Віріа́т (лат. Viriathus; ? — 139 до н. е.) — вождь повсталих лузітан проти Римської республіки у 147—139 роках до н.е. Правитель Лузітанії (141—139 до н. е.). У молодості був пастухом. З 153 року до н.е. брав участь у війні з римлянами. Врятувався після (151 до н.е.), коли римляни підступом убили тисячі його одноплемінників. Втік у гори, де почав партизанську війну. 147 року до н.е. переміг претора , що справило великий вплив на лузітан. Розбив римлян у ряді боїв. 141 року уклав із Римом мирний договір й добився визнання незалежності Лузітанії під своєю владою. 139 року зазнав поразки від римських військ Квінта Сервілія Цепіона та претора Марка Попіллія, які порушили мир. Загинув від рук соратників, яких підкупили римляни. Оспіваний у португальській літературі, зокрема в «Лузіадах». Національний герой Португалії. Також — Віріа́ту (порт. Viriato), Віріа́то (ісп. Viriato).
Віріат лат. Viriathus порт. Viriato ісп. Viriato | ||
Пам'ятник Віріату в Візеу, Португалія | ||
| ||
---|---|---|
147 до н.е. — 139 до н.е. | ||
Народження: | невідомо невідомо | |
Смерть: | 139 до н.е. невідомо | |
Національність: | лузітанин | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
На чолі повстання
Стосовно молодих років Віріата мало відомостей. Лише є інформація, що він був чабаном й жив біля узбережжя Атлантичного океану.
До армії лузітан вступив, щоб протидіяти загарбницьким діям Риму. Остаточно свою долю з повстанцями зв'язав після того, як у 151 році до н. е., коли римляни на чолі з пропретором Сервієм Сульпіцієм Гальбою зазнавши поразки в битві з лузітанами вступили з ними в мирні переговори, під час яких віроломно вбили величезне число своїх супротивників — за деякими даними, від 7 до 30 тисяч людей. Однак до 147 році нічим визначним не проявив себе, хоча все ж таки став на чолі окремого загону й мав певний авторитет. У 147 році до н. е. військова та політична кар'єра Віріата змінилася. У цей час під час війни з лузітанами пропретор Гай Ветілій розбив армію лузітан й загнав їх на пагорб. Ситуація була критичною — або здатися римлянам, або загинули від голоду під час облоги.
Спочатку вирішили просити у Ветілія миру, обіцяючи йому покірність. Тут виступив Віріат, закликаючи не довіряти Риму та продовжувати боротьбу. Думка Віріата перемогла. Тоді він наказав, що коли він сяде на колі усім іншим розбігатися невеличкими групами і прямувати до міста Тріболи. Віріат залишив при собі лише 1000 відбірних вояків. Побачивши втечу лузітан Гай Ветілій не став їх переслідувати, а напав на Віріата. Той же використовуючи можливості кінноти не вступав у рішучу битву, ухиляючись від переслідування римських вояків. Тим самим зумів відірватися від нападників й досягти Тріболи. Після цього авторитет Віріата серед лузітан значно виріс. У 146 році до н. е. Ветілій вирішив розбити лузітанську армію в Тріболі. Але тут він потрапив у засідку, яку влаштував йому Віріат. Внаслідок цього римляни втратили 4 тисячі загиблих, серед яких був і Гай Ветілій. Залишки римської армії врятували в колонії Картея. На допомогу їм Рим спрямував армію з 5 тисяч вояків. Проте по дорозі до Картеї Віріат знищив цю армію.
Після усіх цих успіхів влада Віріата поширилися на Лузітанію й Карпетанію. Авторитет Віріата знову піднявся на значну височінь серед усіх племен Піренейського півострова. Для зміцнення своїх позицій він одружився з донькою Астольпа, царя одного з кельтіберських племен.
Цар Лузітанії
Рим у 146 році до н. е. вимушений був визнати Віріата царем Лузітанії. При всьому Віріат зберіг простий спосіб життя. Проте мир з Римом тривав недовго. У цьому ж році знову почалася війна. Так, Віріат розбив загін на чолі з претором Гаєм Плавтієм на правому березі річки Тагус, після чого розбив армію очільника провінції Іспанія Клавдія Унімана, загін на чолі з Гаєм Негідієм.
У 145 році до н. е. римський сенат спрямував сюди нову армію на чолі із Квінтом Фабієм Максимом Еміліаном. Маючи ще недосвідчених вояків Фабій не став вступати у відкритий двобій з армією Віріата. Значну частину року він провів біля міста Урсона (поблизу сучасної Севільї). У цей час римські вояки набували необхідного досвіду. Після закінчення зими Фабій змусив Віріата відступити, пограбувавши декілька міст, що належали цареві лузітан. Після цього Фабій повернувся до Риму. Йому на зміну прислали претора Квіктія (144 рік до н. е.), який не зміг розвинути успіх попередника й знову зазнав поразки.
У 143 році до н. е. на зміну Квікцію прислали Квінта Фабія Максима Сервіліана з двома легіонами та загонами союзників. Усього римська потуга налічувала 18 тисяч піхоти й 1600 кіннотників. До того ж Рим наказав царю Нумідії прислати слонів. Приєднавши до своєї армії 10 слонів й 300 нумідійських кіннотників Сервіліан вдерся у Лузітанію. Спочатку він завдав значної шкоди Віріату. Але той, побачивши, що римляни атакують без порядку, не в строю, розвернув свої війська й напав на римських вояків. Римська армія втратила загиблими 3 тисячі вояків, інші втекли до військового табору, який Віріат не зумів захопити. Після цього Сервіліан вимушений був повернутися на римську частину Іспанії. Але у 142 році до н. е. римський військовик знову перейшов у наступ. Захопив значну здобич, завдав суттєво поразки загонам Віріата. Сервіліан між іншим захопив 10 тисяч лузітан, з яким 500 стратив, інших продав у рабство. Водночас на бік римлян перейшов соратник Віріата — Коннаба.
Проте після цього Віріат напав на римське військо й вщент розбив його біля міста Ерізани, загнавши решту на скелю. Сервіліан вимушений був укласти новий мир з Віріатом. Рим визнав Лузітанію незалежною, а Віріата її царем. Навіть римський сенат й народні трибуни ратифікували цей договір.
Загибель
Але Рим все одно мав намір підкорити Лузітанію. Новий очільник римської провінції Квінт Сервілій Цепіон почав таємно шкодити державі Віріата. У 140 році до н. е. він вдерся до Лузітанії й пройшов по всій країні, сподіваючись знищити Віріата. Але останній вдало маневруючи, ухилився від римлян, не зазнав поразки й зберіг свою армію.
Становище Віріата погіршилося, коли до римлян з підкріпленням прибув Марк Попіллій Ленат. Віріату все складніше було протидіяти римській військовій навалі. Він вирішив домовитися з Римом. Скориставшись цим римські очільники поставили вимогу видати Риму усіх, хто утік до Лузітанії з римської провінції Іспанія. Віріат виконав цю вимогу. Багатьох збіглих римляни стратили, зокрема й тестя Віріата, Аскольпа. Після цього вимоги римлян тільки зростали. Нарешті вони почали примушувати Віріата здати усю зброю. Тільки після цього Віріат знову почав війну. Але за час перемовин його авторитет значно підупав. І все ж він продовжувати завдавати значного клопоту Риму.
Тоді консул Квінт Сервілій Цепіон вирішив надіслати до нього вбивць. Він підкупив декількох командирів Віріата — Авдака, Діталкона й Мінура. Скориставшись тим, що Віріат спав змовники проникли до його намету й вбили його. За легендою, коли вони з'явилися за обіцяною нагородою Квінт Сервілій Цепіон відповів їм фразою, яка стала крилатою: «Рим зрадникам не платить» (лат. Roma traditoribus non premia).
Наслідки
Втрата Віріата для лузітан була рівнозначна поразці. На деякий час їх охопив страх. Проте лузітани вирішили продовжувати справу Віріата й боротися з Римом. Вони обрали нового військового голову — Татама. Новий воєначальник вирішив пройти через всю римську провінцію й захопити місто Сагунт. Але Тавтамові забракло військових талантів Віріата. Тому похід на Сагунт скінчився невдачею, а на зворотному шляху біля річки Бетіс армію лузітан атакував Цепіон, вона була розбита й вимушена здатися. Після цього усю Лузітанію досить швидко підкорив Рим.
