Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Універбáція (з латин. unus — «один» і verbum — «слово») — різновид суфіксального способу словотворення на основі словосполучення, при якому в похідне слово входить основа лише одного з членів словосполучення, тобто по формі похідне співвідносне лише з одним словом, а за змістом — з цілим словосполученням. У лінгвістичній літературі цей спосіб творення іменується по-різному: включення, стягнення, , семантична компресія, еліпсис, і, найчастіше, універбація.
Слова-універбанти - одиниці мови, які вживаються, в основному, в розмовному і розмовно-професійному мовленні, виникли в результаті компрессивного словотворення. Наприклад, іменники типу «кредитка», «маршрутка», «читалка» формально мотивуються прикметниками, а семантично - словосполученнями: «кредитна картка», «маршрутне таксі», «читальний зал».
Історія
Назву універбація вперше вжив німецький лінгвіст Карл Бругман у граматиці 1904 року для позначення звукових одиниць, що «виникли на основі словосполучень зовні цільнооформлених, але таких, що не мають змістовної ізольованості». Пізніше сфера вжитку терміна була розширена в роботах .
Спосіб словотворення активізувався в 60-90-і роки XX ст. Це явище поширене і в інших слов'янських мовах, що підтверджується спостереженнями російських, польських, чеських, словацьких, болгарських лінгвістів (, , , , , та ін.).
З 60-х років XIX століття в російській літературній мові зміцнюється тенденція синонімічного заміщення словосполучень розмовними новоутвореннями на -к(а) (типу казёнка «казенка»), що запозиченнями потрапляли і в українську мову. В кінці XIX століття універбати склали велику групу слів, що належать до різних тематичних груп. Наприклад: ночлежка — «нічліжка» - нічліжний будинок; централка - центральна в'язниця; дисциплинарка - дисциплінарне стягнення. Спочатку слова-універбати мали різке експресивне забарвлення для того, щоб затаврувати негативні явища, наприклад: учредилка (пор. курилка, предварилка та под.), уравниловка «зрівнялівка», обезличка «знеосбка», рвач та ін.
Слід також зазначити особливу продуктивність утворення універбатів у радянський період. Революційні зрушення відбилися і на мові. З'являлися слова типу партійка - партійний квиток, що відображали перетворення в політичному житті країни. Широке поширення універбації обумовлено, з одного боку, законом «економії зусиль», а з другого - різким прискоренням темпу життя. Деякі універбати відображають соціально-культурний компонент радянської епохи кінця ХХ століття: комісіонка - комісійний магазин; комуналка - комунальна квартира; альтернативка - альтернативна громадянська служба; безлімітка - безлімітна підписка; валютка - валютний магазин; соціалка - соціальна допомога.
Багато з подібних утворень перестали вживатися зі зникненням відповідних явищ. Наприклад: охранка - охоронне відділення; конка - кінна залізниця; низовка - низова робота; чавунка - чавунна залізниця; реалка - реальне училище. Інші, навпаки, стали єдиними позначеннями відповідних реалій, втративши розмовність і витіснивши мотивуючі неоднослівні найменування з широкого вжитку. Наприклад: антонівка - антонівські яблука; гвинтівка - гвинтова рушниця; листівка - відкритий лист; фінка - фінський ніж; поганка - поганий гриб.
Творення універбатів в українській мові може стимулюватися як з російської, так і з польської мов, навіть якщо вони не є прямими запозиченнями, через високу продуктивність словотвірного типу в цих мовах. Наприклад, з одного боку, кредитка — кредитна картка, а з другого, — кредитівка — кредитна (кредитова) спілка; пралка (рос. стиралка) і пралька (польськ. pralka) — пральна машина.
У сучасній українській мові слова-універбати знайшли відображення в тлумачних словниках і широко використовуються в розмовній мові. До них належать слова, що входять до різних тематичних груп. Наприклад: шкірянка - шкіряна куртка; дублянка - дубляна шуба; анонімка - анонімний лист; методичка - методичний посібник; підсобка - підсобне приміщення; безготівка - безготівковий розрахунок.
Про високу продуктивність цієї моделі словотвору свідчить і часте використання універбатів у мові преси. Активізація універбації атрибутивних словосполучень та стягнення структури окремих слів засвідчується численними неологізмами: автономка — автономне опалення (в будинках); автоцивілка — страхування засобів транспорту; акцизка — акцизна марка; валютка — пункт обміну валюти волонтерка — волонтерська допомога; гуманітарка — гуманітарна допомога; електронка — електронна пошта; комуналка — 1) комунальна сфера, 2) комунальні платежі; кредитка — кредитна картка; мажоритарка — 1) система виборів за мажоритарним принципом; 2) мажоритарний виборчий округ; материнка — материнська плата (у комп’ютері); мікрохвильовка — мікрохвильова піч; мінімалка — мінімальна заробітна плата чи пенсія; мобілка — мобільний телефон; персоналка — gерсональний комп’ютер; пропорційка — пропорційна система голосування; снайперка — снайперська гвинтівка; соціалка — соціальна сфера; спрощенка — спрощена система оподаткування; флешка — флеш-карта. Також зі значенням збірності: молочка — молочні продукти; слабоалкоголка — слабоалкогольні напої; ювелірка — ювелірні вироби та под.
Структурні особливості й способи утворення
Універбація ґрунтується на відношенні семантичної еквівалентності між твірним словосполученням і похідним словом. При утворенні слів зі словосполучень зазвичай відбувається своєрідна словотвірна компресія, тому універбація відноситься до компресивного словотвору. Слова-універбати виступають вторинними найменуваннями, бо як номінація використовується менший за формою сегмент, ніж еквівалентне йому базове поєднання (наприклад: мінералка - мінеральна вода; струйник - струменевий принтер; дутик - дута куртка; мобілка, мобільник - мобільний телефон).
Особливості творення слів-універбатів:
1. Універбати утворюються на основі словосполучень «прикметник + іменник» (анонімка - анонімний лист), «іменник + іменник» (обмінник - пункт обміну валюти).
2. Як базова основа можуть виступати невільні і фразеологічно зв'язані словосполучення (анютки - братки, федералка - Федеральна Республіка Німеччини).
3. Утворювальна для універбатів може бути основа власного імені (хрущовка - типовий будинок, побудований за часів Хрущова).
4. При утворенні універбатів суфікс виробничої бази може як зберігатися, так і втрачатися (копірка - копіювальний папір).
5. При універбаціі можуть спостерігатися чергування морфем та усічення мотивуючої основи (академка - академічна відпустка).
6. Більшість слів-універбатів утворені за допомогою суфіксів -к(а) (діпломка - дипломна робота), ик / ник (цифровик - цифровий фотоапарат), -ак / -як (холостяк - холостий пробіг), - ух(а) (косуха - коса куртка) та ін. Зустрічаються також універбати-усічення (декрет - декретна відпустка).
Лексико-тематичні групи і емоційно-експресивні властивості
• Харчові продукти ( згущонка, гречка, газованка)
• Види одягу (олімпійка, спортивка, афганка, арафатка)
• Транспортні засоби (позашляховик, попутка, моторка)
• Приміщення (гримерка)
• Газети і журнали (Літературка, Вечірка)
• Установи (музикалка, суворовка, мореходка)
• Хімічні речовини, ліки (нашатирка, аскорбінка, оксолінка)
• Бібліотеки та музеї (Третяківка, історичка)
• Топоніми (Бехтіївка, Солом’янка) та інші.
Що стосується емоційно-експресивних властивостей, то слід зазначити, що найбільша кількість універбатов виникає в розмовному й розмовно-професійному мовленні, в мові різних соціальних груп, що об'єднуються загальними інтересами.
Усередині розмовної лексики можна виділити наступні шари: 1) розмовно-літературна лексика - слова, характерні для напівофіційного спілкування (трикутка - трикутний капелюх, бетонка), 2) розмовно-побутова лексика (пралка - пральна машина, духовка), 3) розмовно-термінологічна лексика або розмовно-професійна (епоксидка - епоксидна смола, підсобка).
Слова-універбати є не тільки засобом компресії мови, а й засобом експресії, тобто вносять додаткову експресивно-емоційну оцінку, іноді - з різко негативним відтінком (забігайлівка, недоук).
Іноді в розмовній мові універбація служить засобом певної мовної гри, створюючи індивідуальні слова, різного роду каламбурні змішання (хрущоба = хрущовка + трущоба «нетрі», бившевик = бывший «колишній» + більшовик, гриповуха = грип + груповуха).
