Гумни́ська — село в Україні, в Буській міській громаді Золочівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Буська міська рада. До 2021 року — центр Гумниської сільської ради, якій підпорядковувалися села Гумниська та Чучмани. Тепер ці села належать до Гумниського старостинського округу. Населення становить 455 осіб.
село Гумниська | |
---|---|
Церква святого Архистратига Михаїла в с. Гумниська | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Золочівський район |
Громада | Буська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46040030160062012 |
Облікова картка | с. Гумниська |
Основні дані | |
Засноване | 1476 |
Перша згадка | 1476 (548 років) |
Населення | 455 |
Площа | 2,389 км² |
Густота населення | 190,46 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80531 |
Телефонний код | +380 3264 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°58′08″ пн. ш. 24°43′17″ сх. д. / 49.96889° пн. ш. 24.72139° сх. д.Координати: 49°58′08″ пн. ш. 24°43′17″ сх. д. / 49.96889° пн. ш. 24.72139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 218 м |
Водойми | р. Солотвина |
Відстань до обласного центру | 63 км |
Відстань до районного центру | 32 км |
Найближча залізнична станція | Закомар'я |
Відстань до залізничної станції | 4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80600, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Буськ, пл. 900-річчя Буська, 1 |
Карта | |
Гумниська | |
Гумниська | |
Мапа | |
Географія
Село Гумниська розташоване у північно-західній частині Буго-Стрийської рівнини. Близькість до транспортних шляхів — за 0,5 км від села проходить М06 Чоп — Стрий — Львів — Київ; за 63 км від обласного центру, 32 км від районного центру та 11 км від адміністративного центру міської громади. За 4 км розташована найближча залізнична станція Закомар'я. Через с. Гумниська протікає річка Солотвина, права притока Західного Бугу (басейн Вісли).
Топоніми
Там, де тепер розташоване село, були «гумна» князів Буського князівства, тобто вони мали певні господарські споруди (двори), зокрема, хліви, стайні, стодоли, для зберігання господарських знарядь тощо. Саме від слова «гумна» і походить назва села.
Населення
На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1160 осіб, з них 1010 українців-греко-католиків, 95 українців-римокатоликів, 15 поляків, 25 євреїв, 15 німців.
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 455 осіб.
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:
Мовний склад населення с. Гумниська | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
українська | 454 | 99,78 | ||||||||||||
російська | 1 | 0,22 |
Історія
Село Гумниська вперше згадується в історичних джерелах до 1476 року, тому саме цей рік вважається роком заснування села. Але є підстави вважати, що Гумниська існувало набагато раніше, тобто ще за часів Буського князівства. Землі, де розташовані Гумниська, з 1125 року входили до складу Белзького князівства, а пізніше — до складу Галицько-Волинського князівства. З 1340 року село перебувало у власності галицького боярина Дмитра Детька з Перемишля, у 1372—1378 роках — у власності Володислава Опольського. Від 1387 й до 1772 року Гумниська перебували у складі Речі Посполитої, а саме село перебувало у власності Яна Лесньовського.
Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році територія Руського воєводства відійшла до Габсбурзької монархії, від 1804 року — до Австрійська імперії. Тоді ж на історичних землях Королівства Руси та Руського воєводства утворений коронний край — Королівство Галичини та Володимирії, до якого увійшли й Гумниська. Від 1867 року Гумниська увійшли до складі Австро-Угорщини.
По закінченню 1838 року Львівської духовної семінарії до села Гумниська парафіяльним священиком був призначений о. Маркіян Шашкевич. Отець Маркіян почав сильно виступати проти пияцтва. Пробув Маркіян у селі близько трьох місяців, бо через жалюгідний стан плебанії з гнилою підлогою він 3 жовтня 1838 року писав у листі до консисторії з проханням про переведення в інше місце. До 200-ліття від дня народження отця Маркіяна Шашкевича громада села Гумниська встановила пам'ятний знак на місці, де стояв престол старої дерев'яної церкви.
У «Географічному словнику Королівства Польського та інших слов'янських теренів», виданому у 1882 році подається наступна інформація стосовно села: «Гумниська з Чучманами — села у Кам'янко-Струмилівському повіті, на 9,5 км віддалене від Буська. Чисельність населення складає 561 греко-католик, парафія розташована в селі та належить до Олеського деканату Львівської дієцезії, до складу якої входить дочірня парафія у селі Вербляни з 658 греко-католиками; а також 35 римокатоликів, які належали до парафії у Буську. Школа філіальна, що належить до шкільної окружної ради у Сокалі. Кредитна каса з капіталом у 189 злотих. Більшу власність має граф Генрик Мієр».
У 1920—1939 роках село Гумниська перебувало у складі Польської республіки. У 1931 році збудована школа. У 1932 році почала працювати хата-читальня товариства «Просвіта». Багатолітнім головою місцевого осередку товариства «Просвіта» у міжвоєнний період був о. Василь Матвієйко, скарбником — Григорій Романишин.
У вересні 1939 року село зайняте Червоною армією. Того ж, 1939 року, в Гумниську створили колгосп імені Ворошилова, до якого увійшли 16 найбідніших дворів. 1941 року село зайняли німецькі війська. Почався тривалий та важкий період німецької окупації, який тривав до 22 липня 1944 року. Після звільнення села радянськими військами від німецької окупації почалася відбудова господарства. У 1949 році створено колгосп імені Калініна з центральною садибою в селі Гумниська. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових та технічних (переважно цукрового буряка) культур, а також м'ясо-молочному тваринництві. Діяли восьмирічна школа, бібліотека, клуб.
2002 року у селі була збудована нова школа. У 2010 році заснований Благодійний Фонд підтримки і розвитку громади с. Гумниська «Відродження». Цього ж року за кошти Європейського Союзу та Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй, Буської районної ради, Буської районної державної адміністрації та Благодійного Фонду здійснено проєкт громади «Енергозберігаючі заходи в школі с. Гумниська».
Археологічні розвідки
Поблизу Гумниська виявлено залишки поселень кам'яної доби (кінець III тисячоліття до н. е.). На березі річки Солотвина на околиці села Гумниська виявлено поселення культури шнурової кераміки. В урочищі Копане, між селами Гумниська та Чучмани на дюні виявлено давньоруське селище XI–XIII століть.
Сакральні споруди
Церква святого Архистратига Михаїла з дзвіницею
Перша письмова згадка про місцеву дерев'яну церкву датується до 1724 року. У 1832 році парафіяльним священиком був о. Михайло Балтарович, а сама парафія налічувала 344 вірних. У червні—вересні 1838 року у церкві правив отець Маркіян Шашкевич, відомий український письменник, поет-зачинатель нової української літератури в Галичині. Влітку 1916 року будівля частково постраждала від пожежі і протягом наступного року була відновлена. Церква не могла вмістити усіх парафіян, враховуючи зростання населення навколишніх сіл, які належали до парафії села Гумниська, зокрема, село Чучмани-Гумниські, які і дотепер належать до парафії села Гумниська.
У 1924 році розпочали збір коштів серед парафіян для спорудження нової дерев'яної церкви за проєктом архітектора Лева Левинського у північній частині села. Новозбудований храм відкрили 21 листопада 1926 року та посвятили на честь святого Архистратига Михаїла. Це хрещата в плані, семиверха дерев'яна церква. До квадратової в плані нави з півночі та півдня прилягають вужчі гранчасті бічні рамена, зі сходу — аналогічний вівтар з прибудованими по обидва боки ризницями, а з заходу — також вужчий бабинець з прибудованим маленьким присінком. Церква оточена піддашшям, яке навколо бабинця переходить в аркову опасання-галерею на дерев'яних фігурних колонах. Стіни підопасання — фарбовані бруси зрубу, надопасання — вертикально шальовані дошками та лиштвами. Вікна у стінах будівлі різних форм: прямокутні, півкруглі, аркові, круглі. Високий світловий восьмерик на середхресті нави вкритий великою шоломовою банею з ліхтарем та маківкою. Трисхилий дах бабинця на низькому світловому восьмерику завершує приплюснена баня з маківкою. У чотирьох кутах нави влаштовані чотири квадратові вежі, на які поставлені високі восьмерики, завершені маленькими банями з ліхтарями і маківками. Гребінь багатосхилого даху вівтаря має на нижчому восьмерику також вінчає маленька баня з ліхтарем та маківкою. На схід від церкви розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця, збудована також у 1926 році та накрита пірамідальним наметовим дахом.
Парафіяльним священиком у 1928—1939 роках був о. Василь Матвієйко, а покровителькою церкви була Аліція архикнягиня Габсбург з Живця. До 1946 року церква святого Архистратига Михаїла належала греко-католицькій громаді села. Парохом був о. Богдан Ковальський. У 1946 році за рішеннями львівського псевдособору УГКЦ було поступово ліквідовано греко-католицьку церкву та перехід духівництва під юрисдикцію Московської патріархії РПЦ. Так, аби зберегти церкву та парафію о. Богдан змушений «підписати православ'я». В часі Великого посту о. Богдан підпільно запрошував о. Василя Вороновського для сповіді вірних і сповідався сам, про що засвідчив о. Василь. Парафія села Гумниська до 1979 року жила духом греко-католицької громади, хоча реєстрована була як православна. У 1979—1982 роках на парафії служив о. Мирослав, а від 1982 року — о. Йосиф Гриндин (від 1992 року — Українська православна церква Київського патріархату).
Підпільну діяльність у 1980—1991 роках на парафії провадив о. Василій (Вороновський). Сповідь вірних, відправи Святих Літургій, проповіді відбувалися в помешканнях родин Морозів та Когутів. У 1991 році офіційно була зареєстрована греко-католицька громада. Парохами були, у 1991—1997 роках — о. Роман Гаранджа, у 1997—1998 роках — о. Андрій Дикий, від 1998 року — о. Тарас Мазурик. На парафії проводиться катехизація дітей та молоді. Парафіяни села беруть активну участь у відзначенні державних та національних свят.
У 1999 році церкву відвідав Святійший Патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет. 5 березня 2010 року у Львівській картинній галереї відбулася презентація відновленого іконостасу церкви. Іконостас був переданий у галерею на початку 1990-х років та зберігався у фондосховищах Олеського замку. Реставрація іконостасу проводилася упродовж 2008—2009 років у Львівському філіалі Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Нині церква святого Архістратига Михайла перебуває у користуванні громад УГКЦ та ПЦУ.
Капличка Преображення Господнього
1996 року у селі Гумниська, на кошти меценатів та жертводавців, збудована капличка Преображення Господнього. 19 серпня 2006 року Архиєрейську Літургію з нагоди святкування десятиліття каплички очолив єпископ Самбірсько-Дрогобицький Української греко-католицької церкви о. Юліан (Вороновський), який народився у селі Гумниська. Каплицю прикрашають ікони Хресної дороги, мальовані у 2006 році художницею Романою Федорів.
Меморіали, пам'ятники
- пам'ятний знак Маркіянові Шашкевичу, встановлений у 2011 році з нагоди 200-ої річниці з Дня народження о. Маркіяна Шашкевича, на місці, де стояв престол старої дерев'яної церкви, в якій у 1838 році правив о. Маркіян. Пам'ятний знак виготовлений з каменю та являє собою престол, на якому розгорнута Біблія, а над престолом височіє зображення церкви і портрет талановитого поета, патріота та гуманіста Маркіяна Шашкевича.
- Пам'ятник на честь проголошення Незалежності України, встановлений у 1991 році при в'їзді в село;
- Символічна могила в пам'ять про загиблих односельців у боротьбі за волю України.
Відомі люди
- о. Василій Вороновський — священник УГКЦ, монах-студит.
- Вороновський Василь Леонтійович — український військовик, громадський діяч, просвітянин, краєзнавець, сотник УГА. Активний діяч товариства «Просвіта».
- о. Юліан-Юрій Вороновський — єпископ Української греко-католицької церкви.
- Вороновський Ярослав Пилипович (нар. 4 вересня 1921, с. Гумниська) — вояк УПА. Вчитель трудового навчання у Гумниській школі у 1957—1960 роках.
- Івашків Василь Михайлович (1971, с. Гумниська — 29 червня 2023, Волноваський район, Донецька область) — український військовик, учасник російсько-української війни, старший лейтенант, заступник командира роти морської піхоти з озброєння.
- Гіацинт Олесинський — львівський художник-портретист та монументаліст середини XVIII століття.
- Маркіян Шашкевич — український письменник, поет-зачинатель нової української літератури в Галичині. Правив у місцевій церкві протягом червня—вересня 1838 року.
Соціальна сфера
Освіта
Навчати грамоти в селі почали після третього поділу Польщі. Найважливіше те, що був запроваджений шкільний примус. Першим, хто навчав дітей писати і читати був виходець з сусіднього села Чучмани, син Луки — Кусий. Тоді була двокласна школа, навчальний процес в якійпроходив взимку, бо улітку усі працювали на полі, а мовою викладання була староцерковнослов'янська мова. Пізніше його змінив інший вчитель — Соболта, який перед тим навчав дітей грамоті у селі Яблунівка. Учні Соболти стали підофіцерами австрійської армії та служили при піхоті, кінноті, артилерії. Після смерті Соболти молодь навчав Лада-Осип Подоляк. Найбільший внесок у культурно-освітнє життя села вклав вчитель Степан Калиневич. Він заснував хор, що співав відомі «Вечорниці» Петра Ніщинського. З хором виступав в інших селах та у повітовому місті Кам'янка-Струмилова.
Під керівництвом Віктора Езерського у селі заснували читальню «Просвіти». При ній була бібліотека, молодь читала «Енеїду» І. Котляревського, «За сестрою» А. Чайковського тощо. При читальні заснували аматорський гурток, що ставив справжні «Сватання на Гончарівці», «Назар Стодоля». У 1931 році збудована одноповерхова будівля школи, першим директором якої був Степан Калиневич. Він керував школою до 1945 року і вніс значний вклад у розвиток освіти на селі.
У 2002 році у селі була збудована нова школа, розрахована на 106 учнів, директором якої стала Васильців Оксана Ізидорівна. З 2012 року посаду директора обіймає Барда Лариса Ярославівна. У приміщенні старої школи навчаються учні молодших класів, а в новій — 5-9 класів. Нині Гумниський заклад загальної середньої освіти I—II ступенів Буської міської ради підпорядкований Відділу освіти, культури, молоді та спорту Буської міської ради Золочівського району Львівської області. У школі працює п'ять класів, де навчається 36 учнів. Також в селі діє початкова школа.
Медицина
В селі працює фельдшерсько-акушерський пункт, збудований у 1990 році.
Культура
В селі працює Народний дім. Будівля нинішнього Народного дому збудована у 1932 році збудована та почала працювати хата-читальня товариства «Просвіта».
Примітки
- . socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 15 липня 2023.
- . rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018.
- ІМСУ, 1968.
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2023.
- . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 15 липня 2023.
- . weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 29 листопада 2022. Процитовано 15 липня 2023.
- . della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2023.
- . busk-miskrada.gov.ua. Буська міська громада. Архів оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 15 липня 2023.
- . rada.info. Архів оригіналу за 8 липня 2023. Процитовано 16 липня 2023.
- . busk.com.ua. Інформаційно-довідковий сайт Буського району «Перспектива». Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 4 серпня 2023.
- . gumnyskoschool.ucoz.net. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 16 липня 2023.
- Кубійович, 1983.
- Горак Р. Задля празника. У сутінках. — Київ : Радянський письменник, 1989. — С. 349. — .
- Парафіяльне село Маркіяна Шашкевича — Гумниська (відео). zolochiv.net. Золочів. нет. 22 березня 2023. Процитовано 16 липня 2023.
- Humniska (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 219. (пол.)
- Гумниська: нарис історії села.
- . zamky.com.ua. Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині. 8 липня 2015. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 17 липня 2023.
- Василь Слободян. . decerkva.org.ua. Дерев'яні Церкви Західної України. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 1 лютого 2013.
- Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1996. — Т. 4. — С. 103.
- Громик, 2014.
- . map.ugcc.ua. Українська греко-католицька церква. Архів оригіналу за 5 жовтня 2022. Процитовано 16 липня 2023.
- Возницький Б. Іконостас церкви святого архистратига Михаїла з села Гумниська — цінне надбання Львівської галереї мистецтв // Ювілей Маркіяна Шашкевича в музеях Львівської галереї мистецтв / задум та упоряд. Г. Корнєєва. — Львів : Простір М, 2002. — С. 41. — .
- Золочівський район, Гумниська с. Церква св. Михаїла. До 200-ліття Шашкевича у Львові презентували відновлений іконостас із с. Гумниська. pslava.info. Прадідівська слава. 5 березня 2010. Процитовано 15 липня 2023.
- Романа Федорів. mykolaivmr.gov.ua. Миколаївська міська рада. Процитовано 18 липня 2023.
- Бібліотека методичних матеріалів. Будителю галицької землі у 208-і роковини від дня народження з любов'ю і вдячністю гумниська земля. vseosvita.ua. ТОВ «Всеосвіта». Процитовано 16 липня 2023.
- . varta1.com.ua. Портал оперативних новин «Varta1». 2 липня 2023. Архів оригіналу за 2 липня 2023. Процитовано 16 липня 2023.
- . lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16 липня 2023.
- . registry.edbo.gov.ua. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 16 липня 2023.
Джерела та література
- Громик В. Дерев'яні церкви Львівської області. — Львів, 2014. — С. 42.
- Дацьків М. Гумниська: нарис історії села від найдавніших часів і до сьогодення. — Львів : Простір-М, 2010. — 72 с.
- Гумнисько // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 203.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — 173 с.
- А. Юраш. Шематизм Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ КП. — Львів : ПАІС, 2000. — 248 с.
- Humniska (2) (z Czuczmanami) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 219. (пол.)
Посилання
- . decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2023. Процитовано 15 липня 2023.
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Gumniska Gumni ska selo v Ukrayini v Buskij miskij gromadi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Buska miska rada Do 2021 roku centr Gumniskoyi silskoyi radi yakij pidporyadkovuvalisya sela Gumniska ta Chuchmani Teper ci sela nalezhat do Gumniskogo starostinskogo okrugu Naselennya stanovit 455 osib selo Gumniska Cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila v s Gumniska Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Zolochivskij rajon Gromada Buska miska gromada Kod KATOTTG UA46040030160062012 Oblikova kartka s Gumniska Osnovni dani Zasnovane 1476 Persha zgadka 1476 548 rokiv Naselennya 455 Plosha 2 389 km Gustota naselennya 190 46 osib km Poshtovij indeks 80531 Telefonnij kod 380 3264 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 58 08 pn sh 24 43 17 sh d 49 96889 pn sh 24 72139 sh d 49 96889 24 72139 Koordinati 49 58 08 pn sh 24 43 17 sh d 49 96889 pn sh 24 72139 sh d 49 96889 24 72139 Serednya visota nad rivnem morya 218 m Vodojmi r Solotvina Vidstan do oblasnogo centru 63 km Vidstan do rajonnogo centru 32 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Zakomar ya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 4 km Misceva vlada Adresa radi 80600 Lvivska obl Zolochivskij r n m Busk pl 900 richchya Buska 1 Karta Gumniska Gumniska MapaGeografiyaSelo Gumniska roztashovane u pivnichno zahidnij chastini Bugo Strijskoyi rivnini Blizkist do transportnih shlyahiv za 0 5 km vid sela prohodit M06 Chop Strij Lviv Kiyiv za 63 km vid oblasnogo centru 32 km vid rajonnogo centru ta 11 km vid administrativnogo centru miskoyi gromadi Za 4 km roztashovana najblizhcha zaliznichna stanciya Zakomar ya Cherez s Gumniska protikaye richka Solotvina prava pritoka Zahidnogo Bugu basejn Visli ToponimiTam de teper roztashovane selo buli gumna knyaziv Buskogo knyazivstva tobto voni mali pevni gospodarski sporudi dvori zokrema hlivi stajni stodoli dlya zberigannya gospodarskih znaryad tosho Same vid slova gumna i pohodit nazva sela NaselennyaNa 1 sichnya 1939 roku v seli meshkalo 1160 osib z nih 1010 ukrayinciv greko katolikiv 95 ukrayinciv rimokatolikiv 15 polyakiv 25 yevreyiv 15 nimciv Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkalo 455 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s Gumniska Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 454 99 78 rosijska 1 0 22IstoriyaSelo Gumniska vpershe zgaduyetsya v istorichnih dzherelah do 1476 roku tomu same cej rik vvazhayetsya rokom zasnuvannya sela Ale ye pidstavi vvazhati sho Gumniska isnuvalo nabagato ranishe tobto she za chasiv Buskogo knyazivstva Zemli de roztashovani Gumniska z 1125 roku vhodili do skladu Belzkogo knyazivstva a piznishe do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva Z 1340 roku selo perebuvalo u vlasnosti galickogo boyarina Dmitra Detka z Peremishlya u 1372 1378 rokah u vlasnosti Volodislava Opolskogo Vid 1387 j do 1772 roku Gumniska perebuvali u skladi Rechi Pospolitoyi a same selo perebuvalo u vlasnosti Yana Lesnovskogo Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi u 1772 roci teritoriya Ruskogo voyevodstva vidijshla do Gabsburzkoyi monarhiyi vid 1804 roku do Avstrijska imperiyi Todi zh na istorichnih zemlyah Korolivstva Rusi ta Ruskogo voyevodstva utvorenij koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi do yakogo uvijshli j Gumniska Vid 1867 roku Gumniska uvijshli do skladi Avstro Ugorshini Po zakinchennyu 1838 roku Lvivskoyi duhovnoyi seminariyi do sela Gumniska parafiyalnim svyashenikom buv priznachenij o Markiyan Shashkevich Otec Markiyan pochav silno vistupati proti piyactva Probuv Markiyan u seli blizko troh misyaciv bo cherez zhalyugidnij stan plebaniyi z gniloyu pidlogoyu vin 3 zhovtnya 1838 roku pisav u listi do konsistoriyi z prohannyam pro perevedennya v inshe misce Do 200 littya vid dnya narodzhennya otcya Markiyana Shashkevicha gromada sela Gumniska vstanovila pam yatnij znak na misci de stoyav prestol staroyi derev yanoyi cerkvi U Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih tereniv vidanomu u 1882 roci podayetsya nastupna informaciya stosovno sela Gumniska z Chuchmanami sela u Kam yanko Strumilivskomu poviti na 9 5 km viddalene vid Buska Chiselnist naselennya skladaye 561 greko katolik parafiya roztashovana v seli ta nalezhit do Oleskogo dekanatu Lvivskoyi diyeceziyi do skladu yakoyi vhodit dochirnya parafiya u seli Verblyani z 658 greko katolikami a takozh 35 rimokatolikiv yaki nalezhali do parafiyi u Busku Shkola filialna sho nalezhit do shkilnoyi okruzhnoyi radi u Sokali Kreditna kasa z kapitalom u 189 zlotih Bilshu vlasnist maye graf Genrik Miyer U 1920 1939 rokah selo Gumniska perebuvalo u skladi Polskoyi respubliki U 1931 roci zbudovana shkola U 1932 roci pochala pracyuvati hata chitalnya tovaristva Prosvita Bagatolitnim golovoyu miscevogo oseredku tovaristva Prosvita u mizhvoyennij period buv o Vasil Matviyejko skarbnikom Grigorij Romanishin U veresni 1939 roku selo zajnyate Chervonoyu armiyeyu Togo zh 1939 roku v Gumnisku stvorili kolgosp imeni Voroshilova do yakogo uvijshli 16 najbidnishih dvoriv 1941 roku selo zajnyali nimecki vijska Pochavsya trivalij ta vazhkij period nimeckoyi okupaciyi yakij