Примітки
- Paul Chrystal. Roman Military Disasters: Dark Days & Lost Legions. Casemate Publishers, 2015. (англ.)
Джерела
- Ribeiro, Ângelo; Saraiva, José Hermano. História de Portugal I — A Formação do Território. QuidNovi, 2004 ().
- Loução, Paulo Alexandre. Portugal, Terra de Mistérios. Ésquilo, 2000 (third edition; ).
- Muñoz, Maurício Pastor. Viriato, A Luta pela Liberdade. Ésquilo, 2003 (third edition; ).
- Freitas do Amaral, Diogo. Viriato . Lisboa: Bertrand, 2004 ()
- Silva, Luis. Viriathus and the Lusitanian Resistance to Rome // Pen & Sword, South Yorkshire, UK, 2013 ()
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віріат
- Viriathus[недоступне посилання з травня 2019] // Encyclopædia Britannica (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viria t lat Viriathus 139 do n e vozhd povstalih luzitan proti Rimskoyi respubliki u 147 139 rokah do n e Pravitel Luzitaniyi 141 139 do n e U molodosti buv pastuhom Z 153 roku do n e brav uchast u vijni z rimlyanami Vryatuvavsya pislya 151 do n e koli rimlyani pidstupom ubili tisyachi jogo odnopleminnikiv Vtik u gori de pochav partizansku vijnu 147 roku do n e peremig pretora sho spravilo velikij vpliv na luzitan Rozbiv rimlyan u ryadi boyiv 141 roku uklav iz Rimom mirnij dogovir j dobivsya viznannya nezalezhnosti Luzitaniyi pid svoyeyu vladoyu 139 roku zaznav porazki vid rimskih vijsk Kvinta Serviliya Cepiona ta pretora Marka Popilliya yaki porushili mir Zaginuv vid ruk soratnikiv yakih pidkupili rimlyani Ospivanij u portugalskij literaturi zokrema v Luziadah Nacionalnij geroj Portugaliyi Takozh Viria tu port Viriato Viria to isp Viriato Viriat lat Viriathus port Viriato isp ViriatoViriatPam yatnik Viriatu v Vizeu PortugaliyaVozhd luzitan147 do n e 139 do n e Narodzhennya nevidomo nevidomoSmert 139 do n e nevidomoNacionalnist luzitanin Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNa choli povstannya Povstannya Viriata 147 145 do n e Stosovno molodih rokiv Viriata malo vidomostej Lishe ye informaciya sho vin buv chabanom j zhiv bilya uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu Do armiyi luzitan vstupiv shob protidiyati zagarbnickim diyam Rimu Ostatochno svoyu dolyu z povstancyami zv yazav pislya togo yak u 151 roci do n e koli rimlyani na choli z propretorom Serviyem Sulpiciyem Galboyu zaznavshi porazki v bitvi z luzitanami vstupili z nimi v mirni peregovori pid chas yakih virolomno vbili velichezne chislo svoyih suprotivnikiv za deyakimi danimi vid 7 do 30 tisyach lyudej Odnak do 147 roci nichim viznachnim ne proyaviv sebe hocha vse zh taki stav na choli okremogo zagonu j mav pevnij avtoritet U 147 roci do n e vijskova ta politichna kar yera Viriata zminilasya U cej chas pid chas vijni z luzitanami propretor Gaj Vetilij rozbiv armiyu luzitan j zagnav yih na pagorb Situaciya bula kritichnoyu abo zdatisya rimlyanam abo zaginuli vid golodu pid chas oblogi Spochatku virishili prositi u Vetiliya miru obicyayuchi jomu pokirnist Tut vistupiv Viriat zaklikayuchi ne doviryati Rimu ta prodovzhuvati borotbu Dumka Viriata peremogla Todi vin nakazav sho koli vin syade na koli usim inshim rozbigatisya nevelichkimi grupami i pryamuvati do mista Triboli Viriat zalishiv pri sobi lishe 1000 vidbirnih voyakiv Pobachivshi vtechu luzitan Gaj Vetilij ne stav yih peresliduvati a napav na Viriata Toj zhe vikoristovuyuchi mozhlivosti kinnoti ne vstupav u rishuchu bitvu uhilyayuchis vid peresliduvannya rimskih voyakiv Tim samim zumiv vidirvatisya vid napadnikiv j dosyagti Triboli Pislya cogo avtoritet Viriata sered luzitan znachno viris U 146 roci do n e Vetilij virishiv rozbiti luzitansku armiyu v Triboli Ale tut vin potrapiv u zasidku yaku vlashtuvav jomu Viriat Vnaslidok cogo rimlyani vtratili 4 tisyachi zagiblih sered yakih buv i Gaj Vetilij Zalishki rimskoyi armiyi vryatuvali v koloniyi Karteya Na dopomogu yim Rim spryamuvav armiyu z 5 tisyach voyakiv Prote po dorozi do Karteyi Viriat znishiv cyu armiyu Pislya usih cih uspihiv vlada Viriata poshirilisya na Luzitaniyu j Karpetaniyu Avtoritet Viriata znovu pidnyavsya na znachnu visochin sered usih plemen Pirenejskogo pivostrova Dlya zmicnennya svoyih pozicij vin odruzhivsya z donkoyu Astolpa carya odnogo z keltiberskih plemen Car Luzitaniyi Rim u 146 roci do n e vimushenij buv viznati Viriata carem Luzitaniyi Pri vsomu Viriat zberig prostij sposib zhittya Prote mir z Rimom trivav nedovgo U comu zh roci znovu pochalasya vijna Tak Viriat rozbiv zagin na choli z pretorom Gayem Plavtiyem na pravomu berezi richki Tagus pislya chogo rozbiv armiyu ochilnika provinciyi Ispaniya Klavdiya Unimana zagin na choli z Gayem Negidiyem U 145 roci do n e rimskij senat spryamuvav syudi novu armiyu na choli iz Kvintom Fabiyem Maksimom Emilianom Mayuchi she nedosvidchenih voyakiv Fabij ne stav vstupati u vidkritij dvobij z armiyeyu Viriata Znachnu chastinu roku vin proviv bilya mista Ursona poblizu suchasnoyi Sevilyi U cej chas rimski voyaki nabuvali neobhidnogo dosvidu Pislya zakinchennya zimi Fabij zmusiv Viriata vidstupiti pograbuvavshi dekilka mist sho nalezhali carevi luzitan Pislya cogo Fabij povernuvsya do Rimu Jomu na zminu prislali pretora Kviktiya 144 rik do n e yakij ne zmig rozvinuti uspih poperednika j znovu zaznav porazki U 143 roci do n e na zminu Kvikciyu prislali Kvinta Fabiya Maksima Serviliana z dvoma legionami ta zagonami soyuznikiv Usogo rimska potuga nalichuvala 18 tisyach pihoti j 1600 kinnotnikiv Do togo zh Rim nakazav caryu Numidiyi prislati sloniv Priyednavshi do svoyeyi armiyi 10 sloniv j 300 numidijskih kinnotnikiv Servilian vdersya u Luzitaniyu Spochatku vin zavdav znachnoyi shkodi Viriatu Ale toj pobachivshi sho rimlyani atakuyut bez poryadku ne v stroyu rozvernuv svoyi vijska j napav na rimskih voyakiv Rimska armiya vtratila zagiblimi 3 tisyachi voyakiv inshi vtekli do vijskovogo taboru yakij Viriat ne zumiv zahopiti Pislya cogo Servilian vimushenij buv povernutisya na rimsku chastinu Ispaniyi Ale u 142 roci do n e rimskij vijskovik znovu perejshov u nastup Zahopiv znachnu zdobich zavdav suttyevo porazki zagonam Viriata Servilian mizh inshim zahopiv 10 tisyach luzitan z yakim 500 strativ inshih prodav u rabstvo Vodnochas na bik rimlyan perejshov soratnik Viriata Konnaba Prote pislya cogo