Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Португалії.
Загальна характеристика
Найважливіші корисні копалини Португалії — вольфрамові, уранові, мідні і залізні руди, відкрито ряд комплексних сульфідних родовищ, що містять мідь, свинець, цинк, срібло, золото (табл. 1). Переважають невеликі родовища.
Таблиця 1. — Основні корисні копалини Португалії станом на 1998-1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т | 100 | 100 | 85 (BaSO4) |
|
Оксид берилію, тис. т. | 2,4 | 3 | 0,1 (ВеО) | 1,1 |
Вольфрам, тис. т | 25 | 25 | 0,4 (WO3) | 1 |
Залізні руди, млн т | 350 | 700 | 37(Fe) | 0,2 |
Золото, т | 5 | 45 | 4 г/т |
|
Мідь, тис. т | 2600 | 4665 | 7,75 (Cu) | 0,4 |
, тис. т | 1 | 2 | 0,15 (Nb2O5) | 0,01 |
Олово, тис. т | 70 | 85 | 2,6 |
|
Свинець, тис. т | 1500 | 2000 | 1,2 (Pb) | 1,2 |
Срібло, т | 6500 | 8000 | 40 г/т | 1,2 |
, т | 150 | 200 | 0,03 (Та2O5) | 0,2 |
Вугілля, млн т | 72 | 118 |
|
|
Цинк, тис. т | 4500 | 6000 | 4,4 (Zn) | 1,6 |
Уран, тис. т | 7,3 | 8,75 | 0,08 | 0,3 |
Окремі види корисних копалин
Вугільні родовища представлені антрацитами стефанського віку в басейні річки Дору (родовища Пежан, Сан-Педру-да-Кова), суббітумінозним вугіллям мезозою (родовище Позуш) і кайнозою (Ріу-Майор).
Родовища торфу сформувалися в основному в постльодовикову (фландрську) епоху. Найсприятливіші умови для утворення торфовищ існували в зоні узбережжя. Ряд родовищ був розвіданий і експлуатувався. Є можливість відкриття нових родовищ з потужністю торфових покладів 1–6 м.
Уран. За підтвердженими запасами урану країна займає 5-е місце серед країн Західної і Східної Європи (після України, Росії, Франції, Болгарії, 1999). Відомо понад 150 родовищ руд урану, більша частина яких розташована в межах Іберійської Месети. Родовища в основному жильні (гідротермальні) і пов'язані з герцинськими порфіровидними гранітами монцонітового і біотит-мусковітового складу. Зруденіння контролюється системами крайових розривів, що розділяють тектонічні блоки. Рудна мінералізація представлена настураном, урановими чернями, кофінітом, уранофаном, отенітом і торбернітом. Зрідка зустрічаються родовища осадового типу. Рудні тіла пластові з уранофосфатною мінералізацією локалізуються в каолінізованих і хлоритизованих пісковиках та алевролітах. Пегматитова уранова мінералізація відкрита в районі . Основні уранорудні райони — округи Візеу (Уржейріса) і Гуарда (Вілар-Формозу), провінція Алту-Алентежу (родовища Ніза і Каштелу-де-Віді). Близько 80 % всіх запасів урану зосереджено на 15 родовищах, найбільше з яких — Ніза (27,7 % загальних запасів).
Залізо. Основні запаси залізняку зосереджені на півночі країни, в округах Віла-Реал і Браганса (родовище Торре-де-Монкорву). Рудні тіла, складені переважно гематитом, місцями мартитом і магнетитом, приурочені до метаморфізованих сланців і кварцитів ордовика, що створюють синклінальну складку субширотного простягання. Середній вміст в рудах: Fe 36,5 %, Si02 34 %, Al2O3 7 %, Р 0,46 %. Руди низької якості (значні домішки кремнію і фосфору і невеликий вміст заліза). Інші запаси зосереджені в родовищах Марун, Вале-де-Пайш, Гуадраміл, Орада і інші. Основна частина залізорудних родовищ Португалії приурочена до палеозойських формацій. За генезисом виділяють: гідротермальні родовища (системи жил сидериту, район Серкал), контактово-метасоматичні магнетитові родовища на контакті герцинських гранітів і нижньокембрійських вапняків (Алагода); вулканогенні магнетитові родовища на півдні країни (Монтемор-у-Нову, Алвіту, Вале-де-Пайш, Орада); морські осадові родовища залізистих кварцитів на півночі країни (Торре-де-Монкорву, Гуадраміл і інші).
Вольфрам. За запасами вольфрамових руд Португалія входить до п'ятірки перших країн в Європі (1999 рік). Вольфрамове зруденіння зосереджене в основному у північній і центральній частині країни, в провінції Мінью (Брага), Траз-уш-Монтеш і Алту-Дору (Борралья, Баралейра, Валпасуш), Бейра-Байша (Панашкейра). Тут в герцинських структурах виділяють ряд тектонічних блоків, розділених зонами насувів. Велика частина олово-вольфрамових родовищ розташована вздовж північної межі блоку Оса-Марено і генетично пов'язана з інтрузіями герцинських гранітоїдів. Родовища жильного типу пневматоліто-гідротермального генезису, в основному кварц-вольфрамітової формації. Найбільше родовище — Панашкейра.
Комплексні металічні руди. Родовища колчеданих руд є на південному-заході Іберійського п-ова і приурочені до металогенічної провінції верхнього девону — нижнього кам'яновугільного періоду. Колчеданний пояс простягається на 230 км з півночі на північний захід при ширині 30 км. Генезис родовищ ексгаляційно-вулканогенний. Найважливіші родовища колчеданів зосереджені на східному березі річки Гуадіана: Алжуштрел (запаси оцінюються в 100 млн т, потужність окремих рудних тіл до 100 м), Невеш-Корву (запаси сульфідних руд 130 млн т), Міна-де-Сан-Домінгуш і інші. Локалізуються, як правило, в евгеосинклінальних серіях вулканогенно-осадових порід верхнього візе. Рудні тіла залягають узгоджено з вмісними породами. Характерна особливість колчеданих родовищ Португалії — їх комплексний склад. Руди в середньому містять (%): S 49,4; Fe до 45; Zn+Pb до 4; Cu до 1; As до 0,7; Sb 0,03–0,07; Au 0,3-0,8; Ag 16–40 (до 80) г/т. Крім того, в рудах присутні Ni, Co, Cd, Se, Hg, Sn.
Поліметалічні руди представлені родовищем Каштру-Верде із запасами близько 50 млн т руди, при цьому близько 30 % цієї руди містить 5,76 % Cu і 29 г/т Ag, 70 % руди містить 1,05 % Cu; 0,8 % Pb; 4,30 Zn і 5,2 г/т Ag.
У Португалії відомі дрібні альбітизовані пегматитові родовища, що містять берилій, ніобій і тантал.
На межі ХХ-XXI століть в Португалії видані ліцензії ГРР на платину.
Неметалічні корисні копалини. Португалія має значні запасами неметалічних корисних копалин: вапняків, гранітів, габро, нефелінових сієнітів, доломіту, гіпсу, каоліну, мармуру. Основні родовища розташовані в районі Віла-Вісоза, Борба, Ештремош. Родовища граніту — Брага-Порту, Порталегре, Евора; нефелінових сієнітів — Фару, серпентинітів — Браганса.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С. Мінеральні ресурси та добувна промисловість країн світу: Португалія / В.С.Білецький. – Донецьк, 2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.experts.in.ua/baza/doc/index.php?ELEMENT_ID=11497 [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Portugaliyi Korisni kopalini PortugaliyiZagalna harakteristikaNajvazhlivishi korisni kopalini Portugaliyi volframovi uranovi midni i zalizni rudi vidkrito ryad kompleksnih sulfidnih rodovish sho mistyat mid svinec cink sriblo zoloto tabl 1 Perevazhayut neveliki rodovisha Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini Portugaliyi stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniBarit tis t 100 100 85 BaSO4 Oksid beriliyu tis t 2 4 3 0 1 VeO 1 1Volfram tis t 25 25 0 4 WO3 1Zalizni rudi mln t 350 700 37 Fe 0 2Zoloto t 5 45 4 g t Mid tis t 2600 4665 7 75 Cu 0 4 tis t 1 2 0 15 Nb2O5 0 01Olovo tis t 70 85 2 6 Svinec tis t 1500 2000 1 2 Pb 1 2Sriblo t 6500 8000 40 g t 1 2 t 150 200 0 03 Ta2O5 0 2Vugillya mln t 72 118 Cink tis t 4500 6000 4 4 Zn 1 6Uran tis t 7 3 8 75 0 08 0 3Okremi vidi korisnih kopalinVugilni rodovisha predstavleni antracitami stefanskogo viku v basejni richki Doru rodovisha Pezhan San Pedru da Kova subbituminoznim vugillyam mezozoyu rodovishe Pozush i kajnozoyu Riu Major Rodovisha torfu sformuvalisya v osnovnomu v postlodovikovu flandrsku epohu Najspriyatlivishi umovi dlya utvorennya torfovish isnuvali v zoni uzberezhzhya Ryad rodovish buv rozvidanij i ekspluatuvavsya Ye mozhlivist vidkrittya novih rodovish z potuzhnistyu torfovih pokladiv 1 6 m Uran Za pidtverdzhenimi zapasami uranu krayina zajmaye 5 e misce sered krayin Zahidnoyi i Shidnoyi Yevropi pislya Ukrayini Rosiyi Franciyi Bolgariyi 1999 Vidomo ponad 150 rodovish rud uranu bilsha chastina yakih roztashovana v mezhah Iberijskoyi Meseti Rodovisha v osnovnomu zhilni gidrotermalni i pov yazani z gercinskimi porfirovidnimi granitami monconitovogo i biotit muskovitovogo skladu Zrudeninnya kontrolyuyetsya sistemami krajovih rozriviv sho rozdilyayut tektonichni bloki Rudna mineralizaciya predstavlena nasturanom uranovimi chernyami kofinitom uranofanom otenitom i torbernitom Zridka zustrichayutsya rodovisha osadovogo tipu Rudni tila plastovi z uranofosfatnoyu mineralizaciyeyu lokalizuyutsya v kaolinizovanih i hloritizovanih piskovikah ta alevrolitah Pegmatitova uranova mineralizaciya vidkrita v rajoni Osnovni uranorudni rajoni okrugi Vizeu Urzhejrisa i Guarda Vilar Formozu provinciya Altu Alentezhu rodovisha Niza i Kashtelu de Vidi Blizko 80 vsih zapasiv uranu zoseredzheno na 15 rodovishah najbilshe z yakih Niza 27 7 zagalnih zapasiv Zalizo Osnovni zapasi zaliznyaku zoseredzheni na pivnochi krayini v okrugah Vila Real i Bragansa rodovishe Torre de Monkorvu Rudni tila skladeni perevazhno gematitom miscyami martitom i magnetitom priurocheni do metamorfizovanih slanciv i kvarcitiv ordovika sho stvoryuyut sinklinalnu skladku subshirotnogo prostyagannya Serednij vmist v rudah Fe 36 5 Si02 34 Al2O3 7 R 0 46 Rudi nizkoyi yakosti znachni domishki kremniyu i fosforu i nevelikij vmist zaliza Inshi zapasi zoseredzheni v rodovishah Marun Vale de Pajsh Guadramil Orada i inshi Osnovna chastina zalizorudnih rodovish Portugaliyi priurochena do paleozojskih formacij Za genezisom vidilyayut gidrotermalni rodovisha sistemi zhil sideritu rajon Serkal kontaktovo metasomatichni magnetitovi rodovisha na kontakti gercinskih granitiv i nizhnokembrijskih vapnyakiv Alagoda vulkanogenni magnetitovi rodovisha na pivdni krayini Montemor u Novu Alvitu Vale de Pajsh Orada morski osadovi rodovisha zalizistih kvarcitiv na pivnochi krayini Torre de Monkorvu Guadramil i inshi Volfram Za zapasami volframovih rud Portugaliya vhodit do p yatirki pershih krayin v Yevropi 1999 rik Volframove zrudeninnya zoseredzhene v osnovnomu u pivnichnij i centralnij chastini krayini v provinciyi Minyu Braga Traz ush Montesh i Altu Doru Borralya Baralejra Valpasush Bejra Bajsha Panashkejra Tut v gercinskih strukturah vidilyayut ryad tektonichnih blokiv rozdilenih zonami nasuviv Velika chastina olovo volframovih rodovish roztashovana vzdovzh pivnichnoyi mezhi bloku Osa Mareno i genetichno pov yazana z intruziyami gercinskih granitoyidiv Rodovisha zhilnogo tipu pnevmatolito gidrotermalnogo genezisu v osnovnomu kvarc volframitovoyi formaciyi Najbilshe rodovishe Panashkejra Kompleksni metalichni rudi Rodovisha kolchedanih rud ye na pivdennomu zahodi Iberijskogo p ova i priurocheni do metalogenichnoyi provinciyi verhnogo devonu nizhnogo kam yanovugilnogo periodu Kolchedannij poyas prostyagayetsya na 230 km z pivnochi na pivnichnij zahid pri shirini 30 km Genezis rodovish eksgalyacijno vulkanogennij Najvazhlivishi rodovisha kolchedaniv zoseredzheni na shidnomu berezi richki Guadiana Alzhushtrel zapasi ocinyuyutsya v 100 mln t potuzhnist okremih rudnih til do 100 m Nevesh Korvu zapasi sulfidnih rud 130 mln t Mina de San Domingush i inshi Lokalizuyutsya yak pravilo v evgeosinklinalnih seriyah vulkanogenno osadovih porid verhnogo vize Rudni tila zalyagayut uzgodzheno z vmisnimi porodami Harakterna osoblivist kolchedanih rodovish Portugaliyi yih kompleksnij sklad Rudi v serednomu mistyat S 49 4 Fe do 45 Zn Pb do 4 Cu do 1 As do 0 7 Sb 0 03 0 07 Au 0 3 0 8 Ag 16 40 do 80 g t Krim togo v rudah prisutni Ni Co Cd Se Hg Sn Polimetalichni rudi predstavleni rodovishem Kashtru Verde iz zapasami blizko 50 mln t rudi pri comu blizko 30 ciyeyi rudi mistit 5 76 Cu i 29 g t Ag 70 rudi mistit 1 05 Cu 0 8 Pb 4 30 Zn i 5 2 g t Ag U Portugaliyi vidomi dribni albitizovani pegmatitovi rodovisha sho mistyat berilij niobij i tantal Na mezhi HH XXI stolit v Portugaliyi vidani licenziyi GRR na platinu Nemetalichni korisni kopalini Portugaliya maye znachni zapasami nemetalichnih korisnih kopalin vapnyakiv granitiv gabro nefelinovih siyenitiv dolomitu gipsu kaolinu marmuru Osnovni rodovisha roztashovani v rajoni Vila Visoza Borba Eshtremosh Rodovisha granitu Braga Portu Portalegre Evora nefelinovih siyenitiv Faru serpentinitiv Bragansa Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Portugaliyi Girnicha promislovist Portugaliyi Priroda Portugaliyi Geologiya Portugaliyi Gidrogeologiya Portugaliyi Sejsmichnist Portugaliyi Ekonomika PortugaliyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Mineralni resursi ta dobuvna promislovist krayin svitu Portugaliya V S Bileckij Doneck 2006 Elektronnij resurs Rezhim dostupu http www experts in ua baza doc index php ELEMENT ID 11497 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020