«Кри́тика» — сучасний український інтелектуальний часопис аналітичної есеїстики, публіцистики та рецензій, який із 1997 року видає в Києві видавництво «Критика» з ініціативи відомого літературознавця, історика культури, професора Гарвардського університету Григорія Грабовича. Видання часопису впродовж довгого часу підтримує Український науковий інститут Гарвардського університету. Часопис належить до європейської мережі культурологічних часописів «Eurozine».
Обкладинка числа за липень-серпень, 2021 | ||||
Країна видання | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Тематика | літературознавство, політика, суспільство | |||
Періодичність виходу | раз на два місяці | |||
Мова | українська | |||
Адреса редакції | Кирилівська вул. 14/18, кв. 18, м. Київ | |||
Головний редактор | Григорій Грабович | |||
Видавець | Критика | |||
Засновник | Григорій Грабович | |||
Засновано | 1997 | |||
Передплатний індекс | 33909 (в Укрпошта або в ДП «Преса») | |||
ISSN-L | 1563-6461 | |||
ISSN | 1563-6461 | |||
OCLC | 309149458 | |||
| ||||
Офіційний сайт |
Концепція
Часопис було організовано за взірцем американського «New York Review of Books», англійського «Times Literary Supplement» та польського часопису «Kultura», що його видавав у паризькій еміґрації Єжи Ґедройць. Серед українських видань «Критика» вирізняється високим інтелектуальним рівнем і є розрахованим на широкі кола української інтелігенції для міждисциплінарного обговорення найістотніших соціальних, політичних і культурних проблем суспільства взагалі, а надто вітчизняної гуманітарної спільноти, як в актуальному, так і в історичному аспектах.
На сторінках видання часто відбуваються жорсткі дискусії з актуальних проблем української історіографії, літературознавства тощо. Найзапекліші дискусії викликали «креольська концепція», що її Микола Рябчук обстоював у книжках «Від Малоросії до України», «Дилеми українського Фауста» і «Дві України», перебіг правописної реформи та її публічної рецепції, обговорення перспектив феміністичної ідеології та ґендерних студій в Україні, феномен «національних містифікацій» (від Осіяна та «Слова о полку Ігоревім» до «Калевали» та «Велесової книги»), творення нового літературного канону, проблеми академічних стандартів, поширення корупції та практики плагіату в українській науці, колізії історичної пам’яті, «амнезії й амністії», зокрема з огляду на оцінки й інтерпретації Голодомору 1933 року, ювілеїв Володимира Щербицького, Переяславської ради, Волинської різанини 1943 року, німецько-радянської війни, а також на контроверсійні питання, пов’язані з відживленням в українському суспільстві радянської ностальгії та ксенофобії (зокрема антисемітської, антипольської, антизахідницької й антиросійської риторики) й поширенням серед культурних еліт ґрунтівсько-нативістичних настроїв.
Редакційна колегія та автори
Головний редактор часопису Григорій Грабович.
Відповідальною редакторкою в Україні є Юлія Бентя.
До першого складу редакційної колегії часопису увійшли
- Микола Рябчук,
- Соломія Павличко (1958–1999),
- Олександр Савченко,
- Вадим Скуратівський (станом на січень 2013 не є членом редколегії),
- Олексій Толочко.
Згодом членами редколегії стали:
- Юрій Андрухович,
- Богуміла Бердиховська,
- Ярослав Грицак,
- Володимир Кулик,
- Михайло Мінаков,
- Олександр Мотиль,
- Сергій Плохій,
- Юрко Прохасько.
- Ігор Шевченко (помер 2009 року),
- Юрій Шаповал,
Часопис видається українською мовою в оригінальній редакційній орфографії, що періодично викликає критичні коментарі від читачів. З 2018 р. часопис друкується в кольорі.
Третина авторів статей іноземці, серед яких багато науковців із світовим ім'ям таких як Умберто Еко, Славой Жижек, Едвард Кінан, Лешек Колаковський, Чеслав Мілош, Річард Пайпс, Едвард Саїд. Авторами є академіки з України та діаспори Дмитро Затонський, Дмитро Наливайко, Мирослав Попович, Ігор Шевченко, а також історики Володимир Ричка, Наталя Яковенко, Георгій Касьянов, літературознавці Юрко Прохасько, Богдана Матіяш, письменники Тарас Прохасько, Юрій Андрухович та Сергій Жадан.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 20 вересня 2009.
- . Телекритика. Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 29 січня 2016.
Посилання
- Вебсайт часопису «Критика» [ 24 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Григорій Грабович. Модель «Критики» [ 4 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Критика. — грудень 2017.