Viriat napav na rimske vijsko j vshent rozbiv jogo bilya mista Erizani zagnavshi reshtu na skelyu Servilian vimushenij buv uklasti novij mir z Viriatom Rim viznav Luzitaniyu nezalezhnoyu a Viriata yiyi carem Navit rimskij senat j narodni tribuni ratifikuvali cej dogovir Zagibel Ubivstvo Viriata Hose Kordero Vilyegas 1890 Smert Viriata Hose Madraso 1807 Ale Rim vse odno mav namir pidkoriti Luzitaniyu Novij ochilnik rimskoyi provinciyi Kvint Servilij Cepion pochav tayemno shkoditi derzhavi Viriata U 140 roci do n e vin vdersya do Luzitaniyi j projshov po vsij krayini spodivayuchis znishiti Viriata Ale ostannij vdalo manevruyuchi uhilivsya vid rimlyan ne zaznav porazki j zberig svoyu armiyu Stanovishe Viriata pogirshilosya koli do rimlyan z pidkriplennyam pribuv Mark Popillij Lenat Viriatu vse skladnishe bulo protidiyati rimskij vijskovij navali Vin virishiv domovitisya z Rimom Skoristavshis cim rimski ochilniki postavili vimogu vidati Rimu usih hto utik do Luzitaniyi z rimskoyi provinciyi Ispaniya Viriat vikonav cyu vimogu Bagatoh zbiglih rimlyani stratili zokrema j testya Viriata Askolpa Pislya cogo vimogi rimlyan tilki zrostali Nareshti voni pochali primushuvati Viriata zdati usyu zbroyu Tilki pislya cogo Viriat znovu pochav vijnu Ale za chas peremovin jogo avtoritet znachno pidupav I vse zh vin prodovzhuvati zavdavati znachnogo klopotu Rimu Todi konsul Kvint Servilij Cepion virishiv nadislati do nogo vbivc Vin pidkupiv dekilkoh komandiriv Viriata Avdaka Ditalkona j Minura Skoristavshis tim sho Viriat spav zmovniki pronikli do jogo nametu j vbili jogo Za legendoyu koli voni z yavilisya za obicyanoyu nagorodoyu Kvint Servilij Cepion vidpoviv yim frazoyu yaka stala krilatoyu Rim zradnikam ne platit lat Roma traditoribus non premia NaslidkiPam yatnik Viriatu v Samori Ispaniya Vtrata Viriata dlya luzitan bula rivnoznachna porazci Na deyakij chas yih ohopiv strah Prote luzitani virishili prodovzhuvati spravu Viriata j borotisya z Rimom Voni obrali novogo vijskovogo golovu Tatama Novij voyenachalnik virishiv projti cherez vsyu rimsku provinciyu j zahopiti misto Sagunt Ale Tavtamovi zabraklo vijskovih talantiv Viriata Tomu pohid na Sagunt skinchivsya nevdacheyu a na zvorotnomu shlyahu bilya richki Betis armiyu luzitan atakuvav Cepion vona bula rozbita j vimushena zdatisya Pislya cogo usyu Luzitaniyu dosit shvidko pidkoriv Rim PrimitkiPaul Chrystal Roman Military Disasters Dark Days amp Lost Legions Casemate Publishers 2015 angl DzherelaRibeiro Angelo Saraiva Jose Hermano Historia de Portugal I A Formacao do Territorio QuidNovi 2004 ISBN 989 554 106 6 Loucao Paulo Alexandre Portugal Terra de Misterios Esquilo 2000 third edition ISBN 972 8605 04 8 Munoz Mauricio Pastor Viriato A Luta pela Liberdade Esquilo 2003 third edition ISBN 972 8605 23 4 Freitas do Amaral Diogo Viriato Lisboa Bertrand 2004 ISBN 972 25 1329 X Silva Luis Viriathus and the Lusitanian Resistance to Rome Pen amp Sword South Yorkshire UK 2013 ISBN 9781781591284 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Viriat Viriathus nedostupne posilannya z travnya 2019 Encyclopaedia Britannica angl