Гірнича промисловість Португалії
Загальна характеристика
На межі ХХ-XXI століть частка гірничодобувної промисловості в структурі ВВП країни невелика (бл. 1%). Основні галузі гірн. промисловості — видобуток вольфрамових руд і інших кольорових металів, піриту, залізних руд. Більшість великих гірничих підприємств знаходиться у власності держави. Зокрема, добувають вугілля, олово, титан, тантал, вольфрам, мідь, золото і срібло, уран, нерудні корисні копалини (камінь, глини, пісок) — див. табл. 1. Найбільші рудники розташовані на півночі країни. На початку XXI століття Португалія значною мірою була сфокусована на видобутку дорогоцінних і базових металів, переважно золота, міді і цинку.
Таблиця 1. — Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини в Португалії, т*
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т | 100 | 100 | 85 (BaSO4) |
|
Оксид берилію, тис. т. | 2,4 | 3 | 0,1 (ВеО) | 1,1 |
Вольфрам, тис. т | 25 | 25 | 0,4 (WO3) | 1 |
Залізні руди, млн т | 350 | 700 | 37(Fe) | 0,2 |
Золото, т | 5 | 45 | 4 г/т |
|
Мідь, тис. т | 2600 | 4665 | 7,75 (Cu) | 0,4 |
, тис. т | 1 | 2 | 0,15 (Nb2O5) | 0,01 |
Олово, тис. т | 70 | 85 | 2,6 |
|
Свинець, тис. т | 1500 | 2000 | 1,2 (Pb) | 1,2 |
Срібло, т | 6500 | 8000 | 40 г/т | 1,2 |
, т | 150 | 200 | 0,03 (Та2O5) | 0,2 |
Вугілля, млн т | 72 | 118 |
|
|
Цинк, тис. т | 4500 | 6000 | 4,4 (Zn) | 1,6 |
Уран, тис. т | 7,3 | 8,75 | 0,08 | 0,3 |
Окремі галузі
Видобуток вугілля в Португалії незначний. В кінці XX століття діяла шахта «Пежан», де розроблялися два пласти крутого падіння. Перспективним є видобуток енергетичного вугілля відкритим способом на родовища Ріу-Майор для постачання електростанцій. Низькосортний антрацит добувається поблизу міста Порту. Португалія імпортує вугілля.
Олово, мідь і цинк. Португалія має на початку XXI століття тільки два основних рудники металічних корисних копалин (к.к.): Neves-Corvo (в південному регіоні Алентежу) і Panasqueira (в східно-центральному регіоні країни). На Neves-Corvo видобувають мідь і олово. Оператор — Sociedade Mineira de Neves-Corvo, SA (Somincor), СП між португальською компанією Empresa de Desenvolvimento Mineiro (EDM) з 51% і Rio Tinto з 49%.
Копальня Neves-Corvo — один з основних центрів видобування металічних к.к. в Західній Європі. Експлуатується понад з 1988 року. На кінець 2001 року має геологічні запаси, к.к., що включають: 32.5 млн т мідних руд з сер. вмістом 5,05% Cu; 1.6 млн т олово-мідних руд з вмістом 9,95% Cu і 2,38% Sn; і 50.4 млн т комплексних руд з вмістом 5,99% Zn. Виробництво досягло піка 2.3 млн т руди в 1998. У 2001 на Neves-Corvo видобуто 2.0 млн т олов'яних і мідних руд, вироблено 344,3 тис.т мідних концентратів (24.1% Cu) і 2,1 тис.т олов'яних концентратів (57.4% Sn). Концентрати через порт Сетубал, що за 50 км на південь від Лісабона, експортуються в країни світу. Прибуток у 2000 році склав 8,5 млн. євро.
Видобуток уранової руди в П. ведеться понад 90 років. Уран добувається в двох рудних вузлах: Уржейріса і Гуарда. Руда збагачується.
Видобуток залізняку найбільш інтенсивно проводився у 1938-60 роках. Наразі зараз він незначний. Родовища залізняку розробляють у східній частині долини річки Дору.
Вольфрам. На кінець XX ст. П. — провідний продуцент вольфрамових концентратів у Зах. Європі. Розробка вольфрамових руд здійснюється на рудниках «Панашкейра» (Panasqueira) та «Борралья». Попутно вилучають мідь і срібло. Концентрати вольфрамових руд експортуються.
Підземний вольфрамовий рудник Panasqueira експлуатується Beralt Tin & Wolfram — дочірнім підприємством фірми Avocet Plc з Великої Британії. З 2002 року внаслідок нестійких світових цін на вольфрамову сировину фірма Avocet вирішила сфокусувати свою діяльність на видобутку золота. За 12 місяців до 31 березня 2002 року Panasqueira виробив 90,0 тис. т концентратів вольфраму з 1,3 тис.т власне вольфраму.
Видобуток руд інших кольорових металів. П. — експортер піриту. При отриманні піритових огарків з піриту вилучають мідь, цинк, свинець, олово, срібло, золото.
Розробка неметалічних корисних копалин здійснюється в кінці XX століття близько 350 гірничодобувними підприємствами, які добувають вапняк, мармур, граніт, кислий порфір, габро, нефеліновий сієніт, барит, лепідоліт, кам. сіль, діатоміт, польовий шпат, гіпс, кварц, тальк. Осн. вид експорту — вироби з мармуру (блоки, плити). Гол. споживачі — Італія, Іспанія, ФРН.
Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк
Геологічні роботи в Португалії здійснюють: Геологічна служба Португалії та Служба розвитку гірничої промисловості. Розвідка, експлуатація і переробка знаходяться у веденні окружних управлінь, наприклад, Окружного управління гірничих робіт північних районів. Єдиного науково-координаційного центра в Португалії немає. Держава фінансує дослідження через мін-ва і спец. наукові центри. Крім того, наукові дослідження ведуться Лісабонською АН (засн. в 1779 році), Португальською асоціацією розвитку науки, науковими товариствами і приватними фірмами. Основні періодичні видання в галузі геології і гірничорудної справи: «Publicaçãо da Direcção- Geral de Minas e Serviços geológicos» (1948–1952), «Boletim de Minas» (з 1963 року).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist PortugaliyiZagalna harakteristikaNa mezhi HH XXI stolit chastka girnichodobuvnoyi promislovosti v strukturi VVP krayini nevelika bl 1 Osnovni galuzi girn promislovosti vidobutok volframovih rud i inshih kolorovih metaliv piritu zaliznih rud Bilshist velikih girnichih pidpriyemstv znahoditsya u vlasnosti derzhavi Zokrema dobuvayut vugillya olovo titan tantal volfram mid zoloto i sriblo uran nerudni korisni kopalini kamin glini pisok div tabl 1 Najbilshi rudniki roztashovani na pivnochi krayini Na pochatku XXI stolittya Portugaliya znachnoyu miroyu bula sfokusovana na vidobutku dorogocinnih i bazovih metaliv perevazhno zolota midi i cinku Tablicya 1 Dinamika vidobutku osnovnih vidiv mineralnoyi sirovini v Portugaliyi t Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniBarit tis t 100 100 85 BaSO4 Oksid beriliyu tis t 2 4 3 0 1 VeO 1 1Volfram tis t 25 25 0 4 WO3 1Zalizni rudi mln t 350 700 37 Fe 0 2Zoloto t 5 45 4 g t Mid tis t 2600 4665 7 75 Cu 0 4 tis t 1 2 0 15 Nb2O5 0 01Olovo tis t 70 85 2 6 Svinec tis t 1500 2000 1 2 Pb 1 2Sriblo t 6500 8000 40 g t 1 2 t 150 200 0 03 Ta2O5 0 2Vugillya mln t 72 118 Cink tis t 4500 6000 4 4 Zn 1 6Uran tis t 7 3 8 75 0 08 0 3Okremi galuziVidobutok vugillya v Portugaliyi neznachnij V kinci XX stolittya diyala shahta Pezhan de rozroblyalisya dva plasti krutogo padinnya Perspektivnim ye vidobutok energetichnogo vugillya vidkritim sposobom na rodovisha Riu Major dlya postachannya elektrostancij Nizkosortnij antracit dobuvayetsya poblizu mista Portu Portugaliya importuye vugillya Olovo mid i cink Portugaliya maye na pochatku XXI stolittya tilki dva osnovnih rudniki metalichnih korisnih kopalin k k Neves Corvo v pivdennomu regioni Alentezhu i Panasqueira v shidno centralnomu regioni krayini Na Neves Corvo vidobuvayut mid i olovo Operator Sociedade Mineira de Neves Corvo SA Somincor SP mizh portugalskoyu kompaniyeyu Empresa de Desenvolvimento Mineiro EDM z 51 i Rio Tinto z 49 Kopalnya Neves Corvo odin z osnovnih centriv vidobuvannya metalichnih k k v Zahidnij Yevropi Ekspluatuyetsya ponad z 1988 roku Na kinec 2001 roku maye geologichni zapasi k k sho vklyuchayut 32 5 mln t midnih rud z ser vmistom 5 05 Cu 1 6 mln t olovo midnih rud z vmistom 9 95 Cu i 2 38 Sn i 50 4 mln t kompleksnih rud z vmistom 5 99 Zn Virobnictvo dosyaglo pika 2 3 mln t rudi v 1998 U 2001 na Neves Corvo vidobuto 2 0 mln t olov yanih i midnih rud virobleno 344 3 tis t midnih koncentrativ 24 1 Cu i 2 1 tis t olov yanih koncentrativ 57 4 Sn Koncentrati cherez port Setubal sho za 50 km na pivden vid Lisabona eksportuyutsya v krayini svitu Pributok u 2000 roci sklav 8 5 mln yevro Vidobutok uranovoyi rudi v P vedetsya ponad 90 rokiv Uran dobuvayetsya v dvoh rudnih vuzlah Urzhejrisa i Guarda Ruda zbagachuyetsya Vidobutok zaliznyaku najbilsh intensivno provodivsya u 1938 60 rokah Narazi zaraz vin neznachnij Rodovisha zaliznyaku rozroblyayut u shidnij chastini dolini richki Doru Volfram Na kinec XX st P providnij producent volframovih koncentrativ u Zah Yevropi Rozrobka volframovih rud zdijsnyuyetsya na rudnikah Panashkejra Panasqueira ta Borralya Poputno viluchayut mid i sriblo Koncentrati volframovih rud eksportuyutsya Pidzemnij volframovij rudnik Panasqueira ekspluatuyetsya Beralt Tin amp Wolfram dochirnim pidpriyemstvom firmi Avocet Plc z Velikoyi Britaniyi Z 2002 roku vnaslidok nestijkih svitovih cin na volframovu sirovinu firma Avocet virishila sfokusuvati svoyu diyalnist na vidobutku zolota Za 12 misyaciv do 31 bereznya 2002 roku Panasqueira virobiv 90 0 tis t koncentrativ volframu z 1 3 tis t vlasne volframu Vidobutok rud inshih kolorovih metaliv P eksporter piritu Pri otrimanni piritovih ogarkiv z piritu viluchayut mid cink svinec olovo sriblo zoloto Rozrobka nemetalichnih korisnih kopalin zdijsnyuyetsya v kinci XX stolittya blizko 350 girnichodobuvnimi pidpriyemstvami yaki dobuvayut vapnyak marmur granit kislij porfir gabro nefelinovij siyenit barit lepidolit kam sil diatomit polovij shpat gips kvarc talk Osn vid eksportu virobi z marmuru bloki pliti Gol spozhivachi Italiya Ispaniya FRN Geologichna sluzhba Naukovi ustanovi Pidgotovka kadriv DrukGeologichni roboti v Portugaliyi zdijsnyuyut Geologichna sluzhba Portugaliyi ta Sluzhba rozvitku girnichoyi promislovosti Rozvidka ekspluataciya i pererobka znahodyatsya u vedenni okruzhnih upravlin napriklad Okruzhnogo upravlinnya girnichih robit pivnichnih rajoniv Yedinogo naukovo koordinacijnogo centra v Portugaliyi nemaye Derzhava finansuye doslidzhennya cherez min va i spec naukovi centri Krim togo naukovi doslidzhennya vedutsya Lisabonskoyu AN zasn v 1779 roci Portugalskoyu asociaciyeyu rozvitku nauki naukovimi tovaristvami i privatnimi firmami Osnovni periodichni vidannya v galuzi geologiyi i girnichorudnoyi spravi Publicacao da Direccao Geral de Minas e Servicos geologicos 1948 1952 Boletim de Minas z 1963 roku Div takozhKorisni kopalini Portugaliyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Portugaliyi Priroda Portugaliyi Geologiya Portugaliyi Gidrogeologiya Portugaliyi Sejsmichnist Portugaliyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s