Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Луз Луз лат Lusus порт Luso персонаж португальської XVI ст Оспівани

Луз (міфологія)

Луз (міфологія)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Луз.

Луз (лат. Lusus; порт. Luso) — персонаж португальської XVI ст. Оспіваний у «Лузіадах» Луїша де Камоенша (1572). Виступає як компаньйон або син Бахуса, римського бога вина. Легендарний цар-засновник Лузітанії (Португалії), міфічний родоначальник лузітанів (португальців). Головна фігура національного фундаційного міфу. У античних і середньовічних джерелах не зустрічається. Герой романтичної португальської літератури. Від його імені походить назва епопеї «Лузіади» — пісні про нащадків Луза та їхні героїчні подвиги. Також — уособлення самої Португалії.

image
Луз («Лузіади», 1880).

У «Лузіадах»

  • У «Лузіадах» Португалію часто називають «країною Луза», «землями Луза», або «домом Луза».
  • Португальців поетично називають «лузітанами», «нащадками Луза», «народом Луза», «Лузовими синами / синами Луза», «Лузовими дітьми / дітьми Луза», «воїнами Луза»
Португальський оригінал Український переклад.

ІІІ:21
"Esta é a ditosa pátria minha amada,
A qual se o Céu me dá que eu sem perigo
Torne, com esta empresa já acabada,
Acabe-se esta luz ali comigo.
Esta foi Lusitânia, derivada
De Luso, ou Lisa, que de Baco antigo
Filhos foram, parece, ou companheiros,
E nela então os Íncolas primeiros.

---

VIII:2-4
"Estas figuras todas que aparecem,
Bravos em vista e feros nos aspectos,
Mais bravos e mais feros se conhecem,
Pela fama, nas obras e nos feitos:
Antigos são, mas ainda resplandecem
Colo nome, entre os engenhos mais perfeito
Este que vês é Luso, donde a fama
O nosso Reino Lusitânia chama.

"Foi filho e companheiro do Tebano,
Que tão diversas partes conquistou;
Parece vindo ter ao ninho Hispano
Seguindo as armas, que contino usou;
Do Douro o Guadiana o campo ufano,
Já dito Elísio, tanto o contentou,
Que ali quis dar aos já cansados ossos
Eterna sepultura, e nome aos nossos.

"O ramo que lhe vês para divisa,
O verde tirso foi de Baco usado;
O qual à nossa idade amostra e avisa
Que foi seu companheiro e filho amido.
Vês outro, que do Tejo a terra pisa,
Depois de ter tão longo mar arado,
Onde muros perpétuos edifica,
E templo a Palas, que em memória fica?

ІІІ:21
Оце й моя кохана батьківщина,
Де білий світ уперше я узрів.
Я був би найщасливіша людина,
Коли б по грозах очі там склепив.
Це – Лузітанія, що в пам’ять сина
Так називається із тих років.
Той Луз, чи Ліз,– нащадок Бакха грізний –
Був перший житель нашої вітчизни.

---

VIII:2-4
«Сеньйоре, це героїв наших цвіт,
Ти бачиш горду й певну їх поставу,
Такі ж міцні були, й скоряли світ,
І здобули собі навіки славу;
Вони для нас живі з прадавніх літ,–
Борці за лицарську відважну справу.
Це – Луз, і наша ним земля ясна,
То й зветься Лузітанія вона.

Він був супутником, а може, й сином
Палкого Вакха, і тоді ж внівець
Розбив іспанців у краю долиннім,
І там осів, мандрівник і борець.
Отож між Дору й Гвадіани плином,
Де він знайшов могилу, наш отець,
Полями Єлісейськими багата,
Земля зоветься йменням його брата.

Ти бачиш, свідчить він одне із двох,
Піднісши берло Вакха на відраду:
Чи взяв його в супутники той бог,
Чи сам він син для бога винограду.
А той, що звідав горя і тривог,
Ще довго борознив моря всі зряду,
Затим прибув на Тежу береги
І став для нас безмежно дорогий».

Див. також

Примітки

  1. Os Lusíadas, І:5, 24, 39, 62, 87; ІІ:17, 48, 75; ІІІ:21, 78, 95, 99б 114; IV:97; V:95; VIII:2-4; VII:14; ІХ:84; Х:10, 18, 44, 137.
  2. Камоенс, Луїс де. Лузіади: Поема... С. 277-278.
  3. Камоенс, Луїс де. Лузіади: Поема... С. 99.
  4. Os Lusíadas, ІІ:48, Х:44.
  5. Os Lusíadas, ІІІ:78.
  6. Os Lusíadas, ІІІ:99; V:95.
  7. Os Lusíadas, VII:14.
  8. Os Lusíadas, І:5, 39; ІІІ:95.
  9. Os Lusíadas, І:24; Х:137.
  10. Os Lusíadas, І:87; ІХ:84.
  11. Os Lusíadas, ІІ:17, 25; ІІІ:2; IV:97.
  12. Os Lusíadas, ІІІ:51.
  13. Os Lusíadas por Luís Vaz de Camões. Canto VIII. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
  14. Камоенс, Луїс де. Лузіади: Поема. / Перекл. з порт. М. Литвинця. — К.: Дніпро, 1987. — С. 99; 277-278.

Джерела

  • Camões, Luís de. Os Lusiadas, Lisboa, Portugal: en casa de Antonio Gocalvez, 1572. [1] [ 14 березня 2007 у Wayback Machine.], HTM [ 23 лютого 2019 у Wayback Machine.], PDF [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  • Камоенс, Луїс де. Лузіади: Поема [ 28 лютого 2019 у Wayback Machine.]. / Перекл. з порт. М. Литвинця; Передм. О. Гончара; Післям. О. Алексеєнко. — К.: Дніпро, 1987. — 447 с.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луз (міфологія)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Luz Luz lat Lusus port Luso personazh portugalskoyi XVI st Ospivanij u Luziadah Luyisha de Kamoensha 1572 Vistupaye yak kompanjon abo sin Bahusa rimskogo boga vina Legendarnij car zasnovnik Luzitaniyi Portugaliyi mifichnij rodonachalnik luzitaniv portugalciv Golovna figura nacionalnogo fundacijnogo mifu U antichnih i serednovichnih dzherelah ne zustrichayetsya Geroj romantichnoyi portugalskoyi literaturi Vid jogo imeni pohodit nazva epopeyi Luziadi pisni pro nashadkiv Luza ta yihni geroyichni podvigi Takozh uosoblennya samoyi Portugaliyi Luz Luziadi 1880 U Luziadah U Luziadah Portugaliyu chasto nazivayut krayinoyu Luza zemlyami Luza abo domom Luza Portugalciv poetichno nazivayut luzitanami nashadkami Luza narodom Luza Luzovimi sinami sinami Luza Luzovimi ditmi ditmi Luza voyinami Luza Portugalskij original Ukrayinskij pereklad III 21 Esta e a ditosa patria minha amada A qual se o Ceu me da que eu sem perigo Torne com esta empresa ja acabada Acabe se esta luz ali comigo Esta foi Lusitania derivada De Luso ou Lisa que de Baco antigo Filhos foram parece ou companheiros E nela entao os Incolas primeiros VIII 2 4 Estas figuras todas que aparecem Bravos em vista e feros nos aspectos Mais bravos e mais feros se conhecem Pela fama nas obras e nos feitos Antigos sao mas ainda resplandecem Colo nome entre os engenhos mais perfeito Este que ves e Luso donde a fama O nosso Reino Lusitania chama Foi filho e companheiro do Tebano Que tao diversas partes conquistou Parece vindo ter ao ninho Hispano Seguindo as armas que contino usou Do Douro o Guadiana o campo ufano Ja dito Elisio tanto o contentou Que ali quis dar aos ja cansados ossos Eterna sepultura e nome aos nossos O ramo que lhe ves para divisa O verde tirso foi de Baco usado O qual a nossa idade amostra e avisa Que foi seu companheiro e filho amido Ves outro que do Tejo a terra pisa Depois de ter tao longo mar arado Onde muros perpetuos edifica E templo a Palas que em memoria fica III 21 Oce j moya kohana batkivshina De bilij svit upershe ya uzriv Ya buv bi najshaslivisha lyudina Koli b po grozah ochi tam sklepiv Ce Luzitaniya sho v pam yat sina Tak nazivayetsya iz tih rokiv Toj Luz chi Liz nashadok Bakha griznij Buv pershij zhitel nashoyi vitchizni VIII 2 4 Senjore ce geroyiv nashih cvit Ti bachish gordu j pevnu yih postavu Taki zh micni buli j skoryali svit I zdobuli sobi naviki slavu Voni dlya nas zhivi z pradavnih lit Borci za licarsku vidvazhnu spravu Ce Luz i nasha nim zemlya yasna To j zvetsya Luzitaniya vona Vin buv suputnikom a mozhe j sinom Palkogo Vakha i todi zh vnivec Rozbiv ispanciv u krayu dolinnim I tam osiv mandrivnik i borec Otozh mizh Doru j Gvadiani plinom De vin znajshov mogilu nash otec Polyami Yelisejskimi bagata Zemlya zovetsya jmennyam jogo brata Ti bachish svidchit vin odne iz dvoh Pidnisshi berlo Vakha na vidradu Chi vzyav jogo v suputniki toj bog Chi sam vin sin dlya boga vinogradu A toj sho zvidav gorya i trivog She dovgo borozniv morya vsi zryadu Zatim pribuv na Tezhu beregi I stav dlya nas bezmezhno dorogij Div takozhLeh Cheh i RusPrimitkiOs Lusiadas I 5 24 39 62 87 II 17 48 75 III 21 78 95 99b 114 IV 97 V 95 VIII 2 4 VII 14 IH 84 H 10 18 44 137 Kamoens Luyis de Luziadi Poema S 277 278 Kamoens Luyis de Luziadi Poema S 99 Os Lusiadas II 48 H 44 Os Lusiadas III 78 Os Lusiadas III 99 V 95 Os Lusiadas VII 14 Os Lusiadas I 5 39 III 95 Os Lusiadas I 24 H 137 Os Lusiadas I 87 IH 84 Os Lusiadas II 17 25 III 2 IV 97 Os Lusiadas III 51 Os Lusiadas por Luis Vaz de Camoes Canto VIII Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 27 lyutogo 2019 Kamoens Luyis de Luziadi Poema Perekl z port M Litvincya K Dnipro 1987 S 99 277 278 DzherelaCamoes Luis de Os Lusiadas Lisboa Portugal en casa de Antonio Gocalvez 1572 1 14 bereznya 2007 u Wayback Machine HTM 23 lyutogo 2019 u Wayback Machine PDF 11 listopada 2017 u Wayback Machine Kamoens Luyis de Luziadi Poema 28 lyutogo 2019 u Wayback Machine Perekl z port M Litvincya Peredm O Gonchara Pislyam O Alekseyenko K Dnipro 1987 447 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Luz mifologiya

Дата публікації:
Топ