Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Кутище Кути ще село в Україні у Підкамінській селищній громаді Золо

Кутище (Бродівський район)

Кутище (Бродівський район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кутище.

Кути́ще — село в Україні, у Підкамінській селищній громаді Золочівського району Львівської області. Колишній орган місцевого самоврядування — Паликоровівська сільська рада, якій підпорядковані села Паликорови, Кутище, Яснище. Населення становить 213 осіб.

село Кутище
Країна image Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Підкамінська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46040110100038476
Основні дані
Засноване 1544
Населення 213
Площа 0,886 км²
Густота населення 240,41 осіб/км²
Поштовий індекс 80683
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 49°53′14″ пн. ш. 25°21′30″ сх. д. / 49.88722° пн. ш. 25.35833° сх. д. / 49.88722; 25.35833Координати: 49°53′14″ пн. ш. 25°21′30″ сх. д. / 49.88722° пн. ш. 25.35833° сх. д. / 49.88722; 25.35833
Середня висота
над рівнем моря 		334 м
Водойми р. Сиорля
Відстань до
обласного центру 		120 км
Відстань до
районного центру 		33 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції 		33 км
Місцева влада
Адреса ради 80670, Львівська обл., Золочівський р-н, смт Підкамінь
Карта
image
image
Кутище
image
image
Кутище
Мапа

image Кутище у Вікісховищі

Населення

1857 року населення села Кутище становило 332 особи, 1870 року — 401 особа. За даними, поданими у «географічному словнику Королівства Польського», 1880 року в селі мешкало 366 осіб та 42 особи мешкало на панському дворі. Станом на 1885 рік населення становило 408 осіб, з них — 60 поляків, 340 українців, 8 юдеїв.

В селі, відповідно до перепису 31 грудня 1900 року було 69 житлових будинків, де мешкало 437 осіб (219 чоловіків, 218 жінок), у тому числі 50 осіб вважали себе римо-католиками, 387 осіб — греко-католиками. На панському дворі мешкало 73 особи (41 чоловік, 32 жінки), з них: 62 українців, 6 поляків та 5 юдеїв.

1904 року в Кутищах мешкало 510 осіб, напередодні першої світової війни — 552 особи, у серпні 1918 року — 430 осіб.

У 1914-1918 роках Кутище перебувало в зоні бойових дій. У серпні 1918 року в селі залишилося лише 4 вцілілих житлових будинки, 40 будинків були знищені частково, 60 — знищені повністю. Селяни жили в землянках, шалашах, по кілька родин в одному будинку. Запаси збіжжя на зиму 1918/1919 років мали лише у 5 господарств.

Станом на 30 вересня 1921 року в селі Кутище було 112 будинків, де мешкало 489 осіб (239 чоловіків, 250 жінок), з них 420 українців, 69 поляків.

1931 року в селі було 117 будинків, де мешкало 569 осіб.

На початку січня 1939 року в селі Кутище мешкало 610 осіб, з них 540 — українці, 70 — поляки. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 213 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:

Мовний склад населення с. Кутище
Мова Кількість осіб Відсоток
українська 213 100,00

Назва

За легендою колись поблизу сучасного села Кутище існувало старіше поселення Троянівка, що було спалене під час одного з численних татарських нападів. Вцілілі мешканці Троянівки втекли до лісу та повернулися після погрому до спаленого поселення. Власні оселі вже на тому згарищі не відбудовували. Почали будуватися тоді в куті під лісом, даючи тим самим початок новому поселенню, яке назвали — Кутищем.

Жартівливо жителів села Кутище називали «клинці». «Кутищанські клинці пекли чорта в ринці».[]

Історія

Від першої згадки й до 1939 року

Село засноване 1544 року подільським воєводою Яном Олеським. Село згадане під час уточнення на місцевості кордону між Польським королівством і Великим князівством Литовським. Належало до сіл Олеського замку Львівської землі Руського воєводства.

У 1552 році власниками декількох поселень Золочівського ключа, у тому числі і Яснища була родина Гурків.

Село мало укріплений замок. За легендою з його бійниць під час одного з численних нападів татар був вбитий татарський хан. Порохівниця замку проіснувала до 1856 року та була розібрана за наказом власника села Владислава Кунашевського.

1648 року села Кутище та Яснище разом мали площу близько двох ланів або 24 га, а населення становило лише 36 осіб. Під час національно-визвольної війни через село проходило козацьке військо під проводом полковників Данила Нечая, яке близько трьох місяців тримало в облозі Бродівський замок. Козацько-татарське військо, що поверталося після перемоги над військом Речі Посполитої у битві під Пилявцями 1648 року, увійшло на територію Львівської землі з боку Збаража і Тернополя. Тоді села Кутище та Яснище сплатило 21 злотих 27 грошів податку. У 1648—1649 роках збирали подвійний податок для покриття недоїмки минулих років. Цю суму сплатили не селяни, а власниця села — Анна Гурська. Про спустошення сіл Кутище та Яснище у 1649 році присягу перед польською владою складали Іван Вовків з Кутища та Петро Сидорович з Яснища. Із сплаченого селами Кутище та Яснище податку можна зробити висновок, що в обох селах, на той час, мешкало близько 210 осіб (10 грошів від особи). Наступного, 1650 року, села мали сплатити 15 злотих 2 грошів податку, але через спустошення села Анни Гурської сплатили лише 9 злотих податку. Відповідно до сплаченої суми, в обох селах залишалося приблизно 90 платоспроможних осіб.

Від 1661 року села Кутища та Яснища перебували у власності Бжуховських. У 1661—1668 роках — у власності Томаша Бжуховського, а від 1668 року — у власності Станіслава Бжуховського. Станіслав Бжуховський у червні 1668 року пожертвував на будівництво лікарні у Підкамені, а також зобов'язався утримувати цей будинок. Після його смерті це мали робити його спадкоємці. Також Станіслав дав розпорядження забезпечувати продуктами всіх убогих, які перебуватимуть у лікарні. За це знедолені повинні були молитися на Славу Божу 2 рази на день.

1734 року помер власник сіл Кутище та Яснище Ян Бжуховський і село Кутище на правах оренди перейшло до підкамінського монастиря отців домініканів. Проти оренди монастирем села Кутище виступив Антоній Чосновський, який був одружений з Розалією з родини Бжуховських. Ченці погодилися владнати справу мирно, але за умови, аби Чосновський виплатив належні монастирю відсотки. Чосновський відмовився сплачувати і навіть покалічив судових виконавців, які за позовом монастиря вирішували цю проблему в селі Кутище.

У 1830—1845 роках власником села був граф [pl], у 1845—1850 — Еразм Коритовський та Франциск Бялецький, від 1851 року — Владислав Кунашевський.

1887 року в селі існувала кредитна спілка з капіталом 139 злотих, також працював млин.

У 1901 році власниками земель в селі Кутище були родини Олійник (Павло, Микола, Софія та Анна з родини Кужель), Ясній (Іван, Федько, Максим), Диня (Катерина, Роман), Станіславчук (Кароль, Марія), Щепчук (Прокіп, Анастасія), Ясінський Домнік.

Друга Світова війна (1939—1945)

У складі радянської армії на фронтах другої світової війни воював 71 житель села Кутище, з них 14 — загинули, а 28 — за бойові заслуги нагороджені орденами та медалями.

Радянські репресії та діяльність УПА (1944—1953)

Протягом 1947—1954 років через допомогу УПА, а найчастіше за сфабрикованими обвинуваченнями, окупаційною радянською владою було незаконно засуджено та відправлено на спецпоселення до Сибіру близько 20 осіб, серед них, родини Кравчуків, Кургутів, Тиловатих, Українець. Реабілітовані Львівською обласною прокуратурою у 1991—1992 роках.

Радянський період (1944—1991)

За радянських часів на території села діяв виробничий підрозділ колгоспу імені 17 Вересня, до складу якого входили тракторна бригада відгодівельного комплексу, току. На початку 1990-х років було збудовано пекарню, столярний цех та пилораму.

Церква Святого Миколая та парафія

В селі була дерев’яна церква Святого Миколая, споруджена ще у XVII столітті. За легендою, церкву збудували 1621 року для села Троянівка, яке згодом було знищене татарами. Пізніше утворилось село Кутище, куди перенесли цю церкву. Церкву освятили у 1789 році, тоді вона належала до Луцької єпархії.

У 1836 році в селі Кутище адміністратором парафії був отець Стефан Левицький. Парафія належала до Залозецького деканату греко-католицької церкви та налічувала 479 вірного (разом з дочірньою парафією в Яснищі). В Кутищі діяла парафіяльна школа. У 1839—1840 роках парохом (адміністратором капеланії) був отець Костянтин Дебельський. На той час він опікувався парафією, що належала до Залозецького деканату греко-католицької церкви та налічувала 497 вірних, з них 246 — у материнській парафії в Кутищі та 251 — у дочірній парафії в Яснищі. В Кутищі діяла парафіяльна школа. 1839 року у адміністратора капеланії отця Костянтина Дебельського виник конфлікт з парафіянами та сільською управою. Селяни звинувачували пароха у невиконанні покладених на нього обов'язків та здирництві. Справу розслідувала Львівська консисторія. Архівні документи також містять свідчення селян на захист пароха.

У 1843 році в селі Кутище адміністратором парафії був отець Антоній Моравецький з Панасівки. Парафія належала до Залозецького деканату греко-католицької церкви та налічувала 501 вірного, з них 242 — у материнській парафії в Кутищі та 259 — у дочірній парафії в Яснищі. При парафії діяла школа. У 1845—1858 роках парафією опікувався отець Даніель Зарицький із Загірців, яка налічувала у різні роки від 529 до 553 вірних.

У 1858—1859 роках адміністратором капеланії був отець Адам Жуковецький з Панасівки, що опікувався 543 вірними, згодом чисельність парафіян збільшилася до 552. У 1860—1863 роках парафією опікувався отець Конон Городницький. У 1864—1868 роках парохом був отець Віктор Ілляшевич, який опікувався 574 вірними (разом з дочірньою парафією в Яснищі). У 1868 році парохом був отець Адам Жуковецький з Панасівки. У цей час під його опікою було 606 вірних (разом з дочірньою парафією в Яснищі). У 1871—1872 року парохом був отець Александер Глебовицький, а парафія налічувала 604 вірних. У 1874—1882 роках парохом був отець Григорій Аліскевич, парафія налічувала від 604 до 643 вірних (разом з дочірньою парафією в Яснищі).

1885 року парохом був о. Роман Ландер, а парафія налічувала 643 вірних, 1890 рік — 660 вірних. У 1900 році пахохом в Кутищах був Зенон Гутковський. Під його опікою було 800 парафіян (разом з Яснищами), У 1906—1914 роках парох Мечислав Скоморовський опікувався 923 вірними (разом з с. Яснищами). При церкві була крамниця.

Під час першої світової війни в селі через сильні позиції москвофілів і з початком російської окупації теренів Брідського повіту, місцева греко-католицька громада перейшла на московське православ'я.

1936 року парохом був о. Зеновій Новаківський.

На час проведення Львівського псевдособору 1946 року парохом сіл Кутище та Яснище був о. Олександр Оришкевич, висвячений 1936 року в Римі по закінченні студій в Папській Семінарії святого Йосафата. Не підписавшись під рішенням даного Собору, він залишився вірним Католицькій Церкві та прослужив на цій парафії до 1950 року, коли був ув’язнений та засланий до Сибіру на 10 років. По арешті його місце зайняли служителі РПЦ, а 1961 року храм був закритий владою. 1955 року о. Олександр Оришкевич повернувся з заслання та оселився в Олеську. Він дожив до виходу УГКЦ з підпілля та помер наприкінці 1990-х років.

1988 року церква Святого Миколая відновила свою роботу, але вже як православна. На зборах села вирішили передати в користування православній громаді стареньку прицвинтарну церкву. Греко-католицька громада залишилася в новій церкві, а в селі Яснище вірні дістали в користування колишній костел та стали окремою парафією.

