 9 10 Chumak Yaroslav 1988 Brodi i Brdshina Toronto Naukove tovaristvo im Shevchenka s 200 202 Reabilitovani istoriyeyu Lvivska oblast 2 2014 s 631 CDIA u m Lviv F134 opis 2 s598 ark 4 14 Skorowidz wszystkich miejscowosci polozonych w Krolestwie Galicii i Lodomerii jakotez w Wielkim Ksiestwie Krakowskim Lwow 1868 s 155 Oksza Orzechowski Conrad 1872 Przewodnik statystyczno topograficzny i skorowidz obejmujacy wszystkie Za Conrad Oksza Orzechowski s 63 Hlebowski Bronislaw 1886 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom 7 Warszawa s 829 Bigo Jan 1897 Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowosci z przysiolkami w Krolestwie Galicyi Wielkiem Ksiestwie Krakowskiem i Ksies Bukowinskiem z uwzglednieniem wszystkich dotad zaszlych zmian terytoryalnych kraju z oznaczeniem starostw sadow powiatowych Lwow s 139 Skorowidz gminny Galicyi opracowany na podstawie wynikow spisu ludnosci z dn 31 12 1900 Wieden 1907 s 64 Orobkiewicz Wladyslaw 1919 Z dziejow walk i cierpien na Kresach Z 12 ilustracyami Warszawa Lwow s 93 94 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej T 15 Wojewodztwo Tarnopolskie opracowany na podstawie wynikow Pierwszego Powszechnego Spisu Ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych Glowny Urzad Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej Warszawa 1923 48 s s s3 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Ksiega adresowa Polski wraz z w m Gdanskiem dla handlu przemyslu rzemiosl i rolnictwa Annuaire de la Pologne y Compris la V L de Dantzig Warszawa Towarzystwo Reklamy Miedzynarodowej sp z o o Jener Reprez Rudolf Mosse Zaklady Graficzne Biblioteka Polska Bydgoszcz 1928 s 1852 Kubijovich Volodimir 1983 Etnichni grupi pivnichnozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 r Visbaden s 12 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Lvivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1968 980 s s 169 https socialdata org ua projects mova 2001 F 348 0 1 spr4228 ark 1 11 CDIA gazeta Radyanska niva 30 03 1950 r Shematizm Vsego Klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1914 Lvov Zhovkva Nakladom Arhieparhiyalnogo Klira Pechatnya oo Vasiliyan 1914 S 291 ros rusin Pidkaminskij dekanat Strijsko Zhovkivskoyi yeparhiyi sokaleparchy org ua Sokalsko Zhovkivska yeparhiya UGKC Procitovano 1 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Konfesijni gromadi Brodivskogo rajonu brody rda gov ua originalu za 24 listopada 2018 Procitovano 1 sichnya 2021 DzherelaPalikorovi Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 169 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Lvivska oblast Kniga druga m Borislav Brodivskij rajon oblasna redakcijna komisiya Pidlisnij Yu T golova Savchak V M Litvin M R Posipanko D I zastupniki golovi Kizik I V vidpovidalnij sekretar ta inshi Lviv Astrolyabiya 2014 768 s ISBN 978 617 664 039 4 Palikrowy Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 829 830 pol PosilannyaPalikorovi Kaplicya Svyatoyi Rodini Zelene selo zdorovi legeni Palikorovi TRK Brodi Brodivskij rajon s Palikorovi Palikorovivskij NVK Zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv DNZ Parafiyi UGKC sil Kutishe Yasnishe PalikoroviCe nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi