Бе́жа (порт. Beja; МФА: [ˈbɐj.ʒɐ], Бейжа) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Бежа. Адміністративний центр округу. Розташований у центрально-південній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Алентежу. Належить до Безької діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1524 року. Поділяється на 12 парафій. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Нижнє Алентежу. Площа муніципалітету — 1106,44 км², населення муніципалітету — 35854 ос. (2011); густота населення — 32,4 осіб/км² . Патрон — святий Сісенанд. Святковий день муніципалітету — 1-й четвер після Вознесіння. Поштовий індекс — 7800. Код місцевої адміністративної одиниці — 0205. Складова статистичного регіону Алентежу. Центр Безького єпископства.
Бе́жа | |||
---|---|---|---|
— Муніципалітет — | |||
Донжон Безького замку | |||
| |||
Країна | Португалія | ||
Регіон | Алентежу | ||
Округ | Бежа | ||
Муніципалітет | |||
Парафії | 12 парафій | ||
Уряд | |||
- | |||
Площа | |||
- Повна | 1106,44 км² | ||
Населення (2011) | |||
- Усього | 35 854 | ||
- Густота | 32,4/км² | ||
Часовий пояс | WET (UTC±00:00) | ||
- Літній час | WEST () | ||
7800 | |||
Код LAU | 0205 | ||
Покровитель | святий Сісенанд | ||
Місцеве свято | 1-й четвер після Вознесіння | ||
Вебсайт: Офіційний сайт | |||
Бе́жа на мапі Португалії | |||
Назва
- Па́кс Ю́лія (лат. Pax Iulia, «мир Юліїв») — латинська назва римської доби, за часів імператора Юлія Цезаря, на знак миру із місцевими лузітанами.
- Па́кс Авгу́ста (лат. Pax Augusta, «мир Августа») — латинська назва римської доби, за часів імператора Октавіана Августа; згадується у Страбона.
- Па́ка (лат. Paca) — латинська назва VI століття за часів вестготів.
- Бе́жа (порт. Beja) — португальська назва міста, що походить від арабського Бежа (араб. باجة, Baja), спотвореної транслітерації «Пака» за часів мусульманського панування. Однойменне місто існує в мусульманському Тунісі.
- Бе́ха (ісп. Beja) — іспанська назва міста.
Географія
Бежа розташована на півдні Португалії, в центрі округу Бежа. Колишній адміністративний центр провінції Нижнє Алентежу.
Відстань до Лісабона — близько 135 км.
Бежа межує на півночі з муніципалітетами Куба і Відігейра, на сході — з муніципалітетом Серпа, на півдні — з муніципалітетами Мертола та Каштру-Верде, на заході — з муніципалітетами Алжуштрел і Феррейра-ду-Алентежу.
Клімат
Клімат Бежі | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 22,0 | 24,5 | 30,0 | 32,6 | 37,2 | 45,4 | 45,2 | 45,4 | 42,0 | 35,0 | 28,1 | 22,0 | 45,4 |
Середній максимум, °C | 14,0 | 15,5 | 19,0 | 20,4 | 24,3 | 29,9 | 33,3 | 33,1 | 29,4 | 23,5 | 18,0 | 14,5 | 22,91 |
Середня температура, °C | 9,7 | 10,8 | 13,4 | 14,6 | 17,7 | 22,0 | 24,6 | 24,8 | 22,4 | 18,2 | 13,6 | 10,7 | 16,88 |
Середній мінімум, °C | 5,4 | 6,0 | 7,7 | 8,7 | 11,0 | 14,0 | 15,8 | 16,4 | 15,4 | 12,9 | 9,2 | 6,8 | 10,78 |
Абсолютний мінімум, °C | −2,7 | −3,2 | −3,2 | 0,3 | 3,3 | 7,6 | 8,7 | 9,0 | 7,5 | 3,8 | 0,3 | −0,9 | −3,2 |
Кількість | 148 | 147 | 195 | 219 | 282 | 298 | 357 | 336 | 245 | 199 | 158 | 142 | 2726
|
Історія
До нашої ери територію сучасної Бежі заселяли кельто-іберійські племена. Після римського завоювання Іспанії й укладання миру з лузітанами 48 до н.е. римляни збудували тут колонію, яку назвали Пакс Юлія (Pax Julia) на честь Юлія Цезаря. Вона розташовувалася на стратегічно важливому пагорбі, висотою 277 м, що домінував над рівнинами регіону та лежав на перехресті шляхів. Колонія переросла у містечко й стала однією зі столиць римської провінції Лузітанія. За правління імператора Октавіана Августа місто називали на його честь — Пакс Августа (Pax Augusta).
Після падіння Римської імперії місто увійшло до складу Вестготського королівства й стало називатися Пака (Paca). Воно було центром християнського Пакського єпископства, першим головою якого був (?—530).
713 року, в ході мусульманського завоювання Іспанії, місто захопили війська Омеядського халіфату. Завойовники змінили назву поселення на Бажа (Baja, باجة), що згодом трансформувалося у Бежа. Місто та його околиці були включені до новоствореного регіону аль-Гарб (Захід) мусульманської Іспанії. Християнське єпископство фактично перестало існувати.
1031 року, внаслідок падіння Кордовського халіфату, Бежа стала центральним місто Безької тайфи, самостійного мусульманського емірату. 1144 року її правитель Сідрай ібн Вазір підтримав повстанців проти володаря Севільї. Тайфа проіснувала до 1150 року, коли Бежу захопили війська берберських Альмохадів. Вони приєднали її до своєї північноафриканської імперії.
1162 року, під час Реконкісти, християнські португальські війська під проводом звільнили Бежу. Проте вже 1175 року Альмохади повернули собі місто й контролювали його наступні півстоліття. Остаточне звільнення Бежі відбулося 1234 року за правління португальського короля Саншу ІІ. Вона увійшла до складу провінції Алентежу Португальського королівства.
1253 року португальський король Афонсу III заклав будівництво Безького замку, а наступного 1254 року надав Бежі форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права. 1524 року португальський король Мануел I надав Бежі новий форал, яким визнав статус міста.
Протягом Реставраційної війни 1640—1668 років Бежу почергово займали португальські й іспанські війська.
1770 року Бежа стала знову стала центром християнського Безького єпископства.
1808 року, в ході Піренейської війни, Бежу окупували французькі війська під проводом генерала Жана-Андоша Жюно. Вони пограбували місто й винищили частину його мешканців.
У 1936—1976 роках Бежа була адміністративним центром провінції Нижнє Алентежу.
Населення
Кількість мешканців | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 |
19 587 | 23 099 | 23 875 | 25 382 | 30 058 | 30 810 | 37 143 | 42 113 | 42 703 | 43 119 | 36 384 | 38 246 | 35 827 | 35 762 | 35 854 |
Релігія
Від 1770 року Бежа — центр католицької Безької діоцезії, складової Еворської архідіоцезії. Більшість містян — римо-католики. Святим покровителем міста вважається святий Сісенанд, замучений мусульманами у Кордові в 851 році.
До 1834 року в Бежі діяло багато католицьких чернечих орденів, що мали монастирі в самому місті й околицях. Зокрема, з 1324 року тут працювали францисканці, запрошені святою королевою . У 1562 році свою працю розпочали кармеліти, а 1609 року — капуцини.
Інфраструктура
- Місце дислокації 1-го піхотного полку.
Парафії
Пам'ятки
- Безький замок — середньовічний замок ХІІІ ст. Військовий музей.
- Безький собор — головний храм католицької Безької діоцезії. Збудований 1590 року як церква святого Якова Старшого. Статус катедрального собору має з 1925 року.
- Безький собор
- Ганебний стовп
Уродженці
- Леонора Авіська — португальська королева.
- Сісенанд Кордовський — диякон, святий.
- Антоніу Рапошу Тавареш — португальський мореплавець, дослідник Бразилії.
Примітки
- European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription ().
- Vilhena Barbosa, 1860, с. 65.
- Faria, António Marques de. Sobre a data da fundação de Pax Iulia // Conimbriga, 28 (1989). pp. 101–109
- Vilhena Barbosa, 1860, с. 66.
- Faria, António Marques de. De novo em torno da fundação de Pax Iulia: um exercício de «controversismo» // Vipasca, 6 (1997). pp. 171–185.
- Беха // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- História da Cidade[недоступне посилання з серпня 2019]// Câmara Municipal de Beja.
- Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1] [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Vilhena Barbosa, 1860, с. 68-69.
- Vilhena Barbosa, 1860, с. 67.
Джерела
- Beja Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1906. — Vol. II. — P. 247-251.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1860. — Vol. 1. — P. 65-70.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бежа
- Офіційний сайт [ 11 травня 2005 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bezha znachennya Be zha port Beja MFA ˈbɐj ʒɐ Bejzha municipalitet i misto v Portugaliyi v okruzi Bezha Administrativnij centr okrugu Roztashovanij u centralno pivdennij chastini krayini na terenah istorichnoyi portugalskoyi provinciyi Alentezhu Nalezhit do Bezkoyi dioceziyi Katolickoyi cerkvi v Portugaliyi Prava miskogo samovryaduvannya maye z 1524 roku Podilyayetsya na 12 parafij Za administrativnim podilom chinnim do 1976 roku buv skladovoyu provinciyi Nizhnye Alentezhu Plosha municipalitetu 1106 44 km naselennya municipalitetu 35854 os 2011 gustota naselennya 32 4 osib km Patron svyatij Sisenand Svyatkovij den municipalitetu 1 j chetver pislya Voznesinnya Poshtovij indeks 7800 Kod miscevoyi administrativnoyi odinici 0205 Skladova statistichnogo regionu Alentezhu Centr Bezkogo yepiskopstva Be zha Municipalitet Donzhon Bezkogo zamkuDonzhon Bezkogo zamku Prapor Gerb Krayina PortugaliyaRegionAlentezhuOkrugBezha Municipalitet Parafiyi 12 parafij Uryad Plosha Povna 1106 44 km Naselennya 2011 Usogo 35 854 Gustota 32 4 km Chasovij poyas WET UTC 00 00 Litnij chas WEST UTC 01 00 7800 Kod LAU 0205 Pokrovitel svyatij Sisenand Misceve svyato 1 j chetver pislya Voznesinnya Vebsajt Oficijnij sajt Be zha na mapi PortugaliyiBe zha na mapi PortugaliyiNazvaPa ks Yu liya lat Pax Iulia mir Yuliyiv latinska nazva rimskoyi dobi za chasiv imperatora Yuliya Cezarya na znak miru iz miscevimi luzitanami Pa ks Avgu sta lat Pax Augusta mir Avgusta latinska nazva rimskoyi dobi za chasiv imperatora Oktaviana Avgusta zgaduyetsya u Strabona Pa ka lat Paca latinska nazva VI stolittya za chasiv vestgotiv Be zha port Beja portugalska nazva mista sho pohodit vid arabskogo Bezha arab باجة Baja spotvorenoyi transliteraciyi Paka za chasiv musulmanskogo panuvannya Odnojmenne misto isnuye v musulmanskomu Tunisi Be ha isp Beja ispanska nazva mista GeografiyaBezha roztashovana na pivdni Portugaliyi v centri okrugu Bezha Kolishnij administrativnij centr provinciyi Nizhnye Alentezhu Vidstan do Lisabona blizko 135 km Bezha mezhuye na pivnochi z municipalitetami Kuba i Vidigejra na shodi z municipalitetom Serpa na pivdni z municipalitetami Mertola ta Kashtru Verde na zahodi z municipalitetami Alzhushtrel i Ferrejra du Alentezhu Klimat Klimat Bezhi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 22 0 24 5 30 0 32 6 37 2 45 4 45 2 45 4 42 0 35 0 28 1 22 0 45 4 Serednij maksimum C 14 0 15 5 19 0 20 4 24 3 29 9 33 3 33 1 29 4 23 5 18 0 14 5 22 91 Serednya temperatura C 9 7 10 8 13 4 14 6 17 7 22 0 24 6 24 8 22 4 18 2 13 6 10 7 16 88 Serednij minimum C 5 4 6 0 7 7 8 7 11 0 14 0 15 8 16 4 15 4 12 9 9 2 6 8 10 78 Absolyutnij minimum C 2 7 3 2 3 2 0 3 3 3 7 6 8 7 9 0 7 5 3 8 0 3 0 9 3 2 Kilkist 148 147 195 219 282 298 357 336 245 199 158 142 2726IstoriyaPanorama starogo mista iz zamku Do nashoyi eri teritoriyu suchasnoyi Bezhi zaselyali kelto iberijski plemena Pislya rimskogo zavoyuvannya Ispaniyi j ukladannya miru z luzitanami 48 do n e rimlyani zbuduvali tut koloniyu yaku nazvali Paks Yuliya Pax Julia na chest Yuliya Cezarya Vona roztashovuvalasya na strategichno vazhlivomu pagorbi visotoyu 277 m sho dominuvav nad rivninami regionu ta lezhav na perehresti shlyahiv Koloniya pererosla u mistechko j stala odniyeyu zi stolic rimskoyi provinciyi Luzitaniya Za pravlinnya imperatora Oktaviana Avgusta misto nazivali na jogo chest Paks Avgusta Pax Augusta Pislya padinnya Rimskoyi imperiyi misto uvijshlo do skladu Vestgotskogo korolivstva j stalo nazivatisya Paka Paca Vono bulo centrom hristiyanskogo Pakskogo yepiskopstva pershim golovoyu yakogo buv 530 713 roku v hodi musulmanskogo zavoyuvannya Ispaniyi misto zahopili vijska Omeyadskogo halifatu Zavojovniki zminili nazvu poselennya na Bazha Baja باجة sho zgodom transformuvalosya u Bezha Misto ta jogo okolici buli vklyucheni do novostvorenogo regionu al Garb Zahid musulmanskoyi Ispaniyi Hristiyanske yepiskopstvo faktichno perestalo isnuvati 1031 roku vnaslidok padinnya Kordovskogo halifatu Bezha stala centralnim misto Bezkoyi tajfi samostijnogo musulmanskogo emiratu 1144 roku yiyi pravitel Sidraj ibn Vazir pidtrimav povstanciv proti volodarya Sevilyi Tajfa proisnuvala do 1150 roku koli Bezhu zahopili vijska berberskih Almohadiv Voni priyednali yiyi do svoyeyi pivnichnoafrikanskoyi imperiyi 1162 roku pid chas Rekonkisti hristiyanski portugalski vijska pid provodom zvilnili Bezhu Prote vzhe 1175 roku Almohadi povernuli sobi misto j kontrolyuvali jogo nastupni pivstolittya Ostatochne zvilnennya Bezhi vidbulosya 1234 roku za pravlinnya portugalskogo korolya Sanshu II Vona uvijshla do skladu provinciyi Alentezhu Portugalskogo korolivstva 1253 roku portugalskij korol Afonsu III zaklav budivnictvo Bezkogo zamku a nastupnogo 1254 roku nadav Bezhi foral yakim viznav za poselennyam status mistechka ta municipalni samovryadni prava 1524 roku portugalskij korol Manuel I nadav Bezhi novij foral yakim viznav status mista Protyagom Restavracijnoyi vijni 1640 1668 rokiv Bezhu pochergovo zajmali portugalski j ispanski vijska 1770 roku Bezha stala znovu stala centrom hristiyanskogo Bezkogo yepiskopstva 1808 roku v hodi Pirenejskoyi vijni Bezhu okupuvali francuzki vijska pid provodom generala Zhana Andosha Zhyuno Voni pograbuvali misto j vinishili chastinu jogo meshkanciv U 1936 1976 rokah Bezha bula administrativnim centrom provinciyi Nizhnye Alentezhu NaselennyaKilkist meshkanciv 1864 1878 1890 1900 1911 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1991 2001 2011 19 587 23 099 23 875 25 382 30 058 30 810 37 143 42 113 42 703 43 119 36 384 38 246 35 827 35 762 35 854ReligiyaVid 1770 roku Bezha centr katolickoyi Bezkoyi dioceziyi skladovoyi Evorskoyi arhidioceziyi Bilshist mistyan rimo katoliki Svyatim pokrovitelem mista vvazhayetsya svyatij Sisenand zamuchenij musulmanami u Kordovi v 851 roci Do 1834 roku v Bezhi diyalo bagato katolickih chernechih ordeniv sho mali monastiri v samomu misti j okolicyah Zokrema z 1324 roku tut pracyuvali franciskanci zaprosheni svyatoyu korolevoyu U 1562 roci svoyu pracyu rozpochali karmeliti a 1609 roku kapucini InfrastrukturaMisce dislokaciyi 1 go pihotnogo polku ParafiyiDokladnishe Parafiyi Portugaliyi Albernoa Balejzan Berinzhel Kabesa Gorda Mombezha Nossa Senora dash Nevesh Kintush Salvada Salvador Santa Klara de Loredu Santa Mariya da Fejra Santa Vitoriya Santiagu Major San Brissush San Zhuan Batishta San Matiash Trindade TrigasheshPam yatkiBezkij zamok serednovichnij zamok HIII st Vijskovij muzej Bezkij sobor golovnij hram katolickoyi Bezkoyi dioceziyi Zbudovanij 1590 roku yak cerkva svyatogo Yakova Starshogo Status katedralnogo soboru maye z 1925 roku Bezkij sobor Ganebnij stovpUrodzhenciLeonora Aviska portugalska koroleva Sisenand Kordovskij diyakon svyatij Antoniu Raposhu Tavaresh portugalskij moreplavec doslidnik Braziliyi PrimitkiEuropean Portuguese Convert Text to IPA Transcription dovidka Vilhena Barbosa 1860 s 65 Faria Antonio Marques de Sobre a data da fundacao de Pax Iulia Conimbriga 28 1989 pp 101 109 Vilhena Barbosa 1860 s 66 Faria Antonio Marques de De novo em torno da fundacao de Pax Iulia um exercicio de controversismo Vipasca 6 1997 pp 171 185 Beha Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Historia da Cidade nedostupne posilannya z serpnya 2019 Camara Municipal de Beja Instituto Nacional de Estatistica Recenseamentos Gerais da Populacao 1 10 lipnya 2017 u Wayback Machine Vilhena Barbosa 1860 s 68 69 Vilhena Barbosa 1860 s 67 DzherelaBeja Portugal diccionario historico chorographico heraldico biographico bibliographico numismatico e artistico E Pereira G Rodrigues Lisboa J Romano Torres 1906 Vol II P 247 251 Vilhena Barbosa Inacio de As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasao d armas in 3 vol Lisboa Typographia do Panorama 1860 Vol 1 P 65 70 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bezha Oficijnij sajt 11 travnya 2005 u Wayback Machine