Португа́лія (порт. Portugal), офіційна назва — Португа́льська Респу́бліка (порт. República Portuguesa) — держава, яка розташована переважно на Піренейському півострові, у південно-західній Європі. Найзахідніша суверенна держава материкової Європи, яка на півночі та сході межує з Іспанією, а на заході та півдні омивається Атлантичним океаном. До її складу також входять атлантичні архіпелаги Азорських островів та острів Мадейра, обидва автономні регіони з власними регіональними урядами.
Португальська Республіка | |||||
| |||||
Гімн: Португеза | |||||
Столиця | Лісабон country H G O | ||||
---|---|---|---|---|---|
Офіційні мови | португальська; мірандська (регіональна) | ||||
Форма правління | Змішана республіка | ||||
- президент | Марселу Ребелу де Соза | ||||
- прем'єр | Луїш Монтенегру | ||||
Історія | |||||
- графство | 1089 | ||||
- королівство | 25 липня 1139 | ||||
- республіка | 5 жовтня 1910 | ||||
- революція | 25 квітня 1974 | ||||
Вступ до ЄС | 1 січня 1986 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 92 391 км² (109) | ||||
- Внутр. води | 0,5 % % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2014 | 10 374 822 (75) | ||||
- перепис 2021 | 10 343 066 | ||||
- Густота | 115,3/км² (66) | ||||
ВВП (ПКС) | 2018 р., оцінка | ||||
- Повний | $329.24 млрд. (53) | ||||
- На душу населення | $32 006 (42) | ||||
Валюта | Євро (EUR ) | ||||
Часовий пояс | UTC−1, 0 | ||||
- Літній час | CET (UTC+1) | ||||
Коди ISO 3166 | PT / PRT / 620 | ||||
Домен | .pt | ||||
Телефонний код | +351 | ||||
|
Португалія — найдавніша національна держава на Піренейському півострові та одна з найстаріших держав Європи, територія якої постійно заселялася, захоплювалася і була предметом боротьби з доісторичних часів. Населялася докельтськими, кельтськими та іберійськими народами (такими як лузітани, галлеки, [en], [en] і [en]), які мали торгові та культурні зв'язки з фінікійцями, греками і карфагенянами. Пізніше була підкорена римлянами та страждала від навал германців (переважно свевів та вестготів) і аланів, а пізніше й маврів. Після мусульманського завоювання Піренейського півострова, більша частина його території була частиною Аль-Андалуса. Португалія як країна була утворена під час ранньої християнської Реконкісти. Засноване у 868 році Португальське графство здобуло регіональну значущість після битви при Сан-Мамеде (1128). Пізніше, після битви при Оріке (1139) було проголошене Португальське королівство, незалежність якого від Леонського королівства визнавалася Саморським договором 1143 року.
Після того, як революція 1910 року скинула монархію, була створена демократична, але нестабільна Перша Португальська республіка, яку згодом витіснив авторитарний режим Нової Держави (порт. Estado Novo). Демократія була відновлена після революції гвоздик (1974), яка завершила колоніальну війну Португалії. Невдовзі незалежність була надана майже усім її заморським територіям. Передача Макао Китаю (1999) поклала кінець тому, що можна вважати однією з найтриваліших колоніальних імперій.
Площа — понад 92 тисячі км² (109-та країна за величиною в світі). За останнім переписом 2021 року населення країни становило понад 10,3 млн осіб. Середня густота населення — 115 осіб на км². Столиця — Лісабон. Основне населення — португальці. Офіційна мова — португальська.
Португалія залишила глибокий культурний, архітектурний та лінгвістичний вплив по всьому світу, зі спадком у близько 250 мільйонів носіїв португальської та безлічі креольських мов. Португалія — розвинена країна з розвиненою економікою та високим рівнем життя. Окрім того, країна займає високі сходинки у рейтингах моральної свободи (2-ге місце), спокою (3-тє місце), демократії (7-ме), свободи преси (10-те), стабільності (15-те), соціального прогресу (18-те) та процвітання (26-те). Будучи членом Організації Об'єднаних Націй та Європейського Союзу, Португалія також була одним із засновників НАТО, Єврозони, ОЕСР та Спільноти португаломовних країн.
Назва
- Португалія (порт. Portugal, МФА: [puɾ.tu.ˈgaɫ]) — скорочена офіційна назва країни. Походить від римського міста Порт-Кале (лат. Portus Cale), сучасного Порту, що в IX столітті стало центром Португальського графства.
- Португальська Республіка (порт. República Portuguesa, МФА: [ʁɨ.ˈpu.bɫi.kɐ puɾ.tu.ˈge.zɐ]) — офіційна назва країни згідно з чинною Конституцією 1976 року. Вживається після революції 1910 року. Також — Республіка Португалія.
- Королівство Португальське — офіційна назва у 1139—1910 роках.
- Лузітанія — поширена поетична назва країни, оспівана в національній епопеї «Лузіади». Походить від однойменної римської провінції, колись розташованої в Центральній Португалії. У ранньомодерну добу виводилася від міфічного героя Луза.
Географія
Континентальна Португалія розташована на південному заході Європи, на заході Піренейського півострова. До складу країни входять Азорські острови та архіпелаг Мадейра в Атлантичному океані. Португалія межує по суходолу лише з Іспанією на півночі й сході; на заході і півдні вона омивається водами Атлантичного океану. Площа Португальської держави — 92 391 км² (109-та країна світу за площею, 19-а країна Європи за площею). Континентальна Португалія займає 89 015 км² (96% від площі країни), Азорські острови — 2333 км² (3%), Мадейра — 741 км² (1%).
Рельєф Португалії на півночі, північному сході й центрі — гористий, на півдні й заході — рівнинний. Найвища точка — гора (1993 м) на на сході країні.
За рельєфом Португалія поділяється на три регіони:
— Північний, де переважають гори (Серра-ду-Гереш), лісисті високі плато, глибокі вузькі долини та термальні джерела;
— Центральний, де великі рівнини перериваються високими гірськими пасмами (Серра-да-Ештрелла) й широкими долинами;
— Південний, найбільший, де переважають рівнини, невисокі плато й пагорби.
Гори в усіх трьох частинах є продовженням іспанських гірських систем. Єдиний самостійний хребет — Серра-да-Моншіке. Португальський берег має мало гарних природних гаваней. Лісабонська затока є найкращою і однією з найбільших у Європі. Серед інших — затоки Сетубала і Віла-Реал-де-Сан-Антоніу, а також Лагушська затока, де може розміщуватися великий флот. Решта портів призначені для малих суден.
Найбільші річки країни — Дору, Тежу, Гвадіана, Зезере, Сарая, Тамега, Вога, Каваду, Міню, Ліма. Річки судноплавні лише в нижніх течіях. Великих озер немає. У районі Авейру є велика річка, що сполучається з океаном. Найбільші міста розташовані на океанському узбережжі — Лісабон, Порту, Авейру, Сетубал, Фару; інші великі міські центри — Коїмбра, Візеу, Браганса, Сантарен, Евора, Бежа.
Португалія багата на природні ресурси: мідь, марганець, уран, свинець, олово та залізо. Вугілля зустрічається рідко й має погану якість. У країні існує понад сотня мінеральних джерел, з якими найважливіші розташовані в Гереші, Візеллі, Відагу, Педраші, Салгалаші, Моледу, Сан-Педру-ду-Сулі, Фелгейрі, Калдаш-да-Райні, Морі та Моншіке.
Острови Мадейра та Азори — автономні регіони країни. Відстань від континентальної частини країни до Азорських островів — 1500 км, до Мадейри — 650 км. Залежна заморська територія — Макао в Східній Азії неподалік Гонконгу, 20 грудня 1999 року офіційно повернута Китаю, але протягом 50 років зберігатиме статус особливого регіону з власним урядом, законодавством та економікою.
Вздовж західного узбережжя Португалії протікає рукав теплої течії Гольфстрім, що робить клімат країни, загалом, помірним. Проте між регіонами існують суттєві кліматичні відмінності, пов'язанні з рельєфом та відстанню до океану. Так, височинні райони Трансмонтани і Бейри суворі й холодні, водночас землі Алгарве дуже спекотні. Сніг випадає лише взимку, переважно у високих горах. Дощі частіші на півночі, ніж на півдні. Висока вологість, що часто спричиняє тумани, переважає в береговій частині країни. Вітри, зазвичай, дмуть з північного заходу і півночі; взимку — з південного заходу, разом зі штормами. Загалом, клімат Португалії теплий і сприяє оздоровленню.
Португалія має багату флору. Тут ростуть практично всі види європейських рослин, які зустрічаються в помірному кліматі, а також деякі види, характерні лише для спекотних країн. Найбільш типовим деревом є сосна, яка, однак, не росте південніше річки Саду. Найбільші ліси країни — Лейрійський сосновий бір, вирощений у XIII столітті королем Дінішем, та Бусацький ліс, відомий різноманіттям дерев. По всій країні розповсюджені оливки та помаранчі. На території Алгарве традиційно вирощують фініки, а в Трансмонтані — мигдаль. Виноробство — одна з найстаріших галузей португальського господарства; більшість виноградників, переважно нових, розташована південніше річки Таг. Найбільш поширені зернові культури — пшениця, жито і кукурудза.
Історія
Давній період
Кельти і римляни
Рання історія Португалії нерозривно пов'язана із історією усього Піренейського півострова. Від часів неоліту його заселяли іберійські племена, що займалися землеробством, скотарством та рибальством. У 1-му тисячолітті до н. е. з Центральної Європи на територію півострова прийшли кельти, які підкорили частину місцевих племен й змішалися з ними. Найвідомішим племінним союзом на центральних португальських землях були лузітани, що мешкали в межиріччі Дору та Тежу. Їхня країна назвалася Лузітанією — згодом поетична назва самої Португалії. На півночі жили галлеки, за річною Тежу — , а на півдні, в регіоні Алгарве, — . На узбережжі існували торгові колонії фінікійців з Карфагену, такі як Тавіра.
219 року до н. е. розпочалося римське завоювання Піренейського півострова, який римляни називали Іспанією. Під час пунічних воєн Карфаген втратив свої колонії. За часів Юлія Цезаря майже весь півострів увійшов до складу Римської Республіки. На підкорення португальських теренів завойовники витратили два століття. 150 року до н. е. проти них спалахнуло повстання, яке очолив лузітанський вождь Віріат. Він розгромив римлян і на деякий час звільнив Лузітанію, але 139 року до н. е. загинув від рук соратників, підкуплених ворогами. 45 року до н. е. війни з місцевими племенами скінчилися остаточним встановленням римської влади. 27 року до н. е. Лузітанія стала провінцією Римської імперії. Згодом з північних земель виокремили новий край — Галлецію. На завойованих територіях римляни будували форти і колонії, що стали осередками цивілізації, романізації, а згодом — християнізації. Вони дали початок сучасним португальським містам, таким як Бракара-Августа (Брага), Конімбріга (Коїмбра) та іншим. До сьогодні в Португалії збереглося багато пам'яток римської доби — мости, дороги, акведуки, лазні, театри та руїни храмів.
Германці та мусульмани
На початку V століття германські племена свевів і вандалів у союзі з сарматами (аланами) вторглися до римських володінь на Піренейському півострові. Під проводом короля Гермеріка вони захопили Галлецію та Лузітанію, де близько 409 року заснували Свевське королівство. Столиця цієї держави розташовувалася у Бракарі, сучасній португальській Бразі. Розширюючи свої кордони, свевські правителі зіткнулися із новими завойовниками-германцями — вестготами, які в 500 році створили Вестготське королівство з центром Толедо. У 584—585 роках вестготський король Леовігільд упокорив свевів і аланів, перетворив їхні краї на свої провінції. Його наступники прийняли християнство і під впливом місцевого населення поступово романізувалися. До початку VIII століття весь півострів перебував під готським контролем. Попри це португальські терени лишалися під сильним культурно-господарським впливом свевів та аланів. Зокрема, залишки аланських поселень знайдені біля сучасного Аленкера, Коїмбри та Лісабона.
У 711—720 роках весь Піренейський півострів, включно з територією Португалії, завоювали мусульманські війська Омеядського халіфату. Вони знищили готську державу і приєднали християнські землі до своєї імперії. 750 року на її уламках в Іспанії постав Кордовський емірат, що 929 року став халіфатом. 1031 року він розколовся на емірати-тайфи, які ворогували між собою. Більшість португальських теренів контролювала Бадахоська тайфа, яка після 1022 року була підкорена тайфою Севільї. 1086 року усі еміратства півострова визнали верховенство марокканської імперії Альморавідів, а з 1147 року — держави Альмохадів. За ісламського панування в VIII—XIII століттях зросла кількість мусульман, переважно з числа мігрантів — арабів і берберів (маврів) з Північної Африки. Основними ісламськими центрами мусульман у Португалії були Бежа, Сілвеш, Алкасер, Сантарен і Лісабон. Важливу роль в економічному житті міст грали євреї, що мешкали на півострові від римських часів.
Середньовіччя і новий час
Португальське графство
718 року на півночі Піренейського півострова християнські повстанці, що не бажали миритися з ісламською окупацією, проголосили незалежне Астурійське королівство під проводом готського князя Пелагія. 722 року він розбив мусульманські сили під Ковадонгою й проголосив себе королем. Невдовзі Астурія стала оплотом Реконкісти — руху за повернення християнської батьківщини. У IX столітті, за правління короля Альфонсо III, астурійці на чолі з Вімарано Перешом звільнили від мусульман межиріччя Міню й Дору в Північній Португалії. Центром визволених земель стало морське місто Порт-Кале (Порту). На базі нього постало Порткалеське графство у складі Астурійського королівства, згодом зване Португальським. 868 року Вімарано Переша було призначено першим португальським графом, землі якого стали зватися Португалією (лат. Portucale, Portugale, Portugalia).
910 року, внаслідок династичних чвар, Астурійське королівство розділилося на три — Астурію, Галісію і Леон, але 924 року було об'єднане знову як Леонське королівство. Розпади і об'єднання держави тривали протягом Х — XI століть. У період роздробленості Португальське графство перебувало у складі Галісії, але 1071 року втратило автономію. Після чергового приєднання Галісії до Леону, леонсько-кастильський король Альфонсо VI відділив португальські землі від галісійських і включив до свого домену. 1093 року він дарував їх як оновлене Португальське графство франкському лицарю Генріху з Бургундськомго дому, чоловікові своєї доньки Терези.
Королівство. Бургундська династія
1128 року Португальське графство очолив Афонсу I, син Генріха. Усунувши свою матір-графиню від влади, він прийняв титул князя і обрав курс на відокремлення від Леонського королівства. 25 липня 1139 року Афонсу здобув перемогу над мусульманами при Оріке, після якої лицарі проголосили його королем Португалії. Ця легендарна подія вважається точкою відліку незалежного Португальського королівства. 1143 року його самостійність визнав леонський король Альфонсо VII, а 1179 року — Святий Престол в особі римського папи Олександра III.
Задля утвердження своєї держави король Афонсу та його нащадки брали активну участь у Реконкісті. За допомоги Церкви, чернечих орденів та хрестоносців португальські монархи захопили Лісабон (1147), Сантарен (1184), Бежу та інші міста. 1249 року зі здобуттям Фару Реконкіста на теренах сучасної Португалії завершилася. 1255 року столицю країни перенесли до Лісабона. Теперішніх кордонів Португалія набула 1279 року після успішної війни з Кастильською Короною. За правління короля Дініша та його спадкоємців країна жила в мирі. Проте чорною сторінкою стала епідемія чуми 1348—1349 років, яка спустошила королівство. 1373 року Португалія уклала військовий союз із Англією, що розпочав багатовікову історію португальсько-англійських політичних і культурних взаємин, і фактично є чинним дотепер.
- Афонсу І
- Битва при Оріке
- Звільнення Лісабона
- Дініш
Авіська династія. Географічні відкриття
1383 року після смерті короля Фернанду I, що не мав синів, у Португалії почалася династична криза. Вона призвела до громадянської війни та інтервенції Кастилії, король якої Хуан І претендував на португальську корону як зять покійного монарха. Португальська дрібна шляхта і міщани виступили за самостійність країни і підтримали авіського магістра Жуана (згодом — Жуан I) у боротьбі за престол. 1385 року кортеси проголосили Жуана королем Португалії, а його війська розбили кастилійців у вирішальній битві при Алжубарроті. Ця перемога ознаменувала утвердження Авіської династії в Португалії.
У XV—XVI століттях португальці стали авангардом християнської Європи в Добу великих географічних відкриттів. Завдяки цьому вони перетворили свою країну на одну з наддержав тогочасного світу. Португальські мореплавці дослідили Азори, Мадейру і західне узбережжя Африки. Свої здобутки Португалія закріпила Тордесільяським договором 1494 року з конкуруючою Іспанією, що поділив ще недосліджений європейцями світ на зони двох країн. 1498 року, за правління короля Мануела І, португалець Вашку да Гама відкрив морський шлях до Індії. Його наступники проклали шляхи до країн Південно-Східної Азії, Китаю та Японії. Спираючись на факторії та колонії в Гоа, Малацці, Макао, Тиморі, Португалія монополізувала міжнародну торгівлі в Індійському океані, яка стала приносити їй величезні прибутки. 1500 року Педру Алваріш Кабрал відкрив Бразилію, а Гашпар Корте-Реал — Канаду. 1521 року португальські кораблі першими досягли Австралії. Сарагоський договір 1529 року закріпив португальські здобутки у Новому світі.
- Жуан І
- Битва при Алжубарроті
- Відкриття Індії
- Мануел І
Іберійська унія. Браганська династія
1580 року помер португальський король Енріке, останній представник Авіської династії. Він не залишив спадкоємця, що спричинило політичну кризу. За умовами Іберійської унії Португалія уклала династичний союз із Габсбурзькою Іспанією, король якої Філіп ІІ прийняв титул португальського короля (Філіпп І). Португалія втратила незалежність, але зберігала широку внутрішню автономію. Наслідком союзу стала участь португальців у іспанських війнах проти протестантських Голландії та Англії. Через них Португалія втратила монопольні позиції в Індійському океані, які перехопили голландці.
1640 року частина португальської знаті повстала проти іспанської влади, проголосивши своїм королем Жуана IV з Браганського дому, далекого родича Авіської династії. Це спричинило так звану Реставраційну війну між Португалією й Іспанією, що завершилася 1668 року відновленням португальської самостійності. Португальські королі з Браганського дому встановили у країні абсолютистський режим. За правління Педру II, що прийшов до влади внаслідок палацового перевороту, поновилася колоніальна експансія. Його син Жуан V посилив експлуатацію заморських територій, але виснажив державну скарбницю будівництвом палаців та придбанням мистецьких шедеврів. У XVIII столітті в Бразилії почалася золота лихоманка, внаслідок чого туди мігрувало близько 600 тисяч жителів Португалії — один із наймасовіших прикладів переселення європейців до Американського континенту в часи колоніалізму.
- Жуан IV
- Реставрація незалежності
- Португальська «імперія»
- Педру ІІ
Занепад
1755 року Португалія зазнала непоправного удару від великого землетрусу, магнітудою 8,5—9 балів, та цунамі. Столиця Лісабон була вщент зруйнована. Король Жозе I доручив її відбудову голові уряду, помбальському маркізу Себаштіану де Карвалю, послідовнику ідей просвітництва, який встановив у країні авторитарний режим. Маркіз провів радикальні реформи — скасував рабство, реорганізував збройні сили та податкову систему, але водночас, жорстоко придушив опозицію, обмежив права підданих та Церкви, посилив урядову цензуру і заборонив діяльність єзуїтів.
1807 року до Португалії вдерлися французькі війська Наполеона, які спустошували країну протягом наступних 4 років. Весь королівський двір переїхав до Бразилії, встановивши столицю в Ріо-де-Жанейро. 1821 року король Жуан VI повернувся до Лісабона, але залишив в Південній Америці крон-принца Педру. Останній, за підтримки бразильської знаті, проголосив незалежність Бразилії в 1822 році й став її першим імператором. 1826 року, після смерті батька, Педру зійшов на португальський трон під іменем Педру IV, але надаючи перевагу Бразилії, відмовився від нього на користь своєї доньки Марії ІІ. Проти цього виступив його брат Мігел І, який узурпував престол. Це спричинило війну між двома таборами, яка закінчилися 1834 року поразкою Мігела та інтронізацією Марії ІІ. Землетрус, французька окупація, втрата найбагатшої бразильської колонії та міжусобні війни завдали непоправної шкоди суспільно-політичному розвитку Португалії.
- Себаштіан де Карвалю
- Лісабонський землетрус
- Незалежність Бразилії
- Марія ІІ
Конституційна монархія
За королеви Марії ІІ в країні утвердилася конституційна монархія. Правителька одружилася з німецьким принцом Фердинандом (Фернанду ІІ), давши початок Брагансько-Кобурзькій династії. У 1850—1860 роках їхні сини, королі Педру V та Луїш, розпочали модернізацію системи комунікацій та транспорту Португалії та колоній. Вони зберігали за країною володіння в Африці (Ангола, Мозамбік, Гвінея-Бісау, Сан-Томе, Кабо-Верде) та Азії (Португальська Індія, Тимор, Макао), незважаючи на тиск імперіалістичних держав. З 1884 року африканські володіння у Португалії отримали визначені кордони за рішенням Берлінської конференції.
З кінця XIX століття Португалія увійшла у глибоку соціально-економічну кризу. За правління короля Карлуша країна двічі проголошувалася банкрутом — в 1892 і 1902 роках. Це спричинило колапс господарчої системи, критику монархії, політичну кризу та радикалізацію населення. 1908 року португальські ліві здійснили теракт в Лісабоні, під час якого вбили короля Карлуша та спадкоємця престолу Луїша-Філіпе. Новим королем було проголошено Мануела ІІ, який виявися останнім — його скинули з престолу соціалісти під час Португальської революції 5 жовтня 1910 року.
- Марія ІІ і Фернанду ІІ з синами
- Убивство короля
- Революціонери
- Мануел ІІ
Новітній період
Перша і Друга Республіка
Внаслідок революції 1910 року в Португалії була встановлена Перша Республіка. Повалення монархії і прихід до влади лівих сил погіршив ситуацію в країні. Під управлінням вісьмох президентів в Португалії запанували правова анархія, корупція, глибока соціальна нерівність, політичний і атеїстичний терор. Участь Португалії у Першій світовій війні на боці Антанти в 1916—1918 роках не дала країні вигод. Внаслідок збільшуваного безладу, 28 травня 1926 року в Португалії відбулася революція національно-консервативних сил, які проголосили створення Національної диктатури. Згодом, це призвело до утвердження в 1933 році націоналістичного авторитарного режиму під проводом голови уряду, професора Антоніу Салазара. Він отримав назву Нової Держави або Другої Республіки, яка проіснувала до 1974 року.
Шляхом репресивних заходів Салазар відновив суспільний порядок і португальську економіку. Усвідомлюючи руйнівну силу комуністично-соціалістичних ідей, він заборонив радикальні рухи й допомагав сусідній Іспанії в особі Франко боротися проти лівацького уряду. Під час Другої світової війни Португалія зберігала нейтралітет, а з початком Холодної війни приєдналася до західного антирадянського блоку. За Салазара країна стала членом НАТО (1949), ООН (1955), ЄАВТ (1960) та ОЕСР (1961). Намагаючись протистояти визвольному рухові в колоніях, Салазар ініціював проекти з переселення білого населення до Азії та Африки, і, водночас, популяризував доктрину лузотропікалізму — ідею толерантної Португалії як трансконтинентальної держави, а не імперії. Незважаючи на ці заходи уряд Індії захопив португальські володіння на своєму узбережжі впродовж 1954—1961 років, а в 1961 році народи Анголи, Мозамбіку та Гвінеї повстали проти португальського панування. Через колоніальну війну міжнародна спільнота наклала санкції на Португалію, але Салазар та його наступник Каетану до останнього намагалися зберегти цілісність держави.
- Проголошення Республіки
- Перша світова війна
- Національна революція
- Антоніу Салазар
Третя республіка
25 квітня 1974 року в Лісабоні, під проводом офіцерів-ліваків, відбувся державний переворот, що отримав назву Революції гвоздик. Внаслідок повалення Нової Держави постала Третя Португальська Республіка, сучасна Португалія. Владу на себе взяла Рада національного порятунку. 1975 року вона визнала втрату африканських колоній та Східного Тимору, що спричинило масову репатріацію (близько 1 млн) білого населення до Португалії. За прем'єрства соціаліста Маріу Суаріша (1976—1978, 1983—1985), з метою досягти дореволюційного рівня економічного розвитку, Португалію реформували під наглядом МВФ. Уряд обрав курс на входження до ЄЕС і провів земельну реформу. 1976 року він оприлюднив нову Конституцію, написану у соціалістичному дусі.
1986 року Португалія стала членом Європейських Співтовариств задля імпульсу в соціально-економічному розвитку. 1995 року країна увійшла до Шенгенської зони, а 1999 року — до єврозони. Внаслідок фінансової кризи 2000-х років португальський уряд став отримувати дотації та кредити від МФВ і ЄС. Португалія повністю відмовилася від колоній, передавши в 1999 році володіння Макао Китайській Народній Республіці.
- Португальці в Африці
- Революція гвоздик
- Лісабонський договір
- Маріу Суаріш
Політика
Португалія — є парламентською республікою (з 1974 року). Президент Португальської Республіки обирається на 5 років. У січні 2016 року президентом Республіки обрано Марселу Ребелу ді Соза.
Уряд очолює прем'єр-міністр, який, як правило, є лідером, що переміг на парламентських виборах. Прем'єр-міністр формує склад свого кабінету. Від 26 листопада 2015 року головою уряду є Анто́ніу Ко́шта.
Парламент (Асамблея Республіки) обирається за партійними списками на 4 роки і є однопалатним. До складу парламенту входять 230 депутатів. Попередні парламентські вибори відбулися 5 червня 2011 року, на яких перемогла соціал-демократична партія, здобувши 38,68 % голосів.
Членство в міжнародних організаціях — Португалія є членом ООН, СОТ, МВФ, ВООЗ, НАТО, ЄС, Організації економічного співробітництва і розвитку.
Безпека
Міжнародні відносини
Економіка
Португалія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: текстильна та легка промисловість, деревообробна та паперова, металургійна, нафтопереробна, хімічна, гірнича, рибна, виноробство. У промисловості переважають великі підприємства транснаціональних і національних монополій, бл. 2/3 промислового потенціалу зосереджено на Атлантичному узбережжі країни. Розвинута нафтохімічна і гірничодобувна пром-сть. Транспорт: автомобільний, залізничний, морський, повітряний. Однак, за західноєвропейськими стандартами транспортна мережа розвинена недостатньо. Міжнародні аеропорти функціюють в Лісабоні, Порту, Фару, на Азорських о-вах і Мадейрі.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:
- ВВП — 16,3 млрд $.
- Темп зростання ВВП — 3,9 %.
- ВВП на душу населення — 11 672 $.
- Прямі закордонні інвестиції — 1 млрд $.
- Імпорт (енергоносії, сировину для ряду галузей промисловості і продовольство) — 41,4 млрд $ (г. ч. Іспанія — 24,0 %; Німеччина — 14,0 %; Франція — 11,2 %; Італія — 7,9 %; Велика Британія — 6,6 %).
- Експорт (текстиль, одяг, взуття, лісоматеріали, включаючи пробку, судна, енергоустаткування, хімічні продукти) — 31,6 млрд $ (г. ч. Німеччина — 19,0 %; Іспанія — 15,%; Франція — 14,4 %; Велика Британія — 12,1 %; Нідерланди — 4,8 %).
Адміністративний устрій
Станом на 2017 рік Португалія поділяється на 2 автономні регіони (Азорські острови і Мадейра) та 18 округів. Регіони та округи поділяються на муніципалітети, які мають у своєму складі міста, та парафії. Столиця країни — Лісабон. Райони Лісабона і Порту поділяються на квартали (bairros), квартали — на парафії (freguesias). Історичний поділ — провінції.
- 18 округів
Найбільші міста
Населення
Чисельність
Португалія, в тому числі архіпелаг Азорські острови і Мадейра налічує 10 529 255 мешканців, що являє собою густоту населення в 114 чоловік на квадратний кілометр. Офіційна мова, якою послуговується практично все населення країни — португальська.
- Вікова структура: 10—14 років — 16,6 % (916 234 чоловіків / 839 935 жінок), 15—64 років — 66,3 % (3 468 844 чоловіків / 3 538 779 жінок), 65 років і старші — 17,1 % (744 787 чоловіків / 1 057 633 жінки)
- — 0,39 %
- Народжуваність — 10,82 новонароджених на 1000 осіб населення
- Смертність — 10,43 смертей на 1000 осіб населення
- Співвідношення статей: при народженні — 1,07 хлопчаки / 1 дівчинка, у віці до 15 років: 1,09 хлопчаки / 1 дівчинка, у віці від 15 років до 64 років: 0,98 чоловіків / 1 жінку, у віці 65 років і старше: 0,7 чоловіків / 1 жінку, сумарний показник — 0,94 чоловіків / 1 жінку
- Коефіцієнт дитячої смертності — 5,05 смертей на 1000 новонароджених.
- Очікувана тривалість життя: загальна — 77,53 років, для чоловіків — 74,25 років, для жінок — 81,03 років.
- Загальний коефіцієнт народжуваності — 1,36 новонароджених припадає на одну жінку
- Показник міграції — 3,49 мігрантів на 1000 осіб населення.
Після 2000 року португальське населення зростає, але природний приріст населення (народжуваність мінус смертність) скорочується, корінне населення країни старішає і немає швидкого поновлення поколінь. Крім того, середня тривалість життя зросла у чоловіків і жінок, що зіграло вирішальну роль у процесі старіння населення. А головним джерелом поповнення чисельності населення країни стає, в чергове, міграція, як колишніх мешканців метрополій (особливо, бразилійців), так й з інших країн світу (особливо, з Східної Європи). Це зростання чисельності населення здебільшого відображається в прибережних районах Сетубалу, Порту, Авейру і Браги та передмістях Лісабона.
Національний склад
Португалія вважається моноетнічною країною, населеною португальцями. Але водночас, ця моноетнічність доволі особлива, оскільки за віки свого існування в силу численних історичних факторів португальському суспільству доводилося поповнювати свою чисельність різними народностями й племенами (малими та значними групами), здебільшого, асимілюючи їх в своєму етносі. Завдяки своєму територіальному розташуванню (на Іберійському півострові) на переплетінні континентальних та суспільних процесів таке «поповнення» відбувалося доволі часто й різноманітним чином. Хоча на основі сучасних досліджень доведено, що головні генетичні особливості прадавніх португальців збігаються за основними позиціями з населенням сучасної Португалії. Як вважають, етнічні португальці походять від народів пізнього палеоліту, які, можливо, прибули до Піренейського півострова 35,000-40,000 років тому.
Подальшою етнічною складовою ставали постійні міграційні процеси, починаючи від доби енеоліту, бронзової і залізної доби до індо-європеїзації на Піренейському півострові (в основному кельтська група — «celtização»). Потім була латинізація, вторгнення німецьких племен, ісламістів мавритан, колоній юдеїв і рабів з Сахари, і всі вони також відобразилися на етнічному складі в країні. Але завдяки суспільній національній особливості (згодом назвуть «португальський націоналізм») всі ці впливи були поглинуті-асимільовані. Доволі важко перерахувати всі найбільш історично значущі етнічні групи, що вплинули на суспільство Португалії, адже то були культури: індоєвропейці прадавні іберійці та їхні нащадки; протокельти і кельти (лузітанці, галісійці, кельти…); були й фінікійці і карфагеняни, римляни, свеви, бури і вестготи, а також вандали й алани; деякі візантійські народи, бербери, араби та сакаліби (слов'янські раби); євреї-сефарди. Усі ці племена-народності залишили свій слід португальцям, іноді сильніше, іноді тільки рудиментарно — поодинокими особливостями.
Саме в такому етнічному «котлі» була сформована португальська ідентичність та їх суспільство, на таких особливостях й сформувалася етнічна «моно-складова» Португалії, котра не тільки черпала, але й віддавала. Адже, протягом віків, володіючи обширними колоніями, що в десятки разів перевищували територію Португалії, доводилося й віддавати значну частину свого етнічного багажу заради управління тими територіями. Тому єдиною етнічною видозміною вважається зворотна міграція населення колоній до метрополії. Але й надалі, португальське суспільство (за старими етнічними звичаями) поглинає ці потоки, вважаючи їх й надалі португальцями. Хоча наприкінці 20 століття таки вдалося сформувати дві етнічні складові в Португалії, які визначаються — португальці від 90 % до 95 % і мігранти від 5 % до 10 % (бразильці, українці, кабовердці, ангольці…).
У країні дуже багато робітників-українців. 2003 року була створена Спілка українців у Португалії; дійсний член ACIDI, СКУ, , УВКР. При Спілці відкрито 14 осередків і 9 українських суботніх шкіл.
Мови
Португальська мова — офіційна мова держави. Вона належить до романської групи індоєвропейських мов. Виникла на території Галісії в Іспанії та на півночі Португалії. Морфологічно вважається галісійсько-португальським мовним підтипом романських мовних груп. Ще понад 2000 років тому мешканці тутешніх країв асимілювали та взяли до вжитку латинську мову, як основну для народів, що були під впливом Великої Римської імперії. В силу багатьох історичних та етнічних чинників на Іберійському півострові місцевим народам вдалося привнести до «латиниці» свої численні мовні особливості, тим самим сотворивши автентичні мовні ознаки. А в епоху Великих відкриттів, португальцям вдалося поширити вплив на численні народи та території світу, в тому числі і у мовній сфері. У результаті чого, в даний час, португальська мова є також офіційною у Бразилії, Анголі, Мозамбіку, Кабо-Верде, Сан-Томе і Принсипі, Гвінеї-Бісау і Східному Тиморі та Макао. Звичайно, в цих країнах вживається не академічна португальська мова, адже вона також зазнала певного національно-мовного забарвлення тих територій.
Хоча вважається, що Португалія є мономовна країна, але в самій країні виокремлюють декілька мовних діалектів, якими послуговуються португальці в повсякденному вжитку (в основному вони прив'язані до історично-територіальних меж в самій країні).
Окремо від португальської мови стоїть Мірандська мова, яка, по великому рахунку, є мовним діалектом леонісійської мовної групи (в Іспанії). Ця мова також визнається як регіональна мова в деяких муніципалітетах на північному сході Португалії, хоча офіційні цифри щодо її носіїв коливаються в межах 5000 осіб (тоді як неофіційно вважається, що це понад 12 тисяч), що мешкають в регіоні Міранда-ду-Дору.
Оскільки в Португалії проходили чисельні імміграційні процеси, тому в країні є місця компактного проживання національних меншин, котрі з часом формують свої суспільно-общинні групи та культурно-мовні заклади, де послуговуються між собою мовами своїх народів. Таким чином, в Португалії, нарівні з португальським, бразилійським та кабо-вердським діалектами, виникли носії слов'янської мовної групи (зокрема, української мови). Також суттєвий вплив існує іспанської мови (як мови сусіднього народу), а також англійської мови (мова бізнесу та академічних кіл).
Релігія
Близько 90 % населення країни сповідує католицизм. Католицизм в Португалії завжди був пов'язаний з місцевими традиціями, населення шанувало пам'ять багатьох популярних місцевих святих, чиї пам'ятні дні відзначаються урочисто, як церковні свята. Селище Фатіма, де в 1917 році Діва Марія, як вважається, явилася трьом дітям, стало популярним місцем паломництва.
Перша протестантська громада в Португалії виникла в XVII столітті серед британських підданих. Проповідь протестантизму серед португальців була розпочата лише в XIX столітті. За даними на 2010 рік у Португалії проживало 373 тис. протестантів. Найбільшу протестантську конфесію в країні складають п'ятидесятники та харизмати (неоп'ятидесятники) (289 тис.).
За останні 25 років у зв'язку з масовою трудовою міграцією з країн Східної Європи в Португалії помітно зросла кількість православних (60-80 тис.). Ще 135 тис. португальців належать до різних псевдохристиянських релігійних організацій; в першу чергу це Свідки Єгови і мормони.
Серед іноземців та робочих-мігрантів, що живуть в країні, є буддисти (60 тис.), мусульмани (26-65 тис.), індуїсти (6,5 тис. [28]), прихильники китайської народної релігії (22 тис.). В ході загального перепису населення в 2011 році 615 тис. жителів Португалії (6,8 % населення) назвали себе нерелігійними.
Культура
Архітектура
- Романський стиль: Старий Коїмбрський собор, Бразький собор, Коїмбрський монастир Святого Хреста
- Готичний стиль: Алкобаський монастир, Батальський монастир
- Мануелський стиль Монастир єронімітів, Вифлеємська башта
- Бароко: Мафрський національний палац
Література
- Антоній Падуанський (католицький святий XIII століття, видатний проповідник, учитель Церкви)
- Луїш де Камоенш: «Лузіади» (найвідоміший португальський поет XVI століття, класик португальської і світової літератури)
- Фернанду Пессоа (представник художнього авангарду, один з найвідоміших португальських письменників XX століття)
- Жозе Сарамагу: «Євангелія від Ісуса Христа» (через осквернення новозавітних тем і португальських святинь зазнав нищівної критики на батьківщині, але отримав за це Нобелівську премію з літератури).
Наука та освіта
- Лісабонська академія наук
- Національний архів Португалії
- Національна бібліотека Португалії
- Португальська академія історії
Спорт
З усіх видів спорту найпопулярніший в країні футбол. Зимові види спорту розвинені слабко. В історії участі країни в Олімпійських іграх медалі завойовували лише в Літніх Олімпіадах. Перша медаль отримана в 1924, її отримала команда в кінному спорті. Перший Олімпійський чемпіон у Португалії був лише в 1984, коли Карлуш Лопеш завоював медаль в чоловічому марафоні.
У Португалії окрім футболу, багато інших професійних або напівпрофесійних спортсменів зорганізовані в спортивні клуби чи індивідуально, кожного сезону проводять спортивні змагання з таких видів, як: баскетбол, плавання, легка атлетика, теніс, художня гімнастика, міні-футбол, хокей на траві, гандбол, волейбол і регбі та інших, менш популярних, видів спорту. Країна розташована в середноземноморській кліматичній зоні і має досконалу спортивну та транспортну інфраструктури, тому доволі часто приймає на своїй території різноманітні світові та Європейські спортивні змагання. З національних видів спорту, що притаманні саме португальцям, залишилося їхнє оригінальне бойове мистецтво — (Jogo do Pau), в якому бійці використовують палиці, щоб впоратися з одним або декількома супротивниками і яке культивується, здебільшого, на півночі країни.
Примітки
- Brian Jenkins, Spyros A. Sofos, Nation and identity in contemporary Europe, с. 145, Routledge, 1996,
- INE (23 листопада 2022). Population and Housing Census - 2021 Census. tabulador.ine.pt (англійська) . National Institute of Statistics. Процитовано 21 січня 2023.
- (PDF) (англійською) . 8 квітня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2014.
- SOCIAL PROGRESS INDEX 2015 : EXECUTIVE SUMMARY (PDF). 2.deloitte.com (англійською) . Процитовано 02 серпня 2017.
- https://www.numbeo.com/quality-of-life/rankings_by_country.jsp
- European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription
- European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription
- Prestage, Edgar. Portugal. // The Catholic Encyclopedia. Vol. 12. New York: Robert Appleton Company, 1911.
- Census – Final results: Portugal – 2011. Statistics Portugal. 2012. с. 530. Процитовано 10 грудня 2012.
- Jason Mandryk. Portugal // Operation World: The Definitive Prayer Guide to Every Nation. — InterVarsity Press, 2010. — P. 692—694. — (Operation World Set) — .
- Global Christianity (англ.). The Pew Forum on Religion & Public Life. 19 грудня 2011. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 13 травня 2013.
- Tiago Santos, Pedro Soares, and Miguel Farias. Portugal // Religions of the World: A Comprehensive Encyclopedia of Beliefs and Practices / J. Gordon Melton, Martin Baumann. — Oxford, England : ABC CLIO, 2010. — С. 2278. — .
- (PDF) (англ.). Дослідницький центр П'ю. January 2011. Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2014. Процитовано 7 березня 2014.
- Instituto Nacional de Estatistica Statistics Portugal. POPULACAO RESIDENTE COM 15 OU MAIS ANOS, SEGUNDO A RESPOSTA A PERGUNTA SOBRE RELIGIAO // Censos 2011 Resultados Definitivos - Portugal / Alda de Caetano Carvalho. — Лісабон : Instituto Nacional de Estatistica, I.P, 2013. — P. 530. — .
Джерела
- Образцова Н. В. Португалія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 431. — .
- Португалія (Portugal, Republica Portugaesa) // Україна в міжнародних відносинах: Енциклопедичний словник-довідник / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К. : Ін-т історії України НАНУ, 2013. — Вип. 4 : Предметно-тематична частина: П-Я. — С. 89-92 . — . Режим доступу: https://elibrary.ivinas.gov.ua/491/
- Нова історія Азії та Африки: колоніальний Схід (кінець ХІХ — друга третина ХХ ст.): навч. посіб. / В. І. Головченко, В. А. Рубель. — К. : Либідь, 2010. — 520 с. —
- Prestage, Edgar. Portugal. // The Catholic Encyclopedia. Vol. 12. New York: Robert Appleton Company, 1911.
- Варьяш О. И., Черных А. П. Португалия: дороги истории. M., 1990.
- Cagle H. Assembling the Tropics: Science and Medicine in Portugal's Empire, 1450—1700. Cambridge University Press, 2018.
- Cavallaro M.E., Kornetis K. Rethinking Democratisation in Spain, Greece and Portugal. Springer International Publishing; Palgrave Macmillan, 2019.
- Cleminson R. Catholicism, Race and Empire: Eugenics in Portugal, 1900—1950. Central European University Press, 2014.
- Disney A.R. A History of Portugal and the Portuguese Empire: From Beginnings to 1807. Vol.1-2. Cambridge University Press, 2009.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Португалія
- Національний гімн Португалії(порт.)(англ.)
- Федеральний Когресс США. Вивчення країн(англ.)
- Portugal // The World Factbook. Central Intelligence Agency
- Фотоальбоми Португалії на Flickr
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Portugaliya znachennya Portuga liya port Portugal oficijna nazva Portuga lska Respu blika port Republica Portuguesa derzhava yaka roztashovana perevazhno na Pirenejskomu pivostrovi u pivdenno zahidnij Yevropi Najzahidnisha suverenna derzhava materikovoyi Yevropi yaka na pivnochi ta shodi mezhuye z Ispaniyeyu a na zahodi ta pivdni omivayetsya Atlantichnim okeanom Do yiyi skladu takozh vhodyat atlantichni arhipelagi Azorskih ostroviv ta ostriv Madejra obidva avtonomni regioni z vlasnimi regionalnimi uryadami Portugalska Respublika Republica PortuguesaPrapor GerbGimn PortugezaRoztashuvannya PortugaliyiStolicya Lisabon 38 46 pn sh 9 11 zh d country H G OOficijni movi portugalska mirandska regionalna Forma pravlinnya Zmishana respublika prezident Marselu Rebelu de Soza prem yer Luyish MontenegruIstoriya grafstvo 1089 korolivstvo 25 lipnya 1139 respublika 5 zhovtnya 1910 revolyuciya 25 kvitnya 1974 Vstup do YeS 1 sichnya 1986Plosha Zagalom 92 391 km 109 Vnutr vodi 0 5 Naselennya ocinka 2014 10 374 822 75 perepis 2021 10 343 066 Gustota 115 3 km 66 VVP PKS 2018 r ocinka Povnij 329 24 mlrd 53 Na dushu naselennya 32 006 42 Valyuta Yevro a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR a Chasovij poyas UTC 1 0 Litnij chas CET UTC 1 Kodi ISO 3166 PT PRT 620Domen ptTelefonnij kod 351Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Portugaliya Portugaliya najdavnisha nacionalna derzhava na Pirenejskomu pivostrovi ta odna z najstarishih derzhav Yevropi teritoriya yakoyi postijno zaselyalasya zahoplyuvalasya i bula predmetom borotbi z doistorichnih chasiv Naselyalasya dokeltskimi keltskimi ta iberijskimi narodami takimi yak luzitani galleki en en i en yaki mali torgovi ta kulturni zv yazki z finikijcyami grekami i karfagenyanami Piznishe bula pidkorena rimlyanami ta strazhdala vid naval germanciv perevazhno sveviv ta vestgotiv i alaniv a piznishe j mavriv Pislya musulmanskogo zavoyuvannya Pirenejskogo pivostrova bilsha chastina jogo teritoriyi bula chastinoyu Al Andalusa Portugaliya yak krayina bula utvorena pid chas rannoyi hristiyanskoyi Rekonkisti Zasnovane u 868 roci Portugalske grafstvo zdobulo regionalnu znachushist pislya bitvi pri San Mamede 1128 Piznishe pislya bitvi pri Orike 1139 bulo progoloshene Portugalske korolivstvo nezalezhnist yakogo vid Leonskogo korolivstva viznavalasya Samorskim dogovorom 1143 roku Pislya togo yak revolyuciya 1910 roku skinula monarhiyu bula stvorena demokratichna ale nestabilna Persha Portugalska respublika yaku zgodom vitisniv avtoritarnij rezhim Novoyi Derzhavi port Estado Novo Demokratiya bula vidnovlena pislya revolyuciyi gvozdik 1974 yaka zavershila kolonialnu vijnu Portugaliyi Nevdovzi nezalezhnist bula nadana majzhe usim yiyi zamorskim teritoriyam Peredacha Makao Kitayu 1999 poklala kinec tomu sho mozhna vvazhati odniyeyu z najtrivalishih kolonialnih imperij Plosha ponad 92 tisyachi km 109 ta krayina za velichinoyu v sviti Za ostannim perepisom 2021 roku naselennya krayini stanovilo ponad 10 3 mln osib Serednya gustota naselennya 115 osib na km Stolicya Lisabon Osnovne naselennya portugalci Oficijna mova portugalska Portugaliya zalishila glibokij kulturnij arhitekturnij ta lingvistichnij vpliv po vsomu svitu zi spadkom u blizko 250 miljoniv nosiyiv portugalskoyi ta bezlichi kreolskih mov Portugaliya rozvinena krayina z rozvinenoyu ekonomikoyu ta visokim rivnem zhittya Okrim togo krayina zajmaye visoki shodinki u rejtingah moralnoyi svobodi 2 ge misce spokoyu 3 tye misce demokratiyi 7 me svobodi presi 10 te stabilnosti 15 te socialnogo progresu 18 te ta procvitannya 26 te Buduchi chlenom Organizaciyi Ob yednanih Nacij ta Yevropejskogo Soyuzu