Пнів село Надвірнянського району Івано Франківської області Входить до Пасічнянської сільської громади За площею та кіль

48°36′38″ пн. ш. 24°31′44″ сх. д. / 48.61056° пн. ш. 24.52889° сх. д.Координати: 48°36′38″ пн. ш. 24°31′44″ сх. д. / 48.61056° пн. ш. 24.52889° сх. д.

Водойми

Бистриця

Місцева влада

Адреса ради

вул.Українських Січових Стрільців, с.Пнів, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78431

Карта

Пнів

Пнів

Мапа

Пнів у Вікісховищі

Розташування

Село, центр сільської Ради, розташоване вздовж шосе Надвірна — Бистриця, за 2 км від районного центру. З північного заходу село омиває річка Бистриця Надвірнянська. До складу сільради входять села Білозорина, Мозолівка.

Через Пнів проходять газопроводи Битків — Надвірна, Битків — Чернівці, нафтопровід та високовольтна лінія.

Вперше згадується Пнів в історичних джерелах 1482 року.

Топоніміка

Назва села пов'язана з тим, що поселення виникло на місці, де було вирубано ліс в результаті загарбання Галицької Русі в середині XIV століття, тобто на «пнях». Це місце отримало назву «Пнів'я». Польський король щедро роздавав ці землі шляхті.

Історія

Згадується 18 листопада 1454 року в книгах галицького суду.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 3 лани (близько 75 га), 1 лан орендував Іванко.

На початку XV ст. Пнів належав шляхтичеві Іванові з Цуцилова. Але пізніше з невідомих причин він продав половину свого маєтку в Пневі Павлу Куропатві.

В другій половині XVI ст. тут збудовано Пнівський замок. Відомі напади селян на замок у 1621 та в 1648 pp., коли ним оволоділи повстанці Семена Височана. Руїни замку збереглися до наших днів.

Із інформаційних джерел, що подають «історікі», знаємо, що "Пнівський замок, "…збудували в другій половині XVI доби дідичі волоського походження Куропатви, які ще в другій половині XIV ст. дістали ці землі за військову службу від намісника Галичини Владислава Опольського…

Ці ж «історікі» вказують, що остаточної форми Пнівський замок набув у XVII сторіччі. Також зазначено, що Пнівська фортеця розміщена на пагорбі, «…який, певно, колись був правим берегом Чорної Бистриці (так називали в давнину Бистрицю Надвірнянську на відміну від Золотої, нині Солотвинської)». http://postup.brama.com/usual.php?what=21216.

Для зручності мислення та вираховування в подальшому кількості років, нагадуємо, що до XIV століття відносяться 1300-1390 роки.

Для оперативного переконання, можемо подивитись інформацію поміщену у «Вікіпедії», у якій вказано, що "Після смерті в 1370 році польського короля Казимира III Великого владу у Польщі зосередив у своїх руках угорський король Лайош I Великий (відоміший в історіографії, як Людвік I Угорський). Останній у 1372 році передав владу над Галичиною своєму наміснику — сілезькому князю Владиславу Опольському (обіймав посаду у 1372—1379 та 1385—1387 роках).

Бачимо, що у XIV столітті дідичів волоського «походження» Куропатви, ще – не було.

Звідки взялись ці Куропатви?

«Ян з Ланцухова Куропатва (†1462) — 1424 року появився у джерелах як придворний та прихильник Софії Гольшанської…».

До XV століття відносяться 1400—1490 роки.

Отже, Куропатва міг отримати Пнівські землі тільки в другій половині XV століття, тобто в той час коли, сілезького князя Владислава Опольського вже — не було.

Перша датована згадка про Пнівський замок відноситься до 1482 року, тобто фортеця згадується в кінці XV століття.

Але нас переконують, що Пнівський замок збудовано в другій половині XVI століття, а XVI століття — це 1500-1590 роки.

То де ж логіка…?

"…існує теза про те, що окремі споруди були побудовані в 90-х роках 15 століття).

Про які споруди йдеться, і хто їх будував…?

Слід сказати, що Пнівський замок, у ХІ столітті вже був збудований…

За даними облуправління МГБ у Надвірнянському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Пнів і Зелена.

Сучасність

30 червня 2010 року обвалилася частина вежі Пнівського замку.
18 — 19 серпня 2012 року на території Пнівського замку відбувся етно-фестиваль « Дженджур фист».
24 серпня 2012 року біля будинку культури відбулись урочистості з нагоди 530 — річчя з дня першої документальної згадки села.
11 жовтня 2013 року в селі Пнів відкрили просто неба
22 грудня 2019 включена до складу Пасічнянської ОТГ

Соціальна сфера

Загальноосвітня школа I—III ступенів,
Дитячий садок «Дюймовочка»,
Будинок культури,
Бібліотека,
Лікарська амбулаторія (з 17.08.2021),
Ощадкаса.
Музей нафтопромислів Галичини

Село газифіковане, має часткове вуличне освітлення.

На території села зареєстрована греко-католицька церква «Непорочного Зачаття Діви Марії», адміністратор храму — отець Микола Костик, сотрудник — о. Ярослав Онуфрак.

Відомі люди

Микола Лавринович — селянин, посол Галицького сейму 1-го, 2-го скликань.
Нагірняк Василь — діяч РУРП, делегат Української Національної Ради ЗУНР, представляв Надвірнянський повіт; прислуговував священникам (дяк).
Іван Петрович Федорак — командир сотні УПА «Гуцули».
Людвік Колянковський - польський історик
Головченко Юрій Петрович (1978—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також

Примітки

Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.239, № 2759а (лат.)
Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
. Архів оригіналу за 16 січня 2021.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 148.
Литвин М. Р., Науменко К. Є. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — .
Павлишин Олег. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах ГАЛИЧИНИ (листопад — грудень 1918 року) [ 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.].
. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.

Література

Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл.

Джерела

Замки та храми України [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
Мандри Україною. Пнів [ 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Пам'ятки України. Пнів [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
Замки та храми України. Пнівський замок [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
Pniów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 336. (пол.).— S. 336—337. (пол.)

[1] Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.239, № 2759а (лат.)

[2] Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.

[3] . Архів оригіналу за 16 січня 2021.

[4] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.

[5] . Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.

[6] . Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.

[7] Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 148.

[8] Литвин М. Р., Науменко К. Є. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — .

[9] Павлишин Олег. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах ГАЛИЧИНИ (листопад — грудень 1918 року) [ 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.].

[10] . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.