Від 1988 року парохами були о. Ігор Сорока, о. Володимир Макаруха, о. Ярослав Думінський, о. Володимир Дмитерко, о. Степан Сирота, о. Василь Чайківський, о. Володимир Бойко, о. Ярослав Войтів, о. Василь Жданянчин. Від 2007 року — о. Василь Городецький. Нині парафія Святого Миколая, як і сам храм належать до Бродівського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ.

16 жовтня 2011 року в приміщенні церкви виникла пожежа. Полум'я вщерть зруйнувало церкву. Пожежникам не вдалось урятувати ані храму, ані церковного майна. За інформацією РІСУ, втрачено рукописні богослужбові книги, старовинні ікони, серед них образ Пресвятої Богородиці, датований 1721 роком, та підсвічники. Однак найбільшу цінність становив знищений пожежею іконостас XVIII століття, перенесений сюди з села Паликорови.

Шкільництво

Ґміна Кутище на початку серпня 1873 року постановила збудувати в селі Кутище тривіальну школу. Будинок філіяльної народної школи збудований того ж року. Початково там вчителював Ян Зелінський, але 1874 року посада вчителя була вакантною. У різні роки у школі вчителювали: Іполіт Долінський (1876—1877 роки), Юліан Долінський (1877—1878 роки, попередній рік вчителював у школі в Яснищах), Йоган Генрік (1878—1879 роки), Євстахій Крайнік (1879—1880 роки), Францішка Сокульська (1880—1883 роки, попередній рік вчителювала у школі в Яснищах), Ян Савич (1883—1884 роки), Созонт Ходоровський (1884—1887 роки). За вчителювання Якуба Ковальчука (1887—1893 роки) школа стала однокласною, де у наступні роки вчителювали: Юзеф Калиновський (1894—1895 роки), Григорій Назаревич (1895—1896 роки), Емельян Гудима (1896—1903 роки), Йосафат Шебець (1903—1904 роки). У 1904—1905 роках посада вчителя була вакантною.. Упродовж наступних років тут вчителювали: Станіслав Квасницький (1905—1912 роки), Юзеф Шахновський (1912—1913 роки), Стефан Шмідт (1913—1914).

Відомі люди

Власники села

Освіта, наука, військовики

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 17 травня 2022.
  2. . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 12 січня 2020.
  3. Прогноз погоди в селі Кутище. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 5 січня 2021.
  4. Відстані від села Паликорови. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  5. Паликоровівська сільська рада. rada.info. оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  6. Sokalski M. Kutyszcze… — S. 263.
  7. Skorowidz gminny dla królestw i krajów w radzie państwa reprezentowanych: opracowany na podstawie wyników spisu ludności z dnia 31 grudnia 1900. — T. 12: Galicya. — Wiedeń: Centralna Komisja Statystyczna, 1907. (пол.)
  8. Orobkiewicz Władysław Z dziejów walk i cierpień na Kresach. Z 12 ilustracyami. — Lwów-Warszawa, 1919. — S. 74. (пол.)
  9. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników Pierwszego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. — T. 15: Województwo Tarnopolskie. — Warszawa: Główny Urząd Statystyczny, 1923. — S. 3. (пол.)
  10. Кубійович, 1983, с. 12.
  11. . socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 9 червня 2024.
  12. Sokalski M. Kutyszcze… — S. 262.
  13. Археографическій словнікъ документовъ, относящихся къ исторіи Сѣверозападной Руси, издаваемый при управленіи Виленскаго учебнаго округа. — Вильня : Печатня Губернского правления, 1867. — С. 111. (рос.), (русин.)
  14. Б. В. Смерека // Наукові праці історичного факультету: збірка наукових праць / Запорізького національного університету. — 2016. — вип. 45. — том 1. — С. 18.
  15. Броди і Брідщина, 1988, с. 339.
  16. Жерела-05, 1901, с. XIV.
  17. Жерела-05, 1901, с. 235.
  18. Barącz S. Dzieje klasztoru WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu. — Tarnopol: Drukiem Józefa Pawłowskiego, 1870. — S. 233—234. (пол.)
  19. Sokalski Michał Bronisław Rys geograficzno-statystyczny złoczowskiego okręgu szkolnego wraz z dokładnym opisem poszczególnych miejscowości obu powiatów (złoczowski i brodzki). — Złoczów: nakł. Towarzystwa Pedagogicznego, 1885. — S. 262—263. (пол.)
  20. // Gazeta Lwowska. — R. 91. — nr. — 76. — 3 kwietnia 1901. — S. 10. (пол.)
  21. Реабілітовані історією…Львівська область-2, 2014, с. 549.
  22. . — Leopoli: Impressum in typographia Petri Piller, 1836. — S. 239. (лат.), (пол.)
  23. . — Leopoli: іn typographia Caes, Regii Aerarii, 1840. — S. 179. (лат.), (пол.)
  24. Справа 570 // Греко-католицька митрополича консисторія, м. Львів 1806—1945 рр. — Фонд 201. — опис 2. — Львів : Центральний державний історичний архів України. — С. 62.
  25. . — Leopoli: іn typographia Caes, Regii Aerarii, 1843. — S. 145—146. (лат.), (пол.)
  26. . — Leopoli: іn typographia Caes, Regii Aerarii, 1845. — S. 144. (лат.), (пол.)
  27. . — Leopoli: іn typographia instituti Stauropigiani, 1857. — S. 105. (лат.), (пол.)
  28. . — Leopoli: іn typographia instituti Stauropigiani, 1858. — S. 105. (лат.), (пол.)
  29. Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1859 [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — Leopoli: іn typographia instituti Stauropigiani, 1859. — S. 100. (лат.), (пол.)
  30. Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1860 [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — Leopoli: іn typographia instituti Stauropigiani, 1860. — S. 100. (лат.), (пол.)
  31. Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1864 [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — Leopoli: іn typographia instituti Stauropigiani, 1864. — S. 112. (лат.), (пол.)
  32. Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1868 [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — Leopoli: іn typographia instituti Stauropigiani, 1868. — S. 116. (лат.), (пол.)
  33. Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1872 [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — Leopoli: іn typographia instituti Stauropigiani, 1872. — S. 117. (лат.), (пол.)
  34. Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1874 [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — Leopoli: e typographia societatis nominis Szewczenko, 1874. — S. 117. (лат.), (пол.)
  35. Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1882 [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — Leopoli: іn typographia instituti Stauropigiani, 1882. — S. 122. (лат.), (пол.)
  36. Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1900. — Львовъ-Жовква: Накладомъ Архіепархіяльного Клира : Печатня оо. Василіянъ, 1900. — С. 63. (рос.), (русин.)
  37. Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1906. — Львовъ-Жовква: Накладомъ Архіепархіяльного Клира : Печатня оо. Василіянъ, 1906. — С. 117. (рос.), (русин.)
  38. Московська окупація Галичини 1914-1917 роках в свідченнях сучасників. (Галицький архів) / Володимир Семенів (упорядник). — Львів : Апріорі, 2018. — С. 225. — .
  39. Підкамінський деканат Стрийсько-Жовківської єпархії. Храм св. Миколая с. Кутище. sokaleparchy.org.ua. Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 12 січня 2020.
  40. Депутович У. (20 жовтня 2011). Немилосердний вогонь. lvivpost.net. Львівська пошта. оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
  41. Kronika. Szkoly [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.] // Gazeta Narodowa. — nr. — 189. — 9 sierpnia 1873. — S. 2. (пол.)
  42. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1874 [ 29 серпня 2018 у Wayback Machine.]. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1874. — S. 414. (пол.)
  43. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1876. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1876. — S. 419. (пол.)
  44. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1877 [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1877. — S. 399. (пол.)
  45. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1878 [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1878. — S. 388 (пол.)
  46. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879. [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.] — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1879. — S. 382. (пол.)
  47. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1880 [ 18 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1880. — S. 385. (пол.)
  48. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1883. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1883. — S. 394 (пол.)
  49. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1886 [ 13 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1886. — S. 372. (пол.)
  50. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1893 [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1893. — S. 420. (пол.)
  51. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1894 [ 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: z drukarni A. J. O. Rogosza, 1894. — S. 421. (пол.)
  52. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1895. — Lwów: nakładem c.k. Namiestnictwa, 1895. — S. 421. (пол.)
  53. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1902 [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: nakładem c.k. Namiestnictwa, 1902. — S. 537. (пол.)
  54. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1903 [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: nakładem c.k. Namiestnictwa, 1903. — S. 537. (пол.)
  55. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1904 [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: nakładem c.k. Namiestnictwa, 1904. — S. 537. (пол.)
  56. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1911 [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: nakładem Prezydyum c.k. Namiestnictwa, 1911. — S. 644. (пол.)
  57. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1912 [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: nakładem Prezydyum c.k. Namiestnictwa, 1912. — S. 644. (пол.)
  58. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1914 [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: nakładem Prezydyum c.k. Namiestnictwa, 1914. — S. 716. (пол.)
  59. Hejnosz H. Brzuchowski Franciszek z Dziembowa h. Pomian (†1715) // Polski słownik biograficzny. — Kraków, 1937. — t. III/1, zeszyt 11. — S. 71—72. (репринт 1989 року). — . (пол.)
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "сільський голова", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Джерела

  • Жерела до історії України-Руси. Том 05. Матеріяли до історії Галичини. Акти з р. 1649—1651 / Стефан Томашівський. — Львів : Археоґрафічна комісия Наукового товариства імени Шевченка, 1901. — Т. 2. — 355 с.
  • Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден : Otto Harrassowitz, 1983. — С. 12. — .
  • Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах. Львівська область. Книга друга: м. Борислав, Бродівський район / обласна редакційна комісія: Підлісний Ю. Т. (голова); Савчак В. М., Литвин М. Р., Посипанко Д. І. (заступники голови); Кизик І. В. (відповідальний секретар) та інші. — Львів : Астролябія, 2014. — 768 с. — .
  • Kutyszcze, wś. pow. brodzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 7. (пол.)
  • Sokalski M. Kutyszcze// . — Złoczów: nakładem Towarzystwa Pedagogicznego, 1885. — S. 261—263. (пол.)

Посилання

  • У селі Кутище за півроку збудували новий храм. galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо». 21 травня 2012. оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 10 серпня 2022.
  • КУ «Народний дім села Кутище». youcontrol.com.ua. оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 10 серпня 2022.
  • КУ «ФАП села Кутище». opendatabot.ua. оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 10 серпня 2022.


image Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kutishe Kuti she selo v Ukrayini u Pidkaminskij selishnij gromadi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Palikorovivska silska rada yakij pidporyadkovani sela Palikorovi Kutishe Yasnishe Naselennya stanovit 213 osib selo Kutishe Krayina Ukrayina Oblast Lvivska Rajon Zolochivskij Gromada Pidkaminska selishna gromada Kod KATOTTG UA46040110100038476 Osnovni dani Zasnovane 1544 Naselennya 213 Plosha 0 886 km Gustota naselennya 240 41 osib km Poshtovij indeks 80683 Telefonnij kod 380 3266 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 53 14 pn sh 25 21 30 sh d 49 88722 pn sh 25 35833 sh d 49 88722 25 35833 Koordinati 49 53 14 pn sh 25 21 30 sh d 49 88722 pn sh 25 35833 sh d 49 88722 25 35833 Serednya visota nad rivnem morya 334 m Vodojmi r Siorlya Vidstan do oblasnogo centru 120 km Vidstan do rajonnogo centru 33 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Brodi Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 33 km Misceva vlada Adresa radi 80670 Lvivska obl Zolochivskij r n smt Pidkamin Karta Kutishe Kutishe Mapa Kutishe u VikishovishiNaselennya1857 roku naselennya sela Kutishe stanovilo 332 osobi 1870 roku 401 osoba Za danimi podanimi u geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo 1880 roku v seli meshkalo 366 osib ta 42 osobi meshkalo na panskomu dvori Stanom na 1885 rik naselennya stanovilo 408 osib z nih 60 polyakiv 340 ukrayinciv 8 yudeyiv V seli vidpovidno do perepisu 31 grudnya 1900 roku bulo 69 zhitlovih budinkiv de meshkalo 437 osib 219 cholovikiv 218 zhinok u tomu chisli 50 osib vvazhali sebe rimo katolikami 387 osib greko katolikami Na panskomu dvori meshkalo 73 osobi 41 cholovik 32 zhinki z nih 62 ukrayinciv 6 polyakiv ta 5 yudeyiv 1904 roku v Kutishah meshkalo 510 osib naperedodni pershoyi svitovoyi vijni 552 osobi u serpni 1918 roku 430 osib U 1914 1918 rokah Kutishe perebuvalo v zoni bojovih dij U serpni 1918 roku v seli zalishilosya lishe 4 vcililih zhitlovih budinki 40 budinkiv buli znisheni chastkovo 60 znisheni povnistyu Selyani zhili v zemlyankah shalashah po kilka rodin v odnomu budinku Zapasi zbizhzhya na zimu 1918 1919 rokiv mali lishe u 5 gospodarstv Stanom na 30 veresnya 1921 roku v seli Kutishe bulo 112 budinkiv de meshkalo 489 osib 239 cholovikiv 250 zhinok z nih 420 ukrayinciv 69 polyakiv 1931 roku v seli bulo 117 budinkiv de meshkalo 569 osib Na pochatku sichnya 1939 roku v seli Kutishe meshkalo 610 osib z nih 540 ukrayinci 70 polyaki Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkalo 213 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s Kutishe Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 213 100 00NazvaZa legendoyu kolis poblizu suchasnogo sela Kutishe isnuvalo starishe poselennya Troyanivka sho bulo spalene pid chas odnogo z chislennih tatarskih napadiv Vcilili meshkanci Troyanivki vtekli do lisu ta povernulisya pislya pogromu do spalenogo poselennya Vlasni oseli vzhe na tomu zgarishi ne vidbudovuvali Pochali buduvatisya todi v kuti pid lisom dayuchi tim samim pochatok novomu poselennyu yake nazvali Kutishem Zhartivlivo zhiteliv sela Kutishe nazivali klinci Kutishanski klinci pekli chorta v rinci dzherelo IstoriyaVid pershoyi zgadki j do 1939 roku Selo zasnovane 1544 roku podilskim voyevodoyu Yanom Oleskim Selo zgadane pid chas utochnennya na miscevosti kordonu mizh Polskim korolivstvom i Velikim knyazivstvom Litovskim Nalezhalo do sil Oleskogo zamku Lvivskoyi zemli Ruskogo voyevodstva U 1552 roci vlasnikami dekilkoh poselen Zolochivskogo klyucha u tomu chisli i Yasnisha bula rodina Gurkiv Selo malo ukriplenij zamok Za legendoyu z jogo bijnic pid chas odnogo z chislennih napadiv tatar buv vbitij tatarskij han Porohivnicya zamku proisnuvala do 1856 roku ta bula rozibrana za nakazom vlasnika sela Vladislava Kunashevskogo 1648 roku sela Kutishe ta Yasnishe razom mali ploshu blizko dvoh laniv abo 24 ga a naselennya stanovilo lishe 36 osib Pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni cherez selo prohodilo kozacke vijsko pid provodom polkovnikiv Danila Nechaya yake blizko troh misyaciv trimalo v oblozi Brodivskij zamok Kozacko tatarske vijsko sho povertalosya pislya peremogi nad vijskom Rechi Pospolitoyi u bitvi pid Pilyavcyami 1648 roku uvijshlo na teritoriyu Lvivskoyi zemli z boku Zbarazha i Ternopolya Todi sela Kutishe ta Yasnishe splatilo 21 zlotih 27 groshiv podatku U 1648 1649 rokah zbirali podvijnij podatok dlya pokrittya nedoyimki minulih rokiv Cyu sumu splatili ne selyani a vlasnicya sela Anna Gurska Pro spustoshennya sil Kutishe ta Yasnishe u 1649 roci prisyagu pered polskoyu vladoyu skladali Ivan Vovkiv z Kutisha ta Petro Sidorovich z Yasnisha Iz splachenogo selami Kutishe ta Yasnishe podatku mozhna zrobiti visnovok sho v oboh selah na toj chas meshkalo blizko 210 osib 10 groshiv vid osobi Nastupnogo 1650 roku sela mali splatiti 15 zlotih 2 groshiv podatku ale cherez spustoshennya sela Anni Gurskoyi splatili lishe 9 zlotih podatku Vidpovidno do splachenoyi sumi v oboh selah zalishalosya priblizno 90 platospromozhnih osib Vid 1661 roku sela Kutisha ta Yasnisha perebuvali u vlasnosti Bzhuhovskih U 1661 1668 rokah u vlasnosti Tomasha Bzhuhovskogo a vid 1668 roku u vlasnosti Stanislava Bzhuhovskogo Stanislav Bzhuhovskij u chervni 1668 roku pozhertvuvav na budivnictvo likarni u Pidkameni a takozh zobov yazavsya utrimuvati cej budinok Pislya jogo smerti ce mali robiti jogo spadkoyemci Takozh Stanislav dav rozporyadzhennya zabezpechuvati produktami vsih ubogih yaki perebuvatimut u likarni Za ce znedoleni povinni buli molitisya na Slavu Bozhu 2 razi na den 1734 roku pomer vlasnik sil Kutishe ta Yasnishe Yan Bzhuhovskij i selo Kutishe na pravah orendi perejshlo do pidkaminskogo monastirya otciv dominikaniv Proti orendi monastirem sela Kutishe vistupiv Antonij Chosnovskij yakij buv odruzhenij z Rozaliyeyu z rodini Bzhuhovskih Chenci pogodilisya vladnati spravu mirno ale za umovi abi Chosnovskij viplativ nalezhni monastiryu vidsotki Chosnovskij vidmovivsya splachuvati i navit pokalichiv sudovih vikonavciv yaki za pozovom monastirya virishuvali cyu problemu v seli Kutishe U 1830 1845 rokah vlasnikom sela buv graf pl u 1845 1850 Erazm Koritovskij ta Francisk Byaleckij vid 1851 roku Vladislav Kunashevskij 1887 roku v seli isnuvala kreditna spilka z kapitalom 139 zlotih takozh pracyuvav mlin U 1901 roci vlasnikami zemel v seli Kutishe buli rodini Olijnik Pavlo Mikola Sofiya ta Anna z rodini Kuzhel Yasnij Ivan Fedko Maksim Dinya Katerina Roman Stanislavchuk Karol Mariya Shepchuk Prokip Anastasiya Yasinskij Domnik Druga Svitova vijna 1939 1945 U skladi radyanskoyi armiyi na frontah drugoyi svitovoyi vijni voyuvav 71 zhitel sela Kutishe z nih 14 zaginuli a 28 za bojovi zaslugi nagorodzheni ordenami ta medalyami Radyanski represiyi ta diyalnist UPA 1944 1953 Protyagom 1947 1954 rokiv cherez dopomogu UPA a najchastishe za sfabrikovanimi obvinuvachennyami okupacijnoyu radyanskoyu vladoyu bulo nezakonno zasudzheno ta vidpravleno na specposelennya do Sibiru blizko 20 osib sered nih rodini Kravchukiv Kurgutiv Tilovatih Ukrayinec Reabilitovani Lvivskoyu oblasnoyu prokuraturoyu u 1991 1992 rokah Radyanskij period 1944 1991 Za radyanskih chasiv na teritoriyi sela diyav virobnichij pidrozdil kolgospu imeni 17 Veresnya do skladu yakogo vhodili traktorna brigada vidgodivelnogo kompleksu toku Na pochatku 1990 h rokiv bulo zbudovano pekarnyu stolyarnij ceh ta piloramu Cerkva Svyatogo Mikolaya ta parafiyaV seli bula derev yana cerkva Svyatogo Mikolaya sporudzhena she u XVII stolitti Za legendoyu cerkvu zbuduvali 1621 roku dlya sela Troyanivka yake zgodom bulo znishene tatarami Piznishe utvorilos selo Kutishe kudi perenesli cyu cerkvu Cerkvu osvyatili u 1789 roci todi vona nalezhala do Luckoyi yeparhiyi U 1836 roci v seli Kutishe administratorom parafiyi buv otec Stefan Levickij Parafiya nalezhala do Zalozeckogo dekanatu greko katolickoyi cerkvi ta nalichuvala 479 virnogo razom z dochirnoyu parafiyeyu v Yasnishi V Kutishi diyala parafiyalna shkola U 1839 1840 rokah parohom administratorom kapelaniyi buv otec Kostyantin Debelskij Na toj chas vin opikuvavsya parafiyeyu sho nalezhala do Zalozeckogo dekanatu greko katolickoyi cerkvi ta nalichuvala 497 virnih z nih 246 u materinskij parafiyi v Kutishi ta 251 u dochirnij parafiyi v Yasnishi V Kutishi diyala parafiyalna shkola 1839 roku u administratora kapelaniyi otcya Kostyantina Debelskogo vinik konflikt z parafiyanami ta silskoyu upravoyu Selyani zvinuvachuvali paroha u nevikonanni pokladenih na nogo obov yazkiv ta zdirnictvi Spravu rozsliduvala Lvivska konsistoriya Arhivni dokumenti takozh mistyat svidchennya selyan na zahist paroha U 1843 roci v seli Kutishe administratorom parafiyi buv otec Antonij Moraveckij z Panasivki Parafiya nalezhala do Zalozeckogo dekanatu greko katolickoyi cerkvi ta nalichuvala 501 virnogo z nih 242 u materinskij parafiyi v Kutishi ta 259 u dochirnij parafiyi v Yasnishi Pri parafiyi diyala shkola U 1845 1858 rokah parafiyeyu opikuvavsya otec Daniel Zarickij iz Zagirciv yaka nalichuvala u rizni roki vid 529 do 553 virnih U 1858 1859 rokah administratorom kapelaniyi buv otec Adam Zhukoveckij z Panasivki sho opikuvavsya 543 virnimi zgodom chiselnist parafiyan zbilshilasya do 552 U 1860 1863 rokah parafiyeyu opikuvavsya otec Konon Gorodnickij U 1864 1868 rokah parohom buv otec Viktor Illyashevich yakij opikuvavsya 574 virnimi razom z dochirnoyu parafiyeyu v Yasnishi U 1868 roci parohom buv otec Adam Zhukoveckij z Panasivki U cej chas pid jogo opikoyu bulo 606 virnih razom z dochirnoyu parafiyeyu v Yasnishi U 1871 1872 roku parohom buv otec Aleksander Glebovickij a parafiya nalichuvala 604 virnih U 1874 1882 rokah parohom buv otec Grigorij Aliskevich parafiya nalichuvala vid 604 do 643 virnih razom z dochirnoyu parafiyeyu v Yasnishi 1885 roku parohom buv o Roman Lander a parafiya nalichuvala 643 virnih 1890 rik 660 virnih U 1900 roci pahohom v Kutishah buv Zenon Gutkovskij Pid jogo opikoyu bulo 800 parafiyan razom z Yasnishami U 1906 1914 rokah paroh Mechislav Skomorovskij opikuvavsya 923 virnimi razom z s Yasnishami Pri cerkvi bula kramnicya Pid chas pershoyi svitovoyi vijni v seli cherez silni poziciyi moskvofiliv i z pochatkom rosijskoyi okupaciyi tereniv Bridskogo povitu misceva greko katolicka gromada perejshla na moskovske pravoslav ya 1936 roku parohom buv o Zenovij Novakivskij Na chas provedennya Lvivskogo psevdosoboru 1946 roku parohom sil Kutishe ta Yasnishe buv o Oleksandr Orishkevich visvyachenij 1936 roku v Rimi po zakinchenni studij v Papskij Seminariyi svyatogo Josafata Ne pidpisavshis pid rishennyam danogo Soboru vin zalishivsya virnim Katolickij Cerkvi ta prosluzhiv na cij parafiyi do 1950 roku koli buv uv yaznenij ta zaslanij do Sibiru na 10 rokiv Po areshti jogo misce zajnyali sluzhiteli RPC a 1961 roku hram buv zakritij vladoyu 1955 roku o Oleksandr Orishkevich povernuvsya z zaslannya ta oselivsya v Olesku Vin dozhiv do vihodu UGKC z pidpillya ta pomer naprikinci 1990 h rokiv 1988 roku cerkva Svyatogo Mikolaya vidnovila svoyu robotu ale vzhe yak pravoslavna Na zborah sela virishili peredati v koristuvannya pravoslavnij gromadi starenku pricvintarnu cerkvu Greko katolicka gromada zalishilasya v novij cerkvi a v seli Yasnishe virni distali v koristuvannya kolishnij kostel ta stali okremoyu parafiyeyu Vid 1988 roku parohami buli o Igor Soroka o Volodimir Makaruha o Yaroslav Duminskij o Volodimir Dmiterko o Stepan Sirota o Vasil Chajkivskij o Volodimir Bojko o Yaroslav Vojtiv o Vasil Zhdanyanchin Vid 2007 roku o Vasil Gorodeckij Nini parafiya Svyatogo Mikolaya yak i sam hram nalezhat do Brodivskogo dekanatu Sokalsko Zhovkivskoyi yeparhiyi UGKC 16 zhovtnya 2011 roku v primishenni cerkvi vinikla pozhezha Polum ya vshert zrujnuvalo cerkvu Pozhezhnikam ne vdalos uryatuvati ani hramu ani cerkovnogo majna Za informaciyeyu RISU vtracheno rukopisni bogosluzhbovi knigi starovinni ikoni sered nih obraz Presvyatoyi Bogorodici datovanij 1721 rokom ta pidsvichniki Odnak najbilshu cinnist stanoviv znishenij pozhezheyu ikonostas XVIII stolittya perenesenij syudi z sela Palikorovi ShkilnictvoGmina Kutishe na pochatku serpnya 1873 roku postanovila zbuduvati v seli Kutishe trivialnu shkolu Budinok filiyalnoyi narodnoyi shkoli zbudovanij togo zh roku Pochatkovo tam vchitelyuvav Yan Zelinskij ale 1874 roku posada vchitelya bula vakantnoyu U rizni roki u shkoli vchitelyuvali Ipolit Dolinskij 1876 1877 roki Yulian Dolinskij 1877 1878 roki poperednij rik vchitelyuvav u shkoli v Yasnishah Jogan Genrik 1878 1879 roki Yevstahij Krajnik 1879 1880 roki Francishka Sokulska 1880 1883 roki poperednij rik vchitelyuvala u shkoli v Yasnishah Yan Savich 1883 1884 roki Sozont Hodorovskij 1884 1887 roki Za vchitelyuvannya Yakuba Kovalchuka 1887 1893 roki shkola stala odnoklasnoyu de u nastupni roki vchitelyuvali Yuzef Kalinovskij 1894 1895 roki Grigorij Nazarevich 1895 1896 roki Emelyan Gudima 1896 1903 roki Josafat Shebec 1903 1904 roki U 1904 1905 rokah posada vchitelya bula vakantnoyu Uprodovzh nastupnih rokiv tut vchitelyuvali Stanislav Kvasnickij 1905 1912 roki Yuzef Shahnovskij 1912 1913 roki Stefan Shmidt 1913 1914 Vidomi lyudiVlasniki sela Francishek Bzhuhovskij polskij shlyahtich vijskovik derzhavnij diyach Rechi Pospolitoyi lyubachivskij kashtelyan Didich sil Kutishe ta Yasnishe Yan Bzhuhovskij didich Yasnisha ta Kutisha batko Francisheka ta Stanislava Bzhuhovskih Osvita nauka vijskoviki Bakun Vasil 1897 1976 vijskovik UGA gromadskij diyach Paliyiv Vasil ukrayinskij gromadskij ta vijskovij diyach poruchnik UGA Yasnij Petro Volodimirovich ukrayinskij naukovec v galuzi mehaniki deformivnogo tverdogo tila mehaniki rujnuvannya doktor tehnichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini rektor Ternopilskogo nacionalnogo tehnichnogo universitetu imeni Ivana Pulyuya PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 17 travnya 2022 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 12 sichnya 2020 Prognoz pogodi v seli Kutishe weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 5 sichnya 2021 Vidstani vid sela Palikorovi della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 5 sichnya 2021 Palikorovivska silska rada rada info originalu za 30 kvitnya 2021 Procitovano 5 sichnya 2021 Sokalski M Kutyszcze S 263 Skorowidz gminny dla krolestw i krajow w radzie panstwa reprezentowanych opracowany na podstawie wynikow spisu ludnosci z dnia 31 grudnia 1900 T 12 Galicya Wieden Centralna Komisja Statystyczna 1907 pol Orobkiewicz Wladyslaw Z dziejow walk i cierpien na Kresach Z 12 ilustracyami Lwow Warszawa 1919 S 74 pol Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow Pierwszego Powszechnego Spisu Ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych T 15 Wojewodztwo Tarnopolskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1923 S 3 pol Kubijovich 1983 s 12 socialdata org ua Arhiv originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 9 chervnya 2024 Sokalski M Kutyszcze S 262 Arheograficheskij slovnik dokumentov otnosyashihsya k istorii Sѣverozapadnoj Rusi izdavaemyj pri upravlenii Vilenskago uchebnago okruga Vilnya Pechatnya Gubernskogo pravleniya 1867 S 111 ros rusin B V Smereka Naukovi praci istorichnogo fakultetu zbirka naukovih prac Zaporizkogo nacionalnogo universitetu 2016 vip 45 tom 1 S 18 Brodi i Bridshina 1988 s 339 Zherela 05 1901 s XIV Zherela 05 1901 s 235 Baracz S Dzieje klasztoru WW OO Dominikanow w Podkamieniu Tarnopol Drukiem Jozefa Pawlowskiego 1870 S 233 234 pol Sokalski Michal Bronislaw Rys geograficzno statystyczny zloczowskiego okregu szkolnego wraz z dokladnym opisem poszczegolnych miejscowosci obu powiatow zloczowski i brodzki Zloczow nakl Towarzystwa Pedagogicznego 1885 S 262 263 pol Gazeta Lwowska R 91 nr 76 3 kwietnia 1901 S 10 pol Reabilitovani istoriyeyu Lvivska oblast 2 2014 s 549 Leopoli Impressum in typographia Petri Piller 1836 S 239 lat pol Leopoli in typographia Caes Regii Aerarii 1840 S 179 lat pol Sprava 570 Greko katolicka mitropolicha konsistoriya m Lviv 1806 1945 rr Fond 201 opis 2 Lviv Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini S 62 Leopoli in typographia Caes Regii Aerarii 1843 S 145 146 lat pol Leopoli in typographia Caes Regii Aerarii 1845 S 144 lat pol Leopoli in typographia instituti Stauropigiani 1857 S 105 lat pol Leopoli in typographia instituti Stauropigiani 1858 S 105 lat pol Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1859 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Leopoli in typographia instituti Stauropigiani 1859 S 100 lat pol Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1860 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Leopoli in typographia instituti Stauropigiani 1860 S 100 lat pol Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1864 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Leopoli in typographia instituti Stauropigiani 1864 S 112 lat pol Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1868 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Leopoli in typographia instituti Stauropigiani 1868 S 116 lat pol Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1872 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Leopoli in typographia instituti Stauropigiani 1872 S 117 lat pol Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1874 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Leopoli e typographia societatis nominis Szewczenko 1874 S 117 lat pol Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1882 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Leopoli in typographia instituti Stauropigiani 1882 S 122 lat pol Shematizm Vsego Klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1900 Lvov Zhovkva Nakladom Arhieparhiyalnogo Klira Pechatnya oo Vasiliyan 1900 S 63 ros rusin Shematizm Vsego Klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1906 Lvov Zhovkva Nakladom Arhieparhiyalnogo Klira Pechatnya oo Vasiliyan 1906 S 117 ros rusin Moskovska okupaciya Galichini 1914 1917 rokah v svidchennyah suchasnikiv Galickij arhiv Volodimir Semeniv uporyadnik Lviv Apriori 2018 S 225 ISBN 978 617 629 432 0 Pidkaminskij dekanat Strijsko Zhovkivskoyi yeparhiyi Hram sv Mikolaya s Kutishe sokaleparchy org ua Sokalsko Zhovkivska yeparhiya UGKC originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 12 sichnya 2020 Deputovich U 20 zhovtnya 2011 Nemiloserdnij vogon lvivpost net Lvivska poshta originalu za 12 sichnya 2020 Procitovano 12 sichnya 2020 Kronika Szkoly 12 sichnya 2020 u Wayback Machine Gazeta Narodowa nr 189 9 sierpnia 1873 S 2 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1874 29 serpnya 2018 u Wayback Machine Lwow z drukarni A J O Rogosza 1874 S 414 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1876 Lwow z drukarni A J O Rogosza 1876 S 419 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1877 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Lwow z drukarni A J O Rogosza 1877 S 399 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1878 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Lwow z drukarni A J O Rogosza 1878 S 388 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1879 20 sichnya 2021 u Wayback Machine Lwow z drukarni A J O Rogosza 1879 S 382 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1880 18 travnya 2021 u Wayback Machine Lwow z drukarni A J O Rogosza 1880 S 385 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1883 Lwow z drukarni A J O Rogosza 1883 S 394 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1886 13 lyutogo 2017 u Wayback Machine Lwow z drukarni A J O Rogosza 1886 S 372 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1893 13 travnya 2021 u Wayback Machine Lwow z drukarni A J O Rogosza 1893 S 420 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1894 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine Lwow z drukarni A J O Rogosza 1894 S 421 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1895 Lwow nakladem c k Namiestnictwa 1895 S 421 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1902 13 travnya 2021 u Wayback Machine Lwow nakladem c k Namiestnictwa 1902 S 537 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1903 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Lwow nakladem c k Namiestnictwa 1903 S 537 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1904 20 sichnya 2021 u Wayback Machine Lwow nakladem c k Namiestnictwa 1904 S 537 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1911 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Lwow nakladem Prezydyum c k Namiestnictwa 1911 S 644 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1912 9 travnya 2021 u Wayback Machine Lwow nakladem Prezydyum c k Namiestnictwa 1912 S 644 pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1914 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine Lwow nakladem Prezydyum c k Namiestnictwa 1914 S 716 pol Hejnosz H Brzuchowski Franciszek z Dziembowa h Pomian 1715 Polski slownik biograficzny Krakow 1937 t III 1 zeszyt 11 S 71 72 reprint 1989 roku ISBN 83 04 03291 0 pol Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu silskij golova viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti DzherelaZherela do istoriyi Ukrayini Rusi Tom 05 Materiyali do istoriyi Galichini Akti z r 1649 1651 Stefan Tomashivskij Lviv Arheografichna komisiya Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1901 T 2 355 s Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden Otto Harrassowitz 1983 S 12 ISBN 3 447 02376 7 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Lvivska oblast Kniga druga m Borislav Brodivskij rajon oblasna redakcijna komisiya Pidlisnij Yu T golova Savchak V M Litvin M R Posipanko D I zastupniki golovi Kizik I V vidpovidalnij sekretar ta inshi Lviv Astrolyabiya 2014 768 s ISBN 978 617 664 039 4 Kutyszcze ws pow brodzki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 7 pol Sokalski M Kutyszcze Zloczow nakladem Towarzystwa Pedagogicznego 1885 S 261 263 pol PosilannyaU seli Kutishe za pivroku zbuduvali novij hram galinfo com ua Agenciya informaciyi ta analitiki GalInfo 21 travnya 2012 originalu za 10 sichnya 2020 Procitovano 10 serpnya 2022 KU Narodnij dim sela Kutishe youcontrol com ua originalu za 10 sichnya 2020 Procitovano 10 serpnya 2022 KU FAP sela Kutishe opendatabot ua originalu za 10 sichnya 2020 Procitovano 10 serpnya 2022 Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