Анто́ніу Рапо́зу Тава́ріш (порт. Antônio Raposo Tavares) (1598 – 1658) — португальський колоніальний бандейрант, який дослідив східну частину Південної Америки (сучасну Бразилію) і проголосив її територією Португалії, що значно збільшило розміри колонії порівняно із положеннями Тордесільяського договору. Рапошу Тавареш, на думку окремих істориків, походив з єврейської сім'ї.
Біографія
Тавареш народився 1598 року в містечку Бежа (Алентежу, Португалія). В 1618 році він прибув до Південної Америки разом із своїм батьком Фернандо Віейра Таварешом, і згодом, по смерті останнього, оселився неподалік Сан-Паулу. Шістьма роками пізніше, в 1628-му, він приєднався до першої експедиції вглиб континенту, метою якої було вистежування єретиків та захоплення нових рабів з числа корінного населення (здебільшого людей племені Тупі, темемінос та інших). Експедиція ("бандейра") складалась із 900 поселенців та 2000 воїнів тупі. Спочатку бандейранти атакували декілька поселень у верхів'ях Парани, що знаходились під протекцією іспанських єзуїтів, жорстоко позбавивши життя багатьох індіанців і полонивши близько 2500 осіб. Подібний рейд дозволив анексувати на користь Португальської колонії частину земель на схід від Уругваю, які тепер складають території бразильських штатів Парана та Санта-Катаріна.
1633 року Тавареш повертається до Сан-Паулу, де обіймає посаду судді. Однак, вже через три роки він вирушає у нову експедицію, цього разу — з метою знищення іспанських єзуїтських поселень на південний схід від Уругваю (сучасний Ріу-Гранді-ду-Сул). В 1639-1642 роках бере активну участь у війні з Голландією, яка окупувала поселення на Південно-Східному узбережжі Бразилії (Баїя та Пернамбуку).
У 1648 році Тавареш відправився у свою останню подорож вглиб материка у пошуках золота, коштовного каміння та рабів. Чергова експедиція складалась з двохсот білих найманців та понад тисячі індіанців. Бандейранти подолали більш як 10000 кілометрів, прямуючи вздовж таких річок як Парагвай, Гранде, Маморе, Мадейри та Амазонки. Тривалий похід закінчився досить невдало — в Белен, що був кіцевим пунктом, прибув лише сам Тавареш, 59 найманців та трохи індіанців. Бандейранти повернулись назад в Сан-Паулу, де Рапошу Тавареш і помер в 1658 році.
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 25 жовтня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Antonio Raposo Tavares, Encyclopedia Britannica online. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 25 жовтня 2010.
Посилання
- Antônio Raposo Tavares [Архівовано 27 жовтня 2012 у WebCite], Encyclopædia Britannica online
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anto niu Rapo zu Tava rish port Antonio Raposo Tavares 1598 1658 portugalskij kolonialnij bandejrant yakij doslidiv shidnu chastinu Pivdennoyi Ameriki suchasnu Braziliyu i progolosiv yiyi teritoriyeyu Portugaliyi sho znachno zbilshilo rozmiri koloniyi porivnyano iz polozhennyami Tordesilyaskogo dogovoru Raposhu Tavaresh na dumku okremih istorikiv pohodiv z yevrejskoyi sim yi Statuya Antonio Raposhu Tavaresha v muzeyi IpirangiBiografiyaTavaresh narodivsya 1598 roku v mistechku Bezha Alentezhu Portugaliya V 1618 roci vin pribuv do Pivdennoyi Ameriki razom iz svoyim batkom Fernando Viejra Tavareshom i zgodom po smerti ostannogo oselivsya nepodalik San Paulu Shistma rokami piznishe v 1628 mu vin priyednavsya do pershoyi ekspediciyi vglib kontinentu metoyu yakoyi bulo vistezhuvannya yeretikiv ta zahoplennya novih rabiv z chisla korinnogo naselennya zdebilshogo lyudej plemeni Tupi tememinos ta inshih Ekspediciya bandejra skladalas iz 900 poselenciv ta 2000 voyiniv tupi Spochatku bandejranti atakuvali dekilka poselen u verhiv yah Parani sho znahodilis pid protekciyeyu ispanskih yezuyitiv zhorstoko pozbavivshi zhittya bagatoh indianciv i polonivshi blizko 2500 osib Podibnij rejd dozvoliv aneksuvati na korist Portugalskoyi koloniyi chastinu zemel na shid vid Urugvayu yaki teper skladayut teritoriyi brazilskih shtativ Parana ta Santa Katarina 1633 roku Tavaresh povertayetsya do San Paulu de obijmaye posadu suddi Odnak vzhe cherez tri roki vin virushaye u novu ekspediciyu cogo razu z metoyu znishennya ispanskih yezuyitskih poselen na pivdennij shid vid Urugvayu suchasnij Riu Grandi du Sul V 1639 1642 rokah bere aktivnu uchast u vijni z Gollandiyeyu yaka okupuvala poselennya na Pivdenno Shidnomu uzberezhzhi Braziliyi Bayiya ta Pernambuku U 1648 roci Tavaresh vidpravivsya u svoyu ostannyu podorozh vglib materika u poshukah zolota koshtovnogo kaminnya ta rabiv Chergova ekspediciya skladalas z dvohsot bilih najmanciv ta ponad tisyachi indianciv Bandejranti podolali bilsh yak 10000 kilometriv pryamuyuchi vzdovzh takih richok yak Paragvaj Grande Mamore Madejri ta Amazonki Trivalij pohid zakinchivsya dosit nevdalo v Belen sho buv kicevim punktom pribuv lishe sam Tavaresh 59 najmanciv ta trohi indianciv Bandejranti povernulis nazad v San Paulu de Raposhu Tavaresh i pomer v 1658 roci Primitki Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 25 zhovtnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Antonio Raposo Tavares Encyclopedia Britannica online Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2012 Procitovano 25 zhovtnya 2010 PosilannyaAntonio Raposo Tavares Arhivovano 27 zhovtnya 2012 u WebCite Encyclopaedia Britannica online