Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Фемініти́ви (фемінати́ви; nomina feminativa, nomina feminina — назви жінок, від лат. fēmina — жінка, fēminīnus — жіночий) — група слів жіночого роду за певним станом, альтернативних або парних аналогічним словам чоловічого роду (маскулінітивам), від яких вони утворюються суфіксально. Залежно від класифікації до фемінітивів включають назви самиць тварин та іноді слова спільного роду.
Вважаються одною з найактивніших і найдинамічніших категорій сучасної української мови, що розвивається під впливом як позамовних, так і мовних чинників. На думку дослідників, фемінітиви конкурують з іншими нормативними засобами мовної ідентифікації жінки, повертаючи її у мовлення з пасиву. З розвитком теорії гендеру, теорії фемінізму та гендерної лінгвістики (ключові тези якої — «відставання мовних засобів від зросту суспільного значення жінок у сучасному світі та мовне конструювання нерівностей»), підсистема фемінітивів привертає все більшу дослідницьку та суспільну увагу.
На основі досвіду гендерно-чутливих реформ мов розвинених країн дослідниками розробляються основи non-sexists language на слов'янському ґрунті, виходячи з потреб у гендерному реформуванні російської, української і чеської мов.
Українська мовна потреба в фемінітивах не обмежується здобутками вітчизняного фемінізму. Тут сплелися соціальні складові мовної ситуації з національно-мовним пуризмом й ідеями «мовної рівноправності жінки».
В англійській, одній з мов, у яких немає граматичного роду, під фемінітивами розуміють назви посад і фахів (gender marking in job titles), вони є явищем рідкісним, адже більшість назв робіт в англійській нейтральні.
Для мов же, де рід є (серед яких українська) фемінізація професійних назв є актуальною для включення жінок у «поле видимості» мови, адже запозиченні нейтральних назв робіт (worker = he та she) охопність семантики втрачається (працівник = він). Те, як означати жінок у мові (нейтралізація чи специфікація), вирішується індивідуально для кожної конкретної мови.
Дослідження
Фемінітиви у дослідженнях називають по-різному: категорія «жіночість», найменування жінок (О. Земська), «назви істот жіночого роду», «назви жіночого роду» (І. Ковалик), «назви осіб жіночої статі» (Л. Родніна), «фемінативи» (А. Архангельська, З. Валюх, О. Тараненко, М. Федурко, А. Загнітко), «назви жінок» (А. Архангельська); «категорія nomina feminine», «фемінінний домінант», «фемінінний новотвір» (А. Архангельська), «моція» (Н. Клименко), «фемінітиви» (М. Брус, С. Семенюк, Л. Кислюк) тощо. «Серед науковців нема одностайності ні щодо називання певних понять гендерної лінгвістики, ні щодо визначення цих понять. (…) в науковій літературі відсутнє єдине визначення аналізованого мовознавчого напряму й одночасно терміносистеми» . Найуживаніші — «фемінітив» та «фемінатив». У наукових працях все частіше віддають перевагу фемінітиву (аналогічно до інфінітив, генітив), який може «існувати в мовленні як потенційне слово і поступово утверджуватися в ролі термінологічного поняття».
Хоча вичерпні дослідження фемінітивів досі відсутні в українському мовознавстві, роботи в цьому напрямку ведуться у трьох напрямах:
- Фемінітиви досліджують насамперед з огляду на словотвірні, лексико-семантичні та стилістичні особливості їх творення і вживання (, , ).
- Окремі дослідження вивчають розвиток фемінітивів на діахронічному (, ) чи синхронічному (Анатолій Нелюба) зрізах.
- Фемінітиви вивчають із погляду гендерної лінгвістики (Михайло Гінзбург, , Олена Синчак, ) та в лінгвокультурологічному аспекті ().
Наявний мовний і позамовний матеріал достатньою мірою розкриває історію фемінітивів української мови з ХІ ст. в сукупності їх лексичних, словотвірних і функціональних особливостей.
Фемінативами в українському мовознавстві іноді називають і групу іменників спільного роду, що є шаром експресивно-оцінної лексики.
Класифікація
Фемінні назви семантично (за смислом) поділяються на різні за обсягом групи назв, кожна з яких може поділятися на підгрупи: назви жінок (загальні, власні і «середнього роду», за діяльністю, соціальним станом, етнічністю/територіальністю, стосунками, біологічними ознаками), назви самиць тварин та неживі поняття.
I. Загальні назви жінок.
|
Фемінітиви й норма літературної української мови
Тривалий час[], або під впливом російської мови, або під впливом спільних тенденцій у кількох слов'янських мовах,[] в українському мовознавстві побутує уявлення, що граматичний жіночий рід має обмежене використання в діловому й науковому мовленні. Проте ще в 1960-х роках цю норму ставив під сумнів український мовознавець Іван Ковалик у своїй статті в журналі «Питання українського мовознавства».
У довідниках з культури й стилістики української мови доречність уживання граматичного жіночого роду визначають різними функціональними стилями. Не в останню чергу це зумовлено тим, що «категорія роду іменників виступає семантично значущою в корелятивних формах чоловічого і жіночого роду». Деякі порадники[] застерігають не переносити риси офіційно-ділового та наукового стилю, де граматична категорія роду не уможливлює варіативних форм та стилістичні відтінки, на художній, публіцистичний і розмовний стилі. Зокрема, зауважуючи можливі семантичні обмеження, Є. Чак у посібнику «Чи правильно ми говоримо?» радить: «Отже, зваживши на застереження, варто широко вживати такі утворення жіночого роду іменників, як авторка, бібліотекарка, лікарка, директорка, кондукторка, касирка», «Проте слід пам'ятати, що відповідне слово в чоловічому роді має більш загальний характер, і коли йдеться про офіційну назву звання, посаду або про ознаку чи вимогу, що стосується всіх, хто виконує цю роль чи роботу, треба вживати відповідне слово в чоловічому роді.»Олександр Пономарів у книзі «Культура слова: Мовностилістичні поради» радить не переносити риси офіційно-ділового стилю на інші стилі мовлення:
У засобах масової інформації досить часто можна почути й прочитати: перед мікрофоном журналіст Леся Чорна; гостей привітала вчитель української мови; ваша кореспондент взялась перевірити ці факти; Софія Русова — письменник, історик, педагог, викладач, громадський діяч. Такі конструкції суперечать морфолого-стилістичним нормам української мови. Вони є наслідком невмотивованого перенесення рис офіційно-ділового стилю (де підкреслюється не стать людини, а її службове чи суспільне становище) на художнє, публіцистичне та розмовне мовлення.
Процес утворення від іменників чоловічого роду назв жіночого роду доволі продуктивний. Слова авторка, аспірантка, дописувачка, журналістка, контролерка, лекторка, редакторка та інші зафіксовані в словниках, цілком нормативні. Отже, їх можна і треба вживати: перед мікрофоном журналістка Леся Чорна, ваша кореспондентка взялася перевірити ці факти; Софія Русова — історик, педагог, письменниця, викладачка, громадська діячка і т. д.
Дехто висловлює міркування, що, наприклад, слово поет (коли йдеться про жінок) слід застосовувати до видатних митців слова, а поетеса — до пересічних майстрів віршування. Погодитися з цим важко.
А мовознавець Капелюшний А.О. у посібнику «Практична стилістика української мови» зауважує: «Констатуємо тільки, що порада О. Д. Пономарева різною мірою стосується різних видів журналістського тексту. Багато іменників чоловічого роду — назв за професією, званням, посадою тощо — не мають паралельних форм жіночого роду…».
О.Пономарів зазначає, що жіночі відповідники до деяких назв професій вже досить поширені, а до деяких відповідників ще немає.
Більшість порадників та навчальних посібників рекомендували дотримуватися чинних до травня 2019 року норм в науковому та офіційно-діловому стилях:
У науковому і офіційно-діловому стилях іменники жіночого роду на означення професій вживаються рідко. У властивих їм мовних штампах спостерігаємо стійку традицію використання іменників чоловічого роду на позначення осіб жіночої статі.
В офіційному мовленні слід віддавати перевагу формам чоловічого роду, навіть якщо вони мають у сучасній українській мові співвідносні форми жіночого роду іменників, що називають осіб за посадою, професією, званням: зарахувати на посаду касира Петрову, нагородити лейтенанта Павлишину, виступила професор Біла, доручити інспекторові Дем'янівській. Уживання форм жіночого роду вмотивоване лише тоді, коли вказівка на стать є обов'язковою й не може бути виражена іншими засобами: виступи українських фігуристок, концерт відомої піаністки. Суто офіційного характеру ділові документи набувають за умови, якщо з іменниками на позначення посад, професій, звань та ін. залежні прикметники узгоджуються у формі чоловічого роду, хоч у тексті йдеться про жінок, пор.: старший сержант Лиса; провідний науковий співробітник Вишневська. Із жіночим прізвищем узгоджуються лише дієслова у формі минулого часу жіночого роду, пор.: професор Біла зауважила, старший сержант Батурська доповіла. Іменники жіночого роду із суфіксами -ш-, -их- не можуть бути використані в офіційному діловому мовленні через свій розмовний або жаргонний характер: секретарша, касирша, лікарша, головиха.
Принцип фемінізації як засадничий[] для української мови викладено і в академічній граматиці української мови, у якій Іван Вихованець і Катерина Городенська зазначають:
У сучасних тенденціях стосовно родової категоризації іменників помітним явищем постає співвідносність назв осіб чоловічого й жіночого роду. Ця співвідносність є найтиповішим і найпродуктивнішим способом творення іменників на позначення осіб: аптекар — аптекарка, архітектор — архітекторка, ветеринар — ветеринарка, економіст — економістка, депутат — депутатка, опозиціонер — опозиціонерка (…) Особливо широко функціонують похідні від іменників чоловічого роду суфіксальні кореляції жіночого роду в розмовному мовленні, вони нерідко не фіксовані словниками.
На хвилі національно-мовного пуризму активне творення і вживання фемінінних інновацій у розмовному мовленні часто розуміється як характерна риса української мови, що відрізняє її від російської[]. «Однак аналіз мовних і мовленнєвих фактів свідчить про те, що українська мова таким чином не відштовхується від російської, а крокує з нею нога в ногу, наступаючи на ті самі граблі. Саме в такому контексті можна казати про російсько-українську міжмовну конвергенцію». В українській цю словотвірну тенденцію, на думку деяких мовознавців, пожвавлюють насамперед позамовні чинники, зв'язані зі зростанням ролі жінки в українському суспільстві та із ширшими процесами демократизації. Проте фахівці відмічають наявність як стимулюючих, так і стримуючих чинників:
…і в українській, і в російській мовах реально існує ціла система як мовних, так і позамовних чинників, котрі стримують і, навпаки, стимулюють появу жіночих корелятів (Архангельська А. ‚Чоловік‘ у слов'янських мовах. 2007: 67-74). До чинників «стримуючого типу» належать морфонематична сполучуваність фемінізуючих формантів, прагматична «навантаженість» корелятів-фемінативів (що є, проте, об'єктивним наслідком їх походження), стилістична зниженість багатьох фемінізованих номінантів-іменувань за професією в порівнянні з чоловічими, «статусна» зниженість фемінатива в порівнянні з маскулінізмом (статус врачихи значно нижчий за статус врача, статус професора вищий, ніж статус професорши, те саме в українській мові — директорка виявляє нижчий статус, ніж директор). Звідси й потенційна можливість висловити за допомогою таких фемінативів поблажливу чи зневажливу характеристику жінки, що сприймається гендерно-чутливими дослідниками як сексизм.
В українських словниках та лексикографічних працях
Уже в першому українському друкованому словнику — «Лексисі» Лаврентія Зизанія (1596) було 7 жіночих найменувань (горбата, дочка, медведиця, молодиця, невістка, скорчена, сляка (скривлена)).
Загалом у XVI-XVII століттях кількість жіночих назв в українській мові зростає, однак продуктивнішими вони стають у ХІХ столітті. У ці періоди фемінітиви активно вживали передусім в усному мовленні, а в писемні джерела і відповідно словники вони проникали повільніше[].
Ситуація змінилася на початку ХХ століття. Дослідниками було помічено, що коли жінки вперше опановували нові професії і фахи, кількість неофемінітивів зростала, але зі збільшенням жінок у відповідних професіях вжиток повертався до форм чоловічого граматичного роду. На хвилі фемінізації й українізації жіночі назви потрапили в словники. Зокрема, чималу їх кількість засвідчує «Словник української мови» Дмитра Яворницького: євангелитка, єретниця, величниця (шанувальниця), домовласниця, злочинниця, колежанка, змагальниця (учасниця змагань), здільниця (майстриня, артистка) та ін.
Назви жіночих професій є в «Російсько-українському словнику» Агатангела Кримського (1924—1933): делегатка, інструкторка, інспекторка, друкарка, мулярка, медичка, лікарка, історичка (студентка), надихачка, випроб(ов)увачка, викладачка, професорка, демократка; виборниця, законодавиця, чинниця (діячка), з'ясовниця, віддячниця, заступниця, заводовласниця, коштодавиця, виконавиця. Примітно, що фемінітиви медичка, лікарка, історичка, викладачка, професорка подано без стилістичних позначок (розм. чи зневажл.), які в радянські часи було впроваджено в усі українські словники[].
У «Російсько-українському словнику ділової мови» М. Дорошенка є: виховниця, володілиця, доглядниця, друкарниця, видавниця, висловниця, свідчиця, статистиця, державиця, владниця та ін.
Політична дискусія про фемінітиви та жіночі прізвища велася під час правописної конференції 1927-28 рр. Учасники висловилися за відмінювання та варіативність, але активісти жіночих партійних організацій («жінвідділів») виступили категорично за те, що жіночі прізвища «не повинні одмінятися од чоловічих».
Близько 3 500 фемінітивів міститься у 11-томному Словнику української мови (1970—1980). Чимало[] з них мають позначки розм. чи зневажл., що обмежують сферу вживання фемінітивів розмовним стилем й не рекомендують уживання в науковій та офіційно-діловій практиці.
З початку 2000-х в Україні поступово переосмислюють тенденції розвитку української мови за радянських часів, у тому числі розглядають питання вживання жіночих назв. Так, мовознавець Анатолій Нелюба у словнику «Словотворчість незалежної України 1991—2011» (2012) подає фемінітиви-новотвори, що з'являлися на сторінках преси незалежної України.
Згадані лексикографічні напрацювання взято за основу для розробки онлайн-платформи «Фемінітиви», яку у 2017 році планувалося представити у Харкові на Міжнародному лінгвістичному конгресі, присвяченому розвитку системи фемінітивів української мови з огляду на динаміку мовної норми. На цій платформі планувалося зібрати всі жіночі найменування в українській мові.
На початку 2022 року на словниковій платформі r2u.org.ua було опубліковано «Вебсловник жіночих назв української мови» (за сприяння благодійного фонду «Повір у себе»), який уклала керівниця програми «Філологія» в УКУ, кандидатка філологічних наук . Над ним також працювали наукова редакторка Ганна Дидик-Меуш — докторка філологічних наук, авторка і співавторка словників «Комбінаторний словник української мови XVI–XVIII століть» та «Лексикон львівський: поважно і на жарт», а також науковий консультант — кандидат філологічних наук, перекладач, співавтор і («Правописник Language Tool»). Вебсловник створено опираючись на дані корпусу ГРАК та інших джерел. Усі 2000 фемінітивів проілюстровано цитатами з текстів. Чи не вперше[] в українській лексикографії в структуру словникової статті введено результати опитування в експертній групі. У ньому дескриптивний підхід до опису лексики урівноважено елементами прескриптивного підходу.
25 листопада 2022 року платформа «По той бік новин» в рамках свого підпроєкту «По той бік гендеру» запустила «Абетку фемінітивів». Абетка містить близько 100 слів, які вживають частіше щодо жінок у війську чи вимушених переселенок.
Способи творення
Формування словотвірного значення жіночості здебільшого відбувається від (назв чоловічого роду) за допомогою суфіксів: -к(а), -иц(я), -ниц(я), -овиц(я), -ин(я), -ес(а), -ис(а) та ін., префіксів: пра-, по-, конфіксів: па- -иц(я). Однак деякі маскулізми навпаки утворилися від фемінітивів, наприклад, нянь< няня, фей< фея, мимр < мимра, русал < русалка[]. Деякі професії називаються переважно фемінітивами, а їхні маскулізми рідкісні, або утворюються в аналітичний спосіб, або ж не утворюються взагалі. Наприклад, проститут (чол. до проститутка), повія, , повитуха, покритка, феміністка (прихильники феміністської теорії, наполягають, що чоловіки можуть бути лише «профеміністами» через відсутність досвіду жіночої гендерної соціалізації[]); машиніст — водій локомотива, а машиністка — набірниця друкарською машиною.
Суфіксальний словотвір
Найпродуктивнішим є суфікс -К-[], він утворює фемінітиви: депутатка, директорка, редакторка, архітекторка, лікарка, викладачка, доцентка, професорка та ін. Приєднується до чоловічої основи, яка закінчується на приголосний звук: президент — президентка, філософ — філософка, лідер — лідерка. Суфікс -К- поширений у всіх слов'янських мовах, а в українській він став найпродуктивнішим із середини ХІХ століття[]. Висока продуктивність історично демінутивного (куля-кулька, лава-лавка) суфікса -к(а), за допомогою якого часто утворюються віддієслівні іменники (грілка, закладка, підтяжка), нині (2014, 2016) активізованого також для творення розмовних неологізмів (автоцивілка «страхування», мазепинка «кашкет», див. універбація), які можуть виступати стримуючим чинником при створенні фемінітивів. У таких випадках шукають варіанти з меншим емоційним відтінком, ніж додає афікс -ка (напр. філософ — філософка — філософиця — філософиня — філософеса).
Суфікс -ИЦ- — другий за продуктивністю[]. Приєднується до основ на –ЕЦЬ: підприємець — підприємиця, виконавець — виконавиця, службовець — службовиця, і –НИК: радник — радниця, засновник — засновниця, чиновник — чиновниця, боржник — боржниця, вісник — вісниця, ганчірник — ганчірниця, відступник — вісдступниця, мученик — мучениця, духозбудник — духозбудниця (надихач — надихачка), песиголовець — песиголовиця, самець — самиця, бунтівник — бунтівниця, кидальник — кидальниця, халамидник — халамидниця, бог — божиця. Фемінітиви на -ИЦ- існували ще в праслов'янський період (вовчиця, птиця), їх поширення засвідчено в писемних пам'ятках XII—XIII ст. У другій половині ХІХ — на початку XX ст. їх чисельність поступово збільшується (друкарниця, доглядниця, віртуозниця, пекарниця, мешканиця). Проте в нормативні джерела другої половини XX ст. не потрапила значна частина іменників з суфіксом –ИЦ-, які було подано в словниках часів українізації. Нині[] спостерігаємо активізацію цього фемінізуючого суфікса[].
Суфікс -ИН- фемінізує чоловічі основи на -ЕЦЬ: борець — борчиня, мовець — мовчиня, продавець — продавчиня, творець — творчиня, митець — мисткиня, -ЛОГ: філолог — філологиня, соціолог — соціологиня, ендокринолог — ендокринологиня, або на приголосний, які тривалий час[] вважалися непіддатними фемінізації, наприклад ворог — ворогиня, член — членкиня, хірург — хірургиня.
Суфікс -ИН- (-ЕН-) трапляється в староукраїнських писемних пам'ятках, зокрема, з його допомогою утворювали:
- національно-територіальні фемінітиви (бойкиня, лемкиня, грекиня);
- андроніми (герцогиня, графиня, княгиня);
- атрибутивні назви (берегиня, богиня, другиня);
- фемінітиви за соціальною ознакою (бояриня, синьйорина, ґаздиня, монахиня);
- агентиви (майстриня, кравчиня).
Крім української, суфікс -ИН- (-ЕН-) властивий також західно- і південнослов'янським мовам, тому він повніше зберігся на заході України (мовець — мовкиня, швець — шевкиня, німець — німкеня, де підживлюється від західнослов'янських мов і з мовної практики західної української діаспори. Натомість він не властивий ані російській, ані білоруській мовам[]. У позамовному плані відродження цього суфікса, зокрема, для творення фемінітивів може сприйматися як повернення української мови до «центральноєвропейського мовного простору» (Юрій Шевельов). Стримуючим чинником є урочистий книжний відтінок суфікса -ИН- (гординя, милостиня), а також конотативи ще не засвоєних слів, що перебувають на стадії жаргонізмів (як-от філологиня в 2010-х), коли їх використовують спершу переважно в усній, жаргонній, художній, епістолярній мові.
Суфікс -ЕС- (-ИС-) трапляється в номінаціях, які були запозичені у XVIII столітті з французької мови (іноді через російську[]):
- андронімічні фемінітиви (баронеса, віконтеса, грандеса, принцеса);
- агентиви (патронеса, поетеса, стюардеса; абатиса, актриса, директриса, інспектриса, заст. лектриса).
Сьогодні[] у фемінних інноваціях, на кшталт політикеса, агентеса, критикеса, метреса, майданеса, помітні спроби надати цьому суфіксові нового життя. Однак у парах словотвірних синонімів актриса — акторКа, лектриса — лекторКа, директриса — директорКа, поетеса — поетКа перевагу отримує більш частотний і більш продуктивно спроможний формант -К-. Тож доля суфікса -ЕС- (-ИС-) як фемінізаційного форманта поки залишається під питанням.
Особливістю словотвірної фемінізації є конкуренція між різними формантами: фотографка — фотографиня — фотографеса; філософка — філософиня — філософеса; кінознавчиня — кінознавиця — кінознавка; літературознавчиня — літературознавиця — літературознавка. Така конкуренція є закономірною для процесу карбування нових слів, тому припускають, що своєрідне словотворче «вагання» триватиме доти, доки мовна спільнота не вподобає собі та не відшліфує одного фемінітива з низки потенційно можливих[]. Водночас у процесі карбування фемінітивів нині[][] істотно зростає роль медіа: активісти вважають, що «з їх допомогою словотворчі моделі фемінітивів відпрацьовуються швидше». Втім, у сучасній мовній практиці спостерігається хаотичне використання фемінізуючих афіксів, кількість утворюваних корелятів однієї назви тільки збільшується, при цьому «нестійкість рівноваги з погляду змістової та формальної відповідності таких одиниць означуваному поняттю у групах фемінативів-варіантів лише посилюється»; однією з причин цього професор А. Архангельська вбачає те, що «вони семантично, прагматично і стилістично не рівнозначні своїм чоловічим корелятам».
Мовознаіець А. Нелюба виділяє ще одну особливість творення фемінітивів на сучасному етапі, визначаючи її як «черезкроковий шлях творення». Цим способом утворено фемінітив істориня, тобто безпосередньо від історія (якщо ж утворювати від чоловічої основи, то можливий варіант: історик — історикиня), мажоритаристка — від мажоритарна система (якби слово утворювалось від чоловічої основи, то вийшло б мажоритарник — мажоритарниця). Професор припускає, що в майбутньому тенденція утворювати жіночі назви від загального поняття, проминаючи чоловічу основу, може пожвавитись.
Несуфіксальний словотвір
Зміною закінчення часто утворюються фемінітиви в романських мовах. В українській це найчастіше імена. Наприклад: Богдан і Богдана, Олеся та Олесь, також неньо й неня, кум і кума.
Суплетивно, тобто переміною кореня слова, утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько й тітка.
Значно збільшив свою продуктивність спосіб префіксації, у результаті чого виникло багато префіксальних та складних фемінітивів. До продуктивних запозичень належать префікси: супер-, інтер-, екс-, анти-, екстра-, дис-, ре-, суб-, ультра- (суперзірка, супермодель, інтердівчина, екс-фігуристка, антибільшовичка). Серед українських морфем виділяють префікси па- пра-, напів-, по- (падчерка, прабаба, правнучка).
Окремо слід відзначити зміну субстантивованих прикметників за родами. Наприклад, радіоведуча / радіоведучий; православний / православна; свята́ / святий, головуючий / головуюча.
Вживання в публічній сфері
Використання фемінітивів у сучасних українських ЗМІ може засвідчувати прагнення поширювати та популяризувати ідеї гендерної рівності та дотримуватися чинної мовної норми (Український правопис 2019 року).
Преса, періодика, інтернет-ЗМІ та зіни | Видавництва | Телебачення та мережевий відеопродукт | Радіомовлення |
---|---|---|---|
Послідовно вживають фемінітиви:
Менш послідовно: | Менш послідовно: |
|
Художня література
Жіночі самоназви проникали, наприклад, в сучасну поезію спочатку як жаргонізми: «А ми такі… гуртожитські богині / — Філологині, жриці дивних слів…».
Однією з активних кувательок фемінітивів[] в українській літературі була Наталена Королева (1888—1966), яка у своїх творах «Таврійська бай» і «Скитський скарб» вжила авторські: їздкиня, центавреса, стражкиня.
Перше видання серії романів про Гаррі Поттера українською у видавництві А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА (Гаррі Поттер і філософський камінь) 2001 року, у перекладі Віктора Морозова, як і наступні шість томів видавництва, містило такі фемінітиви, як професорка, директорка, екзаменаторка, чаклуни та відьми (повсякчас вживається парно, в значенні громадяни, люди), ельфиня(-домовичка), дракониха (і драконка) та інші непоширені на час публікації форми[].
Відомі люди
Серед публічних персон, фемінітиви українською у більшому чи меншому об'ємі вживають, наприклад, гурт ONUKA, Марися Рудська, Ілля Стронговський, , .[]
Наукова та публіцистична сфера
Фемінітиви активно вживають сучасні українські гендерні дослідниці та експертки з жіночих студій, такі як Віра Агеєва, Оксана Кісь, Тамара Марценюк, Марія Маєрчик, . Серед публікацій з цих тем для широкої аудиторії послідовною стратегією вживання фемінітивів та мови включення, зокрема:
- Колектив авторок за ред. Марії Маєрчик. Гендер для медій. Підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей, — Київ: Критика, 2017 (видання третє, виправлене та доповнене). .
- Тамара Марценюк. Чому не варто боятися фемінізму. — Київ: «Комора», 2018. 328 с. .
- Оксана Кісь. «Українські жінки в горнилі модернізації». 2017.
Юридичні документи
За дослідженням 2018 року фундацією DEJURE , в рішеннях українських судів найпоширенішими були фемінітиви позивачка (4 163 442 рази), громадянка (1 317 982 рази), відповідачка (1 278 551 раз), скаржниця (27 167 разів), представниця (11 457 разів). Юристка (18 разів, подекуди одрук), (адвокатка), прокурорка, правничка виявилися одруками. Зовсім не вживається членкиня.
Резюме
За дослідженням 2019 року, фемінітиви широко присутні в документах офіційно-ділового стилю, зокрема в резюме. Фемінітиви в українських резюме ужито переважно щодо низькокваліфікованого персоналу та творчих професій. Резюме українською, за даними www.work.ua станом на 2019, містили фемінітиви лиш у 20 випадках зі 100 (резюме французькою з того ж дослідження — в 100 випадках зі 100). Деякі посади дублювалися (офіціант – офіціантка, пакувальник – пакувальниця), більшість ні (адміністратор, менеджер, учитель). Були відповідальна, телеведуча. Лише прибиральниця не мала чоловічого відповідника, і стюардеса, закріплена традиційно.
Законодавче закріплення в Україні
За словами Правописної комісії, український правопис редакції 1993 року, яким користувалися до 2018 року включно (деякі люди та організації продовжують і після), потребував доповнення у відповідності з тими сучасними мовними тенденціями, які сформувалися в суспільстві. Проєкт нової редакції українського правопису 15 серпня 2018 року був опублікований на сайті МОН для громадського обговорення.
Флешмоб #легалізуватифемінітиви
У серпні 2018 року кореспондентка «Громадського радіо» Ana More ініціювала «Facebook-флешмоб #легалізуватифемінітиви» з закликом до Правописної комісії унормувати вживання в українській мові фемінітивів. Прихильники пропозиції публікували та поширювали дописи з тегом і надсилали секретарці Нацкомісії з правопису Ларисі Шевченко листи із пропозицією додати до проєкту нового правопису положення про варіативне вживання іменників-назв професій та посад – поруч із чоловічими формами додати фемінітиви. Правописну комісію закликали рекомендувати вживання фемінітивів на позначення жінок у професійному контексті, у тому числі жінок з військовими званнями – не лише у розмовній мові, а й норматизувати вживання фемінітивів і в публіцистичному, і в художньому, і в науковому, і в офіційно-діловому стилях.
До 1 жовтня 2018 року проєкт правопису отримав понад 500 пропозицій, зауважень і коментарів, через півроку після цього робота над правописом була завершена.
Український правопис 2019 року
30 травня 2019 року набрав чинності Правопис 2019, що містив рекомендацію та правила творення фемінітивів, подані на сторінці 39 правопису (за текстом офіційного видання на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні) у пункті 4 ("ПРАВОПИС СУФІКСІВ. Іменникові суфікси", § 32. -ИК, -НИК / -ІВНИК, -ЛЬНИК):
"-К-(-А), -ИЦ-(-Я), -ИН-(-Я), -ЕС-(-А)"
4. За допомогою суфіксів -к-(-а), -иц-(-я), -ин-(-я), -ес-(-а) та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі.
Найуживанішим є суфікс -к-(-а), бо він поєднуваний з різними типами основ: а́вторка, диза́йнерка, дире́кторка, реда́кторка, співа́чка, студе́нтка, фігури́стка та ін.
Суфікс -иц-(-я) приєднуємо насамперед до основ на -ник: верста́льниця, набі́рниця, пора́дниця та -ень: учени́ця.
Суфікс -ин-(-я) сполучаємо з основами на -ець: кравчи́ня, плавчи́ня, продавчи́ня і приголосний: майстри́ня, філологи́ня; бойки́ня, лемки́ня.
Суфікс -ес-(-а) рідковживаний: дияконе́са, патроне́са, поете́са.— Український правопис 2019, ст. 39—40 (Текст офіційного видання на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ)
Радниця міністерки освіти і науки України (на той час Лілії Гриневич) Олена Масалітіна назвала введення фемінітивів до Правопису 2019 року «історичним моментом», а самі фемінітиви – «питомою рисою української мови».
Фемінітиви в трудових книжках
18 серпня 2020 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України наказом № 1574 від 18.08.2020 р. «Про затвердження Зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010» офіційно дозволило фемінітиви для посад працівниць, утворених за правилами чинного правопису, у кадровій документації, тобто трудових книжках, наказах, кадровому і загальному діловодстві, кореспонденції та всіх інших галузях праці, де застосовується класифікатор професій). За текстом наказу:
За потребою користувача [ національного класифікатора професій ], при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи (відповідно до пункту 4 параграфа 32 Українського правопису, схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 437). Наприклад, інженер — інженерка, верстатник широкого профілю — верстатниця широкого профілю, соціолог — соціологіня. [правильно: соціологиня]
— Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 1574 від 18.08.2020 "Про затвердження зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010"
Сприймання громадськістю
Фемінітиви супроводжує бурхлива дискусія в наукових, публіцистичних та соціальних колах. Ставлення громадськості до них неоднозначне[].
Опитування населення
Анкетування 2014 року 676 осіб (студент(к)и вишів західного, центрального і східного регіонів України 18—25 років та держслужбов(и)ці) виявило неодностайність громадської думки щодо фемінітивів, нерозуміння їх необхідності й сенсу, 79% опитаних не вживали фемінітиви у мові (Архангельська А., 2014).
Детальні результати опитування |
---|
«Із 676 опитаних 95 жінок (18 %) та 17 чоловіків (12 %) вважають, що жінка повинна мати спеціальне фемінізоване найменування, 409 жінок (76 %) та 111 чоловіків (80,5 %) — що в ньому немає необхідності, „не визначилися“ — 34 (6 %) і 10 (7,5 %) респондентів відповідно. (…) загалом позитивно оцінюють уживання неофемінативів у сучасному мовленні 30 % жінок і 29 % чоловіків, загалом негативно — 58 % жінок і 62 % чоловіків. Таких, що не визначилися зі ставленням, серед жінок — 63 особи (12 %), серед чоловіків — 11 (8 %). У цілому серед усіх опитаних жінок уживають неофемінативи у своєму мовленні 114 осіб (21 %), не вживають 424 особи (79 %), 18 з усіх опитаних чоловіків (21 %) уживають такі одиниці у своєму мовленні, 79 % (110 осіб) не вживають. Загалом 50 серед усіх опитаних жінок (9 %) і 17 серед чоловіків (12 %) вважають, що такі назви підвищують статус жінки; 160 жінок (30 %) і 41 чоловік (30 %) — принижують її; 328 жінок (61 %) та 80 чоловіків (58 %) — такі назви жодним чином не впливають на суспільний статус жінки. Отже, очевидним є те, що семантико-прагматична нетотожність чоловічого і жіночого корелятів таких назв користувачами мови все ж усвідомлюється. (…): Опитування виявило: громадська думка щодо неофемінативів у наших співвітчизників далека від одностайної. Більшість опитаних не бачить у таких мовних позначеннях жінки необхідності й сенсу; значна частина не може сформулювати свого ставлення до цього явища. Водночас ЗМІ широко транслюють такі новотвори, не беручи до уваги ні їхню нормативність (передусім милозвучність), ні прагматичні потенції. Укладачі словників неологізмів найчастіше залишають їх поза межами своїх реєстрів. Укладачі найновіших академічних тлумачних та двомовних словників схиляються до нормативного на даний час мовного позначення жінки.» |
Анкетування 2018 року 216 українців і українок тієї ж вікової групи (18—25 років) показало загалом позитивно-нейтральне ставлення жителів(-ок) України до послуговування фемінітивами в розмовному мовленні, а в публіцистиці й офіційних документах – скоріше схвальне, причому до їх ужитку в будь-якому стилі жінки ставляться позитивніше за чоловіків.
Детальні результати опитування |
---|
216 українців (134 жінки і 82 чоловіки): у повсякденному мовленні до вживання фемінітивів 15,3 % ставляться схвально (регулярно послуговуються ними й уважають, що їх треба використовувати якомога частіше), 13 % – скоріше схвально, 52,8 % – нейтрально (уживають час до часу лише вкорінені в мові фемінітиви), 12,5 % – скоріше негативно, 5,6 % – негативно. У публіцистичному й офіційно-діловому стилях 31 % ставляться схвально (варто якомога частіше використовувати не лише в масмедіа, але й офіційних документах), 16,2 % – скоріше схвально (не вважаючи за доцільне легалізовувати в ділових паперах), 25 % – нейтрально, 19 % – скоріше негативно, 8,3 % – негативно (вважаючи, що фемінітиви не характерні для української мови). У повсякденному мовленні схвалюють 12,2 % чоловіків і 17,2 % жінок, скоріше схвалюють 8,5 % чоловіків і 15,7 % жінок; 48,8 % чоловіків і 54,5 % жінок ставляться до їх застосування нейтрально, 19,5 % чоловіків і 9 % жінок – скоріше негативно, 11 % чоловіків і 2,2 % жінок – негативно. Використання у газетах, журналах й офіційних документах схвалюють 20,7 % чоловіків і 37,3 % жінок, скоріше схвально – 14,6 % чоловіків і 17,2 % жінок, нейтрально – 24,4 % чоловіків і 25,4 % жінок, скоріше негативно – 20,7 % чоловіків і 17,9 % жінок, негативно – 19,5 % чоловіків і 1,5 % жінок; Результати запитання № 3а показали, що 82,4 % від усіх опитуваних віддають перевагу реченню лише з іменником чол. р., 13 % – з паралельним записом іменників чол. і жін. р., 3,7 % подали власні варіанти, 0,9 % не подали жодної відповіді. З відповідей на запитання № 3б довідуємося, що варіант речення лише з іменником чол. р. вподобали 75,5 % від респондентів, паралельне використання з першим іменником чол. р. – 7,9 %, а з першим іменником жін. р. – 13 %, свій варіант указали 3,2 %, не подала відповіді одна особа. У запитанні № 3в 50,5 % респондентів вибрали варіант речення, що містить лише іменники жін. р., а 48,1 % – іменники чол. р. Наголошували на громіздкості деяких фемінітивів, пропонуючи впровадження інклюзивного написання (програмісти/ки), на необхідності визначитися зі словотвірними моделями. |
Мовознавча критика
На думку дослідника та популяризатора української мови Олександра Авраменка, фемінітиви історикиня, етнографиня, педагогиня потрібно використовувати вибірково, бо вони «неоковирно звучать».
Різко критикує вживання фемінітивів професор чеського Університету Палацького в м. Оломоуці , що опублікувала серію статей про історію й сучасний стан системи фемінітивів, в яких невисоко оцінила міркування тих українських мовознавців, котрі обстоюють уживання фемінітивів. А. Архангельська оцінює нові фемінітиви (професорка, міністерка, олігархиня, теоретикиня та ін.) як естетично неприйнятні, такі, що семантико-прагматично нетотожні своїм корелятам, вважає, що в СУМ ввійшли найвдаліші жіночі найменування часів українізації, а також заперечує тиск російської мови на систему фемінітивів української мови.
Нерідко окремі дослідники зауважують, що вживання фемінітивів засвідчує «давню патріархальну тенденцію» розвитку української мови, тож традиційно належні до розмовних стилів засоби можна широко вживати в тому числі у діловому мовленні й у фахових текстах, таких як: доповіді, листи, протоколи, рецензії, експертні висновки. Фемінізацію, за визначенням А. Нелюби, можна назвати «українським проривом» у сучасних словотвірних процесах.
Дискримінація при наймі
Дослідження фемінних інновацій у мовах з граматичним родом засвідчують, що жінок, котрі описують себе фемінітивами, можуть менш охоче брати на роботу (дослідження в Польщі, 2012 року) та вважати менш соціально значущими і встановлювати їм меншу зарплату (на італійському матеріалі[]), на відміну від жінок, котрі вживають щодо себе нормативні нейтральні відповідники.
Фемінітиви в мовах світу
Ця стаття може містити . |
В англійській мові
Цей розділ не містить . |
Поява фемінітивів в англійській мові прямо пов'язана з поширенням фемінізму в суспільстві, яке посприяло розвитку гендерної лінгвістики, результати чого вже відбилися і в повсякденній мові. Так, наприклад, звертаючись до молодої жінки, у багатьох англомовних країнах стали використовувати нейтральну форму Ms замість традиційних Miss або Mrs. Такі лексичні нововведення були зроблені, щоб уникнути «сексизму в розмові».[]
В англійській мові фемінітиви утворюються двома способами:
- До кореня додається суфікс, найчастіше це -ess, -ette, -ine, -rix: actor (актор) — actress (актриса), administrator (адміністратор) — administratrix (адміністраторка), astronaut (астронавт) — astronette (астронавтка), author (автор) — authoress (авторка), cosmonaut (космонавт) — cosmonette (космонавтка), hero (герой) — heroine (героїня), poet (поет) — poetess (поетеса), progenitor (попередник) — progenitrix (попередниця), usher (білетер) — usherette (білетерка).
- Традиційне -man замінюють на -woman, що очевидно вказує на стать: businessman (підприємець) — businesswoman (підприємиця), chairman (голова) — chairwoman (жінка-голова (зборів, засідання); завідувачка), landlord (поміщик) — landlady (поміщиця), salesman (продавець) — saleswoman (продавчиня).
Деякі з професій не вказують на конкретну стать: lawyer (адвокат), driver (водій) чи director (директор). При перекладі цих слів слов'янськими мовами ми все одно постанемо перед труднощами, адже вони будуть мати рід — і зазвичай це чоловічий, якщо не вказано інше. В англійській мові ці іменники вважаються нейтральними, не зачіпають людей різних груп. Тому при розмові рекомендують[] використовувати саме ці види слів, особливо, коли справа стосується людей, чию стать ви точно не знаєте. Наприклад: bartender замість barman, barwoman (бармен / барменка); firefighter замість fireman / firewoman (пожежник / пожежниця); police officer замість policeman / policewoman (поліцейський / поліцейська); chairperson, moderator, head замість chairman / chairwoman (головуючий / головуюча); member of Congress, representative замість congressman / congresswoman (член конгресу / член конгресу); people, humans замість mankind (людство з коренем чоловік); mail carrier, letter carrier, post worker замість mailman / mailwoman (листоноша ч. р. і ж. р.); flight attendant замість steward / stewardess (бортпровідник / бортпровідниця); server, table attendant, waitron замість waiter, waitress (офіціант / офіціантка) та ін.[].
Більшість англомовного співтовариства схиляється до використання фемінітивів або нейтральних слів для професій людей. На їхню думку, такі слова допомагають назавжди розправитися з існуючим в суспільстві упередженим ставленням до жінок, а також нерівним розподілом обов'язків. Крім того, прихильники й прихильниці таких лінгвістичних змін вважають, що подібні слова надихають жінок на кар'єрні досягнення.[]
В арабській мові
У Корані зустрічаються слова і в чоловічому, і в жіночому роді по сусідству, наприклад «віруючий і віруюча повинні...».
В арабській фемінітиви творяться додаванням букви ة (та-марбута), яка усно вимовляється -а, в поєднанні з визначальним іменником -ат, в літературній формі -атун): наприклад, طالب (таліб, студент) стає طالبة (таліби, студентка); в потоці мовлення: طالبة الجامعة (талібат ал-джамі'а, студентка університету). Проте, ця ж буква може завершувати слова чоловічого роду.
У білоруській мові
У білоруській для утворення фемінітивів, перш за все, використовують суфікс -ка: амбасадарка, дызайнерка, дворніца, джазістка, прэзідэнтка і консулка. У старобілоруській мові паралельно і активно застосовували суфікси -іца і -іня, наприклад караліца (каралева). Ці суфікси також існують і в сучасній білоруській мові, наприклад намесніца, але частіше використовуються в діалектах і в мові емігрантів. Спільний рід — іменники, які найчастіше утворюються на основі дієслів. Наприклад, размаўляць — суразмоўца, выдаваць — выдаўца. Вони підходять як для жінок, так і для чоловіків. Як і для української, для білоруської суфікс -ша при творенні фемінітивів невластивий. І, хоча іноді він застосовується в білоруській, історики мови простежили, що до білорусів й українців він прийшов під впливом Росії в XIX столітті.
В іспанській мові
В іспанській фемінітиви від іменників чоловічого роду, що закінчуються на приголосну, на -o або -e, найчастіше утворюються додаванням кінцевої -а після приголосної: español (іспанець) стає española (іспанка), або заміною кінцевих -o чи -e на -a: amigo (друг) стає amiga (подруга). В інших випадках фемінітиви утворюються іррегулярно; іноді для чоловіків і жінок використовується однакова форма, що розрізняється лише артиклем: el terapeuta (терапевт) і la terapeuta (терапевтка).
В іспанській є два роди — чоловічий і жіночий, тому Іспанія не пішла гендерно-нейтральним шляхом, як англійська, а, навпаки, вводить відсутні фемінітиви, як Україна. Наприклад, зараз у газетах про президенток пишуть la presidenta (замість старої форми, коли додавали жіночий артикль -la до слова presidente).
У 2010 році проведена реформа граматики (La nueva gramática de la lengua española, 2010), метою якої були рівні права жінок і чоловіків з лінгвістичної точки зору. Реформа не торкнулася іменників, що позначають військові звання, вони досі мають загальну форму для чоловічого і жіночого роду і розрізняються артиклем і супутніми словами. Тобто, el alférez - la alférez, el cabo - la cabo, el general - la general і так далі.[]
У німецькій мові
У німецькій фемінітиви від багатьох професій утворюються додаванням суфікса -in: student (студент) стає studentin (студентка). У деяких випадках при цьому голосна в корені отримує умлаут, наприклад, Koch (кухар) стає Köchin (кухарка), в інших випадках фемінітиви утворюються іррегулярно.
Оскільки форми studenten і studentinnen (студенти і студентки), kollegen і kolleginnen (колеги і колежанки), besucher і besucherinnen (відвідувачі і відвідувачки) є досить громіздкими, їх представили в скороченому вигляді: StudentInnen (студентки), besucherInnen (відвідувачки) і kollegInnen (колежанки). Написання великої I дозволяє набувати форми studentInnen як для студентів, так і для студенток. Дана форма звернення остаточно утвердилася в 2011-2013 рр.
В процесі розвитку німецького суспільства однією з проблем, з якою зіткнулась мова, став той факт, що деякі люди не ідентифікують себе однозначно з чоловічою чи жіночою статтю. Так позначення studentInnen перестало бути універсальним. Однак нещодавно з'явилося рішення — форма student*innen («студент*ки»). Зірочка посередині охоплює всі можливі прояви гендерної ідентифікації.[]
Цікавим є той факт, що дана форма набула поширення не тільки серед радикальних феміністок. Уперше така форма почала зустрічатися в 2016 році. Єврейський музей в Берліні став однією з перших організацій, що повністю перейшли на форму із зірочкою. Так, євреї тепер у них позначаються не як juden (євреї) і jüdinnen (єврейки), а як jüd*innen (єврей*ки). Це яскравий приклад того, наскільки багато факторів, таких як розвиток Інтернету як комунікативного простору для поширення ідей, здатні впливати на мовні нововведення.[]
У польській мові
Фемінітиви в польському суспільстві звичніші і використовувалися частіше: на рубежі XIX і XX століть doktorka, rektorka, docentka, redaktorka цілком вживалися в ЗМІ. Проте в другій половині XX століття ставлення до фемінітивів змінилося. У ПНР, як і в СРСР, жінки працювали нарівні з чоловіками — але саме тоді з'явилася думка, що чоловічі назви професій звучать більш престижно[]. У 50-60-ті роки стала переважати точка зору, що profesorka і dyrektorka — це розмовні слова, а говорити треба pani profesor і pani dyrektor[]. У польському суспільстві досі немає єдиної думки щодо фемінітивів. У 2013 році в країні провели опитування про необхідність створювати фемінітиви від чоловічих назв професій — і тільки половина жінок відповіла ствердно. Деякі польські феміністки намагаються використовувати фемінітиви без суфікса -ka-. У польській мові є два займенники множини третьої особи — "oni" (група людей, де є хоча б один чоловік) і "one" (всі інші: жінки, діти, предмети, тварини). Зараз ці дві форми називаються особисто-чоловічий і неособисто-чоловічий (раніше вона називалася жіночо-речовою). Уявлення про те, як можна виправити ситуацію найближчим часом, поки немає: змінити «жіночо-речовий» рід неможливо без радикальної структурної зміни польської граматики. Найпоширенішим є суфікс -ka.
Методи творення фемінітивів у польській мові:
- присвійні суфікси жіночности (-owa, -ówna, -ina/-yna, -anka) – krawcowa, hrabina, burmistrzanka, koleżanka;
- афікси (-ka, -ini/-yni, -ica/-yca, -ina/-yna, -anka) – autochtonka, kibicka, sabotażystka, skoczkini, przodkini, sportowczyni, wydawczyni, dawczyni, anielica, diablica;
- суфікси (-icha/-ycha, -na, -essa) – kowalicha, druhna, baronessa.
У російській мові
Фемінітиви в російській мові утворюються приєднанням суфікса до чоловічої основи або заміною суфікса. Академічна «Російська граматика» 1980 року нараховує 10 таких суфіксів. Найпоширенішими є -ш- (диктор → дикторша), -к- (студент → студентка), -щиц- (банщик → банщица) і -ниц- (писатель → писательница). При цьому один і той же словотвірний тип може як розвиватись, так і ні (наприклад, «студентка», але не «президентка»). У результаті для деяких професій в літературній російській мові загальновживане позначення в жіночому роді відсутнє (наприклад, «філолог») або ж має зневажливий відтінок (докторша у порівнянні з доктором). Також використовується конструкція «жінка-X», де X - назва професії в чоловічому роді. Такий варіант часто зустрічається, коли йдеться про нову для жінок область і тому вживається з прикметником «перша» (первая женщина-космонавт).
Вибір суфіксів залежить від основи слова в чоловічому роді: основи на -тель и -ник, частіше використовують суфікс -ниц-: (учитель → учительница, художник → художница), основи на -ф і -г – суфікс -иня- (граф → графиня, психолог → психологиня), основи на парні по глухості-дзвінкості приголосні -к- (студент → студентка), і так далі; при цьому багато в тому числі усталених фемінітивів утворюються інакше.
Історично деякі фемінітиви в російській мові позначають не жінку певної професії, а дружину зайнятого цією професією чоловіка (профессорша — це жінка профессора, генеральша — жінка генерала). Це створює неоднозначність при використанні суфіксів -ш- і -их- в сучасній розмовній мові, перешкоджає поширенню таких слів і закріпленню їх в літературній російській мові. Через це люди, які виступають за використання фемінітивів, часто відмовляються від суфіксів -іх- і -ш- на користь -к-, вважаючи його нейтральнішим. З іншого боку, суфікс -к- для фемінітивів критикується через його омонімії: він також утворює зменшувально-пестливі іменники або скорочення словосполучень (финский нож → финка), що може надати фемінітивам з -к- небажані смисли.[]
Існує невелика кількість назв професій в жіночому роді, які не є похідними від назви тієї ж професії в чоловічому роді. Наприклад: «маникюрша» безпосередньо від слова «маникюр» («маникюрщик» утворений пізніше незалежно); «техничка» походить від визначення «техническая служащая», а не від професії «техник»; «прачка» від застарілого (українізму) «прать».
У січні 2024 року Верховний суд РФ назвав фемінітиви ознакою «міжнародного громадського руху ЛГБТ», який визнанв екстремістським.
У французькій мові
У французькій мові слова фемінізується через артикль або закінчення, а часто обома способами. Для позначення жінки на посаді зазвичай використовується певний артикль: la juge (суддя) або la ministre (міністерка).
Іноді для фемінітива у французькій потрібно додати суфікс -e: ami (друг) – amie (подруга); candidat (кандидат) – candidate (кандидатка); député (заступник) – députée (заступниця); avocat (адвокат) – avocate (адвокатка); procureur (прокурор) – procureure (прокурорка). Також існують суфікси -esse, -ine: un maître (майстер) – une maîtresse (майстриня), héro (герой) – héroïne (героїня)
Слід виділити sapeuse-pompière (пожежниця) замість sapeur-pompier (пожежник).
У французькій, як і в українській, є великий список професій, назви яких традиційно більше асоціюються з «чоловічими»: médecin (лікар), peintre (художник), gouverneur (губернатор), ministre (міністр). З недавнього часу французи творять жіночі варіанти для таких професій: sénateur / sénatrice (сенатор / сенаторка), або ж ставлять артикль жіночого роду перед словом: la présidente.
Є й аналогічна до іспанської проблема з займенниками множини, де «elles» (вони) або «toutes» (все) використовуються для опису групи жінок, а «ils» (вони) або «tous» - для групи людей, в якій є хоча б один чоловік. Їй шукають різні способи вирішення. Лесбійський журнал Wel Wel Wel нагадує, що і займенники було введено лише в XVII столітті, про що писав граматик Бозе: «Чолочий рід вважається більш шляхетним, ніж жіночий, через перевагу чоловіка над жінкою». Редакція пропонує і застосовує на сторінках журналу звід «рівноправніших» граматичних правил, що побутували в мові до XVII ст. Так, при перелічуванні узгодження відбувається не зі словом чоловічого роду – а з тим, яке перелічується останнім. «Всупереч поширеній думці, такі правила не ускладнюють мову, а лише роблять її більш рівноправною».
Фемінітиви у французькій мові пройшли шлях від маргіналізованих[], якими користувалися переважно феміністки і соціалісти, до законодавчо затвердженої норми в усіх професіях для жінок. Спочатку ліва газета Libération писала directress (директорка), а центристська Le Monde або права Le Figaro madame le directeur (жінка-директор) і ніколи не фемінізовували професії. Але з приходом до влади лівого уряду з великою кількістю міністерок, які на дверях кабінетів предсталялись «Madame la ministre», був ухвалений закон, який офіційно закріпив ці мовні і соціальні зміни.
Проведена на державному рівні і відмова від звернення «мадемуазель», яке артикулює шлюбний статус жінки (мадам ― одружена жінка, а мадемуазель ― неодружена), тоді як для чоловіків такого розмежування немає. Пильну увагу до шлюбного статусу визнали дискримінацією жінок, і в 2012 після довгих дебатів і мітингів звернення «мадемузель» видалили з адміністративних форм. Що теж викликало протести: «Багато хто стверджував, що жінкам взагалі-то подобається, коли їх називають "мадемуазель"», але зараз у професійному світі це слово повністю стерте.[]
Національна асамблея Франції ухвалила вказувати в жіночому роді всі пости, які займають жінки. У 2014 році депутата французького парламенту оштрафували на 1 378 євро за те, що він під час сесії звернувся до головуючої «Madame le président» (пані президент) замість регламентованого асамблеєю варіанту «Madame la présidente» (пані президентко).
Раніше Французька академія, яка регулює вживання французької мови, відкидала створення нових фемінітивів, називаючи «президенток» і «професорок» дурістю і надмірністю[]. Однак на початку 2019 року Академія заявила, що не має нічого проти фемінітивів, і визнала проблемність правильного вживання назв професій, титулів і посад, коли мова йде про жінок. Однак сьогодні вже навіть праві прихильники Марін Ле Пен активно використовують фемінітиви. Не відразу, але поступово фемінітиви стали нормою.
У чеській мові
У чеській мові існує кілька основних суфіксів, які творять фемінітиви: -ka, -ice, -yně, -ová, -na, -anda.
Найпоширенішим суфіксом, як і в усіх слов'янських мовах, є -ka та його розширення -nk(a), -nk(a), -ovk(a), -ezk(a). Суфікс поєднується зі словами чоловічого роду, запозиченими словами, а також мотивованими та невмотивованими іменниками. Їх можна використовувати для іменників чоловічого роду, що закінчуються суфіксом: -tel (наприклад, (učitel → učitelka), -č (prodavač → prodavačka), -ař / ář (lékař → lékařka), -ák (zpěvák → zpěvačka), -íř (malíř → malířka), -ec (cizinec → cizinka), -an (Jihlavan → Jihlavanka). Він також приєднується до іменників, що закінчуються на приголосну, наприклад referent → referentka, doktor → doktorka, inženýr → inženýrka.
Суфікс -ka також може з'єднуватися з іноземним -log, наприклад sociolog → socioložka; filolog → filoložka. Фемінітиви в Чехії і є більш широко прийнятими, ніж у польській, де сьогодні вони вважаються нестандартними.
Див. також
Медіаматеріали
- Фемінітиви: хто і чому просуває ґвалтування української мови — Ірина Фаріон про чистоту мови / ВІДЕО
- Вебсловник жіночих назв української мови / Укл. Олена Синчак, наук. ред. Ганна Дидик-Меуш, наук. консульт. Василь Старко, Львів, 2022
- Лекторій: Фемінітиви, від символічної влади до справедливої мови - Лекція Олени Синчак в книгарні "Є" разом із "Феміністична майстерня"
- Онлайн-тренажер і шпаргалка з творення фемінітивів на webpen.com.ua. Процитовано 2021-01-30.
- Урок 1. Фемінітиви: що це таке та чому вони важливі? — Олена Масалітіна для Поваги (04:42 хв відео)
- Урок 2. Як утворювати фемінітиви? — Олена Масалітіна для Поваги (05:53 хв відео)
- Урок 3. Як вживати фемінітиви? — Олена Масалітіна для Поваги (05:24 хв відео)
- Чи існують в українській мові фемінітиви? Квантова філологія. — Тарас Українець: Твоя Підпільна Гуманітарка (22:09 хв відео)
Примітки
- Козачишина (2020). Фемінітиви у сучасному українському газетному дискурсі. Процитовано 7 лютого 2021.
- Марчук, Л. М. "ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ОЦІННОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФЕМІНІТИВІВ У МОВІ ЗМІ."pdf
- Малюга, Наталія Миколаївна (5 травня 2015). Продукування фемінативів як спосіб подолання гендерної асиметрії в мові. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету (укр.). Т. 12. с. 162—168. doi:10.31812/filstd.v12i0.332. ISSN 2305-3852. Процитовано 7 лютого 2021.
- Шеремет, А.; Sheremet, A. (2018). (other) . Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
- Кислюк, Лариса. "Жінка-космонавт чи космонавтка?(до проблеми норми творення назв осіб жіночої статі)." Культура слова (2013). Цит.: «Для позначення предмета дослідження використовують терміни питомого походження: категорія «жіночість», найменування жінок (О. А. Земська), «назви істот жіночого роду», «назви жіночого роду» (І. І. Ковалик), «назви осіб жіночої статі» (Л. О. Родніна), «назви осіб жіночої статі», «назви жінок» (А. М. Архангельська); терміни латинського походження: «ка- Мова і час 115 тегорія nomina feminine», фемінатив, ..., «фемінітив» (М. П. Брус, С. П. Семенюк), «фемінатив» (М. Ю. Федурко) тощо.»
- Неофемінативи як гра за правилами порушення відомих правил і проблеми перекладу. Наукові записки [Національного університету Острозька академія]. Сер.: Філологічна 36 (2013): 297-300. scholar.googleusercontent.com. Процитовано 7 лютого 2021.
- Тараненко.
- Архангельська, 2013.
- Архангельская, с. 140.
- Архангельская, с. 147.
- Тараненко, Активізація..., 2016, с. 7.
- «…і в першому, і в другому випадку підходять до мови з позицій „ображеного“, їх бачення дискримінації носить суб'єктивний характер, про що свідчить кваліфікація однієї й тієї самої конструкції як дискримінативної і як нейтральної. Якщо ми відмовляємось вважати, що загальноприйняті назви професій є гендерно нейтральними та означають професію а не стать, тоді впровадження так званих фемінітивів викличе необхідність видумувати ще і середній рід для небінарних особистостей та решти 72 гендерів.». А. Архангельская. Сексизм в языке: Мифы и реальность. — Оломоуц, 2011. — С. 97.
- Кислюк, 2013.
- Архангельська, Термінний апарат... 2015.
- Чуєшкова, 2016.
- Брус, 2011.
- «…на сьогодні немає комплексної праці, що відображала би історію фемінітивів української мови, і немає сформованої термінологічної бази для підготовки такої розвідки». Брус, 2009.
- «В українському мовознавстві, на жаль, відсутні комплексні дослідження засобів і способів мовної ідентифікації жінки в онтологічній перспективі й комплексні дослідження історичного характеру». Архангельская А. Сексизм в языке. С. 194.
- Брус М. П. Фемінітиви в українській мові ХІ – XV ст. [ 2020-01-07 у Wayback Machine.] // “Східнослов’янські мови в їх історичному розвитку (до 100-річчя від дня народження професора С. П. Самійленка)”: Всеукраїнська наукова конференція. – Запорізький національний університет, 2006. – 12–13 жовтня.
- Безпояско, Граматика, 1993.
- Бабич.
- Воловенко, 2009.
- Брус, 2009.
- Семенюк, 2012.
- «…але звичайно країна-донор, держава-агресор...» Тараненко, Словотворення…, 2015
- Валюх З. О. Словотвірна парадигматика іменника в українській мові. — К.; Полтава: АСМІ, 2005. — С. 177.
- Ковалик, 1962.
- Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Морфологія. Синтаксис, Донецьк, 2011, С. 148.
- Див.: Кочукова Н. Сучасні тенденції використання назв осіб жіночої статі у професійному та науковому мовленні // «Південний архів» (Збірник наукових праць. Філологічні науки), 2017, № 67, С. 37.
- Чак, с. 9.
- Пономарів, с. 164.
- Капелюшний А. О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. — Львів: ПАІС, 2007. — С.170.
- Блог проф. Пономарева.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Блог проф. Пономарева: "мисткиня" і "біологиня".
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Довідник з культури мови: Посібник / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Вища школа, 2005. — С. 50-51.
- Українська мова: Конспекти уроків: 6 клас I семестр / Л. В. Бутрин. — Тернопіль, 2015. — С. 134—136.
- Вихованець, с. 91.
- А. Архангельская. Сексизм в языке: Мифы и реальность. — Оломоуц, 2011. — С. 270.
- Кислюк, 2013, с. 117-118.
- А. Архангельская. Сексизм в языке: Мифы и реальность. — Оломоуц, 2011. — С. 105.
- Лексис Лаврентія Зизанія. Синоніма славеноросская. — К.: Наук. думка, 1964. — 259 с.
- Брус.
- Семенюк.
- На прикладі російської мови див.: Мучник И. П. Грамматические категории глагола и имени в современном русском литературном языке. М., 1971.
- Словник української мови / упор. Д. Яворницький — Катеринослав: Слово, 1920, Т.1: А-К
- А.Кримський (1924). Російсько-український словник (PDF) (укр) . Червоний шлях.
- Російсько-український словник ділової мови / упор. М. Дорошенко — Харків, 1930
- Див.: Єфремов С. О. Щоденники, 1923—1929. — К.: ЗАТ «Газета РАДА», 1997. — 848 с.
- Мазурок М. В. Сучасні фемінітиви: данина моді чи потреба часу? // Педагогічні обрії. — 2022. — Вип. 1 (121). — С. 28. з джерела 4 лютого 2024. Процитовано 2024-02-04.
- Гендер-PRO 2: ГЕНДЕРНА ЛІНГВІСТИКА І ДИНАМІКА МОВНОЇ НОРМИ – GenderCultureCentre. genderculturecentre.org (укр.). Процитовано 20 квітня 2017.
- . web.archive.org. 25 листопада 2022. Архів оригіналу за 25 листопада 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
- нянь. Російсько-українські словники (укр.). Правописний словник 1929р. Процитовано 24 квітня 2020.
- «Справді, багатофункціональність слов'янських фемінізуючих суфіксальних формантів (за винятком пол. –i(y)ni, рос. –ин(я), укр. –ин(я), чеш. -yně) ускладнює процес появи в мові відмаскулінних фемінативів, омонімічних уже існуючим у мові іменам…». Архангельская Т., 2014, С. 128.
- «Варто зазначити, що похідні з формантом -ка часто мають експресивне забарвлення. Багато з них є одиницями розмовної лексики і носять відтінок зневажливості». Ліпич В. М., Правда Н. М. Нариси з історії українського словотворення (композитно-суфіксальна деривація іменників): монографія. — Бердянськ, 2016. — С. 66.
- Семенюк С. Формування словотвірної підсистеми назв самиць у новій українській мові // Українська мова. — 2012. — № 1. — С. 81-95.
- Тараненко, Словотворення..., 2015.
- Пономарів, 2001.
- Воловенко І. В. Диференціація родової належності нових іменників на позначення осіб в українській літературній мові. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня к. філол. н. К., 2010.
- Архангельська, 2013, с. 298.
- Нелюба, 2011.
- Не́ньо, -ня, м. Отецъ, батюшка. Галиц. Желех. (Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко))
- Брус, 2001
- «Багато жарґонізмів виникає в молодіжних колективах, зокрема в студентських та учнівських: (…) філологиня — „студентка філологічного факультету“ (…)» (Пономарів О., Сучасна українська мова, 2001).
- Савка Мар’яна. 2.11.2015 // Листи з Литви / Листи зі Львова. — Львів, 2015. — С. 14.
- Гаррі Поттер і філософський камінь | А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. store.ababahalamaha.com.ua. Процитовано 30 січня 2021.
- Колотило М. Феміда і фемінітиви[недоступне посилання], 2018
- Баранцев А. Фемінітиви в українській і французькій мовах: актуальний стан уживання. — ЛНУ ім. І. Франка. https://philology.lnu.edu.ua/. 2018—2019. — 79 с.
- У МОН пояснили, навіщо міняли Український правопис. Закон і Бізнес. zib.com.ua. Процитовано 31 січня 2021.
- Zaxid.net. Міносвіти опублікувало проект нової редакції українського правопису. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 30 січня 2021.
- Правописну комісію закликають легалізувати фемінітиви. www.chytomo.com (укр.). 29 серпня 2018. Процитовано 30 січня 2021.
- Міністерство освіти і науки України - МОН пропонує для громадського обговорення проект нової редакції Українського правопису. mon.gov.ua (ua) . Процитовано 4 лютого 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Кабінет Міністрів України - Питання українського правопису. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 15 жовтня 2019.
- ПОСТАНОВА Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 437. Питання українського правопису. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 31 січня 2021.
- Набрання чинності новим Правописом. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 31 січня 2021.
- В Українському правописі з’явилися фемінітиви. Повага (укр.). 23 травня 2019. Процитовано 30 січня 2021.
- Архангельська А. М. Фемінні інновації в новітньому українському назовництві // Мовознавство. — 2014. — № 3. — С. 34-50.
- Авраменко, с. 148.
- Архангельська, 2013.
- Архангельська, 2014.
- Брус, 2009.
- Семенюк, 2000.
- Фекета, 1968.
- Фекета, 1974.
- Пономарів, 2001.
- Гінзбург, 2012.
- Нелюба, 2011.
- Пузиренко, 2005.
- Федурко, 2010.
- Formanowicz, Magdalena; Bedynska, Sylwia; Cisłak, Aleksandra; Braun, Friederike; Sczesny, Sabine (17 грудня 2012). Side effects of gender-fair language: How feminine job titles influence the evaluation of female applicants. European Journal of Social Psychology. Т. 43, № 1. с. 62—71. doi:10.1002/ejsp.1924. ISSN 0046-2772. Процитовано 30 квітня 2019.
- «Вам не нравятся феминитивы? Тут вопрос в системе мышления». Эксперт объясняет, почему «психологиня» и «директорка» – это хорошо. citydog.by (рос.). Процитовано 3 листопада 2020.
- Lohde, Michael (2006). Wortbildung des modernen Deutschen: ein Lehr- und Übungsbuch (нім.). Gunter Narr Verlag. ISBN .
- Савченко А. С. Развитие феминитивов в немецком языке. МИ МВД республики Беларусь. УДК 811.112.2. Выпуск 7. Ст. 211-212.
- Slavica iuvenum XIV. Filozofická fakulta Ostravské univerzity v Ostravě, 2013
- Юзик, Ірина (26 квітня 2024). І знову про фемінітиви, тепер – як частину давніх українських традицій. ZMINA. Процитовано 11 червня 2024.
- Верховный суд РФ назвал использование феминитивов доказательством участия в "запрещенном движении ЛГБТ". ОстроВ (рос.). 18 січня 2024. Процитовано 11 червня 2024.
Участников движения объединяет наличие определенных нравов, обычаев и традиций ... общие интересы и потребности, специфический язык (использование потенциальных слов-феминитивов, таких как руководительница, директорка, авторка, психологиня).
- Přechylování. Internetová jazyková příručka (чес.). Jazyková poradna ÚJČ AV ČR. Процитовано 6 липня 2019.
- Bohuslav Havránek; Alois Jedlička (2002). Stručná mluvnice česká. Praga: Fortuna. s. 53.
{{}}
: Пропущений або порожній|url=
() - Ester Michejdová (2017). Etykieta językowa w polskim i czeskim dyskursie. Olomouc. s. 56 (PDF).
Література
Законодавство
- Український правопис 2019 року: Текст офіційного видання [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ. Фемінітиви: ст. 39—40, п. 4 -К-(-А), -ИЦ-(-Я), -ИН-(-Я), -ЕС(-А) § 32 (ПРАВОПИС СУФІКСІВ. Іменникові суфікси).
- Наказ Міністерства розвитк економіки, торгівлі і сільського господарства України від 18.08.2020 № 1574 «Про затвердження Зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010» (офіційно дозволив фемінітиви у назвах посад у кадровому діловодстві: трудові книжки, посадові інструкції, накази тощо)
- Циркуляр прем'єр-міністра Франції № 5575/SG від 21.02.2012: Circulaire n° 5575/SG du 21 février 2012 relative à la suppression des termes «Mademoiselle», «nom de jeune fille», «nom patronymique», «nom d’épouse» et «nom d’époux» des formulaires et correspondances des administrations — слова Madame, Mademoiselle не рекомендовані для застосування.
- Циркуляр прем'єр-міністра Франції «Про правила фемінізації та складання текстів, публікованих в Офіційній газеті Французької Республіки» від 21.11.2017 Circulaire du 21 novembre 2017 relative aux règles de féminisation et de rédaction des textes publiés au Journal officiel de la République française: офіційна регуляція утворення фемінітивів для професій, титулів, звань і посад за посібником Femme, j’écris ton nom…, розробленим Національним центром наукових досліджень Франції та Національним інститутом французької мови.
Словники
- Словник української мови в 20 томах. Електронна версія
- Словник української мови в 11 томах. Електронна версія: http://sum.in.ua/
- Великий електронний словник української мови (ВЕСУМ). https://r2u.org.ua/vesum/
- Словотворчість незалежної України. 1991—2011: Словник / Укладач А. Нелюба. — Х.: Харківське історико-філологічне товариство, 2012. — 608 с.
- Плачинда Г. Словничок фемінитивів для пресофіцерів та пресофіцерок територіальних управлінь Державної служби України з надзвичайних ситуацій. — Київ, 2018
- Словник ґендерних термінів; Шевченко З. В. Словник ґендерних термінів. — Черкаси, 2016. — 336 с.
- Синчак О. П. Вебсловник жіночих назв української мови — Львів: r2u.org.ua, 2022. Наук. ред. Дидик-Меуш Г., наук. консульт. Старко В.
- Синчак О. П. Абетка фемінітивів — По той бік новин, 2022.
Монографії, дисертації
- Брус М. П. Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування. Монографія. — Івано-Франківськ: ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2019. — 440 с. .
- Брус М. П. Словотвірна термінологічна база фемінітивної підсистеми української мови // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць. — Донецьк : Донецький національний університет, 2011. — № 23. — С. 17-21.
- Брус М. Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI — XVII століть: словотвір і семантика / М. П. Брус: дис… канд. філол. наук : 10.02.01 / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 2001. — 260 с.
- Пузиренко Я. Агентивно-професійні назви осіб жіночої статі в лексикографічному описі та узусі : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15. — Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Ін-т філології. — К., 2005. — 21 с.
- Семенюк С. Формування словотвірної системи іменників із модифікаційним значенням жіночої статі в новій українській мові : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01. — Запоріжжя, 2000. — 20 с.
- Фекета І. Жіночі особові назви в українській мові. (Творення і вживання) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.02. — Ужгородський національний університет. — Ужгород, 1968. — 369 с.
Наукові статті
- Брус М. Фемінітиви української мови в переплетінні давніх і сучасних тенденцій // Вісник Львівського університету. — Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2009. — С. 61-69. — (Серія філологічна).
- Воловенко І. В. Семантико-граматичні ознаки фемінативів // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. — К., 2009. — № 5. — С. 279-282.
- Гінзбург М. Професійні назви як дзеркало ґендерної рівності // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. — К., 2012. — Вип. 24. — С. 7-27.
- Кислюк Л. Жінка-космонавт чи космонавтка? // Культура слова. — 2013. — № 78. — С. 117-118.
- Ковалик I. I. Словотворчий розряд суфіксальних загальних назв живих істот жіночої статі у східнослов‘янських мовах у порівнянні з іншими слов‘янськими мовами // Питання українського мовознавства. — Львів : Вид-во Львівського ун-ту, 1962. — Кн. 5. — С. 3-34.
- Малахова О. Гендерночутлива мова vs дискурсивні влади: актуальні питання гендерної лінгвістики в Україні // Я. — 2015. — № 37. — С. 35-37.
- Нелюба А. "Гендерна лінгвістика" і малопродуктивні словотворчі засоби // Лінгвістика: Зб. наук. праць. — Луганськ, 2011. — № 1. — С. 135-141.
- Нелюба А. Інноваційні зрушення й тенденції в українському жіночому словотворі // Лінгвістика: Зб. наук. праць. — Луганськ, 2011. — № 2 (23). — С. 49-59.
- Семенюк С. Формування словотвірної підсистеми назв самиць у новій українській мові // Українська мова. — 2012. — № 1. — С. 81-95.
- Синчак О. Гендерована мова: вектори влади і впливу // Гендер для медій / М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманова. — К. : Критика, 2013. — С. 117-134.
- Синчак О. За рівність мовну і позамовну // Спільне. — 2011.
- Синчак О. Фемінітиви між молотом і кувалдою: як мова відображає гендерну сегрегацію на ринку праці // Спільне: журнал соціальної критики. — 2013. — № 3. — С. 86-88.
- Синчак О. Як мова вбиває експерток // Критика. — 2011. — № 11-12 (169-170). — С. 33-35.
- Федурко М. Словотвірна морфонологія українських фемінативів у лінгвокультурологічному аспекті : доповіді ХІІ Міжнародної наукової конференції Комісії зі слов’янського словотворення при Міжнародному комітеті славістів (25-28 травня 2010 р., Київ, Україна) / Упор. та наукове ред. Н. Ф. Клименко і Є. А. Карпіловської // Відображення історії та культури народу в словотворенні. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. — С. 433-442.
- Фекета І. Особливості творення назв осіб жіночої статі // Українська мова і література в школі. — 1974. — № 4. — С. 77–79.
- Фекета І. Розвиток жіночих особових назв у сучасній українській мові // Мовознавство. — 1975. — № 2. — С. 21-25.
- Фекета І. Фемінізуючі суфікси української мови // Матеріали ХХІ наукової конференції Ужгородського державного університету (Серія «Філологія»). — К., 1967. — С. 105-110.
- Чуєшкова О. Становлення терміносистеми гендерної лінгвістики // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Проблеми української термінології. — Львів, 2016. — № 842. — С. 161–164.
- Formanowicz M. et al. Side effects of gender-fair language: How feminine job titles influence the evaluation of female applicants // European Journal of Social Psychology. — 2013. — № 43. — С. 62–71.
- Merkel E. The two faces of gender-fair language. — Università degli Studi di Padova. — 2013.
- Motschenbacher H. A poststructuralist approach to structural gender linguistics: Initial considerations.. — Gender, Language and the Periphery: Grammatical and Social Gender from the Margins. — Amsterdam, 2016. — С. 65–88.
Преса і публіцистика
- Керівниця, депутатка, президентка: 5 причин вживати фемінітиви. 26.12.2015.
З тем загального мовознавства
- Бабич Н. Д. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник. — Чернівці, 2006. — 496 с. — .
- Безпояско О. К.,. Граматика української мови. Морфологія: Підручник. — К. : Либідь, 1993. — С. 57-63.
- Вихованець І. Теоретична морфологія української мови. — К. : Пульсари, 2004. — С. 91.
- Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. — К., 1999. — С. 272.
- Сучасна українська мова: підруч. для студентів гуманітар. спец. вищ. закл. освіти / [авт. кол.: О. М. Григор'єв та ін.] ; ред. О. Д. Пономарів. — Київ: Либідь, 1997. — 399 c.
- Пономарів О. Д. Сучасна українська мова: Підручник. — К. : Либідь, 2001.
- Тараненко О. О. Актуалізовані моделі в системі словотворення сучасної української мови (кінець ХХ — ХХІ ст.). — К., 2015. — 248 с.
- Тараненко О. О. Словотворення української мови в аспекті її сучасних системно-нормотворчих тенденцій (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) // Мовознавство. — 2015. — № 1. — С. 3-32.
- Тараненко О. О. Активізація тенденцій до аналітизму versus до синтетизму в сучасній українській літературній мові (кінець XX -початок XXI ст.) // Мовознавство. — 2016. — № 6. — С. 3-22.
- Чак Є. Д. Чи правильно ми говоримо?. — К. : Освіта, 1997. — 239 с.
Інше
- Авраменко О. 100 експрес-уроків української. — К., 2016. — 192 с.
- Архангельская А. Сексизм в языке: Мифы и реальность. — Оломоуц, 2011. — 328 с.
- Архангельська А. М. До проблеми словотвірної фемінізації в українській мові новітньої доби: традиція і сучасність // Мовознавство. — 2014. — № 1. — С. 58-70.
- Архангельська А. М. Неофемінативи як "гра за правилами порушення відомих правил" і проблеми перекладу // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Сер.: Філологічна. — 2013. — № 36. — С. 297-300.
- Архангельська А. М. Фемінні інновації в новітньому українському назовництві // Мовознавство. — 2014. — № 3. — С. 34-50.
- Архангельська А. М. Термінний апарат сучасної лінгвогендерології: проблеми і перспективи становлення // Людина. Комп'ютер. Комунікація: збірник наукових праць. — Національний університет Львівська політехніка, 2015. — С. 91-94.
- Архангельская Т. Симметрия и асиметрия грамматической категории рода и семантической категории пола в славянских языках. — Оломоуц, 2014. — 232 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Spisok nazv zhinok za fahom Genderna lingvistika Genderna nejtralnist u movah z gramatichnim rodom ta Feministichna movna reforma Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya zanadto dovga ta maye buti skorochena dlya pokrashennya chitackogo sprijnyattya Bud laska zmenshte obsyag statti rozdilivshi yiyi na dekilka statej pribravshi nadlishkovu informaciyu abo dodavshi pidzagolovki Cya stattya mozhe buti en dlya chitachiv Bud laska dopomozhit en Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Cya stattya potrebuye uvagi j turboti fahivcya u svoyij galuzi Bud laska povidomte pro ce znajomomu vam specialistu abo vipravte yiyi sami yaksho vi volodiyete vidpovidnimi znannyami Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Feminiti vi feminati vi nomina feminativa nomina feminina nazvi zhinok vid lat femina zhinka femininus zhinochij grupa sliv zhinochogo rodu za pevnim stanom alternativnih abo parnih analogichnim slovam cholovichogo rodu maskulinitivam vid yakih voni utvoryuyutsya sufiksalno Zalezhno vid klasifikaciyi do feminitiviv vklyuchayut nazvi samic tvarin ta inodi slova spilnogo rodu Vvazhayutsya odnoyu z najaktivnishih i najdinamichnishih kategorij suchasnoyi ukrayinskoyi movi sho rozvivayetsya pid vplivom yak pozamovnih tak i movnih chinnikiv Na dumku doslidnikiv feminitivi konkuruyut z inshimi normativnimi zasobami movnoyi identifikaciyi zhinki povertayuchi yiyi u movlennya z pasivu Z rozvitkom teoriyi genderu teoriyi feminizmu ta gendernoyi lingvistiki klyuchovi tezi yakoyi vidstavannya movnih zasobiv vid zrostu suspilnogo znachennya zhinok u suchasnomu sviti ta movne konstruyuvannya nerivnostej pidsistema feminitiviv privertaye vse bilshu doslidnicku ta suspilnu uvagu Na osnovi dosvidu genderno chutlivih reform mov rozvinenih krayin doslidnikami rozroblyayutsya osnovi non sexists language na slov yanskomu grunti vihodyachi z potreb u gendernomu reformuvanni rosijskoyi ukrayinskoyi i cheskoyi mov Ukrayinska movna potreba v feminitivah ne obmezhuyetsya zdobutkami vitchiznyanogo feminizmu Tut splelisya socialni skladovi movnoyi situaciyi z nacionalno movnim purizmom j ideyami movnoyi rivnopravnosti zhinki V anglijskij odnij z mov u yakih nemaye gramatichnogo rodu pid feminitivami rozumiyut nazvi posad i fahiv gender marking in job titles voni ye yavishem ridkisnim adzhe bilshist nazv robit v anglijskij nejtralni Dlya mov zhe de rid ye sered yakih ukrayinska feminizaciya profesijnih nazv ye aktualnoyu dlya vklyuchennya zhinok u pole vidimosti movi adzhe zapozichenni nejtralnih nazv robit worker he ta she ohopnist semantiki vtrachayetsya pracivnik vin Te yak oznachati zhinok u movi nejtralizaciya chi specifikaciya virishuyetsya individualno dlya kozhnoyi konkretnoyi movi DoslidzhennyaFeminitivi u doslidzhennyah nazivayut po riznomu kategoriya zhinochist najmenuvannya zhinok O Zemska nazvi istot zhinochogo rodu nazvi zhinochogo rodu I Kovalik nazvi osib zhinochoyi stati L Rodnina feminativi A Arhangelska Z Valyuh O Taranenko M Fedurko A Zagnitko nazvi zhinok A Arhangelska kategoriya nomina feminine femininnij dominant femininnij novotvir A Arhangelska mociya N Klimenko feminitivi M Brus S Semenyuk L Kislyuk tosho Sered naukovciv nema odnostajnosti ni shodo nazivannya pevnih ponyat gendernoyi lingvistiki ni shodo viznachennya cih ponyat v naukovij literaturi vidsutnye yedine viznachennya analizovanogo movoznavchogo napryamu j odnochasno terminosistemi Najuzhivanishi feminitiv ta feminativ U naukovih pracyah vse chastishe viddayut perevagu feminitivu analogichno do infinitiv genitiv yakij mozhe isnuvati v movlenni yak potencijne slovo i postupovo utverdzhuvatisya v roli terminologichnogo ponyattya Hocha vicherpni doslidzhennya feminitiviv dosi vidsutni v ukrayinskomu movoznavstvi roboti v comu napryamku vedutsya u troh napryamah Feminitivi doslidzhuyut nasampered z oglyadu na slovotvirni leksiko semantichni ta stilistichni osoblivosti yih tvorennya i vzhivannya Okremi doslidzhennya vivchayut rozvitok feminitiviv na diahronichnomu chi sinhronichnomu Anatolij Nelyuba zrizah Feminitivi vivchayut iz poglyadu gendernoyi lingvistiki Mihajlo Ginzburg Olena Sinchak ta v lingvokulturologichnomu aspekti Nayavnij movnij i pozamovnij material dostatnoyu miroyu rozkrivaye istoriyu feminitiviv ukrayinskoyi movi z HI st v sukupnosti yih leksichnih slovotvirnih i funkcionalnih osoblivostej Feminativami v ukrayinskomu movoznavstvi inodi nazivayut i grupu imennikiv spilnogo rodu sho ye sharom ekspresivno ocinnoyi leksiki KlasifikaciyaFeminni nazvi semantichno za smislom podilyayutsya na rizni za obsyagom grupi nazv kozhna z yakih mozhe podilyatisya na pidgrupi nazvi zhinok zagalni vlasni i serednogo rodu za diyalnistyu socialnim stanom etnichnistyu teritorialnistyu stosunkami biologichnimi oznakami nazvi samic tvarin ta nezhivi ponyattya Klasifikaciya feminitiviv za smislom poznachuvanih ponyat I Zagalni nazvi zhinok 1 Nazvi zhinok za harakternimi oznakami za zovnishnim viglyadom bilyavka chornobrova za fizichnimi yakostyami krivonizhka hvora zdorova slipa zryacha bezditnicya bezditkinya bezplidnicya neroda za vnutrishnimi yakostyami dochka yangol trudivnicya nedbajlicya za zdibnostyami vidminnicya durepa neviglaska za povedinkoyu biloruchka grubiyanka brehunka brehuha skuperdyajka manirnicya iron gubokrutka gordunya za seksualnoyu povedinkoyu hvojda bludnicya htiva za stosunkami z inshimi lyudmi podruga druginya podruzhka tovarishka lyuba neznajomka priyatelka 2 Nazvi zhinok za diyalnistyu za rodom diyalnosti spivachka radnicya turistka fizkulturinicya za profesiyeyu prodavshicya prodavchinya aptekarka sanitarka riznorobocha dvirnichka malyariha kotlyariha mlinarka riznichka kravchinya kravchiha shvachka shvalya slastinnicya za vikonannyam zavdan chergova za posadoyu zavskladu zaviduvachka direktorka direktrisa za zahoplennyami nudistka vegetarianka gralya kartyarka gamakivna za podiyeyu v zhitti yuvilyarka 3 Nazvi zhinok za rodinnimi ta simejnimi stosunkami za sporidnenistyu i svoyactvom mati zhinka druzhina machuha rodichka rodachka sestra babusya babunya za poryadkom narodzhennya pervachka tretyachka za simejnim stanom blagovirna narechena yedinachka 4 Nazvi zhinok za stosunkom do cholovikiv za diyalnistyu cholovika gubernatorsha goloviha suddiha diyakoniha chinbariha garbariha kurkuliha kramariha lisnichiha miroviha katiha za diyalnistyu batka goncharivna palamarivna golovivna suddivna kupcivna moskalivna udovivna panivna korolivna bogatirivna boyarivna burmistrivna getmanivna voyevodivna voyivodyanka 5 Nazvi zhinok za socialnim stanom za pohodzhennyam shlyahtyanka bajstryuchka za titulom knyaginya geroyinya gercoginya grafinya dukinya landgrafinya markgrafinya pfalcgrafinya monarhinya za socialnim polozhennyam kripachka gospodinya nalozhnicya najmichka burlachka za sposobom zhittya bomzhiha zhebrachka starcivna bezhatnicya soromitnicya 6 Nazvi zhinok za biologichnimi oznakami zhinok uzagali zhinka baba za vikom ne povnolitnya malolitnya stara litnya yunachka doshkilnicya p yatirichna za zovnishnimi risami malenka dovgovolosa bilovolosa zolotovolosa rudovlosa krasunya za nastroyem tuzhnicya neshasna za vidnoshennyam do narodzhennya vagitna polizhnicya porodillya za medichnim statusom hvora tuberkuloznicya podagrichka navizhena 7 Nazvi zhinok za cerkovno religijnimi oznakami za virospovidannyam katolichka inovirka yazichnicya vestalka stavlennyam do boga bogolyubicya bezbozhnicya ateyistka za cerkovno religijnimi osoblivostyami statusom postrizhenka chernicya grishnicya 8 Nazvi zhinok za situativnim stanom polonyanka utikachka obranicya studentka porodillya kvartirantka areshtantka 9 Nazvi zhinok za miscem prozhivannya susidka selyanka volinyanka peterburzhenka mishanka tubilka tuzemka vinnichanka rosiyanka 10 Nazvi zhinok za nacionalnistyu chi rasoyu bolgarinya turkenya nimkenya murinka druzhina virmenka ukrayinka 11 Zvertannya do zhinok pani madam ledi mis dama panna divchina zhinochka damochka lyubka lyubonka II Nazvi samic tvarin ta ptahiv uzagali samicya samka golubka vovchicya vedmedicya vorona pava zajchiha zajchicya losicya oslicyam oslyuchka vislyuchka muliha morzhicya babachiha kizonka koza kozunya bujvolicya kishka kotvicya kitka verblyudka verblyudicya bobriha za priznachennyam svinomatka za zovnishnimi oznakami oryabka bezzubka pidlyashivka napivkrovka za osoblivostyami povedinki poletuha pogrimuha za temporalnimi oznakami perestriga pereyarka podenka za miscem perebuvannya pishanka za stavlennyam gadina zmiya V rozmovnomu stili movlennya takozh isnuye rozriznennya stati roslin topolicya kavunicya kavunka III Nazvi cholovikiv i zhinok imennikami spilnogo rodu sho nabuvayut gramatichnij rid vidpovidno do stati osobi za profesijnoyu diyalnistyu listonosha sluga knigonosha vishibala za diyami rozzyava nezgraba dilyaga za vchinkami neroba nechema nahaba nikchema nenazhera zlodyuga zavida za risami harakteru trudyaga dobryaka rozumaka zabiyaka plaksa hitryuga prostorika hanzha za vikom malolitka za zovnishnimi oznakami zamazura simpatyaga kalika zayika serdega bidolaha stilyaga livsha shulga pravsha za zvichkami povedinkoyu yehida yabeda splyuha p yanicya p yanyuga viskochka za stanom sirota sirotina volocyuga za nacionalnistyu erzya chukcha chuhna V Vlasni nazvi zhinok ukrayinski prizvisha na o ta prigolosnij Ivanenko Kurilo Teglij Skorik za batkom Petlyuriha Kuriliha Gulevichivna Pavlenkivna Yanchukivna za cholovikom Ivanenkova Kurilova zapozicheni prizvisha na golosnij Kyuri Zolya Kamyu Didro Durnovo zmenshuvalno pestlivi formi imen zhinok spilnogo rodu Valya Zhenya Vasya Yasya Anya Katya VI Nezhivi ponyattya komanda peremozhnicya firma pidryadnicya derzhava susidka A P Zagnitko zaproponuvav rozmezhovuvati feminativi pro nacionalnist etnos chi misce prozhivannya stvoreni vid cholovichih efiop efiopka yaki nejtralizuyut cholovichu stat ta nazvi skladnishoyi semantiki za profesiyeyu vidom zanyat sho vstupayut v opoziciyu z imennikami cholovichogo rodu poet poetesa poetka i postayut markovanimi Proponuyut vidriznyati feminitivi vid imennikiv spilnogo rodu dzherelo ne vkazane 2294 dni yakimi mozhut nazivatisya osobi bud yakoyi stati suddya starosta starshina kolega barista picejola sirota ubivcya Yak pravilo voni vidminyuyutsya za pershoyu vidminoyu Imenniki spilnogo rodu uzgodzhuyutsya z inshimi slovami abo v cholovichomu abo v zhinochomu rodi zalezhno vid stati osobi dd Feminitivi j norma literaturnoyi ukrayinskoyi moviTrivalij chas skilki abo pid vplivom rosijskoyi movi abo pid vplivom spilnih tendencij u kilkoh slov yanskih movah utochniti v ukrayinskomu movoznavstvi pobutuye uyavlennya sho gramatichnij zhinochij rid maye obmezhene vikoristannya v dilovomu j naukovomu movlenni Prote she v 1960 h rokah cyu normu staviv pid sumniv ukrayinskij movoznavec Ivan Kovalik u svoyij statti v zhurnali Pitannya ukrayinskogo movoznavstva U dovidnikah z kulturi j stilistiki ukrayinskoyi movi dorechnist uzhivannya gramatichnogo zhinochogo rodu viznachayut riznimi funkcionalnimi stilyami Ne v ostannyu chergu ce zumovleno tim sho kategoriya rodu imennikiv vistupaye semantichno znachushoyu v korelyativnih formah cholovichogo i zhinochogo rodu Deyaki poradniki yaki zasterigayut ne perenositi risi oficijno dilovogo ta naukovogo stilyu de gramatichna kategoriya rodu ne umozhlivlyuye variativnih form ta stilistichni vidtinki na hudozhnij publicistichnij i rozmovnij stili Zokrema zauvazhuyuchi mozhlivi semantichni obmezhennya Ye Chak u posibniku Chi pravilno mi govorimo radit Otzhe zvazhivshi na zasterezhennya varto shiroko vzhivati taki utvorennya zhinochogo rodu imennikiv yak avtorka bibliotekarka likarka direktorka konduktorka kasirka Prote slid pam yatati sho vidpovidne slovo v cholovichomu rodi maye bilsh zagalnij harakter i koli jdetsya pro oficijnu nazvu zvannya posadu abo pro oznaku chi vimogu sho stosuyetsya vsih hto vikonuye cyu rol chi robotu treba vzhivati vidpovidne slovo v cholovichomu rodi Oleksandr Ponomariv u knizi Kultura slova Movnostilistichni poradi radit ne perenositi risi oficijno dilovogo stilyu na inshi stili movlennya U zasobah masovoyi informaciyi dosit chasto mozhna pochuti j prochitati pered mikrofonom zhurnalist Lesya Chorna gostej privitala vchitel ukrayinskoyi movi vasha korespondent vzyalas pereviriti ci fakti Sofiya Rusova pismennik istorik pedagog vikladach gromadskij diyach Taki konstrukciyi superechat morfologo stilistichnim normam ukrayinskoyi movi Voni ye naslidkom nevmotivovanogo perenesennya ris oficijno dilovogo stilyu de pidkreslyuyetsya ne stat lyudini a yiyi sluzhbove chi suspilne stanovishe na hudozhnye publicistichne ta rozmovne movlennya Proces utvorennya vid imennikiv cholovichogo rodu nazv zhinochogo rodu dovoli produktivnij Slova avtorka aspirantka dopisuvachka zhurnalistka kontrolerka lektorka redaktorka ta inshi zafiksovani v slovnikah cilkom normativni Otzhe yih mozhna i treba vzhivati pered mikrofonom zhurnalistka Lesya Chorna vasha korespondentka vzyalasya pereviriti ci fakti Sofiya Rusova istorik pedagog pismennicya vikladachka gromadska diyachka i t d Dehto vislovlyuye mirkuvannya sho napriklad slovo poet koli jdetsya pro zhinok slid zastosovuvati do vidatnih mitciv slova a poetesa do peresichnih majstriv virshuvannya Pogoditisya z cim vazhko A movoznavec Kapelyushnij A O u posibniku Praktichna stilistika ukrayinskoyi movi zauvazhuye Konstatuyemo tilki sho porada O D Ponomareva riznoyu miroyu stosuyetsya riznih vidiv zhurnalistskogo tekstu Bagato imennikiv cholovichogo rodu nazv za profesiyeyu zvannyam posadoyu tosho ne mayut paralelnih form zhinochogo rodu O Ponomariv zaznachaye sho zhinochi vidpovidniki do deyakih nazv profesij vzhe dosit poshireni a do deyakih vidpovidnikiv she nemaye Bilshist poradnikiv ta navchalnih posibnikiv rekomenduvali dotrimuvatisya chinnih do travnya 2019 roku norm v naukovomu ta oficijno dilovomu stilyah U naukovomu i oficijno dilovomu stilyah imenniki zhinochogo rodu na oznachennya profesij vzhivayutsya ridko U vlastivih yim movnih shtampah sposterigayemo stijku tradiciyu vikoristannya imennikiv cholovichogo rodu na poznachennya osib zhinochoyi stati V oficijnomu movlenni slid viddavati perevagu formam cholovichogo rodu navit yaksho voni mayut u suchasnij ukrayinskij movi spivvidnosni formi zhinochogo rodu imennikiv sho nazivayut osib za posadoyu profesiyeyu zvannyam zarahuvati na posadu kasira Petrovu nagoroditi lejtenanta Pavlishinu vistupila profesor Bila doruchiti inspektorovi Dem yanivskij Uzhivannya form zhinochogo rodu vmotivovane lishe todi koli vkazivka na stat ye obov yazkovoyu j ne mozhe buti virazhena inshimi zasobami vistupi ukrayinskih figuristok koncert vidomoyi pianistki Suto oficijnogo harakteru dilovi dokumenti nabuvayut za umovi yaksho z imennikami na poznachennya posad profesij zvan ta in zalezhni prikmetniki uzgodzhuyutsya u formi cholovichogo rodu hoch u teksti jdetsya pro zhinok por starshij serzhant Lisa providnij naukovij spivrobitnik Vishnevska Iz zhinochim prizvishem uzgodzhuyutsya lishe diyeslova u formi minulogo chasu zhinochogo rodu por profesor Bila zauvazhila starshij serzhant Baturska dopovila Imenniki zhinochogo rodu iz sufiksami sh ih ne mozhut buti vikoristani v oficijnomu dilovomu movlenni cherez svij rozmovnij abo zhargonnij harakter sekretarsha kasirsha likarsha goloviha Princip feminizaciyi yak zasadnichij dzherelo dlya ukrayinskoyi movi vikladeno i v akademichnij gramatici ukrayinskoyi movi u yakij Ivan Vihovanec i Katerina Gorodenska zaznachayut U suchasnih tendenciyah stosovno rodovoyi kategorizaciyi imennikiv pomitnim yavishem postaye spivvidnosnist nazv osib cholovichogo j zhinochogo rodu Cya spivvidnosnist ye najtipovishim i najproduktivnishim sposobom tvorennya imennikiv na poznachennya osib aptekar aptekarka arhitektor arhitektorka veterinar veterinarka ekonomist ekonomistka deputat deputatka opozicioner opozicionerka Osoblivo shiroko funkcionuyut pohidni vid imennikiv cholovichogo rodu sufiksalni korelyaciyi zhinochogo rodu v rozmovnomu movlenni voni neridko ne fiksovani slovnikami Na hvili nacionalno movnogo purizmu aktivne tvorennya i vzhivannya femininnih innovacij u rozmovnomu movlenni chasto rozumiyetsya yak harakterna risa ukrayinskoyi movi sho vidriznyaye yiyi vid rosijskoyi chomu Odnak analiz movnih i movlennyevih faktiv svidchit pro te sho ukrayinska mova takim chinom ne vidshtovhuyetsya vid rosijskoyi a krokuye z neyu noga v nogu nastupayuchi na ti sami grabli Same v takomu konteksti mozhna kazati pro rosijsko ukrayinsku mizhmovnu konvergenciyu V ukrayinskij cyu slovotvirnu tendenciyu na dumku deyakih movoznavciv pozhvavlyuyut nasampered pozamovni chinniki zv yazani zi zrostannyam roli zhinki v ukrayinskomu suspilstvi ta iz shirshimi procesami demokratizaciyi Prote fahivci vidmichayut nayavnist yak stimulyuyuchih tak i strimuyuchih chinnikiv i v ukrayinskij i v rosijskij movah realno isnuye cila sistema yak movnih tak i pozamovnih chinnikiv kotri strimuyut i navpaki stimulyuyut poyavu zhinochih korelyativ Arhangelska A Cholovik u slov yanskih movah 2007 67 74 Do chinnikiv strimuyuchogo tipu nalezhat morfonematichna spoluchuvanist feminizuyuchih formantiv pragmatichna navantazhenist korelyativ feminativiv sho ye prote ob yektivnim naslidkom yih pohodzhennya stilistichna znizhenist bagatoh feminizovanih nominantiv imenuvan za profesiyeyu v porivnyanni z cholovichimi statusna znizhenist feminativa v porivnyanni z maskulinizmom status vrachihi znachno nizhchij za status vracha status profesora vishij nizh status profesorshi te same v ukrayinskij movi direktorka viyavlyaye nizhchij status nizh direktor Zvidsi j potencijna mozhlivist visloviti za dopomogoyu takih feminativiv poblazhlivu chi znevazhlivu harakteristiku zhinki sho sprijmayetsya genderno chutlivimi doslidnikami yak seksizm V ukrayinskih slovnikah ta leksikografichnih pracyahUzhe v pershomu ukrayinskomu drukovanomu slovniku Leksisi Lavrentiya Zizaniya 1596 bulo 7 zhinochih najmenuvan gorbata dochka medvedicya molodicya nevistka skorchena slyaka skrivlena Zagalom u XVI XVII stolittyah kilkist zhinochih nazv v ukrayinskij movi zrostaye odnak produktivnishimi voni stayut u HIH stolitti U ci periodi feminitivi aktivno vzhivali peredusim v usnomu movlenni a v pisemni dzherela i vidpovidno slovniki voni pronikali povilnishe dzherelo Situaciya zminilasya na pochatku HH stolittya Doslidnikami bulo pomicheno sho koli zhinki vpershe opanovuvali novi profesiyi i fahi kilkist neofeminitiviv zrostala ale zi zbilshennyam zhinok u vidpovidnih profesiyah vzhitok povertavsya do form cholovichogo gramatichnogo rodu Na hvili feminizaciyi j ukrayinizaciyi zhinochi nazvi potrapili v slovniki Zokrema chimalu yih kilkist zasvidchuye Slovnik ukrayinskoyi movi Dmitra Yavornickogo yevangelitka yeretnicya velichnicya shanuvalnicya domovlasnicya zlochinnicya kolezhanka zmagalnicya uchasnicya zmagan zdilnicya majstrinya artistka ta in Nazvi zhinochih profesij ye v Rosijsko ukrayinskomu slovniku Agatangela Krimskogo 1924 1933 delegatka instruktorka inspektorka drukarka mulyarka medichka likarka istorichka studentka nadihachka viprob ov uvachka vikladachka profesorka demokratka vibornicya zakonodavicya chinnicya diyachka z yasovnicya viddyachnicya zastupnicya zavodovlasnicya koshtodavicya vikonavicya Primitno sho feminitivi medichka likarka istorichka vikladachka profesorka podano bez stilistichnih poznachok rozm chi znevazhl yaki v radyanski chasi bulo vprovadzheno v usi ukrayinski slovniki dzherelo U Rosijsko ukrayinskomu slovniku dilovoyi movi M Doroshenka ye vihovnicya volodilicya doglyadnicya drukarnicya vidavnicya vislovnicya svidchicya statisticya derzhavicya vladnicya ta in Politichna diskusiya pro feminitivi ta zhinochi prizvisha velasya pid chas pravopisnoyi konferenciyi 1927 28 rr Uchasniki vislovilisya za vidminyuvannya ta variativnist ale aktivisti zhinochih partijnih organizacij zhinviddiliv vistupili kategorichno za te sho zhinochi prizvisha ne povinni odminyatisya od cholovichih Blizko 3 500 feminitiviv mistitsya u 11 tomnomu Slovniku ukrayinskoyi movi 1970 1980 Chimalo skilki z nih mayut poznachki rozm chi znevazhl sho obmezhuyut sferu vzhivannya feminitiviv rozmovnim stilem j ne rekomenduyut uzhivannya v naukovij ta oficijno dilovij praktici Z pochatku 2000 h v Ukrayini postupovo pereosmislyuyut tendenciyi rozvitku ukrayinskoyi movi za radyanskih chasiv u tomu chisli rozglyadayut pitannya vzhivannya zhinochih nazv Tak movoznavec Anatolij Nelyuba u slovniku Slovotvorchist nezalezhnoyi Ukrayini 1991 2011 2012 podaye feminitivi novotvori sho z yavlyalisya na storinkah presi nezalezhnoyi Ukrayini Zgadani leksikografichni napracyuvannya vzyato za osnovu dlya rozrobki onlajn platformi Feminitivi yaku u 2017 roci planuvalosya predstaviti u Harkovi na Mizhnarodnomu lingvistichnomu kongresi prisvyachenomu rozvitku sistemi feminitiviv ukrayinskoyi movi z oglyadu na dinamiku movnoyi normi Na cij platformi planuvalosya zibrati vsi zhinochi najmenuvannya v ukrayinskij movi Na pochatku 2022 roku na slovnikovij platformi r2u org ua bulo opublikovano Vebslovnik zhinochih nazv ukrayinskoyi movi za spriyannya blagodijnogo fondu Povir u sebe yakij uklala kerivnicya programi Filologiya v UKU kandidatka filologichnih nauk Nad nim takozh pracyuvali naukova redaktorka Ganna Didik Meush doktorka filologichnih nauk avtorka i spivavtorka slovnikiv Kombinatornij slovnik ukrayinskoyi movi XVI XVIII stolit ta Leksikon lvivskij povazhno i na zhart a takozh naukovij konsultant kandidat filologichnih nauk perekladach spivavtor i Pravopisnik Language Tool Vebslovnik stvoreno opirayuchis na dani korpusu GRAK ta inshih dzherel Usi 2000 feminitiviv proilyustrovano citatami z tekstiv Chi ne vpershe dzherelo v ukrayinskij leksikografiyi v strukturu slovnikovoyi statti vvedeno rezultati opituvannya v ekspertnij grupi U nomu deskriptivnij pidhid do opisu leksiki urivnovazheno elementami preskriptivnogo pidhodu 25 listopada 2022 roku platforma Po toj bik novin v ramkah svogo pidproyektu Po toj bik genderu zapustila Abetku feminitiviv Abetka mistit blizko 100 sliv yaki vzhivayut chastishe shodo zhinok u vijsku chi vimushenih pereselenok Sposobi tvorennyaFormuvannya slovotvirnogo znachennya zhinochosti zdebilshogo vidbuvayetsya vid nazv cholovichogo rodu za dopomogoyu sufiksiv k a ic ya nic ya ovic ya in ya es a is a ta in prefiksiv pra po konfiksiv pa ic ya Odnak deyaki maskulizmi navpaki utvorilisya vid feminitiviv napriklad nyan lt nyanya fej lt feya mimr lt mimra rusal lt rusalka dzherelo Deyaki profesiyi nazivayutsya perevazhno feminitivami a yihni maskulizmi ridkisni abo utvoryuyutsya v analitichnij sposib abo zh ne utvoryuyutsya vzagali Napriklad prostitut chol do prostitutka poviya povituha pokritka feministka prihilniki feministskoyi teoriyi napolyagayut sho choloviki mozhut buti lishe profeministami cherez vidsutnist dosvidu zhinochoyi gendernoyi socializaciyi dzherelo mashinist vodij lokomotiva a mashinistka nabirnicya drukarskoyu mashinoyu Sufiksalnij slovotvir Najproduktivnishim ye sufiks K dzherelo vin utvoryuye feminitivi deputatka direktorka redaktorka arhitektorka likarka vikladachka docentka profesorka ta in Priyednuyetsya do cholovichoyi osnovi yaka zakinchuyetsya na prigolosnij zvuk prezident prezidentka filosof filosofka lider liderka Sufiks K poshirenij u vsih slov yanskih movah a v ukrayinskij vin stav najproduktivnishim iz seredini HIH stolittya dzherelo Visoka produktivnist istorichno deminutivnogo kulya kulka lava lavka sufiksa k a za dopomogoyu yakogo chasto utvoryuyutsya viddiyeslivni imenniki grilka zakladka pidtyazhka nini 2014 2016 aktivizovanogo takozh dlya tvorennya rozmovnih neologizmiv avtocivilka strahuvannya mazepinka kashket div univerbaciya yaki mozhut vistupati strimuyuchim chinnikom pri stvorenni feminitiviv U takih vipadkah shukayut varianti z menshim emocijnim vidtinkom nizh dodaye afiks ka napr filosof filosofka filosoficya filosofinya filosofesa Sufiks IC drugij za produktivnistyu dzherelo Priyednuyetsya do osnov na EC pidpriyemec pidpriyemicya vikonavec vikonavicya sluzhbovec sluzhbovicya i NIK radnik radnicya zasnovnik zasnovnicya chinovnik chinovnicya borzhnik borzhnicya visnik visnicya ganchirnik ganchirnicya vidstupnik visdstupnicya muchenik muchenicya duhozbudnik duhozbudnicya nadihach nadihachka pesigolovec pesigolovicya samec samicya buntivnik buntivnicya kidalnik kidalnicya halamidnik halamidnicya bog bozhicya Feminitivi na IC isnuvali she v praslov yanskij period vovchicya pticya yih poshirennya zasvidcheno v pisemnih pam yatkah XII XIII st U drugij polovini HIH na pochatku XX st yih chiselnist postupovo zbilshuyetsya drukarnicya doglyadnicya virtuoznicya pekarnicya meshkanicya Prote v normativni dzherela drugoyi polovini XX st ne potrapila znachna chastina imennikiv z sufiksom IC yaki bulo podano v slovnikah chasiv ukrayinizaciyi Nini koli sposterigayemo aktivizaciyu cogo feminizuyuchogo sufiksa dzherelo Sufiks IN feminizuye cholovichi osnovi na EC borec borchinya movec movchinya prodavec prodavchinya tvorec tvorchinya mitec mistkinya LOG filolog filologinya sociolog sociologinya endokrinolog endokrinologinya abo na prigolosnij yaki trivalij chas skilki vvazhalisya nepiddatnimi feminizaciyi napriklad vorog voroginya chlen chlenkinya hirurg hirurginya Sufiks IN EN traplyayetsya v staroukrayinskih pisemnih pam yatkah zokrema z jogo dopomogoyu utvoryuvali nacionalno teritorialni feminitivi bojkinya lemkinya grekinya andronimi gercoginya grafinya knyaginya atributivni nazvi bereginya boginya druginya feminitivi za socialnoyu oznakoyu boyarinya sinjorina gazdinya monahinya agentivi majstrinya kravchinya Krim ukrayinskoyi sufiks IN EN vlastivij takozh zahidno i pivdennoslov yanskim movam tomu vin povnishe zberigsya na zahodi Ukrayini movec movkinya shvec shevkinya nimec nimkenya de pidzhivlyuyetsya vid zahidnoslov yanskih mov i z movnoyi praktiki zahidnoyi ukrayinskoyi diaspori Natomist vin ne vlastivij ani rosijskij ani biloruskij movam dzherelo U pozamovnomu plani vidrodzhennya cogo sufiksa zokrema dlya tvorennya feminitiviv mozhe sprijmatisya yak povernennya ukrayinskoyi movi do centralnoyevropejskogo movnogo prostoru Yurij Shevelov Strimuyuchim chinnikom ye urochistij knizhnij vidtinok sufiksa IN gordinya milostinya a takozh konotativi she ne zasvoyenih sliv sho perebuvayut na stadiyi zhargonizmiv yak ot filologinya v 2010 h koli yih vikoristovuyut spershu perevazhno v usnij zhargonnij hudozhnij epistolyarnij movi Sufiks ES IS traplyayetsya v nominaciyah yaki buli zapozicheni u XVIII stolitti z francuzkoyi movi inodi cherez rosijsku dzherelo andronimichni feminitivi baronesa vikontesa grandesa princesa agentivi patronesa poetesa styuardesa abatisa aktrisa direktrisa inspektrisa zast lektrisa Sogodni koli u feminnih innovaciyah na kshtalt politikesa agentesa kritikesa metresa majdanesa pomitni sprobi nadati comu sufiksovi novogo zhittya Odnak u parah slovotvirnih sinonimiv aktrisa aktorKa lektrisa lektorKa direktrisa direktorKa poetesa poetKa perevagu otrimuye bilsh chastotnij i bilsh produktivno spromozhnij formant K Tozh dolya sufiksa ES IS yak feminizacijnogo formanta poki zalishayetsya pid pitannyam Osoblivistyu slovotvirnoyi feminizaciyi ye konkurenciya mizh riznimi formantami fotografka fotografinya fotografesa filosofka filosofinya filosofesa kinoznavchinya kinoznavicya kinoznavka literaturoznavchinya literaturoznavicya literaturoznavka Taka konkurenciya ye zakonomirnoyu dlya procesu karbuvannya novih sliv tomu pripuskayut sho svoyeridne slovotvorche vagannya trivatime doti doki movna spilnota ne vpodobaye sobi ta ne vidshlifuye odnogo feminitiva z nizki potencijno mozhlivih vipraviti stil Vodnochas u procesi karbuvannya feminitiviv nini slovo parazit koli istotno zrostaye rol media aktivisti vvazhayut sho z yih dopomogoyu slovotvorchi modeli feminitiviv vidpracovuyutsya shvidshe Vtim u suchasnij movnij praktici sposterigayetsya haotichne vikoristannya feminizuyuchih afiksiv kilkist utvoryuvanih korelyativ odniyeyi nazvi tilki zbilshuyetsya pri comu nestijkist rivnovagi z poglyadu zmistovoyi ta formalnoyi vidpovidnosti takih odinic oznachuvanomu ponyattyu u grupah feminativiv variantiv lishe posilyuyetsya odniyeyu z prichin cogo profesor A Arhangelska vbachaye te sho voni semantichno pragmatichno i stilistichno ne rivnoznachni svoyim cholovichim korelyatam Movoznaiec A Nelyuba vidilyaye she odnu osoblivist tvorennya feminitiviv na suchasnomu etapi viznachayuchi yiyi yak cherezkrokovij shlyah tvorennya Cim sposobom utvoreno feminitiv istorinya tobto bezposeredno vid istoriya yaksho zh utvoryuvati vid cholovichoyi osnovi to mozhlivij variant istorik istorikinya mazhoritaristka vid mazhoritarna sistema yakbi slovo utvoryuvalos vid cholovichoyi osnovi to vijshlo b mazhoritarnik mazhoritarnicya Profesor pripuskaye sho v majbutnomu tendenciya utvoryuvati zhinochi nazvi vid zagalnogo ponyattya prominayuchi cholovichu osnovu mozhe pozhvavitis Nesufiksalnij slovotvir Zminoyu zakinchennya chasto utvoryuyutsya feminitivi v romanskih movah V ukrayinskij ce najchastishe imena Napriklad Bogdan i Bogdana Olesya ta Oles takozh neno j nenya kum i kuma Supletivno tobto pereminoyu korenya slova utvoryuyutsya nazvi za rodovoyu oznakoyu napriklad zyat i nevistka dyadko j titka Znachno zbilshiv svoyu produktivnist sposib prefiksaciyi u rezultati chogo viniklo bagato prefiksalnih ta skladnih feminitiviv Do produktivnih zapozichen nalezhat prefiksi super inter eks anti ekstra dis re sub ultra superzirka supermodel interdivchina eks figuristka antibilshovichka Sered ukrayinskih morfem vidilyayut prefiksi pa pra napiv po padcherka prababa pravnuchka Okremo slid vidznachiti zminu substantivovanih prikmetnikiv za rodami Napriklad radioveducha radioveduchij pravoslavnij pravoslavna svyata svyatij golovuyuchij golovuyucha Vzhivannya v publichnij sferiVikoristannya feminitiviv u suchasnih ukrayinskih ZMI mozhe zasvidchuvati pragnennya poshiryuvati ta populyarizuvati ideyi gendernoyi rivnosti ta dotrimuvatisya chinnoyi movnoyi normi Ukrayinskij pravopis 2019 roku Ukrayinski mas media sho bilsh chi mensh poslidovno vzhivayut feminitivi dzherelo originalne doslidzhennya Presa periodika internet ZMI ta zini Vidavnictva Telebachennya ta merezhevij videoprodukt RadiomovlennyaPoslidovno vzhivayut feminitivi Kritika Kulturnij portal Korydor Ukrayina moderna Gender v detalyah Povaga Kampaniya proti seksizmu v ukrayinskih ZMI ta politici Zhurnal Spilne Onlajn zhurnal The Ukrainians Mensh poslidovno Ukrayinska pravda Ukrayinskij tizhden Gazeta po ukrayinski Lvivska gazeta Ekspres Visokij zamok Hromadske Kritika Meduza Pabulum Vidavnictvo Mensh poslidovno A ba ba ga la ma ga Internet kanal Gromadske telebachennya Teleprograma TSN na 1 1 Teleprograma Fakti na ICTV Teleprograma Vikna na STB Internet proyekt Telebachennya Toronto Gromadske radio Radio Skovoroda Hudozhnya literatura Zhinochi samonazvi pronikali napriklad v suchasnu poeziyu spochatku yak zhargonizmi A mi taki gurtozhitski bogini Filologini zhrici divnih sliv Odniyeyu z aktivnih kuvatelok feminitiviv vipraviti stil v ukrayinskij literaturi bula Natalena Koroleva 1888 1966 yaka u svoyih tvorah Tavrijska baj i Skitskij skarb vzhila avtorski yizdkinya centavresa strazhkinya Pershe vidannya seriyi romaniv pro Garri Pottera ukrayinskoyu u vidavnictvi A BA BA GA LA MA GA Garri Potter i filosofskij kamin 2001 roku u perekladi Viktora Morozova yak i nastupni shist tomiv vidavnictva mistilo taki feminitivi yak profesorka direktorka ekzamenatorka chakluni ta vidmi povsyakchas vzhivayetsya parno v znachenni gromadyani lyudi elfinya domovichka drakoniha i drakonka ta inshi neposhireni na chas publikaciyi formi dzherelo Vidomi lyudi Sered publichnih person feminitivi ukrayinskoyu u bilshomu chi menshomu ob yemi vzhivayut napriklad gurt ONUKA Marisya Rudska Illya Strongovskij dzherelo Naukova ta publicistichna sfera Feminitivi aktivno vzhivayut suchasni ukrayinski genderni doslidnici ta ekspertki z zhinochih studij taki yak Vira Ageyeva Oksana Kis Tamara Marcenyuk Mariya Mayerchik Sered publikacij z cih tem dlya shirokoyi auditoriyi poslidovnoyu strategiyeyu vzhivannya feminitiviv ta movi vklyuchennya zokrema Kolektiv avtorok za red Mariyi Mayerchik Gender dlya medij Pidruchnik iz gendernoyi teoriyi dlya zhurnalistiki ta inshih sociogumanitarnih specialnostej Kiyiv Kritika 2017 vidannya tretye vipravlene ta dopovnene ISBN 978 966 2789 06 5 Tamara Marcenyuk Chomu ne varto boyatisya feminizmu Kiyiv Komora 2018 328 s ISBN 978 617 7286 34 8 Oksana Kis Ukrayinski zhinki v gornili modernizaciyi 2017 Yuridichni dokumenti Za doslidzhennyam 2018 roku fundaciyeyu DEJURE v rishennyah ukrayinskih sudiv najposhirenishimi buli feminitivi pozivachka 4 163 442 razi gromadyanka 1 317 982 razi vidpovidachka 1 278 551 raz skarzhnicya 27 167 raziv predstavnicya 11 457 raziv Yuristka 18 raziv podekudi odruk advokatka prokurorka pravnichka viyavilisya odrukami Zovsim ne vzhivayetsya chlenkinya Rezyume Za doslidzhennyam 2019 roku feminitivi shiroko prisutni v dokumentah oficijno dilovogo stilyu zokrema v rezyume Feminitivi v ukrayinskih rezyume uzhito perevazhno shodo nizkokvalifikovanogo personalu ta tvorchih profesij Rezyume ukrayinskoyu za danimi www work ua stanom na 2019 mistili feminitivi lish u 20 vipadkah zi 100 rezyume francuzkoyu z togo zh doslidzhennya v 100 vipadkah zi 100 Deyaki posadi dublyuvalisya oficiant oficiantka pakuvalnik pakuvalnicya bilshist ni administrator menedzher uchitel Buli vidpovidalna televeducha Lishe pribiralnicya ne mala cholovichogo vidpovidnika i styuardesa zakriplena tradicijno Zakonodavche zakriplennya v UkrayiniZa slovami Pravopisnoyi komisiyi ukrayinskij pravopis redakciyi 1993 roku yakim koristuvalisya do 2018 roku vklyuchno deyaki lyudi ta organizaciyi prodovzhuyut i pislya potrebuvav dopovnennya u vidpovidnosti z timi suchasnimi movnimi tendenciyami yaki sformuvalisya v suspilstvi Proyekt novoyi redakciyi ukrayinskogo pravopisu 15 serpnya 2018 roku buv opublikovanij na sajti MON dlya gromadskogo obgovorennya Fleshmob legalizuvatifeminitivi U serpni 2018 roku korespondentka Gromadskogo radio Ana More iniciyuvala Facebook fleshmob legalizuvatifeminitivi z zaklikom do Pravopisnoyi komisiyi unormuvati vzhivannya v ukrayinskij movi feminitiviv Prihilniki propoziciyi publikuvali ta poshiryuvali dopisi z tegom i nadsilali sekretarci Nackomisiyi z pravopisu Larisi Shevchenko listi iz propoziciyeyu dodati do proyektu novogo pravopisu polozhennya pro variativne vzhivannya imennikiv nazv profesij ta posad poruch iz cholovichimi formami dodati feminitivi Pravopisnu komisiyu zaklikali rekomenduvati vzhivannya feminitiviv na poznachennya zhinok u profesijnomu konteksti u tomu chisli zhinok z vijskovimi zvannyami ne lishe u rozmovnij movi a j normatizuvati vzhivannya feminitiviv i v publicistichnomu i v hudozhnomu i v naukovomu i v oficijno dilovomu stilyah Do 1 zhovtnya 2018 roku proyekt pravopisu otrimav ponad 500 propozicij zauvazhen i komentariv cherez pivroku pislya cogo robota nad pravopisom bula zavershena Ukrayinskij pravopis 2019 roku 30 travnya 2019 roku nabrav chinnosti Pravopis 2019 sho mistiv rekomendaciyu ta pravila tvorennya feminitiviv podani na storinci 39 pravopisu za tekstom oficijnogo vidannya na sajti Institutu movoznavstva im O O Potebni u punkti 4 PRAVOPIS SUFIKSIV Imennikovi sufiksi 32 IK NIK IVNIK LNIK K A IC Ya IN Ya ES A 4 Za dopomogoyu sufiksiv k a ic ya in ya es a ta in vid imennikiv cholovichogo rodu utvoryuyemo imenniki na oznachennya osib zhinochoyi stati Najuzhivanishim ye sufiks k a bo vin poyednuvanij z riznimi tipami osnov a vtorka diza jnerka dire ktorka reda ktorka spiva chka stude ntka figuri stka ta in Sufiks ic ya priyednuyemo nasampered do osnov na nik versta lnicya nabi rnicya pora dnicya ta en ucheni cya Sufiks in ya spoluchayemo z osnovami na ec kravchi nya plavchi nya prodavchi nya i prigolosnij majstri nya filologi nya bojki nya lemki nya Sufiks es a ridkovzhivanij diyakone sa patrone sa poete sa Ukrayinskij pravopis 2019 st 39 40 Tekst oficijnogo vidannya na sajti Institutu movoznavstva im O O Potebni NANU Radnicya ministerki osviti i nauki Ukrayini na toj chas Liliyi Grinevich Olena Masalitina nazvala vvedennya feminitiviv do Pravopisu 2019 roku istorichnim momentom a sami feminitivi pitomoyu risoyu ukrayinskoyi movi Feminitivi v trudovih knizhkah 18 serpnya 2020 roku Ministerstvo rozvitku ekonomiki torgivli ta silskogo gospodarstva Ukrayini nakazom 1574 vid 18 08 2020 r Pro zatverdzhennya Zmini 9 do nacionalnogo klasifikatora DK 003 2010 oficijno dozvolilo feminitivi dlya posad pracivnic utvorenih za pravilami chinnogo pravopisu u kadrovij dokumentaciyi tobto trudovih knizhkah nakazah kadrovomu i zagalnomu dilovodstvi korespondenciyi ta vsih inshih galuzyah praci de zastosovuyetsya klasifikator profesij Za tekstom nakazu Za potreboyu koristuvacha nacionalnogo klasifikatora profesij pri vnesenni zapisu pro nazvu roboti do kadrovoyi dokumentaciyi okremogo pracivnika profesijni nazvi robit mozhut buti adaptovani dlya oznachennya zhinochoyi stati osobi yaka vikonuye vidpovidni roboti vidpovidno do punktu 4 paragrafa 32 Ukrayinskogo pravopisu shvalenogo postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 22 05 2019 437 Napriklad inzhener inzhenerka verstatnik shirokogo profilyu verstatnicya shirokogo profilyu sociolog sociologinya pravilno sociologinya Nakaz Ministerstva rozvitku ekonomiki torgivli ta silskogo gospodarstva Ukrayini 1574 vid 18 08 2020 Pro zatverdzhennya zmini 9 do nacionalnogo klasifikatora DK 003 2010 Sprijmannya gromadskistyuFeminitivi suprovodzhuye burhliva diskusiya v naukovih publicistichnih ta socialnih kolah Stavlennya gromadskosti do nih neodnoznachne dzherelo Opituvannya naselennya Anketuvannya 2014 roku 676 osib student k i vishiv zahidnogo centralnogo i shidnogo regioniv Ukrayini 18 25 rokiv ta derzhsluzhbov i ci viyavilo neodnostajnist gromadskoyi dumki shodo feminitiviv nerozuminnya yih neobhidnosti j sensu 79 opitanih ne vzhivali feminitivi u movi Arhangelska A 2014 Detalni rezultati opituvannya Iz 676 opitanih 95 zhinok 18 ta 17 cholovikiv 12 vvazhayut sho zhinka povinna mati specialne feminizovane najmenuvannya 409 zhinok 76 ta 111 cholovikiv 80 5 sho v nomu nemaye neobhidnosti ne viznachilisya 34 6 i 10 7 5 respondentiv vidpovidno zagalom pozitivno ocinyuyut uzhivannya neofeminativiv u suchasnomu movlenni 30 zhinok i 29 cholovikiv zagalom negativno 58 zhinok i 62 cholovikiv Takih sho ne viznachilisya zi stavlennyam sered zhinok 63 osobi 12 sered cholovikiv 11 8 U cilomu sered usih opitanih zhinok uzhivayut neofeminativi u svoyemu movlenni 114 osib 21 ne vzhivayut 424 osobi 79 18 z usih opitanih cholovikiv 21 uzhivayut taki odinici u svoyemu movlenni 79 110 osib ne vzhivayut Zagalom 50 sered usih opitanih zhinok 9 i 17 sered cholovikiv 12 vvazhayut sho taki nazvi pidvishuyut status zhinki 160 zhinok 30 i 41 cholovik 30 prinizhuyut yiyi 328 zhinok 61 ta 80 cholovikiv 58 taki nazvi zhodnim chinom ne vplivayut na suspilnij status zhinki Otzhe ochevidnim ye te sho semantiko pragmatichna netotozhnist cholovichogo i zhinochogo korelyativ takih nazv koristuvachami movi vse zh usvidomlyuyetsya Opituvannya viyavilo gromadska dumka shodo neofeminativiv u nashih spivvitchiznikiv daleka vid odnostajnoyi Bilshist opitanih ne bachit u takih movnih poznachennyah zhinki neobhidnosti j sensu znachna chastina ne mozhe sformulyuvati svogo stavlennya do cogo yavisha Vodnochas ZMI shiroko translyuyut taki novotvori ne beruchi do uvagi ni yihnyu normativnist peredusim milozvuchnist ni pragmatichni potenciyi Ukladachi slovnikiv neologizmiv najchastishe zalishayut yih poza mezhami svoyih reyestriv Ukladachi najnovishih akademichnih tlumachnih ta dvomovnih slovnikiv shilyayutsya do normativnogo na danij chas movnogo poznachennya zhinki Anketuvannya 2018 roku 216 ukrayinciv i ukrayinok tiyeyi zh vikovoyi grupi 18 25 rokiv pokazalo zagalom pozitivno nejtralne stavlennya zhiteliv ok Ukrayini do poslugovuvannya feminitivami v rozmovnomu movlenni a v publicistici j oficijnih dokumentah skorishe shvalne prichomu do yih uzhitku v bud yakomu stili zhinki stavlyatsya pozitivnishe za cholovikiv Detalni rezultati opituvannya 216 ukrayinciv 134 zhinki i 82 choloviki u povsyakdennomu movlenni do vzhivannya feminitiviv 15 3 stavlyatsya shvalno regulyarno poslugovuyutsya nimi j uvazhayut sho yih treba vikoristovuvati yakomoga chastishe 13 skorishe shvalno 52 8 nejtralno uzhivayut chas do chasu lishe vkorineni v movi feminitivi 12 5 skorishe negativno 5 6 negativno U publicistichnomu j oficijno dilovomu stilyah 31 stavlyatsya shvalno varto yakomoga chastishe vikoristovuvati ne lishe v masmedia ale j oficijnih dokumentah 16 2 skorishe shvalno ne vvazhayuchi za docilne legalizovuvati v dilovih paperah 25 nejtralno 19 skorishe negativno 8 3 negativno vvazhayuchi sho feminitivi ne harakterni dlya ukrayinskoyi movi U povsyakdennomu movlenni shvalyuyut 12 2 cholovikiv i 17 2 zhinok skorishe shvalyuyut 8 5 cholovikiv i 15 7 zhinok 48 8 cholovikiv i 54 5 zhinok stavlyatsya do yih zastosuvannya nejtralno 19 5 cholovikiv i 9 zhinok skorishe negativno 11 cholovikiv i 2 2 zhinok negativno Vikoristannya u gazetah zhurnalah j oficijnih dokumentah shvalyuyut 20 7 cholovikiv i 37 3 zhinok skorishe shvalno 14 6 cholovikiv i 17 2 zhinok nejtralno 24 4 cholovikiv i 25 4 zhinok skorishe negativno 20 7 cholovikiv i 17 9 zhinok negativno 19 5 cholovikiv i 1 5 zhinok Rezultati zapitannya 3a pokazali sho 82 4 vid usih opituvanih viddayut perevagu rechennyu lishe z imennikom chol r 13 z paralelnim zapisom imennikiv chol i zhin r 3 7 podali vlasni varianti 0 9 ne podali zhodnoyi vidpovidi Z vidpovidej na zapitannya 3b doviduyemosya sho variant rechennya lishe z imennikom chol r vpodobali 75 5 vid respondentiv paralelne vikoristannya z pershim imennikom chol r 7 9 a z pershim imennikom zhin r 13 svij variant ukazali 3 2 ne podala vidpovidi odna osoba U zapitanni 3v 50 5 respondentiv vibrali variant rechennya sho mistit lishe imenniki zhin r a 48 1 imenniki chol r Nagoloshuvali na gromizdkosti deyakih feminitiviv proponuyuchi vprovadzhennya inklyuzivnogo napisannya programisti ki na neobhidnosti viznachitisya zi slovotvirnimi modelyami Movoznavcha kritika Na dumku doslidnika ta populyarizatora ukrayinskoyi movi Oleksandra Avramenka feminitivi istorikinya etnografinya pedagoginya potribno vikoristovuvati vibirkovo bo voni neokovirno zvuchat Rizko kritikuye vzhivannya feminitiviv profesor cheskogo Universitetu Palackogo v m Olomouci sho opublikuvala seriyu statej pro istoriyu j suchasnij stan sistemi feminitiviv v yakih nevisoko ocinila mirkuvannya tih ukrayinskih movoznavciv kotri obstoyuyut uzhivannya feminitiviv A Arhangelska ocinyuye novi feminitivi profesorka ministerka oligarhinya teoretikinya ta in yak estetichno neprijnyatni taki sho semantiko pragmatichno netotozhni svoyim korelyatam vvazhaye sho v SUM vvijshli najvdalishi zhinochi najmenuvannya chasiv ukrayinizaciyi a takozh zaperechuye tisk rosijskoyi movi na sistemu feminitiviv ukrayinskoyi movi Neridko okremi doslidniki zauvazhuyut sho vzhivannya feminitiviv zasvidchuye davnyu patriarhalnu tendenciyu rozvitku ukrayinskoyi movi tozh tradicijno nalezhni do rozmovnih stiliv zasobi mozhna shiroko vzhivati v tomu chisli u dilovomu movlenni j u fahovih tekstah takih yak dopovidi listi protokoli recenziyi ekspertni visnovki Feminizaciyu za viznachennyam A Nelyubi mozhna nazvati ukrayinskim prorivom u suchasnih slovotvirnih procesah Diskriminaciya pri najmi Doslidzhennya feminnih innovacij u movah z gramatichnim rodom zasvidchuyut sho zhinok kotri opisuyut sebe feminitivami mozhut mensh ohoche brati na robotu doslidzhennya v Polshi 2012 roku ta vvazhati mensh socialno znachushimi i vstanovlyuvati yim menshu zarplatu na italijskomu materiali dzherelo na vidminu vid zhinok kotri vzhivayut shodo sebe normativni nejtralni vidpovidniki Feminitivi v movah svituCya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni V anglijskij movi Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Poyava feminitiviv v anglijskij movi pryamo pov yazana z poshirennyam feminizmu v suspilstvi yake pospriyalo rozvitku gendernoyi lingvistiki rezultati chogo vzhe vidbilisya i v povsyakdennij movi Tak napriklad zvertayuchis do molodoyi zhinki u bagatoh anglomovnih krayinah stali vikoristovuvati nejtralnu formu Ms zamist tradicijnih Miss abo Mrs Taki leksichni novovvedennya buli zrobleni shob uniknuti seksizmu v rozmovi dzherelo V anglijskij movi feminitivi utvoryuyutsya dvoma sposobami Do korenya dodayetsya sufiks najchastishe ce ess ette ine rix actor aktor actress aktrisa administrator administrator administratrix administratorka astronaut astronavt astronette astronavtka author avtor authoress avtorka cosmonaut kosmonavt cosmonette kosmonavtka hero geroj heroine geroyinya poet poet poetess poetesa progenitor poperednik progenitrix poperednicya usher bileter usherette bileterka Tradicijne man zaminyuyut na woman sho ochevidno vkazuye na stat businessman pidpriyemec businesswoman pidpriyemicya chairman golova chairwoman zhinka golova zboriv zasidannya zaviduvachka landlord pomishik landlady pomishicya salesman prodavec saleswoman prodavchinya Deyaki z profesij ne vkazuyut na konkretnu stat lawyer advokat driver vodij chi director direktor Pri perekladi cih sliv slov yanskimi movami mi vse odno postanemo pered trudnoshami adzhe voni budut mati rid i zazvichaj ce cholovichij yaksho ne vkazano inshe V anglijskij movi ci imenniki vvazhayutsya nejtralnimi ne zachipayut lyudej riznih grup Tomu pri rozmovi rekomenduyut hto vikoristovuvati same ci vidi sliv osoblivo koli sprava stosuyetsya lyudej chiyu stat vi tochno ne znayete Napriklad bartender zamist barman barwoman barmen barmenka firefighter zamist fireman firewoman pozhezhnik pozhezhnicya police officer zamist policeman policewoman policejskij policejska chairperson moderator head zamist chairman chairwoman golovuyuchij golovuyucha member of Congress representative zamist congressman congresswoman chlen kongresu chlen kongresu people humans zamist mankind lyudstvo z korenem cholovik mail carrier letter carrier post worker zamist mailman mailwoman listonosha ch r i zh r flight attendant zamist steward stewardess bortprovidnik bortprovidnicya server table attendant waitron zamist waiter waitress oficiant oficiantka ta in dzherelo Bilshist anglomovnogo spivtovaristva shilyayetsya do vikoristannya feminitiviv abo nejtralnih sliv dlya profesij lyudej Na yihnyu dumku taki slova dopomagayut nazavzhdi rozpravitisya z isnuyuchim v suspilstvi uperedzhenim stavlennyam do zhinok a takozh nerivnim rozpodilom obov yazkiv Krim togo prihilniki j prihilnici takih lingvistichnih zmin vvazhayut sho podibni slova nadihayut zhinok na kar yerni dosyagnennya dzherelo V arabskij movi U Korani zustrichayutsya slova i v cholovichomu i v zhinochomu rodi po susidstvu napriklad viruyuchij i viruyucha povinni V arabskij feminitivi tvoryatsya dodavannyam bukvi ة ta marbuta yaka usno vimovlyayetsya a v poyednanni z viznachalnim imennikom at v literaturnij formi atun napriklad طالب talib student staye طالبة talibi studentka v potoci movlennya طالبة الجامعة talibat al dzhami a studentka universitetu Prote cya zh bukva mozhe zavershuvati slova cholovichogo rodu U biloruskij movi U biloruskij dlya utvorennya feminitiviv persh za vse vikoristovuyut sufiks ka ambasadarka dyzajnerka dvornica dzhazistka prezidentka i konsulka U starobiloruskij movi paralelno i aktivno zastosovuvali sufiksi ica i inya napriklad karalica karaleva Ci sufiksi takozh isnuyut i v suchasnij biloruskij movi napriklad namesnica ale chastishe vikoristovuyutsya v dialektah i v movi emigrantiv Spilnij rid imenniki yaki najchastishe utvoryuyutsya na osnovi diyesliv Napriklad razmaylyac surazmoyca vydavac vydayca Voni pidhodyat yak dlya zhinok tak i dlya cholovikiv Yak i dlya ukrayinskoyi dlya biloruskoyi sufiks sha pri tvorenni feminitiviv nevlastivij I hocha inodi vin zastosovuyetsya v biloruskij istoriki movi prostezhili sho do bilorusiv j ukrayinciv vin prijshov pid vplivom Rosiyi v XIX stolitti V ispanskij movi V ispanskij feminitivi vid imennikiv cholovichogo rodu sho zakinchuyutsya na prigolosnu na o abo e najchastishe utvoryuyutsya dodavannyam kincevoyi a pislya prigolosnoyi espanol ispanec staye espanola ispanka abo zaminoyu kincevih o chi e na a amigo drug staye amiga podruga V inshih vipadkah feminitivi utvoryuyutsya irregulyarno inodi dlya cholovikiv i zhinok vikoristovuyetsya odnakova forma sho rozriznyayetsya lishe artiklem el terapeuta terapevt i la terapeuta terapevtka V ispanskij ye dva rodi cholovichij i zhinochij tomu Ispaniya ne pishla genderno nejtralnim shlyahom yak anglijska a navpaki vvodit vidsutni feminitivi yak Ukrayina Napriklad zaraz u gazetah pro prezidentok pishut la presidenta zamist staroyi formi koli dodavali zhinochij artikl la do slova presidente U 2010 roci provedena reforma gramatiki La nueva gramatica de la lengua espanola 2010 metoyu yakoyi buli rivni prava zhinok i cholovikiv z lingvistichnoyi tochki zoru Reforma ne torknulasya imennikiv sho poznachayut vijskovi zvannya voni dosi mayut zagalnu formu dlya cholovichogo i zhinochogo rodu i rozriznyayutsya artiklem i suputnimi slovami Tobto el alferez la alferez el cabo la cabo el general la general i tak dali dzherelo U nimeckij movi U nimeckij feminitivi vid bagatoh profesij utvoryuyutsya dodavannyam sufiksa in student student staye studentin studentka U deyakih vipadkah pri comu golosna v koreni otrimuye umlaut napriklad Koch kuhar staye Kochin kuharka v inshih vipadkah feminitivi utvoryuyutsya irregulyarno Oskilki formi studenten i studentinnen studenti i studentki kollegen i kolleginnen kolegi i kolezhanki besucher i besucherinnen vidviduvachi i vidviduvachki ye dosit gromizdkimi yih predstavili v skorochenomu viglyadi StudentInnen studentki besucherInnen vidviduvachki i kollegInnen kolezhanki Napisannya velikoyi I dozvolyaye nabuvati formi studentInnen yak dlya studentiv tak i dlya studentok Dana forma zvernennya ostatochno utverdilasya v 2011 2013 rr V procesi rozvitku nimeckogo suspilstva odniyeyu z problem z yakoyu zitknulas mova stav toj fakt sho deyaki lyudi ne identifikuyut sebe odnoznachno z cholovichoyu chi zhinochoyu stattyu Tak poznachennya studentInnen perestalo buti universalnim Odnak neshodavno z yavilosya rishennya forma student innen student ki Zirochka poseredini ohoplyuye vsi mozhlivi proyavi gendernoyi identifikaciyi dzherelo Cikavim ye toj fakt sho dana forma nabula poshirennya ne tilki sered radikalnih feministok Upershe taka forma pochala zustrichatisya v 2016 roci Yevrejskij muzej v Berlini stav odniyeyu z pershih organizacij sho povnistyu perejshli na formu iz zirochkoyu Tak yevreyi teper u nih poznachayutsya ne yak juden yevreyi i judinnen yevrejki a yak jud innen yevrej ki Ce yaskravij priklad togo naskilki bagato faktoriv takih yak rozvitok Internetu yak komunikativnogo prostoru dlya poshirennya idej zdatni vplivati na movni novovvedennya dzherelo U polskij movi Feminitivi v polskomu suspilstvi zvichnishi i vikoristovuvalisya chastishe na rubezhi XIX i XX stolit doktorka rektorka docentka redaktorka cilkom vzhivalisya v ZMI Prote v drugij polovini XX stolittya stavlennya do feminitiviv zminilosya U PNR yak i v SRSR zhinki pracyuvali narivni z cholovikami ale same todi z yavilasya dumka sho cholovichi nazvi profesij zvuchat bilsh prestizhno dzherelo U 50 60 ti roki stala perevazhati tochka zoru sho profesorka i dyrektorka ce rozmovni slova a govoriti treba pani profesor i pani dyrektor dzherelo U polskomu suspilstvi dosi nemaye yedinoyi dumki shodo feminitiviv U 2013 roci v krayini proveli opituvannya pro neobhidnist stvoryuvati feminitivi vid cholovichih nazv profesij i tilki polovina zhinok vidpovila stverdno Deyaki polski feministki namagayutsya vikoristovuvati feminitivi bez sufiksa ka U polskij movi ye dva zajmenniki mnozhini tretoyi osobi oni grupa lyudej de ye hocha b odin cholovik i one vsi inshi zhinki diti predmeti tvarini Zaraz ci dvi formi nazivayutsya osobisto cholovichij i neosobisto cholovichij ranishe vona nazivalasya zhinocho rechovoyu Uyavlennya pro te yak mozhna vipraviti situaciyu najblizhchim chasom poki nemaye zminiti zhinocho rechovij rid nemozhlivo bez radikalnoyi strukturnoyi zmini polskoyi gramatiki Najposhirenishim ye sufiks ka Metodi tvorennya feminitiviv u polskij movi prisvijni sufiksi zhinochnosti owa owna ina yna anka krawcowa hrabina burmistrzanka kolezanka afiksi ka ini yni ica yca ina yna anka autochtonka kibicka sabotazystka skoczkini przodkini sportowczyni wydawczyni dawczyni anielica diablica sufiksi icha ycha na essa kowalicha druhna baronessa U rosijskij movi Feminitivi v rosijskij movi utvoryuyutsya priyednannyam sufiksa do cholovichoyi osnovi abo zaminoyu sufiksa Akademichna Rosijska gramatika 1980 roku narahovuye 10 takih sufiksiv Najposhirenishimi ye sh diktor diktorsha k student studentka shic banshik banshica i nic pisatel pisatelnica Pri comu odin i toj zhe slovotvirnij tip mozhe yak rozvivatis tak i ni napriklad studentka ale ne prezidentka U rezultati dlya deyakih profesij v literaturnij rosijskij movi zagalnovzhivane poznachennya v zhinochomu rodi vidsutnye napriklad filolog abo zh maye znevazhlivij vidtinok doktorsha u porivnyanni z doktorom Takozh vikoristovuyetsya konstrukciya zhinka X de X nazva profesiyi v cholovichomu rodi Takij variant chasto zustrichayetsya koli jdetsya pro novu dlya zhinok oblast i tomu vzhivayetsya z prikmetnikom persha pervaya zhenshina kosmonavt Vibir sufiksiv zalezhit vid osnovi slova v cholovichomu rodi osnovi na tel i nik chastishe vikoristovuyut sufiks nic uchitel uchitelnica hudozhnik hudozhnica osnovi na f i g sufiks inya graf grafinya psiholog psihologinya osnovi na parni po gluhosti dzvinkosti prigolosni k student studentka i tak dali pri comu bagato v tomu chisli ustalenih feminitiviv utvoryuyutsya inakshe Istorichno deyaki feminitivi v rosijskij movi poznachayut ne zhinku pevnoyi profesiyi a druzhinu zajnyatogo ciyeyu profesiyeyu cholovika professorsha ce zhinka professora generalsha zhinka generala Ce stvoryuye neodnoznachnist pri vikoristanni sufiksiv sh i ih v suchasnij rozmovnij movi pereshkodzhaye poshirennyu takih sliv i zakriplennyu yih v literaturnij rosijskij movi Cherez ce lyudi yaki vistupayut za vikoristannya feminitiviv chasto vidmovlyayutsya vid sufiksiv ih i sh na korist k vvazhayuchi jogo nejtralnishim Z inshogo boku sufiks k dlya feminitiviv kritikuyetsya cherez jogo omonimiyi vin takozh utvoryuye zmenshuvalno pestlivi imenniki abo skorochennya slovospoluchen finskij nozh finka sho mozhe nadati feminitivam z k nebazhani smisli dzherelo Isnuye nevelika kilkist nazv profesij v zhinochomu rodi yaki ne ye pohidnimi vid nazvi tiyeyi zh profesiyi v cholovichomu rodi Napriklad manikyursha bezposeredno vid slova manikyur manikyurshik utvorenij piznishe nezalezhno tehnichka pohodit vid viznachennya tehnicheskaya sluzhashaya a ne vid profesiyi tehnik prachka vid zastarilogo ukrayinizmu prat U sichni 2024 roku Verhovnij sud RF nazvav feminitivi oznakoyu mizhnarodnogo gromadskogo ruhu LGBT yakij viznanv ekstremistskim U francuzkij movi U francuzkij movi slova feminizuyetsya cherez artikl abo zakinchennya a chasto oboma sposobami Dlya poznachennya zhinki na posadi zazvichaj vikoristovuyetsya pevnij artikl la juge suddya abo la ministre ministerka Inodi dlya feminitiva u francuzkij potribno dodati sufiks e ami drug amie podruga candidat kandidat candidate kandidatka depute zastupnik deputee zastupnicya avocat advokat avocate advokatka procureur prokuror procureure prokurorka Takozh isnuyut sufiksi esse ine un maitre majster une maitresse majstrinya hero geroj heroine geroyinya Slid vidiliti sapeuse pompiere pozhezhnicya zamist sapeur pompier pozhezhnik U francuzkij yak i v ukrayinskij ye velikij spisok profesij nazvi yakih tradicijno bilshe asociyuyutsya z cholovichimi medecin likar peintre hudozhnik gouverneur gubernator ministre ministr Z nedavnogo chasu francuzi tvoryat zhinochi varianti dlya takih profesij senateur senatrice senator senatorka abo zh stavlyat artikl zhinochogo rodu pered slovom la presidente Ye j analogichna do ispanskoyi problema z zajmennikami mnozhini de elles voni abo toutes vse vikoristovuyutsya dlya opisu grupi zhinok a ils voni abo tous dlya grupi lyudej v yakij ye hocha b odin cholovik Yij shukayut rizni sposobi virishennya Lesbijskij zhurnal Wel Wel Wel nagaduye sho i zajmenniki bulo vvedeno lishe v XVII stolitti pro sho pisav gramatik Boze Cholochij rid vvazhayetsya bilsh shlyahetnim nizh zhinochij cherez perevagu cholovika nad zhinkoyu Redakciya proponuye i zastosovuye na storinkah zhurnalu zvid rivnopravnishih gramatichnih pravil sho pobutuvali v movi do XVII st Tak pri perelichuvanni uzgodzhennya vidbuvayetsya ne zi slovom cholovichogo rodu a z tim yake perelichuyetsya ostannim Vsuperech poshirenij dumci taki pravila ne uskladnyuyut movu a lishe roblyat yiyi bilsh rivnopravnoyu Feminitivi u francuzkij movi projshli shlyah vid marginalizovanih koli yakimi koristuvalisya perevazhno feministki i socialisti do zakonodavcho zatverdzhenoyi normi v usih profesiyah dlya zhinok Spochatku liva gazeta Liberation pisala directress direktorka a centristska Le Monde abo prava Le Figaro madame le directeur zhinka direktor i nikoli ne feminizovuvali profesiyi Ale z prihodom do vladi livogo uryadu z velikoyu kilkistyu ministerok yaki na dveryah kabinetiv predstalyalis Madame la ministre buv uhvalenij zakon yakij oficijno zakripiv ci movni i socialni zmini Provedena na derzhavnomu rivni i vidmova vid zvernennya mademuazel yake artikulyuye shlyubnij status zhinki madam odruzhena zhinka a mademuazel neodruzhena todi yak dlya cholovikiv takogo rozmezhuvannya nemaye Pilnu uvagu do shlyubnogo statusu viznali diskriminaciyeyu zhinok i v 2012 pislya dovgih debativ i mitingiv zvernennya mademuzel vidalili z administrativnih form Sho tezh viklikalo protesti Bagato hto stverdzhuvav sho zhinkam vzagali to podobayetsya koli yih nazivayut mademuazel ale zaraz u profesijnomu sviti ce slovo povnistyu sterte dzherelo Nacionalna asambleya Franciyi uhvalila vkazuvati v zhinochomu rodi vsi posti yaki zajmayut zhinki U 2014 roci deputata francuzkogo parlamentu oshtrafuvali na 1 378 yevro za te sho vin pid chas sesiyi zvernuvsya do golovuyuchoyi Madame le president pani prezident zamist reglamentovanogo asambleyeyu variantu Madame la presidente pani prezidentko Ranishe Francuzka akademiya yaka regulyuye vzhivannya francuzkoyi movi vidkidala stvorennya novih feminitiviv nazivayuchi prezidentok i profesorok duristyu i nadmirnistyu dzherelo Odnak na pochatku 2019 roku Akademiya zayavila sho ne maye nichogo proti feminitiviv i viznala problemnist pravilnogo vzhivannya nazv profesij tituliv i posad koli mova jde pro zhinok Odnak sogodni vzhe navit pravi prihilniki Marin Le Pen aktivno vikoristovuyut feminitivi Ne vidrazu ale postupovo feminitivi stali normoyu U cheskij movi U cheskij movi isnuye kilka osnovnih sufiksiv yaki tvoryat feminitivi ka ice yne ova na anda Najposhirenishim sufiksom yak i v usih slov yanskih movah ye ka ta jogo rozshirennya nk a nk a ovk a ezk a Sufiks poyednuyetsya zi slovami cholovichogo rodu zapozichenimi slovami a takozh motivovanimi ta nevmotivovanimi imennikami Yih mozhna vikoristovuvati dlya imennikiv cholovichogo rodu sho zakinchuyutsya sufiksom tel napriklad ucitel ucitelka c prodavac prodavacka ar ar lekar lekarka ak zpevak zpevacka ir malir malirka ec cizinec cizinka an Jihlavan Jihlavanka Vin takozh priyednuyetsya do imennikiv sho zakinchuyutsya na prigolosnu napriklad referent referentka doktor doktorka inzenyr inzenyrka Sufiks ka takozh mozhe z yednuvatisya z inozemnim log napriklad sociolog sociolozka filolog filolozka Feminitivi v Chehiyi i ye bilsh shiroko prijnyatimi nizh u polskij de sogodni voni vvazhayutsya nestandartnimi Div takozhSpisok feminitiviv Gipoteza Sepira Vorfa Genderna lingvistika Feministska teoriya Feministichna movna reforma Genderna politika Reprezentaciya Bezgenderni movi Rid movoznavstvo Kategoriya rodu imennikiv Genderna nejtralnist u movah z gramatichnim rodom Mociya Morfologiya SupletivizmMediamaterialiFeminitivi u sestrinskih VikiproyektahInformaciya u Vikidanih Feminitivi u Vikishovishi Feminitivi hto i chomu prosuvaye gvaltuvannya ukrayinskoyi movi Irina Farion pro chistotu movi VIDEO Vebslovnik zhinochih nazv ukrayinskoyi movi Ukl Olena Sinchak nauk red Ganna Didik Meush nauk konsult Vasil Starko Lviv 2022 Lektorij Feminitivi vid simvolichnoyi vladi do spravedlivoyi movi Lekciya Oleni Sinchak v knigarni Ye razom iz Feministichna majsternya Onlajn trenazher i shpargalka z tvorennya feminitiviv na webpen com ua Procitovano 2021 01 30 Urok 1 Feminitivi sho ce take ta chomu voni vazhlivi Olena Masalitina dlya Povagi 04 42 hv video Urok 2 Yak utvoryuvati feminitivi Olena Masalitina dlya Povagi 05 53 hv video Urok 3 Yak vzhivati feminitivi Olena Masalitina dlya Povagi 05 24 hv video Chi isnuyut v ukrayinskij movi feminitivi Kvantova filologiya Taras Ukrayinec Tvoya Pidpilna Gumanitarka 22 09 hv video PrimitkiKozachishina 2020 Feminitivi u suchasnomu ukrayinskomu gazetnomu diskursi Procitovano 7 lyutogo 2021 Marchuk L M LINGVOKULTUROLOGIChNIJ ASPEKT OCINNOYi HARAKTERISTIKI FEMINITIVIV U MOVI ZMI pdf Malyuga Nataliya Mikolayivna 5 travnya 2015 Produkuvannya feminativiv yak sposib podolannya gendernoyi asimetriyi v movi Filologichni studiyi Naukovij visnik Krivorizkogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu ukr T 12 s 162 168 doi 10 31812 filstd v12i0 332 ISSN 2305 3852 Procitovano 7 lyutogo 2021 Sheremet A Sheremet A 2018 other Arhiv originalu za 8 lyutogo 2021 Procitovano 7 lyutogo 2021 Kislyuk Larisa Zhinka kosmonavt chi kosmonavtka do problemi normi tvorennya nazv osib zhinochoyi stati Kultura slova 2013 Cit Dlya poznachennya predmeta doslidzhennya vikoristovuyut termini pitomogo pohodzhennya kategoriya zhinochist najmenuvannya zhinok O A Zemska nazvi istot zhinochogo rodu nazvi zhinochogo rodu I I Kovalik nazvi osib zhinochoyi stati L O Rodnina nazvi osib zhinochoyi stati nazvi zhinok A M Arhangelska termini latinskogo pohodzhennya ka Mova i chas 115 tegoriya nomina feminine feminativ feminitiv M P Brus S P Semenyuk feminativ M Yu Fedurko tosho Neofeminativi yak gra za pravilami porushennya vidomih pravil i problemi perekladu Naukovi zapiski Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya Ser Filologichna 36 2013 297 300 scholar googleusercontent com Procitovano 7 lyutogo 2021 Taranenko Arhangelska 2013 Arhangelskaya s 140 Arhangelskaya s 147 Taranenko Aktivizaciya 2016 s 7 i v pershomu i v drugomu vipadku pidhodyat do movi z pozicij obrazhenogo yih bachennya diskriminaciyi nosit sub yektivnij harakter pro sho svidchit kvalifikaciya odniyeyi j tiyeyi samoyi konstrukciyi yak diskriminativnoyi i yak nejtralnoyi Yaksho mi vidmovlyayemos vvazhati sho zagalnoprijnyati nazvi profesij ye genderno nejtralnimi ta oznachayut profesiyu a ne stat todi vprovadzhennya tak zvanih feminitiviv vikliche neobhidnist vidumuvati she i serednij rid dlya nebinarnih osobistostej ta reshti 72 genderiv A Arhangelskaya Seksizm v yazyke Mify i realnost Olomouc 2011 S 97 Kislyuk 2013 Arhangelska Terminnij aparat 2015 Chuyeshkova 2016 Brus 2011 na sogodni nemaye kompleksnoyi praci sho vidobrazhala bi istoriyu feminitiviv ukrayinskoyi movi i nemaye sformovanoyi terminologichnoyi bazi dlya pidgotovki takoyi rozvidki Brus 2009 V ukrayinskomu movoznavstvi na zhal vidsutni kompleksni doslidzhennya zasobiv i sposobiv movnoyi identifikaciyi zhinki v ontologichnij perspektivi j kompleksni doslidzhennya istorichnogo harakteru Arhangelskaya A Seksizm v yazyke S 194 Brus M P Feminitivi v ukrayinskij movi HI XV st 2020 01 07 u Wayback Machine Shidnoslov yanski movi v yih istorichnomu rozvitku do 100 richchya vid dnya narodzhennya profesora S P Samijlenka Vseukrayinska naukova konferenciya Zaporizkij nacionalnij universitet 2006 12 13 zhovtnya Bezpoyasko Gramatika 1993 Babich Volovenko 2009 Brus 2009 Semenyuk 2012 ale zvichajno krayina donor derzhava agresor Taranenko Slovotvorennya 2015 Valyuh Z O Slovotvirna paradigmatika imennika v ukrayinskij movi K Poltava ASMI 2005 S 177 Kovalik 1962 Zagnitko A P Teoretichna gramatika ukrayinskoyi movi Morfologiya Sintaksis Doneck 2011 S 148 Div Kochukova N Suchasni tendenciyi vikoristannya nazv osib zhinochoyi stati u profesijnomu ta naukovomu movlenni Pivdennij arhiv Zbirnik naukovih prac Filologichni nauki 2017 67 S 37 Chak s 9 Ponomariv s 164 Kapelyushnij A O Praktichna stilistika ukrayinskoyi movi Navchalnij posibnik Lviv PAIS 2007 S 170 Blog prof Ponomareva a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Blog prof Ponomareva mistkinya i biologinya a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Dovidnik z kulturi movi Posibnik Za red S Ya Yermolenko K Visha shkola 2005 S 50 51 Ukrayinska mova Konspekti urokiv 6 klas I semestr L V Butrin Ternopil 2015 S 134 136 Vihovanec s 91 A Arhangelskaya Seksizm v yazyke Mify i realnost Olomouc 2011 S 270 Kislyuk 2013 s 117 118 A Arhangelskaya Seksizm v yazyke Mify i realnost Olomouc 2011 S 105 Leksis Lavrentiya Zizaniya Sinonima slavenorosskaya K Nauk dumka 1964 259 s Brus Semenyuk Na prikladi rosijskoyi movi div Muchnik I P Grammaticheskie kategorii glagola i imeni v sovremennom russkom literaturnom yazyke M 1971 Slovnik ukrayinskoyi movi upor D Yavornickij Katerinoslav Slovo 1920 T 1 A K A Krimskij 1924 Rosijsko ukrayinskij slovnik PDF ukr Chervonij shlyah Rosijsko ukrayinskij slovnik dilovoyi movi upor M Doroshenko Harkiv 1930 Div Yefremov S O Shodenniki 1923 1929 K ZAT Gazeta RADA 1997 848 s Mazurok M V Suchasni feminitivi danina modi chi potreba chasu Pedagogichni obriyi 2022 Vip 1 121 S 28 z dzherela 4 lyutogo 2024 Procitovano 2024 02 04 Gender PRO 2 GENDERNA LINGVISTIKA I DINAMIKA MOVNOYi NORMI GenderCultureCentre genderculturecentre org ukr Procitovano 20 kvitnya 2017 web archive org 25 listopada 2022 Arhiv originalu za 25 listopada 2022 Procitovano 25 listopada 2022 nyan Rosijsko ukrayinski slovniki ukr Pravopisnij slovnik 1929r Procitovano 24 kvitnya 2020 Spravdi bagatofunkcionalnist slov yanskih feminizuyuchih sufiksalnih formantiv za vinyatkom pol i y ni ros in ya ukr in ya chesh yne uskladnyuye proces poyavi v movi vidmaskulinnih feminativiv omonimichnih uzhe isnuyuchim u movi imenam Arhangelskaya T 2014 S 128 Varto zaznachiti sho pohidni z formantom ka chasto mayut ekspresivne zabarvlennya Bagato z nih ye odinicyami rozmovnoyi leksiki i nosyat vidtinok znevazhlivosti Lipich V M Pravda N M Narisi z istoriyi ukrayinskogo slovotvorennya kompozitno sufiksalna derivaciya imennikiv monografiya Berdyansk 2016 S 66 Semenyuk S Formuvannya slovotvirnoyi pidsistemi nazv samic u novij ukrayinskij movi Ukrayinska mova 2012 1 S 81 95 Taranenko Slovotvorennya 2015 Ponomariv 2001 Volovenko I V Diferenciaciya rodovoyi nalezhnosti novih imennikiv na poznachennya osib v ukrayinskij literaturnij movi Avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya k filol n K 2010 Arhangelska 2013 s 298 Nelyuba 2011 Ne no nya m Otec batyushka Galic Zheleh Slovar ukrayinskoyi movi 1909r B Grinchenko Brus 2001 Bagato zhargonizmiv vinikaye v molodizhnih kolektivah zokrema v studentskih ta uchnivskih filologinya studentka filologichnogo fakultetu Ponomariv O Suchasna ukrayinska mova 2001 Savka Mar yana 2 11 2015 Listi z Litvi Listi zi Lvova Lviv 2015 S 14 Garri Potter i filosofskij kamin A BA BA GA LA MA GA store ababahalamaha com ua Procitovano 30 sichnya 2021 Kolotilo M Femida i feminitivi nedostupne posilannya 2018 Barancev A Feminitivi v ukrayinskij i francuzkij movah aktualnij stan uzhivannya LNU im I Franka https philology lnu edu ua 2018 2019 79 s U MON poyasnili navisho minyali Ukrayinskij pravopis Zakon i Biznes zib com ua Procitovano 31 sichnya 2021 Zaxid net Minosviti opublikuvalo proekt novoyi redakciyi ukrayinskogo pravopisu ZAXID NET ukr Procitovano 30 sichnya 2021 Pravopisnu komisiyu zaklikayut legalizuvati feminitivi www chytomo com ukr 29 serpnya 2018 Procitovano 30 sichnya 2021 Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini MON proponuye dlya gromadskogo obgovorennya proekt novoyi redakciyi Ukrayinskogo pravopisu mon gov ua ua Procitovano 4 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Kabinet Ministriv Ukrayini Pitannya ukrayinskogo pravopisu www kmu gov ua ua Procitovano 15 zhovtnya 2019 POSTANOVA Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 22 travnya 2019 r 437 Pitannya ukrayinskogo pravopisu zakon rada gov ua Procitovano 31 sichnya 2021 Nabrannya chinnosti novim Pravopisom zakon rada gov ua Procitovano 31 sichnya 2021 V Ukrayinskomu pravopisi z yavilisya feminitivi Povaga ukr 23 travnya 2019 Procitovano 30 sichnya 2021 Arhangelska A M Feminni innovaciyi v novitnomu ukrayinskomu nazovnictvi Movoznavstvo 2014 3 S 34 50 Avramenko s 148 Arhangelska 2013 Arhangelska 2014 Brus 2009 Semenyuk 2000 Feketa 1968 Feketa 1974 Ponomariv 2001 Ginzburg 2012 Nelyuba 2011 Puzirenko 2005 Fedurko 2010 Formanowicz Magdalena Bedynska Sylwia Cislak Aleksandra Braun Friederike Sczesny Sabine 17 grudnya 2012 Side effects of gender fair language How feminine job titles influence the evaluation of female applicants European Journal of Social Psychology T 43 1 s 62 71 doi 10 1002 ejsp 1924 ISSN 0046 2772 Procitovano 30 kvitnya 2019 Vam ne nravyatsya feminitivy Tut vopros v sisteme myshleniya Ekspert obyasnyaet pochemu psihologinya i direktorka eto horosho citydog by ros Procitovano 3 listopada 2020 Lohde Michael 2006 Wortbildung des modernen Deutschen ein Lehr und Ubungsbuch nim Gunter Narr Verlag ISBN 978 3 8233 6211 1 Savchenko A S Razvitie feminitivov v nemeckom yazyke MI MVD respubliki Belarus UDK 811 112 2 Vypusk 7 St 211 212 Slavica iuvenum XIV Filozoficka fakulta Ostravske univerzity v Ostrave 2013 ISBN 978 80 7464 380 4 Yuzik Irina 26 kvitnya 2024 I znovu pro feminitivi teper yak chastinu davnih ukrayinskih tradicij ZMINA Procitovano 11 chervnya 2024 Verhovnyj sud RF nazval ispolzovanie feminitivov dokazatelstvom uchastiya v zapreshennom dvizhenii LGBT OstroV ros 18 sichnya 2024 Procitovano 11 chervnya 2024 Uchastnikov dvizheniya obedinyaet nalichie opredelennyh nravov obychaev i tradicij obshie interesy i potrebnosti specificheskij yazyk ispolzovanie potencialnyh slov feminitivov takih kak rukovoditelnica direktorka avtorka psihologinya Prechylovani Internetova jazykova prirucka ches Jazykova poradna UJC AV CR Procitovano 6 lipnya 2019 Bohuslav Havranek Alois Jedlicka 2002 Strucna mluvnice ceska Praga Fortuna s 53 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Ester Michejdova 2017 Etykieta jezykowa w polskim i czeskim dyskursie Olomouc s 56 PDF LiteraturaZakonodavstvo Ukrayinskij pravopis 2019 roku Tekst oficijnogo vidannya 21 sichnya 2021 u Wayback Machine na sajti Institutu movoznavstva im O O Potebni NANU Feminitivi st 39 40 p 4 K A IC Ya IN Ya ES A 32 PRAVOPIS SUFIKSIV Imennikovi sufiksi Nakaz Ministerstva rozvitk ekonomiki torgivli i silskogo gospodarstva Ukrayini vid 18 08 2020 1574 Pro zatverdzhennya Zmini 9 do nacionalnogo klasifikatora DK 003 2010 oficijno dozvoliv feminitivi u nazvah posad u kadrovomu dilovodstvi trudovi knizhki posadovi instrukciyi nakazi tosho Cirkulyar prem yer ministra Franciyi 5575 SG vid 21 02 2012 Circulaire n 5575 SG du 21 fevrier 2012 relative a la suppression des termes Mademoiselle nom de jeune fille nom patronymique nom d epouse et nom d epoux des formulaires et correspondances des administrations slova Madame Mademoiselle ne rekomendovani dlya zastosuvannya Cirkulyar prem yer ministra Franciyi Pro pravila feminizaciyi ta skladannya tekstiv publikovanih v Oficijnij gazeti Francuzkoyi Respubliki vid 21 11 2017 Circulaire du 21 novembre 2017 relative aux regles de feminisation et de redaction des textes publies au Journal officiel de la Republique francaise oficijna regulyaciya utvorennya feminitiviv dlya profesij tituliv zvan i posad za posibnikom Femme j ecris ton nom rozroblenim Nacionalnim centrom naukovih doslidzhen Franciyi ta Nacionalnim institutom francuzkoyi movi Slovniki Slovnik ukrayinskoyi movi v 20 tomah Elektronna versiya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah Elektronna versiya http sum in ua Velikij elektronnij slovnik ukrayinskoyi movi VESUM https r2u org ua vesum Slovotvorchist nezalezhnoyi Ukrayini 1991 2011 Slovnik Ukladach A Nelyuba H Harkivske istoriko filologichne tovaristvo 2012 608 s Plachinda G Slovnichok feminitiviv dlya presoficeriv ta presoficerok teritorialnih upravlin Derzhavnoyi sluzhbi Ukrayini z nadzvichajnih situacij Kiyiv 2018 Slovnik gendernih terminiv Shevchenko Z V Slovnik gendernih terminiv Cherkasi 2016 336 s Sinchak O P Vebslovnik zhinochih nazv ukrayinskoyi movi Lviv r2u org ua 2022 d Track Q12072152d Track Q36036d Track Q124539828d Track Q125100495 Nauk red Didik Meush G nauk konsult Starko V Sinchak O P Abetka feminitiviv Po toj bik novin 2022 d Track Q125100660d Track Q124539828d Track Q125100769 Monografiyi disertaciyi Brus M P Feminitivi v ukrayinskij movi geneza evolyuciya funkcionuvannya Monografiya Ivano Frankivsk DVNZ Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stefanika 2019 440 s ISBN 978 966 640 468 1 Brus M P Slovotvirna terminologichna baza feminitivnoyi pidsistemi ukrayinskoyi movi Lingvistichni studiyi zb nauk prac Doneck Doneckij nacionalnij universitet 2011 23 S 17 21 Brus M Zagalni zhinochi osobovi nominaciyi v ukrayinskij movi XVI XVII stolit slovotvir i semantika M P Brus dis kand filol nauk 10 02 01 Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stefanika Ivano Frankivsk 2001 260 s Puzirenko Ya Agentivno profesijni nazvi osib zhinochoyi stati v leksikografichnomu opisi ta uzusi avtoref dis kand filol nauk 10 02 15 Kiyiv nac un t im T Shevchenka In t filologiyi K 2005 21 s Semenyuk S Formuvannya slovotvirnoyi sistemi imennikiv iz modifikacijnim znachennyam zhinochoyi stati v novij ukrayinskij movi avtoref dis kand filol nauk 10 02 01 Zaporizhzhya 2000 20 s Feketa I Zhinochi osobovi nazvi v ukrayinskij movi Tvorennya i vzhivannya dis kand filol nauk 10 02 02 Uzhgorodskij nacionalnij universitet Uzhgorod 1968 369 s Naukovi statti Brus M Feminitivi ukrayinskoyi movi v perepletinni davnih i suchasnih tendencij Visnik Lvivskogo universitetu Lviv Lviv nac un t im I Franka 2009 S 61 69 Seriya filologichna Volovenko I V Semantiko gramatichni oznaki feminativiv Naukovij chasopis Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni M P Dragomanova K 2009 5 S 279 282 Ginzburg M Profesijni nazvi yak dzerkalo gendernoyi rivnosti Gumanitarna osvita v tehnichnih vishih navchalnih zakladah K 2012 Vip 24 S 7 27 Kislyuk L Zhinka kosmonavt chi kosmonavtka Kultura slova 2013 78 S 117 118 Kovalik I I Slovotvorchij rozryad sufiksalnih zagalnih nazv zhivih istot zhinochoyi stati u shidnoslov yanskih movah u porivnyanni z inshimi slov yanskimi movami Pitannya ukrayinskogo movoznavstva Lviv Vid vo Lvivskogo un tu 1962 Kn 5 S 3 34 Malahova O Gendernochutliva mova vs diskursivni vladi aktualni pitannya gendernoyi lingvistiki v Ukrayini Ya 2015 37 S 35 37 Nelyuba A Genderna lingvistika i maloproduktivni slovotvorchi zasobi Lingvistika Zb nauk prac Lugansk 2011 1 S 135 141 Nelyuba A Innovacijni zrushennya j tendenciyi v ukrayinskomu zhinochomu slovotvori Lingvistika Zb nauk prac Lugansk 2011 2 23 S 49 59 Semenyuk S Formuvannya slovotvirnoyi pidsistemi nazv samic u novij ukrayinskij movi Ukrayinska mova 2012 1 S 81 95 Sinchak O Genderovana mova vektori vladi i vplivu Gender dlya medij M Mayerchik O Plahotnik G Yarmanova K Kritika 2013 S 117 134 Sinchak O Za rivnist movnu i pozamovnu Spilne 2011 Sinchak O Feminitivi mizh molotom i kuvaldoyu yak mova vidobrazhaye gendernu segregaciyu na rinku praci Spilne zhurnal socialnoyi kritiki 2013 3 S 86 88 Sinchak O Yak mova vbivaye ekspertok Kritika 2011 11 12 169 170 S 33 35 Fedurko M Slovotvirna morfonologiya ukrayinskih feminativiv u lingvokulturologichnomu aspekti dopovidi HII Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Komisiyi zi slov yanskogo slovotvorennya pri Mizhnarodnomu komiteti slavistiv 25 28 travnya 2010 r Kiyiv Ukrayina Upor ta naukove red N F Klimenko i Ye A Karpilovskoyi Vidobrazhennya istoriyi ta kulturi narodu v slovotvorenni K Vidavnichij dim Dmitra Burago 2010 S 433 442 Feketa I Osoblivosti tvorennya nazv osib zhinochoyi stati Ukrayinska mova i literatura v shkoli 1974 4 S 77 79 Feketa I Rozvitok zhinochih osobovih nazv u suchasnij ukrayinskij movi Movoznavstvo 1975 2 S 21 25 Feketa I Feminizuyuchi sufiksi ukrayinskoyi movi Materiali HHI naukovoyi konferenciyi Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu Seriya Filologiya K 1967 S 105 110 Chuyeshkova O Stanovlennya terminosistemi gendernoyi lingvistiki Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Seriya Problemi ukrayinskoyi terminologiyi Lviv 2016 842 S 161 164 Formanowicz M et al Side effects of gender fair language How feminine job titles influence the evaluation of female applicants European Journal of Social Psychology 2013 43 S 62 71 Merkel E The two faces of gender fair language Universita degli Studi di Padova 2013 Motschenbacher H A poststructuralist approach to structural gender linguistics Initial considerations Gender Language and the Periphery Grammatical and Social Gender from the Margins Amsterdam 2016 S 65 88 Presa i publicistika Kerivnicya deputatka prezidentka 5 prichin vzhivati feminitivi 26 12 2015 Z tem zagalnogo movoznavstva Babich N D Kultura fahovogo movlennya Navchalnij posibnik Chernivci 2006 496 s ISBN 966 8653 43 2 Bezpoyasko O K Gramatika ukrayinskoyi movi Morfologiya Pidruchnik K Libid 1993 S 57 63 Vihovanec I Teoretichna morfologiya ukrayinskoyi movi K Pulsari 2004 S 91 Ponomariv O D Kultura slova Movnostilistichni poradi K 1999 S 272 Suchasna ukrayinska mova pidruch dlya studentiv gumanitar spec vish zakl osviti avt kol O M Grigor yev ta in red O D Ponomariv Kiyiv Libid 1997 399 c Ponomariv O D Suchasna ukrayinska mova Pidruchnik K Libid 2001 Taranenko O O Aktualizovani modeli v sistemi slovotvorennya suchasnoyi ukrayinskoyi movi kinec HH HHI st K 2015 248 s Taranenko O O Slovotvorennya ukrayinskoyi movi v aspekti yiyi suchasnih sistemno normotvorchih tendencij kinec HH pochatok HHI st Movoznavstvo 2015 1 S 3 32 Taranenko O O Aktivizaciya tendencij do analitizmu versus do sintetizmu v suchasnij ukrayinskij literaturnij movi kinec XX pochatok XXI st Movoznavstvo 2016 6 S 3 22 Chak Ye D Chi pravilno mi govorimo K Osvita 1997 239 s Inshe Avramenko O 100 ekspres urokiv ukrayinskoyi K 2016 192 s Arhangelskaya A Seksizm v yazyke Mify i realnost Olomouc 2011 328 s Arhangelska A M Do problemi slovotvirnoyi feminizaciyi v ukrayinskij movi novitnoyi dobi tradiciya i suchasnist Movoznavstvo 2014 1 S 58 70 Arhangelska A M Neofeminativi yak gra za pravilami porushennya vidomih pravil i problemi perekladu Naukovi zapiski Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya Ser Filologichna 2013 36 S 297 300 Arhangelska A M Feminni innovaciyi v novitnomu ukrayinskomu nazovnictvi Movoznavstvo 2014 3 S 34 50 Arhangelska A M Terminnij aparat suchasnoyi lingvogenderologiyi problemi i perspektivi stanovlennya Lyudina Komp yuter Komunikaciya zbirnik naukovih prac Nacionalnij universitet Lvivska politehnika 2015 S 91 94 Arhangelskaya T Simmetriya i asimetriya grammaticheskoj kategorii roda i semanticheskoj kategorii pola v slavyanskih yazykah Olomouc 2014 232 s