Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чучмани́ (до 1947 року — Чучмани Гумниські) — село в Україні, в Буській міській громаді Золочівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Буська міська рада. Населення становить 297 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Гумниська сільська рада, якій підпорядковувалися села Гумниська та Чучмани. Від 2021 року ці села належать до Гумниського старостинського округу.
| село Чучмани | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська |
| Район | Золочівський |
| Громада | Буська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 297 |
| Площа | 1,524 км² |
| Густота населення | 194,88 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80531 |
| Телефонний код | +380 3264 |
| День села | 5 вересня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′30″ пн. ш. 24°41′06″ сх. д. / 49.97500° пн. ш. 24.68500° сх. д.Координати: 49°58′30″ пн. ш. 24°41′06″ сх. д. / 49.97500° пн. ш. 24.68500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 221 м |
| Водойми | р. Слотвина |
| Відстань до обласного центру | 62 км |
| Відстань до районного центру | 33 км |
| Найближча залізнична станція | Закомар'я |
| Відстань до залізничної станції | 9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80600, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Буськ, пл. 900-річчя Буська, 1 |
| Карта | |
  Чучмани | |
 Чучмани | |
| Мапа | |
Географія
Село Чучмани розташоване за 62 км від обласного центру, 33 км від районного центру та 10 км від адміністративного центру міської громади. За 9 км розташована найближча залізнична станція Закомар'я.
Населення
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 297 осіб.
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:
| Мовний склад населення с. Чучмани | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 297 | 100,00 | ||||||||||||
Історія
До 1947 року теперішнє село Чучмани було хутором, присілком с. Гумниська та мало назву Чучмани Гумниські.
У 1927 році у селі створений осередок українського патріотичного тіловиховного та руханкового товариства «Сокіл». «Соколи» створили драматичний гурток, який час від часу влаштовував сценічні постановки та фестини, які зацікавлювали не лише місцеву молодь, але й приваблювали молодь з навколишніх сіл. Хлопці-«соколи», мали дерев'яні мальовані списи (робота Юліана Чучмана), якими вони робили на фестинах гарні вправи. Невдовзі, польська поліція заборонила такі вправи, а керівництво товариства «Сокіл» заарештувала. Відсидів дві доби у Буській в'язниці і Юліан Чучман. Дівчата на фестинах показували вправи з вишиваними рушниками, віночками з польових квітів тощо. Цих вправ навчила дівчат Магда Чучман.
Після закриття «Соколів» наприкінці 1920-х років у Чучманах створили місцевий осередок руханково-пожарного товариства «Луг», який проіснував до вибуху другої світової війни у вересні 1939 року.
Аматорському гуртку лише узимку вдавалося ставити будь-які театральні постановки, бо влітку на це не було часу. До 1935 року окремого приміщення для такого роду діяльності не було, тому використовували приватні оселі. Вистави грали у просторій стодолі господаря. Сцену робили з дощок, а для імпровізованої «театральної» завіси використовували звичайні рядна. Яким же був розпач, коли віддані своїй справі актори-аматори готувалися до прем'єри по декілька місяців та витрачали значні кошти на декорації та сценічні костюми. Попередньо вони хотіли отримати дозвіл від польської влади на проведення даного дійства, але їм було відмовлено у цьому. І натомість видана заборона на показ вистави, нібито через те, що стодола не пристосована для проведення такого роду заходів і вже траплялися пожежі під час вистав. Нібито через недопалок кинутий у приміщенні під час вистав. Тоді молодь скликала громаду і, порадившись, вирішила придбати будинок. Придбали такий будинок в одному з навколишніх сіл, розібрали та перевезли фірами її у Чучмани на громадське пасовище і посеред села поставили читальню товариства «Просвіти».
Драматичний гурток щороку ставив нову виставу. До репертуару гуртка входили вистави, створені за мотивами творів відомих українських письменників, зокрема: «На перші гулі» (С. Васильченка); «Захотіла пана — втратила Івана» (І. Чайківського); «Захар Беркут», «Украдене щастя» (І. Франка); «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (М. Чурай); «Мати-наймичка» (за мотивами поеми «Наймичка» Т. Шевченка) та багато інших. У драматичному гурту найбільше попрацювали Антін Короляк (режисер) та Анна і Гілярій Красіцькі (виконавці низки різних ролей). Інколи запрошували драматичні гуртки із сусідніх сіл.
У 1930-х роках Магда Чучман створила «Садочок» для наймолодших мешканців села.
В читальні «Просвіти» крім великої зали, було декілька менших кімнат, в яких містилася кооперативна крамниця та молочарня «Маслосоюзу». До того молочарня розташовувалася у приватній оселі поляків та була польською, а коли молочарню влаштували в будинку читальні «Просвіти», то вона стала українською.
На той час у Чучманах було лише три родини поляків та близько десяти мішаних сімей. Лише в одній хаті розмовляли польською мовою, бо це були нащадки польських колоністів, яких ще називали осадниками. Всі інші розмовляли українською мовою. У селі передплачувалися україномовні часописи або журнали, такі як «Діло», «Народня справа», «Сільський господар», календар «Червона рута», дитячі — «Наш приятель», «Дзвіночок», жіночі — «Жіноча доля», «Жіноча воля», релігійний — «Місіонер». Читали також й видання «Дешевої книжки».
Коли прийшли більшовики у вересні 1939 року, то «визволили» всіх від найнеобхіднішого. Вони реквізували худобу, домашню птицю, харчові продукти для свого війська, а свідомих українців заарештовували та вивозили до Сибіру або ж страчували у в'язницях. Так, у травні 1940 року до Сибіру вивезли о. Василя Матвієйка з дружиною та наймолодшою донькою Богданою. У селі, казали, що до арешту священника причепний його зять — маляр Левицький (чоловік його доньки Орисі), який на той час також мешкав у плебанії. За панування більшовиків, від вересня 1939 року до червня 1941 року, нічого не можливо було купити, крамниці спорожніли, бо «визволителі» вигребли весь крам, який там був. Майже всі люди ходили обдерті, бо одяг, ще й на селі, зношувався швидко. Найгірше було зі взуттям, його бракувало, бо не можна було його ніде замовити або ж придбати.
Перед вибухом німецько-радянської війни в Галичині почався голод. Бідніші селяни їздили у заможніші села за німецько-радянський кордон та вимінювали одяг на збіжжя і все, що вдавалося виміняти, аби лише вижити. А німці зараз же перехоплювали бідних «міняйлів» та відбирали усе, що знаходили у них. Так на зміну більшовицькій владі прийшла нова окупаційна німецька влада.
Вже навесні 1942 року на примусові роботи до Німеччини з Чучманів було вивезено молодь та малоземельних працездатних людей. Багато людей вивезли до Львова останнього тижня перед Великоднем (тоді Великдень припадав на 5 квітня). Окупанти старалися вислати якомога більше робочих рук до Німеччини на місце молодих німців, які брали участь у бойових діях на полях війни. Німецькі військові загони проводили облави та забирали усіх молодих, залишаючи старих і немічних для обробки землі та на господарствах. Через жорстокі дії окупаційної влади вже у 1942 році почалася українська «партизанська війна», яка стала на боротьбу з німцями та навіть старалася не допустити вивозу молоді з Галичини, з України. Хлопці йшли до лісу, де вступали до лав Української повстанської армії.
Археологічні розвідки
В урочищі Копане, між селами Гумниська та Чучмани на дюні виявлено давньоруське селище XI — XIII століть.
Відомі люди
Інфраструктура
В селі діє сільський заклад культури, в якому функціюють Народний дім та бібліотечний пункт бібліотеки-філії с. Гумнисько КЗ «Буська міська публічна бібліотека імені Івана Котляревського».
У 1980-х роках, для покращення дорожньої інфраструктури, між Чучманами та київською трасою збудовано сучасну автомобільну дорогу, а в центрі села збудовано автобусну зупинку. Нині селом курсують автобусні маршрути «Львів — Підставки» та «Львів — Гутисько Тур'янське».
Примітки
- . socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 18 липня 2023.
- . rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 18 липня 2023.
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 липня 2023.
- . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 18 липня 2023.
- . busk-miskrada.gov.ua. Буська міська громада. 6 вересня 2021. Архів оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 18 липня 2023.
- . weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 15 серпня 2022. Процитовано 18 липня 2023.
- . della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 18 липня 2023.
- . busk-miskrada.gov.ua. Буська міська громада. Архів оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 18 липня 2023.
- Сторінка видання «Відомості Верховної Ради УРСР» (1947). uk.wikisource.org. Верховна Рада Української РСР. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 18 липня 2023.
- . rada.info. Архів оригіналу за 8 липня 2023. Процитовано 18 липня 2023.
- Марія Чайківська (Чучман) Село (з історії села Чучмани Гумниські) / впорядк. Михайло Зозуля // Клекіт Буська. — 2018. — № 2. — С. 63—70.
- . zamky.com.ua. Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині. 8 липня 2015. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 18 липня 2023.
Джерела та література
- Чучмани // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 203.
- Золочівська округа ОУН: Організаційні документи, 1941—1952 / НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Вид-во «Літопис УПА», Галузевий державний архів Служби безпеки України; упоряд. Михайло Романюк. — Київ; Торонто : Літопис УПА, 2014. — С. 326. — (Літопис УПА. Нова серія; т. 24) — 500 прим. — .
- 2.) Humniska (z Czuczmanami) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 219. (пол.)
Посилання
- Село Чучмани, Львівська область, Золочівський район, Буська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 18 липня 2023.
- Філії КЗ «Буська міська публічна бібліотека імені Івана Котляревського». sites.google.com. Процитовано 18 липня 2023.
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chuchmani do 1947 roku Chuchmani Gumniski selo v Ukrayini v Buskij miskij gromadi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Buska miska rada Naselennya stanovit 297 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Gumniska silska rada yakij pidporyadkovuvalisya sela Gumniska ta Chuchmani Vid 2021 roku ci sela nalezhat do Gumniskogo starostinskogo okrugu selo Chuchmani Krayina Ukrayina Oblast Lvivska Rajon Zolochivskij Gromada Buska miska gromada Osnovni dani Naselennya 297 Plosha 1 524 km Gustota naselennya 194 88 osib km Poshtovij indeks 80531 Telefonnij kod 380 3264 Den sela 5 veresnya Geografichni dani Geografichni koordinati 49 58 30 pn sh 24 41 06 sh d 49 97500 pn sh 24 68500 sh d 49 97500 24 68500 Koordinati 49 58 30 pn sh 24 41 06 sh d 49 97500 pn sh 24 68500 sh d 49 97500 24 68500 Serednya visota nad rivnem morya 221 m Vodojmi r Slotvina Vidstan do oblasnogo centru 62 km Vidstan do rajonnogo centru 33 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Zakomar ya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 9 km Misceva vlada Adresa radi 80600 Lvivska obl Zolochivskij r n m Busk pl 900 richchya Buska 1 Karta Chuchmani Chuchmani MapaGeografiyaSelo Chuchmani roztashovane za 62 km vid oblasnogo centru 33 km vid rajonnogo centru ta 10 km vid administrativnogo centru miskoyi gromadi Za 9 km roztashovana najblizhcha zaliznichna stanciya Zakomar ya NaselennyaZa danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkalo 297 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s Chuchmani Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 297 100 00IstoriyaDo 1947 roku teperishnye selo Chuchmani bulo hutorom prisilkom s Gumniska ta malo nazvu Chuchmani Gumniski U 1927 roci u seli stvorenij oseredok ukrayinskogo patriotichnogo tilovihovnogo ta ruhankovogo tovaristva Sokil Sokoli stvorili dramatichnij gurtok yakij chas vid chasu vlashtovuvav scenichni postanovki ta festini yaki zacikavlyuvali ne lishe miscevu molod ale j privablyuvali molod z navkolishnih sil Hlopci sokoli mali derev yani malovani spisi robota Yuliana Chuchmana yakimi voni robili na festinah garni vpravi Nevdovzi polska policiya zaboronila taki vpravi a kerivnictvo tovaristva Sokil zaareshtuvala Vidsidiv dvi dobi u Buskij v yaznici i Yulian Chuchman Divchata na festinah pokazuvali vpravi z vishivanimi rushnikami vinochkami z polovih kvitiv tosho Cih vprav navchila divchat Magda Chuchman Pislya zakrittya Sokoliv naprikinci 1920 h rokiv u Chuchmanah stvorili miscevij oseredok ruhankovo pozharnogo tovaristva Lug yakij proisnuvav do vibuhu drugoyi svitovoyi vijni u veresni 1939 roku Amatorskomu gurtku lishe uzimku vdavalosya staviti bud yaki teatralni postanovki bo vlitku na ce ne bulo chasu Do 1935 roku okremogo primishennya dlya takogo rodu diyalnosti ne bulo tomu vikoristovuvali privatni oseli Vistavi grali u prostorij stodoli gospodarya Scenu robili z doshok a dlya improvizovanoyi teatralnoyi zavisi vikoristovuvali zvichajni ryadna Yakim zhe buv rozpach koli viddani svoyij spravi aktori amatori gotuvalisya do prem yeri po dekilka misyaciv ta vitrachali znachni koshti na dekoraciyi ta scenichni kostyumi Poperedno voni hotili otrimati dozvil vid polskoyi vladi na provedennya danogo dijstva ale yim bulo vidmovleno u comu I natomist vidana zaborona na pokaz vistavi nibito cherez te sho stodola ne pristosovana dlya provedennya takogo rodu zahodiv i vzhe traplyalisya pozhezhi pid chas vistav Nibito cherez nedopalok kinutij u primishenni pid chas vistav Todi molod sklikala gromadu i poradivshis virishila pridbati budinok Pridbali takij budinok v odnomu z navkolishnih sil rozibrali ta perevezli firami yiyi u Chuchmani na gromadske pasovishe i posered sela postavili chitalnyu tovaristva Prosviti Dramatichnij gurtok shoroku staviv novu vistavu Do repertuaru gurtka vhodili vistavi stvoreni za motivami tvoriv vidomih ukrayinskih pismennikiv zokrema Na pershi guli S Vasilchenka Zahotila pana vtratila Ivana I Chajkivskogo Zahar Berkut Ukradene shastya I Franka Oj ne hodi Gricyu ta j na vechornici M Churaj Mati najmichka za motivami poemi Najmichka T Shevchenka ta bagato inshih U dramatichnomu gurtu najbilshe popracyuvali Antin Korolyak rezhiser ta Anna i Gilyarij Krasicki vikonavci nizki riznih rolej Inkoli zaproshuvali dramatichni gurtki iz susidnih sil U 1930 h rokah Magda Chuchman stvorila Sadochok dlya najmolodshih meshkanciv sela V chitalni Prosviti krim velikoyi zali bulo dekilka menshih kimnat v yakih mistilasya kooperativna kramnicya ta molocharnya Maslosoyuzu Do togo molocharnya roztashovuvalasya u privatnij oseli polyakiv ta bula polskoyu a koli molocharnyu vlashtuvali v budinku chitalni Prosviti to vona stala ukrayinskoyu Na toj chas u Chuchmanah bulo lishe tri rodini polyakiv ta blizko desyati mishanih simej Lishe v odnij hati rozmovlyali polskoyu movoyu bo ce buli nashadki polskih kolonistiv yakih she nazivali osadnikami Vsi inshi rozmovlyali ukrayinskoyu movoyu U seli peredplachuvalisya ukrayinomovni chasopisi abo zhurnali taki yak Dilo Narodnya sprava Silskij gospodar kalendar Chervona ruta dityachi Nash priyatel Dzvinochok zhinochi Zhinocha dolya Zhinocha volya religijnij Misioner Chitali takozh j vidannya Deshevoyi knizhki Koli prijshli bilshoviki u veresni 1939 roku to vizvolili vsih vid najneobhidnishogo Voni rekvizuvali hudobu domashnyu pticyu harchovi produkti dlya svogo vijska a svidomih ukrayinciv zaareshtovuvali ta vivozili do Sibiru abo zh strachuvali u v yaznicyah Tak u travni 1940 roku do Sibiru vivezli o Vasilya Matviyejka z druzhinoyu ta najmolodshoyu donkoyu Bogdanoyu U seli kazali sho do areshtu svyashennika prichepnij jogo zyat malyar Levickij cholovik jogo donki Orisi yakij na toj chas takozh meshkav u plebaniyi Za panuvannya bilshovikiv vid veresnya 1939 roku do chervnya 1941 roku nichogo ne mozhlivo bulo kupiti kramnici sporozhnili bo vizvoliteli vigrebli ves kram yakij tam buv Majzhe vsi lyudi hodili obderti bo odyag she j na seli znoshuvavsya shvidko Najgirshe bulo zi vzuttyam jogo brakuvalo bo ne mozhna bulo jogo nide zamoviti abo zh pridbati Pered vibuhom nimecko radyanskoyi vijni v Galichini pochavsya golod Bidnishi selyani yizdili u zamozhnishi sela za nimecko radyanskij kordon ta viminyuvali odyag na zbizhzhya i vse sho vdavalosya viminyati abi lishe vizhiti A nimci zaraz zhe perehoplyuvali bidnih minyajliv ta vidbirali use sho znahodili u nih Tak na zminu bilshovickij vladi prijshla nova okupacijna nimecka vlada Vzhe navesni 1942 roku na primusovi roboti do Nimechchini z Chuchmaniv bulo vivezeno molod ta malozemelnih pracezdatnih lyudej Bagato lyudej vivezli do Lvova ostannogo tizhnya pered Velikodnem todi Velikden pripadav na 5 kvitnya Okupanti staralisya vislati yakomoga bilshe robochih ruk do Nimechchini na misce molodih nimciv yaki brali uchast u bojovih diyah na polyah vijni Nimecki vijskovi zagoni provodili oblavi ta zabirali usih molodih zalishayuchi starih i nemichnih dlya obrobki zemli ta na gospodarstvah Cherez zhorstoki diyi okupacijnoyi vladi vzhe u 1942 roci pochalasya ukrayinska partizanska vijna yaka stala na borotbu z nimcyami ta navit staralasya ne dopustiti vivozu molodi z Galichini z Ukrayini Hlopci jshli do lisu de vstupali do lav Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi Arheologichni rozvidkiV urochishi Kopane mizh selami Gumniska ta Chuchmani na dyuni viyavleno davnoruske selishe XI XIII stolit Vidomi lyudiGural Andrij Lukovich Gural Andrij Lukovich 1914 s Chuchmani 22 grudnya 1981 m Beralya Avstraliya avstralijskij likar ukrayinskogo pohodzhennya doktor medicini zasnovnik ta pershij golova tovaristva Ukrayinskogo Chervonogo Hresta v Avstraliyi InfrastrukturaV seli diye silskij zaklad kulturi v yakomu funkciyuyut Narodnij dim ta bibliotechnij punkt biblioteki filiyi s Gumnisko KZ Buska miska publichna biblioteka imeni Ivana Kotlyarevskogo U 1980 h rokah dlya pokrashennya dorozhnoyi infrastrukturi mizh Chuchmanami ta kiyivskoyu trasoyu zbudovano suchasnu avtomobilnu dorogu a v centri sela zbudovano avtobusnu zupinku Nini selom kursuyut avtobusni marshruti Lviv Pidstavki ta Lviv Gutisko Tur yanske Primitki socialdata org ua Arhiv originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 18 lipnya 2023 rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 7 sichnya 2014 Procitovano 18 lipnya 2023 ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2023 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 18 lipnya 2023 busk miskrada gov ua Buska miska gromada 6 veresnya 2021 Arhiv originalu za 28 bereznya 2023 Procitovano 18 lipnya 2023 weather in ua Pogoda v Ukrayini Arhiv originalu za 15 serpnya 2022 Procitovano 18 lipnya 2023 della com ua Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 18 lipnya 2023 busk miskrada gov ua Buska miska gromada Arhiv originalu za 22 kvitnya 2023 Procitovano 18 lipnya 2023 Storinka vidannya Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR 1947 uk wikisource org Verhovna Rada Ukrayinskoyi RSR Arhiv originalu za 7 sichnya 2014 Procitovano 18 lipnya 2023 rada info Arhiv originalu za 8 lipnya 2023 Procitovano 18 lipnya 2023 Mariya Chajkivska Chuchman Selo z istoriyi sela Chuchmani Gumniski vporyadk Mihajlo Zozulya Klekit Buska 2018 2 S 63 70 zamky com ua Zamki vidpochinok ozdorovlennya zcilennya v Galichini 8 lipnya 2015 Arhiv originalu za 28 chervnya 2022 Procitovano 18 lipnya 2023 Dzherela ta literaturaChuchmani Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 203 Zolochivska okruga OUN Organizacijni dokumenti 1941 1952 NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo NAN Ukrayini Vid vo Litopis UPA Galuzevij derzhavnij arhiv Sluzhbi bezpeki Ukrayini uporyad Mihajlo Romanyuk Kiyiv Toronto Litopis UPA 2014 S 326 Litopis UPA Nova seriya t 24 500 prim ISBN 978 966 2105 57 5 2 Humniska z Czuczmanami Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 219 pol PosilannyaSelo Chuchmani Lvivska oblast Zolochivskij rajon Buska teritorialna gromada decentralization gov ua Procitovano 18 lipnya 2023 Filiyi KZ Buska miska publichna biblioteka imeni Ivana Kotlyarevskogo sites google com Procitovano 18 lipnya 2023 Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi