Колоніальна війна Португалії (порт. Guerra Colonial, Guerra do Ultramar) — загальна назва серії збройних конфліктів, спричинених національно-визвольним рухом в африканських колоніях Португалії у 1960—1970-х роках.
Колоніальна війна Португалії | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Деколонізація Африки Холодна війна | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Португалія | Ангола (1961–1974): Гвінея-Бісау (1963–1974): Мозамбік (1964–1974): За підтримки: | ||||||
Військові сили | |||||||
148 000 португальських регулярних військ
| 40–60 000 партизан +30 000 в Анголі
| ||||||
Втрати | |||||||
|
| ||||||
Цивільні втрати:
|
Передумови
Проникнення Португалії в Африку почалось у XV—XVI століттях. На деяких територіях вони отримали торгову перевагу, однак завершили встановлення свого контролю над ними лише наприкінці XIX — початку XX століття. Ті землі формально вважались заморськими територіями Португалії. Було проголошено політику асиміляції, в межах якої португальські колоністи й місцеве населення вважались єдиною расою, однак фактично існувала значна дискримінація. Місцеве населення мало важкі умови життя й було змушено працювати на португальців практично у статусі рабів.
Зростання національної самосвідомості африканських народів і прискорення процесів деколонізації у 1950-х та на початку 1960-х років призвели до створення політичних об'єднань в колоніях. Коли стало зрозуміло, що Португалія не має наміру надавати незалежність африканським народам, ці політичні об'єднання взяли курс на збройну боротьбу.
Перебіг подій
1961 року почалось повстання в Анголі, 1962 — у Гвінеї-Бісау, 1964 — в Мозамбіку. Основними антипортугальськими силами були партії МПЛА (Ангола), ПАІГК (Гвінея-Бісау), ФРЕЛІМО (Мозамбік), однак у всіх країнах існували більш дрібні рухи, які також виступали проти португальців, але мали суперечності з провідними угрупуваннями. Це нерідко призводило до розбрату й кровопролиття всередині антипортугальського руху, який набув найбільш жорсткої форми Анголі.
У всіх трьох країнах повстання вилились у тривалі партизанські війни. Повстанці отримували моральну та військову підтримку від СРСР, Китаю та низки країн, що не приєднались, діяли з територій сусідніх незалежних африканських країн. Португальська армія, зі свого боку, намагалась запечатати кордони колоніальних володінь й у масовому порядку проводила перегрупування цивільного населення до «стратегічних сіл» з метою посилення контролю над ним. Доволі ефективною показала себе застосована в Мозамбіку на початку 1970-х тактика рішучих і масованих атак на повстанські бази, однак пов'язані з цим втрати змусили португальське керівництво від неї відмовитись. Португалія не мала достатньо сил, щоб ефективно вести війну одразу на трьох фронтах, тим більше за умов часткової міжнародної ізоляції.
Португальська армія відволікалась від виконання своїх зобов'язань за угодою НАТО, що спричинило невдоволення серед союзників по альянсу, а значні фінансові видатки на війни вкрай негативно позначались на умовах життя в країні. Війни, що затягнулись, та людські втрати спричинили невдоволення населення.
Найуспішнішим був партизанський рух у Гвінеї-Бісау, де партизани 1973 року почували себе настільки впевнено, що проголосили незалежність на звільненій території; у сучасній історіографічній традиції вважається, що у Мозамбіку війна закінчилась «у нічию», а в Анголі португальці здобули стратегічну перемогу.
У квітні 1974 року група армійських офіцерів, які втратили віру в перемогу в колоніях, здійснила в Португалії переворот («революція гвоздик»), після чого почався діалог з африканськими повстанцями. 1975 здобули незалежність Ангола, Мозамбік, Гвінея-Бісау та Східний Тимор. Після п'ятнадцяти років війни в Африці Португалія втратила там свої колонії, а разом із ними — статус колоніальної держави.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Колоніальна війна Португалії |
- Guerra colonial [ 24 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (порт.)
- Mid-Range Wars and Atrocities of the Twentieth Century retrieved December 4, 2007
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolonialna vijna Portugaliyi port Guerra Colonial Guerra do Ultramar zagalna nazva seriyi zbrojnih konfliktiv sprichinenih nacionalno vizvolnim ruhom v afrikanskih koloniyah Portugaliyi u 1960 1970 h rokah Kolonialna vijna Portugaliyi Dekolonizaciya Afriki Holodna vijna Data 1961 1974 Misce Angola Mozambik Gvineya Bisau Rezultat Nadannya koloniyam nezalezhnosti Storoni Portugaliya Za pidtrimki Rodeziyi PAR Angola 1961 1974 MPLA UNITA FNLA Gvineya Bisau 1963 1974 PAIGK Mozambik 1964 1974 FRELIMO FLEK Za pidtrimki SRSR Socialistichni derzhavi Vijskovi sili 148 000 portugalskih regulyarnih vijsk 65 000 v Angoli 32 000 v portugalskij Gvineyi 51 000 v Mozambiku 40 60 000 partizan 30 000 v Angoli 10 000 v portugalskij Gvineyi 10 15 000 v Mozambiku Vtrati 8 289 ubito 15 507 poraneno fizichno i abo psihologichno blizko 30 000 ubito v Angoli blizko 4 000 poraneno v portugalskij Gvineyi ponad 10 000 ubito v Mozambiku Civilni vtrati 50 000 vbito v MozambikuPeredumoviProniknennya Portugaliyi v Afriku pochalos u XV XVI stolittyah Na deyakih teritoriyah voni otrimali torgovu perevagu odnak zavershili vstanovlennya svogo kontrolyu nad nimi lishe naprikinci XIX pochatku XX stolittya Ti zemli formalno vvazhalis zamorskimi teritoriyami Portugaliyi Bulo progolosheno politiku asimilyaciyi v mezhah yakoyi portugalski kolonisti j misceve naselennya vvazhalis yedinoyu rasoyu odnak faktichno isnuvala znachna diskriminaciya Misceve naselennya malo vazhki umovi zhittya j bulo zmusheno pracyuvati na portugalciv praktichno u statusi rabiv Portugaliya ta yiyi afrikanski koloniyi Zrostannya nacionalnoyi samosvidomosti afrikanskih narodiv i priskorennya procesiv dekolonizaciyi u 1950 h ta na pochatku 1960 h rokiv prizveli do stvorennya politichnih ob yednan v koloniyah Koli stalo zrozumilo sho Portugaliya ne maye namiru nadavati nezalezhnist afrikanskim narodam ci politichni ob yednannya vzyali kurs na zbrojnu borotbu Perebig podij1961 roku pochalos povstannya v Angoli 1962 u Gvineyi Bisau 1964 v Mozambiku Osnovnimi antiportugalskimi silami buli partiyi MPLA Angola PAIGK Gvineya Bisau FRELIMO Mozambik odnak u vsih krayinah isnuvali bilsh dribni ruhi yaki takozh vistupali proti portugalciv ale mali superechnosti z providnimi ugrupuvannyami Ce neridko prizvodilo do rozbratu j krovoprolittya vseredini antiportugalskogo ruhu yakij nabuv najbilsh zhorstkoyi formi Angoli U vsih troh krayinah povstannya vililis u trivali partizanski vijni Povstanci otrimuvali moralnu ta vijskovu pidtrimku vid SRSR Kitayu ta nizki krayin sho ne priyednalis diyali z teritorij susidnih nezalezhnih afrikanskih krayin Portugalska armiya zi svogo boku namagalas zapechatati kordoni kolonialnih volodin j u masovomu poryadku provodila peregrupuvannya civilnogo naselennya do strategichnih sil z metoyu posilennya kontrolyu nad nim Dovoli efektivnoyu pokazala sebe zastosovana v Mozambiku na pochatku 1970 h taktika rishuchih i masovanih atak na povstanski bazi odnak pov yazani z cim vtrati zmusili portugalske kerivnictvo vid neyi vidmovitis Portugaliya ne mala dostatno sil shob efektivno vesti vijnu odrazu na troh frontah tim bilshe za umov chastkovoyi mizhnarodnoyi izolyaciyi Portugalska armiya vidvolikalas vid vikonannya svoyih zobov yazan za ugodoyu NATO sho sprichinilo nevdovolennya sered soyuznikiv po alyansu a znachni finansovi vidatki na vijni vkraj negativno poznachalis na umovah zhittya v krayini Vijni sho zatyagnulis ta lyudski vtrati sprichinili nevdovolennya naselennya Najuspishnishim buv partizanskij ruh u Gvineyi Bisau de partizani 1973 roku pochuvali sebe nastilki vpevneno sho progolosili nezalezhnist na zvilnenij teritoriyi u suchasnij istoriografichnij tradiciyi vvazhayetsya sho u Mozambiku vijna zakinchilas u nichiyu a v Angoli portugalci zdobuli strategichnu peremogu U kvitni 1974 roku grupa armijskih oficeriv yaki vtratili viru v peremogu v koloniyah zdijsnila v Portugaliyi perevorot revolyuciya gvozdik pislya chogo pochavsya dialog z afrikanskimi povstancyami 1975 zdobuli nezalezhnist Angola Mozambik Gvineya Bisau ta Shidnij Timor Pislya p yatnadcyati rokiv vijni v Africi Portugaliya vtratila tam svoyi koloniyi a razom iz nimi status kolonialnoyi derzhavi DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kolonialna vijna Portugaliyi Guerra colonial 24 zhovtnya 2008 u Wayback Machine port Mid Range Wars and Atrocities of the Twentieth Century retrieved December 4 2007