Portugaliya takozh bula odnim iz zasnovnikiv NATO Yevrozoni OESR ta Spilnoti portugalomovnih krayin NazvaPortugaliya port Portugal MFA puɾ tu ˈgaɫ skorochena oficijna nazva krayini Pohodit vid rimskogo mista Port Kale lat Portus Cale suchasnogo Portu sho v IX stolitti stalo centrom Portugalskogo grafstva Portugalska Respublika port Republica Portuguesa MFA ʁɨ ˈpu bɫi kɐ puɾ tu ˈge zɐ oficijna nazva krayini zgidno z chinnoyu Konstituciyeyu 1976 roku Vzhivayetsya pislya revolyuciyi 1910 roku Takozh Respublika Portugaliya Korolivstvo Portugalske oficijna nazva u 1139 1910 rokah Luzitaniya poshirena poetichna nazva krayini ospivana v nacionalnij epopeyi Luziadi Pohodit vid odnojmennoyi rimskoyi provinciyi kolis roztashovanoyi v Centralnij Portugaliyi U rannomodernu dobu vivodilasya vid mifichnogo geroya Luza GeografiyaDokladnishe Geografiya Portugaliyi Geologiya Portugaliyi Gidrogeologiya Portugaliyi Richki Portugaliyi Sejsmichnist Portugaliyi ta Spisok ssavciv Portugaliyi Karta Portugaliyi Kontinentalna Portugaliya roztashovana na pivdennomu zahodi Yevropi na zahodi Pirenejskogo pivostrova Do skladu krayini vhodyat Azorski ostrovi ta arhipelag Madejra v Atlantichnomu okeani Portugaliya mezhuye po suhodolu lishe z Ispaniyeyu na pivnochi j shodi na zahodi i pivdni vona omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu Plosha Portugalskoyi derzhavi 92 391 km 109 ta krayina svitu za plosheyu 19 a krayina Yevropi za plosheyu Kontinentalna Portugaliya zajmaye 89 015 km 96 vid ploshi krayini Azorski ostrovi 2333 km 3 Madejra 741 km 1 Relyef Portugaliyi na pivnochi pivnichnomu shodi j centri goristij na pivdni j zahodi rivninnij Najvisha tochka gora 1993 m na na shodi krayini Za relyefom Portugaliya podilyayetsya na tri regioni Pivnichnij de perevazhayut gori Serra du Geresh lisisti visoki plato gliboki vuzki dolini ta termalni dzherela Centralnij de veliki rivnini pererivayutsya visokimi girskimi pasmami Serra da Eshtrella j shirokimi dolinami Pivdennij najbilshij de perevazhayut rivnini nevisoki plato j pagorbi Gori v usih troh chastinah ye prodovzhennyam ispanskih girskih sistem Yedinij samostijnij hrebet Serra da Monshike Portugalskij bereg maye malo garnih prirodnih gavanej Lisabonska zatoka ye najkrashoyu i odniyeyu z najbilshih u Yevropi Sered inshih zatoki Setubala i Vila Real de San Antoniu a takozh Lagushska zatoka de mozhe rozmishuvatisya velikij flot Reshta portiv priznacheni dlya malih suden Najbilshi richki krayini Doru Tezhu Gvadiana Zezere Saraya Tamega Voga Kavadu Minyu Lima Richki sudnoplavni lishe v nizhnih techiyah Velikih ozer nemaye U rajoni Avejru ye velika richka sho spoluchayetsya z okeanom Najbilshi mista roztashovani na okeanskomu uzberezhzhi Lisabon Portu Avejru Setubal Faru inshi veliki miski centri Koyimbra Vizeu Bragansa Santaren Evora Bezha Portugaliya bagata na prirodni resursi mid marganec uran svinec olovo ta zalizo Vugillya zustrichayetsya ridko j maye poganu yakist U krayini isnuye ponad sotnya mineralnih dzherel z yakimi najvazhlivishi roztashovani v Gereshi Vizelli Vidagu Pedrashi Salgalashi Moledu San Pedru du Suli Felgejri Kaldash da Rajni Mori ta Monshike Ostrovi Madejra ta Azori avtonomni regioni krayini Vidstan vid kontinentalnoyi chastini krayini do Azorskih ostroviv 1500 km do Madejri 650 km Zalezhna zamorska teritoriya Makao v Shidnij Aziyi nepodalik Gonkongu 20 grudnya 1999 roku oficijno povernuta Kitayu ale protyagom 50 rokiv zberigatime status osoblivogo regionu z vlasnim uryadom zakonodavstvom ta ekonomikoyu Vzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Portugaliyi protikaye rukav teployi techiyi Golfstrim sho robit klimat krayini zagalom pomirnim Prote mizh regionami isnuyut suttyevi klimatichni vidminnosti pov yazanni z relyefom ta vidstannyu do okeanu Tak visochinni rajoni Transmontani i Bejri suvori j holodni vodnochas zemli Algarve duzhe spekotni Snig vipadaye lishe vzimku perevazhno u visokih gorah Doshi chastishi na pivnochi nizh na pivdni Visoka vologist sho chasto sprichinyaye tumani perevazhaye v beregovij chastini krayini Vitri zazvichaj dmut z pivnichnogo zahodu i pivnochi vzimku z pivdennogo zahodu razom zi shtormami Zagalom klimat Portugaliyi teplij i spriyaye ozdorovlennyu Portugaliya maye bagatu floru Tut rostut praktichno vsi vidi yevropejskih roslin yaki zustrichayutsya v pomirnomu klimati a takozh deyaki vidi harakterni lishe dlya spekotnih krayin Najbilsh tipovim derevom ye sosna yaka odnak ne roste pivdennishe richki Sadu Najbilshi lisi krayini Lejrijskij sosnovij bir viroshenij u XIII stolitti korolem Dinishem ta Busackij lis vidomij riznomanittyam derev Po vsij krayini rozpovsyudzheni olivki ta pomaranchi Na teritoriyi Algarve tradicijno viroshuyut finiki a v Transmontani migdal Vinorobstvo odna z najstarishih galuzej portugalskogo gospodarstva bilshist vinogradnikiv perevazhno novih roztashovana pivdennishe richki Tag Najbilsh poshireni zernovi kulturi pshenicya zhito i kukurudza IstoriyaDokladnishe Istoriya Portugaliyi ta Spisok portugalskih monarhiv Davnij period Kelti i rimlyani Dokladnishe Luzitani Rimske zavoyuvannya Ispaniyi ta Luzitaniya Luzitaniya i Galleciya na karti Portugaliyi Rannya istoriya Portugaliyi nerozrivno pov yazana iz istoriyeyu usogo Pirenejskogo pivostrova Vid chasiv neolitu jogo zaselyali iberijski plemena sho zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom ta ribalstvom U 1 mu tisyacholitti do n e z Centralnoyi Yevropi na teritoriyu pivostrova prijshli kelti yaki pidkorili chastinu miscevih plemen j zmishalisya z nimi Najvidomishim pleminnim soyuzom na centralnih portugalskih zemlyah buli luzitani sho meshkali v mezhirichchi Doru ta Tezhu Yihnya krayina nazvalasya Luzitaniyeyu zgodom poetichna nazva samoyi Portugaliyi Na pivnochi zhili galleki za richnoyu Tezhu a na pivdni v regioni Algarve Na uzberezhzhi isnuvali torgovi koloniyi finikijciv z Karfagenu taki yak Tavira 219 roku do n e rozpochalosya rimske zavoyuvannya Pirenejskogo pivostrova yakij rimlyani nazivali Ispaniyeyu Pid chas punichnih voyen Karfagen vtrativ svoyi koloniyi Za chasiv Yuliya Cezarya majzhe ves pivostriv uvijshov do skladu Rimskoyi Respubliki Na pidkorennya portugalskih tereniv zavojovniki vitratili dva stolittya 150 roku do n e proti nih spalahnulo povstannya yake ocholiv luzitanskij vozhd Viriat Vin rozgromiv rimlyan i na deyakij chas zvilniv Luzitaniyu ale 139 roku do n e zaginuv vid ruk soratnikiv pidkuplenih vorogami 45 roku do n e vijni z miscevimi plemenami skinchilisya ostatochnim vstanovlennyam rimskoyi vladi 27 roku do n e Luzitaniya stala provinciyeyu Rimskoyi imperiyi Zgodom z pivnichnih zemel viokremili novij kraj Galleciyu Na zavojovanih teritoriyah rimlyani buduvali forti i koloniyi sho stali oseredkami civilizaciyi romanizaciyi a zgodom hristiyanizaciyi Voni dali pochatok suchasnim portugalskim mistam takim yak Brakara Avgusta Braga Konimbriga Koyimbra ta inshim Do sogodni v Portugaliyi zbereglosya bagato pam yatok rimskoyi dobi mosti dorogi akveduki lazni teatri ta ruyini hramiv Germanci ta musulmani Dokladnishe Svevske korolivstvo Vestgotske korolivstvo ta Arabske zavoyuvannya Pirenejskogo pivostrova Svevi sini i Vestgoti zhovti Na pochatku V stolittya germanski plemena sveviv i vandaliv u soyuzi z sarmatami alanami vtorglisya do rimskih volodin na Pirenejskomu pivostrovi Pid provodom korolya Germerika voni zahopili Galleciyu ta Luzitaniyu de blizko 409 roku zasnuvali Svevske korolivstvo Stolicya ciyeyi derzhavi roztashovuvalasya u Brakari suchasnij portugalskij Brazi Rozshiryuyuchi svoyi kordoni svevski praviteli zitknulisya iz novimi zavojovnikami germancyami vestgotami yaki v 500 roci stvorili Vestgotske korolivstvo z centrom Toledo U 584 585 rokah vestgotskij korol Leovigild upokoriv sveviv i alaniv peretvoriv yihni krayi na svoyi provinciyi Jogo nastupniki prijnyali hristiyanstvo i pid vplivom miscevogo naselennya postupovo romanizuvalisya Do pochatku VIII stolittya ves pivostriv perebuvav pid gotskim kontrolem Popri ce portugalski tereni lishalisya pid silnim kulturno gospodarskim vplivom sveviv ta alaniv Zokrema zalishki alanskih poselen znajdeni bilya suchasnogo Alenkera Koyimbri ta Lisabona U 711 720 rokah ves Pirenejskij pivostriv vklyuchno z teritoriyeyu Portugaliyi zavoyuvali musulmanski vijska Omeyadskogo halifatu Voni znishili gotsku derzhavu i priyednali hristiyanski zemli do svoyeyi imperiyi 750 roku na yiyi ulamkah v Ispaniyi postav Kordovskij emirat sho 929 roku stav halifatom 1031 roku vin rozkolovsya na emirati tajfi yaki voroguvali mizh soboyu Bilshist portugalskih tereniv kontrolyuvala Badahoska tajfa yaka pislya 1022 roku bula pidkorena tajfoyu Sevilyi 1086 roku usi emiratstva pivostrova viznali verhovenstvo marokkanskoyi imperiyi Almoravidiv a z 1147 roku derzhavi Almohadiv Za islamskogo panuvannya v VIII XIII stolittyah zrosla kilkist musulman perevazhno z chisla migrantiv arabiv i berberiv mavriv z Pivnichnoyi Afriki Osnovnimi islamskimi centrami musulman u Portugaliyi buli Bezha Silvesh Alkaser Santaren i Lisabon Vazhlivu rol v ekonomichnomu zhitti mist grali yevreyi sho meshkali na pivostrovi vid rimskih chasiv Serednovichchya i novij chas Portugalske grafstvo Dokladnishe Portugalske grafstvo Rekonkista 718 1492 718 roku na pivnochi Pirenejskogo pivostrova hristiyanski povstanci sho ne bazhali miritisya z islamskoyu okupaciyeyu progolosili nezalezhne Asturijske korolivstvo pid provodom gotskogo knyazya Pelagiya 722 roku vin rozbiv musulmanski sili pid Kovadongoyu j progolosiv sebe korolem Nevdovzi Asturiya stala oplotom Rekonkisti ruhu za povernennya hristiyanskoyi batkivshini U IX stolitti za pravlinnya korolya Alfonso III asturijci na choli z Vimarano Pereshom zvilnili vid musulman mezhirichchya Minyu j Doru v Pivnichnij Portugaliyi Centrom vizvolenih zemel stalo morske misto Port Kale Portu Na bazi nogo postalo Portkaleske grafstvo u skladi Asturijskogo korolivstva zgodom zvane Portugalskim 868 roku Vimarano Peresha bulo priznacheno pershim portugalskim grafom zemli yakogo stali zvatisya Portugaliyeyu lat Portucale Portugale Portugalia 910 roku vnaslidok dinastichnih chvar Asturijske korolivstvo rozdililosya na tri Asturiyu Galisiyu i Leon ale 924 roku bulo ob yednane znovu yak Leonske korolivstvo Rozpadi i ob yednannya derzhavi trivali protyagom H XI stolit U period rozdroblenosti Portugalske grafstvo perebuvalo u skladi Galisiyi ale 1071 roku vtratilo avtonomiyu Pislya chergovogo priyednannya Galisiyi do Leonu leonsko kastilskij korol Alfonso VI viddiliv portugalski zemli vid galisijskih i vklyuchiv do svogo domenu 1093 roku vin daruvav yih yak onovlene Portugalske grafstvo frankskomu licaryu Genrihu z Burgundskomgo domu cholovikovi svoyeyi donki Terezi Korolivstvo Burgundska dinastiya Dokladnishe Portugalske korolivstvo ta Portugalskij Burgundskij dim 1128 roku Portugalske grafstvo ocholiv Afonsu I sin Genriha Usunuvshi svoyu matir grafinyu vid vladi vin prijnyav titul knyazya i obrav kurs na vidokremlennya vid Leonskogo korolivstva 25 lipnya 1139 roku Afonsu zdobuv peremogu nad musulmanami pri Orike pislya yakoyi licari progolosili jogo korolem Portugaliyi Cya legendarna podiya vvazhayetsya tochkoyu vidliku nezalezhnogo Portugalskogo korolivstva 1143 roku jogo samostijnist viznav leonskij korol Alfonso VII a 1179 roku Svyatij Prestol v osobi rimskogo papi Oleksandra III Zadlya utverdzhennya svoyeyi derzhavi korol Afonsu ta jogo nashadki brali aktivnu uchast u Rekonkisti Za dopomogi Cerkvi chernechih ordeniv ta hrestonosciv portugalski monarhi zahopili Lisabon 1147 Santaren 1184 Bezhu ta inshi mista 1249 roku zi zdobuttyam Faru Rekonkista na terenah suchasnoyi Portugaliyi zavershilasya 1255 roku stolicyu krayini perenesli do Lisabona Teperishnih kordoniv Portugaliya nabula 1279 roku pislya uspishnoyi vijni z Kastilskoyu Koronoyu Za pravlinnya korolya Dinisha ta jogo spadkoyemciv krayina zhila v miri Prote chornoyu storinkoyu stala epidemiya chumi 1348 1349 rokiv yaka spustoshila korolivstvo 1373 roku Portugaliya uklala vijskovij soyuz iz Angliyeyu sho rozpochav bagatovikovu istoriyu portugalsko anglijskih politichnih i kulturnih vzayemin i faktichno ye chinnim doteper Afonsu I Bitva pri Orike Zvilnennya Lisabona Dinish Aviska dinastiya Geografichni vidkrittya Dokladnishe Aviska dinastiya ta Portugalska imperiya 1383 roku pislya smerti korolya Fernandu I sho ne mav siniv u Portugaliyi pochalasya dinastichna kriza Vona prizvela do gromadyanskoyi vijni ta intervenciyi Kastiliyi korol yakoyi Huan I pretenduvav na portugalsku koronu yak zyat pokijnogo monarha Portugalska dribna shlyahta i mishani vistupili za samostijnist krayini i pidtrimali aviskogo magistra Zhuana zgodom Zhuan I u borotbi za prestol 1385 roku kortesi progolosili Zhuana korolem Portugaliyi a jogo vijska rozbili kastilijciv u virishalnij bitvi pri Alzhubarroti Cya peremoga oznamenuvala utverdzhennya Aviskoyi dinastiyi v Portugaliyi U XV XVI stolittyah portugalci stali avangardom hristiyanskoyi Yevropi v Dobu velikih geografichnih vidkrittiv Zavdyaki comu voni peretvorili svoyu krayinu na odnu z nadderzhav togochasnogo svitu Portugalski moreplavci doslidili Azori Madejru i zahidne uzberezhzhya Afriki Svoyi zdobutki Portugaliya zakripila Tordesilyaskim dogovorom 1494 roku z konkuruyuchoyu Ispaniyeyu sho podiliv she nedoslidzhenij yevropejcyami svit na zoni dvoh krayin 1498 roku za pravlinnya korolya Manuela I portugalec Vashku da Gama vidkriv morskij shlyah do Indiyi Jogo nastupniki proklali shlyahi do krayin Pivdenno Shidnoyi Aziyi Kitayu ta Yaponiyi Spirayuchis na faktoriyi ta koloniyi v Goa Malacci Makao Timori Portugaliya monopolizuvala mizhnarodnu torgivli v Indijskomu okeani yaka stala prinositi yij velichezni pributki 1500 roku Pedru Alvarish Kabral vidkriv Braziliyu a Gashpar Korte Real Kanadu 1521 roku portugalski korabli pershimi dosyagli Avstraliyi Saragoskij dogovir 1529 roku zakripiv portugalski zdobutki u Novomu sviti Zhuan I Bitva pri Alzhubarroti Vidkrittya Indiyi Manuel I Iberijska uniya Braganska dinastiya Dokladnishe Iberijska uniya ta Braganskij dim 1580 roku pomer portugalskij korol Enrike ostannij predstavnik Aviskoyi dinastiyi Vin ne zalishiv spadkoyemcya sho sprichinilo politichnu krizu Za umovami Iberijskoyi uniyi Portugaliya uklala dinastichnij soyuz iz Gabsburzkoyu Ispaniyeyu korol yakoyi Filip II prijnyav titul portugalskogo korolya Filipp I Portugaliya vtratila nezalezhnist ale zberigala shiroku vnutrishnyu avtonomiyu Naslidkom soyuzu stala uchast portugalciv u ispanskih vijnah proti protestantskih Gollandiyi ta Angliyi Cherez nih Portugaliya vtratila monopolni poziciyi v Indijskomu okeani yaki perehopili gollandci 1640 roku chastina portugalskoyi znati povstala proti ispanskoyi vladi progolosivshi svoyim korolem Zhuana IV z Braganskogo domu dalekogo rodicha Aviskoyi dinastiyi Ce sprichinilo tak zvanu Restavracijnu vijnu mizh Portugaliyeyu j Ispaniyeyu sho zavershilasya 1668 roku vidnovlennyam portugalskoyi samostijnosti Portugalski koroli z Braganskogo domu vstanovili u krayini absolyutistskij rezhim Za pravlinnya Pedru II sho prijshov do vladi vnaslidok palacovogo perevorotu ponovilasya kolonialna ekspansiya Jogo sin Zhuan V posiliv ekspluataciyu zamorskih teritorij ale visnazhiv derzhavnu skarbnicyu budivnictvom palaciv ta pridbannyam misteckih shedevriv U XVIII stolitti v Braziliyi pochalasya zolota lihomanka vnaslidok chogo tudi migruvalo blizko 600 tisyach zhiteliv Portugaliyi odin iz najmasovishih prikladiv pereselennya yevropejciv do Amerikanskogo kontinentu v chasi kolonializmu Zhuan IV Restavraciya nezalezhnosti Portugalska imperiya Pedru II Zanepad Dokladnishe Lisabonskij zemletrus Francuzke vtorgnennya v Portugaliyu 1807 ta Pirenejska vijna 1755 roku Portugaliya zaznala nepopravnogo udaru vid velikogo zemletrusu magnitudoyu 8 5 9 baliv ta cunami Stolicya Lisabon bula vshent zrujnovana Korol Zhoze I doruchiv yiyi vidbudovu golovi uryadu pombalskomu markizu Sebashtianu de Karvalyu poslidovniku idej prosvitnictva yakij vstanoviv u krayini avtoritarnij rezhim Markiz proviv radikalni reformi skasuvav rabstvo reorganizuvav zbrojni sili ta podatkovu sistemu ale vodnochas zhorstoko pridushiv opoziciyu obmezhiv prava piddanih ta Cerkvi posiliv uryadovu cenzuru i zaboroniv diyalnist yezuyitiv 1807 roku do Portugaliyi vderlisya francuzki vijska Napoleona yaki spustoshuvali krayinu protyagom nastupnih 4 rokiv Ves korolivskij dvir pereyihav do Braziliyi vstanovivshi stolicyu v Rio de Zhanejro 1821 roku korol Zhuan VI povernuvsya do Lisabona ale zalishiv v Pivdennij Americi kron princa Pedru Ostannij za pidtrimki brazilskoyi znati progolosiv nezalezhnist Braziliyi v 1822 roci j stav yiyi pershim imperatorom 1826 roku pislya smerti batka Pedru zijshov na portugalskij tron pid imenem Pedru IV ale nadayuchi perevagu Braziliyi vidmovivsya vid nogo na korist svoyeyi donki Mariyi II Proti cogo vistupiv jogo brat Migel I yakij uzurpuvav prestol Ce sprichinilo vijnu mizh dvoma taborami yaka zakinchilisya 1834 roku porazkoyu Migela ta intronizaciyeyu Mariyi II Zemletrus francuzka okupaciya vtrata najbagatshoyi brazilskoyi koloniyi ta mizhusobni vijni zavdali nepopravnoyi shkodi suspilno politichnomu rozvitku Portugaliyi Sebashtian de Karvalyu Lisabonskij zemletrus Nezalezhnist Braziliyi Mariya II Konstitucijna monarhiya Dokladnishe Portugalske carevbivstvo Za korolevi Mariyi II v krayini utverdilasya konstitucijna monarhiya Pravitelka odruzhilasya z nimeckim princom Ferdinandom Fernandu II davshi pochatok Bragansko Koburzkij dinastiyi U 1850 1860 rokah yihni sini koroli Pedru V ta Luyish rozpochali modernizaciyu sistemi komunikacij ta transportu Portugaliyi ta kolonij Voni zberigali za krayinoyu volodinnya v Africi Angola Mozambik Gvineya Bisau San Tome Kabo Verde ta Aziyi Portugalska Indiya Timor Makao nezvazhayuchi na tisk imperialistichnih derzhav Z 1884 roku afrikanski volodinnya u Portugaliyi otrimali viznacheni kordoni za rishennyam Berlinskoyi konferenciyi Z kincya XIX stolittya Portugaliya uvijshla u gliboku socialno ekonomichnu krizu Za pravlinnya korolya Karlusha krayina dvichi progoloshuvalasya bankrutom v 1892 i 1902 rokah Ce sprichinilo kolaps gospodarchoyi sistemi kritiku monarhiyi politichnu krizu ta radikalizaciyu naselennya 1908 roku portugalski livi zdijsnili terakt v Lisaboni pid chas yakogo vbili korolya Karlusha ta spadkoyemcya prestolu Luyisha Filipe Novim korolem bulo progolosheno Manuela II yakij viyavisya ostannim jogo skinuli z prestolu socialisti pid chas Portugalskoyi revolyuciyi 5 zhovtnya 1910 roku Mariya II i Fernandu II z sinami Ubivstvo korolya Revolyucioneri Manuel II Novitnij period Persha i Druga Respublika Dokladnishe Portugalska revolyuciya 1910 Persha Portugalska Respublika Portugalska revolyuciya 1926 ta Nova derzhava Portugaliya Vnaslidok revolyuciyi 1910 roku v Portugaliyi bula vstanovlena Persha Respublika Povalennya monarhiyi i prihid do vladi livih sil pogirshiv situaciyu v krayini Pid upravlinnyam vismoh prezidentiv v Portugaliyi zapanuvali pravova anarhiya korupciya gliboka socialna nerivnist politichnij i ateyistichnij teror Uchast Portugaliyi u Pershij svitovij vijni na boci Antanti v 1916 1918 rokah ne dala krayini vigod Vnaslidok zbilshuvanogo bezladu 28 travnya 1926 roku v Portugaliyi vidbulasya revolyuciya nacionalno konservativnih sil yaki progolosili stvorennya Nacionalnoyi diktaturi Zgodom ce prizvelo do utverdzhennya v 1933 roci nacionalistichnogo avtoritarnogo rezhimu pid provodom golovi uryadu profesora Antoniu Salazara Vin otrimav nazvu Novoyi Derzhavi abo Drugoyi Respubliki yaka proisnuvala do 1974 roku Shlyahom represivnih zahodiv Salazar vidnoviv suspilnij poryadok i portugalsku ekonomiku Usvidomlyuyuchi rujnivnu silu komunistichno socialistichnih idej vin zaboroniv radikalni ruhi j dopomagav susidnij Ispaniyi v osobi Franko borotisya proti livackogo uryadu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Portugaliya zberigala nejtralitet a z pochatkom Holodnoyi vijni priyednalasya do zahidnogo antiradyanskogo bloku Za Salazara krayina stala chlenom NATO 1949 OON 1955 YeAVT 1960 ta OESR 1961 Namagayuchis protistoyati vizvolnomu ruhovi v koloniyah Salazar iniciyuvav proekti z pereselennya bilogo naselennya do Aziyi ta Afriki i vodnochas populyarizuvav doktrinu luzotropikalizmu ideyu tolerantnoyi Portugaliyi yak transkontinentalnoyi derzhavi a ne imperiyi Nezvazhayuchi na ci zahodi uryad Indiyi zahopiv portugalski volodinnya na svoyemu uzberezhzhi vprodovzh 1954 1961 rokiv a v 1961 roci narodi Angoli Mozambiku ta Gvineyi povstali proti portugalskogo panuvannya Cherez kolonialnu vijnu mizhnarodna spilnota naklala sankciyi na Portugaliyu ale Salazar ta jogo nastupnik Kaetanu do ostannogo namagalisya zberegti cilisnist derzhavi Progoloshennya Respubliki Persha svitova vijna Nacionalna revolyuciya Antoniu Salazar Tretya respublika Dokladnishe Revolyuciya gvozdik 25 kvitnya 1974 roku v Lisaboni pid provodom oficeriv livakiv vidbuvsya derzhavnij perevorot sho otrimav nazvu Revolyuciyi gvozdik Vnaslidok povalennya Novoyi Derzhavi postala Tretya Portugalska Respublika suchasna Portugaliya Vladu na sebe vzyala Rada nacionalnogo poryatunku 1975 roku vona viznala vtratu afrikanskih kolonij ta Shidnogo Timoru sho sprichinilo masovu repatriaciyu blizko 1 mln bilogo naselennya do Portugaliyi Za prem yerstva socialista Mariu Suarisha 1976 1978 1983 1985 z metoyu dosyagti dorevolyucijnogo rivnya ekonomichnogo rozvitku Portugaliyu reformuvali pid naglyadom MVF Uryad obrav kurs na vhodzhennya do YeES i proviv zemelnu reformu 1976 roku vin oprilyudniv novu Konstituciyu napisanu u socialistichnomu dusi 1986 roku Portugaliya stala chlenom Yevropejskih Spivtovaristv zadlya impulsu v socialno ekonomichnomu rozvitku 1995 roku krayina uvijshla do Shengenskoyi zoni a 1999 roku do yevrozoni Vnaslidok finansovoyi krizi 2000 h rokiv portugalskij uryad stav otrimuvati dotaciyi ta krediti vid MFV i YeS Portugaliya povnistyu vidmovilasya vid kolonij peredavshi v 1999 roci volodinnya Makao Kitajskij Narodnij Respublici Portugalci v Africi Revolyuciya gvozdik Lisabonskij dogovir Mariu SuarishPolitikaDokladnishe Politichnij ustrij Portugaliyi Portugaliya ye parlamentskoyu respublikoyu z 1974 roku Prezident Portugalskoyi Respubliki obirayetsya na 5 rokiv U sichni 2016 roku prezidentom Respubliki obrano Marselu Rebelu di Soza Uryad ocholyuye prem yer ministr yakij yak pravilo ye liderom sho peremig na parlamentskih viborah Prem yer ministr formuye sklad svogo kabinetu Vid 26 listopada 2015 roku golovoyu uryadu ye Anto niu Ko shta Parlament Asambleya Respubliki obirayetsya za partijnimi spiskami na 4 roki i ye odnopalatnim Do skladu parlamentu vhodyat 230 deputativ Poperedni parlamentski vibori vidbulisya 5 chervnya 2011 roku na yakih peremogla social demokratichna partiya zdobuvshi 38 68 golosiv Chlenstvo v mizhnarodnih organizaciyah Portugaliya ye chlenom OON SOT MVF VOOZ NATO YeS Organizaciyi ekonomichnogo spivrobitnictva i rozvitku Bezpeka Zbrojni sili Portugaliyi Portugalska armiya Portugalskij flot Povitryani sili Portugaliyi Nacionalna respublikanska gvardiya Portugaliya Policiya derzhavnoyi bezpekiMizhnarodni vidnosini Dokladnishe Mizhnarodni vidnosini Portugaliyi Portugalsko ispanski vidnosini Portugalsko marokkanski vidnosini Portugalsko ukrayinski vidnosiniEkonomikaDokladnishe Ekonomika Portugaliyi Korisni kopalini Portugaliyi Girnicha promislovist Portugaliyi ta Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Portugaliyi Rozpodil eksportu Portugaliyi u krayini svitu u vidsotkah dlya kozhnoyi okremo vzyatoyi krayini v 2006 roci porivnyano z liderom Ispaniyeyu 100 11 493 400 000 Portugaliya industrialno agrarna krayina Osnovni galuzi promislovosti tekstilna ta legka promislovist derevoobrobna ta paperova metalurgijna naftopererobna himichna girnicha ribna vinorobstvo U promislovosti perevazhayut veliki pidpriyemstva transnacionalnih i nacionalnih monopolij bl 2 3 promislovogo potencialu zoseredzheno na Atlantichnomu uzberezhzhi krayini Rozvinuta naftohimichna i girnichodobuvna prom st Transport avtomobilnij zaliznichnij morskij povitryanij Odnak za zahidnoyevropejskimi standartami transportna merezha rozvinena nedostatno Mizhnarodni aeroporti funkciyuyut v Lisaboni Portu Faru na Azorskih o vah i Madejri Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 16 3 mlrd Temp zrostannya VVP 3 9 VVP na dushu naselennya 11 672 Pryami zakordonni investiciyi 1 mlrd Import energonosiyi sirovinu dlya ryadu galuzej promislovosti i prodovolstvo 41 4 mlrd g ch Ispaniya 24 0 Nimechchina 14 0 Franciya 11 2 Italiya 7 9 Velika Britaniya 6 6 Eksport tekstil odyag vzuttya lisomateriali vklyuchayuchi probku sudna energoustatkuvannya himichni produkti 31 6 mlrd g ch Nimechchina 19 0 Ispaniya 15 Franciya 14 4 Velika Britaniya 12 1 Niderlandi 4 8 Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij podil Portugaliyi ta Spisok mist Portugaliyi Okrugi Portugaliyi Stanom na 2017 rik Portugaliya podilyayetsya na 2 avtonomni regioni Azorski ostrovi i Madejra ta 18 okrugiv Regioni ta okrugi podilyayutsya na municipaliteti yaki mayut u svoyemu skladi mista ta parafiyi Stolicya krayini Lisabon Rajoni Lisabona i Portu podilyayutsya na kvartali bairros kvartali na parafiyi freguesias Istorichnij podil provinciyi 18 okrugivAvejru Bezha Braga Bragansa Vizeu Viana du Kashtelu Vila Real Guarda Evora Kashtelu Branku Koyimbra Lejriya Lisabon Portalegre Portu Santaren Setubal Faru Najbilshi mista Dokladnishe mista PortugaliyiNaselennyaChiselnist Portugaliya v tomu chisli arhipelag Azorski ostrovi i Madejra nalichuye 10 529 255 meshkanciv sho yavlyaye soboyu gustotu naselennya v 114 cholovik na kvadratnij kilometr Oficijna mova yakoyu poslugovuyetsya praktichno vse naselennya krayini portugalska Vikova struktura 10 14 rokiv 16 6 916 234 cholovikiv 839 935 zhinok 15 64 rokiv 66 3 3 468 844 cholovikiv 3 538 779 zhinok 65 rokiv i starshi 17 1 744 787 cholovikiv 1 057 633 zhinki 0 39 Narodzhuvanist 10 82 novonarodzhenih na 1000 osib naselennya Smertnist 10 43 smertej na 1000 osib naselennya Spivvidnoshennya statej pri narodzhenni 1 07 hlopchaki 1 divchinka u vici do 15 rokiv 1 09 hlopchaki 1 divchinka u vici vid 15 rokiv do 64 rokiv 0 98 cholovikiv 1 zhinku u vici 65 rokiv i starshe 0 7 cholovikiv 1 zhinku sumarnij pokaznik 0 94 cholovikiv 1 zhinku Koeficiyent dityachoyi smertnosti 5 05 smertej na 1000 novonarodzhenih Ochikuvana trivalist zhittya zagalna 77 53 rokiv dlya cholovikiv 74 25 rokiv dlya zhinok 81 03 rokiv Zagalnij koeficiyent narodzhuvanosti 1 36 novonarodzhenih pripadaye na odnu zhinku Pokaznik migraciyi 3 49 migrantiv na 1000 osib naselennya Pislya 2000 roku portugalske naselennya zrostaye ale prirodnij pririst naselennya narodzhuvanist minus smertnist skorochuyetsya korinne naselennya krayini starishaye i nemaye shvidkogo ponovlennya pokolin Krim togo serednya trivalist zhittya zrosla u cholovikiv i zhinok sho zigralo virishalnu rol u procesi starinnya naselennya A golovnim dzherelom popovnennya chiselnosti naselennya krayini staye v chergove migraciya yak kolishnih meshkanciv metropolij osoblivo brazilijciv tak j z inshih krayin svitu osoblivo z Shidnoyi Yevropi Ce zrostannya chiselnosti naselennya zdebilshogo vidobrazhayetsya v priberezhnih rajonah Setubalu Portu Avejru i Bragi ta peredmistyah Lisabona Nacionalnij sklad Dokladnishe Portugalci Ukrayinci Portugaliyi ta Portugalski yevreyi Portugaliya vvazhayetsya monoetnichnoyu krayinoyu naselenoyu portugalcyami Ale vodnochas cya monoetnichnist dovoli osobliva oskilki za viki svogo isnuvannya v silu chislennih istorichnih faktoriv portugalskomu suspilstvu dovodilosya popovnyuvati svoyu chiselnist riznimi narodnostyami j plemenami malimi ta znachnimi grupami zdebilshogo asimilyuyuchi yih v svoyemu etnosi Zavdyaki svoyemu teritorialnomu roztashuvannyu na Iberijskomu pivostrovi na perepletinni kontinentalnih ta suspilnih procesiv take popovnennya vidbuvalosya dovoli chasto j riznomanitnim chinom Hocha na osnovi suchasnih doslidzhen dovedeno sho golovni genetichni osoblivosti pradavnih portugalciv zbigayutsya za osnovnimi poziciyami z naselennyam suchasnoyi Portugaliyi Yak vvazhayut etnichni portugalci pohodyat vid narodiv piznogo paleolitu yaki mozhlivo pribuli do Pirenejskogo pivostrova 35 000 40 000 rokiv tomu Podalshoyu etnichnoyu skladovoyu stavali postijni migracijni procesi pochinayuchi vid dobi eneolitu bronzovoyi i zaliznoyi dobi do indo yevropeyizaciyi na Pirenejskomu pivostrovi v osnovnomu keltska grupa celtizacao Potim bula latinizaciya vtorgnennya nimeckih plemen islamistiv mavritan kolonij yudeyiv i rabiv z Sahari i vsi voni takozh vidobrazilisya na etnichnomu skladi v krayini Ale zavdyaki suspilnij nacionalnij osoblivosti zgodom nazvut portugalskij nacionalizm vsi ci vplivi buli poglinuti asimilovani Dovoli vazhko pererahuvati vsi najbilsh istorichno znachushi etnichni grupi sho vplinuli na suspilstvo Portugaliyi adzhe to buli kulturi indoyevropejci pradavni iberijci ta yihni nashadki protokelti i kelti luzitanci galisijci kelti buli j finikijci i karfagenyani rimlyani svevi buri i vestgoti a takozh vandali j alani deyaki vizantijski narodi berberi arabi ta sakalibi slov yanski rabi yevreyi sefardi Usi ci plemena narodnosti zalishili svij slid portugalcyam inodi silnishe inodi tilki rudimentarno poodinokimi osoblivostyami Same v takomu etnichnomu kotli bula sformovana portugalska identichnist ta yih suspilstvo na takih osoblivostyah j sformuvalasya etnichna mono skladova Portugaliyi kotra ne tilki cherpala ale j viddavala Adzhe protyagom vikiv volodiyuchi obshirnimi koloniyami sho v desyatki raziv perevishuvali teritoriyu Portugaliyi dovodilosya j viddavati znachnu chastinu svogo etnichnogo bagazhu zaradi upravlinnya timi teritoriyami Tomu yedinoyu etnichnoyu vidozminoyu vvazhayetsya zvorotna migraciya naselennya kolonij do metropoliyi Ale j nadali portugalske suspilstvo za starimi etnichnimi zvichayami poglinaye ci potoki vvazhayuchi yih j nadali portugalcyami Hocha naprikinci 20 stolittya taki vdalosya sformuvati dvi etnichni skladovi v Portugaliyi yaki viznachayutsya portugalci vid 90 do 95 i migranti vid 5 do 10 brazilci ukrayinci kaboverdci angolci U krayini duzhe bagato robitnikiv ukrayinciv 2003 roku bula stvorena Spilka ukrayinciv u Portugaliyi dijsnij chlen ACIDI SKU UVKR Pri Spilci vidkrito 14 oseredkiv i 9 ukrayinskih subotnih shkil Movi Dokladnishe Portugalska mova ta Movi Portugaliyi Luzosfera svit poshirennya portugalskoyi movi Portugalska mova oficijna mova derzhavi Vona nalezhit do romanskoyi grupi indoyevropejskih mov Vinikla na teritoriyi Galisiyi v Ispaniyi ta na pivnochi Portugaliyi Morfologichno vvazhayetsya galisijsko portugalskim movnim pidtipom romanskih movnih grup She ponad 2000 rokiv tomu meshkanci tuteshnih krayiv asimilyuvali ta vzyali do vzhitku latinsku movu yak osnovnu dlya narodiv sho buli pid vplivom Velikoyi Rimskoyi imperiyi V silu bagatoh istorichnih ta etnichnih chinnikiv na Iberijskomu pivostrovi miscevim narodam vdalosya privnesti do latinici svoyi chislenni movni osoblivosti tim samim sotvorivshi avtentichni movni oznaki A v epohu Velikih vidkrittiv portugalcyam vdalosya poshiriti vpliv na chislenni narodi ta teritoriyi svitu v tomu chisli i u movnij sferi U rezultati chogo v danij chas portugalska mova ye takozh oficijnoyu u Braziliyi Angoli Mozambiku Kabo Verde San Tome i Prinsipi Gvineyi Bisau i Shidnomu Timori ta Makao Zvichajno v cih krayinah vzhivayetsya ne akademichna portugalska mova adzhe vona takozh zaznala pevnogo nacionalno movnogo zabarvlennya tih teritorij Hocha vvazhayetsya sho Portugaliya ye monomovna krayina ale v samij krayini viokremlyuyut dekilka movnih dialektiv yakimi poslugovuyutsya portugalci v povsyakdennomu vzhitku v osnovnomu voni priv yazani do istorichno teritorialnih mezh v samij krayini Okremo vid portugalskoyi movi stoyit Mirandska mova yaka po velikomu rahunku ye movnim dialektom leonisijskoyi movnoyi grupi v Ispaniyi Cya mova takozh viznayetsya yak regionalna mova v deyakih municipalitetah na pivnichnomu shodi Portugaliyi hocha oficijni cifri shodo yiyi nosiyiv kolivayutsya v mezhah 5000 osib todi yak neoficijno vvazhayetsya sho ce ponad 12 tisyach sho meshkayut v regioni Miranda du Doru Oskilki v Portugaliyi prohodili chiselni immigracijni procesi tomu v krayini ye miscya kompaktnogo prozhivannya nacionalnih menshin kotri z chasom formuyut svoyi suspilno obshinni grupi ta kulturno movni zakladi de poslugovuyutsya mizh soboyu movami svoyih narodiv Takim chinom v Portugaliyi narivni z portugalskim brazilijskim ta kabo verdskim dialektami vinikli nosiyi slov yanskoyi movnoyi grupi zokrema ukrayinskoyi movi Takozh suttyevij vpliv isnuye ispanskoyi movi yak movi susidnogo narodu a takozh anglijskoyi movi mova biznesu ta akademichnih kil Religiya Dokladnishe Religiya v Portugaliyi ta Katolicka Cerkva v Portugaliyi Religiyi v Portugaliyi perepis 2011 rimo katoliki 81 0 inshi hristiyani 3 3 inshi 0 6 ateyisti 6 8 ne viznachilisya 8 3 Blizko 90 naselennya krayini spoviduye katolicizm Katolicizm v Portugaliyi zavzhdi buv pov yazanij z miscevimi tradiciyami naselennya shanuvalo pam yat bagatoh populyarnih miscevih svyatih chiyi pam yatni dni vidznachayutsya urochisto yak cerkovni svyata Selishe Fatima de v 1917 roci Diva Mariya yak vvazhayetsya yavilasya trom dityam stalo populyarnim miscem palomnictva Persha protestantska gromada v Portugaliyi vinikla v XVII stolitti sered britanskih piddanih Propovid protestantizmu sered portugalciv bula rozpochata lishe v XIX stolitti Za danimi na 2010 rik u Portugaliyi prozhivalo 373 tis protestantiv Najbilshu protestantsku konfesiyu v krayini skladayut p yatidesyatniki ta harizmati neop yatidesyatniki 289 tis Za ostanni 25 rokiv u zv yazku z masovoyu trudovoyu migraciyeyu z krayin Shidnoyi Yevropi v Portugaliyi pomitno zrosla kilkist pravoslavnih 60 80 tis She 135 tis portugalciv nalezhat do riznih psevdohristiyanskih religijnih organizacij v pershu chergu ce Svidki Yegovi i mormoni Sered inozemciv ta robochih migrantiv sho zhivut v krayini ye buddisti 60 tis musulmani 26 65 tis induyisti 6 5 tis 28 prihilniki kitajskoyi narodnoyi religiyi 22 tis V hodi zagalnogo perepisu naselennya v 2011 roci 615 tis zhiteliv Portugaliyi 6 8 naselennya nazvali sebe nereligijnimi KulturaVifleyemska bashta v LisaboniArhitektura Romanskij stil Starij Koyimbrskij sobor Brazkij sobor Koyimbrskij monastir Svyatogo Hresta Gotichnij stil Alkobaskij monastir Batalskij monastir Manuelskij stil Monastir yeronimitiv Vifleyemska bashta Baroko Mafrskij nacionalnij palacLiteratura Antonij Paduanskij katolickij svyatij XIII stolittya vidatnij propovidnik uchitel Cerkvi Luyish de Kamoensh Luziadi najvidomishij portugalskij poet XVI stolittya klasik portugalskoyi i svitovoyi literaturi Fernandu Pessoa predstavnik hudozhnogo avangardu odin z najvidomishih portugalskih pismennikiv XX stolittya Zhoze Saramagu Yevangeliya vid Isusa Hrista cherez oskvernennya novozavitnih tem i portugalskih svyatin zaznav nishivnoyi kritiki na batkivshini ale otrimav za ce Nobelivsku premiyu z literaturi Nauka ta osvita Lisabonska akademiya nauk Nacionalnij arhiv Portugaliyi Nacionalna biblioteka Portugaliyi Portugalska akademiya istoriyiSport Dokladnishe Sport u Portugaliyi ta Portugaliya na Olimpijskih igrah Z usih vidiv sportu najpopulyarnishij v krayini futbol Zimovi vidi sportu rozvineni slabko V istoriyi uchasti krayini v Olimpijskih igrah medali zavojovuvali lishe v Litnih Olimpiadah Persha medal otrimana v 1924 yiyi otrimala komanda v kinnomu sporti Pershij Olimpijskij chempion u Portugaliyi buv lishe v 1984 koli Karlush Lopesh zavoyuvav medal v cholovichomu marafoni U Portugaliyi okrim futbolu bagato inshih profesijnih abo napivprofesijnih sportsmeniv zorganizovani v sportivni klubi chi individualno kozhnogo sezonu provodyat sportivni zmagannya z takih vidiv yak basketbol plavannya legka atletika tenis hudozhnya gimnastika mini futbol hokej na travi gandbol volejbol i regbi ta inshih mensh populyarnih vidiv sportu Krayina roztashovana v serednozemnomorskij klimatichnij zoni i maye doskonalu sportivnu ta transportnu infrastrukturi tomu dovoli chasto prijmaye na svoyij teritoriyi riznomanitni svitovi ta Yevropejski sportivni zmagannya Z nacionalnih vidiv sportu sho pritamanni same portugalcyam zalishilosya yihnye originalne bojove mistectvo Jogo do Pau v yakomu bijci vikoristovuyut palici shob vporatisya z odnim abo dekilkoma suprotivnikami i yake kultivuyetsya zdebilshogo na pivnochi krayini PrimitkiBrian Jenkins Spyros A Sofos Nation and identity in contemporary Europe s 145 Routledge 1996 ISBN 0 415 12313 5 INE 23 listopada 2022 Population and Housing Census 2021 Census tabulador ine pt anglijska National Institute of Statistics Procitovano 21 sichnya 2023 PDF anglijskoyu 8 kvitnya 2014 Arhiv originalu PDF za 8 kvitnya 2014 SOCIAL PROGRESS INDEX 2015 EXECUTIVE SUMMARY PDF 2 deloitte com anglijskoyu Procitovano 02 serpnya 2017 https www numbeo com quality of life rankings by country jsp European Portuguese Convert Text to IPA Transcription European Portuguese Convert Text to IPA Transcription Prestage Edgar Portugal The Catholic Encyclopedia Vol 12 New York Robert Appleton Company 1911 Census Final results Portugal 2011 Statistics Portugal 2012 s 530 Procitovano 10 grudnya 2012 Jason Mandryk Portugal Operation World The Definitive Prayer Guide to Every Nation InterVarsity Press 2010 P 692 694 Operation World Set ISBN 0 8308 5724 9 Global Christianity angl The Pew Forum on Religion amp Public Life 19 grudnya 2011 Arhiv originalu za 22 travnya 2013 Procitovano 13 travnya 2013 Tiago Santos Pedro Soares and Miguel Farias Portugal Religions of the World A Comprehensive Encyclopedia of Beliefs and Practices J Gordon Melton Martin Baumann Oxford England ABC CLIO 2010 S 2278 ISBN 1 57607 223 1 PDF angl Doslidnickij centr P yu January 2011 Arhiv originalu PDF za 11 lyutogo 2014 Procitovano 7 bereznya 2014 Instituto Nacional de Estatistica Statistics Portugal POPULACAO RESIDENTE COM 15 OU MAIS ANOS SEGUNDO A RESPOSTA A PERGUNTA SOBRE RELIGIAO Censos 2011 Resultados Definitivos Portugal Alda de Caetano Carvalho Lisabon Instituto Nacional de Estatistica I P 2013 P 530 ISBN 978 989 25 0181 9 DzherelaObrazcova N V Portugaliya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 431 ISBN 978 966 00 1142 7 Portugaliya Portugal Republica Portugaesa Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NANU 2013 Vip 4 Predmetno tematichna chastina P Ya S 89 92 ISBN 978 966 02 7035 0 Rezhim dostupu https elibrary ivinas gov ua 491 Nova istoriya Aziyi ta Afriki kolonialnij Shid kinec HIH druga tretina HH st navch posib V I Golovchenko V A Rubel K Libid 2010 520 s ISBN 978 966 06 0576 3 Prestage Edgar Portugal The Catholic Encyclopedia Vol 12 New York Robert Appleton Company 1911 Varyash O I Chernyh A P Portugaliya dorogi istorii M 1990 Cagle H Assembling the Tropics Science and Medicine in Portugal s Empire 1450 1700 Cambridge University Press 2018 Cavallaro M E Kornetis K Rethinking Democratisation in Spain Greece and Portugal Springer International Publishing Palgrave Macmillan 2019 Cleminson R Catholicism Race and Empire Eugenics in Portugal 1900 1950 Central European University Press 2014 Disney A R A History of Portugal and the Portuguese Empire From Beginnings to 1807 Vol 1 2 Cambridge University Press 2009 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Portugaliya Nacionalnij gimn Portugaliyi port angl Federalnij Kogress SShA Vivchennya krayin angl Portugal The World Factbook Central Intelligence Agency Fotoalbomi Portugaliyi na Flickr