- Часопис "Критика" у Facebook. [ 30 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Часопис "Критика" у Twitter. [ 28 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kritika znachennya Kri tika suchasnij ukrayinskij intelektualnij chasopis analitichnoyi eseyistiki publicistiki ta recenzij yakij iz 1997 roku vidaye v Kiyevi vidavnictvo Kritika z iniciativi vidomogo literaturoznavcya istorika kulturi profesora Garvardskogo universitetu Grigoriya Grabovicha Vidannya chasopisu vprodovzh dovgogo chasu pidtrimuye Ukrayinskij naukovij institut Garvardskogo universitetu Chasopis nalezhit do yevropejskoyi merezhi kulturologichnih chasopisiv Eurozine Kritika Obkladinka chisla za lipen serpen 2021Krayina vidannya UkrayinaTematika literaturoznavstvo politika suspilstvoPeriodichnist vihodu raz na dva misyaciMova ukrayinskaAdresa redakciyi Kirilivska vul 14 18 kv 18 m KiyivGolovnij redaktor Grigorij GrabovichVidavec KritikaZasnovnik Grigorij GrabovichZasnovano 1997Peredplatnij indeks 33909 v Ukrposhta abo v DP Presa ISSN L 1563 6461ISSN 1563 6461OCLC 309149458 Oficijnij sajtKoncepciyaChasopis bulo organizovano za vzircem amerikanskogo New York Review of Books anglijskogo Times Literary Supplement ta polskogo chasopisu Kultura sho jogo vidavav u parizkij emigraciyi Yezhi Gedrojc Sered ukrayinskih vidan Kritika viriznyayetsya visokim intelektualnim rivnem i ye rozrahovanim na shiroki kola ukrayinskoyi inteligenciyi dlya mizhdisciplinarnogo obgovorennya najistotnishih socialnih politichnih i kulturnih problem suspilstva vzagali a nadto vitchiznyanoyi gumanitarnoyi spilnoti yak v aktualnomu tak i v istorichnomu aspektah Na storinkah vidannya chasto vidbuvayutsya zhorstki diskusiyi z aktualnih problem ukrayinskoyi istoriografiyi literaturoznavstva tosho Najzapeklishi diskusiyi viklikali kreolska koncepciya sho yiyi Mikola Ryabchuk obstoyuvav u knizhkah Vid Malorosiyi do Ukrayini Dilemi ukrayinskogo Fausta i Dvi Ukrayini perebig pravopisnoyi reformi ta yiyi publichnoyi recepciyi obgovorennya perspektiv feministichnoyi ideologiyi ta gendernih studij v Ukrayini fenomen nacionalnih mistifikacij vid Osiyana ta Slova o polku Igorevim do Kalevali ta Velesovoyi knigi tvorennya novogo literaturnogo kanonu problemi akademichnih standartiv poshirennya korupciyi ta praktiki plagiatu v ukrayinskij nauci koliziyi istorichnoyi pam yati amneziyi j amnistiyi zokrema z oglyadu na ocinki j interpretaciyi Golodomoru 1933 roku yuvileyiv Volodimira Sherbickogo Pereyaslavskoyi radi Volinskoyi rizanini 1943 roku nimecko radyanskoyi vijni a takozh na kontroversijni pitannya pov yazani z vidzhivlennyam v ukrayinskomu suspilstvi radyanskoyi nostalgiyi ta ksenofobiyi zokrema antisemitskoyi antipolskoyi antizahidnickoyi j antirosijskoyi ritoriki j poshirennyam sered kulturnih elit gruntivsko nativistichnih nastroyiv Redakcijna kolegiya ta avtoriGrigorij Grabovich iniciator chasopisu Golovnij redaktor chasopisu Grigorij Grabovich Vidpovidalnoyu redaktorkoyu v Ukrayini ye Yuliya Bentya Do pershogo skladu redakcijnoyi kolegiyi chasopisu uvijshli Mikola Ryabchuk Solomiya Pavlichko 1958 1999 Oleksandr Savchenko Vadim Skurativskij stanom na sichen 2013 ne ye chlenom redkolegiyi Oleksij Tolochko Zgodom chlenami redkolegiyi stali Yurij Andruhovich Bogumila Berdihovska Yaroslav Gricak Volodimir Kulik Mihajlo Minakov Oleksandr Motil Sergij Plohij Yurko Prohasko Igor Shevchenko pomer 2009 roku Yurij Shapoval Chasopis vidayetsya ukrayinskoyu movoyu v originalnij redakcijnij orfografiyi sho periodichno viklikaye kritichni komentari vid chitachiv Z 2018 r chasopis drukuyetsya v kolori Tretina avtoriv statej inozemci sered yakih bagato naukovciv iz svitovim im yam takih yak Umberto Eko Slavoj Zhizhek Edvard Kinan Leshek Kolakovskij Cheslav Milosh Richard Pajps Edvard Sayid Avtorami ye akademiki z Ukrayini ta diaspori Dmitro Zatonskij Dmitro Nalivajko Miroslav Popovich Igor Shevchenko a takozh istoriki Volodimir Richka Natalya Yakovenko Georgij Kasyanov literaturoznavci Yurko Prohasko Bogdana Matiyash pismenniki Taras Prohasko Yurij Andruhovich ta Sergij Zhadan Div takozhKritika vidavnictvo Primitki Arhiv originalu za 28 chervnya 2019 Procitovano 20 veresnya 2009 Telekritika Arhiv originalu za 10 kvitnya 2017 Procitovano 29 sichnya 2016 PosilannyaVebsajt chasopisu Kritika 24 lyutogo 2015 u Wayback Machine Grigorij Grabovich Model Kritiki 4 kvitnya 2018 u Wayback Machine Kritika gruden 2017 Chasopis Kritika u Facebook 30 bereznya 2019 u Wayback Machine Chasopis Kritika u Twitter 28 lyutogo 2019 u Wayback Machine