Література
- Говердовская Е. В. Новые существительные в лексике современного русского языка // Русский язык в школе. — 1992. — № 3.
- Земская Е. А. Активные процессы современного словопроизводства/ Русский язык конца XX столетия. — М.: Язык русской культуры, 2000.
- Ильясова С. В. Словообразовательная игра как феномен языка современных СМИ. — Ростов на Дону, 2002.
- Карпов А. К. Словообразование современного русского языка. — Нижневартовск: издательство Нижневартовского педагогического института, 2000.
- Осипова Л. И. Активные процессы в современном русском словообразовании: Суффиксальная универбация, усечение: Автореф. дис. / Моск. пед. гос. ун-т. — М., 1999.
- Русский язык конца XX столетия (1985—1995) / Под ред. Е. А. Земской. — М.: Язык русской культуры, 2000.
- Тараненко О. О. Актуалізовані моделі в системі словотворення сучасної української мови (кінець ХХ — ХХІ ст.). — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. — С. 80-82.
- Універбація / «Українська мова». Енциклопедія. — К., 2000. — С. 688.
- Юркина И. А. Активные процессы в современном русском словообразовании. — Казань, 1991.
- Янко-Триницкая Н. А. Словообразование в современном русском языке / Российская академия наук. Институт русского языка им. В. В. Виноградова. — М., 2001.
Посилання
- Універбація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 515.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Univerbaciya z latin unus odin i verbum slovo riznovid sufiksalnogo sposobu slovotvorennya na osnovi slovospoluchennya pri yakomu v pohidne slovo vhodit osnova lishe odnogo z chleniv slovospoluchennya tobto po formi pohidne spivvidnosne lishe z odnim slovom a za zmistom z cilim slovospoluchennyam U lingvistichnij literaturi cej sposib tvorennya imenuyetsya po riznomu vklyuchennya styagnennya semantichna kompresiya elipsis i najchastishe univerbaciya Slova univerbanti odinici movi yaki vzhivayutsya v osnovnomu v rozmovnomu i rozmovno profesijnomu movlenni vinikli v rezultati kompressivnogo slovotvorennya Napriklad imenniki tipu kreditka marshrutka chitalka formalno motivuyutsya prikmetnikami a semantichno slovospoluchennyami kreditna kartka marshrutne taksi chitalnij zal IstoriyaNazvu univerbaciya vpershe vzhiv nimeckij lingvist Karl Brugman u gramatici 1904 roku dlya poznachennya zvukovih odinic sho vinikli na osnovi slovospoluchen zovni cilnooformlenih ale takih sho ne mayut zmistovnoyi izolovanosti Piznishe sfera vzhitku termina bula rozshirena v robotah Sposib slovotvorennya aktivizuvavsya v 60 90 i roki XX st Ce yavishe poshirene i v inshih slov yanskih movah sho pidtverdzhuyetsya sposterezhennyami rosijskih polskih cheskih slovackih bolgarskih lingvistiv ta in Z 60 h rokiv XIX stolittya v rosijskij literaturnij movi zmicnyuyetsya tendenciya sinonimichnogo zamishennya slovospoluchen rozmovnimi novoutvorennyami na k a tipu kazyonka kazenka sho zapozichennyami potraplyali i v ukrayinsku movu V kinci XIX stolittya univerbati sklali veliku grupu sliv sho nalezhat do riznih tematichnih grup Napriklad nochlezhka nichlizhka nichlizhnij budinok centralka centralna v yaznicya disciplinarka disciplinarne styagnennya Spochatku slova univerbati mali rizke ekspresivne zabarvlennya dlya togo shob zatavruvati negativni yavisha napriklad uchredilka por kurilka predvarilka ta pod uravnilovka zrivnyalivka obezlichka zneosbka rvach ta in Slid takozh zaznachiti osoblivu produktivnist utvorennya univerbativ u radyanskij period Revolyucijni zrushennya vidbilisya i na movi Z yavlyalisya slova tipu partijka partijnij kvitok sho vidobrazhali peretvorennya v politichnomu zhitti krayini Shiroke poshirennya univerbaciyi obumovleno z odnogo boku zakonom ekonomiyi zusil a z drugogo rizkim priskorennyam tempu zhittya Deyaki univerbati vidobrazhayut socialno kulturnij komponent radyanskoyi epohi kincya HH stolittya komisionka komisijnij magazin komunalka komunalna kvartira alternativka alternativna gromadyanska sluzhba bezlimitka bezlimitna pidpiska valyutka valyutnij magazin socialka socialna dopomoga Bagato z podibnih utvoren perestali vzhivatisya zi zniknennyam vidpovidnih yavish Napriklad ohranka ohoronne viddilennya konka kinna zaliznicya nizovka nizova robota chavunka chavunna zaliznicya realka realne uchilishe Inshi navpaki stali yedinimi poznachennyami vidpovidnih realij vtrativshi rozmovnist i vitisnivshi motivuyuchi neodnoslivni najmenuvannya z shirokogo vzhitku Napriklad antonivka antonivski yabluka gvintivka gvintova rushnicya listivka vidkritij list finka finskij nizh poganka poganij grib Tvorennya univerbativ v ukrayinskij movi mozhe stimulyuvatisya yak z rosijskoyi tak i z polskoyi mov navit yaksho voni ne ye pryamimi zapozichennyami cherez visoku produktivnist slovotvirnogo tipu v cih movah Napriklad z odnogo boku kreditka kreditna kartka a z drugogo kreditivka kreditna kreditova spilka pralka ros stiralka i pralka polsk pralka pralna mashina U suchasnij ukrayinskij movi slova univerbati znajshli vidobrazhennya v tlumachnih slovnikah i shiroko vikoristovuyutsya v rozmovnij movi Do nih nalezhat slova sho vhodyat do riznih tematichnih grup Napriklad shkiryanka shkiryana kurtka dublyanka dublyana shuba anonimka anonimnij list metodichka metodichnij posibnik pidsobka pidsobne primishennya bezgotivka bezgotivkovij rozrahunok Pro visoku produktivnist ciyeyi modeli slovotvoru svidchit i chaste vikoristannya univerbativ u movi presi Aktivizaciya univerbaciyi atributivnih slovospoluchen ta styagnennya strukturi okremih sliv zasvidchuyetsya chislennimi neologizmami avtonomka avtonomne opalennya v budinkah avtocivilka strahuvannya zasobiv transportu akcizka akcizna marka valyutka punkt obminu valyuti volonterka volonterska dopomoga gumanitarka gumanitarna dopomoga elektronka elektronna poshta komunalka 1 komunalna sfera 2 komunalni platezhi kreditka kreditna kartka mazhoritarka 1 sistema viboriv za mazhoritarnim principom 2 mazhoritarnij viborchij okrug materinka materinska plata u komp yuteri mikrohvilovka mikrohvilova pich minimalka minimalna zarobitna plata chi pensiya mobilka mobilnij telefon personalka gersonalnij komp yuter proporcijka proporcijna sistema golosuvannya snajperka snajperska gvintivka socialka socialna sfera sproshenka sproshena sistema opodatkuvannya fleshka flesh karta Takozh zi znachennyam zbirnosti molochka molochni produkti slaboalkogolka slaboalkogolni napoyi yuvelirka yuvelirni virobi ta pod Strukturni osoblivosti j sposobi utvorennyaUniverbaciya gruntuyetsya na vidnoshenni semantichnoyi ekvivalentnosti mizh tvirnim slovospoluchennyam i pohidnim slovom Pri utvorenni sliv zi slovospoluchen zazvichaj vidbuvayetsya svoyeridna slovotvirna kompresiya tomu univerbaciya vidnositsya do kompresivnogo slovotvoru Slova univerbati vistupayut vtorinnimi najmenuvannyami bo yak nominaciya vikoristovuyetsya menshij za formoyu segment nizh ekvivalentne jomu bazove poyednannya napriklad mineralka mineralna voda strujnik strumenevij printer dutik duta kurtka mobilka mobilnik mobilnij telefon Osoblivosti tvorennya sliv univerbativ 1 Univerbati utvoryuyutsya na osnovi slovospoluchen prikmetnik imennik anonimka anonimnij list imennik imennik obminnik punkt obminu valyuti 2 Yak bazova osnova mozhut vistupati nevilni i frazeologichno zv yazani slovospoluchennya anyutki bratki federalka Federalna Respublika Nimechchini 3 Utvoryuvalna dlya univerbativ mozhe buti osnova vlasnogo imeni hrushovka tipovij budinok pobudovanij za chasiv Hrushova 4 Pri utvorenni univerbativ sufiks virobnichoyi bazi mozhe yak zberigatisya tak i vtrachatisya kopirka kopiyuvalnij papir 5 Pri univerbacii mozhut sposterigatisya cherguvannya morfem ta usichennya motivuyuchoyi osnovi akademka akademichna vidpustka 6 Bilshist sliv univerbativ utvoreni za dopomogoyu sufiksiv k a diplomka diplomna robota ik nik cifrovik cifrovij fotoaparat ak yak holostyak holostij probig uh a kosuha kosa kurtka ta in Zustrichayutsya takozh univerbati usichennya dekret dekretna vidpustka Leksiko tematichni grupi i emocijno ekspresivni vlastivosti Harchovi produkti zgushonka grechka gazovanka Vidi odyagu olimpijka sportivka afganka arafatka Transportni zasobi pozashlyahovik poputka motorka Primishennya grimerka Gazeti i zhurnali Literaturka Vechirka Ustanovi muzikalka suvorovka morehodka Himichni rechovini liki nashatirka askorbinka oksolinka Biblioteki ta muzeyi Tretyakivka istorichka Toponimi Behtiyivka Solom yanka ta inshi Sho stosuyetsya emocijno ekspresivnih vlastivostej to slid zaznachiti sho najbilsha kilkist univerbatov vinikaye v rozmovnomu j rozmovno profesijnomu movlenni v movi riznih socialnih grup sho ob yednuyutsya zagalnimi interesami Useredini rozmovnoyi leksiki mozhna vidiliti nastupni shari 1 rozmovno literaturna leksika slova harakterni dlya napivoficijnogo spilkuvannya trikutka trikutnij kapelyuh betonka 2 rozmovno pobutova leksika pralka pralna mashina duhovka 3 rozmovno terminologichna leksika abo rozmovno profesijna epoksidka epoksidna smola pidsobka Slova univerbati ye ne tilki zasobom kompresiyi movi a j zasobom ekspresiyi tobto vnosyat dodatkovu ekspresivno emocijnu ocinku inodi z rizko negativnim vidtinkom zabigajlivka nedouk Inodi v rozmovnij movi univerbaciya sluzhit zasobom pevnoyi movnoyi gri stvoryuyuchi individualni slova riznogo rodu kalamburni zmishannya hrushoba hrushovka trushoba netri bivshevik byvshij kolishnij bilshovik gripovuha grip grupovuha LiteraturaGoverdovskaya E V Novye sushestvitelnye v leksike sovremennogo russkogo yazyka Russkij yazyk v shkole 1992 3 Zemskaya E A Aktivnye processy sovremennogo slovoproizvodstva Russkij yazyk konca XX stoletiya M Yazyk russkoj kultury 2000 Ilyasova S V Slovoobrazovatelnaya igra kak fenomen yazyka sovremennyh SMI Rostov na Donu 2002 Karpov A K Slovoobrazovanie sovremennogo russkogo yazyka Nizhnevartovsk izdatelstvo Nizhnevartovskogo pedagogicheskogo instituta 2000 Osipova L I Aktivnye processy v sovremennom russkom slovoobrazovanii Suffiksalnaya univerbaciya usechenie Avtoref dis Mosk ped gos un t M 1999 Russkij yazyk konca XX stoletiya 1985 1995 Pod red E A Zemskoj M Yazyk russkoj kultury 2000 Taranenko O O Aktualizovani modeli v sistemi slovotvorennya suchasnoyi ukrayinskoyi movi kinec HH HHI st K Vidavnichij dim Dmitra Burago 2015 S 80 82 Univerbaciya Ukrayinska mova Enciklopediya K 2000 S 688 Yurkina I A Aktivnye processy v sovremennom russkom slovoobrazovanii Kazan 1991 Yanko Trinickaya N A Slovoobrazovanie v sovremennom russkom yazyke Rossijskaya akademiya nauk Institut russkogo yazyka im V V Vinogradova M 2001 PosilannyaUniverbaciya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 515