trivav do 22 lipnya 1944 roku Pislya zvilnennya sela radyanskimi vijskami vid nimeckoyi okupaciyi pochalasya vidbudova gospodarstva U 1949 roci stvoreno kolgosp imeni Kalinina z centralnoyu sadiboyu v seli Gumniska Gospodarstvo specializuvalosya na viroshuvanni zernovih ta tehnichnih perevazhno cukrovogo buryaka kultur a takozh m yaso molochnomu tvarinnictvi Diyali vosmirichna shkola biblioteka klub 2002 roku u seli bula zbudovana nova shkola U 2010 roci zasnovanij Blagodijnij Fond pidtrimki i rozvitku gromadi s Gumniska Vidrodzhennya Cogo zh roku za koshti Yevropejskogo Soyuzu ta Programi rozvitku Organizaciyi Ob yednanih Nacij Buskoyi rajonnoyi radi Buskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi ta Blagodijnogo Fondu zdijsneno proyekt gromadi Energozberigayuchi zahodi v shkoli s Gumniska Arheologichni rozvidkiPoblizu Gumniska viyavleno zalishki poselen kam yanoyi dobi kinec III tisyacholittya do n e Na berezi richki Solotvina na okolici sela Gumniska viyavleno poselennya kulturi shnurovoyi keramiki V urochishi Kopane mizh selami Gumniska ta Chuchmani na dyuni viyavleno davnoruske selishe XI XIII stolit Sakralni sporudiCerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila z dzviniceyu Persha pismova zgadka pro miscevu derev yanu cerkvu datuyetsya do 1724 roku U 1832 roci parafiyalnim svyashenikom buv o Mihajlo Baltarovich a sama parafiya nalichuvala 344 virnih U chervni veresni 1838 roku u cerkvi praviv otec Markiyan Shashkevich vidomij ukrayinskij pismennik poet zachinatel novoyi ukrayinskoyi literaturi v Galichini Vlitku 1916 roku budivlya chastkovo postrazhdala vid pozhezhi i protyagom nastupnogo roku bula vidnovlena Cerkva ne mogla vmistiti usih parafiyan vrahovuyuchi zrostannya naselennya navkolishnih sil yaki nalezhali do parafiyi sela Gumniska zokrema selo Chuchmani Gumniski yaki i doteper nalezhat do parafiyi sela Gumniska U 1924 roci rozpochali zbir koshtiv sered parafiyan dlya sporudzhennya novoyi derev yanoyi cerkvi za proyektom arhitektora Leva Levinskogo u pivnichnij chastini sela Novozbudovanij hram vidkrili 21 listopada 1926 roku ta posvyatili na chest svyatogo Arhistratiga Mihayila Ce hreshata v plani semiverha derev yana cerkva Do kvadratovoyi v plani navi z pivnochi ta pivdnya prilyagayut vuzhchi granchasti bichni ramena zi shodu analogichnij vivtar z pribudovanimi po obidva boki riznicyami a z zahodu takozh vuzhchij babinec z pribudovanim malenkim prisinkom Cerkva otochena piddashshyam yake navkolo babincya perehodit v arkovu opasannya galereyu na derev yanih figurnih kolonah Stini pidopasannya farbovani brusi zrubu nadopasannya vertikalno shalovani doshkami ta lishtvami Vikna u stinah budivli riznih form pryamokutni pivkrugli arkovi krugli Visokij svitlovij vosmerik na seredhresti navi vkritij velikoyu sholomovoyu baneyu z lihtarem ta makivkoyu Trishilij dah babincya na nizkomu svitlovomu vosmeriku zavershuye priplyusnena banya z makivkoyu U chotiroh kutah navi vlashtovani chotiri kvadratovi vezhi na yaki postavleni visoki vosmeriki zaversheni malenkimi banyami z lihtaryami i makivkami Grebin bagatoshilogo dahu vivtarya maye na nizhchomu vosmeriku takozh vinchaye malenka banya z lihtarem ta makivkoyu Na shid vid cerkvi roztashovana derev yana dvoyarusna dzvinicya zbudovana takozh u 1926 roci ta nakrita piramidalnim nametovim dahom Parafiyalnim svyashenikom u 1928 1939 rokah buv o Vasil Matviyejko a pokrovitelkoyu cerkvi bula Aliciya arhiknyaginya Gabsburg z Zhivcya Do 1946 roku cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila nalezhala greko katolickij gromadi sela Parohom buv o Bogdan Kovalskij U 1946 roci za rishennyami lvivskogo psevdosoboru UGKC bulo postupovo likvidovano greko katolicku cerkvu ta perehid duhivnictva pid yurisdikciyu Moskovskoyi patriarhiyi RPC Tak abi zberegti cerkvu ta parafiyu o Bogdan zmushenij pidpisati pravoslav ya V chasi Velikogo postu o Bogdan pidpilno zaproshuvav o Vasilya Voronovskogo dlya spovidi virnih i spovidavsya sam pro sho zasvidchiv o Vasil Parafiya sela Gumniska do 1979 roku zhila duhom greko katolickoyi gromadi hocha reyestrovana bula yak pravoslavna U 1979 1982 rokah na parafiyi sluzhiv o Miroslav a vid 1982 roku o Josif Grindin vid 1992 roku Ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo patriarhatu Pidpilnu diyalnist u 1980 1991 rokah na parafiyi provadiv o Vasilij Voronovskij Spovid virnih vidpravi Svyatih Liturgij propovidi vidbuvalisya v pomeshkannyah rodin Moroziv ta Kogutiv U 1991 roci oficijno bula zareyestrovana greko katolicka gromada Parohami buli u 1991 1997 rokah o Roman Garandzha u 1997 1998 rokah o Andrij Dikij vid 1998 roku o Taras Mazurik Na parafiyi provoditsya katehizaciya ditej ta molodi Parafiyani sela berut aktivnu uchast u vidznachenni derzhavnih ta nacionalnih svyat U 1999 roci cerkvu vidvidav Svyatijshij Patriarh Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu Filaret 5 bereznya 2010 roku u Lvivskij kartinnij galereyi vidbulasya prezentaciya vidnovlenogo ikonostasu cerkvi Ikonostas buv peredanij u galereyu na pochatku 1990 h rokiv ta zberigavsya u fondoshovishah Oleskogo zamku Restavraciya ikonostasu provodilasya uprodovzh 2008 2009 rokiv u Lvivskomu filiali Nacionalnogo naukovo doslidnogo restavracijnogo centru Ukrayini Nini cerkva svyatogo Arhistratiga Mihajla perebuvaye u koristuvanni gromad UGKC ta PCU Kaplichka Preobrazhennya Gospodnogo 1996 roku u seli Gumniska na koshti mecenativ ta zhertvodavciv zbudovana kaplichka Preobrazhennya Gospodnogo 19 serpnya 2006 roku Arhiyerejsku Liturgiyu z nagodi svyatkuvannya desyatilittya kaplichki ocholiv yepiskop Sambirsko Drogobickij Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi o Yulian Voronovskij yakij narodivsya u seli Gumniska Kaplicyu prikrashayut ikoni Hresnoyi dorogi malovani u 2006 roci hudozhniceyu Romanoyu Fedoriv Memoriali pam yatnikipam yatnij znak Markiyanovi Shashkevichu vstanovlenij u 2011 roci z nagodi 200 oyi richnici z Dnya narodzhennya o Markiyana Shashkevicha na misci de stoyav prestol staroyi derev yanoyi cerkvi v yakij u 1838 roci praviv o Markiyan Pam yatnij znak vigotovlenij z kamenyu ta yavlyaye soboyu prestol na yakomu rozgornuta Bibliya a nad prestolom visochiye zobrazhennya cerkvi i portret talanovitogo poeta patriota ta gumanista Markiyana Shashkevicha Pam yatnik na chest progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini vstanovlenij u 1991 roci pri v yizdi v selo Simvolichna mogila v pam yat pro zagiblih odnoselciv u borotbi za volyu Ukrayini Vidomi lyudio Vasilij Voronovskij svyashennik UGKC monah studit Voronovskij Vasil Leontijovich ukrayinskij vijskovik gromadskij diyach prosvityanin krayeznavec sotnik UGA Aktivnij diyach tovaristva Prosvita o Yulian Yurij Voronovskij yepiskop Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Voronovskij Yaroslav Pilipovich nar 4 veresnya 1921 s Gumniska voyak UPA Vchitel trudovogo navchannya u Gumniskij shkoli u 1957 1960 rokah Ivashkiv Vasil Mihajlovich 1971 s Gumniska 29 chervnya 2023 Volnovaskij rajon Donecka oblast ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni starshij lejtenant zastupnik komandira roti morskoyi pihoti z ozbroyennya Giacint Olesinskij lvivskij hudozhnik portretist ta monumentalist seredini XVIII stolittya Markiyan Shashkevich ukrayinskij pismennik poet zachinatel novoyi ukrayinskoyi literaturi v Galichini Praviv u miscevij cerkvi protyagom chervnya veresnya 1838 roku Socialna sferaOsvita Navchati gramoti v seli pochali pislya tretogo podilu Polshi Najvazhlivishe te sho buv zaprovadzhenij shkilnij primus Pershim hto navchav ditej pisati i chitati buv vihodec z susidnogo sela Chuchmani sin Luki Kusij Todi bula dvoklasna shkola navchalnij proces v yakijprohodiv vzimku bo ulitku usi pracyuvali na poli a movoyu vikladannya bula starocerkovnoslov yanska mova Piznishe jogo zminiv inshij vchitel Sobolta yakij pered tim navchav ditej gramoti u seli Yablunivka Uchni Sobolti stali pidoficerami avstrijskoyi armiyi ta sluzhili pri pihoti kinnoti artileriyi Pislya smerti Sobolti molod navchav Lada Osip Podolyak Najbilshij vnesok u kulturno osvitnye zhittya sela vklav vchitel Stepan Kalinevich Vin zasnuvav hor sho spivav vidomi Vechornici Petra Nishinskogo Z horom vistupav v inshih selah ta u povitovomu misti Kam yanka Strumilova Pid kerivnictvom Viktora Ezerskogo u seli zasnuvali chitalnyu Prosviti Pri nij bula biblioteka molod chitala Eneyidu I Kotlyarevskogo Za sestroyu A Chajkovskogo tosho Pri chitalni zasnuvali amatorskij gurtok sho staviv spravzhni Svatannya na Goncharivci Nazar Stodolya U 1931 roci zbudovana odnopoverhova budivlya shkoli pershim direktorom yakoyi buv Stepan Kalinevich Vin keruvav shkoloyu do 1945 roku i vnis znachnij vklad u rozvitok osviti na seli U 2002 roci u seli bula zbudovana nova shkola rozrahovana na 106 uchniv direktorom yakoyi stala Vasilciv Oksana Izidorivna Z 2012 roku posadu direktora obijmaye Barda Larisa Yaroslavivna U primishenni staroyi shkoli navchayutsya uchni molodshih klasiv a v novij 5 9 klasiv Nini Gumniskij zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv Buskoyi miskoyi radi pidporyadkovanij Viddilu osviti kulturi molodi ta sportu Buskoyi miskoyi radi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti U shkoli pracyuye p yat klasiv de navchayetsya 36 uchniv Takozh v seli diye pochatkova shkola Medicina V seli pracyuye feldshersko akusherskij punkt zbudovanij u 1990 roci Kultura V seli pracyuye Narodnij dim Budivlya ninishnogo Narodnogo domu zbudovana u 1932 roci zbudovana ta pochala pracyuvati hata chitalnya tovaristva Prosvita Primitki socialdata org ua Arhiv originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 15 lipnya 2023 rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 12 serpnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2018 IMSU 1968 ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2023 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 15 lipnya 2023 weather in ua Pogoda v Ukrayini Arhiv originalu za 29 listopada 2022 Procitovano 15 lipnya 2023 della com ua Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2023 busk miskrada gov ua Buska miska gromada Arhiv originalu za 22 kvitnya 2023 Procitovano 15 lipnya 2023 rada info Arhiv originalu za 8 lipnya 2023 Procitovano 16 lipnya 2023 busk com ua Informacijno dovidkovij sajt Buskogo rajonu Perspektiva Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 4 serpnya 2023 gumnyskoschool ucoz net Arhiv originalu za 17 lyutogo 2020 Procitovano 16 lipnya 2023 Kubijovich 1983 Gorak R Zadlya praznika U sutinkah Kiyiv Radyanskij pismennik 1989 S 349 ISBN 5 333 00206 1 Parafiyalne selo Markiyana Shashkevicha Gumniska video zolochiv net Zolochiv net 22 bereznya 2023 Procitovano 16 lipnya 2023 Humniska 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 219 pol Gumniska naris istoriyi sela zamky com ua Zamki vidpochinok ozdorovlennya zcilennya v Galichini 8 lipnya 2015 Arhiv originalu za 28 chervnya 2022 Procitovano 17 lipnya 2023 Vasil Slobodyan decerkva org ua Derev yani Cerkvi Zahidnoyi Ukrayini Arhiv originalu za 12 sichnya 2014 Procitovano 1 lyutogo 2013 Slobodyan V Katalog isnuyuchih derev yanih cerkov Ukrayini i ukrayinskih etnichnih zemel Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 1996 T 4 S 103 Gromik 2014 map ugcc ua Ukrayinska greko katolicka cerkva Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2022 Procitovano 16 lipnya 2023 Voznickij B Ikonostas cerkvi svyatogo arhistratiga Mihayila z sela Gumniska cinne nadbannya Lvivskoyi galereyi mistectv Yuvilej Markiyana Shashkevicha v muzeyah Lvivskoyi galereyi mistectv zadum ta uporyad G Kornyeyeva Lviv Prostir M 2002 S 41 ISBN 5 8326 0097 5 Zolochivskij rajon Gumniska s Cerkva sv Mihayila Do 200 littya Shashkevicha u Lvovi prezentuvali vidnovlenij ikonostas iz s Gumniska pslava info Pradidivska slava 5 bereznya 2010 Procitovano 15 lipnya 2023 Romana Fedoriv mykolaivmr gov ua Mikolayivska miska rada Procitovano 18 lipnya 2023 Biblioteka metodichnih materialiv Buditelyu galickoyi zemli u 208 i rokovini vid dnya narodzhennya z lyubov yu i vdyachnistyu gumniska zemlya vseosvita ua TOV Vseosvita Procitovano 16 lipnya 2023 varta1 com ua Portal operativnih novin Varta1 2 lipnya 2023 Arhiv originalu za 2 lipnya 2023 Procitovano 16 lipnya 2023 lv isuo org Lvivska oblast ISUO Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 lipnya 2023 registry edbo gov ua Arhiv originalu za 13 travnya 2022 Procitovano 16 lipnya 2023 Dzherela ta literaturaGromik V Derev yani cerkvi Lvivskoyi oblasti Lviv 2014 S 42 Dackiv M Gumniska naris istoriyi sela vid najdavnishih chasiv i do sogodennya Lviv Prostir M 2010 72 s Gumnisko Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 203 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 173 s A Yurash Shematizm Lvivsko Sokalskoyi yeparhiyi UPC KP Lviv PAIS 2000 248 s Humniska 2 z Czuczmanami Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 219 pol Posilannya decentralization gov ua Arhiv originalu za 19 sichnya 2023 Procitovano 15 lipnya 2023 Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi