Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ракобо вти давні назви Ракобути Ракоболти село в Україні в Буській міській громаді Золочівського району Львівської облас

Ракобовти

Ракобовти

Ракобо́вти (давні назви — Ракобути, Ракоболти) — село в Україні, в Буській міській громаді Золочівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Буська міська рада. Населення становить 562 особи. До 2020 року села Купче та Ракобовти підпорядковувалися Купченській сільській раді.

село Ракобовти
Країна image Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Буська міська громада
Код КАТОТТГ UA46040030500030127
Основні дані
Населення 562
Площа 3,33 км²
Густота населення 168,77 осіб/км²
Поштовий індекс 80515
Телефонний код +380 3264
Географічні дані
Географічні координати 50°00′00″ пн. ш. 24°32′34″ сх. д. / 50.00000° пн. ш. 24.54278° сх. д. / 50.00000; 24.54278Координати: 50°00′00″ пн. ш. 24°32′34″ сх. д. / 50.00000° пн. ш. 24.54278° сх. д. / 50.00000; 24.54278
Середня висота
над рівнем моря 		211 м
Водойми Західний Буг
Відстань до
обласного центру 		57 км
Відстань до
районного центру 		40 км
Найближча залізнична станція Красне
Відстань до
залізничної станції 		13 км
Місцева влада
Адреса ради 80600, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Буськ, пл. 900-річчя Буська, 1
Карта
image
image
Ракобовти
image
image
Ракобовти
Мапа

Географія

Село розташоване над річкою Західний Буг, за 57 км від обласного центру, 40 км від районного центру та 9 км від адміністративного центру міської громади. За 13 км знаходиться найближча залізнична станція Красне. На півночі межує з селом Деревляни, на сході — з селом Побужани, на південному сході — з селом Купче та на південному заході — з селом Ріпнів.

Вулиці

У Ракобовтах налічується 5 вулиць.

  • Низинна
  • Нова
  • Терешкової Валентини
  • Центральна
  • Шкільна

Населення

У 1880 році у селі мешкало 662 особи, з них: 584 українців-греко-католиків, 62 українців-римокатоликів та 16 євреїв, у 1939 році — 770 осіб, з них: 730 українців-греко-католиків, 35 українців-римокатоликів та 5 євреїв. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 562 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:

Мовний склад населення с. Ракобовти
Мова Число ос. Відсоток
українська 561 99,82
російська 1 0,18
Мовні особливості

Влітку 1933 року Ракобовти відвідав відомий фольклорист Зіновій Лисько, який зібрав мовний матеріал, записаний зі слів місцевих ракобовтівських селян. Матеріал поданий у статті «Говірка села Ракобути», надрукованій у числі 12 науково-популярного вісника «Рідна Мова» за грудень 1933 року.

Щодо місцевої говірки у Ракобовтах, то замість літери «я́» або «а́» маємо виразне «є́» наприклад: телє́ (теля), телє́та (телята), лош́є (лоша), лошє́та (лошата), пацє́ (свиня), присє́га (присяга), землє́ (земля), сушінє́ (юшка з сушених сливок), тітє́ (кутя), жє́ти (жати), шє́пка (шапка), уважє́йте (вважайте), дівчє́та (дівчата), Деревлє́ни (назва села Деревляни) і тому інше.

Ненаголошене кінцеве «я» вимовляється як «́і», наприклад, неділі, п'єтниці, мамунці, рідни́ці, квасо́лі, Насці, чита́льні, і тому інше, так само, як господині, па́ні.

З приставним «в» перед початковим «о» дуже часте: вобраз (образ), вону́ка (онука), вонучќи (онучі), во́гєр (жеребець), вота́ва і тому інше.

М'яке «т» часом вимовляється на польський лад як «ц»: цьо́тка, тесць, го́сці, обісцє́, насцільник і тому інше, а часом перед «і» як «к», наприклад, кісто.

Звичайне тут «ци» («чи»), відоме по західноукраїнських говірках, часте «знистити» (знищити), жупа (зупа).

Форми двоїни дуже часті у Ракобовтах, як і на усій території Галичини. Двоїни вживають не лише при числівнику «дві», але також по «три», «штири», наприклад, три коро́ві, штири квітці, дві свині, дайте мині дві де́ці цукеро́к (але: п'є́ть де́ків, два́йціть де́ків) і багато іншого. Те саме й при ніякому роді: дві слові, три дереві, дві яйці і тому інше. А множина має інший наголос: всі коро́ви́, квітки́, сви́ні, слова́, де́рева́, я́йці.

Нижче подано декілька цікавіших слів, наприклад, що характеризують родинні відносини:

  • та́то, ма́ма або ма́тір;
  • тату́нцьо, маму́нці — хрещені батьки;
  • послужи́ти си́нови, доньці — стати хрещеним батьком;
  • дідо — батько батька чи матері або чоловік батькової чи маминої сестри, тобто чоловік тітки;
  • цьо́тка — батькова чи мамина сестра;
  • дє́дько — брат батька чи матері, або старший, хоча й чужий чоловік;
  • дє́дина — жінка батькового чи маминого брата, старша жінка;
  • дід — жебрак, стара людина, звідси дідовід — нездара;
  • зєть, тесць, све́кор, свекру́ха, шва́ґер.

Різні слова:

  • діду́х — різдвяна прикраса з колосків, символ урожаю, добробуту, багатства;
  • рідно́ — великий кусок нового полотна для різного господарського вжитку;
  • рідни́ці — великий кусок старого полотна для різного господарського вжитку;
  • склє́нка — склянка, пляшка;
  • вере́то — біле простирадло на ліжко;
  • кулу́піток — полукіпок або ж 30 снопів скошеного або зжатого хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху;
  • бу́рок, гости́нець — мурований, битий шлях;
  • ха́їмка — маленька кімната, відгороджена у сінях;
  • чове́н, подай човна́;
  • басі́й — виконавець гри на басолі;
  • калитка — ручна вишита торбинка інтелігентної жінки;
  • фіфак — чепурний парубок;
  • склеп — крамниця;
  • ца́лкум — цілком;
  • а́я, ая́, аяя́ — так;
  • воко́мон — економ;
  • цукерай — сахарина;
  • фу́га — машина відбирати сметану або ж центрифуга;
  • кінди́бал — напій з різних овочів, переважно подається на весіллях;
  • цомбо́си — цигарки «Com boys». У 1930-х роках дуже поширена назва курива.

Історія

З другої половини XVIII століття величний палац збудований у 1810 році у місті Буськ разом з навколишніми землями (у тому числі й село Ракобовти) належав Мієрам. У 1819 році Войцех Мієр та його дружина-австріячка Кароліна Вайссенфольф продали цей маєток та придбали інший у Лежайську. Тим часом буський маєток придбав Фелікс Мієр. Він його передав у спадок своєму сину Генріку, а той у свою чергу дружині — львівській акторці Анні Вієрер. Саме після неї замок перейшов у спадок до племінників її чоловіка — братів Бадені, синів Цецилії Мієр. У 1876—1909 роках власником був граф Казимир Фелікс Бадені, у 1909—1916 роках — граф Людвик Юзеф Владислав Бадені, у 1916—1939 роках — спадкоємці Людвика Бадені.

Діяльність українських товариств у Ракобовтах

19 червня 1898 року у Ракобовтах заснований місцевий осередок товариства «Просвіта». Головою осередку було обрано пароха місцевої церкви Успіння Пресвятої Богородиці о. Івана Дороша, заступниками Данка Олійника, секретарем-бібліотекарем читальні — Андрія Шеремету. У цей день членами товариства стали 56 осіб. Читальня розгорнула широку просвітницьку роботу. Пожвавилася діяльність аматорських хорового та драматичного гуртків. У приміщенні читальні організовувалися народні вечорниці, популяризувалося вивчення творів письменників-класиків Тараса Шевченка, Маркіяна Шашкевича, Івана Франка. Завдяки діяльності «Просвіти», вихідці з села Ракобовти брати Яків та Кость Мацюки У 1910 році стали народними учителями.

1 січня 1900 року біля читальні розпочали будівництво склепу (магазину) мішаних товарів, яким пізніше завідував Демко Олійник. У 1905 році бібліотекарем і контролером склепу обрали Василя Романкова. З заробітку склепу, а також від збору з концертів, вистав, членських внесків та пожертв читальня нагромадила частину коштів для придбання власного будинку. У червні 1912 року розпочали спорудження будинку читальні товариства «Просвіта». Крім коштів, зібраних читальнею, ще було виділено 1000 корон з церковних грошей. Цю суму треба було повернути у церковну касу із заробітку склепу. Відтепер склеп мав назву церковно-читального.

Під час першої світової війни у вересні 1914 року в Галичині закрили всі українські школи, періодичні видання, а емісар царського уряду, очільник Галицько-Буковинського генерал-губернаторства граф Георгій Бобринський провадив рішучу боротьбу з усім українським. Влада чинила тоді усілякі перешкоди в роботі «Просвіти», діяльність якої була паралізована. Читальня «Просвіти» частково відновила роботу у 1922 році, але невдовзі повітове староство заборонило діяльність не лише читальні, а й філії Товариства в Буську. Після численних звернень про незаконність цих заборон до різних вищих державних інстанцій, включно з урядом Тернопільського воєводства, не дало бажаного результату. І лише у 1925 році діяльність читальні «Просвіта» була відновлена у повному обсязі.

По смерті о. Івана Дороша у липні 1922 року справу свого попередника продовжив наступний парох місцевої церкви Успіння Пресвятої Богородиці о. Василь Лиско. З другої половини двадцятих років починається піднесення читальні «Просвіта». Члени читальні сходилися вечорами на голосні читання часописів «Свобода», «Діло», які передплачував парох місцевої церкви Успіння Пресвятої Богородиці о. Василь Лиско. Відбувалися репетиції вистав, вечорниць, читання художніх творів українських письменників-класиків. Молодь готувала концерти та вистави, бо при читальні працював хор та аматорський гурток. Доходи з вистав і концертів йшли на придбання книг для бібліотеки, книжковий фонд якої зріс до 200 примірників. Головне місце у роботі просвітян посідало виховання молоді та юнацтва. В літній період читальня утримувала захоронку (дитячий садок).

За участю активістів «Просвіти» був створений духовий оркестр, який очолив Левко Луців. Учасниками духового оркестру були Костянтин Луців, Іван Мусій, Андрій Запруцький, Микола Лісовець. За ініціативою «Просвіти» збудовано нове приміщення школи. У 1937 році за виручені від концертів гроші читальня придбала радіоприймач. Щонеділі тут відбувалися виховні, кооперативні, господарські та інші лекції, прослуховували радіопередачі. За користування радіоприймачем платили 1 грош. Також було організовано гурток самоосвіти, створено футбольну та волейбольну команди, організаторами яких були сини священика Зеновій та Костянтин Лиски. У волейбол грали в саду священика, а в футбол — на вигоні за селом — так званій «Вільшині». Восени 1939 року після приходу радянської влади на терени Галичини, всі осередки товариства «Просвіта» було ліквідовано як «буржуазно-націоналістичну» організацію.

У селі при товаристві «Просвіта» також функціювали осередки тіловиховного та руханкового товариства «Сокіл», товариства «Сільський господар» — найбільшого українського господарського товариство в Галичині та освітньо-виховного товариства «Рідна школа». У 1926 році у Ракобовтах створено осередок товариства «Сокіл», головою якого обрано Василя Сороку. У товариство «Сокіл» вступали не тільки юнаки, а й дівчата. Вони створили окремий жіночий відділ, мали свою гімнастичну програму. 4 червня 1928 року в місті Буську відбулося велике свято «соколів», в якому брала участь і сокільська організація з Ракобовтів. Того ж року добре організоване свято «соколів» відбулося і у Ракобовтах, куди приїхали «соколи» з Купча та Побужан.

Товариство «Сільський господар» відкривало перед селянами можливість краще впроваджувати новітні методи господарювання, а головним завданням новоствореного товариства було навчити людей цих нових методів. Членами виділу (управи) її стали хлібороби Юліан Гавлюк, Панько Панасюк, Панько Луців, Михайло Боднарчук, Михайло Новосад, Василь Ковалик, Григорій Шеремета та інші. Всього членами товариства 23 особи. Багато цінних господарських порад члени почерпували з «Календаря сільського господаря».

З «Просвітою» та іншими громадськими організаціями тісно співпрацював гурток «Рідна школа», яким керували дочки пароха місцевої церкви Успіння Пресвятої Богородиці Марія та Ярослава Лиски. У 1930 році головою місцевого осередку Товариства «Просвіта» обрано Миколу Мацюка, заступником — Дмитра Сеника, касиром — Василя Ковалика, а завідував бібліотекою тоді Микита Литвин.

З початку 1930-х років, коли на теренах Східної Галичини прокотилася кривава хвиля «пацифікації» (упокорення), під час якої польська вояччина вдавалася до погромів українських закладів і жорстоких розправ над національно-свідомими українцями, членство у «Просвіті» скоротилося наполовину, але вже у 1933 році «Просвіта» знов пожвавила свою роботу. У 1933 році фонд бібліотеки становив 234 примірники, а членами товариства «Просвіта» було вже 60 осіб. Бібліотекарем обрано Микиту Прокуду, головою товариства став Панько Панасюк.

З кінця 1920-х й до 1940 року в селі працювала філія «Маслосоюзу». В будинку читальні «Просвіта» заклали молочарню, де з молока, що надходило від населення, відбиралася сметана, виготовлялося масло, яке далі відправлялося до Львова. Головою молочарні був Іван Катрун, бухгалтером — Дмитро Сеник, касиром — Григорій Шеремета. Членами молочарні ставали жителі села і навколишніх сіл, які були зацікавлені в збуті молока з власних господарств. У 1940 році молочарню в селі закрили, а колишній голова ракобовтівської молочарні Іван Катрун став директором філії «Маслосоюзу» у Буську.

У 1936 році при товаристві «Сільський господар» створено жіночі курси господарок. Організаторами і керівниками курсів були дочки о. Василя Лиска — Марія, Ольга та Ярослава. Цього ж року головою товариства «Просвіта» знову обрано священика Василя Лиска, якого просвітяни називали душею товариства.

Сучасність

З 24 серпня 1991 року село Ракобовти у складі Незалежної України.

У березні 2000 року у бібліотеці села Ракобовти створений музей старовинної книги. Першою книгою, що започаткувала створення музею, були старі церковні шематизми 1753—1912 років. Також місцевими жителями музею були подаровані давній псалтир в дерев'яній оправі, виданий 1838 року, книгу «Powiat Kamionka Strumiłowa» з 1936 року, в якій зібрано історичні дані про міста Буськ, Кам'янку-Бузьку та навколишні села та багато інших. Всього у музеї налічується понад 30 примірників книг.

17 липня 2020 року, під час адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Буського району, село увійшло до складу Золочівського району.

Інфраструктура

Освіта

У селі станом на 2023 рік працює один навчальний заклад — Ракобовтівська філія закладу загальної середньої освіти I—II ступенів Буського опорного закладу загальної середньої освіти I—III ступенів № 1 Буської міської ради.

Транспорт

З обласного центру до села курсує приміський автобус № 818 сполученням «АС-2 (автовокзал «Північний», м. Львів) — Ракобовти».

Пам'ятки, визначні місця

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

Давня дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці, позначено на мапі 1783 року. Вона згоріла під час воєнних дій у 1915 році. Ймовірно, тимчасову (дерев'яну) каплицю зведено у 1919 році. У 1937 році майстер Іван Гачкевич збудував сучасну дерев'яну церкву (за іншими даними будівництво церкви тривало з 1936 по 1940 рік). Кошти для її будівництва були виділені і від сільського осередку товариства «Просвіта». Храм був освячений під титулом Успіння Пресвятої Богородиці. На надпоріжнику західних дверей виведена кирилицею дата: «1937».

Церква є одноверхою, хрестовою в плані, доволі високою та просторою.

Парафія УГКЦ Успіння Пресвятої Богородиці села Ракобовти зареєстрована 13 грудня 1991 року, стараннями о. Богдана Корпала, який разом з парафією повернувся в лоно греко-католицької церкви. Здійснено перехід з церковно-слов'янської мови на українську і всі богослужіння відправляються тепер лише українською мовою. 28 травня 1997 року на парафії перебувала чудотворна ікона Божої Матері Зарваницької, а 31 травня 2009 року прочани з Івано-Франківська подарували для храму копію чудотворної (ікони Божої Матері з Погоні).

У 2012 році розпочали зовнішній ремонт церкви, а на початку лютого 2013 року церкву пограбовано, тоді злодії викрали Євангеліє та грошові пожертви парафіян.

На південний-захід від церкви розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця.

На церковному подвір'ї практично навпроти входу в храм розташовується кенотаф відомого українського стигматика Степана Навроцького, який заповідав поховати себе в цьому селі. Від часу поховання Степана Навроцького і дотепер село Ракобовти оминають лиха та катаклізми. На сьогоднішній день могила Степана Навроцького є паломницьким місцем, куди прибувають численні прочани, аби помолитися та попросити допомоги та заступництва у стигматика.

Священники, які обслуговували парафію Ракобовти
Роки Ім'я, прізвище
1863—1914 о. Іван Дорош
о. Василь Лиско
о. Андріян Піджарко
о. Богдан Юрків

Пам'ятники, меморіали

Археологічні розвідки

Поблизу села Ракобовти, в урочищі Купецьке, у 1959−1960 роках на високій терасі над заплавою ріки Західний Буг біля впадіння річки Рудка виявлено поселення черняхівської культури. Крім матеріалів першої половини І тис. н. е., також було виявлено три господарські ями з керамікою кінця VII—VIII століть.

Відомі люди

image
Могила Степана Навроцького
Народилися
Пов'язані із селом
Поховані
  • Навроцький Степан — український стигматик. Був обдарований усіма Христовими Ранами, включно з ранами від тернового вінця, та багатьма іншими містичними дарами. Похований біля старої дерев'яної церкви.

Примітки

  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Буська міська громада, Золочівський район, Львівська область, с. Ракобовти. socialdata.org.ua. оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 23 листопада 2023.
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 23 листопада 2023.
  3. . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 23 листопада 2023.
  4. Прогноз погоди в селі Ракобовти. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 23 листопада 2023.
  5. Відстані від села Ракобовти. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 23 листопада 2023.
  6. Картка Буської міської громади. busk-miskrada.gov.ua. Буська міська громада. оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 23 листопада 2023.
  7. Купченська сільська рада. rada.info. оригіналу за 8 липня 2023. Процитовано 23 листопада 2023.
  8. Rakobuty // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 504. (пол.)
  9. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 23 листопада 2023.
  10. Кубійович, 1983.
  11. Др. Зіновій Лисько. Говірка села Ракобути // Рідна Мова. — Грудень 1933. — Вип. № 12. — С. 397.
  12. Рідне писання, 1934.
  13. Др. Зіновій Лисько. Говірка села Ракобути // Рідна Мова. — Грудень 1933. — Вип. № 12. — С. 398.
  14. Др. Зіновій Лисько. Говірка села Ракобути // Рідна Мова. — Грудень 1933. — Вип. № 12. — С. 399—400.
  15. Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичои архіепархиі Львовской на рокъ 1909, 1909.
  16. Людвик-Йозеф-Владислав Казимирович Badeni (Бадени). geni.com (рос.). 25 лютого 2023. Процитовано 28 листопада 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  17. Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичои архіепархиі Львовской на рокъ 1910, 1910.
  18. Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1924, 1924.
  19. Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1927, 1927.
  20. Смолінська, 2018.
  21. Марія Смолінська (25 травня 2015). З цілющих народних джерел (Народознавча світлиця у бібліотеці–філії села Ракобовти). rakobovtu.blogspot.com. Бібліотека-філія с. Ракобовти Буської РЦБС. оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 25 листопада 2023.
  22. Марія Смолінська (18 травня 2015). Музей старовинної книги — у сільській книгозбірні. rakobovtu.blogspot.com. Бібліотека-філія с. Ракобовти Буської РЦБС. оригіналу за 26 листопада 2023. Процитовано 26 листопада 2023.
  23. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  24. Ракобовтівська філія закладу загальної середньої освіти I—II ступенів Буського опорного закладу загальної середньої освіти I—III ступенів № 1 Буської міської ради. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 24 листопада 2023.
  25. Приміський автобус № 798. eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 24 листопада 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  26. Galizien und Lodomerien (1779–1783): Rakobuty — First Military Survey. maps.arcanum.com (англ.). Arcanum. Процитовано 23 листопада 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  27. Ракобовти. Церква Успіння Пр. Богородиці (1937). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 23 листопада 2023.
  28. Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1996. — Т. 4, вип. № 18. — С. 103.
  29. Громик, 2014.
  30. Слободян В. Інскрипції на дерев'яних церквах // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2008. — Вип. № 18. — С. 73.
  31. Ракобовти. Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1937 р.). ukrainaincognita.com. Україна Інкогніта. оригіналу за 2 лютого 2023. Процитовано 23 листопада 2023.
  32. Проєкт «Інтерактивна карта УГКЦ»: церква Успіння Пресвятої Богородиці. map.ugcc.ua. Департамент інформації УГКЦ. оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 23 листопада 2023.
  33. Іван Дорош. uk.rodovid.org. портал «Родовід». 18 червня 2013. Процитовано 26 листопада 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  34. Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичои архіепархиі Львовской на рокъ 1914, 1913.
  35. Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1930, 1930.
  36. Археологія та стародавня історія Буського району. zamky.com.ua. оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 24 листопада 2023.
  37. Баран В. Д. Поселення І тисячоліття н. е. в с. Ракобутах на Західному Бузі // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — 1962. — Вип. № 4. — С. 81—83.

Джерела

  • Громик В. Дерев'яні церкви Львівської області. — Львів, 2014. — С. 49.
  • Ракобовти // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 204.
  • Марія Смолінська. Історія товариства «Просвіта» села Ракобовти // Клекіт бузька: Буський історико-краєзнавчий альманах. — Львів : Растр-7, 2018. — Т. 2. — С. 36—41. — .
  • Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 34. — .
  • Бускій деканатъ. Ракоболты // Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичои архіепархиі Львовской на рокъ 1909: рочникъ 65. — Львовъ : Накладомъ архіепархіяльного клира зъ печатнѣ оо. Василіянъ в Жовквъ, 1909. — С. 239—240.
  • Бускій деканатъ. Ракоболты // Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичои архіепархиі Львовской на рокъ 1910: рочникъ 66. — Львовъ : Накладомъ архіепархіяльного клира зъ печатнѣ оо. Василіянъ в Жовквъ, 1910. — С. 110—111.
  • Бускій деканатъ. Ракоболты // Шематизмъ всего клира греко-католицкой митрополичои архіепархиі Львовской на рокъ 1914: рочникъ 70. — Львовъ : Накладомъ архіепархіяльного клира зъ печатнѣ оо. Василіянъ в Жовквъ, 1913. — С. 87.
  • Буський деканат. Ракоболти // Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1924. — Львів : Накладом священичої кооперативи «Власна допомога», 1924. — С. 49.
  • Буський деканат. Ракоболти // Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1927. — Львів : Накладом священичої кооперативи «Власна допомога», 1927. — С. 49.
  • Буський деканат. Ракоболти // Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії на рік 1930. — Львів : Накладом канцелярії митрополичої консисторії, 1930. — С. 27.
  • Проф. Др. Іван Огієнко. Рідне писання. Частина друга: Словник місцевих слів у літературній мові не вживаних. — Жовква : Друк. О. О. Василіян, 1934. — С. 131—132. — (Бібліотека рідної мови; ч. 3)
  • Rakobuty // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 504. (пол.)

Посилання

image Зовнішні відеофайли
image Рани імітують рани Ісуса Христа: Стигматик Степан Навроцький
  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці (с. Ракобовти, Львівська область). cerkva.online. Процитовано 23 листопада 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  • Львівська область, Золочівський район, Ракобовти с., Церква Успіння. pslava.info. Прадідівська слава. оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 23 листопада 2023.
  • Село Ракобовти, Львівська область, Золочівський район, Буська територіальна громада. decentralization.gov.ua. оригіналу за 19 січня 2023. Процитовано 23 листопада 2023.
  • Марченко Ігор (18 липня 2013). Цьогоріч 19 червня виповнилось 115 років з часу заснування Товариства «Просвіта» в селі Ракобовти. vbusk.com. оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 26 листопада 2023.
  • У сільській бібліотеці на Бущині створений музей старовинної книги. busk.rayon.in.ua. 20 травня 2023. Процитовано 26 листопада 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
image Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rakobo vti davni nazvi Rakobuti Rakobolti selo v Ukrayini v Buskij miskij gromadi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Buska miska rada Naselennya stanovit 562 osobi Do 2020 roku sela Kupche ta Rakobovti pidporyadkovuvalisya Kupchenskij silskij radi selo Rakobovti Krayina Ukrayina Oblast Lvivska Rajon Zolochivskij Gromada Buska miska gromada Kod KATOTTG UA46040030500030127 Osnovni dani Naselennya 562 Plosha 3 33 km Gustota naselennya 168 77 osib km Poshtovij indeks 80515 Telefonnij kod 380 3264 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 00 00 pn sh 24 32 34 sh d 50 00000 pn sh 24 54278 sh d 50 00000 24 54278 Koordinati 50 00 00 pn sh 24 32 34 sh d 50 00000 pn sh 24 54278 sh d 50 00000 24 54278 Serednya visota nad rivnem morya 211 m Vodojmi Zahidnij Bug Vidstan do oblasnogo centru 57 km Vidstan do rajonnogo centru 40 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Krasne Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 13 km Misceva vlada Adresa radi 80600 Lvivska obl Zolochivskij r n m Busk pl 900 richchya Buska 1 Karta Rakobovti Rakobovti MapaGeografiyaSelo roztashovane nad richkoyu Zahidnij Bug za 57 km vid oblasnogo centru 40 km vid rajonnogo centru ta 9 km vid administrativnogo centru miskoyi gromadi Za 13 km znahoditsya najblizhcha zaliznichna stanciya Krasne Na pivnochi mezhuye z selom Derevlyani na shodi z selom Pobuzhani na pivdennomu shodi z selom Kupche ta na pivdennomu zahodi z selom Ripniv Vulici U Rakobovtah nalichuyetsya 5 vulic Nizinna Nova Tereshkovoyi Valentini Centralna ShkilnaNaselennyaU 1880 roci u seli meshkalo 662 osobi z nih 584 ukrayinciv greko katolikiv 62 ukrayinciv rimokatolikiv ta 16 yevreyiv u 1939 roci 770 osib z nih 730 ukrayinciv greko katolikiv 35 ukrayinciv rimokatolikiv ta 5 yevreyiv Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkalo 562 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s Rakobovti Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 561 99 82 rosijska 1 0 18 Movni osoblivosti Vlitku 1933 roku Rakobovti vidvidav vidomij folklorist Zinovij Lisko yakij zibrav movnij material zapisanij zi sliv miscevih rakobovtivskih selyan Material podanij u statti Govirka sela Rakobuti nadrukovanij u chisli 12 naukovo populyarnogo visnika Ridna Mova za gruden 1933 roku Shodo miscevoyi govirki u Rakobovtah to zamist literi ya abo a mayemo virazne ye napriklad telye telya telye ta telyata losh ye losha loshye ta loshata pacye svinya prisye ga prisyaga zemlye zemlya sushinye yushka z sushenih slivok titye kutya zhye ti zhati shye pka shapka uvazhye jte vvazhajte divchye ta divchata Derevlye ni nazva sela Derevlyani i tomu inshe Nenagoloshene kinceve ya vimovlyayetsya yak i napriklad nedili p yetnici mamunci ridni ci kvaso li Nasci chita lni i tomu inshe tak samo yak gospodini pa ni Z pristavnim v pered pochatkovim o duzhe chaste vobraz obraz vonu ka onuka vonuchќi onuchi vo gyer zherebec vota va i tomu inshe M yake t chasom vimovlyayetsya na polskij lad yak c co tka tesc go sci obiscye nascilnik i tomu inshe a chasom pered i yak k napriklad kisto Zvichajne tut ci chi vidome po zahidnoukrayinskih govirkah chaste znistiti znishiti zhupa zupa Formi dvoyini duzhe chasti u Rakobovtah yak i na usij teritoriyi Galichini Dvoyini vzhivayut ne lishe pri chislivniku dvi ale takozh po tri shtiri napriklad tri koro vi shtiri kvitci dvi svini dajte mini dvi de ci cukero k ale p ye t de kiv dva jcit de kiv i bagato inshogo Te same j pri niyakomu rodi dvi slovi tri derevi dvi yajci i tomu inshe A mnozhina maye inshij nagolos vsi koro vi kvitki svi ni slova de reva ya jci Nizhche podano dekilka cikavishih sliv napriklad sho harakterizuyut rodinni vidnosini ta to ma ma abo ma tir tatu nco mamu nci hresheni batki posluzhi ti si novi donci stati hreshenim batkom dido batko batka chi materi abo cholovik batkovoyi chi maminoyi sestri tobto cholovik titki co tka batkova chi mamina sestra dye dko brat batka chi materi abo starshij hocha j chuzhij cholovik dye dina zhinka batkovogo chi maminogo brata starsha zhinka did zhebrak stara lyudina zvidsi didovid nezdara zyet tesc sve kor svekru ha shva ger Rizni slova didu h rizdvyana prikrasa z koloskiv simvol urozhayu dobrobutu bagatstva ridno velikij kusok novogo polotna dlya riznogo gospodarskogo vzhitku ridni ci velikij kusok starogo polotna dlya riznogo gospodarskogo vzhitku sklye nka sklyanka plyashka vere to bile prostiradlo na lizhko kulu pitok polukipok abo zh 30 snopiv skoshenogo abo zzhatogo hliba skladenih kolossyam useredinu j prikritih odnim snopom zverhu bu rok gosti nec murovanij bitij shlyah ha yimka malenka kimnata vidgorodzhena u sinyah chove n podaj chovna basi j vikonavec gri na basoli kalitka ruchna vishita torbinka inteligentnoyi zhinki fifak chepurnij parubok sklep kramnicya ca lkum cilkom a ya aya ayaya tak voko mon ekonom cukeraj saharina fu ga mashina vidbirati smetanu abo zh centrifuga kindi bal napij z riznih ovochiv perevazhno podayetsya na vesillyah combo si cigarki Com boys U 1930 h rokah duzhe poshirena nazva kuriva IstoriyaZ drugoyi polovini XVIII stolittya velichnij palac zbudovanij u 1810 roci u misti Busk razom z navkolishnimi zemlyami u tomu chisli j selo Rakobovti nalezhav Miyeram U 1819 roci Vojceh Miyer ta jogo druzhina avstriyachka Karolina Vajssenfolf prodali cej mayetok ta pridbali inshij u Lezhajsku Tim chasom buskij mayetok pridbav Feliks Miyer Vin jogo peredav u spadok svoyemu sinu Genriku a toj u svoyu chergu druzhini lvivskij aktorci Anni Viyerer Same pislya neyi zamok perejshov u spadok do pleminnikiv yiyi cholovika brativ Badeni siniv Ceciliyi Miyer U 1876 1909 rokah vlasnikom buv graf Kazimir Feliks Badeni u 1909 1916 rokah graf Lyudvik Yuzef Vladislav Badeni u 1916 1939 rokah spadkoyemci Lyudvika Badeni Diyalnist ukrayinskih tovaristv u Rakobovtah 19 chervnya 1898 roku u Rakobovtah zasnovanij miscevij oseredok tovaristva Prosvita Golovoyu oseredku bulo obrano paroha miscevoyi cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici o Ivana Dorosha zastupnikami Danka Olijnika sekretarem bibliotekarem chitalni Andriya Sheremetu U cej den chlenami tovaristva stali 56 osib Chitalnya rozgornula shiroku prosvitnicku robotu Pozhvavilasya diyalnist amatorskih horovogo ta dramatichnogo gurtkiv U primishenni chitalni organizovuvalisya narodni vechornici populyarizuvalosya vivchennya tvoriv pismennikiv klasikiv Tarasa Shevchenka Markiyana Shashkevicha Ivana Franka Zavdyaki diyalnosti Prosviti vihidci z sela Rakobovti brati Yakiv ta Kost Macyuki U 1910 roci stali narodnimi uchitelyami 1 sichnya 1900 roku bilya chitalni rozpochali budivnictvo sklepu magazinu mishanih tovariv yakim piznishe zaviduvav Demko Olijnik U 1905 roci bibliotekarem i kontrolerom sklepu obrali Vasilya Romankova Z zarobitku sklepu a takozh vid zboru z koncertiv vistav chlenskih vneskiv ta pozhertv chitalnya nagromadila chastinu koshtiv dlya pridbannya vlasnogo budinku U chervni 1912 roku rozpochali sporudzhennya budinku chitalni tovaristva Prosvita Krim koshtiv zibranih chitalneyu she bulo vidileno 1000 koron z cerkovnih groshej Cyu sumu treba bulo povernuti u cerkovnu kasu iz zarobitku sklepu Vidteper sklep mav nazvu cerkovno chitalnogo Pid chas pershoyi svitovoyi vijni u veresni 1914 roku v Galichini zakrili vsi ukrayinski shkoli periodichni vidannya a emisar carskogo uryadu ochilnik Galicko Bukovinskogo general gubernatorstva graf Georgij Bobrinskij provadiv rishuchu borotbu z usim ukrayinskim Vlada chinila todi usilyaki pereshkodi v roboti Prosviti diyalnist yakoyi bula paralizovana Chitalnya Prosviti chastkovo vidnovila robotu u 1922 roci ale nevdovzi povitove starostvo zaboronilo diyalnist ne lishe chitalni a j filiyi Tovaristva v Busku Pislya chislennih zvernen pro nezakonnist cih zaboron do riznih vishih derzhavnih instancij vklyuchno z uryadom Ternopilskogo voyevodstva ne dalo bazhanogo rezultatu I lishe u 1925 roci diyalnist chitalni Prosvita bula vidnovlena u povnomu obsyazi Po smerti o Ivana Dorosha u lipni 1922 roku spravu svogo poperednika prodovzhiv nastupnij paroh miscevoyi cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici o Vasil Lisko Z drugoyi polovini dvadcyatih rokiv pochinayetsya pidnesennya chitalni Prosvita Chleni chitalni shodilisya vechorami na golosni chitannya chasopisiv Svoboda Dilo yaki peredplachuvav paroh miscevoyi cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici o Vasil Lisko Vidbuvalisya repeticiyi vistav vechornic chitannya hudozhnih tvoriv ukrayinskih pismennikiv klasikiv Molod gotuvala koncerti ta vistavi bo pri chitalni pracyuvav hor ta amatorskij gurtok Dohodi z vistav i koncertiv jshli na pridbannya knig dlya biblioteki knizhkovij fond yakoyi zris do 200 primirnikiv Golovne misce u roboti prosvityan posidalo vihovannya molodi ta yunactva V litnij period chitalnya utrimuvala zahoronku dityachij sadok Za uchastyu aktivistiv Prosviti buv stvorenij duhovij orkestr yakij ocholiv Levko Luciv Uchasnikami duhovogo orkestru buli Kostyantin Luciv Ivan Musij Andrij Zapruckij Mikola Lisovec Za iniciativoyu Prosviti zbudovano nove primishennya shkoli U 1937 roci za virucheni vid koncertiv groshi chitalnya pridbala radioprijmach Shonedili tut vidbuvalisya vihovni kooperativni gospodarski ta inshi lekciyi prosluhovuvali radioperedachi Za koristuvannya radioprijmachem platili 1 grosh Takozh bulo organizovano gurtok samoosviti stvoreno futbolnu ta volejbolnu komandi organizatorami yakih buli sini svyashenika Zenovij ta Kostyantin Liski U volejbol grali v sadu svyashenika a v futbol na vigoni za selom tak zvanij Vilshini Voseni 1939 roku pislya prihodu radyanskoyi vladi na tereni Galichini vsi oseredki tovaristva Prosvita bulo likvidovano yak burzhuazno nacionalistichnu organizaciyu U seli pri tovaristvi Prosvita takozh funkciyuvali oseredki tilovihovnogo ta ruhankovogo tovaristva Sokil tovaristva Silskij gospodar najbilshogo ukrayinskogo gospodarskogo tovaristvo v Galichini ta osvitno vihovnogo tovaristva Ridna shkola U 1926 roci u Rakobovtah stvoreno oseredok tovaristva Sokil golovoyu yakogo obrano Vasilya Soroku U tovaristvo Sokil vstupali ne tilki yunaki a j divchata Voni stvorili okremij zhinochij viddil mali svoyu gimnastichnu programu 4 chervnya 1928 roku v misti Busku vidbulosya velike svyato sokoliv v yakomu brala uchast i sokilska organizaciya z Rakobovtiv Togo zh roku dobre organizovane svyato sokoliv vidbulosya i u Rakobovtah kudi priyihali sokoli z Kupcha ta Pobuzhan Tovaristvo Silskij gospodar vidkrivalo pered selyanami mozhlivist krashe vprovadzhuvati novitni metodi gospodaryuvannya a golovnim zavdannyam novostvorenogo tovaristva bulo navchiti lyudej cih novih metodiv Chlenami vidilu upravi yiyi stali hliborobi Yulian Gavlyuk Panko Panasyuk Panko Luciv Mihajlo Bodnarchuk Mihajlo Novosad Vasil Kovalik Grigorij Sheremeta ta inshi Vsogo chlenami tovaristva 23 osobi Bagato cinnih gospodarskih porad chleni pocherpuvali z Kalendarya silskogo gospodarya Z Prosvitoyu ta inshimi gromadskimi organizaciyami tisno spivpracyuvav gurtok Ridna shkola yakim keruvali dochki paroha miscevoyi cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Mariya ta Yaroslava Liski U 1930 roci golovoyu miscevogo oseredku Tovaristva Prosvita obrano Mikolu Macyuka zastupnikom Dmitra Senika kasirom Vasilya Kovalika a zaviduvav bibliotekoyu todi Mikita Litvin Z pochatku 1930 h rokiv koli na terenah Shidnoyi Galichini prokotilasya krivava hvilya pacifikaciyi upokorennya pid chas yakoyi polska voyachchina vdavalasya do pogromiv ukrayinskih zakladiv i zhorstokih rozprav nad nacionalno svidomimi ukrayincyami chlenstvo u Prosviti skorotilosya napolovinu ale vzhe u 1933 roci Prosvita znov pozhvavila svoyu robotu U 1933 roci fond biblioteki stanoviv 234 primirniki a chlenami tovaristva Prosvita bulo vzhe 60 osib Bibliotekarem obrano Mikitu Prokudu golovoyu tovaristva stav Panko Panasyuk Z kincya 1920 h j do 1940 roku v seli pracyuvala filiya Maslosoyuzu V budinku chitalni Prosvita zaklali molocharnyu de z moloka sho nadhodilo vid naselennya vidbiralasya smetana vigotovlyalosya maslo yake dali vidpravlyalosya do Lvova Golovoyu molocharni buv Ivan Katrun buhgalterom Dmitro Senik kasirom Grigorij Sheremeta Chlenami molocharni stavali zhiteli sela i navkolishnih sil yaki buli zacikavleni v zbuti moloka z vlasnih gospodarstv U 1940 roci molocharnyu v seli zakrili a kolishnij golova rakobovtivskoyi molocharni Ivan Katrun stav direktorom filiyi Maslosoyuzu u Busku U 1936 roci pri tovaristvi Silskij gospodar stvoreno zhinochi kursi gospodarok Organizatorami i kerivnikami kursiv buli dochki o Vasilya Liska Mariya Olga ta Yaroslava Cogo zh roku golovoyu tovaristva Prosvita znovu obrano svyashenika Vasilya Liska yakogo prosvityani nazivali dusheyu tovaristva SuchasnistZ 24 serpnya 1991 roku selo Rakobovti u skladi Nezalezhnoyi Ukrayini U berezni 2000 roku u biblioteci sela Rakobovti stvorenij muzej starovinnoyi knigi Pershoyu knigoyu sho zapochatkuvala stvorennya muzeyu buli stari cerkovni shematizmi 1753 1912 rokiv Takozh miscevimi zhitelyami muzeyu buli podarovani davnij psaltir v derev yanij opravi vidanij 1838 roku knigu Powiat Kamionka Strumilowa z 1936 roku v yakij zibrano istorichni dani pro mista Busk Kam yanku Buzku ta navkolishni sela ta bagato inshih Vsogo u muzeyi nalichuyetsya ponad 30 primirnikiv knig 17 lipnya 2020 roku pid chas administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Buskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Zolochivskogo rajonu InfrastrukturaOsvita U seli stanom na 2023 rik pracyuye odin navchalnij zaklad Rakobovtivska filiya zakladu zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv Buskogo opornogo zakladu zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv 1 Buskoyi miskoyi radi Transport Z oblasnogo centru do sela kursuye primiskij avtobus 818 spoluchennyam AS 2 avtovokzal Pivnichnij m Lviv Rakobovti Pam yatki viznachni miscyaCerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Davnya derev yana cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici poznacheno na mapi 1783 roku Vona zgorila pid chas voyennih dij u 1915 roci Jmovirno timchasovu derev yanu kaplicyu zvedeno u 1919 roci U 1937 roci majster Ivan Gachkevich zbuduvav suchasnu derev yanu cerkvu za inshimi danimi budivnictvo cerkvi trivalo z 1936 po 1940 rik Koshti dlya yiyi budivnictva buli vidileni i vid silskogo oseredku tovaristva Prosvita Hram buv osvyachenij pid titulom Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Na nadporizhniku zahidnih dverej vivedena kiriliceyu data 1937 Cerkva ye odnoverhoyu hrestovoyu v plani dovoli visokoyu ta prostoroyu Parafiya UGKC Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici sela Rakobovti zareyestrovana 13 grudnya 1991 roku starannyami o Bogdana Korpala yakij razom z parafiyeyu povernuvsya v lono greko katolickoyi cerkvi Zdijsneno perehid z cerkovno slov yanskoyi movi na ukrayinsku i vsi bogosluzhinnya vidpravlyayutsya teper lishe ukrayinskoyu movoyu 28 travnya 1997 roku na parafiyi perebuvala chudotvorna ikona Bozhoyi Materi Zarvanickoyi a 31 travnya 2009 roku prochani z Ivano Frankivska podaruvali dlya hramu kopiyu chudotvornoyi ikoni Bozhoyi Materi z Pogoni U 2012 roci rozpochali zovnishnij remont cerkvi a na pochatku lyutogo 2013 roku cerkvu pograbovano todi zlodiyi vikrali Yevangeliye ta groshovi pozhertvi parafiyan Na pivdennij zahid vid cerkvi roztashovana derev yana dvoyarusna dzvinicya Na cerkovnomu podvir yi praktichno navproti vhodu v hram roztashovuyetsya kenotaf vidomogo ukrayinskogo stigmatika Stepana Navrockogo yakij zapovidav pohovati sebe v comu seli Vid chasu pohovannya Stepana Navrockogo i doteper selo Rakobovti ominayut liha ta kataklizmi Na sogodnishnij den mogila Stepana Navrockogo ye palomnickim miscem kudi pribuvayut chislenni prochani abi pomolitisya ta poprositi dopomogi ta zastupnictva u stigmatika Svyashenniki yaki obslugovuvali parafiyu Rakobovti Roki Im ya prizvishe 1863 1914 o Ivan Dorosh o Vasil Lisko o Andriyan Pidzharko o Bogdan Yurkiv Pam yatniki memoriali simvolichna mogila borcyam za volyu Ukrayini kenotaf vidomogo ukrayinskogo stigmatika Stepana Navrockogo Arheologichni rozvidkiPoblizu sela Rakobovti v urochishi Kupecke u 1959 1960 rokah na visokij terasi nad zaplavoyu riki Zahidnij Bug bilya vpadinnya richki Rudka viyavleno poselennya chernyahivskoyi kulturi Krim materialiv pershoyi polovini I tis n e takozh bulo viyavleno tri gospodarski yami z keramikoyu kincya VII VIII stolit Vidomi lyudiMogila Stepana Navrockogo Narodilisya Zinovij Lisko ukrayinskij kompozitor muzikoznavec folklorist Petrushevich Lev ukrayinskij pravnik gromadsko politichnij diyach delegat Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR vid Berezhanskogo povitu Pov yazani iz selom Dorosh Ivan 1832 14 lipnya 1922 greko katolickij svyashenik paroh sela Rakobovti u 1863 1914 rokah svat o Omelyana Petrushevicha Smolinska Mariya Ivanivna nar 18 serpnya 1955 bibliotekar zaviduvachka Narodnogo domu sela Rakobovti Strutinskij Mikola ukrayinskij suspilno politichnij diyach advokat u Busku Galichina ta Grubeshevi Holmshina Vid 1943 roku buv golovoyu Ukrayinskogo Dopomogovogo Komitetu u Grubeshovi Odin z organizatoriv molocharni u Rakobovtah 1930 ti roki U serpni 1924 roku odruzhivsya z Olgoyu Lisko dochkoyu o Vasilya Liska paroha miscevoyi cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Pohovani Navrockij Stepan ukrayinskij stigmatik Buv obdarovanij usima Hristovimi Ranami vklyuchno z ranami vid ternovogo vincya ta bagatma inshimi mistichnimi darami Pohovanij bilya staroyi derev yanoyi cerkvi PrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Buska miska gromada Zolochivskij rajon Lvivska oblast s Rakobovti socialdata org ua originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 23 listopada 2023 Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 23 listopada 2023 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 23 listopada 2023 Prognoz pogodi v seli Rakobovti weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 23 listopada 2023 Vidstani vid sela Rakobovti della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 23 listopada 2023 Kartka Buskoyi miskoyi gromadi busk miskrada gov ua Buska miska gromada originalu za 22 kvitnya 2023 Procitovano 23 listopada 2023 Kupchenska silska rada rada info originalu za 8 lipnya 2023 Procitovano 23 listopada 2023 Rakobuty Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 504 pol Znajti adresu ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 23 listopada 2023 Kubijovich 1983 Dr Zinovij Lisko Govirka sela Rakobuti Ridna Mova Gruden 1933 Vip 12 S 397 Ridne pisannya 1934 Dr Zinovij Lisko Govirka sela Rakobuti Ridna Mova Gruden 1933 Vip 12 S 398 Dr Zinovij Lisko Govirka sela Rakobuti Ridna Mova Gruden 1933 Vip 12 S 399 400 Shematizm vsego klira greko katolickoj mitropolichoi arhieparhii Lvovskoj na rok 1909 1909 Lyudvik Jozef Vladislav Kazimirovich Badeni Badeni geni com ros 25 lyutogo 2023 Procitovano 28 listopada 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Shematizm vsego klira greko katolickoj mitropolichoi arhieparhii Lvovskoj na rok 1910 1910 Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1924 1924 Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1927 1927 Smolinska 2018 Mariya Smolinska 25 travnya 2015 Z cilyushih narodnih dzherel Narodoznavcha svitlicya u biblioteci filiyi sela Rakobovti rakobovtu blogspot com Biblioteka filiya s Rakobovti Buskoyi RCBS originalu za 12 travnya 2019 Procitovano 25 listopada 2023 Mariya Smolinska 18 travnya 2015 Muzej starovinnoyi knigi u silskij knigozbirni rakobovtu blogspot com Biblioteka filiya s Rakobovti Buskoyi RCBS originalu za 26 listopada 2023 Procitovano 26 listopada 2023 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rakobovtivska filiya zakladu zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv Buskogo opornogo zakladu zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv 1 Buskoyi miskoyi radi lv isuo org Lvivska oblast ISUO originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 24 listopada 2023 Primiskij avtobus 798 eway in ua EasyWay Procitovano 24 listopada 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Galizien und Lodomerien 1779 1783 Rakobuty First Military Survey maps arcanum com angl Arcanum Procitovano 23 listopada 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Rakobovti Cerkva Uspinnya Pr Bogorodici 1937 decerkva org ua Derev yani cerkvi Zahidnoyi Ukrayini originalu za 19 kvitnya 2022 Procitovano 23 listopada 2023 Slobodyan V Katalog isnuyuchih derev yanih cerkov Ukrayini i ukrayinskih etnichnih zemel Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 1996 T 4 vip 18 S 103 Gromik 2014 Slobodyan V Inskripciyi na derev yanih cerkvah Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2008 Vip 18 S 73 Rakobovti Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1937 r ukrainaincognita com Ukrayina Inkognita originalu za 2 lyutogo 2023 Procitovano 23 listopada 2023 Proyekt Interaktivna karta UGKC cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici map ugcc ua Departament informaciyi UGKC originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 23 listopada 2023 Ivan Dorosh uk rodovid org portal Rodovid 18 chervnya 2013 Procitovano 26 listopada 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Shematizm vsego klira greko katolickoj mitropolichoi arhieparhii Lvovskoj na rok 1914 1913 Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1930 1930 Arheologiya ta starodavnya istoriya Buskogo rajonu zamky com ua originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 24 listopada 2023 Baran V D Poselennya I tisyacholittya n e v s Rakobutah na Zahidnomu Buzi Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini 1962 Vip 4 S 81 83 DzherelaGromik V Derev yani cerkvi Lvivskoyi oblasti Lviv 2014 S 49 Rakobovti Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 204 Mariya Smolinska Istoriya tovaristva Prosvita sela Rakobovti Klekit buzka Buskij istoriko krayeznavchij almanah Lviv Rastr 7 2018 T 2 S 36 41 ISBN 978 617 7726 16 5 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 34 ISBN 3 447 02376 7 Buskij dekanat Rakobolty Shematizm vsego klira greko katolickoj mitropolichoi arhieparhii Lvovskoj na rok 1909 rochnik 65 Lvov Nakladom arhieparhiyalnogo klira z pechatnѣ oo Vasiliyan v Zhovkv 1909 S 239 240 Buskij dekanat Rakobolty Shematizm vsego klira greko katolickoj mitropolichoi arhieparhii Lvovskoj na rok 1910 rochnik 66 Lvov Nakladom arhieparhiyalnogo klira z pechatnѣ oo Vasiliyan v Zhovkv 1910 S 110 111 Buskij dekanat Rakobolty Shematizm vsego klira greko katolickoj mitropolichoi arhieparhii Lvovskoj na rok 1914 rochnik 70 Lvov Nakladom arhieparhiyalnogo klira z pechatnѣ oo Vasiliyan v Zhovkv 1913 S 87 Buskij dekanat Rakobolti Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1924 Lviv Nakladom svyashenichoyi kooperativi Vlasna dopomoga 1924 S 49 Buskij dekanat Rakobolti Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1927 Lviv Nakladom svyashenichoyi kooperativi Vlasna dopomoga 1927 S 49 Buskij dekanat Rakobolti Shematizm greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi arhieparhiyi na rik 1930 Lviv Nakladom kancelyariyi mitropolichoyi konsistoriyi 1930 S 27 Prof Dr Ivan Ogiyenko Ridne pisannya Chastina druga Slovnik miscevih sliv u literaturnij movi ne vzhivanih Zhovkva Druk O O Vasiliyan 1934 S 131 132 Biblioteka ridnoyi movi ch 3 Rakobuty Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 504 pol PosilannyaZovnishni videofajli Rani imituyut rani Isusa Hrista Stigmatik Stepan Navrockij Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici s Rakobovti Lvivska oblast cerkva online Procitovano 23 listopada 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Lvivska oblast Zolochivskij rajon Rakobovti s Cerkva Uspinnya pslava info Pradidivska slava originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 23 listopada 2023 Selo Rakobovti Lvivska oblast Zolochivskij rajon Buska teritorialna gromada decentralization gov ua originalu za 19 sichnya 2023 Procitovano 23 listopada 2023 Marchenko Igor 18 lipnya 2013 Cogorich 19 chervnya vipovnilos 115 rokiv z chasu zasnuvannya Tovaristva Prosvita v seli Rakobovti vbusk com originalu za 11 zhovtnya 2022 Procitovano 26 listopada 2023 U silskij biblioteci na Bushini stvorenij muzej starovinnoyi knigi busk rayon in ua 20 travnya 2023 Procitovano 26 listopada 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